Як правильно “камінчик” чи “каміньчик”?

Занадто поширена помилка у правописі цього слова. Тож як правильно? І яким правилом українського правопису це можна пояснити?

2 Answers 2

Згідно з чинним — 2015 — правописом: камінчик. Тому що після н і перед ч.

2. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами ‑ств(о), ‑ськ(ий): інженер, інший, кінчик, менший, тонший, Уманщина; волинський, громадянський, освітянський, селянський; громадянство, селянство. Але: бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити та ін., бо в твірних іменниках між приголосними виступає ь: бренькіт, донька, нянька.

Але суперечить йому інше правило. Якщо знак м’якшення уживається у формі Н. в. іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках . Отож, якщо подумати, то в Н. в. камінь. Це означає, що за логікою правильно каміньчик. Як це пояснити? Яким, тоді, правилом користуватися?

@ІринаВолодченко, камінчик — це не відмінкова форма від камінь. У цьому випадку навряд чи можна застосувати це правило.

Підтримуючи відповідь @Анна Солнцева з посиланням на правило чинного правопису, доповню роз’ясненням професора І.П. Ющука, який, на мою думку, завжди складним правилам знаходить прості пояснення і підказки для кращого запам’ятовування.

1. У кінці слова м’якість зубних приголосних завжди позначаємо м’яким знаком (за фонетичним принципом): молодь, мить, скрізь, звідкілясь, вітрець, жаль, осторонь. Причому в дієсловах перед часткою -ся (-сь) м’який знак зберігається: будують — будуються, стань — станься і станьсь. піднось—підносься (але: піднісся, бо підніс).
2. У середині слова м’якість зубних приголосних позначається м’яким знаком лише перед твердими нешиплячими: їдьте, боротьба, призьба, товариський, козацький, ненька. Причому м’який знак у таких словах завжди зберігається: а) при відмінюванні: у боротьбі, у жменьці, неньці, товариські, козацькі; але: [масˊцˊі] масці, бо маска; [хатинˊцˊі] хатинці, бо хатинка; б) в утворених від них присвійних прикметниках: неньчин, Таньчин. Зіньчин, Прісьчин; але: Маланчин, бо Маланка.
3. Перед постійно м’якими, пом’якшеними і шиплячими м’який знак не ставиться:[сˊв’ато] свято, [дзˊв’акнути] дзвякнути, [сˊнˊіг] сніг, велетенський (хоч велетень), кінський (хоч кінь), безбатченко (хоч батько), промінчик (хоч промінь). Проте як виняток м’який знак у цій позиції ставиться: а) після букви л; читальня, гуцульський, Гуцульщина (але: [голˊцˊі] голці, бо голка; [рибалˊцˊі] рибалці, бо рибалка); б) у словах тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати, а також женьшень, Маньчжурія.
4. Після букв, що позначають губні, піднебінні і задньоротові, м’який знак не ставиться: кров, сім, ідеш, повір, (багато) облич (хоч обличчя), роздоріж (хоч роздоріжжя), зір (хоч зоря), бур (хоч буря); поставмо, насипмо, гіркий, ларки (хоч ларьок), чотирма (хоч чотирьох). Після р м’який знак ставимо лише перед о та як виняток у псевдонімі Горький (хоч вимовляємо твердо: [горкий]).

Отже, робимо висновок, що у випадку з камінчиком застосовний пункт 3 (м’який знак не ставиться, бо всередині слова й перед шиплячим ч, наводиться дуже схожий приклад із промінчиком.)

І бонусом фірмова кмітлинка від пана професора:

Та це ж просто.

Допитливий. М’який знак у кінці слова після зубних ставити просто: чуєш м’яку вимову — пиши. Важче з ним у середині слова: хоч і чуєш м’якість, а ти ще подумай, чи ставити його тут, чи ні.

Кмітливий. А я собі це спростив до формул: ньк, нсь, нш, де буквою к позначив твердий нешиплячий, буквами сь — м’який, буквою ш — шиплячий, а буквою н — будь-який зубний. Отже, м’який знак маю право ставити лише перед твердими нешиплячими. Правда, є ще винятки та буква л, після якої м’який знак ставимо й перед м’якими, пом’якшеними та шиплячими.

В цілому чи вцілому як правильно?

В цілому – єдиний правильний варіант написання словосполучення. За граматичними правилами окремо пишуться прислівники утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого роду: в цілому, в основному. Якщо «в цілому» вживається як прикметник з прийменником, то така сполука теж пишеться окремо.
Сюжет повісті продуманий в цілому і в деталях.
В цілому, результатами змагання можна пишатися.
В цілому місті не знайдеш такої красуні.

Неправильно

Комментарии

«ПрОжил» или «прожИл» ударение в слове?
Куда падает ударение в слове «прОжил» или «прожИл», выяснить оказывается не так просто. Давайте разберемся вместе. Правильное ударение Предпочтение в словарях отдается варианту с первым ударным слогом – прОжил. Какое правило и как запомнить В русском языке есть глаголы, которые будут иметь нетипичное ударение. Сюда относится и «прОжил». В… Читать дальше »

Популярное

Последние комментарии

• Александр → Завишу или зависю как правильно?
• Александр → «Доскольки» или «до скольки» как пишется?
• Татьяна 75 лет → Уберу или убиру как правильно?
• Татьяна 75 лет → Уберу или убиру как правильно?
• Кобзон → «Оплочено» или «оплачено» как пишется?
• Григорий → Настенька или Настинька как правильно?
• Гость → Ищешь или исчешь как правильно?
• Иерарх Артанис → «СтЕнах» или «стенАх» ударение в слове?
• Саки Миянага → «ПолигрАфия» или «полиграфИя» ударение в слове?
• Саки Миянага → «ВолкОв» или «вОлков» ударение в слове?