чита- ння , – читанка – читка. НА РАХУНОК ОЗВУЧУВАННЯ , може бути виключення у – ОЗВУЧКА.
При попередній озвучці спершу записують голоси, а потім уже проводять кінозйомку чи створюють анімацію, де міміка персонажів відповідає міміці акторів. Суть наступного озвучування полягає в створенні фонограми до вже знятого фільму. Таку озвучку виконують, синхронізуючи звук з діями акторів.
Уживається як стверджувальна відповідь: справді так, дійсно.
"Маємо три варіанти. Найпоширеніший – українською мовою. Рідше вживаний – по-українському, ще рідше – по-українськи. Напр.: "Багато перлин світового красного письменства перекладено українською мовою" (журн.); "Це така книжка, що в ній усе понаписувано по-нашому, по-українському" (С.
Озвучка – коли ви чуєте мову оригіналу, а зверху накладається 2-3-7 голосів, які обережно звучать та не відіграють всіх емоцій. Глядач, слухач чує мову оригіналу, і реагує на все те, що відбувається на оригінальній доріжці. Дубляж – коли ви взагалі не чуєте мову оригіналу.
Як правильно говорити озвучення чи озвучування? Озвучення, озвучення (не «озвучання» і не «озвучення») — процес запису звукового супроводу фільму, що …