Ібупрофен – інструкція, застосування, аналоги препарату

Ібупрофен – похідне фенілпропіонової кислоти, що чинить протизапальну, аналгезуючу та жарознижувальну дію. Механізм дії пов’язаний із неселективним пригніченням активності циклооксигенази (ЦОГ-1 і ЦОГ-2) – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та пропасниці. Ібупрофен зменшує агрегацію тромбоцитів.

Застосування Ібупрофену

Симптоматична терапія головного болю, зубного болю, дисменореї, невралгії, болю у спині, суглобах, м’язах, при ревматичних болях, а також ознаках застуди і грипу.

Ібупрофен – склад і форма випуску препарату

1 таблетка містить 200 мг ібупрофену у перерахуванні на 100% суху речовину;

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; плівкове покриття: гіпромелоза, коповідон, поліетиленгліколі, каприлокапроїлполіоксигліцериди, декстрозовмісні допоміжні речовини, титану діоксид (Е 171), спеціальний червоний (Е 129).

Лікарська форма – таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:таблетки круглої форми, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з двоопуклою поверхнею. На поперечному розламі видно ядро, оточене шаром плівкової оболонки.

Ібупрофен – як приймати препарат

Тільки для короткотривалого перорального застосування.

Слід застосовувати мінімальну ефективну дозу впродовж найкоротшого періоду часу для лікування симптомів болю – не більше 5 діб або 3 діб – симптомів пропасниці. При необхідності застосування препарату більше 5 днів (якщо симптоми не зникають) слід звернутися до лікаря.

Препарат призначати дорослим та дітям з масою тіла більше 20 кг (віком від 6 років). Зазвичай застосовувати з розрахунку від 20 до 30 мг/кг маси тіла на добу. Не перевищувати 30 мг/кг маси тіла на добу.

Ібупрофен – протипоказання

• Підвищена чутливість до ібупрофену (або до іншого компонента препарату) та до інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).
• Реакції гіперчутливості або інших НПЗЗ.
• Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов’язана із застосуванням НПЗЗ, в анамнезі.
• Виразкова хвороба шлунка/кровотеча в активній формі або рецидиви в анамнезі (два і більше чітких епізоди загострення виразкової хвороби чи кровотечі).
• Виражені порушення функції нирок і/або печінки, тяжка серцева недостатність.
• Цереброваскулярні або інші кровотечі.
• Порушення кровотворення або згортання крові.

Ібупрофен – побічні ефекти

Травна система: нудота, анорексія, блювання, відчуття дискомфорту в епігастрії, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, болі в животі;

Нервова система: запаморочення, порушення сну, сонливість, порушення зорового та слухового сприйняття, неврит зорового нерва, головний біль,дратівливість, нервозність, судоми, парестезії;

Психічні розлади: депресія, тривожність, психомоторне збудження, емоційна лабільність, сплутанність свідомості, галюцинації.

Інше: відчуття нездужання, втоми, сухість очей і слизової ротової порожнини, виразки ясен, риніт, зниження апетиту, гінекомастія, альвеоліт, ацидоз, алопеція, реакції світлочутливості.

Аналоги Ібупрофену

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Ібуфен ® для дітей полуниця (Ibufen for children strawberries) Лікарські препарати

Фармакодинаміка . Ібупрофен — це нестероїдний протизапальний засіб, похідне пропіонової кислоти, який продемонстрував свою ефективність шляхом пригнічування синтезу простагландинів. У людини ібупрофен знижує біль при запаленні, набряки та пропасницю. Ібупрофен чинить анальгезуючу, жарознижувальну та протизапальну дії. Продемонстровано, що початок знеболювальної та жарознижувальної дії ібупрофену настає в межах 30 хв. Крім того, ібупрофен зворотно пригнічує агрегацію тромбоцитів.
Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може пригнічувати ефект низької дози ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні цих препаратів. В дослідженні, коли разову дозу ібупрофену 400 мг приймали в межах 8 год до або в межах 30 хв після прийому аспірину негайного вивільнення (81 мг), спостерігався знижений ефект ацетилсаліцилової кислоти на формування тромбоксану або агрегацію тромбоцитів. Проте обмеженість цих даних та непевність відносно екстраполяції даних ex vivo на клінічну картину не дає підстави зробити чіткі висновки щодо систематичного застосування ібупрофену. Отже, при несистематичному застосуванні ібупрофену такі клінічно значущі ефекти вважаються малоймовірними.
Фармакокінетика . Ібупрофен швидко всмоктується після застосування та швидко розподіляється у всьому організмі. Виведення є швидким і повним та відбувається через нирки.
C_max у плазмі крові досягаються через 45 хв після перорального застосування натще. При застосуванні з їжею пікові рівні спостерігаються через 1-2 год. Цей час може варіюватися для різних лікарських форм.
T_½ становить приблизно 2 год.
В обмежених дослідженнях ібупрофен був виявлений у грудному молоці у дуже низьких концентраціях.

Показання Ібуфен для дітей полуниця

Симптоматичне лікування гарячки та болю різного походження у дітей віком від 3 місяців до 12 років з масою тіла не менше 5 кг (включаючи гарячку після імунізації, гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, біль при прорізуванні зубів, біль після видалення зуба, зубний біль, головний біль, біль у горлі, біль при розтягненні звʼязок та інші види болю, у тому числі запального ґенезу).

Застосування Ібуфен для дітей полуниця

Побічні ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози, необхідної для контролю симптомів, протягом найкоротшого періоду часу.
Для короткострокового застосування.
Препарат тільки для перорального застосування.
5 мл суспензії містить 100 мг ібупрофену.
Перед застосуванням збовтати до отримання однорідної суспензії.
Лікарський препарат приймати після їди, запиваючи рідиною.
Шприц-дозатор зі шкалою, що додається до упаковки, дозволяє точно дозувати препарат.
Після застосування необхідно ретельно промити деталі шприца-дозатора теплою водою.
Рекомендована добова доза препарату становить 20 — 30 мг на кг маси тіла, розділена на рівні дози, залежно від віку та маси тіла, з інтервалом між прийомами 6 — 8 год.
Разова доза має становити 7–10 мг/кг маси тіла дитини.
Максимальна добова доза не має перевищувати 30 мг/кг. Не слід перевищувати рекомендовану дозу.

Не застосовувати дітям віком до 3 місяців, якщо це не рекомендовано лікарем.
Не використовуйте цей лікарський засіб для дітей з масою тіла менше 5 кг.
Для дітей віком від 3 до 6 місяців: якщо симптоми зберігаються довше 24 год від початку лікування або погіршуються (після 3-х доз), слід негайно звернутися до лікаря.
Якщо у дітей віком від 6 місяців до 12 років симптоми зберігаються більше 3 днів від початку лікування або погіршуються, слід звернутися до лікаря.
При лихоманці після імунізації (дітям віком 3–6 місяців) — 2,5 мл (50 мг), у разі необхідності — ще 2,5 мл (50 мг) через 6 год, але не більше 5 мл (100 мг) упродовж 24 год. Якщо симптоми зберігаються, необхідно звернутися до лікаря.
Особливі категорії пацієнтів .
Ниркова недостатність : пацієнтам з порушенням функції нирок від легкого до помірного ступеня зниження дози не потребується (щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Печінкова недостатність : пацієнтам з порушенням функції печінки від легкого до помірного ступеня зниження дози не потребується (щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
У випадку застосування дози, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря.
Інструкція для застосування дозатора у формі шприца .
1. Відкрутити ковпачок у флаконі (натиснути, утискуючи донизу, провернути проти годинникової стрілки).
2. Сильно вдавити дозатор в отвір горловини флакона.
3. Вміст флакона енергійно збовтати.
4. Щоб наповнити дозатор, флакон необхідно перевернути догори дном, а потім обережно перемістити поршень дозатора донизу, влити вміст до бажаної відмітки на шкалі.
5. Перевернути флакон у початкове положення та вийняти з нього дозатор, обережно його відкручуючи.
6. Наконечник дозатора розмістити у ротовій порожнині дитини, а потім, повільно натискуючи на поршень, влити вміст дозатора.
7. Після застосування флакон слід закрити, закрутити кришку, а дозатор промити водою та висушити.
Діти . Препарат застосовують дітям віком від 3 місяців до 12 років з масою тіла не менше 5 кг.

Протипоказання

– Підвищена чутливість до ібупрофену чи інших нестероїдних протизапальних препаратів або до будь-якого з компонентів препарату.
– Реакції гіперчутливості в анамнезі (наприклад, бронхоспазм, БА, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка) після застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або інших нестероїдних протизапальних засобів.
– Виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки/кровотеча в активній формі або рецидиви в анамнезі (два або більше виражених епізоди підтвердженої виразки ШКТ чи кровотечі).
– Шлунково–кишкова кровотеча або перфорація стінки ШКТ в анамнезі, пов’язані із застосуванням НПЗП.
– Тяжка печінкова недостатність, ниркова недостатність, або тяжка серцева недостатність (IV функціональний клас за класифікацією NYHA(Нью-Йоркської Асоціації Кардіологів)).
– Тяжке зневоднення (спричинене блюванням, діареєю або недостатнім вживанням рідини).
– Останній триместр вагітності.
– Цереброваскулярні або інші кровотечі.
– Порушення кровотворення незясованної етіології, або згортання крові, геморагічний діатез, тромбоцитопенія.
– Спадкова непереносимістьт фруктози.

Побічна дія

Перелік наступних побічних реакцій включає всі небажані реакції, про які стало відомо при лікуванні ібупрофеном, включаючи ті, що спостерігалися при застосування високих доз, при довготривалій терапії пацієнтів з ревматизмом. Зазначена частота, що виходить за межі дуже рідких повідомлень відноситься до короткотривалого застосування доз (максимум 1200 мг ібупрофену на добу) для пероральних лікарських форм.
Слід враховувати, що зазначені побічні реакції є переважно дозозалежними та варіюються індивідуально для кожного пацієнта.
Побічні реакції, що виникали при застосуванні ібупрофену, наводяться нижче за системами органів та частотою їх прояву. Частота побічних реакцій визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Найчастіше спостерігалися побічні реакції з боку ШКТ. Здебільшого побічні реакції є залежними від дози, зокрема ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі залежить від дози та тривалості лікування. Можуть виникнути шлунково-кишкові виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальні, особливо у пацієнтів літнього віку. Повідомлялося про нудоту, блювання, діарею, здуття живота, запор, диспепсію, біль в животі, мелену, криваве блювання, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона після застосування ібупрофену. Рідше спостерігався гастрит.
Повідомлялося про набряк, АГ, серцеву недостатність, що асоціювалися з лікуванням НПЗП.
Дані клінічного дослідження та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосування ібупрофену особливо у високій дозі по 2400 мг на добу та при довготривалому лікуванні, може бути пов’язаним з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).
Є описи випадків загострення запалень, пов’язаних з інфекцією, наприклад розвиток некротизуючого фасциту, що у часі співпадали із застосуванням НПЗП. Це, можливо, пов’язано з механізмом дії НПЗП.
При виникненні або погіршенні ознак інфекції під час застосування ібупрофену пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря. Необхідно з’ясувати щодо наявності показань для терапії антимікробними засобами/антибіотиками.
При довготривалій терапії необхідно регулярно проводити аналіз крові.
Пацієнту слід негайно звернутися до лікаря та припинити застосовування ібупрофену при виникненні одного із симптомів реакцій гіперчутливості, які можуть розвинутися навіть при першому застосуванні лікарського засобу. В таких випадках потрібна негайна медична допомога.
При виникненні сильного болю в епігастральній ділянці, мелени, або кривавого блювання слід припинити застосування лікарського засобу та негайно звернутися до лікаря.
Інфекції та інвазії.
Дуже рідко: загострення запалення пов’язаного з інфекцією (наприклад, розвиток некротизуючого фасциту. У виключних випадках вітряна віспа може спричинити тяжкі інфекційні ускладнення з боку шкіри та м’яких тканин).
З боку системи крові та лімфатичної системи .
Дуже рідко: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, носова та шкірна кровотеча, гематоми.
З боку імунної системи .
Реакції гіперчутливості 1 ; нечасто: кропив’янка та свербіж.
Дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію (анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок). Загострення БА.
З боку нервової системи .
Нечасто: головний біль, запаморочення, безсоння, збудження, дратівливість або втома. Дуже рідко: асептичний менінгіт 2 .
З боку серцевої системи .
Дуже рідко: серцева недостатність, прискорене серцебиття, набряк, інфаркт міокарду.
З боку судинної системи .
Дуже рідко: АГ, васкуліт.
З боку травної системи .
Часто: біль в животі, нудота, диспепсія, діарея, метеоризм, запор, печія, блювання та невеликі шлунково-кишкові крововтрати, що у виключних випадках можуть призвести до анемії.
Нечасто: виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, перфорації або шлунково-кишкові кровотечі, мелена, криваве блювання, іноді летальні (особливо у осіб літнього віку), виразковий стоматит, гастрит, загострення коліту та хвороби Крона.
Дуже рідко: езофагіт, утворення діафрагмоподібних стриктур кишківника, панкреатит.
З боку печінки .
Дуже рідко: порушення функції печінки, ураження печінки, особливо при довготривалій терапії, печінкова недостатність, гострий гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини .
Нечасто: різні висипання на шкірі 1 .
Дуже рідко: тяжкі форми шкірних реакцій, таких як бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса–Джонсона, мультиформну еритему і токсичний епідермальний некроліз₁, алопеція.
Невідомо: висипи, що супроводжуються еозинофілією та системними проявами (DRESS синдром), гострий гененералізований екзантематозний пустульоз, реакції фоточутливості.
З боку дихальних шляхів та органів середостіння .
Частота невідома: реактивність дихальних шляхів, включаючи БА, бронхоспазм або задишку 1 .
З боку нирок та сечовидільної системи .
Рідко: гостре порушення функції нирок, особливо при довготривалому застосуванні НПЗП, в поєднанні з підвищенням рівня сечовини в сироватці крові. Також включає папілонекроз.
Дуже рідко: утворення набряків, особливо у пацієнтів з АГ або нирковою недостатністю, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, що може супроводжуватися гострою нирковою недостатністю.
Лабораторні дослідження .
Рідко: зниження рівня гемоглобіну.
З боку психіки .
Дуже рідко: психотичні реакції, депресія; при тривалому застосуванні: галюцинації, сплутаність свідомості.
З боку органів зору .
Частота невідома: при тривалому лікуванні можуть виникати порушення зору, неврит зорового нерва.
З боку органів слуху .
Частота невідома: при тривалому лікуванні може виникати запаморочення.
Рідко: дзвін у вухах.
Загальні порушення .
Частота невідома: нездужання та втома.
Опис окремих побічних реакцій
1 Існують повідомлення про виникнення реакцій гіперчутливості після лікування ібупрофеном. До таких реакцій відносяться (а) неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, (б) реакції з боку дихальних шляхів, включаючи БА, загострення БА, бронхоспазм або задишку або (в) різні розлади з боку шкіри, включаючи висипи різного типу, свербіж, кропивʼянку, пурпуру, ангіоневротичний набряк та рідше — ексфоліативний та бульозний дерматози (включаючи епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона та мультиформну еритему).
2 Механізм патогенезу асептичного менінгіту, зумовленого лікарським засобом, зрозуміло не повною мірою. Проте наявні дані щодо асептичного менінгіту, повʼязаного із застосуванням НПЗП, вказують на реакцію гіперчутливості (через часове відношення до прийому препарату та зникнення симптомів після відміни лікарського засобу). Зокрема, під час лікування ібупрофеном пацієнтів з наявними аутоімунними порушеннями (такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини) спостерігалися поодинокі випадки симптомів асептичного менінгіту (таких як ригідність потиличних мʼязів, головний біль, нудота, блювання, пропасниця або дезорієнтація).

Особливості застосування

Побічні ефекти, пов’язані з ібупрофеном, можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози, потрібної для лікування симптомів, протягом найкоротшого періоду часу.
Особи літнього віку мають підвищену частоту побічних реакцій на НПЗП, особливо шлунково-кишкові кровотечі та перфорації, які можуть бути летальними. У пацієнтів літнього віку існує підвищений ризик наслідків побічних реакцій. Не рекомендується тривале застосування НПЗП особам літнього віку. При необхідності тривалої терапії, слід регулярно стежити за станом пацієнтів.
Слід дотримуватися обережності пацієнтам з наступними станами:
• системний червоний вовчак, а також змішане захворюваннями сполучної тканини — через підвищений ризик асептичного менінгіту;
• вроджене порушення метаболізму порфірину, наприклад гостра суміжна порфірія;
• розлади з боку ШКТ та хронічне запальне захворювання кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона);
• наявність в анамнезі АГ та/або серцевої недостатності, оскільки існують повідомлення про затримку рідини та набряк, що пов’язані з терапією НПЗП;
• ниркова недостатність — через можливість погіршення функції нирок;
• порушення функції печінки;
• безпосередньо після обширних хірургічних втручань;
• сінна гарячка, носові поліпи або хронічні обструктивні захворювання дихальних шляхів у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення алергічних реакцій. До них відносяться напади БА (так звана аналгетична БА), набряк Квінке або кропив’янка;
• пацієнтам, які мають в анамнезі алергічні реакції на інші речовини, через підвищений ризик можливості виникнення реакцій гіперчутливості на ібупрофен.
Вплив на органи дихання .
У пацієнтів, які страждають на БА або алергічні захворювання або мають ці захворювання в анамнезі, може виникнути бронхоспазм.
Інші НПЗП .
Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з іншими НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ–2, оскільки це підвищує ризик розвитку побічних реакцій.
Системний червоний вовчак і змішане захворювання сполучної тканини .
З обережністю слід застосовувати ібупрофен при системному червоному вовчаку та змішаному захворюванні сполучної тканини через підвищений ризик асептичного менінгіту.
Вплив на серцево–судинну та цереброваскулярну систему .
Пацієнтам з АГ та/або серцевою недостатністю в анамнезі слід з обережністю починати лікування (необхідна консультація лікаря), оскільки при терапії ібупрофеном, як і іншими НПЗП, повідомлялося про випадки затримки рідини, АГ та набряків.
Дані клінічного дослідження і епідеміологічні дані свідчать, що використання ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу) та при довготривалому лікуванні, може бути повʼязане з невеликим підвищенням ризику розвитку артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт). В цілому, епідеміологічні дослідження не показують, що низькі дози ібупрофену (наприклад, ≤1200 мг на добу) асоціюється з підвищеним ризиком розвитку інфаркту міокарда.
Вплив на нирки .
Загалом звичне застосування анальгетиків, особливо комбінацій різних знеболювальних засобів, може призвести до тривалого ураження нирок з ризиком ниркової недостатності (аналгетична нефропатія).
Слід дотримуватися обережності пацієнтам з нирковою недостатністю у зв’язку з можливістю погіршення функції нирок.
Існує ризик ниркової недостатності у дітей та підлітків зі зневодненням.
Вплив на печінку .
Порушення функції печінки.
Вплив на ШКТ .
НПЗП слід з обережністю застосовувати пацієнтам з захворюваннями ШКТ в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки їхній стан може загостритися. Таким пацієнтам слід звернутися за консультацією до лікаря.
Існують повідомлення про випадки шлунково–кишкової кровотечі, перфорації, виразки, що можуть бути летальними, які виникали на будь-якому етапі лікування НПЗП, незалежно від наявності попереджувальних симптомів або наявності тяжких розладів з боку ШКТ в анамнезі.
Ризик шлунково–кишкової кровотечі, виразки або перфорації підвищується при збільшенні доз НПЗП, у разі наявності виразки ШКТ в анамнезі, особливо ускладненої кровотечею або перфорацією, та у пацієнтів літнього віку. Цим пацієнтам слід починати лікування з найнижчої дози. Таким пацієнтам, а також пацієнтам, яким потребується супутнє застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських засобів, що можуть підвищити ризик з боку ШКТ, рекомендується комбінована терапія захисними препаратами (наприклад, мізопростол або інгібітори протонної помпи).
Пацієнтам з наявністю шлунково–кишкової токсичності в анамнезі, особливо особам літнього віку, слід повідомляти про будь-які незвичайні симптоми з боку ШКТ (особливо про шлунково–кишкову кровотечу), зокрема на початку лікування.
Слід дотримуватись обережності при лікуванні пацієнтів, які одночасно застосовують препарати, що можуть підвищити ризик утворення виразок або кровотечі, такі як пероральні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби (наприклад ацетилсаліцилова кислота).
У разі шлунково–кишкової кровотечі або виразки у пацієнтів, які отримують ібупрофен, лікування слід негайно припинити.
Порушення фертильності у жінок .
Існують обмежені дані, що інгібітори синтезу ЦОГ/простагландину можуть погіршувати фертильність у жінок, впливаючи на овуляцію. Це є оборотним при припиненні терапії.
З боку шкіри та підшкірної клітковини .
Дуже рідко на тлі прийому НПЗП можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, що можуть бути летальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик таких реакцій існує на початку терапії, у більшості випадків такі реакції розпочиналися протягом першого місяця лікування. Повідомляли про випадки гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ГГЕП) повʼязаних з лікарськими засобами, що містять ібупрофен. При перших ознаках шкірного висипу, патологічних змін слизових оболонок або при будь-яких інших ознаках гіперчутливості ібупрофен слід відмінити.
У виключних випадках вітряна віспа може спричинити тяжкі інфекційні ускладнення з боку шкіри та м’яких тканин. На цей час не можна виключати вплив НПЗП на погіршення цих інфекцій, тому рекомендується уникати застосування ібупрофену у випадку вітряної віспи.
Дуже рідко спостерігаються тяжкі реакції гострої гіперчутливості (наприклад анафілактичний шок). При перших ознаках реакції гіперчутливості після застосування ібупрофену терапію слід припинити та негайно звернутися до лікаря.
Ібупрофен може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Тому рекомендується ретельно стежити за станом пацієнтів з порушеннями згортання крові.
При тривалому застосуванні ібупрофену необхідно регулярно перевіряти показники функції печінки, функцію нирок, а також гематологічну функцію/картину крові.
Тривале застосування будь–яких знеболювальних засобів для лікування головного болю може погіршити цей стан. В таких випадках слід звернутися до лікаря та припинити лікування. Слід розглянути ймовірність головного болю внаслідок зловживання лікарським засобом у пацієнтів, які страждають на частий або щоденний головний біль, незважаючи на (або через) регулярне застосування лікарських засобів проти головного болю.
При сумісному вживанні алкоголю та застосуванні НПЗП можуть посилитись небажані реакції, пов’язані з діючою речовиною, особливо ті, що стосуються ШКТ або ЦНС.
НПЗП можуть маскувати симптоми інфекції та лихоманки.
Маскування симптомів основних інфекцій: ібупрофен може замаскувати симптоми інфекційного захворювання, що може призвести до затримки початку відповідного лікування і тим самим ускладнити перебіг захворювання. Це спостерігалось при бактеріальній позагоспітальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Коли ібупрофен застосовують при підвищенні температури тіла або для полегшення болю при інфекції, рекомендується проводити моніторинг інфекційного захворювання. В умовах лікування поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються або посилюються.
Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Препарат містить рідкий мальтитол, що є джерелом фруктози. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати лікарський засіб. Оскільки продукт містить мальтитол, препарат може спричинити легкий послаблюваний ефект.
Лікарський засіб містить натрію бензоат, тому його слід з обережністю застосовувати пацієнтам з гіперчутливістю, особливо дітям з атопічним дерматитом, БА. Через те що препарат містить натрію бензоат, лікарський засіб слід з обережністю застосовувати немовлятам з низькою масою тіла та/або жовтяницею.
Застосування у період вагітності або годування груддю .
Препарат застосовувати дітям віком до 12 років.
Вагітність . Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад серця та гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранній стадії вагітності. Вважається, що ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшувався з менше ніж 1% до приблизно 1,5%.
Ібупрофен не слід приймати у перші 2 триместри вагітності, якщо тільки на думку лікаря потенційна користь для пацієнтки не перевищує потенційний ризик для плода. Якщо ібупрофен застосовує жінка, яка намагається завагітніти або протягом першого та другого триместрів вагітності, слід використовувати найменшу можливу дозу протягом найкоротшого періоду часу.
Протягом третього триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть становити такі ризики:
– для плода: серцево–легенева токсичність (що характеризується передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією); порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності, що супроводжується олігогідрамніоном;
– для матері та новонародженого, наприкінці вагітності: можливе збільшення часу кровотечі, антитромбоцитарний ефект, який може розвинутися навіть при дуже низьких дозах; пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або збільшення тривалості пологів. Можливе підвищення ризику утворення набряків у матері. Тому ібупрофен протипоказаний протягом третього триместру вагітності.
Годування груддю . Ібупрофен та його метаболіти потрапляють у грудне молоко у низьких концентраціях. На цей час невідомо про негативний вплив на немовля, тому при короткотривалому лікуванні болю та лихоманки рекомендованими дозами зазвичай не потребується переривати годування груддю.
Фертильність . Існують деякі свідчення, що лікарські засоби, які пригнічують синтез ЦОГ/простагландину, можуть порушити жіночу фертильність, впливаючи на овуляцію. Цей ефект є оборотним при відміні лікування.
Тому застосування ібупрофену не рекомендується жінкам, яким складно завагітніти.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами .
Препарат застосовувати дітям до 12 років.
За умови застосування згідно з рекомендованими дозами та тривалістю лікування препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Пацієнтам, які відчувають запаморочення, сонливість, дезорієнтацію або порушення зору при прийомі НПЗП, слід відмовитися від керування автотранспортом або роботи з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Ібупрофен, як і інші НПЗП, не слід застосовувати в комбінації з:
– ацетилсаліциловою кислотою або іншими НПЗП : через високий ризик розвитку побічних реакцій крім випадків, коли ацетилсаліцилову кислоту (доза не вище 75 мг на добу) призначив лікар. Дані експериментальних досліджень свідчать про те, що при одночасному застосуванні ібупрофен може пригнічувати антиагрегантну дію низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. Проте обмеженість цих даних та непевність щодо екстраполяції даних ex vivo на клінічну картину не дає підстав зробити чіткі висновки щодо систематичного застосування ібупрофену. Отже, при несистематичному застосуванні ібупрофену такі клінічно значущі ефекти вважаються малоймовірними;
– іншими НПЗП, у тому числі селективними інгібіторами ЦОГ-2 . Слід уникати одночасного застосування двох або більше НПЗП, оскільки це може підвищити ризик побічних ефектів.
Слід з обережністю застосовувати ібупрофен у комбінації з такими препаратами:
Антикоагулянти : НПЗП можуть посилити дію таких антикоагулянтів як варфарин;
Антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ, антагоністи ангіотензину II, блокатори β–адренорецепторів) та діуретики : НПЗП можуть послабляти ефект діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад у пацієнтів зі зневодненням або у пацієнтів літнього віку з порушеною функцією нирок) одночасне застосування інігібіторів АПФ, блокаторів β-адренорецепторів або антагоністів ангіотензину ІІ та інгіторів ЦОГ, може призводити до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай має оборотний характер. Тому такі комбінації слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. При необхідності довготривалого лікування слід провести адекватну гідратацію пацієнта та розглянути питання про проведення моніторингу функції нирок на початку комбінованого лікування, а також з певною періодичністю надалі. Діуретики можуть підвищува ти ризик нефротоксичного впливу НПЗП.
Кортикостероїди можуть підвищити ризик появи виразок та кровотеч у ШКТ.
Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну : підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.
Серцеві глікозиди, наприклад дигоксин : НПЗП можуть загострювати серцеву недостатність, зменшувати швидкість клубочкової фільтрації та підвищувати рівень глікозидів у плазмі крові. Одночасне застосування ібупрофену з препаратами дігоксину може підвищити рівнів цих лікарських засобів в плазмі крові. При правильному застосуванні (максимум протягом 4 днів) контроль рівнів дігоксину в плазмі крові зазвичай не потребується.
Літій : існують свідчення потенційного підвищення рівнів літію в плазмі крові. При правильному застосуванні (максимум протягом 4 днів) контроль рівнів літію в плазмі крові зазвичай не потребується.
Метотрексат : існує ймовірність підвищення рівнів метотрексату в плазмі крові. Застосування ібупрофену протягом 24 год до або після застосування метотрексату, може призвести до підвищення концентрації метотрексату та збільшення його токсичного ефекту.
Циклоспорин : підвищений ризик нефротоксичності.
Міфепристон : НПЗП не слід застосовувати раніше, ніж через 8-12 діб після застосування міфепристону, оскільки вони знижують його ефективність.
Такролімус : можливе підвищення ризику нефротоксичності при одночасному застосуванні НПЗП з такролімусом.
Зидовудин : відомо про підвищений ризик гематологічної токсичності при сумісному застосуванні зидовудину та НПЗП. Існують докази підвищення ризику розвитку гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які страждають на гемофілію, у разі супутнього лікування зидовудином та ібупрофеном.
Хінолонові антибіотики : дані, отримані в дослідженнях на тваринах показують, що НПЗП можуть збільшувати ризик судом, повʼязаних із застосуванням хінолонових антибіотиків. Пацієнти, які приймають НПЗП та хінолони, можуть мати підвищений ризик розвитку судом.
Препарати групи сульфонілсечовини : можливе підсилення ефекту. Клінічні дослідження продемонстрували взаємодію між НПЗП та антидіабетичними засобами (препаратами сульфонілсечовини). Хоча на цей час взаємодії між ібупрофеном та препаратами сульфонілсечовини не описані, при одночасному застосуванні цих лікарських засобів рекомендується контролювати рівні глюкози в крові у якості запобіжного заходу.
Фенітоїн : можливе підвищення рівнів цих лікарських засобів у плазмі крові. При правильному застосуванні (максимум протягом 4 днів) контроль рівнів фенітоїну в плазмі крові зазвичай не потребується.
Пробенецид та сульфінпіразон: лікарські засоби, що містять пробенецид або сульфінпіразон можуть відстрочувати екскрецію ібупрофену.
Калійзберігаючі діуретики : одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків з ібупрофеном може призвести до гіперкаліємії (рекомендується контролювати рівень калію в плазмі крові).
Інгібітори CYP 2C9 : одночасне застосування ібупрофену з інгібіторами CYP 2C9 може підвищувати вплив ібупрофену (субстрат CYP 2C9). В дослідженні із застосуванням воріконазолу та флуконазолу (інгібітори CYP 2C9) було продемонстровано збільшення впливу S(+)-ібупрофену приблизно на 80–100%. При одночасному застосуванні ібупрофену з сильними інгібіторами CYP 2C9 рекомендується зниження доз ібупрофену, особливо коли високі дози ібупрофену застосовуються разом з воріконазолом або флуконазолом.
Ритонавір : ритонавір може підвищувати плазмові концентрації НПЗП.
Аміноглікозиди : НПЗП можуть знижувати екскрецію аміноглікозидів.
Бакрофен : можливі токсичні ефекти баклофену після початку лікування ібупрофеном.
Колестирамін : при одночасному застосуванні колестараміну та ібупрофену абсорбція ібупрофену відстрочується та знижується на 25%. Ібупрофен слід застосовувати з кількагодинним інтервалом.

Передозування

У дитячому віці симптоми передозування можуть виникати при прийомі дози ібупрофену, що перевищує 400 мг/кг. У дорослих реакції на дозу є менш виражені. Період напіввиведення при передозуванні становить 1,5–3 год.
Симптоми . У більшості пацієнтів застосування клінічно значущої кількості НПЗП викликало лише нудоту, блювання, біль в епігастральній ділянці або рідше – діарею. Також можуть виникати шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні можливі токсичні ураження центральної нервової системи у вигляді вертиго, запаморочення, сонливості, інколи – збудженого стану та дезорієнтації або коми. Інколи у пацієнтів розвиваються судоми. При тяжкому отруєнні може виникати гіперкаліємія та метаболічний ацидоз, а також збільшення протромбінового часу/МНВ (ймовірно, через взаємодію з факторами згортання крові, що циркулюють у кров’яному руслі). Може виникнути гостра ниркова недостатність, пошкодження печінки, гіпотензія, пригнічення дихальної функції та цианоз. У хворих на БА можливе загострення перебігу БА. Можливі ністагм, порушення чіткості зору та втрата свідомості.
Лікування . Специфічного антидоту не існує. Лікування повинно бути симптоматичним і підтримуючим, а також включати забезпечення прохідності дихальних шляхів і моніторинг серцевої функції та основних показників життєдіяльності до нормалізації стану пацієнта. Розглянути необхідність перорального застосування активованого вугілля або промивання шлунку, якщо пройшло не більше 1 години після застосування пацієнтом потенційно токсичної дози препарату. Якщо ібупрофен вже всмоктався, можна застосовувати лужні речовини, що сприяють виведенню кислотного ібупрофену з сечею. При частих або тривалих судомах слід призначати внутрішньовенне введення діазепаму або лоразепаму. У разі загострення БА слід призначати бронходилататори. Слід звернутися до лікаря за медичною допомогою.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.
Термін придатності після відкриття флакона — 6 місяців.

Ібупрофен для дітей

Існує не так багато препаратів, які можна використовувати для зниження температури і зменшення больового синдрому у маленьких дітей. Одним з них є Ібупрофен. Це засіб відомо вже більше чотирьох десятків років, воно вважається безпечним і ефективним. Ібупрофен застосовують для дітей з двомісячного віку. Але, як і будь-які інші препарати, що він може викликати побічні ефекти. Не всім малюкам цей препарат можна застосовувати, тому використання його дозволено тільки під наглядом лікаря. Щоб уникнути негативних наслідків для здоров’я дитини, важливо точно дотримуватися дозування і тривалість лікування препаратом.

Загальна характеристика

Препарат Ібупрофен відомий вже більше 40 років. Його широко застосовують для лікування хворих будь-якого віку, включаючи немовлят. Поряд з Парацетамолом, він вважається найбезпечнішим. Але дослідження показали, що Ібупрофен більш ефективно знімає підвищену температуру і рідше викликає побічні дії при використанні його у відповідності з інструкцією. Він починає діяти вже через 15 хвилин, знижуючи температуру і полегшуючи больові відчуття. Причому дія зберігається протягом 8 годин.

Спочатку багато лікарі сумнівалися, чи можна давати цей новий препарат дітям. Вважалося, що він викликає ураження органів шлунково-кишкового тракту і може спровокувати розвиток астми. Але дослідження вчених Бостонського університету довели, що цей препарат навіть більш безпечний, ніж Парацетамол, так як в ньому відсутні токсичні метаболіти. Головне, точно слідувати інструкції і враховувати протипоказання.

Ібупрофен має жарознижуючу та протизапальну дію. Воно пов’язане зі здатністю блокувати синтез простагландинів і циклооксигеназу – речовин, що беруть участь у розвитку запальної реакції. З-за цього знеболюючу дію найбільш виражено теж при запальних процесах. Крім того, як і всі інші НПЗП, Ібупрофен покращує плинність крові, особливо впливаючи на тромбоцити.

Склад і форма випуску

Діючою речовиною препарату є ібупрофен. Це один із засобів, що належать до нестероїдних протизапальних речовин. Крім того, до його складу входять допоміжні компоненти. Випускається цей препарат вітчизняними виробниками, тому ціни на нього цілком доступні для кожного. Таблетки в Києві коштують близько 20-30 гривень, а сироп – не більше 100 гривень. Але деякі не довіряють вітчизняним виробникам і воліють імпортні ліки.

Випускається Ібупрофен в декількох формах:

• таблетки;
• суспензія, яка ще називається сиропом;
• мазь;
• свічки ректальні.

Всі ці препарати можуть застосовуватися для лікування дітей, але тільки у відповідності з інструкцією. Адже в кожній формі різна дозування діючої речовини, є допоміжні компоненти.

Наприклад, до складу суспензії входить гліцерин, сорбітол, ксантанова камедь, лимонна кислота і апельсиновий ароматизатор, а ібупрофену в 5 мл сиропу 100 мг. Ця форма випуску препарату являє собою в’язку рідину білого кольору, пахне апельсином. Застосовувати рідкий Ібупрофен можна для дітей з 6 місяців. Але вона частіше викликає алергічні реакції з-за наявності деяких синтетичних речовин.

Свічки Ібупрофен вважаються найбільш безпечною для дитини формою випуску. Тому їх дозволено застосовувати для немовлят з 2-3 місячного віку. Використовують свічки також у тому разі, коли у дитини блювота.

Таблетки призначають дітям з 6 років, так як вони містять велику дозу діючої речовини – 200 мг. Крім того, до їх складу входить стеарат магнію і кальцію, повідон, полівініловий спирт, макрогол, діоксид титану.

Коли застосовувати

Це ліки показано до застосування в складі комплексної терапії різних захворювань. Його використовують як протизапальний, знеболюючий і жарознижуючий засіб. Найчастіше Ібупрофен призначають дітям при різних формах простудних захворювань. Це ліки вважається найбезпечнішим для зниження температури і полегшення стану дитини при грипі, ГРВІ, фарингіті. Застосовують цей препарат також як допоміжний засіб при інфекційно-запальних захворюваннях.

Можна також використовувати Ібупрофен для зняття болю або зниження температури самостійно. Показаннями для цього можуть стати такі патології:

• головні болі, мігрень;
• больовий синдром при травмі;
• зубний біль, прорізування зубів;
• захворювання середнього вуха;
• больовий синдром після оперативного втручання;
• невралгія;
• біль у м’язах або суглобах різного походження;
• ревматоїдний артрит;
• підвищення температури після вакцинації.

При цьому батьки повинні пам’ятати, що самолікування дитини неприпустимо. У будь-яких випадках, коли у дітей спостерігається сильний біль або підвищується температура тіла, необхідно проконсультуватися з лікарем. Адже цей препарат чинить симптоматичну дію, він не допомагає вилікуватися від захворювання. Іноді можна дати малюкові Ібупрофен разово до відвідування лікаря. Але при цьому обов’язково точно дотримуватися інструкції, не допускаючи перевищення дози.

Протипоказання

Перш ніж давати дитині ліки, необхідно вивчити інструкцію по застосуванню. Адже у цього препарату, як і інших НПЗП, багато протипоказань. Особливо обережно потрібно використовувати це ліки перорально, так як ібупрофен негативно впливає на слизову оболонку травного тракту. Тому не можна застосовувати його при ерозивно-виразковому ураженні слизової, захворюваннях шлунка або кишечнику, патологіях печінки.

Протипоказаннями до застосування Ібупрофену є підвищена чутливість до нього, а також алергію на ацетилсаліцилову кислоту або інші НПЗП. Не призначають його при бронхіальній астмі, галактозної мальабсорбції, дефіцит сахарози, гіпокаліємії. Із-за здатності діючої речовини впливати на активність тромбоцитів протипоказано застосовувати його при порушенні згортання крові, при схильності до кровотеч, а також при таких патологіях, як гемофілія або лейкопенія.

Навіть сама безпечна форма випуску ліки – свічки, призначені для лікування малюків, – мають протипоказання. Це захворювання травного тракту, особливо з запальними процесами або ерозивним ураженням слизової оболонки, кровотечі з ШКТ, нирковою або печінковою недостатністю.

Як правильно застосовувати

Застосовувати дитячий Ібупрофен можна тільки за призначенням лікаря. Тривалість лікування при підвищеній температурі становить не більше 3 днів, а для зняття болю – 5 днів. Причому не можна перевищувати дозу, рекомендовану лікарем або інструкцією. Ефект від застосування засобу тримається близько 8 годин, тому кратність застосування його протягом доби становить 3-4 рази. Дозування препарату залежить від форми випуску, віку дитини і його ваги.

Всі форми випуску препарату мають різну дозування діючої речовини. Тому перед її застосуванням потрібно вивчити інструкцію. Дія цих препаратів також може різнитися. Зазвичай від болю рекомендується приймати сироп або таблетки, а температуру краще знижують свічки.

Свічки

Для малюків випускається Ібупрофен у формі ректальних свічок. Його використовують найчастіше як жарознижуючий засіб. Особливо ефективні вони при високій температурі, коли у дитини підвищений блювотний рефлекс. Це саме дитяча форма випуску Ібупрофену, так як вона призначається дітям до трирічного віку.

Дозування свічок Ібупрофен залежить від віку чи маси пацієнта. Малюкам до 9 місяців або до 8 кг вагою показано застосовувати по 1 свічці до 3 разів на день. Більш старшим дітям можна збільшити частоту застосування до 4 разів. Слід пам’ятати, що діяти свічки починають пізніше всіх інших форм випуску – не раніше півгодини.

Іноді при травмах або невралгії немає сенсу приймати препарати внутрішньо, можна використовувати мазь. Але потрібно враховувати, з якого віку можна використовувати Ібупрофен зовнішньо. Мазь містить дуже велику дозу діючої речовини, тому її призначають лише дітям старше 12 років. Наноситься препарат на болючу ділянку тіла в невеликій кількості і акуратно втирається. Тривалість лікування цією формою препарату може становити 2 тижні.

Таблетки «Ібупрофен» для дітей: інструкція по застосуванню

Якщо дитину турбують болі або у нього висока температура тіла, лікар призначає один з нестероїдних протизапальних препаратів – наприклад, «Ібупрофен». Для самих маленьких цей медикамент випускається в ректальних свічках та солодкої апельсинової суспензії, однак існує і таблетована форма. Не всі знають, чи можна давати ці таблетки дітям, в якій дозуванні вони приймаються в дитячому віці і як діють на організм маленьких пацієнтів.

Форма випуску

Таблетки «Ібупрофен» випускаються багатьма фармкомпаніями в пачках по 10-50 штук і звичайно являють собою опуклі та з обох сторін круглі таблетки, у яких біла, біло-жовтувата або рожева плівкова оболонка. Препарат з більшою дозуванням випускається у вигляді овальних білих таблеток.

Склад

Основний інгредієнт таблеток представлений речовиною, яка називається так само, як і сам препарат – ібупрофен. Його дозування в одній таблетці може становити або 200 мг, або 400 мг. Додаткові компоненти, завдяки яким ліки тверде і має оболонку, у різних виробників розрізняються. Серед них можна зустріти бджолиний віск, крохмаль, сахарозу, гипромеллозу, стеаринову кислоту та інші речовини. При схильності дитини до алергії батькам слід уточнювати наявність таких компонентів в анотації до конкретного препарату.

Принцип дії

«Ібупрофен» володіє здатністю пригнічувати утворення простагландинів, тому у такого ліки є аналгезуючу та протизапальну дію. Крім того, застосування таблеток знижує температуру тіла при гарячці. Це основні ефекти, завдяки яким препарат затребуваний в педіатрії.

Свідчення

Дітям медикамент призначають як симптоматичний засіб.

При болях

Ліки ефективно при помірних або слабких хворобливих відчуттях і допомагає позбавитися від головного болю, зубного болю, невралгії, болю в м’язах, зв’язках і інших.

При високій температурі тіла

Препарат використовується при ГРВІ, вітряній віспі, ангіні, грипі та інших інфекційних захворюваннях.

Таблетки Ібупрофену» також виписують при запальних хворобах суглобів – наприклад, при ревматоїдному артриті.

З якого віку дозволено приймати?

«Ібупрофен» у таблетованій формі не призначають дітям молодше 6 років. Якщо дитина досягла шестирічного віку, але його вага менше 20 кг, препарат з дозуванням по 200 мг активного інгредієнта в таблетці теж не призначається.

Для таких маленьких пацієнтів більш придатною формою медикаменту є суспензія, дозволена з тримісячного віку. Навіть при вазі більше 20 кг лікування дитини 6-12 років повинно контролюватися педіатром. Препарат з вмістом «Ібупрофен» у дозі 400 мг на одну таблетку виписують з 12 років.

Протипоказання

Препарат у формі таблеток не призначається не тільки дітям до 6-річного віку, але і в наступних випадках:

Якщо у дитини є захворювання шлунково-кишкового тракту – наприклад, запалення кишечника або виразка шлунка.

1. Якщо у пацієнта виявлена алергія на «Ібупрофен», інші препарати цієї групи або допоміжні інгредієнти таблеток.
2. При геморагічному діатезі, гемофілії та інші проблеми зі згортанням крові.
3. Якщо у дитини діагностовано хворобу печінки.
4. При серйозних патологій нирок.

Наявність у маленького пацієнта хвороб серця або будь-яких інших захворювань вимагає при призначенні «Ібупрофену» підвищеної уваги лікаря.

Побічні дії

• Під час лікування травна система дитини може реагувати на таблетки болями в животі, блювотою, діареєю, печією та іншими негативними симптомами.
• Із-за прийому «Ібупрофену» іноді з’являються головні болі, порушення сну, тривожність, шуми у вухах, підвищена дратівливість, запаморочення, проблеми зі слухом чи зором.
• Ліки може стати причиною виникнення шкірного висипу, набряку Квінке, спазму бронхів та інших проявів алергічної реакції.
• У медикаменту відзначають негативну дію на кровотворення, в результаті якого буває анемія, зниження рівня лейкоцитів і тромбоцитів.
• У поодиноких випадках прийом таблеток викликає порушення в роботі нирок, серця або печінки.

Інструкція із застосування і дозування

• Препарат радять пити після прийому їжі, щоб уникнути побічного впливу на ШКТ. Таблетку ковтають і запивають чистою водою. Ділити її на частини, розжовувати, розкушувати або подрібнювати іншим способом не рекомендується.
• Для дітей 6-12 років разовою дозою є 1 таблетка – у цьому віці на один прийом дають 200 мг «Ібупрофену». Частота прийому ліків – до 4 разів на день з проміжками мінімум 6 годин.
• Дитині старше 12 років ліки дають по 1 таблетці (200 мг) – тричі або чотири рази на день. При необхідності разова доза може бути збільшена до 400 мг, але не більше 3 разів на добу. При цьому можна давати по 1 таблетці з таким змістом ібупрофену або по 2 таблетки з дозуванням 200 мг активної речовини.
• Максимально допустима кількість препарату на добу для підлітків старше 12 років – 1200 мг, тобто 6 таблеток по 200 мг або 3 таблетки по 400 мг. Повторний прийом ліків дозволений мінімум через 4 години після попередньої дози.
• Тривалість лікування Ібупрофеном» при больовому синдромі не повинна перевищувати 5 днів, якщо лікар не призначив більш тривалий курс. Якщо ліки застосовується при лихоманці, його без консультації з лікарем можна давати лише 3 дні поспіль.

Передозування

Якщо прийняти таблетки в більшій кількості, ніж призначив лікар, це загрожує появою нудоти, загальмованості, головного болю, блювоти, хворобливих відчуттів в животі, сонливості та інших симптомів. При лікуванні передозування використовують лужне пиття, сорбенти та інші засоби.

Лікарська взаємодія

Одночасне застосування Ібупрофену» в таблетках і інших жарознижувальних або знеболюючих ліків (а також антацидів, антикоагулянтів, вазодилататорів та будь-яких інших препаратів) вимагає консультації лікаря.

Умови продажу

Таблетована форма «Ібупрофену» відноситься до безрецептурних препаратів, тому такі ліки можна вільно придбати у будь-якій аптеці. Середня ціна 20 таблеток становить 18-20 гривень.

Умови зберігання та термін придатності

Тримати медикамент будинку потрібно в сухому місці при кімнатній температурі.

Таблетки повинні бути захищені від попадання вологи і приховані від дітей. Термін придатності становить 3 роки.

Відгуки

Про застосування таблетованого «Ібупрофену» зустрічається багато хороших відгуків. Препарат називають дієвим і відзначають, що він ефективно знижує високу температуру або знімає біль. В більшості випадків його лікувальна дія починає проявлятися через 20-40 хвилин після прийому і триває в середньому 3-4 години.

При цьому тверду форму називають менш зручною для дітей, ніж суспензія, тому для дітей 6-10 років частіше вибирають рідкий «Ібупрофен», який дозувати в дитячому віці легше.

В деяких відгуках скаржаться на побічні ефекти ліків – наприклад, на болі в животі або алергію.

Для дитини старше 10-12 років такий варіант «Ібупрофену» найбільш кращий. За словами мам, розмір таблеток невеликий, а їх оболонка солодка, тому проковтнути засіб для підлітка не становить праці. Хвалять ліки і за його невисоку вартість.

Аналоги

Замість «Ібупрофен» у таблетках можна використовувати інші ліки з тим самим активним інгредієнтом – наприклад, «Нурофен», «Фаспик», «МИТЬ 200» або «Деблок».

Заміною препаратів ібупрофену можуть стати інші кошти, що відносяться до групи протизапальних ліків з нестероїдної структурою:

• Препарати парацетамолу – «Ефералган», «Панадол», «Парацетамол», «Перфалган», «Калпол» та інші.
• Кошти, в яких ібупрофен доповнено парацетамолом – «Ибуклин», «Нурофен»«МультиСимптом», «Некст», «Брустан».
• Ліки на основі німесуліду – «Найз», «Нимесан», «Німесил», «Немулекс», «Апоніл» та інші.
• «Вольтарен» та інші препарати диклофенаку натрію.
• «Анальгін».

Дія всіх цих препаратів на організм схоже, однак їх активні компоненти і дозування відрізняються, тому вибирати відповідний аналог слід тільки разом з лікарем.

Далі доктор Комаровський інформує, як правильно давати дітям парацетамол та ібупрофен при високій температурі.

Ібупрофен для дітей: інструкція із застосування (таблетки, сироп/суспензія, свічки), дозування, відгуки Комаровського, ціна, аналоги

Ібупрофен дітям призначають для нормалізації високої температури і купірування больових відчуттів. Але перед тим як дати ліки дитині? потрібно уважно прочитати інструкцію до нього.

Форми випуску

Ібупрофен дітям можна в наступних лікарських формах:

• Суспензія (сироп), яка випускається декількома фірмами. Препарат виробництва ВАТ «Синтез» являє собою білу рідину, що пахне полуницею. Допускається наявність сіруватого і жовтуватого відтінку. Медикамент, який випускається ЗАТ «Еколаб» являє собою білу густу рідину, що пахне апельсином. Ліки, виробництва «Татхімфармпрепарати» — це біла і практично біла в’язка рідина із запахом фруктів.
• Свічки, які мають гладку поверхню, торпедообразную форму. Вони білого кольору.
• Таблетки випускаються декількома компаніями. Таблетки від ВАТ «Татхімфармпрепарати», «Марбиофарм» і «Мосхімфармпрепарати ім. Н. А. Семашко» мають круглу, опуклу з 2-х сторін форму. Вони покриті блідо-рожевого або рожевою оболонкою, всередині біле ядро. Таблетки, які випускаються ВАТ «Синтез» в дозуванні 200 мг круглої форми, в дозуванні 400 мг овальної форми, у них біла оболонка і ядро.
• Мазь представляє собою гомогенну білу масу, що може мати жовтуватий відтінок. У неї неяскравий характерний запах.
• Гель являє собою прозору або трохи опалесцирующую гомогенну масу зі специфічним запахом.

Свідчення

Ібупрофен відноситься до нестероїдних протизапальних засобів. Він впливає на ензими ЦОГ1 і ЦОГ2, які беруть участь у біосинтезі простагландинів. Це медіатори болю і запалення. Ліки нормалізує високу температуру. Воно усуває больові відчуття і запальний процес в організмі.

Суспензія, таблетки і ректальні свічки Ібупрофен дітям призначають, якщо у них

1. біль різного генезу;
2. висока температура, яка спостерігається на фоні інфекційно-запальних процесів.

Гель і мазь застосовується для купірування больових відчуттів при таких патологіях:

• запалення суглобів;
• міалгія й невралгія;
• больові відчуття в спині;
• ушкодження сухожильно-зв’язкового апарату;
• спортивні травми.

З якого віку можна Ібупрофен дітям?

З якого віку дозволено Ібупрофен дітям залежить від лікарської форми і фірми-виробника:

Інструкція із застосування і дозування

Разову дозу Ібупрофену в супозиторіях розраховують індивідуально в залежності від віку і ваги дитини. Вона становить 5-10 мг на кг ваги. Вводити свічки треба 3-4 рази на добу. Найвища денна доза не повинна перевищувати 30 мг на кг маси тіла.

Сироп Ібупрофен дитині треба давати у наступних дозуваннях:

Після щеплення малюкам до року дати 50 мг суспензії, дітям старше року, якщо потрібно ще 50 мг через 6 годин.

Якщо після введення свічки або приймання суспензії дитині віком до 6 місяців протягом доби, а пацієнту старше цього віку протягом 3 днів не стало краще, треба звернутися в лікарню.

Ібупрофен Таблетки дітям треба давати у наступних дозуваннях:

Гель і мазь наносити смугами по 5-10 см на хворі ділянки 3-4 рази на добу протягом 14-21 дня. Якщо після 2-х тижнів терапії поліпшення не спостерігається, то потрібно проконсультуватися з лікарем.

Під час лікування анальгетиком-антипиретиком в суспензії, свічки і таблетки треба враховувати наступне:

• Ібупрофен може підсилювати ефект антикоагулянтів.
• Він підвищує вміст серцевих глікозидів, літію, метотрексату, фенітоїну в організмі.
• Ібупрофен посилює негативні реакції глюкокортикоїдів.
• Він послаблює дію від сечогінних та антигіпертензивних препаратів.
• Щоб ефект від таблеток був швидше, ранкову дозу треба випити до їжі, а решту часу медикамент пити після прийому їжі.
• При температурі препарат без консультації з лікарем можна використовувати протягом 3 днів, в якості болезаспокійливого засобу — 5 діб.

Щоб мазь не втратила свого терапевтичної дії зберігати її потрібно при температурі не вище 15 градусів, інші лікарські форми — до 25 градусів. Термін придатності таблеток складає 36 місяців, в інших формах випуску медикамент придатний 24 місяці, але сироп після відкриття флакона можна використовувати лише протягом півроку.

Протипоказання

Ібупрофен дітям в свічках, суспензії і таблетки не можна, якщо у них виявлені наступні патології:

• непереносимість складу препарату та інших НПЗЗ;
• виразка ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
• кровотеча з травного тракту;
• бронхіальна астма, нежить, кропив’яна лихоманка, які виникають при лікуванні НПЗЗ;
• ослаблення слуху;
• зменшення кількості лейкоцитів;
• гемофілія;
• погана згортання крові;
• запалення кишечника;
• високий рівень калію в крові;
• порушення функції печінки і нирок.

Крім цього, таблетки і суспензія заборонені після перенесеного аортокоронарного шунтування і при наступних хворобах:

Сироп можна малюкам з вагою менше 5 кг та непереносимістю фруктового цукру.

Мазь та гель заборонено використовувати при алергії на них склад, непереносимості НПВС, порушенні цілісності шкіри. З обережністю зовнішні лікарські форми треба наносити, якщо діагностовано важкі порушення функції печінки і нирок, виразкова хвороба травного тракту.

З обережністю лікуватися Ібупрофеном в свічках, суспензії і таблетках потрібно, якщо у дитини:

• виразка травного тракту або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
• бронхіальна астма;
• виявлена хелікобактер пілорі;
• кропив’янка.

Крім цього, з обережністю таблетки і суспензію слід приймати, якщо діагностовано наступні хвороби:

• серцева недостатність;
• високий тиск;
• ІХС;
• підвищення рівня ліпідів і білірубіну в крові;
• захворювання периферичних та церебральних судин;
• цукровий діабет;
• цироз печінки, що супроводжується підвищенням тиску у ворітній вені.

Крім цього, сироп з обережністю потрібно давати дітям, у яких виявлені наступні патології:

• важкі захворювання внутрішніх органів;
• синдром Шарпа;
• вітрянка;
• набряки;
• системний червоний вовчак.

Небажані реакції

Ібупрофен у дитини в свічках, суспензії і таблетках може викликати ряд небажаних ефектів таких як:

• нудота, блювота, болі і дискомфорт у шлунку, рідкий стілець, виразка травного тракту,
• шлунково-кишкові кровотечі;
• алергія, яка проявляється висипанням, свербінням, кропив’янкою, приступом бронхіальної астми, набряком Квінке, анафилаксией, звуженням просвіту бронхів, синдромом Лайєлла та Стівенса-Джонсона;
  головні болі, порушення сну, запаморочення, надмірне збудження;
• почастішання серцебиття, гіпертензія;
• запалення сечового міхура, дисфункція нирок;
• зниження гемоглобіну;
• зменшення кількості тромбоцитів і лейкоцитів.

Крім цього, прийом таблеток і суспензії може спровокувати такі небажані реакції:

• відсутність апетиту, розлад шлунку, затримка стільця, здуття живота, сухість і больові відчуття у роті, запалення печінки, підшлункової залози і слизової оболонки ротової порожнини, підвищення активності ензимів печінки;
• задишка;
• приглухуватість, дзвін у вухах, ослаблення зору, двоїння, сухість і подразнення в очах, набряк повік та сполучної оболонки, порушення колірного сприйняття, синдром ледачого ока;
• сонливість, порушення свідомості, депресивний стан, галюцинації, серозний менінгіт;
• серцева недостатність;
• збільшення добового діурезу, набряки;
• підвищене потовиділення;
• кровотеча з піхви, прямої кишки, ясен;
• зниження рівня глюкози;
• підвищення концентрації креатиніну в сироватці.

З-за лікування маззю або гелем шкіра може почервоніти, з’явитися печіння та поколювання у місці нанесення препарату.

При перевищенні терапевтичних дозувань можуть з’явитися ознаки передозування жарознижуючу і болезаспокійливу засобом. Запідозрити отруєння Ібупрофеном у дитини можна за наступними симптомами:

• абдомінальні болі;
• уражень або почастішання серцебиття;
• нудота і блювання;
• дзвін у вухах;
• головний біль;
• гіпотонія;
• коматозний стан;
• зменшення вміст бікарбонатів у крові;
• гостра ниркова недостатність.

При отруєнні Ібупрофеном протиотруту невідомо, тому потерпілому прописують медикаменти, що усувають симптоми інтоксикації.

Скільки коштує Ібупрофен для дітей залежить від форми випуску та конкретної аптеки. Ціна суспензії від 54 гривень, мазі — 30 гривень, гелю -83 гривні, таблеток — 50 гривень.

Що давати дитині замість Ібупрофену? Аналоги

У продажу є аналоги Ібупрофену:

Що краще Нурофен або Ібупрофен для дітей?

Нурофен в якості основного компонента містить ібупрофен. У продажу ліки буває у вигляді ректальних свічок, таблеток, полуничною і апельсинової суспензії (сиропі). Варто Нурофен трохи дорожче. Ліки мають загальні показання і протипоказання, викликають аналогические небажані реакції, тому після консультації з лікарем можна використовувати будь жарознижуючий засіб.

Що краще Парацетамол або Ібупрофен для дітей?

Парацетамол належить до групи НПЗЗ, який продається в ректальних супозиторіях, суспензії, сиропі, таблетках. Медикамент у відповідній формі випуску можна малюкам старше місяця у тих же випадках, що і Ібупрофен. Парацетамол заборонений при алергії на його склад, проблеми з нирками і печінкою. Сказати який препарат краще однозначно не можна, так як у кожного з них є протипоказання, і вони можуть стати причиною ряду небажаних реакцій.

Парацетамол та Ібупрофен можна давати дитині одночасно, випускається препарат навіть Брустан, який містить обидва цих речовини.

Відгуки

Думка батьків

В інтернеті багато позитивних відгуків про Ибупрофене. Батькам подобається в препараті наступне:

1. велика різноманітність лікарських форм дозволяє підібрати найбільш зручний спосіб використання медикаменту, наприклад, свічки зручно вставляти якщо у дитини блювота або він вередує і відмовляється приймати препарат внутрішньо;
2. ліки добре допомагає і коштує недорого;
3. суспензія має приємний смак і більшість дітей п’є її з задоволенням.

Негативні відгуки пов’язані з тим, що можлива алергія на Ібупрофен у дитини.

Думка доктора Комаровського

Євген Олегович вважає Ібупрофен безпечним для будь-якого віку. Давати медикамент при температурі треба, якщо дитина почуває себе погано, незалежно від цифр на термометрі. У більшості випадків, якщо лихоманка не проходить, то дозування Ібупрофену підібрана неправильно. Її потрібно розраховувати залежно від маси тіла пацієнта, а не її віку.

Незважаючи на те, що медикамент відпускається з аптек без рецепта лікаря, самолікування їм неприпустимо, лише лікар повинен вирішувати, як давати Ібупрофен дитині.

Ібупрофен для дітей — інструкція по застосуванню препарату

Ібупрофен — це лікарська речовина з розряду нестероїдних протизапальних засобів неселективного дії. Основними ефектами його застосування є жарознижувальний, протизапальний та аналгезуючий. Дані властивості дозволяють широко застосовувати Ібупрофен для усунення больового синдрому середньої та слабкої інтенсивності, а також для зниження температури тіла при інфекційних захворюваннях або після щеплень у дітей.

• 1. Що таке Ібупрофен
• 2. Форми випуску Ібупрофену для дітей
• 3. Суспензія
  • • 3.0.1. Інструкція по застосуванню
    • • 4.0.1. Режим дозування

      Даний лікарський речовина відноситься до класу нестероїдних препаратів і виявляє знеболювальний, жарознижувальний та протизапальний ефекти.

      Показаннями до його застосування є наступні стани:

      • гіпертермія, характерна для інфекційно-запальних захворювань, а також Ібупрофен допомагає від температури після вакцинації;
      • больовий синдром середньої та низької інтенсивності.

      У зв’язку з великою кількістю протипоказань приймати рішення про вжиття медикаменту самостійно не рекомендується. Лікування повинен призначати лікар.

      Ібупрофен не може бути призначений дитині в наступних випадках:

      • порушення згортання крові ;
      • ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки травного тракту;
      • кровотеча з шлунково-кишкового тракту ;
      • патології нирок і печінки тяжкого ступеня;
      • хронічні коліти і ентероколіти;
      • надлишок калію в крові ;
      • підвищена чутливість до компонентів препарату.

      Під час застосування Ібупрофену необхідно уважно стежити за станом дитини і звернутися за консультацією педіатра при виникненні таких побічних явищ:

      • гастропатия;
      • стоматит;
      • гепатит;
      • напади задишки, бронхоспазм;
      • шум у вухах, розлад слуху;
      • порушення чіткості зору, сухість кон’юнктиви, токсична нейропатія зорового нерва;
      • тахікардія, артеріальна гіпертензія;
      • поліурія, нефротичний синдром;
      • зниження скоротливої здатності міокарда ;
      • зменшення кількості в периферичній крові формених елементів;
      • алергічні прояви;
      • гіпергідроз.

      Ібупрофен дитячий

      Ібупрофен дитячий – досить поширене фармацевтичне засіб, що застосовується для позбавлення малюка від підвищеної температури тіла, больових відчуттів і поствакціональних ускладнень. Цей препарат відрізняється широкою різноманітністю лікарських форм, що дозволяє підібрати для кожного дитині той вид медикаменту, який йому буде зручно брати. Головне-чітко дотримуватися доз, рекомендованих для кожної вікової групи відповідно до інструкції та не приймати цей засіб більше трьох-п’яти діб без лікарської консультації.

      Принцип дії

      Основні ефекти, що дає лікарський засіб під назвою Ібупрофен, досягаються шляхом зниження швидкості процесів синтезу медіатора запальних реакцій – простагландину. Цей об’єкт відповідає за розвиток больових відчуттів на ранньому етапі патології, набряклість тканин і збільшення показників термометра.

      Зниження концентрації простагландинів можливо за рахунок впливу ібупрофену на деякі ферменти, вироблене шляхом блокування їх роботи. Мова йде про ферментів циклооксигенази, саме вони виступають каталізаторами реакції перетворення арахідонової кислоти в простагландини (що відбувається під час розвитку гострої запальної реакції).

      Після вживання даного лікарського засобу, незалежно від того, яка лікарська форма використовується, відбувається досягнення таких ефектів:

      • зниження підвищеної температури тіла до фізіологічно нормальних значень;
      • позбавлення від гострих больових відчуттів;
      • невелике зниження вираженості запальних реакцій.

      Через скільки діє Ібупрофен для дітей? Після перорального вживання даного фармацевтичного кошти можна спостерігати практично повне всмоктування діючої речовини органами ШКТ. Препарат починає давати виражений терапевтичний ефект вже через чверть години після його застосування. Це впливу зберігається на період від трьох до чотирьох годин.

      Активна речовина ліки поширюється по всьому організму, проникаючи в склад тканин і рідин біологічного виду. Засіб володіє здатністю подолати гематоенцефалічний бар’єр, проникає в ЦНС, головний мозок, крім того, воно проникає до складу грудного молока матері-годувальниці, а також, через плацентарний кровотік до зростаючому маляті.

      Процеси метаболізму Ібупрофену виробляються печінкою, де утворюються продукти його розпаду. Виведення діючої речовини за межі організму здійснюється за участю нирок. Одноразово прийняте ліки повністю зникає з людського тіла вже протягом однієї доби.

      Форма випуску та склад

      Ібупрофен Юніор відрізняється тривалою дією, що дозволяє йому не тільки швидко збивати підвищену температуру тіла, але й протягом певного тимчасового проміжку, не дозволяти їй перевищувати поріг фізіологічної норми.

      Аптечні мережі пропонують покупцям на вибір такі лікарські форми цього медикаменту:

      1. Супозиторії для ректального застосування, мають гладку поверхню, форму торпеди. Кожна пачка містить 10 свічок, супозиторіїв з дозуванням 150 мг.
      2. Суспензія має вигляд солодкого сиропу з приємним ароматом. Кожна пляшка містить 100 мл ліки, до неї додається спеціальний дозатор – шприц, для зручності і точності відмірювання доз. Кожні 5 мл суспензії містять 100 мг ібупрофену. Така лікарська форма може застосовуватися для немовлят від трьох місяців.
      3. Мазь з 5% вмістом діючої речовини, обсягом у 25 гр.
      4. Таблетки, круглої форми, що мають рожевий відтінок. Кожна пачка з картону може містити від 1 до 5 блістерів, з 10 таблетками, розміщеними на кожному з них. Їх доза дорівнює 200 мг, їх можуть приймати діти від 6 років, вага яких перевищує 20 кг. Існує дозування 400 мг, вона застосовується у дітей віком від 14 років.
      5. Гель з 5% вмістом ібупрофену, випускається в тубах об’ємом від 20 до 100 гр.
      6. Капсули, що мають желатиновий корпус з порошком біло-жовтого відтінку всередині. З якого віку можна їх приймати? Згідно інструкції, з 12 років (їх доза дорівнює 200 мг).

      Всі лікарські форми, крім основного компонента однойменного ібупрофену, містять допоміжні компоненти, на зразок крохмалю, лактози, барвників, води, сахарози, ароматизаторів.

      Таблетки або сироп

      Для застосування у дітей випускають сироп і таблетки (також супозиторії, але їх дозування дозволяє комфортно застосовувати ліки тільки у малюків до двох років).

      Яку лікарську форму краще віддати перевагу? Тут все залежить від малюка, скільки йому років, чи вміє він приймати таблетовані форми ліків. Таблетки дозволені для вживання дітьми, яким вже виповнилося 6 років, або маса їх тіла перевищила поріг в 20 кг. Для решти малюків показана форма сиропу.

      Спосіб застосування особливі вказівки

      Ібупрофен для немовлят або малюків постарше вимагає чіткого дотримання інструкції, що додається до кожної його лікарській формі.

      У ній містяться особливі вказівки, що пояснюють покупцеві, як краще застосовувати це ліки:

      • пити медикамент слід після їди, це знизить ймовірність негативного впливу на ШКТ;
      • таблетки або сироп потрібно запивати водою або іншою рідиною, що сподобається малюку;
      • Ібупрофен у таблетованій формі не потрібно ділити, подрібнювати або розжовувати;
      • препарат застосовують з обережністю при патологіях з боку печінки, серця, диспептичних розладах, нещодавно перенесених оперативних втручаннях, що існували раніше випадках кровотеч органів травного тракту;
      • тривала терапія вимагає систематично проведеного клінічного контролю за показниками крові;
      • застосування кремів і гелів на пошкоджених ділянках шкіри не допускається.

      Свідчення

      Ібупрофен – це препарат знеболюючий і жарознижуючий дії, відноситься до розряду нестероїдних протизапальних речовин, його використовують для зняття негативної больової симптоматики, а також для нормалізації температури тіла.

      Ібупрофен показаний для застосування в таких випадках:

      • вушні, головні, зубні болі;
      • больові відчуття зі сторони суглобів, м’язів (бурсити, артрити, тендиніти та інші);
      • підвищення температури тіла під час гострих респіраторних вірусних захворюваннях, поствакціональних ускладненнях (лихоманка, біль у місці уколу);
      • при неприємних відчуттях у малечі під час прорізування молочних зубів;
      • для комплексної терапії захворювань, що викликає бактерія (тонзиліт, синусит, гайморит).

      Протипоказання

      Ібупрофен, незважаючи на широкий спектр і можливість його застосування в дитячому віці, має протипоказаннями, не дають використовувати його у кожної людини без винятків. В першу чергу, цей медикамент не застосовується у дітей, які не досягли тримісячного віку. І, навіть після виповнення дитині 3 місяців, можна застосовувати не всі лікарські форми. До двох років дітям ставлять ректальні супозиторії, або дають солодку суспензію (її використовувати можна і до 12 років, тоді як свічки тільки до двох років).

      Таблетки застосовують тільки з шести років, а капсули з 12. Гель 5% виду використовується у дітей з 6 років, мазі тільки з дванадцятирічного віку.

      Протипоказання до застосування Ібупрофену:

      • запальні ураження органів травного ТРАКТУ, особливо які мають виразковий характер;
      • кровотеча органів травного тракту;
      • непереносимість особистого характеру, що розвивається у відповідь на вживання будь-якого з компонентів, що входять до складу даного медикаменту;
      • алергічні реакції на інші засоби нестероїдного протизапального виду;
      • захворювання крові;
      • порушення нормальної роботи печінки, нирок;
      • зниження слуху;
      • збільшені показники калію в крові;
      • наявність глюкозно-лактазною мальабсорбации;
      • цукровий діабет (з обережністю);
      • екзема, дерматити мокнущего виду, ушкодження шкіри (для лікарських форм гелю, мазі).

      Будь-яке хронічне захворювання у малюка вимагає попередньої консультації лікаря, виключає самостійне призначення малюкові будь-які ліки.

      Передозування

      Передозування Ібупрофеном, незалежно від ступеня її тяжкості – це обов’язковий привід для отримання кваліфікованої медичної допомоги.

      Перевищення нормальних доз препарату, може провокувати розвиток таких реакцій:

      • головні болі;
      • нудота;
      • сплутаність свідомості;
      • тахікардія;
      • болі в області епігастрію.

      Виникнення подібних симптомів вимагає негайного промивання шлунка, приймання сорбентів та звернення до лікаря.

      Як може виникнути передозування

      Передозування лікарським засобом може виникнути тоді, коли препарат знаходиться у вільному для малюка доступі, або батьки не дотримуються принципи дозування, рекомендовані лікарем (описані в інструкції).

      Тривале або неправильне застосування медикаменту може провокувати розвиток у маленького пацієнта таких побічних реакцій:

      1. Органи ШЛУНКОВО-кишкового тракту: нудота, больові відчуття в животі, зміни стільця, печія, диспепсичні розлади.
      2. Шкірні реакції: висипання, що супроводжуються свербежем, висип, набряк, бронхоспазм, набряк Квінке, анафілактичний шок.
      3. ЦНС: головний біль, кружляння голови, зміни сну, підвищення тривожності, збудження.
      4. Серце і судини: збільшення показників кров’яного тиску, розвиток тахікардії.
      5. Кровоносна система: зниження кількості кров’яних клітин.
      6. Сечовидільна система: порушення роботи нирок.
      7. Органи чуття: порушення слуху, зору.

      Лікарська взаємодія

      Це лікарський засіб часто застосовується у складі комплексної терапії, наприклад, з антибактеріальними складами для позбавлення від бактеріальних ускладнень вірусних інфекції (отитів, ангін, фарингітів).

      Препарат може змінювати терапевтичний ефект під час одночасного застосування глюкокортикостероїдів, сечогінних препаратів, антикоагулянтів.

      Комбінувати даний медикамент з іншими ліками, що володіють протизапальними, знеболюючими, жарознижувальними ефектами, дозволяється тільки після отримання лікарського схвалення.

      Скільки і як давати

      Ібупрофен дитячої дозування теж має багато особливостей застосування, з якими батьки повинні ознайомитися до моменту безпосереднього використання даного медикаменту.

      Особливості вживання ліків:

      • ректальні супозиторії треба вводити в область прямої кишки. За одне застосування потрібно використовувати одну свічку, частота застосування знаходиться в прямій залежності від віку і вагових характеристик пацієнта. Дітям від трьох до дев’яти місяців за добу можна поставити три супозиторія (180 мг), дітям від дев’яти місяців до двох років дозволено ставити свічки до 4 разів за день (за добу малюк може отримати 240 мг діючої речовини). Обов’язково потрібно дотримуватися часовий інтервал між кожним введенням ліки з 6 – 8 годин;
      • пероральні форми дитя отримує тільки після прийому їжі, так негативний вплив на органи травного тракту можна буде звести до нуля. Капсули не дозволяється розкривати, а таблетки ділить на частини;
      • перед тим, як дати дитині суспензію, пляшечку слід ретельно збовтати. Діти від 3 місяців до 1 року отримують за прийом 2, 5 мл ліки (зручно відміряти цей обсяг за допомогою шприца, що йде в комплекті). Діти 3-6 місяців отримують суспензію двічі за день, діти 6-12 місяців – можуть отримати ліки 4 рази за добу. Для малюків трохи старше разові дозування потрібно уточнювати згідно таблиці, розміщеної в інструкції до препарату, в середньому від року до трьох – це 5 мл, від трьох до шести років – 7, 5 мл, від шести до дев’яти років – 10 мл, від дев’яти до дванадцяти років – 15 мл;
      • таблетки можуть пити діти, які досягли віку 6 років. Таку форму приймають до 4 разів за день по таблетці з дозуванням 200 мг. Між кожним прийомом потрібно дотримуватися шестигодинний часовий інтервал;
      • діти, які досягли 12 років, отримують капсули або таблетки, доза діючої речовини в яких дорівнює 400 мг. Випити медикамент вони можуть до 3 разів за день;
      • для нормалізації температури тіла після проведеної вакцинації, дитина віком від трьох місяців до двох років отримує одну свічку, через 6 годин – другу (та ж кратність прийому підходить і для суспензії, дозування якої визначається інструкцією);
      • тривалість використання препарату для позбавлення від підвищеної температури тіла не повинна перевищувати трьох діб. Якщо за цей період, вона не приходить до фізіологічної норми, потрібно звернутися за лікарською консультацією;
      • для позбавлення від болю, медикамент не п’ють більше п’яти діб поспіль. Знову ж, коли потрібного ефекту досягти не вдається, треба відправитися до лікаря, який призначить розширене дослідження, або порадить інший препарат для продовження терапії;
      • гель може застосовуватися у дітей віком від 6 років (для лікування маленької дитини ця лікарська форма не використовується), його використовують тричі за добу, на шкіру наноситься смуга, ширина якої не повинна перевищувати 4 см;
      • мазь використовується тільки після 12 років, смуга препарату може варіюватися від 5 до 10 див. Наносять ліки на поверхню шкіри кожні 4 години, не більше чотирьох разів за день. Курс терапії не може тривати більше 3 тижнів.

      Умови і терміни зберігання

      Ібупрофен для дітей повинен зберігатися там, куди малюки не зможуть дістатися. Препарат зберігається протягом трьох років там, де сухо, немає доступу сонячних променів, а температура повітря не перевищує 25 градусів тепла.