Як правильно заїжджати чи заїжджати

Відповідає на запитання: Редакція «Kyiv Dictionary»

Дата опублікування: 07.04.2020, 09:48

Приїжджати чи приїздити: яке зі слів слід уживати?

Читачка Марія Кухарук запитує: «Розкажіть, будь ласка, чи правильні і взаємозамінні обидва слова – приїжджати і приїздити? Чи котрийсь із цих варіантів доречніший?».

Слова приїжджати і приїздити в українській мові питомі та рівнозначні. Обидва можна вживати без застережень.

Слова приїжджати та приїздити в українській мові походять від давньоруського ѣздити, праслов’янського *(j)ězda < *jēzda, *(j)ězdъ < *jēzdъ, *(j)ězditi < *jēzditi[1, с. 324].

Обидва фонетичні варіанти слів цієї групи фіксують ще пам’ятки староукраїнської мови, наприклад: «вольно купцомъ со всякими товары … на // ярмарки … лѣтными дорогами и зимними … приѣздити и отъѣздити (Петриків, 1526 РЕА І, 140–141)» [7, с. 143], «Зъ Кгрецыи чернцѣ, которые тутъ звыкли выѣзджати. абы южъ большъ тутъ въ панствѣ его королевскоѣ милости жадноѣ владзы // надъ нами не мѣли» (Новогородок, 1594, MCSL I/2, 555–556)» [8, с. 157], «Пріѣздили до Володимера отъ розныхъ. народовъ послове. кождый зъ них вѣру и законъ свой залецаючи, якъ то: Махометаны, Египтяне, Арапове (Київ, 1621 Коп.Пал. 973)» [9, с. 57], «Нє́хай сѧ оучатъ поко́ры: бо Хс бы(л) поко́рнымъ… нє вѣ(ж)джалъ шє́стма конми, а в карѣтахъ злоцѣсты(х), ни в’ рыдванахъ коштовныхъ (поч. XVII ст. Пчела 31)» [8, с. 94], «сєй царъ… в’ѣжджа́лъ, на жрє́бѧ осли́чєє всѣдши, нє ма́ючи з’ собою жадного жолнѣрства (Київ, 1637 УЄ Кал. 182)» [8, с. 94], «Оустрємѧ́юсѧ: Ки́даюсѧ на кого, припада́ю, натира́ю, наѣжджа́ю (1627 ЛБ 141)» [6, с. 91] (виділення напівжирним шрифтом усюди – наше; апостроф виставлено усюди замість знака «єрик») і т. ін.

Свідчення про фіксування фонетичного варіанта з африкатою у відповідній групі слів наводять М. А. Жовтобрюх, В. М. Русанівський та В. Г. Скляренко: « аргументація погляду про нове походження української африкати [dž] не переконлива. сполучення її з попереднім приголосним [ž], тобто [ždž], передавалося в давньоруських південно-західних пам’ятках літерами жч: дъжчь (Є. Гал., 1144, 75), ижчєнутьсѧ (83), въжчєлѣшѧ (181) . Така орфографічна практика широко відома й старій українській літературній мові: дожчь (ЄЛ, п. XIV, 102), выезжъчаеть (Оп. Київ. з. 1552; АЮЗР, VII, 1, 121), отєжчаючи, наєжчаючи (АЖ, 1584, 109), уєжчати (129). Позначення африкати [dž] літерами дж, як і в сучасній українській та білоруській мові, найдавніше засвідчується з середини XVI ст.: приезджають (Оп. Черк. з. 1552; АЮЗР, VII, 1, 82), поєжджаймы (Розмовник, 1575, 36, 37), наєзджаючи (АЖ, 1583, 54), нєоу͡єжджаємо («Апокрисис» Х. Філалета, 1598, 139), про͡єжджатисѧ (211), єжджоно (213), з͡єжджатисѧ (258) » [2, с. 90].

Отже, історично обидва варіанти – приїжджати та приїздити – для української мови питомі, розвинулися на українському ґрунті.

І слово приїжджа́ти, і слово приїзди́ти фіксують українські словники: «Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка (1907–1909) (перше слово – у графіці приїзджати) [5], Російсько-український академічний словник за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова (1924–1933) [4], а також пізніші Словник української мови в 11 томах (1970–1980) [10] та інші словники різних періодів, включно із сучасними.

Семантичної різниці слова приїжджа́ти і приїзди́ти не мають [10; 5; 4].

Насамкінець розгляньмо приклади з української літератури: « як тільки матінка зомліють, – а вони мліли кожного разу, як тільки приїжджали нові гості » (Григорій Квітка-Основ’яненко), « до гетьмана Виговського все частiше та частiше приїздили польський посланець Казимир Беньовський, дiдич православної вiри, Юрiй Немирич » (Іван Нечуй-Левицький), «Таким способом полюють тигрів індуські раджі й англійські лорди, що приїздять у гості до індуських раджів » (Остап Вишня), «Так , він щороку приїздив, але сьогоднішній приїзд був надзвичайний <…» (Тодось Осьмачка), «кажуть, гарні, що до нього приїжджали пани великі, щоб побачити, як він це робить» (Улас Самчук), « кожного дня приїжджала до Великого палацу, зрештою зовсім переїхала й оселилась тут» (Зінаїда Тулуб), «Великий галицький замок оживлявся лиш тоді , коли приїздили відвідати батька його дочки з мужами й дітьми » (Осип Назарук), «І якось набагато прихильніша стала королева-матір до Беати, що сама написала, мовляв, приїжджай до мене» (Петро Угляренко).

Отже, обидві лексеми – і приїжджа́ти, і приїзди́ти – в українській мові питомі, поширені, не мають семантичної різниці. Тому обидва слова рівнозначні та рівнозамінні, обидва можна вживати в мові без застережень.

Етимологічний словник української мови : у семи томах / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наукова думка, 1985. Т. 2. 570 с.

Жовтобрюх М. А., Русанівський В. М., Скляренко В. Г. Історія української мови. Фонетика. Київ : Наукова думка, 1979. 367 с.

Мойсієнко В. М. Відбиття давніх звукосполук *dj, *zdj у поліських говорах періоду пізнього середньовіччя. Українська мова. № 2. С. 39–43.

Російсько-український академічний словник (у 4 т.) / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. 1924–1933. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 22.03.2020).

Словарь української мови / ред. Б. Д. Грінченко. 1907–1909. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 25.03.2020).

Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. Випуск 14 / відп. ред. Д. Гринчишин ; редактори випуску Г. Войтів та ін. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2008. 255 с.

Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. Випуск 16 / відп. ред. М. Чікало ; укладачі випуску Г. Войтів та ін. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2013. 199 с.

Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. Випуск 5 / відп. ред. Д. Гринчишин ; редактори випуску Д. Гринчишин та ін. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1998. 258 с.

Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. Випуск 9 / відп. ред. Д. Гринчишин ; редактори випуску Д. Гринчишин та ін. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002. 258 с.

Як правильно заїжджати чи заїжджати

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Як правильно заїжджати чи заїжджати

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.