Як росте ялина?

Одним з найбільш звичних, але в той же час найкрасивіших дерев вважається ялина. Мало хто може пройти повз цього дерева спокійно, не зупинивши свій погляд на ньому. А звідки беруться їли, як вони ростуть? А адже процес зростання цього дерева дуже довгий.

Що краще: насіння або живці?

Зазвичай ялина виростає з насіння. Краще за всіх розповісти, як росте ялина, можуть лісівники. Вони прибирають верхній шар землі, пом`якшуючи грунт для кращого проростання насіння. Самі насіння, заховані в шишечках їли, досягають зрілості в кінці вересня, але часто не витримують морозів.

Ялина ще може розмножуватися живцями і рідше щепленням. Такі форми розмноження відноситься до садових і декоративним смерек. Але скористатися ними зможе тільки професіонал. Простіше виростити ялинку з насінини, але до двох років доведеться дбайливо доглядати за нею, щоб вона не засохла влітку і не замерзла взимку.

Ріст і розвиток їли

Перші пагони їли схожі з сосновими сходами. Молоді деревця ростуть повільно, і тільки після 10 років можна побачити, як ростуть ялини швидко, різко збільшуючи темп зростання. І так вона зростає до 100 років, а то і трохи більше, і тільки після цього віку знижується темп приросту їли у висоту.

Плодоносити ялина може почати як з 15, так і з 70 років. Якщо їли ростуть на відкритих місцях, то плодоносять раніше, ніж ті, які ростуть серед інших дерев. Для гарного росту ялини важлива волога і м`яка земля. Ближче до десятирічного віку їли відмирає її стрижневий корінь. А слабкі бічні корені знаходяться в верхньому шарі ґрунту, тому ці дерева страждають від ветровала.

вік ялини

Для тих, хто не знає, скільки ростуть ялини, можна сказати, що ці деревця живуть кілька сотень років. Зазвичай їли живуть 300 років. Але є й унікальні дерева, які живуть більше 500 років.

Їли не бояться морозів. Тільки на молодих пагонах можуть згубно позначитися весняні заморозки. Виростають вічнозелені ялини висотою до 50 метрів, а діаметр стовбура може становити до 2 метрів.

Ялина

Ялина (лат. Picea) – рід дерев родини Соснові, який налічує близько 40 видів. Латинська назва роду походить від слова «pix», що в перекладі означає «смола», а словотвірний відповідник української назви належить до праслов’янської мови і має те саме значення. Найпоширенішим видом у культурі є ялина звичайна, або європейська. У національному парку Фулуф’єллет на заході Швеції зростає ялина цього виду, якій понад 9550 років. Це найстаріший дерев’яний організм на Землі. Ялина – один із найголовніших символів Різдва й Нового року.

Рослина ялина – струнке однодомне вічнозелене дерево заввишки до 40 і більше метрів. Коренева система у ялини перший десяток-півтора років стрижнева, потім головний корінь відмирає, і рослина живе за рахунок коренів, розташованих у ґрунті поверхнево в радіусі 15-20 м від стовбура. Через поверхнево розташовану кореневу систему ялина є деревом невітростійким і навіть вітровальним. Крона у неї пірамідальна або конусоподібна, гілля ялини кільчасте, поникле або горизонтально-розпростерте. Перші кілька років дерево бічних пагонів не дає. Сіра кора ялини відшаровується від стовбура тонкими пластинками.

Хвоя у рослини голкоподібна, голки короткі, іноді плоскі, але частіше чотиригранні, гострі й жорсткі. Розташовані вони спірально, іноді дворядно й зберігаються на пагонах до шести і більше років. Щороку дерево втрачає до однієї сьомої частини хвої. Ялини – рослини голонасінні. Чоловічі стробіли у вигляді невеликих сережок ростуть із пазух на кінцях тогорічних гілок і починають виділяти пилок у травні. Жіночі стробіли теж розташовані на кінцях гілок, але у вигляді шишок, які після запилення вітром розростаються і повисають. Загострені, довгасто-циліндричні, шкірясті або дерев’янисті шишки опадають після дозрівання насіння. Основою шишки ялини є вісь, на якій розташовані покривні й насіннєві луски. Насіння ялини, що не втрачає прорісності 8-10 років, дозріває в жовтні, висипається з шишок, що відкрилися, і розноситься вітром.

Залежно від умов зростання ялини починають плодоносити у віці від 10 до 60 років. Живуть ці дерева в середньому від 250 до 300 років, проте нерідко можна зустріти ялини, вік яких понад півтисячі років.

Як і будь-яка декоративна рослина, ялина потребує підживлення, але в рік посадки, якщо ви вносили в котлован добрива, деревце не підживлюють. Надалі один раз на сезон у ґрунт під ялиною вносять комплексні добрива для хвойних рослин. Нещодавно посаджені або пересаджені ялинки попервах поливають розчинами стимулятора росту (Епіну, Гетероауксину або Гербаміна) й обприскують їхню хвою Ферравітом. Дорослі ялини добрив не потребують.

Посадкову яму викопують завглибшки 50-70 см. Верхній діаметр котловану – 40-60 см, нижній – 30-50 см. При посадці рослини в важкий ґрунт або на ділянці, де ґрунтові води залягають високо, на дно укладають шар дренажного матеріалу (щебеню або битої цегли, пересипаних піском) завтовшки 15-20 см. Перш ніж садити ялину, приготуйте ґрунтову суміш, якою ви будете засипати котлован: листову й дернову землю ретельно перемішайте з перегноєм, піском, торфом і трьома чвертями склянки Нітроамофоски. Краще замість листової землі додати в ґрунтосуміш лісовий ґрунт. Кореневу систему саджанця за дві-три години до посадки потрібно, не виймаючи з контейнера, опустити в воду.

На шар дренажу насипте ґрунтової суміші, обережно, не пошкодивши земляної грудки, вийміть саджанець із контейнера й помістіть його в яму на шар ґрунту. Якщо ви випадково зруйнували земляну грудку, то покваптеся: у вас є не більше 20 хвилин, щоб закінчити посадку. Поміщений у яму саджанець встановлюють строго вертикально і заповнюють простір, що залишився, ґрунтовою сумішшю, не дуже намагаючись її ущільнювати. Коренева шийка після посадки має опинитися на рівні поверхні. Зробіть навколо саджанця земляний відвал, який не дасть воді розтікатися, і вилийте під ялинку 10-20 л води, а коли вона вбереться, замульчуйте пристовбурні кола торфом. Якщо ви садите великі ялини, то відстань між ними має бути щонайменше 2-3 м.

Хвойні рослини вважаються невибагливими до умов середовища й простими у догляді, при цьому їхні декоративні якості важко переоцінити. Завдяки цим характеристикам ялини останнім часом на присадибних ділянках вирощують повсюдно. Найскладніший момент – це посадка дерева, тим більше, якщо це великомір. При купівлі посадкового матеріалу віддайте перевагу саджанцям із закритою кореневою системою, оскільки ялина не зносить пересушування коренів: на повітрі оголені корені ялини гинуть через 15-20 хвилин. Купувати саджанці краще в розсаднику або в садовому центрі, що добре себе зарекомендував, а не на сезонних базарах. У здорового саджанця хвоя має бути яскравою, блискучою, без сухих голок, а коріння не повинне випирати з контейнера. Земляна грудка готової до посадки рослини заввишки близько 1 м має бути діаметром щонайменше 50 см. Найкраще садити ялину в середині-кінці квітня, можна це робити і в кінці серпня або на початку вересня: в ці періоди активно зростає коренева система, і ялина легше приживеться на новому місці. Ялини більші за три метри у висоту рекомендують висаджувати з листопада по березень із замороженою земляною грудкою.

Декоративну ялинку маленьких розмірів можна садити недалеко від будинку, великомір же своєю поверхнево й кореневою системою відніматиме живлення і вологу у сусідніх рослин, тому краще посадити його за межами ділянки, інакше вам доведеться щорічно підрізати його коріння. Що стосується освітлення, то декоративні низькорослі ялини і форми з кольоровою хвоєю мають потребу у великій кількості світла, інакше вони швидко втрачають свої декоративні якості. Та й у великих ялин, якщо вони добре освітлені сонцем, крона формується поступово.

Пересадка ялини

Перші 15 років ялина росте дуже повільно, тому в цілях швидкого озеленення використовують пересадку на ділянку дорослих дерев. Іноді висота ялини, яку потрібно пересадити, може сягати 15 м. Найкраще пересаджувати великоміри на початку зими, коли земля вже промерзла, але температура повітря не опускається нижче -8-12 ºC. Можна пересаджувати ялини і в кінці зими, поки ґрунт ще мерзлий. У таких умовах земля добре тримається на коренях, і вони пошкоджуються мінімально. Готують ялину до пересадки заздалегідь: навесні по проекції периметру її крони викопують траншею завширшки 20-30 см і завглибшки 1 м, акуратно обрізаючи коріння ялини лопатою. У траншею засипають перегній або торф, додають добрива для стимуляції коренеутворення і добре поливають. Зволожувати субстрат у траншеї потрібно кілька разів за літо, особливо в посуху. До осені в цій подушці утворюється безліч тонких корінців.

Посадкову яму зі стрімкими стінами завглибшки 1 м і діаметром на 1 м більше, ніж діаметр крони, викопують восени. Приготовану для засипання ґрунтосуміш зберігають у підвалі, щоб вона не мерзла і залишалася м’якою. Необхідно також запастися піском, підстилкою з-під ялин і сухим листям. Ялину заввишки до 2 м можна викопати самостійно по радіусу траншеї, перерубавши коріння, що вийшло за ці межі. Підкопують дерево на 60 см – глибина, якої сягає коріння ялинки такої висоти. Під коріння ялини підкладають мішковину, обертають нею земляну грудку, саджанець витягують і перевозять до місця посадки. Вищі дерева витягують корчувальником, який утримує і крону, і коріння з землею, не пошкоджуючи його.

На дно посадкової ями насипають дренаж, лісову підстилку, шар піску й сухого листя, а потім саджанець розміщують у котловані таким чином, щоб його коренева шийка перебувала на 5-7 см вище рівня землі. При розміщенні дуже важливо зберегти орієнтацію дерева в напрямку «північ-південь». Простір між стінками ями і земляною грудкою заповнюють ґрунтосумішшю, лише злегка її ущільнюючи. По периметру котловану на рівній відстані один від одного вбивають кілька міцних кілків і прив’язують до них ялину на розтяжках, щоб вона не впала від вітру. Пристовбурні кола застеляють перегноєм, торфом, ялиновим гіллям або опалим листям. Коли ґрунт у ямі осяде, коренева шийка дерева опиниться на рівні поверхні.

Вирощування ялини з насіння

Генеративне (насіннєве) розмноження ялини – процес тривалий і трудомісткий, але тим, хто нікуди не поспішає і не боїться труднощів, виростити ялинку з насінини буде цікаво. Насіння для посіву має бути свіжозібраним. Видобувають його з дозрілих, але ще не закритих шишок, таких, які потрібно підсушити, щоб вийняти з них насіння. Добуте насіння перед посівом стратифікують: кладуть у сухий пісок або в суміш піску з торфом і тримають щонайменше впродовж 4-6 тижнів у холодильнику при температурі 2-3 ºC. Потім у кінці зими або на початку весни насіння висівають у ґрунт, поміщають посіви в тепле світле місце і рясно поливають. Щойно з’являться паростки, полив трохи скорочують. У відкритий ґрунт молоді ялинки висаджують на другий рік, причому бажано, щоб вони відразу потрапили на постійне місце.

Зростають саджанці ялини дуже повільно, а крім шкідників і хвороб, їхніми ворогами можуть бути дощ, сонце та сильний вітер.

Розмноження ялини живцями

Найкращий результат дає укорінення живців навесні, до того, коли на деревах почнуть бубнявіти бруньки. Пагони завдовжки 6-10 см із гілочками другого порядку зрізають секатором, зріз на кілька хвилин опускають у розчин стимулятора росту, після чого живці висаджують під кутом 20-30º у шар субстрату, що складається з піску й дрібного перліту (3:1) або піску з торфом (3:1), вкладеного поверх дренажного шару завтовшки 5 см і шару дернової землі завтовшки 10 см. Живці обприскують із дрібнодисперсного розпилювача й накривають для збереження вологи прозорим ковпаком із плівки. Дистанція між живцями має бути не менше 5 см, а відстань від верхівок черешків до плівки – не менше 25-30 см. Найкраще в подальшому обприскувати не живці, а плівку, причому робити це потрібно часто. Небажано проводити зволоження повітря ввечері. Слідкуйте за тим, щоб температура в парничку не піднімалася вище 25 ºC, інакше черешки можуть згоріти. Щоб цього не сталося, потрібно зробити в плівці невеликі отвори для вентиляції. Після того, як у живців розвинеться коренева система, їх розсаджують на дорощування, а через рік висаджують на постійне місце.

Доросла рослина нормально зносить посуху тривалістю два тижні, однак карликові і мініатюрні сорти ялин, а також саджанці та молоді рослини, особливо посаджені взимку, вимагають більш відповідального ставлення до поливу. Ялини зимової посадки, наприклад, поливають увесь перший сезон щотижня, витрачаючи щоразу щонайменше 12 л води. При поливі не можна допускати потрапляння води на хвою. А щоб не сталося загнивання поверхнево розташованої кореневої системи й не відбувалося швидкого випаровування вологи з ґрунту, прикореневу ділянку ялини необхідно замульчувати шаром кори, хвої, тирси або стружок хвойних дерев завтовшки 6 см. Можна також насипати навколо деревця керамзит або розкласти декоративне каміння. Якщо з якоїсь причини мульчування ділянки не проводиться, вам доведеться регулярно розпушувати ґрунт навколо ялин на глибину 7 см і видаляти бур’ян.

Іноді дереву може знадобитися санітарна прочистка: видаляють засохлі або уражені якоюсь хворобою гілки. Але майте на увазі, що сильне обрізування може погубити рослину, і тільки ялину колючу стрижуть, як бузок, формуючи з неї, наприклад, кипарис.

Вибираючи саджанці ялини, слід купувати ті з них, які були вирощені в вашому регіоні, і тоді проблема з зимостійкістю ялинок не постане. Але екзотичні теплолюбні культури можуть вимерзнути в першу ж безсніжну зиму. Власне, хвойне дерево ялина досить зимостійка рослина, крім таких видів, як ялина Бревера і ялина східна, але підготовки до зими потребують навіть зимостійкі види ялини. Перед першими листопадовими морозами потрібно провести останній, вологозарядковий полив: під ялинку заввишки нижче 1 м виливають 2 відра води, а під рослини вище 1 м – від 3 до 5 відер. Особливо необхідний полив однорічним і дворічним саджанцям із ще нерозвиненою кореневою системою, хвойникам зі слабкою зимостійкістю і тим деревам, крону яких у поточному сезоні формували обрізуванням.

Щоб молоді пагони ялини не загинули взимку, потрібно з серпня припинити внесення добрив, які містять азот: цей елемент провокує бурхливий ріст зеленої маси, а проте восени дереву потрібно спрямувати всі сили на визрівання вже утворених пагонів. Ви надасте допомогу рослині, якщо в вересні внесете в її пристовбурне коло калійно-фосфорні добрива – вони прискорять здеревіння гілок і зміцнять кореневу систему. Дуже важливим пунктом підготовки ялини до зими є утеплення ґрунту в пристовбурному колі корою – це найкращий матеріал для мульчування ялини на зиму. Під таку мульчу до коріння легко проникає кисень, при цьому кора не перешкоджає випаровуванню зайвої вологи, і коріння рослини не випріє, як це може статися під укриттям з листя або тирси. Дорослі ялини, а також саджанці, вирощені в місцевому розсаднику, мульчування кореневої зони не потребують.

Зимівля ялини в саду

Зимова пора несе чимало неприємних сюрпризів, яким вам доведеться протистояти. Якщо трапиться зима з сильними снігопадами, і мокрий сніг важким тягарем осяде на ялинах, це може викликати розломи скелетних гілок і обламування тонких гілок. Не намагайтеся трясти ялинку, щоби струсити з неї снігові замети: гілки рослини в цю пору настільки тендітні, що можуть тріснути. Сніг із гілок, до яких ви можете дотягнутися, зчищайте щіткою або віником, просуваючись від кінця до стовбура. Щоб очистити від снігу високо розташовані гілки, оберніть кінець дошки м’якою тканиною, підчеплюйте цією дощечкою кожну гілку й гойдайте її вгору і вниз. Колоноподібні або кулясті крони можна з осені злегка стягнути шпагатом: гілки потрібно щільно притягти до стовбура, але в жодному разі не перетискати їх. Цей захід захистить гілки від розтріскування. Узимку при різкому контрасті денної і нічної температури гілки ялини можуть вкритися крижаною кіркою, вона настільки важка, що може сильно нахилити ялинові гілки, а це призведе до утворення тріщин. Підставте під гілки підпори, якими ви користувалися влітку для підтримки гілок плодоносних дерев, а тільки-но потеплішає, кірка підтане й оповзе сама. Неприємностей ялині може завдати сильний зимовий вітер. Для низькорослих видів він безпечний, а ось високу ялинку може вивернути з коренем. Мінімізувати ризик вам допоможуть розтяжки: з чотирьох сторін на однаковій від ялини відстані потрібно вбити міцні прути заввишки трохи більше, ніж половина висоти дерева. До кожного кола прив’язують один кінець шпагату, а другий кінець закріплюють на стовбурі дерева, обгорнувши стовбур попередньо шматком руберойду. Оскільки вбити кілки в промерзлий ґрунт дуже важко, можна зробити це заздалегідь восени. Завбачливі господарі саме так і чинять.

Ялина – сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Ялина – опис, види, де росте, розмноження, фото

Ялина звичайна – це не тільки невід’ємна частина Нового року, але ще і відмінний “живий щит”. Її можна використовувати для огорожі котеджів і дачних ділянок.

Огорожа із ялини звичайної надійно захистить вашу ділянку не тільки від сторонніх очей, але і від сильних поривів вітру.

А вироблених фітонцидів вистачить, щоб вбити розноситься повітрям шкідливі мікроорганізми в радіусі декількох кілометрів.

Але, зростання ялини звичайної на дачній ділянці потрібно буде регулярно контролювати – обрізати, формувати крону, інакше дерева швидко розростаються і “задавлять” листяні рослини.

Опис і характеристики ялини звичайної

Зростання ялини звичайної доходить до 20-30 м, діаметр стовбура – до 1 м, що характерно і для ялини ситхинской.

• Дерево має конусоподібну крону (якщо її штучно не викривляти), яка залишається гострою все життя рослини.
• Пагони світло-бурі або жовтувато-бурі.
• Кора груба, сірого кольору шарується, має глибокі тріщини по всі поверхні.

• Нирки невеликі, довжиною всього 3-4 см.
• Хвоя коротка, чотиригранна, довжина колючок 1-2 см. Колір – блідо або темно-зелений.
• Довжина шишок доходить до 15-17 см при діаметрі 4-5 см.

• Шишки починають дозрівати пізньої осені, а повністю розкриваються лише в середині зими.

Умови для життя ялини звичайної

Термін життя дерева – від 200 до 400 років.

До 20-25 років ялина росте дуже повільно, приблизно по 40-60 см в рік. Потім зростання стає більш швидким, дерево набирає 1-1,2 м в рік.

У дикій природі ялина звичайна росте практично по всій Європі . У України ялина можна зустріти як в чистих хвойних, так і змішаних лісах які тягнуться до Уралу.

Цікаво. Рослина нерідко зростає на великих висотах, аж до 2 км над рівнем моря.

Коренева система ялини звичайної вкрай невибаглива, дерево росте практично на будь-якому типі грунту, включаючи болотистий.

Ялина звичайна в лісі успішно зростає як в тіні, так і на відкритих ділянках з великою кількістю сонячного світла.

На відміну від молодняка листяних дерев, молоді ялинки без проблем проростають і розвиваються в тіні. Саме тому через деякий час починає переважати в змішаних лісах.

Зважаючи на великий обсяг крони і великої висоти ялина має велику парусність, тому при сильному вітрі її може вивернути з корінням .

Цей фактор потрібно враховувати під час висадки. Бажано висаджувати рослину на великій відстані від будівель і ліній електропередач.

Види ялини звичайної

Крім дикої форми, у ялини звичайної є маса садових підвидів, включаючи колоноподібні, плакучі, стланіковие.

Є варіації з різним забарвленням – від темно-зелених до жовтих і сизих.

Один від одного види ялини звичайної відрізняються досить сильно, в першу чергу розмірами, формою, забарвленням хвої, а також вимогами до грунту, температурі і висвітлення.

За типами розгалуження, ялина ділиться на:

• гребенчатая – горизонтальні або звисають вниз гілки;
• неправильно гребенчатая;
• компактна – ялина звичайна, гілки якої ростуть в горизонтальному напрямку, досить густа;

• плоска – широкі, не сильно густі гілки ростуть в горизонтальній площині;
• щетковідная – товсті, досить короткі гілки з дрібними звисаючими гілочками-відгалуженнями.

Найбільш популярні садові сорти: Колючковідная, Ехініформіс, Акрокона, Магніфіка, Беррі.

Є й безліч різноманітних карликових форм (не вище 1, 5 м) з компактною, густий полушаровидной або кулястою кроною.

Ялина звичайна Літл – по суті, це мініатюрна, карликова форма звичайної ялини.

Наймініатюрніші сорти мають висоту всього 40-50 см.

Карликові форми невибагливі до грунту клімату і навколишнього середовища. Добре ростуть на помірно вологих грунтах, люблять добре освітлені ділянки.

До відома. Винятком є ​​лише деякі сорти сизої їли, люблять тінь і потребують укриття від морозів (тільки молоді дерева).

Ялина звичайна: посадка і догляд

Саджанці ялини звичайної успішно приживаються практично на будь-якому типі грунту, вона не невибаглива до клімату і може рости як на Крайній Півночі, так і в субтропічній зоні.

розмноження:

1. У дикій природі ялина розмножується виключно насінням . Завдяки лопатей насіння ялини звичайної розлітаються на десятки, а то і сотні метрів від материнського дерева.
2. Садові форми розмножують живцями або щепленням , лише при вегетативному розмноженні вдається зберегти всі сортові ознаки рослини.

Рекомендації по посадці:

• Хоча рослина і витривало до тіні, все ж рекомендуємо посадити ялину звичайну на відкритій ділянці з хорошим освітленням .
• У перші роки життя рослина росте вкрай повільно, не любить регулярні пересадки , наявність ґрунтових вод на малій глибині.
• Не варто висаджувати дерева пізньої осені чи ранньої весни – молоді дерева надзвичайно чутливі до заморозків. Багато декоративні форми в ранньому віці бажано вкривати в теплиці.

• Пухкі глинисті і піщані ґрунти – ідеальний варіант для висадки саджанців ялини.
• Оскільки рослина не любить надмірно вологий грунт, потрібно зробити дренаж шаром 20 – 25 см з піску, щебеню, керамзиту або битої цегли.

Для висадки в саду або на дачній ділянці звичайна ялина мало придатна через свої розмірів і необхідності у великій кількості поживних речовин ( “задавить” собою всі рослини навколо).

Чагарникові форми з плоскими кронами – більш підходящий варіант.

Жива огорожа з ялини звичайної

Живоплоти користуються величезною популярністю в ландшафтному дизайні. Жива огорожа з ялини не тільки буде виконувати функції забору, але ще і освіжить повітря в окрузі, наповнить двір приємним ароматом хвої.

Якщо ви вирішили висадити ялина живоплотом, відстань між деревами не повинно бути менше 1 м один від одного .

Садити ялина бажано з північного боку ділянки, далеко від зборів, споруд і ліній електропередач. Це допоможе створити захист саду від вітру в холодну пору року.

Увага! Висаджувати ялина в центрі ділянки не рекомендується, її коріння розповзаються на десятки метрів навколо, будуть заважати нормальному розвитку інших рослин.

Догляд за ялиною

У віці 2-3 років, ялина звичайна європейська прекрасно пристосовується до місцевого клімату, не вимагає поливу і будь-якого додаткового догляду .

Але, якщо грунти на яких висаджено рослина щільні, їх доведеться періодично рихлити, щоб уникнути застою вологи.

Хвоя тримається на дереві 7-10 років, опадає рідко на відміну від листя плодових дерев яке вам доведеться прибирати щоосені.

Обрізка ялини звичайної

Красива крона ялини звичайної – перший над чим замислюється при висадці молодих дерев кожен садівник.

Щоб дерево виросло густим і пишним, з певного моменту життя рослини, вам доведеться періодично обрізати його верхівку .

1. Дочекайтесь появи молодих пагонів і почніть “стрижку”. Для самої їли подібна “операція” нешкідлива.
2. Знищення верхівки активує зростання сусідніх нирок, гілки починають рости в сторони.
3. Коли один з пагонів спробує відшкодувати втрачену верхівку і почне рости вгору – повторіть процедуру.

формування крони

Регулярна стрижка ялини звичайної допоможе сформувати крону бажаної форми . Весна – найбільш відповідний час для проведення процедури, оскільки в цей період гілки найбільш м’які і це не принесе шкоди рослині.

Тепер, всі спроби дерева рости вгору будуть припинятися. Горизонтальні яруси гілок будуть поступово зміщуватися відносно один одного і в результаті ялинка стане густою.

До відома. Плюс, якщо ялина починає активно рости вгору (хоча це можна помітити і в лісі), то через деякий час швидко втратить гілки нижніх ярусів. Дерево стає естетично непривабливим, і всі праці підуть нанівець. Замість густою зеленою огорожі ви отримаєте зелену колонаду з плішивих, полеглим ялинами.

Пиляти верхівку у 4-5 річної їли в спробах зробити її низькорослої також не варто. Як вже говорилося раніше, найближча гілка почне рости вертикально, а дерево в підсумку стане кривим.

Обрізати гілки точно не варто, в спробі надати рослині бажану форму ви можете ненароком погубити все дерево.

Оскільки в більшості випадків пошкодження кінця гілки призводить до її повного усихання.

прищипування

Краще зробити прищипивание.

Коли почнуть рости зелені пагони на кінцях гілок – просто вискубайте їх (без фанатизму), з кожного такого “хвостика” в результаті підуть розгалуження.

Як результат – дерево стане гущі.

Хвороби ялини звичайної

Виявити хворобу їли досить просто.

Першою ознакою є побуріння або пожовтіння хвої .

Швидше за все дерево уражено грибком, для лікування буде потрібно протягом декількох днів обприскувати ялина фунгіцидами.

Увага! Якщо цього не зробити, через пару місяців дерево позбудеться всієї хвої і швидко загине.

Якщо ви помітили деформації на стовбурі рослини, рясне смолотеченіе і характерний кислий запах поблизу дерева – кора і деревина вражені бактеріальної водянкою.

В саду вилікувати дерево можна введенням в стовбур спеціального препарату. У випадку з поразкою цілого лісового масиву метод малоефективний.

Також пропонуємо ще ознайомитися з іншим хвойним деревом: модриною.

Ялина, як виглядає, де росте, види ялин, цікаві факти

За вечнозеленую життя і красу ялинку зробили символом новорічних і різдвяних свят. Завдяки цьому дереву в будинку створюється атмосфера свята. А сприяють цьому нотки свіжості і запашний хвойний аромат, що виходить від ялинових гілок.

Ялина: опис і зовнішній вигляд

1. Ялина вважається вічнозеленим хвойним деревом.
2. На відміну від сосни, ялинка є тіньовитривалим деревом. Нижні гілки її не вимирають і зберігаються, а тому хвойні ліси завжди відрізняються темрявою і вогкістю.
3. Висота даного дерева може досягти 50 метрів, а період його життя становить 600 років.
4. Протягом перших 15 років життя їли її коренева система має стрижневим будовою, а при дорослішанні дерева головний корінь вимирає.
5. Деревина їли білого кольору з легким золотавим відтінком, вона є малосмолисті і однорідною.
6. Верхівка представленого рослини хвойного лісу завжди гостра і ніколи не притупляється.
7. Як свідчить опис, коренева система у їли набагато менше, ніж у сосни, і розташовується вона в верхньому шарі грунту, що додає дереву нестійкості.

Як виглядає ялина?

1. Вивчаючи, як виглядає ялинка, варто відзначити, що це високе, струнке дерево, що має прямий міцний стовбур і густу крону.
2. Гілки ялини можуть розташовуватися пірамідально і мають колючі голки.
3. Середньою тривалістю життя їли вважається 250-300 років, але зустрічаються і довгожителі, вік яких становить 600 років.

Де росте ялина?

1. Ялина можна зустріти на території всього Північного півкулі. Це дерево росте в Північній Америці, а також в Північній і Центральній Європі.
2. Повсюдно це хвойне дерево поширене в України: на Кавказі, на Уралі, в Скандинавії, ​​на Далекому Сході.
3. Ялина вважається основою тайги. Виростає вона в змішаних лісах і добре сусідить з модринами, соснами, скандинавським кедром, ялицею, дубами, липами, березами, осиками, ліщина.
4. Зростання ялин відзначається і в хвойному лісі.

види ялин

Європейська або звичайна ялина мають конусоподібну крону, гілки розпростертого типу і кору темно-сірого відтінку.

За всю тривалість життя такого дерева воно досягає висоти 30 метрів.

Сортові різновиди звичайної ялини створюють величезні лісові масиви по всій північно-східній території Європи, в Альпах і Карпатах, на Балканському півострові і Піренеях, і навіть в скандинавській тайзі.

Читай також: Кактуси, види, розмноження, догляд, цікаві факти

Скандинавська ялина має кроною з пірамідальної формою. Діаметр стовбура такого дерева в обхваті перевищує 70-80 сантиметрів.

Хвоїнки такий їли більше колючі і коротші, ніж у звичайної ялинки.

У лісах на півночі Європи, в Китаї та Казахстані, в Монголії і на Скандинавському півострові, в Магаданській області і на Уралі можна зустріти такий різновид їли.

Зростаючі східні їли досягають висоти 32-55 метрів. Крона у них має конічну форму, а гілки густо розташовані. Хвоїнки такого сорту їли чотиригранні, блискучі, трохи приплюснуті і мають закруглені кінчики. Східна ялина зазвичай зростає в хвойному лісі на Кавказі і на півночі Азії, утворюючи там чисті масиви.

Корейська ялина – це досить висока хвойне дерево, висота якого сягає 30-40 метрів, а обхват якого – до 75-80 сантиметрів. Дерево має пірамідальну крону, пониклі гілки з притуплюванням голок з сизим нальотом. У природних умовах такий сорт ялинки виростає на територіях Далекого Сходу, в Північній Кореї і в Китаї, в Приамур’ї і в Приморському краї.

Висота аянськой їли досягає зазвичай 30-40 метрів, а обхват стовбура – 1 метр. Такі дерева мають яскраво-зелені і практично несмолистих хвоинки з гострими кінчиками. Ялина такого типу зростає на території Далекого Сходу, в Китаї і Японії, на Камчатці та Сахаліні, в Амурській області і Кореї, на узбережжі Охотського моря і на Курильських островах.

Ялина Глена – це хвойне дерево з досить густий і конусоподібної кроною. Висота стовбура такого дерева сягає від 17 до 30 метрів, а діаметр варіюється від 60 до 75 сантиметрів.

Кора ялини шоколадного відтінку і покрита пластинами-лусочками. Довгі чотиригранні голки трохи зігнуті, а у дорослих екземплярів затуплені.

Ялина Глена виростає в Японії, на півдні Сахаліну і в південній частині Курильських островів.

Канадська ялина – це струнке вічнозелене дерево, яке по висоті не перевищує 15-20 метрів, а в діаметрі – 1 метра. Ці види ялин мають тонку узкоконіческой крону стовбура, яка покрита лусочками.

Хвоїнки такого дерева синьо-зеленого відтінку, довжиною до 2,5 сантиметра, а в перетині ромбовидні. Якщо дізнаватися, які території мають таку ялина, то відповідь проста – це штати Північної Америки, Аляска, Південна Дакота і Мічиган.

Блакитна ялина є найпопулярнішим сортом, який найчастіше використовується для декору територій. Блакитна ялина виростає до 46 метрів у висоту, хоч і середнє зростання цього дерева – 25-30 метрів. Діаметр стовбура може бути до 1,5 метра.

Крона такий їли має узкоконіческой форму, а з плином віку стає циліндричної. Хвоїнки блакитний їли бувають різного відтінку – від сіро-зеленого до яскраво-блакитного. Таке дерево росте на заході Північної Америки, уздовж берегів гірських річок і струмків.

Лікувальні властивості їли

1. Ялина вважається найдавнішим лікарським деревом українського лісу. Ще первісним людям вдавалося використовувати для лікування.
2. У терапевтичних цілях використовуються хвоя, ялинові шишки і смола.
3. В їли містяться амінокислоти, бактерицидні речовини, хлорофіл, фітонциди і вітаміни.
4. У хвої їли є багато аскорбінової кислоти.Вітаміну С в даному дереві в 6 разів більше, ніж в апельсині і лимоні, і в 25 разів більше, ніж в картоплі і цибулі. Найбільша концентрація його на початку весни і взимку.
5. Якщо протягом місяця щодня вживати 3-4 голки з хвойних дерев, то вдасться відновити імунну систему, підвищивши опірність до вірусних захворювань.
6. Кілька гілок лапника, що залишені в кімнаті, допоможуть вбити шкідливі бактерії в приміщенні, залишаючи при цьому приємний аромат в повітрі.
7. Шишки з ялини багаті на дубильні речовини і на ефірні масла. Вони також містять в собі марганець, мідь, алюміній і залізо.
8. Сироп з нирок ялини роблять при мікроінфарктів.
9. Відвар з хвої використовується для проведення інгаляції при лікуванні гаймориту і ангіни.
10. Смола або живиця даного дерева має антисептичні властивості і використовується в складі мазей, що загоюють рани і виразки.
11. Одним з прекрасних засобів при ранах і порізах в поході буде смола-живиця. Змащуючи нею рани, виразки і тріщини щодня, можна прискорити процес загоєння.

розмноження ялини

1. Найпоширенішим способом розмноження ялин вважається використання живців. І найкращим часом для живцювання буде весна.
2. Інший спосіб розмноження ялин – за допомогою насіння. Насіння ялини висіваються як навесні, так і восени.

Як виростити ялину в домашніх умовах?

1. Для вирощування їли будинку використовують і низькорослі сорти, і високі дерева. Ялинка росте повільно і на це йде не один десяток років.
2. Найбільш важким методом домашнього вирощування їли буде розведення насінням. Найскладніше таким способом виростити блакитну ялину.
3. Найефективнішим і простим стане розмноження їли живцями. Так дерево краще приживеться і швидше адаптується до нового місця.
4. З загиблого ялинового кореня можна виростити молоді пагони, які згодом стануть справжніми деревами. Так відбувається клонування дерева.

Free image / jpeg, Resolution: 4677 × 3741, File size: 4.59Mb, huge spruce with wide crowns

Цікаві факти про їли

1. У давнину на Новий рік це дерево підвішувалися корінням догори, а не встановлювалося в кутку, як зараз.
2. У Скандинавії ялиновим гіллям від їли устилался шлях, по якому йшли правителі.
3. У Швеції росте ялина, вік якої 10 тисяч років.
4. На прапорах різних країн часто зображуються ялинові шишки і про це свідчать цікаві доводи. Плоди їли є символом високої мети і вершини.

( 1 5,00 з 5)
Завантаження …

Факти про мухомор, особливо, види, де ростуть, застосування, поради з вибору, цікаві фактиХлорофітум очищає повітря від токсинів і канцерогенів краще будь технікіКувшінка біла, Червона книга, короткий опис, розмноження, застосування, лікувальні свойстваТюльпан, опис, види, лікувальні властивості, цікаві фактиОпісаніе берези, де росте, види, лікувальні властивості, цікаві фактиМхі, види, будова, розмноження, значення, цікаві фактиTrinidad Scorpion Moruga – самий пекучий перець за шкалою СковіллаБаобаб, скільки живе, де росте, застосування, цікаві факти

ялина звичайна

Звичну оку ялина можна зустріти колом і всюди. Без неї не обходиться облаштування затишних куточків парків і скверів, присадибних ділянок. На новорічних і різдвяних святах вона є основним атрибутом і центром для святкових хороводів, це місце сімейних новорічних фотосесій і роздачі подарунків.

опис виду

Ялина звичайна європейська (Picea abies) – являє собою вічнозелений вид сімейства соснових. Має пірамідальну, широку крону із загостреною верхівкою. У зрілому віці досягає висоти 30-50 м, ширини – 6-8 м. Гілки спрямовані в сторони або никнуть, кінці гілок красиво підведені.

Хвоя густа, насичено-зелена, блискуча, чотиригранна, 2.5 см довжини. Зацвітає ялина звичайна на 25-му році життя навесні. На ній з’являються чоловічі і жіночі шишки. Чоловічі – червоно-жовтого кольору, 2-2.

5 см завдовжки, розташовані на кінчиках торішніх пагонів; жіночі – зелені, розвиваються на 2-річних пагонах на верхівці крони, відразу розташовані вертикально, а дозріваючи в жовтні, повисають вниз. Жіночі шишки мають довгасту форму, 15 см довжини і 4 см ширини. Шишки з’являються на їли один раз в 3-4 року. Живе дерево досить довго.

Його вік може досягати 250-300 років. Кількість прожитих років визначається за кількістю ярусів крони. Кожен ярус додається раз на рік. До загальної кількості потрібно додати ще 3-4 роки на час формування першого ярусу.

Щорічний приріст їли – близько 50 см у висоту і 15 см в ширину. Перші десять років вона зростає дуже повільно, нарощуючи кореневу систему, потім зростання прискорюється. Корінь перші 10 років зростає в глибину, потім розростається вшир. Коренева система слабка, тому ялинники часто піддаються бурелому. Висаджуючи їли, потрібно враховувати цю проблему і вибирати захищені від вітру місця.

Сорти ялини звичайної

Карликова ялина – цей підвид представлений низькорослими екземплярами ялини звичайної, що досягає максимальної висоти 3 м (полнорослие культури), а мінімальної – 3 см (мікрокарлікі).

Досвідчені садівники, користуючись такою класифікацією, можуть зробити правильний добір сортів, плануючи дизайн присадибної ділянки.

Карликові їли займають мінімум місця, тому з них легко зробити різні садові композиції з іншими рослинами, вони ідеально підходять для кам’янистих гірок. Найвідоміші і популярні сорти карликової ялини наступні:

• Nidiformis- досягає 0.4 м висоти, має світло-зелене крону гнездовідной форми.
• Little Gem – росте вгору на 0.5 м, округлої форми, вирощується як штамбові дерево.
• Pygmaea – кругла форма крони, висота – 1.5 м, 2.5 м в діаметрі.
• Formanek – оригінальний сорт, який не має центрального стовбура, гілки лежачі з односторонньою кроною, росте вгору на 0.5 м. Плакуча ялина – популярна декоративна форма європейської ялини, має пониклі пагони. Хвоя 1.-1.25 см довжини, шишки загострені, коричневі. Досягає максимального зростання 30-50 м.
• Японська ялина – схожа на європейську, виростає на Далекому Сході, Китаї і Японії. Має яскраво-зелену хвою, загострену на кінчиках, досягає у висоту 30-50 м, обхват стовбура буває більше 1 м.
• Подушковидна ялина – різновид карликової ялини, максимальна висота якої 20 см і ширина 40 см. Крона зростає нерівномірно в різні боки, розростаючись подушковидної формою. Хвоя має жовто-зелений колір.
• Сланкий вид зустрічається серед низькорослих сортів плакучою їли. Має довгі бічні гілки, які стеляться по землі.
• Куляста форма схожа на правильну сферу, дуже популярна в ландшафтному дизайні. Таку форму низкорастущие екземпляри мають в молодому віці.

поширення

Ялина звичайна (Picea abies) в дикому вигляді росте лісовими масивами в північно-східній частині Європи, а також вкриває Карпати й Альпи в західній частині Європи.

Ще її можна зустріти в горах Балканського півострова. Ялина росте в скандинавській тайзі, де вона межує з сосною та листяними породами, і утворюють змішані ліси.

Цей вид можна зустріти в невеликій кількості в Північній Америці, Піренеях і Британських островах.

Посадка і догляд

Для успішного вирощування ялини звичайної потрібно дотримуватися певних правил. Перш за все, важливо правильно вибрати час і місце для посадки. Найкраще рослина приживається, посаджене навесні. До кінця осені воно встигне добре вкоренитися і дати свіжий приріст. Дерево добре росте на відкритому освітленому місці. При сильному затіненні воно втрачає хвою і декоративний вигляд.

Ідеальною для посадки є землесмесь з таким складом: 2 частини піску і перегною, 3 частини торфу і дернової землі, нітроамофоска в кількості 15 г на 1 кв. м.

Саджанець вибирають зі здоровою, бажано захищеної кореневою системою, до 2 метрів висоти. Акуратно висаджують в підготовлену лунку і добре поливають. Коренева шийка повинна бути на рівні верхнього шару землі.

Протягом вегетаційного періоду саджанець необхідно поливати щотижня, а в жарку погоду частіше.

Молода ялина потребує регулярного поливу і обрізці крони. Санітарна обрізка проводиться ранньою весною, а формування крони – в кінці літа.

розмноження

Ялину звичайну можна цілком успішно розмножувати насінням, живцями, щепленням і відведеннями. Найпростіший і ефективний спосіб розмноження – відводками. Нижня гілочка прикопують поруч з материнським екземпляром, регулярно поливається. На наступний рік, коли відводок пустить коріння, його можна відокремити і посадити як самостійний саджанець.

Насіння висівають в спеціальні контейнери, попередньо замочивши на добу у воді або провівши стратифікацію. Контейнер накривають плівкою і поміщають в тепле місце. Сходи проростають протягом місяця. При розмноженні насінням не завжди зберігаються декоративні властивості. Щоб зберегти сортність рослини, застосовують розмноження живцями і щепленням.

Живці зрізають із здорової рослини, яка досягла 5-річного віку. Держак повинен мати свіжий приріст і п’яточку з корою. Його зрізають гострим ножем і висаджують в підготовлену землесмесь, ретельно утрамбувати землю і полив. Саджанець поміщають в тепле місце і накривають плівкою.

Після вкорінення повинен пройти рік, перш ніж його можна буде пересадити у відкритий грунт.

Хвороби і шкідники

Ялина європейська, як і інші хвойні рослини, схильна до грибкових захворювань і нападу комах-шкідників. Найчастіше вона хворіє фузаріозом, кореневою гниллю, іржею шишок, шютте. Серед шкідників найбільш поширені попелиця, листовійка, павутинний кліщ.

Для профілактики і лікування захворювань використовують фунгіциди, а для боротьби з шкідниками – контактні інсектициди. Своєчасний огляд рослини, правильний догляд і профілактика захворювань сприяє здоровому росту і високій декоративності ялинових посадок.

Значення і застосування

Ялина звичайна грає важливу роль в екосистемі великих населених пунктів. Посадки ялинників в парках, скверах, біля промислових підприємств сприяють очищенню повітря від отруйних речовин, пилу і смогу. Фітонциди, які виділяє дерево, вбивають хвороботворні мікроби, а густа крона вбирає пил і зміг, які прилипають до смолі, що виділяється рослиною.

Хвою і нирки широко використовують в офіційній та народній медицині. Настоянки і витяжки з різних частин дерева лікують багато, простудні та інфекційні захворювання.

З деревини виготовляють музичні інструменти, меблі; її широко застосовують в будівництві, целюлозно-паперової галузі промисловості. Це дерево є центральним і головною прикрасою новорічних свят.

Використання в ландшафтному дизайні

Різні сорти ялини звичайної знайшли широке застосування в ландшафтному дизайні. Залежно від розміру і зовнішнього вигляду її можна побачити як в масових, так і в солітерних посадках.

З карликових сортів створюють композиції з іншими низькорослими видами рослин, квітів. Середньорослі сорти можуть використовуватися як живопліт, в групових посадках, кам’янистих гірках.

З ялин створюють цілі алеї в парках, санаторіях, будинках відпочинку, де можна прогулюватися, насолоджуючись свіжим повітрям і ялиновим ароматом.

Ялина – вічнозелений вісник Нового року

З самого дитинства на Різдво і Новий рік люди звикли відчувати запах ялинових гілок. Змішуючись із запахом мандаринів, цей запашний хвойний аромат був передвісником чуда, подарунків, нових вражень і Нового року.

Багато століть Ель уособлювала собою символ нового циклу. У давні часи, залишаючись вічнозеленої, Ялина була алегорією вічної молодості і безсмертя, довголіття і вірності.

З цих же причин Смерекова «лапник» був і залишається в багатьох селах ознакою минулої життя. Під час ходу похоронної процесії «лапник» з ялинових гілок кидають під ноги, прощаючись з минулими. Їх вік закінчився, але перейшов у вічність.

У Скандинавії Ель використовували для обрядових вогнищ. Смолисті дрова надавали багаття неповторну силу.

назви Їли

Слово «Смерічка» походить від старовинного слов’янського слова «jedl’», що означає «колючий».

Вперше згадка цього дерева в українських писаннях з’явилося в XI столітті. Однокореневі слова зустрічаються у всіх мовах слов’янської групи.

Латинська назва Їли – Picea, що означає «смолистий».

Де росте Ель?

Смерекові ліси зустрічаються по всій України. В основному це густі, дрімучі хащі з невеликою кількістю підліска.

Незважаючи на те що Ель найкраще розвивається на відкритому місці, зустрічаються її тіньовитривалі побратими.

Найбільш поширений вид дерева – «Ялина Звичайна». Вона зустрічається в європейській частині України, в Фінляндії і північній Європі. Ялинові гаї зустрічаються і в Скандинавії, ​​і на Уралі.

Побратимів Їли Звичайної можна зустріти на Кавказі і на Далекому сході, на Курильських островах і на Сахаліні. Навіть в Північній Америці та Китаї виростають окремі види цього колючого запашного дерева.

Як виглядає Ель?

Ялина є високим струнке дерево з прямим міцним стовбуром і густою кроною. Гілки розташовані у вигляді піраміди і мають колючі голки. Кора Їли щільна і покрита лусочками.

Висота Їли може досягати 30 метрів, в той час як обсяг стовбура багатьох видів перевищує 1,5 метра

Середня тривалість життя дерева становить 250 – 300 років. Зустрічаються довгожителі 600 річного віку.

Після 10 – 15 років життя дерево змінює кореневу систему, позбавляючись від головного кореня. Саме тому в лісі можна зустріти цих повалених вітром гігантів з вивернутими корінням.

Коли цвіте Ель?

Жіночі квітки утворюють невеликі шишки, які після запилення перетворюються в ті самі ялинові прикраси.

Чоловічі квітки утворюють витягнуті сережки, які розкидають пилок в травні.

У жовтні в шишках дозрівають насіння і стають здобиччю лісових гризунів. Пухнасті білки прагнуть заготовити насіння на зиму.

Лікувальні властивості Їли

У лікувальних цілях використовують ялинові шишки, хвою і смолу.

У хвої містяться бактерицидні речовини, амінокислоти, хлорофіл, вітаміни і фітонциди. Еловая хвоя багата на вітамін С, концентрація якого зростає до зими, тому з давніх часів хвойний «чай» був відмінним засобом від цинги і попутно зміцнював весь організм.

Щоденне вживання 3 – 4 ялинових голок протягом місяця здатне відновити імунітет і підвищити опірність до ряду вірусних хвороб.

Кілька гілок лапника, поставлених в кімнаті в вазу, здатні вбити шкідливі бактерії в приміщенні, залишивши в повітрі приємний аромат.

Ялинові шишки багаті дубильними речовинами і ефірними маслами. Вони також містять мідь, марганець, алюміній, залізо.

Ефірні масла використовують при боротьбі з ГРЗ і захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

Сироп з нирок Їли призначають при мікроінфарктів.

Відвар з хвої використовують при інгаляції для лікування ангіни і гаймориту.

Смола або живиця Їли має антисептичні властивості і може бути використана в складі мазей для загоєння ран і виразок.

застосування Їли

Деревина Їли – найпоширеніший матеріал для будівництва і палива. Деревину також використовують для виробництва паперу.

Еловая деревина дуже м’яка і прямошаруватої. Незважаючи на широке використання в будівництві, необроблена деревина недовговічна і швидко загниває. Саме тому ялинову деревину обробляють антисептиками і протравами.

При цьому деревина Їли входить до складу багатьох сучасних матеріалів, таких як ДВП, ДСП, клеєний брус та інші.

Музичні властивості ялинової деревини були помічені давно, тому з цього ароматного дерева виготовляють деки, корпуси та інші деталі музичних інструментів.

Протипоказання

Незважаючи на величезну кількість корисних властивостей, препарати з Їли володіють протипоказаннями. Інгаляції з ялинової хвої протипоказані хворим на астму.

При наявності індивідуальної непереносимості речовин, що містяться в ялинових шишках і голках, необхідно поставитися з обережністю до використання Їли в лікувальних цілях.

Занадто часте вживання відварів і напоїв з Їли може бути небезпечно для нирок.

Цікаві факти про Їли

У давні часи на новорічні свята Ель підвішували корінням догори, а не встановлювали в кутку, як в нинішні часи.

У Скандинавії ялиновим гіллям вистилають шляху, по яким слідують кортежі правителів.

Блакитна Ялина отримала своє поширення в містах не тільки через красу хвої, а й завдяки стійкості до загазованого повітря.

З загиблого кореня Їли можуть вирости молоді пагони, які згодом стають справжніми деревами. Таким чином, дерево клонує самого себе.

У Швеції росте подібне дерево, вік якого наближається до 10 тис. Років.

Шишки Їли часто зображують на прапорах різних країн. Цей плід символізує собою високу мету і вершину.

Ялина звичайна: фото і відео, опис, посадка, догляд і формування звичайної ялини

Це хвойне дерево – відмінний «щит» на дачній ділянці, який використовується в якості огорожі. Можна висадити ялинки і на самій території саду, але тільки в тому випадку, якщо ви готові регулярно обмежувати зростання їх кореневої системи, інакше ці дерева будуть гнобити інші рослини на ділянці.

Опис звичайної ялини і її насіння

Для початку ознайомтеся з фото і описом ялини звичайної 0 високого (до 20-50 м) дерева зі стовбуром понад 1 м в діаметрі.

Конусоподібна крона з спадають або віддаленими гілками залишається гострою протягом всього періоду життя. Кора коричнева, шорстка, тріщинувата. Пагони бурі, руді або рудувато-жовті, голі або редковолосістие.

Нирки довжиною 4-5 мм, яйцевидно-конусоподібної форми, світло-коричневого відтінку.

Зверніть увагу на фото – у ялини звичайної хвоя довжиною 10-25 мм, товщиною 1-1,5 мм, чотиригранна, гостра, блискуча, яскраво-або темно-зелена:

Хвоя може триматися близько 6-7-ми років.

Шишки 10-15 см завдовжки, 3-4 см завширшки, спочатку світло-зелені або темно-фіолетові, зрілі світло-бурі або червонувато-бурі, блискучі, з опуклими, по краю зубчастими лусками.

Дозрівають в жовтні, розкриваються в другій половині зими. Насіння ялини звичайної довжиною 2-5 мм, оснащені светлокорічневие крилом, і які висіваються в другій половині зими.

Це дерево може жити від 250 до 500 років. При опис ялини звичайної завжди відзначають, що перші 10-15 років вона зростає дуже повільно – по 50 см в рік, потім темп росту змінюється на бурхливий.

Походження ялини звичайної – Європа, в України поширена до Уралу, утворює чисті або змішані ліси з березою, липою, кленом, дубом. У гори піднімається до 2000 м над рівнем моря.

Ялина звичайна росте в лісовій зоні європейської частини континенту в змішаних або чистих лісах, будучи видом місцевої флори.

Зростає ялина звичайна на будь-якому грунті, навіть на болотистій. Віддає перевагу сонцю, але може рости в півтіні і навіть у тіні.

Саме через її здатності рости в тіні будь змішаний ліс поступово стає ялиновим, оскільки під пологом листяних рослин легко розростаються молоді ялинки з насіння, висипалися з дозрілих шишок дорослого дерева, а ось молодняк листяних порід через нестачу світла, як правило, гине . У хвойних лісах ніколи нічого не росте під деревами, і практично ніхто не живе в цих лісах. У них панує тиша.

У їли поверхнева коренева система, а оскільки могутня крона, яка легко досягає 20-60 м, має велику парусність, сильний вітер легко вивертає їли з грунту. Коли садите ялина, заздалегідь прикиньте переважний напрямок вітрів, щоб під час урагану вона не перекинулася на ваш будинок і не зламала його.

Ялина звичайна Іспользуетс в целюлозно-паперовому виробництві, для виготовлення музичних інструментів, тари, шпал, пиломатеріалів. Кора йде на отримання дубителів.

Види і сорти ялини звичайної (з фото)

У ялини звичайної є безліч садових форм: плакуча ‘Virgata’, колонновидная ‘Columnaris’, куляста ‘Pumila’, стланикової ‘Procumbens’, а також форм з різним забарвленням хвої: сизої ‘Glauca’, жовтої ‘Aurea’, строкато-білої ‘ Argentea ‘.

Всі види і сорти ялини звичайної мають досить неоднорідний зовнішній вигляд, що пояснюється різними типами розгалуження. Типи ці передаються у спадок, найбільш декоративні з них виділені в окремі сорти і широко культивуються.

За типами розгалуження виділені такі різновиди: гребенчатая – гілки горизонтальні і звисають вниз; неправильно гребенчатая; компактна – гілки горизонтальні і густо вкриті коротко розгалуженими пагонами; плоска – гілки широко розгалужені і розташовані в горизонтальній площині; щетковідная – гілки мають короткі товсті відгалуження зі звисаючими з них дрібними гілочками щетковідная форми. Найпопулярнішими сортами є:

Акрокона (Асrосоnа), Ауреа Магніфіка (Золотиста Прекрасна – Аurеа Magnifica), Беррі (Barryi), Ехініформіс (Колючковідная – Echiniformis).

У ялини звичайної також величезна різноманітність карликових сортів, більшість з яких має компактну крону з жорсткою темно-зеленою хвоєю.

Як видно на фото, є сорти ялини звичайної з кулястої і полушаровидной кроною висотою не більше 1,5 м, а також з сланкими пагонами ( «Inversa», «Repens»):

Найбільш мініатюрні сорти, не більше 50 см у висоту: «Little Gem», «Pumila», «Pygmaea».

Вирощування ялини звичайної: посадка, догляд і розмноження

Вирощування ялини звичайної можливо від Крайньої Півночі до субтропіків. Розмноження ялини звичайної здійснюється насінням. Садові форми – живцями і рідше щепленням. Сортові ознаки зберігаються тільки при вегетативному способі розмноження. При обробці літніх живців 0,01% -им розчином індолилмасляної кислоти дерева вкорінюються на 14%.

Їли тіні, але краще розвиваються при достатньому освітленні. Страждають від забрудненості повітря, яка в першу чергу впливає на тривалість життя хвої.

У молодому віці можуть бути досить вибагливими. Ростуть повільно, особливо в перші роки життя, не люблять пересадку і не виносять ущільнення грунту так само, як і близьких грунтових вод.

Дерева чутливо реагують на ранньовесняні заморозки.

Для посадки і успішного догляду за звичайної ялиною грунт повинен мати наступний склад: дернова, листова земля, торф, пісок, взяті в співвідношенні 2: 2: 1: 1. Дренаж: шар битої цегли і піску 15-20 см.

Ялина звичайна воліє суглинні і супіщані грунти. Укриття на зиму необхідно лише деяким декоративним формам і тільки в молодому віці.

Звичайно, для маленького саду звичайна ялина з лісу не годиться, краще пошукати в розплідниках кустовую форму з плоскою кроною, що досягає в дорослому стані висоти не більше метра, або зовсім завести стелеться ялинку.

Звичайна ялина прекрасно росте в Середній смузі України. Ці дерева пристосовані до місцевого клімату, тому не вимагають особливого догляду. Їли можуть рости на різних за типом грунтах, вважаючи за краще суглинки.

Основна складність, пов’язана з їх вирощуванням, – це підтримка оптимального рівня вологості грунту. Звичайні їли не люблять, коли грунт заболочена, тому потрібно рихлити і обробляти землю, забезпечувати правильне дренування.

Цей вид порівняно теневинослив, і найкращим місцем розташування буде півтінь, сусідство з більш великими деревами або будівлями.

Так як звичайні їли повсюдно поширені в оточуючих лісових масивах, то не важко буде набрати схожих насінин або ж знайти відповідний для розмноження живець. Щепленнями звичайні їли не розмножують, за винятком декоративних форм.

Як формувати ялина звичайну і відео стрижки дерев

Щоб їли були знизу доверху пишними, слід обов’язково верхівку у якійсь точці викручувати. І чим раніше ви почнете це робити, тим густіше вона буде.

Як формувати ялину звичайну, щоб мати на своїй ділянці красиві дерева? Навесні, коли піде молодий і зелененький втечу, поки голки на ньому ще м’які, пальцями лівої руки тримайте підставу втечі, а правою рукою просто його викручуєте. Чи залишиться пенечек висотою 2-3 см. Це і буде річний приріст ялинки. Для їли ця операція нешкідлива.

Як тільки ви знищите верхівку, найближчі сплячі бруньки в підставі виламаними паростка відразу підуть у ріст. Один з цих пагонів буде намагатися відшкодувати верхівку і почне рости вертикально, а ви знову будете його викручувати. Всі спроби їли виростити нову верхівку ви будете щовесни припиняти, залишаючи від річного приросту тільки маленький пеньок.

Таким чином, яруси горизонтальних гілок будуть розташовані близько один до одного, і ялинка стане дуже густою, а головне, цей простий, але щорічний прийом не дасть елкам вирости під небеса. Крім того, досвід садівників показує, що густо посаджені ялини (якщо їх не вкорочувати) починають втрачати нижні гілки.

І з часом замість зеленої огорожі виростає колонада з голих в нижній частині стовбурів.

На відео «Формування ялини звичайної» показано, як потрібно викручувати верхівку:

А ось обрізати кінці гілок не слід, оскільки, як правило, це призводить до всихання всієї гілки, до того ж обстрижені кінці надто помітні. Краще робити їх прищіпку.

Робиться це так: берете в ліву руку жменю зелених «хвостиків», що з’явилися на кінцях гілок навесні, а правою обриває у них кінчики.

З частин «хвостиків», що залишилися на кінцях гілок, підуть розгалуження, що знову-таки зробить гілки гущі.

Якщо спиляти верхівку у надмірно що виросла їли, то її місце спробує зайняти найближча від спиляною верхівки гілка, піднявшись у вертикальне положення. Стовбур при цьому вийде кривої.

Карликові їли невибагливі і надзвичайно витривалі. Воліють добре освітлене сонцем місце і помірно вологі грунти, багаті поживними речовинами.

Виняток становлять досить примхливі сорти їли сизої, які потребують укриття на зиму і притенении від палючого весняного сонця.

Для формування красивої крони ялини підлягає щорічному стрижка домінуючих і бічних пагонів в момент їх зростання.

Подивіться відео «Стрижка звичайної ялини», щоб правильно виконати цю процедуру:

Ялина звичайна використовується в групах, як солітера, стриженої огорожі, алеї. Відомо більше 120 садових сортів звичайної ялини, які можуть задовольнити всі запити садівників-любителів та ландшафтних архітекторів.

Тут ви можете подивитися живоплоту зі звичайної ялини на присадибній ділянці:

Ялина звичайна – велике дерево. Рослина краще садити з північного боку, поза дільницею, за канавою у самого краю дороги, яка проходить повз ділянки. Крім того, такий «живий паркан» прекрасно закриє сад від північного вітру. Якщо ви садите їли в якості зеленого паркану, то їх потрібно садити на відстані 80-100 см.

Можна, звичайно, висадити ялина і на самій ділянці, але тоді потрібно обов’язково обмежити її кореневу систему. Треба намітити якусь площадку, і щороку відрубувати лопатою коріння, які намагаються вийти за відведені кордону.

Оскільки у їли поверхнева коренева система, то копати глибоко не доведеться, але все одно це втомлива робота, і ви можете пропустити пару раз, а вона швиденько свої щупальця-коріння протягне до всіх ваших рослинам.

Простіше зробити так: якщо у вас є старе бетонне кільце, з якоїсь причини не використане в створенні колодязя, ви можете його закопати на 90 см – 1 м. Якщо немає кільця, то ви можете викопати яму, зробити опалубку і залити бетонну квадратну коробку без дна.

Можна також шифер закопати, але коріння їли його поступово зруйнують. Якщо спробуєте закопати залізо, то воно перегниє через 8-10 років, і ялина поширитися далі. Простір має бути приблизно квадрат 90 × 90 см або метр на метр.

Грунт, яку ви викопали, можете назад внести, вам не потрібна особливо родючий грунт, вам потрібно, щоб ялина росла повільно в убогою грунті. Вона буде рости, не хвилюйтеся. Вона дуже витривала і також тіні.

Тому, якщо у вас 4 яблуні, то по центру між ними ви можете посадити ялину, обмеживши її кореневу систему. Вона буде своїм запахом, досить різким, вдало захищати ваші плодові дерева від летять шкідників яблунь, оскільки ялиновий запах буде їх дезорієнтувати. Начебто летять на запах своєї годувальниці – яблуні, а тут домішується ще якийсь підозрілий запах. Побоюючись залишити своє потомство на такий яблуні, шкідники, як правило, пролітають повз.

Добавить комментарий Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.