Алергія на пилок: симптоми, лікування та профілактика

Почала чхати, злізяться очі і хилить у сон? Очевидно, ти – алергік. Співчуваємо і розбираємося, як впоратися з напастю.

Весна не радує, мабуть, тільки тих людей, у кого спостерігається алергія на пилок. Немає нічого гіршого, ніж відчувати всі симптоми цієї проблеми, коли на вулиці стоїть приголомшлива погода. Розбираємося, які прояви алергії існують, що їх викликає, і як від них позбутися.

Винуватці-алергени

Саме алергія на пилок (по-науковому вона називається полліноз) є найпоширенішою алергічною реакцією. Алергеном для імунної системи в кожному випадку є пилок конкретної рослини.

Розрізняють наступні види алергенів, які і викликають симптоми поллінозу:

• Суперечки дерев. Особливо часто виникає алергія на пилок берези, липи та клена. А ось на сосну і ялину реакція виникає набагато рідше, але і проявляється куди активніше.
• Квітковий пилок. У групі алергенів пилок тюльпанів, герані, гортензії, азалії, одуванчика та деяких інших квітів.
• Суперечки сорних трав. Найбільш частими винуватцями поллінозу вважаються полин і амброзія
• Суперечки лугових рослин. Реакцію викликають васильки, наклеп та інші дикорослі трави.
• Суперечки злакових культур (жито, кукурудза, овес тощо).

Як відомо, алергічна реакція в даному випадку носить виключно сезонний характер і виникає лише в той час, коли починається активне цвітіння рослин.

Алергія на пилок: симптоми і ознаки

• Закладений ніс або рясні виділення з носових ходів.
• Чхання, печіння в носовій порожнині;
• Алергічний рініт – запалення слизової порожнини носа. Простіше кажучи, нежить.
• Почервоніння очей.
• Пересихання слизової оболонки очей або ж навпаки, неконтрольована сльозотеча.
• Алергічний кон’юнктивіт.
• Алергічний фарингіт – запалення слизової оболонки горлянки і гортані.
• Як наслідок попереднього симптому – першіння в горлі або сильний кашель.
• Утруднене дихання і напади задухи. Це особливо небезпечно, тому що такі напади можуть з часом призвести до бронхіальної астми.
• Висипання на шкірі та її часткове почервоніння: алергічний і атопічний дерматит або екзема.
• Маленька дитина під час прояву півлінозу може стати дратівливою і млявою, часто плакати без причини.

Як лікувати півліноз

Коли виникає алергія на пилок, лікування необхідно почати негайно. В першу чергу здай аналізи, щоб виявити алерген, через який виникла реакція. Слід по можливості усунути його з життя пацієнта. Якщо це не вдається зробити, потрібно обов’язково надягати маску-респіратор виходячи на вулицю.

Далі проводиться курс лікування. Все лікування і призначення препаратів має проходити тільки під наглядом лікаря-алерголога.

Лікування медикаментами

Для виведення скупченого алергена з організму використовують абсорбуючі препарати широкого профілю – «Ентеросгель», таблетки активованого вугілля, «Полісорб», «Смекту» «Фільтрум» і деякі інші.

Широко використовуються для усунення симптомів алергічної реакції антигістамінні препарати першого і другого покоління. До них належать «Супрастін», «Тавегіл», «Зіртек», «Терфенадін», «Кетотифен» і їхні аналоги.

При алергічному риніті і нежиті часто призначаються судинні краплі (наприклад, «Нафтизін», «Віброцил», «Нафазолін», «Тізін», «Піносол», «Ріностоп», «Називін» та інші). Однак користуватися ними довше п’яти днів не рекомендується.

На жаль, універсальної таблетки або ліки від алергії поки не винайшли. Одним з найефективніших методів лікування є імунотерапія. Після того, як за допомогою здачі лабораторних аналізів алерген виявлено, його починають вводити в організм пацієнта в малих дозах. Організм у підсумку звикає до свого мучителя і виробляє відповідний імунітет. Навіть якщо повністю перемогти півліноз не вдається, чутливість до алергену в ході терапії значно знижується.

Засоби народної медицини

Оскільки лікування необхідно почати якомога швидше, можна використовувати народні кошти ще до відвідування алерголога.

Свіжовижатий сік кореня селера, перемішай з 1-2 чайними ложками меду, і пий за півгодини до кожного прийому їжі (мінімум тричі на добу) протягом всієї терапії.

1-2 чайні ложки столового яблучного оцту (6%) змішай з однією чайною ложкою рідкого меду і залею склянкою кип’яченої води. За півгодини до кожного прийому їжі випивай по дві чайні ложки настою.

Одну столову ложку відвару крапиви залів 200 мл гарячої води і кип’яти суміш протягом п’ятнадцяти хвилин. Остуді і пий по столовій ложці кілька разів на добу.

Пам’ятай, що не всі лікарські трави та домашні засоби можуть тобі підійти. Якщо після прийому того чи іншого збору твоє самопочуття погіршилося обов’язково сходи за консультацією до терапевта і алерголога.

Спеціальна дієта

Народні методи лікування доповнюються режимом харчування. Дієта необхідна і в ході медикаментозного лікування, вона відмінне доповненням до терапії.

Увімкни певну кількість продуктів, які не є алергенами. Це сир і йогурти без добавок, кефір, сухофрукти і запечені фрукти, відварене або приготовлене на пару, а також тушковане на воді нежирне м’ясо свійської птиці.

Дієта при алергії на пилок дерев передбачає виключення з раціону наступних продуктів:

• Березовий сок
• Орєхов
• Фруктів – персиків і яблук
• Овочів – моркви і помідорів
• Спецій і приправ, включаючи свіжу петрушку і кріп

Якщо алергеном є злакові культури, з меню слід викреслити:

• Злаки і готову клітковину
• Хлібобулочні та макаронні вироби
• Полуницю і землянику
• Цитрусові

Дієтичне харчування при алергії на сорні рослини передбачає виняток:

• Соняшникової олії та насіння
• Арбузов
• Трав’яних зборів з вмістом ромашки, василька і одуванчика.

При будь-якому вигляді півлінозу рекомендується обмежити або повністю виключити продукти, які викликають алергічну реакцію частіше за інших. Це цільне коров’яче молоко, яйця, помідори, насіння гірчиці, чорниці, кави, солодощі та газовані напої.

Профілактичні заходи

• Не заводь квіти-алергени будинку, краще взагалі відмовитися від кімнатних рослин.
• Регулярно проводь вологе прибирання і витирай пил.
• Частіше провітрюй кімнати.
• Купи зволожувач повітря або кондиціонер з функцією зволоження. Або регулярно розвішуй на батареях мокрі рушники.
• Приходячи додому, відразу приймай душ і одягай домашній одяг.
• Не гуляй в парках, де цвітуть потенційні алергени.
• У сезон півлінозу завжди тримай напоготові темні окуляри і маску-респіратор.
• Дотримуйся дієти.
• Вчасно звертайся до фахівців і неухильно дотримуйся всіх їхніх рекомендацій.

Алергія на пилок

Весь контент iLive перевіряється медичними експертами, щоб забезпечити максимально можливу точність і відповідність фактам.

У нас є строгі правила щодо вибору джерел інформації та ми посилаємося тільки на авторитетні сайти, академічні дослідницькі інститути і, по можливості, доведені медичні дослідження. Зверніть увагу, що цифри в дужках ([1], [2] і т. д.) є інтерактивними посиланнями на такі дослідження.

Якщо ви вважаєте, що який-небудь з наших матеріалів є неточним, застарілим або іншим чином сумнівним, виберіть його і натисніть Ctrl + Enter.

Алергія на пилок – це захворювання, пов’язане з сезонними природними явищами, цвітінням злаків, дерев, різноманітних трав. Розвивається хвороба як відповідна реакція на вторинне вторгнення алергену у тих, хто вже має схильність до алергії. Існує кілька синонімів, що визначають хворобу, які іноді вводять в оману самих алергіків.

Алергія на пилок – це і поліноз, і сінна лихоманка, і сезонний алергійний кон’юнктивіт, рінокон’юнктівіт. Все різноманіття понять зведено до одного терміну, визначеного в класифікаторі хвороб, МКБ-10, де алергія на пилок це код J30.1 – алергічний риніт, викликаний пилком рослин.

1. Серед всіх видів алергії поліноз вважається найпоширенішим і діагностується у 20-25% жителів планети.
2. Вперше алергію на пилок визнали самостійним захворюванням тільки в 1819-му році.
3. Спочатку вважалося, що провокує алергічну реакцію суха трава, сіно, звідси і відбулася одна з назв алергії – сінна лихоманка.
4. З безлічі рослин, що зустрічаються на планеті, тільки трохи більше 50 сімейств можуть викликати алергію. До них відносяться так звана вітрогонів флора, тобто рослини, які продукують пилок, що переноситься на кілька кілометрів вітром.

Причини алергії на пилок

Етіологія полінозу, тобто причини алергії на пилок, – це ціла серія реакцій біохімічного характеру, коли в кров надходить гістамін, інші речовини, що провокують запальний процес і виділення слизового секрету з очей і носа. Фактором, що викликає гіпертрофовану реакцію імунітету, є чоловічі складові пилку, які можуть виділяти злаки, деякі види дерев, бур’яни і різнотрав’я. Алергію провокують тільки така пилок, яка відповідає певним параметрам, вказаним в дослідженнях знаменитого алерголога Томмена:

• Велика кількість пилку.
• Летючість і властивість швидко поширюватися по навколишньої території (зазвичай таку пилок продукують анемофільних рослини).
• Імуногенні властивості чоловічих частинок пилку, обумовлені наявністю поліпептидів і глікопротеїдів.
• Поширеність рослини на території.

Причини алергії на пилок у весняний період можна пояснити виділенням алергенів березою, дубом, кленом, ліщиною, платаном, тополями (пух адсорбує і переносить пилок інших дерев).

Другий пік захворюваності пов’язаний з літнім періодом, коли починають цвісти дикорослі рослини (трави) і злаки – кукурудза, жито, гречка.

Третій період алергії на пилок – це осінь, яка відома сумною статистикою бурхливих алергічних реакцій на амброзію, що починає цвісти з серпня. Кількість діагностованих астматичних нападів, набряків Квінке і анафілактичних шоків в кінці літа і восени різко зростає і пов’язано це саме з цвітінням амброзії, яку вважають найбільш агресивним рослиною в сенсі провокації алергії.

Також багато неприємностей доставляє алергікам квітучий полин і лобода.

Крім того, етіологія полінозу характерна тим, що багато рослин мають антигенну спільність один з одним, з фруктами, овочами, баштанними культурами, і викликають поливалентную алергію, у якій немає одного конкретного збудника.

Фактори, які можуть спровокувати перехресний поліноз: Пилок Споріднені рослини, дерева, квіти, лугові трави Фрукти, овочі, баштанні культури, горіхи, продукти Лікарські трави Пилок квітучої берези Яблуня, ліщина – ліщина, вільха Фундук, морква, яблука, сливи, картопля, огірки, селера, помідори, цибуля, ківі, персики Бруньки берези, шишки вільхи, лист ліщини Злакові культури – гречка, жито, кукурудза, пшениця, овес, ячмінь Чи не виявлено Чи не виявлено Чи не виявлено Цвітіння полину Пилок соняшнику, кульбаба Соняшникова рослинне масло, продукти його містять, цитрусові, мед і цикорій Ромашка, оман, мати-і мачуха, календула, череда, чистотіл Амброзія Соняшник Банани, соняшникова олія, насіння, диня Кульбаба Лобода Чи не виявлено Буряк, рідко – морква, шпинат Чи не виявлено

Причини алергії на пилок в сенсі агресивності провокаційних чинників розподіляються так:

Як відбувається проникнення алергену в організм?

Імуногенність пилку залежить від її структури і властивостей, особливо – від здатності до розчинності. Оскільки молекулярна маса пилкових елементів досить велика і досягає 40000 дальтон, імунна система швидко розпізнає пилок як чужорідний компонент і активно бореться з нею. Також слід врахувати, що більша частина структурних речовин пилку не здатна розчинятися і не проходить бар’єр слизових оболонок, проте дрібні пилкові протеїни добре долають захист слизової і вступає в агресивне взаємодія з людськими лімфоцитами, провокуючи алергічну реакцію. Інтенсивна діяльність імунної системи, її миттєвий відповідь на вторгнення алергену призводить до того, що викид гістаміну сприяє різкого звуження бронхів, кров приливає до слизистих оболонок – так виникає типовий завзятий алергічний кашель, нерідко закінчується астматичним нападом, з’являється свербіж, алергічне сльозотеча і виділення з носа .

Симптоми алергії на пилок

Клінічні прояви полінозу типові, хоча деякі варіанти сінної лихоманки можуть бути схожі з проявами гострих респіраторних захворювань.

Симптоми алергії на пилок характерні клінічної тріадою:

1. Назальні і офтальмологічні (рино-кон’юнктивальні) симптоми – утруднення з диханням, закладений ніс, сльозоточивість.
2. Нетипові для ГРЗ назальні виділення – вони більш рідкісні по консистенції і часті.
3. Вперте чхання, напади можуть налічувати до 20-25 разів протягом хвилини.

Крім того, клініка полінозу включає в себе такі ознаки:

• Сильний свербіж, найчастіше в носоглотці, в області очей.
• Гнійний кон’юнктивіт, пов’язаний із вторинною бактеріальною інфекцією (розтирання запалених очей).
• Різь, «пісок» в очах, світлобоязнь, набряклість очей.
• Шум, закладеність у вухах.
• Напади бронхіальної астми, пов’язані з сезонним фактором (діагностується у 20% алергіків).
• Алергічний дерматит.

Слід врахувати, що симптоми алергії на пилок проявляються тільки в період цвітіння дерев, рослин і трав. Як тільки провокує реакцію сезон завершується, зникає і основна симптоматика. Ступінь тяжкості клінічних проявів залежить від рівня концентрації алергену, тобто пилку, а також від ступеня схильності людини до алергії. У чутливих людей симптоматика може зберігатися тривалий час навіть після закінчення сезону цвітіння рослин.

У важких випадках можуть розвиватися запальні процеси сечостатевих органів – цистити, вульвіти, проте ці захворювання також швидко проходять разом з основними симптомами полінозу. Найбільш серйозним проявом алергії на пилок вважається набряк Квінке та анафілактичний шок.

Алергія на пилок берези

Алергічна реакція на цвітіння берези в період з середини квітня по кінець травня є справжнім лихом для алергіків. За статистикою, наданою ВООЗ, алергія на пилок берези вражає більше 100 мільйонів чоловік щорічно.

Береза асоціюється зі здоров’ям, дійсно її нирки, листя і навіть пилок для людей, які не страждають на алергію, можуть стати лікарським засобом. Нирки допомагають роботі сечовидільної системи, пилок є ефективним адаптогеном, стимулюючим імунітет і очищує кров. Однак в силу свого складу, в який входить більше сорока білкових речовин, березова пилок є сильним алергеном. Особливо агресивні білкові сполуки, подібні за структурою з гликопротеидами, саме вони в 90% випадків провокують алергічну реакцію – свербіж, назальні виділення, сльозоточивість. Крім того, алергія на пилок берези може стати перехресної і об’єднатися з реакцією на цвітіння вільхи та ліщини (ліщини), а також на вишню, яблука, абрикоси і персики.

Існує певна і добре вивчена система перехрещення пилку берези з такими видами рослин:

• Березова пилок і складноцвіті рослини, квіти.
• Березова пилок і зонтичні культури.
• Березова пилок і розоцветние рослини.
• Лікування алергії на пилок.

Терапевтична стратегія будь-якого виду алергії, в тому числі і полінозу, складається з таких кроків:

1. Елімінація, тобто максимальне виключення контакту з провокуючим алергеном.
2. Медикаментозне лікування алергії на пилок.
3. Профілактика рецидивів полінозу.

Медикаментозне лікування алергії на пилок – це призначення певних груп препаратів в залежності від клінічної картини захворювання. До лікарських засобів проти полінозу відносяться наступні:

• Антигістамінні препарати.
• Глюкокортикоїди.
• Судинозвужувальні засоби.
• Стабілізатори мембран огрядних кліток (кромоглікату).
• Холинолитики або АХП – антихолінергічні препарати.

Крім того, лікування алергії на пилок включає в себе щадну дієту і дотримання певних правил поведінки, до яких в першу чергу відноситься мінімізація контактів з квітучою рослиною або деревом. У деяких випадках результативна спеціальна терапія – АСИТ. Алергологи рекомендують проводити курси аллергенспеціфіческой імунотерапії, яка значно розширює межі ремісії, часом до п’яти років, що допомагає хворому практично забути про вживання антигістамінних препаратів сезонної алергічної реакції. Однак АСИТ (аллергенспеціфіческая імунотерапія) показана лише у випадках з виявленими конкретним збудником алергії, що при полінозі зустрічається, на жаль, не часто.

Алергія на пилок дерев

Поліноз на пилок, що виділяється деревами, починається з середини весни, коли зацвітає вільха, а потім і береза. Алергія на пилок дерев хвойних порід зустрічається рідко, хоча ялини, ялиці і сосни продукують набагато більше пилку, ніж листяні породи дерев. Пов’язано це з тим, що розмір молекул хвойної пилку великий, вони затримуються в слизовій і рідко проникають в бронхи, отже, її імуногенність нижче і алергічна реакція значно слабкіше. З усіх порід дерев самої алергенної вважається береза і види її сімейства, на другому місці стоїть ліщина (ліщина) і ясен. З огляду на, що береза росте повсюдно, практично у всіх країнах світу, крім Австралії та Південної Африки, алергія на пилок дерев березового сімейства щорічно вражає мільйони людей.

Перелік дерев, пилок яких може спровокувати алергію:

• Betula – береза, яка лідирує в списку. У хімічний склад пилку берези входять близько 40 альбуміноподобних білків, з яких 6 є найбільш агресивними (імуногенними). Сезон цвітіння в різних країнах і територіях починається від кінця березня і закінчується початком червня (в північних районах).
• Alnus – вільха, яка відноситься до сімейства Betulaceae (березових). Вільха починає цвісти раніше берези, орієнтовно з кінця лютого до середини квітня. Вільха виділяє трохи менше пилкових речовин, проте також вважається основним провокуючим фактором алергічної реакції на пилок дерев.
• Cоrylus – ліщина або ліщина, який також є підвидом березового сімейства, а його пилок викликає сильну алергію, в тому числі перехресну. Кольорі ліщина рано – з середини лютого по середину березня, в деяких південних країнах він може зацвітати і виділяти пилок навіть взимку, для цього йому достатньо вологи і температури від 5 до 10 градусів тепла.
• Fraxinus – ясен з сімейства маслинових. Крім того, що пилок ясена викликає поліноз, вона може спровокувати сильний контактний дерматит. Ясень зацвітає в квітні і закінчує продукувати пилок в травні.
• Salix – верба, верба, верба, яка росте повсюдно там, де є водойми. Алергія на пилок дерев сімейства вербових зустрічається рідше, ніж поліноз, викликаний березою, проте реакція на вербу нерідко закінчується астматичними нападами.
• Pоpulus – тополя. Настільки популярне дерево, яке прийнято звинувачувати мало не в усіх алергічних бідах, насправді не є винуватцем алергії. Справа в тому, що період його цвітіння пух як адсорбент вбирає в себе пилок квітучих трав і інших аллергопровоцірующіх дерев. Таким чином, тополиний пух сам по собі не аллергичен, скоріше він може вважатися транспортним засобом для поширення алергенів рослин і трав.

Алергія на пилок рослин

Поліноз (алергія на пилок рослин) чітко пов’язаний із сезонним цвітінням певних дерев, злакових культур, лугових і бур’янів. На сьогоднішній день алергологами виявлено понад 750 видів рослин, що провокують поліноз. Найчастіше алергія з’являється, якщо людина контактує з пилком в ранкові години, оскільки саме вранці у більшості рослин настає сприятливий час для палінації (виділення пилку). Також умовами, що допомагають продукувати пилок, вважається певний рівень вологості і сонце. Алергія на пилок рослин в дощовий або посушливий період зустрічається набагато рідше за цілком зрозумілих причин – немає умов для дозрівання і вироблення пилку. Крім того, сезонна алергія чітко пов’язана з графіком і регіональним розподілом цвітіння. Для алергіків в багатьох розвинених країнах розробляються плани, карти, позначають періоди вироблення пилку і перелік провокують рослин.

Клініка, яка є типовою для полінозу, – це кілька форм симптоматики:

• Алергічний рінокон’юнктівіт.
• Алергічний трахеїт.
• Алергічний ларингіт.
• Бронхіальна астма.
• Бронхіт з астматичним компонентом.

Алергія на пилок рослин вивчається вже досить давно, і провокують поліноз фактори систематизовані таким чином:

1. Поліноз, викликаний деревами і чагарниковими рослинами. Алергія може початися з березня і тривати до кінця травня.
2. Алергія на злакові культури і трави, період реакції – з середини травня по кінець червня.
3. Поліноз, пов’язаний з цвітінням бур’янів. Загострення починається з червня і закінчується пізно восени.

Алергія на квітковий пилок

Пилок квітів, як польових, так і кімнатних, здатна викликати алергічну реакцію, однак, найчастіше вона є наслідком перехресного полінозу. Також слід врахувати, що алергія на квітковий пилок може розвиватися тільки за умови, що квітка відноситься до переноситися вітром рослинам. Зазвичай це всіма улюблені лугові, польові квіти, які мають великі листи і дрібні, неяскраві суцвіття, а також рослини сімейства папоротевих. Всі інші рослини із запашними, великими квітами підлягають «обробці» бджолами та іншими комахами, таким чином, їх пилок просто не встигає розноситися вітром і провокувати алергію. Кімнатні квіти, як правило, не мають пилку, так як розмножуються іншим способом, тому всі алергічні реакції на них швидше пов’язані з виділяються рослинами ефірними летючими сполуками або молочним соком, який викликає контактний дерматит. Інші випадки, коли відзначається алергія на квітковий пилок, обумовлені загальною антигенностью між квіткою і родинним рослиною, яка є головним винуватцем полінозу. Крос-реактивність (перехресна алергія) можлива між злаковими культурами і розоцвітих, лілейними родинами, між пилком полину, амброзії і квітами ромашки, маргаритки, айстри або хризантеми. Лікарі не рекомендують людям з підвищеною алергенної чутливістю висаджувати або контактувати з такими видами квітів:

• Багаторічні квіти – хризантема, астра, жовтець, морозник, рудбекія, кореопсис, майорець.
• Однорічні рослини – волошка, герань, примула, левкой, календула, маргаритки, чорнобривці, конвалія.
• Кучеряві квіти – гліцинія, клематис, іпомея.

Алергія на пилок бур’янів

Всім відомо, що бур’яни, тобто бур`яни ростуть повсюдно. Очевидно, що немає на планеті куточка, де не зустрічається той чи інший вид бур’яну, за винятком хіба що гірських районів, пустелі і льодовиків. Бур’ян – це найпоширеніший вид вітрогонних рослин, їх пилок розноситься вітрами на багато кілометрів, тому навіть городяни величезних мегаполісів час від часу відчувають на собі вплив пилкових рослинних алергенів. Вважається, що сама типова алергія на пилок бур’янів – це реакція на амброзію. Їжа богів – саме так було названо завезене з Америки рослина з родини Asteraceae – айстрових. Сьогодні ця рослина у всьому світі визнано карантинним, тобто таким, що підлягає знищенню: по-перше, через провокації алергії у мільйонів людей, по-друге, через те, що амброзія здатна осушити землю і створити навколо себе мініпустиню буквально за два тижні. Амброзію не випадково називають живим насосом, «вона випиває» з грунту вологу з такою швидкістю і міццю, що навколо неї гинуть навіть найвитриваліші рослини.

Крім того, з усіх бур’янів саме Ambrosia здатна викликати сильну алергію аж до набряку Квінке і анафілаксії. Пов’язано це зі складом пилку амброзії, в який входить низькомолекулярний білок – профілін, долає всі бар’єри слизових оболонок носоглотки. Однак профілін (білкове з’єднання) знайдений і у полину, і у лободи, які також поширені практично по всій території Євразії. Цвітіння цих трав починається з серпня і триває аж до перших жовтневих холодів. Недавні дослідження алергологів показали, що за останні 10 років збільшилася кількість діагностованих поліноз на кульбаба, що входить в сімейство айстрових. Таким чином, кульбаба можна вважати «родичем» амброзії, хоча він і не вважається бур’янів. Рідше алергія на пилок бур’янів пов’язана з цвітінням кропиви або щавлю, практично всі випадки полінозу на ці рослини діагностовані як перехресні.

До переліку аллергопровоцірующіх бур’янів, крім сумнозвісної амброзії і полину, включені наступні рослини:

• Сімейство лободових:
  • Лобода, лобода, буряк, солянка, шпинат пустельний карликовий саксаул, кохия.
  • Белокопитнік, пижмо, цикорій, череда, тархун, оман, мати й мачуха кульбаба, лопух.

  Слід зазначити, що алергія на пилок бур’янів часто перетинається з реакцією на пилок берези та вільхи, а також на соняшник, пшеницю, овес, жито. Крім того, можлива крос-алергія на харчові рослинні продукти – помідори, яблука, сливи, груші, цибуля, дині, персики і рис. З огляду на тривалий період цвітіння бур’янів (з початку травня по жовтень), їх повсюдну поширеність, поліноз на пилок бур’янів вважається одним з найбільш важких алергічних захворювань, єдиний відносний плюс яких – це сезонність.

  Алергія на пилок у дітей

  Весняно-літній період – це не тільки відродження природи і все більш припікає сонце, але і сезон типових захворювань, до яких відноситься алергія на пилок у дітей. Особливість дитячого полінозу полягає в тому, що на першому етапі за симптоматикою він схожий на прояви ГРЗ. Нерідко дбайливі батьки щиро переконані, що їхня дитина продовжує хворіти так само, як і взимку, і нарікають на надмірну хворобливість малюка, його знижений імунітет. Намагаючись самостійно впоратися з нежиттю, мами старанно закопують і прогрівають ніс дитини, не отримуючи належного результату. Ні гаряче молоко з медом, ні настої лікарських трав не допомагають, більш того симптоми можуть навіть посилюватися. Таким чином алергія на пилок у дітей маскується досить довго, поки батьки не звертаються до лікаря, де і з’ясовується, що дитина страждає зовсім не простудним захворюванням, а сезонним поліноз – одним з видів респіраторної алергії.

  Діагностика алергії на пилок

  Діагностика алергії на пилок, як правило, не викликає ускладнень у алергологів, що обумовлено явною причинно-наслідковим зв’язком – алерген – реакція і сезонністю захворювання. Однак існує і проблема – виявлення конкретного алергену, так як сезонний поліноз останнім часом характеризується перехресними поєднаннями (крос-алергія).

  Для визначення дійсного збудника алергії проводяться такі заходи:

  • Збір анамнезу, в тому числі сімейного, побутового. Це допомагає точніше визначити провокуючий фактор, диференціювати його (дерева, злаки або трави), з’ясувати можливу спадкову етіологію захворювання.
  • Проведення аллергопроб, тестів. Тести можуть проводитися різними способами – шкірні (скаріфікаціонние), внутрішньошкірні (ін’єкційні), назальні і так далі. Тести допомагають конкретизувати вид алергену з точністю до 100%.
  • Лабораторні дослідження крові на визначення рівня еозинофілів. Якщо їх кількість підвищується, це свідчить про те, що як мінімум, організм схильний до полінозу.
  • Іммуноферментограмма – це дослідження крові для виявлення специфічних імунних білків (IgE), які є маркером наявності алергену в організмі.

  Як відрізнити ГРЗ від ознак сезонної алергії?

  По-перше, поліноз – це типове сезонне захворювання, воно не може розвинутися в холодну пору року, взимку, як простудні хвороби. Алергія на пилок обумовлена саме пилковими молекулами, які долаючи бар’єр слизової оболонки носоглотки дитини, проникають в бронхолегочную систему і викликають сильну алергічну реакцію. Відповідно, сезонний поліноз – це хвороба, що розвивається в період цвітіння, тобто навесні і влітку.

  По-друге, ГРЗ зазвичай проходять за 10-14днів, на відміну від полінозу, який без належного лікування, може тривати весь період цвітіння дерев, рослин або трав.

  По-третє, слиз, що виділяється з носа при простудних захворюваннях густіша і пофарбована (зеленувато-жовтого відтінку), ніж при алергії. Алергія на пилок у дітей проявляється виділенням назального секрету рідкої консистенції прозорого кольору, слиз майже ніколи не загусає.

  Характерні симптоми полінозу у дітей:

  • Гіперемія шкірних покривів (лиця).
  • Постійне виділення слизу з носа прозорого кольору і рідкісною консистенції.
  • Можливе підвищення температури тіла.
  • Кон’юнктивіт, підвищена сльозотеча, світлобоязнь.
  • Сухий, частий, поверхневий кашель.
  • Часте чхання.
  • Висип на шкірі, свербіж (дерматит).
  • Зміна тембру голосу, охриплість.
  • Задишка, можливі напади астматичного кашлю.
  • Дратівливість, примхливість

  Провокаторами весняного полінозу у дітей можуть бути зацвітають берези, вільха, ясен, клен. Влітку чинником, що викликає алергію на пилок, є практично все вітрогінні трави, квіти. Восени – це всім відома амброзія, полин, деякі види злакових культур. Серед внутрішніх причин, що пояснюють розвиток сезонної алергії у дітей, в першу чергу лідирує спадковість, потім йде знижений імунітет і приховані запальні процеси в назальной або бронхо-легеневої системи.

  Батьки повинні пам’ятати, що сезонний поліноз у дитини передбачає своєчасну діагностику, лікування і дотримання певних правил харчування. З меню виключаються провокують компоненти:

  • Обмеження білкової їжі (м’яса, риби).
  • Гострі, копчені, мариновані страви.
  • Субпродукти (печінка, легені, серце).
  • Шоколад.
  • Цитрусові.
  • Горіхи.
  • Полуниця, малина, смородина, суниця.
  • Черешня, слива, персик, абрикос.
  • Вівсяна, пшеничні, ячмінна каші.

  Зрозуміло, всі перераховані продукти неможливо повністю виключити з раціону дитини, їх необхідно обмежувати і стежити за реакцією організму. Крім того, часті вмивання, виняток провітрювання, виняток синтетичних миючих засобів та одягу з синтетики, прогулянки тільки в місцях, де немає провокують рослин, загартовування і активізація імунітету – це ті прості заходи, які допомагають запобігти, зупинити або мінімізувати прояви сезонної алергії.

  Статистика свідчить, що явні ознаки сезонної алергії найчастіше проявляються у хлопчиків до досягнення пубертатного віку, дівчатка ж страждають на поліноз частіше після 14-15 років. Сезонна алергія діагностується в 25% випадків з усієї кількості дитячих алергій.

  Як лікувати алергію на пилок?

  Лікувати сезонний поліноз досить важко, так як найчастіше хворий звертається за допомогою вже в той період, коли сталася сенсибілізація, тобто «знайомство» організму з алергеном. Тому перше, що радять алергологи – це максимально обмежити контакт з провокуючими факторами – пилком дерев, трав і злаків. Далі на питання – як лікувати алергію на пилок допомагає відповісти тривала, ретельно підібрана індивідуальна терапевтична стратегія. Як правило, купірування симптоматики проводиться наступними препаратами, які призначають як в комплексі, так і в якості монотерапії в залежності від ступеня тяжкості алергії:

  • Препарати – антигістамінні.
  • Судинозвужувальні назальні препарати.
  • Кромоглікату (кромогликат натрію) – стабілізатори тучних клітин.
  • Глюкокортикоїди.

  Як лікувати алергію на пилок за допомогою антигістамінних засобів? Антигістамінна група – це ліки, здатні ефективно розривати патологічну зв’язок антигену і виробляються імунною системою речовин (гістаміну та інших). Зазвичай антигістамінні призначаються в таблетованій формі, але в період загострення показано внутрішньовенне введення подібних засобів. Серед препаратів останнього покоління, що не викликають сонливості, звикання і інших побічних явищ, можна відзначити Цетиризин, Цетрин, Зодак, Зестра, Кларитин.

  Лікування судинозвужувальними препаратами допомагає значно полегшити назальний симптоматику за рахунок впливу на адренорецептори слизової носа. Хворий починає нормально дихати, на час припиняється відділення слизу. Як правило, судинозвужувальні засоби призначають інтраназально у вигляді крапель, спреїв. Крім того при офтальмологічних проявах алергії, що трапляється часто, показано застосування очних крапель, до складу яких входить кромогликат натрію.

  Лікування алергії на пилок за допомогою глюкокортикостероїдів проводиться строго за показаннями, при важкої симптоматики. Як правило, така терапія показана людям, які вже мають в анамнезі алергічне захворювання інший, не пилкової етіології.

  Одним з найбільш результативних методів в лікуванні алергії, в тому числі і полінозу, вважається АСИТ – аллергенспеціфіческая імунотерапія. На сьогоднішній день АСИТ є способом, що допомагає перевести сезонну алергію в стадію стійкої ремісії, що триває багато років. Крім того імунотерапія здатна запобігти переходу початкової стадії полінозу в більш важку форму, що супроводжується набряком Квінке і анафілактичним шоком. Сенс методу в тому, щоб поступово «привчити» організм нормально реагувати на пилкової алерген за допомогою мікродозірованние введення антигену. Особливості АСИТ полягають у наступному:

  • Імунотерапію не проводять дітям молодше семи років.
  • АСИТ проводиться тільки в період довгої ремісії, як правило, в зимовий час.
  • АСИТ – це тривала терапія, яка проводиться кількома курсами.
  • Подібна гипосенсибилизация допомагає домогтися стійкої терапевтичного ефекту і ремісії мінімум на 2 роки.