Розмноження туї живцями восени: як виростити дерево з гілочки в домашніх умовах

Вічнозелене невисоке деревце Туя ідеально підходить для ландшафтного дизайну, вдало доповнюючи оази квітучих рослин. Для створення живоплоту з цілющим ароматом потрібно багато рослин, тому потрібно знати, як правильно його розмножити.

Найшвидшим і найлегшим способом досвідчені садівники називають живцювання. Адже невибагливий чагарник, родом із Східної Азії, не боїться задимленості міст та морозної погоди, тому його можна вирощувати у відкритому ґрунті.

Розмноження туї живцями восени: як виростити дерево з гілочки в домашніх умовах

Мені завжди здавалося, що для того, щоб мати вдома на присадибній ділянці таку прекрасну рослину, як туя, треба витратити чимало грошей. Адже ці рослини є досить дорогими. Але виявляється, що таку красуню можна виростити самостійно, не витрачаючи на це грошей. Оскільки мені це вдалося, хочу розповісти, як це зробити самостійно та абсолютно безкоштовно.

Якщо є мрія виростити на ділянці пишні та розкішні туї, то метод черенкування буде відмінним рішенням, яке можна здійснити без проблем та витрат. А при дотриманні правил дасть чудовий результат.

Розмножити ту можна двома способами: за допомогою насіння та живцюванням.

Розмноження за допомогою насіння не має популярності, оскільки такий спосіб більш тривалий, а побачити результат своєї праці можливо лише за кілька років. Коли розмножувати ту живцями набагато швидше і зручніше.

Займатися розмноженням туї живцюванням краще всього навесні або восени. Цей спосіб найбільш простий та ефективний. Його перевагою є здатність збереження сортових якостей, і можливість отримати повноцінне маленьке деревце вже за пару років.

При цьому способі є й недоліки, оскільки такі деревця виходять не надто витривалими.

Як правильно нарізати живці туї

Для цієї мети підходять міцні та здорові особини, оскільки заготовлені живці від хворих рослин будуть також слабкими та хворими. Крім того, живці, нарізані не з верхових пагонів, можуть вирости не прямостоячими, а мати викривлення ствола. Тому найкращим матеріалом будуть гілочки, зрізані з верхівки рослини.

Як матеріал для черенкування слід брати відростки вже одревеснілі, 2-х або 3-х літні, що виросли до 10-15 сантиметрів, зрізані з кінців пагонів. Старіші рослини втрачають здатність утворити кореневу систему.

Гілочка для живцювання рекомендується не відрізати, а відривати разом з п’ята. Це шматочок торішньої кори, в якій знаходяться живильні речовини, що накопичилися з минулого року. Для кращого вкорінення живців саме такі гілочки найбільше підходять.

Вкорінювати живці туї можна в різні пори року, але найперспективнішим вважається осінній період. Хоча укорінення відбувається швидше у живців, заготовлених у весняний період. Для цього треба чекати на утворення кореневої системи близько трьох місяців.

А ось корінців у туї, нарізаної восени, доведеться чекати набагато довше. Укорінитися ці рослини зможуть лише наступного року.

Проте такі саджанці менше страждають від нестачі води, бо восени припиняється рух соку. Отже, більше рослин зможе прижитися. Хоча укорінення проходитиме довше.

Збором матеріалу найкраще займатися у жовтні, коли вже закінчується листопад. А день для заготівлі живців краще вибрати хмарний. І якщо туя пірамідальної форми, то живці краще вибирати від бічних пагонів. Велике значення має зовнішній вигляд верхівки черешка, її колір має бути зеленим.

Приступаючи до подальшого етапу з укорінення, слід прибрати дрібні гілочки та листочки на висоту 3-4 сантиметри знизу. Зайва хвоя внизу живця може сприяти подальшому загниванню, тому можна навіть трохи вкоротити хвою знизу стебла.

Після цього живці на 10-12 годин поміщають у розчин стимулятора коренеутворення (для цього підійде “Епін” або “Корневін”).

Зберігати живці не можна, оскільки вони псуються і стають непридатними для укорінення. Якщо ж немає можливості відразу ж зайнятися укоріненням, то їх укутують мокрою ганчірочкою і зберігають у прохолодному місці.

Як правильно підготувати посадковий матеріал

Заготовляти живці з туї починають з того моменту, коли на листяних деревах облітають листочки. У зоні помірного клімату цей період настає із середини жовтня. Температура зовнішнього середовища знижується, дні стають коротшими, сонячні промені рідко виглядають з-за хмар.

Вибирають для заготівлі пагонів доросле дерево, що вкорінилося. З нього зрізають верхні гілки завдовжки до 0,5 м, щоб крона у нового дерева була правильної форми. Підходять для цього гілки, що ростуть на дереві не менше 3-х років.

Як виглядає підготовлений живець?

• На кожній заготовленій втечі при обриванні з дерева залишається одревеснела частина з корою, яку називають п’ята;
• Місця, де кора відшарувалася, зрізають;
• Зелені лусочки видаляють, залишаючи на 3 мм до п’яти.

Коли живці заготовлені, настає наступний етап вирощування саджанців туї.

Способи вкорінення живців туї

Після вирізування заготовок починається етап укорінення. Є кілька перевірених способів:

1. Замочування п’ят у воді. Листочки залишаються над водою. Місткість ставлять туди, де є доступ світла. Мінус у тому, що гілочки не отримують потрібної кількості мікроелементів із води та відсоток їх виживання досить низький.
2. Набагато надійніше вкорінювати ту в спеціальному субстраті . Відповідну ємність заповнюють на дні дренажем. У торф’яно-листову суміш додають пісок, знезаражують розчином калію перманганату. Гілочки тримають 12 год. у розчині спеціального препарату Корневіна, призначеного для стимуляції зростання. Субстратом заповнюють ємність і встановлюють заготовки п’ята в поглиблення на півтора сантиметри під нахилом. Поверхню в ємності засипають річковим пісочком і трохи утрамбовують.
3. Вдалим і надійним для укорінення туї вважається метод сповивання . Попередньо гілки замочують у стимуляторі зростання на дванадцяту годину.

Етап сповивання:

• на розстелену пелюшку викладається сфагнум, просочений кип’яченою холодною водою;
• живці викладаються один за одним на мох;
• пелюшка підвертається на п’ята і закручується в рулончик. У ньому залишаються лише п’ятки, а верхня частина гілок виглядає зверху;
• таку «ляльку» укладають у поліетиленовий пакет і вивішують на вікні, ближче до світла.

Випаровування вологи у разі виключається. Мох сфагнум довго зберігає запас вологи, виявляє бактерицидні властивості. Завдяки цьому, в п’ята надходить волога, вони не загниють.

Грунт

Для укорінення живців туї найкраще підходить легкий ґрунт із досить хорошим дренажем. Дуже гарний у цьому сенсі звичайний річковий пісок. Цілком можливо також приготувати ґрунтову суміш, змішавши в рівних пропорціях торф із піском та листовою землею.

Для посадки живців використовують ємності невеликої глибини, які обов’язково повинні мати хороший дренаж і бути повітропроникними. Якщо використовувати як ґрунт звичайний пісок, то дуже важливо його спочатку добре прокип’ятити не менше п’яти хвилин, а потім охолодити.

Крім того, і в пісок і в грунтову суміш перед посадкою слід додавати 3% розчин марганцівки, перемішавши його з субстратом.

Як дренаж на дно ємності можна укласти керамзит або гальку невеликого розміру. Потім зверху засипають підготовлений ґрунтозміш або прокип’ячений пісок.

Вкоренення живців

Сам процес укорінення можна звести до наступної інструкції:

• Зрізані живці туї перед посадкою обробляються стимулятором зростання;
• Вставляють гілочки в підготовлений грунт під кутом 45 градусів, заглиблюючи на 1,5-2 сантиметри в грунт;
• При посадці дотримуються відстані між саджанцями не менше п’яти сантиметрів;
• Після посадки ґрунт трохи ущільнюють і виробляють полив;
• Ємності з живцями покривають за допомогою плівки або поліетиленового пакета;
• Як варіант, можна використовувати пластиковий стаканчик, накривши зверху ще однією такою ж склянкою.

Якщо процес укорінення проходить нормально, то через якийсь час після посадки живців у ґрунт можна буде побачити появу молоденьких пагонів на гілочках.

Нестандартний метод укорінення

Можна також укоренити живці нестандартним способом – у картоплі. Адже в картоплі знаходяться поживні речовини та крохмаль, які сприяють успішному вкоріненню живця.

Для цієї мети необхідно вибрати свіжі та здорові картоплини. Їх ретельно миють і видаляють очі, а після цього цвяхом роблять поглиблення приблизно 4 сантиметри в довжину, в які поміщають підготовлені живці туї.

Потім насипають у приготовлені ємності родючий субстрат, у який прикопують картоплю з живцями.

Гілочка накривають за допомогою пластикової пляшки, у якої попередньо обрізають дно. Кришечка від пляшки потім періодично знімається, і через отвір виробляють полив рослини.

Укорінення живців у воді також можливе, але такий спосіб не дуже ефективний.

Догляд за рослинами до моменту посадки на постійне місце містить у собі дотримання певної вологості та температури утримання.

Неодмінною умовою є висока вологість, щонайменше 70 %, і навіть температура повітря — 20-23 градуси. Крім того, необхідно проводити регулярні провітрювання саджанців. Контейнер із саджанцями повинен знаходитися в добре освітленому місці, але водночас яскраве сонце небезпечне для ніжних молодих рослин.

Полив рослин треба проводити з максимальною обережністю, щоб не допускати оголення «п’ята» і уникати намокання хвої.

Найкраще для зволоження ґрунту користуватися пульверизатором. Крім того, треба поливати рослини тільки після того, як підсохне верхній шар ґрунту, оскільки перезволоження може занапастити молоденькі туї.

З настанням осені, коли рослини укоріняться, їх пересаджують у трохи великі контейнери, або в спеціальну школку — грядку, виділену для цих цілей у затишному місці саду.

При посадці в контейнери готують поживну суміш. Для цього змішують із торфом садову землю в рівних пропорціях.

Решта догляду полягатиме у своєчасному поливанні, підживленні та видаленні бур’янів.

Перед початком холодів молоденькі саджанці необхідно укрити, щоб захистити від зимових холодів. Як укривний матеріал можна користуватися лапником, тирсою, опалим листям.

З настанням весни укриття із саджанців прибирають. При цьому треба бути цілком упевненим, що заморозки вже не повернуться. Подальший догляд здійснюється так само, як і раніше. А висаджувати молоденькі туї на постійне місце можна через два роки.

Розмноження туї живцями, відео:

Первинна посадка

Туя – дуже вибаглива рослина, і звичайний ґрунт їй не схожий.

Щоб посадка живців пройшла вдало і рослини прижилися, ґрунт має бути з високим вмістом крупнозернистого піску, торфу та дернової землі.

На дно горщика, в який висаджуватимуться живці, кладеться дрібна галька, яка присипається тонким шаром річкового піску.

Землю необхідно трохи ущільнити, але не сильно, щоб не отримати твердого, що не дихає ґрунту. Для молодого коріння сприятлива саме м’яка земля.

Зауваження спеціаліста:

Туя любить вологість, тому перед тим, як зайнятися живцюванням, вологість у приміщенні, в якому буде розсада, необхідно підвищити до 75%.

Також потрібно подбати про достатню кількість світла. Крім того, горщик засипати повністю замлею теж не треба, залиште сантиметрів 5 порожніми.

Дерев’яними паличками робляться заглиблення у землі. Намагайтеся розташувати лунки на відстані не менше 3 сантиметрів один від одного і не менше 10 сантиметрів залишити на міжряддя та відступи від країв горщика.

Перед посадкою живця, діставши його з води, необхідно струсити гілкою, щоб позбутися зайвої вологи.

Опустіть акуратно живець у ямку під кутом 40-45 градусів, зануріть його в землю на два-три сантиметри і присипте зверху землею, утрамбовавши її навколо ніжки, а потім добре полийте.

Далі знадобляться дріт та поліетилен. Дріт необхідний підтримки поліетиленових пакетів, якими треба вкрити горщик, до створення тепличної атмосфери.

Вона згинається у вигляді витягнутої підкови і гострими вусиками встромляється в землю. Замість дроту можна використовувати старі вішалки, вже непотрібні в господарстві.

Пакети та поліетилен краще вибрати прозорі, щоб молодим пагонам вистачало світла. Парник, що вийшов, треба накрити мішковиною.

Поливати розсаду потрібно щодня, щоб земля не пересихала і живці могли вкоренитися.

Але водночас намагайтеся не залити рослини. А щоб не почався процес гниття у теплому та вологому приміщенні, його потрібно також щодня провітрювати.

Як розмножити ту: найпростіші та найдієвіші способи

Багато садівників вирощують на присадибних ділянках декоративні різновиди хвойних порід дерев. Серед таких рослин – туї. Вони добре вписуються у ландшафтний дизайн. Після вкорінення купленого в магазині саджанця розмножити ту самостійно можна декількома способами, доступними навіть для початківців.

Варіанти розмноження

Існують два методи розмноження туї: насінням або живцями. Метод щеплення з відведеннями не практикується.

Насіннєвий спосіб трудомісткий і займає багато часу на посадку та повне вкорінення саджанця (зазвичай охоплює близько 5-6 сезонів).

Також при вирощуванні насіння шанси зберегти якісні характеристики материнського дерева маленькі, а посів обов’язково вимагає попередньої стратифікації матеріалу, тобто. витримки його у холоді.

Однак є і плюси – дерева швидко адаптуються до нових умов зростання після пересадки та значно стійкіші до впливу зовнішнього середовища.

Живцювання – швидший і легкий спосіб отримати саджанці будинку.

Займає менше часу та одночасно зберігає всі якісні характеристики рослини – донора.

До мінусів відносять меншу витривалість і не 100%-ю приживаність відростків.

Показники укорінення становлять близько 70-80%.

Переваги вегетативного способу

Незважаючи на те що розмноження насінням дозволяє отримати більш витривалі екземпляри, вирощування з живців має безліч переваг. По-перше, це єдиний спосіб зберегти специфічний зовнішній вигляд рослини. При розмноженні насінням це завжди можливо.

По-друге, насіння туї, так само як і зернят інших хвойних рослин, потрібна стратифікація, тобто процедура, при якій для них імітують природні умови, щоб забезпечити схожість. В даному випадку це процедура, при якій створюється одночасно холод та вологість. В результаті можна отримати досить витривалі дерева. Але такий процес триває дуже багато часу. Щоб отримати саджанці, придатні до висадки, доведеться чекати в середньому 6 років. Розмноження живцюванням дозволяє суттєво скоротити цей час. При цьому способі вирощування отримати рослину, придатну до висадки у відкритий ґрунт, можна буквально за 2-3 роки.

Дата публікації:Посадка у відкритий ґрунт

Терміни для процедури

Розмножувати низькорослу тую в домашніх умовах рекомендують восени, проте проводити укорінення можна в будь-яку пору року, навіть взимку, якщо дотриматися всіх правил заготівлі та посадки і забезпечити саджанцям повноцінний подальший догляд.

Вибір термінів на користь осені пояснюють вищою витривалістю рослин, що отримали за літній сезон гарне харчування, а також їх насиченістю вологою, тому що перед настанням холодів вегетативний процес і рух соку припиняється.

Єдиний недолік: висаджування осінніх живців можливе лише на наступний сезон. А заготовлені навесні гілочки дають коріння вже через 3 місяці.

Живцювання

Розмноження туї живцями починається із заготівлі відростків і закінчується їх посадкою в підготовлений грунт.

Заготівля

Технологія включає кілька етапів.

Навесні або восени нарізають дерев’яні гілочки (по 10-15 см) від здорових дерев віку 2-3 років. У живців має бути яскравий зелений колір.

Матеріал від кулястої туї беруть із верхньої частини (відрізані з нижнього ярусу формуються викривленими, а не прямостоячими). У пірамідального різновиду відрізають гілки від бічних пагонів.

При осінньому зборі відростків заходи із заготівлі планують на жовтень, одразу після закінчення листопада біля листяних дерев.

Гілки рекомендують обривати з частиною торішньої кори – п’ятою, в якій накопичуються поживні речовини.

У зібраних зелених живців прибирають гілочки і хвою з відривом 3-4 див знизу, т.к. зайва рослинність може бути джерелом появи гнилі.

Заготівлі для розмноження зазвичай не зберігають, а відразу приступають до їхньої підготовки до посадки та укорінення. У залишених у прохолодному місці зберігання гілок знижується відсоток приживаемости.

Посадковий матеріал на 12 годин поміщають у стимулятор росту, розведений у воді, наприклад, Епін або Корневін.

Підготовка ґрунтосуміші

Ґрунт до посадки необхідно підготувати

Грунт суміші для укорінення готують з промитого та продезінфікованого піску з торфом.

Дезінфекцію проти патогенної мікрофлори та личинок шкідників проводять:

• розведеними у питній воді марганцівкою чи фитоспорином;
• окропом;
• прожарювання в духовці.

Під посадку живців вибирають ємності із дренажними отворами для стоку зайвої вологи.

Вкорінення

При вирощуванні в єдиному контейнері висаджують відростки з відривом від 3 див і більше друг від друга, залишаючи між рядами інтервал 8-10 див і стільки від країв ємності.

Під індивідуальну посадку підходять пластикові стаканчики та скляні банки.

Під висадку саджанців роблять неглибокі, до 1,5-2,0 див лунки з нахилом 45°. Грунт ущільнюють, рясно поливають водою і накривають поліетиленом або банкою (при висадці в окремі ємності) для створення парникового ефекту.

При тісній посадці коріння паростків переплітаються під час зростання і при пересадці ушкоджуються.

Коли живити ту: оптимальні терміни

Досвідчені садівники воліють займатися живцюванням туї восени. У цей час рух соку сповільнюється. Відсоток приживання посадкового матеріалу високий. У середній смузі заготовляють пагони у жовтні, для південних регіонів найбільше підходить листопад.

Можна заготівлю проводити навесні. Терміни обмежені. Життєздатні живці, зрізані з кінця березня до кінця квітня. Якщо відібрано якісний матеріал, то час зрізання (осінь, весна) на результат мало впливає. Живець повинен бути здерев’янілим, оптимальний вік втечі 2 роки, в крайньому випадку, це можуть бути 3-х літні гілки.

Нестандартний спосіб укорінення в картоплі

Деякі городники практикують укорінення живців туї у картоплі.

Цей незвичайний спосіб формування кореневої системи у неокріпленої рослини заснований на наявності в овочах великої кількості поживних елементів.

Для процедури підходять здорові бульби зі свіжою щільною структурою:

• картоплю миють;
• всі очі вирізують ножем;
• цвяхом роблять у м’якоті заглиблення на 4-5 см;
• у сформовані отвори встановлюють живці.

Начинені хвойними відростками картоплини складають у відповідну ємність і засипають родючим субстратом.

Зверху кожен живець накривають обрізаною на необхідну довжину від дна пластиковою пляшкою або банкою, створюючи парниковий ефект. Полив проводять через кришку.

В яку пору року краще починати живцювання

Розмножується туя живцями восени (у жовтні). Навесні починається сокорух і відростають молоді пагони. З огляду на це, укорінення живців туї також відбувається набагато швидше. Однак саме в цей період необхідно бути уважнішими. Процес активного зростання вимагає багато вологи, тому якщо пропустити хоча б один полив, то держак засохне і пропаде.

До відома! Проте не виключено і живцювання туї влітку. У другій декаді червня, коли починається ще 1 період зростання цього дерева, можна заготовити живці, але вони одразу в літній період не вкореняться. Навіть не варто висаджувати зрізані відростки вже у серпні чи осінній період, оскільки вони спатимуть до наступного року.

Як розмножувати ту живцями восени

Туя або, як ще називають у народі, «життєве дерево» – вічнозелена рослина із сімейства кипарисових.

Туї невибагливі до ґрунту та клімату, тому легко уживаються у великих містах. Широко використовуються як для озеленення мегаполісів, а й у садівництві. Чагарниками добре розмічати територію та висаджувати з них живі коридори. Культивація рослини проводиться найчастіше живцюванням. Ми розповімо в цій статті, як укоренити ту від гілочки.

Способи вкорінення живців

Існує кілька способів, як виростити ту з гілочки. Найпоширеніші методи: спосіб зі звичайною водою, приготування спеціального субстрату або вирощування коріння в плівці. Для кожного із способів потрібен певний підхід, час та ресурси.

Як укоренити осінні живці у воді

Найпростіший спосіб. Для цього знадобиться ємність для води та самі гілочки. У підготовлену посудину необхідно налити воду, поставити в неї живці, занурюючи тільки п’ята. Листя в жодному разі не повинні торкатися води. Це може призвести до загнивання хвої, і живець зіпсується. В одну ємність з водою можна завантажити трохи більше трьох гілочок. Поставити живці у прохолодне, але сонячне місце.

Змінювати воду під час укорінення не рекомендується. Найкраще потроху підливати свіжої води. При повній заміні рідини може порушитися напій коріння, і живець уповільнить або повністю припинить зростання. У звичайній воді поживних елементів не так багато, тому живці часто слабшають і згодом погано приживаються в ґрунті.

Вкоренення живців у плівці

Розведення туї за допомогою плівки буде трохи складнішим, ніж спосіб з водою. Для цього знадобиться плівка, невеликий шматочок тканини та торф’яний мох або, як його ще називають, сфагнум. Спочатку розводимо будь-який стимулятор зростання у воді та опускаємо туди заготовлені гілочки приблизно на 10 годин. Заливаємо теплою кип’яченою водою мох, залишаємо його насититися водою на кілька годин.

Після цього можна приступати до укорінення живців туї. Розстеляємо широкий клапоть тканини і подумки ділимо його навпіл. На всю ділянку верхньої довжини укладаємо вологий мох, а нижню частину залишаємо вільною, їй потрібно буде накривати самі живці. Викладаємо гілочки туї неподалік один від одного. Старанно накриваємо сфагнумом місця зламу живця. Беремо нижню частину, накриваємо живці і залишаючи вільною хвою, згортаємо все в акуратний рулон. Те, що вийшло, загортаємо в поліетиленовий пакет і вішаємо на світле місце, але від прямого впливу сонця.

Плівка, якій накриті гілки, буде певним вологоміром. Якщо поліетилен покрився сильним конденсатом, потрібно трохи підняти його, тим самим забезпечивши хороший приплив повітря. Якщо плівка суха, слід зволожити тканину обприскувачем. Цей спосіб хороший тим, що мох тривалий час тримати вологу, підживлюючи живці і маючи бактерицидні властивості, тим самим рятуючи коріння від загнивання.

Як приготувати субстрат

І найкращий спосіб укоренити ту від гілочки – за допомогою субстрату. Субстрат – живильне середовище для рослин, і приготувати його не так вже й складно. Змішуємо в рівних пропорціях торф, листяний перегній та пісок. Поміщаємо суміш у духовку і добре прожарюємо на максимальній температурі.

Розводимо насичений розчин марганцівки і обливаємо суміш, що вийшла. Як і у випадку з плівкою, потрібно помістити на 10 годин живці у розчин, що стимулює зростання. Ємності для укорінення живців туї восени потрібно підібрати з кількома отворами знизу для кращого насичення киснем. На дно викладаємо дренаж – дрібний гравій. Наповнюємо ємності субстратом та робимо невеликі заглиблення для гілочок. Самі живці поміщаємо приблизно на 2 см і присипаємо їх піском, який не заважало б також попередньо прожарити.

Злегка втрамбувавши пісок, накриваємо целофановою плівкою і ставимо у світле місце, але бережемо від прямих сонячних променів. Якщо на плівці виступає конденсат, трохи піднімаємо її з одного боку для свіжого повітря. Один із важливих моментів такого черенкування – полив. Найкраще здійснювати його за допомогою пульверизатора.

Вирощування живців у сфагнумі

Сфагнум – це торф’яний мох. Він має високу гігроскопічність, тому вкорінювати в ньому живці туї дуже зручно. Волога з нього не випаровується, у його складі є поживні речовини. Крім того, він має бактерицидні властивості, зупиняє розвиток грибкової інфекції.

Сфагнум години 3 вимочують у воді, потім розкладають на тканину. Полотно беруть широке, мох кладуть смугою по всій довжині. Він повинен закрити частину від ширини. Розкладають підготовлені живці, п’яти занурюють у мох.

Другу половину тканини кладуть поверх сфагнуму. Верхня частина живців з хвоєю має бути зверху. Полотно повертають. Виходить не тугий рулон. Його поміщають у прозорий целофановий пакет. Його підвішують у світлому помірно теплому приміщенні і чекають на появу корінців.

Правила догляду за живцями

Після того як ви вкоренили живці туї восени, до висадки у відкритий ґрунт за ними потрібен догляд.

Живці у воді

При вирощуванні гілочок у питній воді є лише одне важливий чинник. Це догляд за водою. Існують два способи наглядати за живцями. В одному випадку можна повністю замінити воду. Для цього потрібно витягнути живці і загорнути їх у заздалегідь змочену ганчірку. Ємність добре промити, налити на дно свіжої води і занурити живці назад.

Можна додати трохи слабкого розчину марганцівки. Другий спосіб вважається надійнішим для зростання. Він полягає в доливанні води у міру вбирання вологи живцями. Тим самим, не порушуючи просочення коріння, живці мають більше шансів прорости на ділянці.

Живці у плівці

Найпростіший догляд за живцями, які проростають у плівці. Сфагнум та тканина дуже добре підтримують потрібний рівень вологи. Попередньо змочений мох може дуже довго підтримувати вологу. Щоб зрозуміти, чого зараз потребують живці, перевірте целофан, яким ви накрили гілочки. Якщо плівка суха – потрібно трохи змочити тканину. Найкраще це робити за допомогою розпилювача. А якщо на плівці зібрався зайвий конденсат, злегка підніміть її та провітріть паростки.

Живці у субстраті

До догляду за живцями в субстраті потрібно підійти з усією серйозністю та відповідальністю. Найголовніше завдання – контролювати кількість вологи. У жодному разі не можна поливати живці з лійки. Багато води може злегка опустити грунт, оголивши п’ята. Це призведе до загнивання відростка або його коріння. Користуватися потрібно, як і у випадку із плівкою, пульверизатором.

Не варто допускати сильного усихання ґрунту, але й переборщувати з поливом не слід. У разі раннього похолодання або пізнього вкорінення необхідно засипати ємність з живцями листям. А якщо температура опуститься нижче 5 градусів, рекомендується накрити їх плівкою, іноді відкриваючи, даючи потік свіжого повітря.

Що робити після укорінення

Після того як ви заготовили живці одним із способів, виникає питання: що, як і коли робити далі. При осінньому укоріненні гілочок туї висаджувати в спеціальний палісадник їх можна лише наступного року. Для висаджування формуються грядки, які називають школкою. Для грядки вибирайте місце із середньою тінню. Після того, як земля на ділянці буде скопана, можна трохи удобрити її звичайним торфом.

Перед тим як дістати живці з ємності (у разі субстрату), трохи полийте їх, так буде простіше дістати гілочки. Розсаджувати молоді кущі потрібно на відстані 25 см один від одного. Після посадки полийте землю. Після того, як живці опинилися в природному грунті, ризик втратити рослину мінімальний. Регулярно поливайте ґрунт і видаляйте бур’яни. За таких умов вже через три, а може, й два роки можна буде висадити ту на її постійне місце перебування.

Розмноження туї живцями восени не становить особливої ​​складності.

Потрібно трохи уваги та терпіння – і вічнозелений чагарник прикрасить будь-яку частину вашої ділянки.

Як дорощують саджанці

Осінні живці після укорінення висаджують лише наступного сезону. Для цього вибирають напівзатінене місце та готують школку, де маленькі туї укоріняться і будуть готові до пересадження на постійне місце.

Школку обов’язково удобрюють перегноєм чи торфом. Живці, які проростали в субстраті, обов’язково поливають, щоб легко витягнути перед посадкою з ємності.

Висаджують кущі рівними рядами з відривом до 25 див, потім рясно поливають школку. За висадженими деревцями потрібен ретельний догляд: полив, видалення бур’янів тощо. Вони швидко звикають до нових умов, йдуть на зріст і дають молоді пагони.

За два-три роки маленькі туї готові до пересадки на постійне місце. Вони доповнять ландшафт будь-якої ділянки, прикрасивши садові доріжки та замінивши кам’яні огорожі. Вічнозелені хвойні дерева очищають повітря та наповнюють його неповторним ароматом. Крона туї легко формується, набуваючи форми куба, кулі, зигзагу і навіть дивовижної статуї. Недарма властивості хвойних дерев високо цінуються у ландшафтних дизайнерів.

Як правильно живити ту осінь

Приклади навчальної діяльності

Очікувані результати учіння

Ранкова зустріч. «Хвилинка-цікавинка» про тварин.

Логічна вправа «Тварини восени»

Сприймає монологічне висловлювання (загадку, оповідання).

Розпізнає осінні зміни в неживій та живій природі

Вироблення вміння сприймати і розуміти прості медіатексти.

Перегляд відеоролика «Як звірі готуються до зими»

Висловлює свої думки і почуття з приводу простих медіатекстів.

Уважно вислуховує думку співрозмовника, висловлює свій погляд, шануючи гідність інших.

Співвідносить кількість об’єктів навколишнього середовища з відповідним натуральним числом.

Вправа «Як тварини готуються до зими?»

Спілкується з учителем, однокласниками.

Участь у рухливих іграх, наприклад, «Зайці в лісі»

Погоджується з рішенням команди

Математичне конструювання «Танграм».

Розпізнає геометричні фігури (зокрема трикутник).

Співвідносить зображення/описи об’єктів та явищ живої і неживої природи з відомими йому/ їй із довкілля

Сюжетно-рольова гра «Зустріч тварин напередодні зими»

Використовує голос (тембр, темп, інтонація) і мову тіла (міміку, жести, рухи) для створення образу в процесі сюжетно-рольової гри.

Вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів

Обговорює сюжетно-рольову гру, у якій брав участь (як відбувалася гра?, чи отримали задоволення від гри? якщо ні, то що цьому перешкодило)

Заповнення лепбука: майстер ляпок

Придумує образи і створює їх різними засобами художньої виразності.

Підписує друкованими буквами власну роботу.

Називає букви, з яких складається його/її ім’я та прізвище.

Збирає дані, що відображають конкретну ситуацію.

Використовує зібрані (наявні) дані для спілкування щодо досліджуваної проблеми

І. Ранкова зустріч. «Хвилинка-цікавинка» про тварин. Логічна вправа «Тварини восени»

• Запропонуйте учням відгадати загадки:

Ходить лісом дід кошлатий:

В них таке смачненьке м’ясо.

• Логічна вправа «Тварини восени». Запропонуйте учням описати свою улюблену тварину, не називаючи її, щоб інші могли її розпізнати.

• Повідомте учнів, що прочитаєте дітям оповідання, схоже на осінню замальовку. Щоб уявити її, попросіть дітей, щоб під час читання вони заплющили очі. Зверніть учням увагу, що в тексті можуть міститися незрозумілі дітям слова. Під час читання поясніть значення тих слів, які викликали нерозуміння, напр., волові очка. Після прочитання тексту запитайте, які ще слова виявилися для учнів незрозумілими. Разом дослідіть їхнє значення. Обговоріть, як тварини готуються до зими.

Кожний осінній день одягає дерева в інші шати. Учора ще зелені, сьогодні одягли золоту парчу клени, зачервоніло намисто калини, звисли з галузок важкі оранжеві кетяги горобини, задивились у синяву небес рожево-білі зіркаті «волові очка». Під лісом простягає долоні бузок, наче просить його зірвати. Синіє дозрілий терен, цвітуть запізнілі квіти кульбаби і рожевого іван-чаю. У старому лісі з ’явились опеньки, запахло грибами і терпким вином. За кожним легеньким подихом вітру падають перші листочки грабів, беріз, осик. Дуби з погордою дивляться на них, думають: чому так скоро? Минає день-другий – і клени поволі складають парчевий одяг: вкриває землю листя каштанів, від тонких стовбурів ліщини відриваються мохнаті кружальця, хоч вони й зовсім зелені.

Молитвенну тишу лісу то тут, то там порушує суха галузка або їжак, який збирає листя, щоб вкрити свою хатку на зиму. Десь пискне синичка, їй ніжно відповість маленький, короткохвостий корольок. У піднебессі ширяє яструб. Його журливе квиління тільки підкреслює тишу осені. У лісі сумно, але я люблю цей смуток, бо він близький душі моїй. Осінь все більше і більше завойовує землю. Скоро вже будуть стояти голі дерева, скоро зовсім не буде чути співів птахів. Йде вона, жовтоока осінь, та й веде за собою зиму в білому хутрі. І хочеться сказати: «До побачення, осінь! Здрастуй, зимо!»

• Про які ознаки осені згадується в тексті? Розкажи, як тварини готуються до зими? Чому в осінньому лісі сумно?

ІІ. Перегляд відеоролика «Як звірі готуються до зими». Аналіз простого медіатексту

• Діти переглядають відеоролик «Як звірі готуються до зими»

( https:// www. youtube. com/ watch? v= Trx86 kplw9 E) або https://www.voutube.com/watch?v=WYrcOi eboY )

• Запитання для обговорення:

– Як тварини готуються до зими? Що нового ти дізнався(дізналася) про поведінку тварин восени?

– Назвіть тварин, кількість яких можна позначити цифрою 1?

– Назвіть тварин, кількість яких можна позначити цифрою 2?

– Назвіть тварин, кількість яких можна позначити цифрою 3?

ІІІ. Вправа «Як тварини готуються до зими?»

• Роздайте дітям малюнки із зображенням тварин і попросіть розкласти їх на 3 групи: 1 група – тварини, які сплять цілу зиму; 2 група – тварини, які зимують у теплих краях; 3 група – тварини, які запасаються харчами; 4 група – тварини, які не змінюють своєї поведінки.

IV. Участь у рухливих іграх, наприклад «Зайці в лісі»

Для гри обирають «зайців» і «лисицю», решта дітей – «дерева». На протилежних краях майданчика проводять лінії – це поля. На одному з них перед початком гри збираються «зайці».

Діти, які виконують роль дерев, стають на такій відстані один від одного, щоб можна було взятися за руки. «Лисиця» живе в норі край лісу (нору позначають кольором).

«Зайці» забігають до лісу, їм треба перейти з одного поля на інше, але на них полює «лисиця». Вона намагається впіймати «зайців», а тих, кого впіймала, веде до свого «будиночка». Бігти лісом їй заважають дерева: діти беруться за руки, сідають навпочіпки, нахиляються й розмахують руками. «Зайці» між деревами проходять вільно. Гра закінчується тоді, коли всі «зайці» перейдуть на протилежний бік. Розпочинаючи нову гру, діти знову обирають «зайців» та «лисицю».

Спіймані «зайці» до кінця гри сидять у «лисиці» в норі.

V. Математичне конструювання «Танграм»

• Запропонуйте дітям змоделювати з готових геометричних фігур (частин танграма) тваринку, яка не змінює своєї поведінки восени

Орієнтовний приклад фігури тварини, яка не змінює восени своєї поведінки, змодельованої із частин танграма.

VI. Сюжетно-рольова гра «Зустріч тварин напередодні зими»

• Запропонуйте дітям створити образ тварини (на вибір). Можна використати відповідні маски (Додаток 11).

• Уявіть собі, що на лісовій галявині в теплий осінній день зустрілися різні представники тваринного світу. Їх всіх турбує прихід зими. Подумайте, про що могли поговорити між собою тваринки з огляду на свої клопоти. Пограйте у сюжетно-рольову гру «Зустріч тварин напередодні зими».

• Після завершенні гри обговоріть з дітьми, як відбувалася гра, чи отримали задоволення від гри. Якщо ні, то що тому перешкодило?

VІІ. Підведення підсумків. Заповнення лепбука: майстер «ляпок»

• Роздайте дітям фарби і попросіть зробити пляму будь-якого кольору на аркуші паперу.

• Роздайте кожній дитині соломинку для коктейлю. Попросіть подути в неї на пляму.

• З утвореного силуету за допомогою фарби (олівців, фломастерів) створіть образ будь-якої тварини.

• Підпишіть свою роботу друкованими буквами.

• Попросіть дітей назвати один одному букви, з яких складається їхнє ім’я та прізвище.

• Прикріпіть роботу на лепбук у відведеному для цього місці

(Учитель сторінку лепбука ділить на 4 частини: 1 – тварини, які сплять цілу зиму; 2 – тварини, які зимують у теплих краях; 3 – тварини, які запасаються харчами; 4 – тварини, які не змінюють своєї поведінки)

• Запропонуйте дітям визначити, у якій групі тварин є найбільша кількість зображень, у якій – найменша; порівняйте кількість зображень між окремими групами тварин.

“Нова українська школа” матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.