Як сіяти віолу на розсаду

Зміст:

Віола: вирощування з насіння, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 25 лютого 2019 Перша редакція: 25 травня 2015 🕒 12 хвилин 👀 94178 разів 💬 2 коментарі

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за віолою
  • Квіти віола – умови вирощування
  • Вирощування віоли з насіння
    • Посів віоли на розсаду
    • Розсада віоли
    • Пікіровка віоли
    • Коли саджати віолу
    • Як посадити віолу
    • Як виростити віолу
    • Шкідники і хвороби віоли
    • Як і коли збирати насіння віоли
    • Віола взимку
    • Віола Віттрока (Viola wittrockiana)
    • Віола рогата (Viola cornuta), або віола ампельна
    • Віола запашна (Viola odorata)
    • Віола метеликова, або клобучкова (Viola papilionacea = Viola cucullata)
    • Коментарі

    Віола, або братки – давно відомий, але до сих пір популярний гібрид великоквіткової європейської фіалки.

    Стародавні греки вважали, що першу віолу створив Зевс, щоб втішити свою кохану Іо, перетворену його ревнивою дружиною Герою в корову.

    Сучасні культивари віоли різноманітні, невибагливі, добре переносять спеку і здатні цвісти протягом усього літа. Деякі багаторічні сорти віоли витримують під укриттям з соснового гілля навіть тридцятиградусні морози.

    З нашої статті ви дізнаєтеся:

    • як виростити розсаду віоли;
    • як пересадити сіянці у відкритий ґрунт;
    • як доглядати за рослиною протягом сезону.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за віолою

    • Посадка: насіння багаторічників сіють у ґрунт під зиму, однорічники вирощують розсадним способом: сіють насіння на розсаду в березні, а в ґрунт сіянці висаджують у травні. Якщо триколірну фіалку вирощують у дворічній культурі, то посів насіння проводять на шкільну грядку в червні або липні, а в кінці серпня або на початку вересня сіянці пересаджують на постійне місце.
    • Цвітіння: залежно від виду, сорту та способу вирощування з ранньої весни до пізньої осені.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: багатий, вологий, добре дренований.
    • Полив: у сезон зі звичайною кількістю опадів триколірну фіалку можна не поливати, але в посуху полив має бути регулярним: ґрунт на ділянці підтримують у пухкому і злегка вологому стані.
    • Підживлення: один раз на місяць повним мінеральним добривом.
    • Розмноження: насінням і зеленими живцями.
    • Шкідники: конюшинові совки, павутинні кліщі, галові нематоди й фіалкові перламутрівки.
    • Хвороби: пітіум, головня, плямистість листя, сіра гниль, чорна ніжка, борошниста роса й вірус пістрявопелюстності.

    Рослина віола (лат. Viola) належить до роду родини Фіалкові, представники якого ростуть переважно у гірських районах і місцях із помірним кліматом Північної півкулі та налічують за різними даними від чотирьохсот до семисот видів. Деякі з віол є ендеміками південно-американських Анд, деяка їхня кількість зустрічається у субтропіках Бразилії, у тропіках Південної Африки, в Австралії, на Сандвічевих островах і в Новій Зеландії. У народі віола відома як братки. Популярна фіалка-віола з незапам’ятних часів – близько 2500 років тому давні народи, які населяють територію Європи, вплітали цю квітку у святкові гірлянди і вінки, прикрашаючи ними приміщення для проведення урочистостей. У культуру першою було введено фіалку запашну, а слідом за нею фіалку гірську. Перша згадка про селекційні роботи з виведення гібридів фіалки датується 1683 роком. Знайомство європейців із видом віола Віттрока, що є гібридом віоли жовтої, віоли алтайської і віоли триколірної, відбулося в XIX столітті. Сьогодні садова віола – одна з найпопулярніших рослин, що налічує сотні сортів і різновидів.

    Квіти віола – умови вирощування

    Віолу представлено багаторічними, дворічними та однорічними трав’янистими рослинами, що досягають у висоту від 15 до 30 см. Коренева система у віоли мичкувата, головний пагін прямостоячий. Просте або перисторозсічене листя віоли, оснащене прилистками, або зібране в прикореневу розетку, або росте почергово. Квітки у віоли пазушні, одиночні, на довгих квітконосах, до 7 см у діаметрі, верхні пелюстки з нігтиками, нижні, більші, з мішкоподібним утворенням біля основи – шпорцем. Забарвлення і форми віол вражають різноманітністю: однотонні, дво-триколірні, плямисті, смугасті, з однією плямою, із хвилястими або рівними краями пелюсток, прості або махрові… Цвіте віола дуже рясно, залежно від часу посадки або з середини березня до кінця травня, або із серпня до заморозків, хоча є гібриди, здатні цвісти протягом усього літа або двічі за сезон. Плід віоли – коробочка з насінням, що зберігає прорісніть до двох років.

    Віола зимостійка і тіньовитривала, хоча далеко від сонячних променів вона цвіте не так рясно, та й квітки стають дрібнішими. Ґрунт для віоли краще суглинний, родючий, вологий, оскільки зростання на сухих піщаних ґрунтах теж призводить до того, що квітки у віоли стають дрібніші.

    Вирощування віоли з насіння

    Посів віоли на розсаду

    Можна сіяти насіння віоли просто у відкритий ґрунт, але краще ми розповімо вам, як виростити розсаду віоли, оскільки розсадний спосіб насіннєвого розмноження зазвичай надійніший за безрозсадний. Якщо ви плануєте побачити цвітіння вже в поточному році, вирощування розсади віоли слід почати з кінця лютого. Перед тим, як сіяти віолу, купіть у квітковому магазині ґрунтовий субстрат для фіалок, а посівний матеріал замочіть на добу в розчині Епіну або Циркону. Потім розкладіть насіння у зроблені в ґрунті борозенки і присипте їх зверху перетертим між долонями субстратом, полийте, накрийте контейнер склом або прозорою плівкою і тримайте у приміщенні з температурою близько 15 ºC.

    Розсада віоли

    Розсада віоли з насіння почне прокльовуватися вже за тиждень-півтора, і як тільки віола зійшла, скло потрібно прибрати, а контейнер із розсадою помістити в прохолодне місце, де температура повітря не перевищує 10 ºC, під яскраве розсіяне світло із захистом від прямих сонячних променів. Догляд за віолою на цій стадії полягає у своєчасному зволоженні субстрату і внесенні комплексного мінерального добрива у вигляді розчину двічі на місяць.

    Пікіровка віоли

    Щодо того, скільки разів і коли пікірувати віолу, існує дві думки. Одні квітникарі наполягають, що розсаду віоли пікірують двічі: уперше, коли у сіянців виросте пара справжніх листків, а вдруге – ще за 2-3 тижні за схемою 6х6. Але інші, не менш досвідчені фахівці вважають, що друге пікірування – це, по суті, посадка віоли у відкритий ґрунт, так що вирішувати, чи потрібно пікірувати віолу вдруге, доведеться вам самим. Зрештою, віолу можна висаджувати на ділянку у вже квітучому стані – вона прекрасно приживається. А зацвітає віола з насіння наприкінці весни або на початку літа.

    Посадка віоли

    Коли саджати віолу

    Посадка віоли у відкритий ґрунт здійснюється залежно від клімату місцевості у квітні або в травні. Визначте для віоли сонячну ділянку з оптимальним складом ґрунту і додайте на одну частину землі 0,2 частини не надто дрібно товченого вугілля, щоб його фракції виконували, крім усього, дренажну функцію, і стільки ж перегною або сухого пташиного посліду. Добре ростиме віола й у ґрунті такого складу: перегній, дернова земля, торф і пісок у пропорції 2:2:2:1. Не саджайте віолу в низині, де близько залягають ґрунтові води, щоб у коренях віоли не виникало застою води.

    Як посадити віолу

    Якщо вас хвилює питання, як правильно саджати віолу, дозвольте вас заспокоїти: посадка квітів віола ніяких секретів не містить. Саджанці поміщають у попередньо підготовлені ямки на відстані 10-15 см між екземплярами, присипають землею, ущільнюють ґрунт навколо кущиків і після посадки поливають. Врахуйте, що вирощування квітів віола передбачає пересадку рослин через кожні три роки, поєднану з поділом кущів, інакше багаторічна віола сильно розростається, а квітки стають дрібними, від чого рослина втрачає декоративність. Найкращі сорти віоли можна легко розмножувати живцюванням.

    Догляд за віолою

    Як виростити віолу

    Вирощування віоли вимагає підтримувати ґрунт на ділянці у вологому і пухкому стані, оскільки коренева система у рослини поверхнева – вона розташована на глибині всього 15-20 см. Поливають ділянку з віолою за необхідності, але у звичайне літо достатньо буде і природного зволоження – дощів, і тільки якщо літо буде спекотним, доведеться поратися з поливаннями. Потрібно також видаляти з ділянки бур’яни в міру їхньої появи і вчасно обривати зів’ялі квіти з насіннєвими коробочками, щоб цвітіння віоли не втратило інтенсивності.

    Крім того, догляд за квітами віола передбачає щомісячні підживлення аміачною селітрою або суперфосфатом із розрахунку 25-30 г на квадратний метр.

    Шкідники і хвороби віоли

    Як бачите, посадка віоли і догляд за нею дуже прості, тому не нехтуйте правилами вирощування віоли, дотримуйтесь їх педантично, інакше вам доведеться зіткнутися з труднощами, яких при правильному догляді можна було уникнути. Ідеться про хвороби та шкідників, що з’являються тоді, коли порушуються правила агротехніки. Найчастіше потерпає віола від борошнистої роси, що проявляється на перших етапах у вигляді сірого або білого нальоту на листках, бутонах і стеблах. Відбувається це, якщо підживлення проводяться тільки азотними добривами або в сухе сонячне літо з рясною ранковою росою. У разі захворювання борошнистою росою рослини обприскують кальцинованою содою з милом або фундазолом, або меленою сіркою. Якщо захворювання не мине, обробку можна за два тижні повторити.

    Крім того, при порушенні встановлених агротехнікою режимів температури, вологості повітря і ґрунту можуть виникнути неприємності з такими захворюваннями, як сіра гниль або чорна ніжка. Усуньте причини хвороби, доки вона не охопила всі рослини, уражені екземпляри видаліть, а ґрунт після них пролийте фундазолом.

    Іноді віола хворіє плямистістю, від якої її листя сохне, а сама рослина слабшає. Необхідно знищити уражені хворобою екземпляри, і найкраще їх спалити, щоб інфекція не поширилася по всьому саду. Здорові рослини для профілактики обприскують бордоською рідиною 2-3 рази з інтервалом між сеансами у два тижні.

    З комах небезпечні для віоли гусінь конюшинової совки і перламутрівки фіалкової, що об’їдають листя рослини. Знищують їх обприскуванням віоли хлорофосом або настоєм тютюну.

    Віола після цвітіння

    Як і коли збирати насіння віоли

    Збирають насіння з відцвілих рослин у серпні-вересні. Після в’янення квіток на їхньому місці залишаються маленькі коробочки з насінням. Ознакою готовності насіння до збору є поворот коробочки догори. Зі зрізаних коробочок витягують насіння, досушують його у приміщенні і відправляють на зберігання в холодильник. Якщо ж коробочки з насінням не прибирати, то може статися рясний самосів, і свіжі стихійні сходи ви побачите або ще восени, або наступної весни, але якщо їх вчасно прорідити і розсадити, то можна вирощувати на ділянці віолу без трудовитрат на посівні та посадкові роботи.

    Віола взимку

    Нинішні сорти багаторічних фіалок, якщо їх укрити ялиновим гіллям або сухим листям, можуть витримати навіть сильні морози – до -30 ºC. А однорічні віоли після в’янення утилізують.

    Види і сорти віоли

    Віола Віттрока (Viola wittrockiana)

    Найпоширенішим на наших клумбах видом віоли є віола Віттрока, або братки. Це багаторічник заввишки 20-30 см, що вирощується в культурі як дворічна рослина, з овальним почерговим листям із тупими зубцями по краях і одиночними великими квітками від 4 до 10 см у діаметрі всіляких забарвлень і форм. Квітникарі поділяють сорти віоли садової на кілька категорій: за термінами і якістю цвітіння, розмірами квіток, їхнім забарвленням, формі і рівні зимостійкості. Якщо критерієм є розмір квіток і їхня одночасна кількість на кущі під час цвітіння, то за цими ознаками сорти віоли Віттрока поділяються на групи великоквіткових (грандіфлора) і багатоквіткових (мультифлора) сортів. Якщо основою відмінності є забарвлення, то умовно сорти поділяють на одноколірні, двоколірні і плямисті, але слід розуміти, що чіткої межі між цими групами немає, й один і той самий сорт можна зарахувати, наприклад, і до плямистих, і до двоколірних.

    Одноколірні сорти віоли Віттрока:

    • Віола Біла – розлогий кущ діаметром до 25 см і заввишки до 20 см із зеленим листям, білими з ледь помітною прозеленню і жовтизною запашними квітками на довгих квітконосах. Цвіте цей сорт із середини квітня до початку серпня і з кінця вересня до жовтня. Добре зимує під укриттям;
    • Блу Бой – кущик до 25 см заввишки з сизуватим листям, бузково-блакитними гофрованими квітками діаметром до 6 см, з темно-бузковими штрихами біля основи пелюсток, верхні пелюстки відігнуті назад. Одночасно на кущі може відкриватися до 19 квіток. Цвіте з квітня по серпень і у вересні-жовтні, добре зимує під укриттям;
    • Руа де Негрі – компактні кущі заввишки до 23 см, листя з сизим нальотом, квітки діаметром до 5 см з округлими чорними хвилястими по краях оксамитовими пелюстками, злегка відігнутими назад, в основі нижньої пелюстки – яскраво-жовте вічко. Відкривається одночасно на кущі до 14 квіток. Цвіте з квітня по серпень і з вересня по жовтень. Добре зимує під укриттям;
    • Віола червона – стебла прямостоячі заввишки до 20 см, квітки до 7 см у діаметрі червоного кольору з дуже темним вічком біля основи пелюсток.

    Двоколірні сорти віоли Віттрока:

    • Юпітер – компактний сорт заввишки до 16 см із темно-зеленим листям і квітками діаметром до 5 см з округлими біло-фіолетовими квітками, верхні пелюстки яких, білі біля основи, відігнуті назад, а нижні мають оксамитувату текстуру і густо-фіолетовий відтінок. Відкривається відразу до 20 квіток. Зимує добре;
    • Лорд Біконсфілд – кущі заввишки до 25 см, листя сизувате. Квітки діаметром до 5,5 см. Верхні пелюстки біло-блакитні з чорнильними мазками біля основи, нижні – густо-фіолетові з нерівним бузковим обідком по краях. Одночасно на кущі цвіте до 30 квіток. Зимує добре;
    • Сент Кнуд – компактні кущики до 20 см заввишки із зеленим листям і квітками до 5 см у діаметрі, у яких верхні пелюстки світлого жовтувато-помаранчевого відтінку, а нижні, яскраво-помаранчеві з червоною основою, сильно видаються вперед. Одночасно на кущі може бути відкрито до 19 квіток.

    Плямисті віоли:

    • Шалом Спурія – багаторазово поліпшена форма сорту віола рококо, така ж віола махрова, але з неймовірно сильним гофрування пелюсток дуже великих квіток – на третину більше за стандарт. У продаж надходить як суміш насіння різних забарвлень. На відміну від батьківських видів віддає перевагу легкій півтіні – тоді гофрованість листя проявляється сильніше;
    • гібрид F1 Очі тигра – новинка неймовірного забарвлення: по жовтому фону пелюсток часті тонкі коричневі штрихи, діаметр квітки до 3 см. Можна вирощувати як на клумбах, так і в горщиках. Гібрид відрізняється раннім і неймовірно рясним цвітінням та приємним ароматом;
    • гібрид F1 Кассис – компактна рослина з фіолетовими пелюстками з тонкою білою облямівкою по краях, цвіте напрочуд рясно, дуже зимостійка.

    Віола рогата (Viola cornuta), або віола ампельна

    Крім віоли Віттрока, в культурі часто вирощується віола рогата, або віола ампельна – багаторічна рослина заввишки від 15 до 25 см із повзучим гіллястим кореневищем, яке, розростаючись, утворює килим. Стебла у неї трикутного перетину, листя довгасте, велико-зубчасте, завдовжки до 6 см, прилистки перисто-надрізані. Численні квітки 3-5 см у поперечнику, з рогоподібним шпорцем, забарвлені в лілово-фіолетову гаму з невеликим жовтим оком. Цвіте з травня по вересень. Зимостійка, але бажано її на зиму вкривати. Вирощування ампельної віоли мало чим відрізняється від вирощування віоли садової. Виведенням нових сортів віоли рогатої займалися в основному англійські селекціонери:

    • Аркрайт Рубі – сорт великоквітковий з пелюстками інтенсивно червоного кольору з жовтим вічком і темними плямами на основі нижніх пелюсток;
    • Бальмонт Блу – сорт із блакитними квітками і плетистими пагонами, добре росте в підвісних кошиках і в балконних контейнерах;
    • Перпл Дует – у квіток цього сорту дві верхні пелюстки бордового кольору, а три нижніх – темно-рожеві з темнішими штрихами біля основи.

    Віола запашна (Viola odorata)

    Ще одним видом, що прекрасно росте в культурі і має безліч садових форм, є віола запашна – багаторічна рослина з товстим кореневищем і майже круглим листям завдовжки до 9 см і завширшки до 8 см, що утворює розетку. Квітки досить великі, запашні, фіолетового відтінку. Цвіте в травні протягом трьох тижнів, іноді повторно цвіте восени. Сорти:

    • Розіна – дуже ароматні квітки рожевого кольору, темніють ближче до основи, верхні пелюстки у них відігнуті, бічні злегка витягнуті вперед – квітка схожа на птаха, що летить;
    • Шарлотт – віола з великими темно-фіолетовими квітками;
    • Цар – віола з дуже запашними ліловими квітками.

    Віола метеликова, або клобучкова (Viola papilionacea = Viola cucullata)

    Затребувана в культурі і віола метеликова, або клобучкова, заввишки 15-20 см із серцеподібним або брунькоподібним, по краю зазубреним листям і великими, поодинокими фіолетовими квітками, в яких верхня пелюстка біла з фіолетовою смужкою, а центр жовтувато-зелений, майже білий. Цвіте з квітня по червень. Сорти:

    • Фреклз – білі квіти з густими фіолетовими цятками, які прохолодною весною стають більшими. Цвіте навесні до початку літа. Один з найневибагливіших у культурі сортів віоли;
    • Ройал Роуб – мініатюрна віола з дуже запашними квітками, пелюстки яких відігнуті назад, а в основі кожної пелюстки – жовтуваті і чорні штрихи. Самі ж пелюстки мають забарвлення від фіолетово-блакитного до пурпурового;
    • Ред Джайент – дуже великі червоно-фіолетові квіти на довгих квітконосах. Довгоквітучий сорт.

    Крім перерахованих широко використовуваних видів віоли, прекрасно могли б рости в садовій культурі віоли граціозна, гірська, жовта, болотна, алтайська, волосиста, лабрадорська, одноквіткова, строката, піщана, сомхетська, собача, сестринська, стопоподібна, дивовижна, пагоркова і віола Селькірка. Поки ж вони використовуються селекціонерами здебільшого для виведення нових сортів і гібридів віоли садової.

    братки (віола): коли і як садити на розсаду

    Браки – неймовірно красиві квіти, які можуть стати справжньою окрасою саду. Вони досить невибагливі, швидко адаптуються на відкритому ґрунті, звикають до кліматичних умов.

    Щоб паростки були міцні та здорові, необхідно правильно та своєчасно посадити розсаду

    Як виростити розсаду братків? Про це ця стаття.

    Терміни посіву

    Коли садити братки на розсаду? Час висадки розсади багато в чому залежить від того, коли братки будуть пересаджені у відкритий грунт. А тут ключову роль відіграють два фактори:

    1. Кліматичні умови регіону. У середній смузі України температура змінюється на позитивну з кінця березня, тому вже наприкінці квітня можна переходити до пересадки на відкритий ґрунт. У Скандинавії цей час посідає початок червня.
    2. Місячний календар. Багаторічний досвід садівників доводить, що рослини, посаджені в сприятливіші більш здорові, сильні і менш схильні до хвороб. Для кожного місяця є певні сприятливі та несприятливі дні.

    На кожній упаковці з насінням вказується приблизний термін, протягом якого насіння проросте і перетвориться на хороші паростки, придатні для пересадки . Грунтуючись на цій цифрі, кліматичні особливості регіону та місячний календар підбирають приблизний час.

    Коли сіяти братки на розсаду? У теплих регіонах – із середини лютого, в областях із переважаючими зниженими температурами – із середини квітня

    Віоли зав’язують насіння влітку. Збір насіння зазвичай проводиться ранньої осені, після перших заморозків, але рекомендується робити це раніше, в міру усихання квітів. Збирання насіння проводять, як тільки квітки засохнуть і почнуть лопатися. Найкращий час збору – ранок, коли плід ще не висох на сонці, тож не опадає.

    Зірвані коробочки з насінням слід відкрити та висипати вміст. Потім отриманий посівний матеріал слід очистити і просушити в приміщенні, що провітрюється, щоб насіння не запліснів. Через кілька днів насіння відокремлюють, просіюють через сито для очищення від оболонки. Пошкоджені або суттєво відрізняються за кольором та розміром від інших викидають.

    Після сушіння насіння зберігають у паперових коробках, пакетах у сухому темному місці. Термін зберігання – 2-3 роки.

    Дата посіву

    Практикуються 3 терміни, коли садити віолу на розсаду:

    1. Можна напровесні сіяти віолу на розсаду (кінець лютого – початок березня) з наступною пересадкою саджанців у травні на клумби. Зацвітуть рослини першого літа.
    2. Посів у квітні-травні відразу в ґрунт.
    3. Влітку. Можна посіяти насіння в землю або в грядку на рубежі червня та липня. Вони проростають через 1-2 тижні. Коли у них буде 3-4 листи, їх слід пікірувати, дотримуючись відстані 4-5 см між окремими сіянцями. Наприкінці серпня чи вересні пересаджуємо розсаду на постійні місця на клумби, на відстані між саджанцями 20 см. Перші квіти з’являться восени, рясно зацвітуть провесною наступного року. Взимку їх слід накривати ялиновими гілками, щоб уберегти від сильних морозів.

    В Англії прийнято віоли садити восени, тому що англійська, найчастіше безсніжна зима не становить загрози. У краще утриматися від посадки до лютого чи березня, тому що, незважаючи на морозостійкість, тривале укриття товстим шаром снігу знищує рослини.

    Сучасні сорти висівають зазвичай у вересні. Це традиційний спосіб вирощування віоли.

    Плануючи, коли садити братки на розсаду, потрібно звернути увагу на дату і місце посіву, тому що їх насіння погано проростає, коли занадто тепло. Можна сіяти віолу, коли можемо забезпечити їй належні температурні умови. Тільки на початку проростання рекомендується температура ґрунту 20 °C, потім переважна дещо нижча температура (15-18 °C).

    Посів насіння навесні, вирощування розсади

    1. Посів насіння віоли на розсаду проводять у ящики або касети. Ємності мають бути чистими, якщо вони раніше використовувалися, їх потрібно продезінфікувати.
    2. У ящики насипаємо універсальний, пухкий ґрунт, змішаний із невеликою частиною річкового піску. Можна також змішати садову землю з торфом і перегноєм у пропорції 1:1.Грунт бажано пролити розчином марганцівки, обробити температурою 80-90 градусів у духовці, щоб запобігти грибковим захворюванням.
    3. Поливаємо ґрунт. У ящиках паличкою робимо отвори на відстані 3 см і поміщаємо насіння. У касетах, у кожен осередок можна посіяти по кутах по 2 насіння.
    4. При посадці насіння злегка засипають шаром ґрунту 0,5 см. Акуратно поливають із пульверизатора. Ящики накривають плівкою чи пакетом. У плівці ножем робимо подекуди отвори. У теплі та вологому грунті насіння набухає і проростає.
    5. Поливають розсаду регулярно, при висиханні ґрунту насіння втрачає схожість. Оптимальна температура – ​​15-18 °С. Плівку потрібно знімати 2 рази на день і провітрювати посіви, щоб на ґрунті не утворилася пліснява.
    6. Насіння проросте приблизно через 2 тижні. Плівку потрібно зняти, поставити розсаду у світле місце.
    7. Сіянці потребують регулярного поливу.
    8. Коли вони дадуть 3-4 листочки, потрібно їх пікірувати в окремі ємності з кроком 4×4 см або 5×5 см. Рослина не боїться пікірування та подальшої пересадки, невеликі травми коренів сприяють кращому розвитку кореневої системи саджанця. Після пересадки розсади в горщики розміщують сіянці так, щоб їх було не більше 80-100 штук на 1 квадратний метр, і забезпечують кращий доступ світла.
    9. Після пікірування важливо щодня поливати розсаду, удобрювати 1 раз на тиждень. Слід вносити добрива із співвідношенням азоту та калію 1: 1-1,5. Молоді саджанці віоли чутливі до засолення, тому рослини краще починати підгодовувати раніше, ніж давати надто багато добрив перед посадкою.
    10. Потрібно стежити за тим, щоб коріння не проростало з горщика, розміщуючи ємності, наприклад, на агротекстилі. Також необхідно не допускати перепадів температури.
    11. Після появи 4-6 листочків можна виконати прищипку саджанців, це сприяє формуванню більш пишної рослини.
    12. Приблизно через півтора місяці квіти пересаджують на клумбу.

    Посів відразу в ґрунт

    Насіння в ґрунт висівають у травні. Це можна зробити безпосередньо в землю або в спеціально підготовлений ґрунт у садову скриньку.

    На клумбі готують ділянку – перекопують, видаляють бур’яни, вирівнюють і роблять борозенки глибиною 0,5 см. Насіння висівають, намагаючись робити відстані 10 см.

    Якщо насіння посіяне густо, сходи треба прорідити, коли вони дають 3-4 листи, залишаючи найсильніші сіянці, так, щоб відстань між рослинами була приблизно 7 см. Саджанці потрібно притіняти і регулярно поливати, щоб уберегти їх від надмірного пересихання та сонячних променів. Коли з’явиться 6 листочків, прищипують.

    Вибір сорту

    Браки є трав’янисті рослини невеликої висоти – близько 10-30 сантиметрів. Вони бувають однорічні чи багаторічні, а залежно від часу посадки – квітучі навесні чи влітку.

    Анютини очі мають такі ботанічні особливості:

    • зазвичай ростуть невеликими кущиками;
    • квітконоси рівні, мають одиночні бутони;
    • пелюстки різних розмірів;
    • забарвлення також різний, можливо від жовтого до насиченого чорного.

    На поверхні пелюсток є складні малюнки – відмінна риса братків

    Залежно від ботанічних особливостей розрізняють сорти братків. На цей час їх налічують близько 400.

    Розглянемо докладніше ті, які найчастіше використовуються для оформлення саду чи городу.

    Опис рослини

    Браки (квітки віола або фіалка Вітрокка) – яскравий багаторічник сімейства фіалкових, що зазвичай досягає у висоту 25-30 см. Цвіте ця рослина з весни до осені, даючи кілька великих бутонів. Їхній колір залежно від сорту рослини може бути білим, синім, фіолетовим, жовтим, червоним. Характерною для цієї квітки є наявність кольорових плям на пелюстках, зазвичай контрастного кольору по відношенню до основного фону. Розмір бутону у звичайних сортів цього виду досягає 4 см у діаметрі, тоді як у садових гібридів нерідко має 7 см.

    Сорти Анютиних вічко

    Розмножують братки насінням на розсаду. При цьому найчастіше використовуються такі сорти:

    • Віттрока – багаторічний сорт, рослини якого досягають заввишки 20-30 сантиметрів. Листя має овальну форму яскраво-зеленого насиченого кольору. Бутони великі, досягають у діаметрі 10 сантиметрів і мають різне забарвлення: біле, рожеве, темно-червоне, фіолетове, синє, блакитне.
    • Триколірна відноситься до дикорослих видів. Цей сорт найчастіше застосовують у народній медицині для створення настоїв та відварів. Вирізняється невеликими бутонами діаметром до двох сантиметрів білого, блакитного, фіолетового або синього відтінків.
    • Запашна. Як відомо з назви, цей сорт має ніжний та приємний аромат. Рослини досягають заввишки 15 сантиметрів і мають невеликі, до двох сантиметрів у діаметрі, бутони фіолетового або білого кольору. Даний вид часто використовують у парфумерії для одержання ефірів.
    • Рогата – багаторічний сорт, рослини якого досягають висоти 20-25 сантиметрів. Має плоске овальне листя витягнутої форми насиченого смарагдового кольору. Квіти невеликі, діаметром до 5 сантиметрів, що мають синє, блакитне або фіолетове забарвлення. Також виведені гібридні сорти, де переважають червоні, жовті чи білі бутони.
    • Вільямса – сорт, отриманий у результаті схрещування двох інших – рогатої та Віттрока. Належить до дворічних видів. Рослини досягають у висоту 30 сантиметрів, мають листки правильної форми та бутони різноманітного забарвлення: жовто-бордового, біло-синього, жовтого.
    • Сорорія або «метеликова віола» відноситься до багаторічних сортів, рослини досягають у висоту 30 сантиметрів, мають невеликі бутони до трьох сантиметрів ніжного синьо-фіолетового відтінку.
    • Плямиста відрізняється великими бутонами, що мають гофровані пелюстки. Цей сорт добре росте в темних місцях при нестачі сонячного світла. Головна відмінність даного сорту – наявність невеликих цяток на пелюстках.

    Вибирати сорт необхідно, орієнтуючись на умови посадки: якість ґрунту, розмаїття або нестача вологи та сонячного світла. Зазвичай на упаковці насіння пишуть рекомендації.

    Основні сорти

    У садівництві розрізняють дрібнорослі, великоквіткові, а також велетенські сорти братків, які різняться між собою по висоті стебла, а також розміру та забарвлення квітки. Всі вони мають схожі умови вирощування і можуть бути вибрані для висадки у різних регіонах. Найбільш популярними видами братків, насіння яких можна легко відшукати в спеціалізованих магазинах або замовити у садівників, є такі:

    • «Абендглют» – крупноквітковий сорт, що має малу висоту куща та великі до 7 см у діаметрі квіти вишнево-червоного відтінку з коричнево-червоними плямами;
    • “Айс кінг” – білий сорт квітки;
    • “Вайс” – велетенський сорт з білими без вкраплень квітками, що мають хвилясті краї;
    • «Хіммельскенігін» – гібрид із кольорами рівномірного синього забарвлення.

    Дані сорти мають властивість перезапилюватись, даючи гібридам наступних поколінь змішані характеристики, що далеко не завжди радує садівника.

    Саме тому тим, хто збирається надалі вирощувати у себе на ділянці братки з насіння, зібраних від готових гібридів у другому і третьому цвітінні, варто висаджувати квіти якнайдалі один від одного на ділянці або ж вибрати всього один вид віоли, щоб надалі уникнути змішування ознак різних гібридів.

    А ось як виглядає Рудбекія багаторічна, можна побачити у цій статті.

    Як садити розсаду

    Розсаду починають садити з середини лютого і ведуть до кінця квітня. Як уже було сказано, все залежить від конкретних кліматичних умов та місячного календаря. Найбільш сприятливими вважаються такі дні:

    • лютий: 7,8, 12, 14;
    • березень: 1, 2, 15, 16, 23, 28;
    • квітень: лише два дні – 6 або 17;
    • травень: 8, 12, 15, 16, 17, 18.

    А наступні дні від посадки рекомендується відмовитися:

    • лютий: 2, 8, 9, 10, 16, 22, 23, 24, 25;
    • березень: 2, 8, 9, 10, 16, 23, 24, 25;
    • квітень: 1, 7, 8, 9, 15, 22, 23, 24, 30;
    • травень: 6, 7, 8, 14, 21, 22, 23, 30.

    В цілому правило просте: нічого не садити в повний місяць і молодик, а також за три дні до і після
    Дотримання даної рекомендації дозволить виростити здорові рослини, які стануть справжньою окрасою саду. Але є й інші поради.

    Підготовка ґрунту

    Браки рекомендується висаджувати в спеціальний грунт, який має необхідний хімічний склад, необхідну концентрацію речовин і добрива. При виборі субстрату звертають увагу на такі параметри:

    • хімічний та кислотний склад. Грунт повинен містити: листяну та дернову землю, компост, торф та річковий пісок;
    • справжній сертифікат якості;
    • термін придатності ґрунту.

    Висаджувати розсаду можна у звичайні пластикові горщики або спеціальні торф’яні ємності.

    Догляд за віолою після посадки на розсаду

    Як показує практика, дружні сходи почнуть з’являтися через 1 тиждень чи півтора. Тепер уже потрібно переставити контейнер із темного місця на сонячне вікно (можна навіть прямо на південне).

    Важливо, щоб земля біля розсади завжди була трохи зволоженою. Тому не забувайте здійснювати регулярний полив .

    Важливо! Ґрунт необхідно підтримувати саме помірно вологим, так як надлишок вологи веде до захворювання рослини чорною ніжкою .

    Після 6-7 днів з моменту утворення перших сходів – укриття потрібно буде прибрати , але попередньо необхідно почати провітрювати грунт поступово, з часом збільшуючи тривалість.

    Анютиним вічкам потрібно 15 годинний (+-1 година) світловий день , відповідно, через ранній сівбу молоду розсаду рекомендується досвічувати фітолампами або звичайними світлодіодними світильниками, інакше вона може занадто сильно витягнутися.

    Пікірування

    Час пікірування розсади братків настає тоді, коли у неї з’явиться 2 справжні листки.

    Зверніть увагу! Треба визнати, що віола легко приживається після практично будь-якої пересадки, навіть не найакуратнішої. Так, молоді саджанці, у яких при пікіруванні трохи пошкодилися коріння, спочатку можуть трохи загальмувати у розвитку, але потім піти у впевнене зростання. Однак підходити до процедури потрібно з усією відповідальністю!

    По можливості намагайтеся пікірувати розсаду віоли в окремі ємності (горщики, стаканчики), або в загальний контейнер за схемою 5 на 5 сантиметрів.

    Вимоги до ґрунту не змінюються, хіба що цього разу пропарювання не буде потрібно. Однак рекомендується внести в грунт суміш мінеральне добриво, в якості якого може бути використана нітрофоска або азофоска, з розрахунку 2 ст. л. кошти на 4 л землі.

    Важливо! Коріння має вільно розмішатися в лунці. Не можна, щоб вони загиналися при їх засипці. Якщо все ж таки вони не поміщаються, то їх слід прищипнути.

    Розсаду віоли, яка надто витягнулася, слід заглибити до сім’ядольних листів.

    Після пересадки потрібно провести полив. Якщо після нього земля надмірно осіла, слід додати грунту.

    Відео: пікірування віоли

    Раз на 2 тижні можна підгодувати братки комплексними мінеральними добривами для розсади, до складу яких входять азот, фосфор і калій.

    Коли залишиться приблизно 2 тижні до висадки, розсаду віоли слід почати гартувати , поступово виносячи на свіже повітря. Намагайтеся, щоб горщики не стояли під прямим сонячним промінням, інакше молоді та незміцнілі листочки можуть отримати опіки.

    Якщо ви все правильно зробили при посадці і вирощували розсаду братків у домашніх умовах згідно з рекомендаціями, то в другій половині травня віоли зацвітуть, і їх можна буде висаджувати у відкритий грунт або пересаджувати у підвісні балконні контейнери, кашпо або високу клумбу.

    Відео: як виростити гарну розсаду віоли

    Підготовка насіння

    Насіння зазвичай купують у садівницьких магазинах. Вони випускаються в індивідуальних паперових упаковках, які мають бути щільно запечатані, не мати дефектів та пошкоджень. Насіння всередині має бути ціле і однорідне, не мати плям, запаху гнилі або інших симптомів хвороб.

    Якщо для висадки використовують насіння власного виготовлення, то перед висаджуванням їх замочують на ніч у слабкому розчині марганцівки. Він допоможе знезаразити, видалити шкідливі речовини

    Вибір ємності

    Як було зазначено, висаджувати розсаду можна у різних пластикових ємностях. Ідеально підійдуть:

    • одноразові стаканчики;
    • спеціальні ємності для розсади;
    • один великий контейнер, але з наступним розсадженням дорослих паростків по індивідуальних ємностях;
    • торф’яні стаканчики або таблетки, що розкладаються у ґрунті;
    • лотки.

    У ємності обов’язково мають бути дренажні отвори . Якщо їх немає, потрібно зробити їх самостійно – просто проткнути дно.

    Ящик з дренажними ґратами

    Як визначити час сівби?

    Будь-які її сорти нескладно виростити в такі пори року:

    • Висівати насіння для того, щоб отримати саджанці, можна вже наприкінці лютого або на початку березня. Посаджений у такі терміни напівчагарник зацвіте цього літа. Весною наступного року, як тільки зійде сніг, він цвістиме.
    • Також посівні квіти у відкритий ґрунт сіють протягом усього травня чи червня. Зацвіте багаторічник лише пізньої осені. Натомість навесні можна чекати цілі букети дивовижних квітів.
    • Іноді закладення насіння проводиться у серпні або на початку вересня. Своїм цвітінням вона порадує навесні наступного року.

    Схема посадки

    Процес посадки нескладний, а щоб усе пройшло успішно, рекомендується дотримуватись наступної схеми:

    1. Закупити насіння та ґрунт.
    2. Підготувати ємності для посадки, зробити в них дренажні отвори.
    3. Заповнити ґрунтом ємність та полити її розчином води з фунгіцидами. Це запобігти появі хвороб кореневої системи або зараження шкідниками.
    4. Насіння заглибити у ґрунт на 5-7 міліметрів.
    5. Обприскати із пульверизатора водою кімнатної температури.
    6. Накрити харчовою плівкою чи поліетиленом для створення парникового ефекту.
    7. Поставити ємності у тепле місце.
    8. Щодня відкрити плівку, щоб поверхня провітрювалася, а насіння не загнивали.
    9. Після того, як з’явилися перші паростки, їх можна розсадити по індивідуальних ємностях, якщо спочатку розсада була у загальному контейнері. Зазвичай через 2-3 тижні.
    10. Один раз через 4-5 тижнів можна внести підживлення для розсади.

    Якщо в регіоні спостерігається переважно хмарна погода, то як додаткове джерело світла можна використовувати ультрафіолетові лампи.

    Через скільки днів сходять братки

    Перші паростки можуть з’явитися приблизно за тиждень. Чим краще догляд, тим швидше вони зійдуть, оскільки насіння необхідне достатню кількість вологи та сонячного світла. Прискорити проростання насіння можна, перемістивши лоток на південну сторону, де більше тепла та світла.

    Покрокова інструкція з посіву братків на розсаду

    Посадка братків на розсаду — комплексний захід, в якому важливе правильне виконання кожного кроку. Нижче на вас чекає докладний посібник.

    Підготовка ґрунту

    Розсада віоли віддає перевагу живильному, пухкому і водопроникному грунту. Грунт можна як купити (ґрунт для фіалок), так і зробити своїми руками. Якщо вам простіше купити грунт, то перед використанням додайте трохи чистого річкового піску.

    Щоб приготувати ґрунт для вирощування розсади віоли в домашніх умовах, змішайте такі інгредієнти:

    • земля з городу чи дернова земля (дві частини);
    • пісок (одна частина);
    • торф (дві частини);
    • перегній (дві частини).

    Або можна зробити грунт для братків за наступним рецептом:

    Важливо! Землю для розсади братків потрібно підготувати перед посівом (і не важливо – купили ви її або приготували своїми руками). Для знезараження слід потримати над парою або прожарити в духовці протягом 30 хвилин. Потім пролити розчином фітоспорину . А після цього обов’язково просіяти.

    Вибір ємності

    Місткість для розсади віоли може бути будь-який, суворих переваг рослин немає. Ви можете вибрати загальну широку і неглибоку ємність , наприклад, ящик або якийсь прямокутний мішок.

    А можна посадити в індивідуальні ємності – пластикові касети, стаканчики з торфу чи пластику, торф’яні пігулки, саморобну тару (пакети з-під молока чи інших продуктів, чайні пакетики).

    Вибір та підготовка насіння

    Насіння віоли, звичайно ж, найкраще купувати в перевірених магазинах, які мають відмінну репутацію і продають якісні садові товари. На упаковці повинна бути вказана вся докладна інформація: про сорт, термін посіву, термін придатності тощо. Вибирайте найсвіжіше насіння.

    Для кращої схожості рекомендується підготувати насіння братків перед посівом на розсаду . Приготуйте розчин препарату-стимулятора, наприклад, “Епін”, “Циркон”, “Гетероауксин” або “Байкал Ем-1”, покладіть насіння в марлю і зануріть його в розчин. Готувати розчин потрібно за інструкцією до препарату.

    Безпосередній посів віоли

    Отже, ви дочекалися оптимальних термінів, виконали підготовчі заходи, і тепер настав час приступати до самої процедури. Виконати посів насіння братків допоможе дана інструкція:

    • На дно посадкової ємності покладіть дренажний шар завтовшки 1 см. Для цього рекомендується використовувати маленькі шматочки деревного вугілля.
    • Наповніть контейнер ґрунтом.
    • Зволожте з пульверизатора теплою відстояною водою.
    • Тепер можна посіяти насіння віоли 2 основними способами:З закладенням в ґрунт
        1. . В індивідуальній ємності за допомогою пальця чи олівця зробіть поглиблення розміром 3-4 міліметри. У спільній скриньці зробіть борозенки на таку ж глибину, проміжок між ними – 2-3 см. Покладіть насіння в рядки, відстань між насінням 1-2 см. Зверху присипте ґрунтом або піском.

    Рекомендується садити саме за таким способом.

    До речі! Сіяти можна за допомогою дерев’яної палички або зубочистки – потрібно змочити один кінець у воді, підчепити насіння та змахнути іншою паличкою на поверхню ґрунту. Можна насипати насіння на зігнутий аркуш паперу та розсипати по поверхні ґрунту. Або просто посадити за допомогою пальців або пінцета.

    Посадка віоли в торф’яні таблетки

    Для багатьох культур як ємності вибирають саме таблетки з торфу.

    Правильно посадити насіння братків у торф’яні таблетки в домашніх умовах можна за наступною технологією:

    • Налийте в піддон із високими бортиками теплу воду.
    • Поставте туди пігулки.
    • Зачекайте близько 25-30 хвилин до набухання пігулок, потім злийте залишки вологи, якщо вони залишилися.
    • Підчепіть насіння зубочисткою або перенесіть руками всередину виробу.
    • Злегка заглибіть насіння (не більше 2-3 мм).
    • Обприскайте з пульверизатора теплою та чистою водою.
    • Накрийте піддон із пігулками кришкою або плівкою і поставте в тепле та темне місце до проростання сходів.

    Вирощування та догляд за розсадою

    Як вже було сказано, чим краще догляд за розсадою, тим швидше проросте насіння і тим здоровішим буде паросток, тим краще він адаптується на відкритому грунті. Ключовими факторами догляду є такі показники:

    ТемператураДля того, щоб проросло насіння, необхідно створити досить високу температуру – близько 22-25 ° С. Саме тому рекомендується накрити ємність плівкою. Після того, як з’явилися перші паростки, рослині достатньо кімнатної температури – 16-20°С.
    Освітлення та досвітленняБраки вимагають достатньої кількості сонячного світла. Якщо його недостатньо, паростки необхідно освітлювати ультрафіолетовими лампами.
    Вологість та поливНасіння та маленькі паростки необхідно регулярно обробляти землю теплою водою кімнатної температури з пульверизатора.
    ПідживленняЯк тільки з насіння з’являться 3-4 листочки, можна підгодувати ґрунт азотними або фосфатними добавками. Для цього використовують спеціальні рідкі добавки невисокої концентрації, які можна знайти у садівничому магазині. Інструкція із внесення своя для кожного складу, вона написана на флаконі.
    Пікування розсадиПісля того, як з’являться перші 3-4 листочки розсаду, потрібно розсадити із загального лотка по індивідуальних ємностях.
    ПрищипкаПісля того, як з’являться 8-10 пелюсток, можна прищипнути рослину зверху. Це дозволить одержати більше зеленої маси.
    Хвороби та шкідники розсади, як боротисяНайчастіше братки схильні до таких видів захворювань:
    • борошниста троянда, що характеризується появою білого нальоту на листочках. Лікують розчином бордоської рідини 1%-ної концентрації;
    • іржа, що характеризується появою бурих плям на листі. Лікують видаленням пошкоджених частин рослин;
    • гнилизна, яка найчастіше проявляється через неправильний догляд, розмаїття вологи. Найчастіше від цього страждає коренева система. Лікують видаленням пошкоджених частин рослин та обробкою фунгіцидами (Фунлазол, Топаз, Скор);
    • чорна ніжка, що також виникає через неправильний догляд і велику кількість вологи. Лікують обробкою Фітоспорін;
    • павутинний кліщ, що характеризується появою тонкої білої павутинки на поверхні та швидким в’яненням рослини. Лікується обробкою інсектицидами;
    • нематода – паразит, що часто вражає кореневу систему. Лікується обробкою азотнокислим натрієм;
    • перламутрівка та попелиця – шкідники, які, як правило, виникають у посушливе літо. Вони вражають і верхню частину рослини, і кореневу систему. Позбутися їх можна за допомогою інсектицидів – Моспілан, Конфідор, Циткор.

    Правильний догляд дозволить отримати гарні братки, які стануть справжньою окрасою саду або прибудинкової ділянки.

    Боротьба з хворобами та шкідниками

    Браки – квітка, схильна до різних захворювань і шкідників, з якими садівникам доводиться регулярно стикатися. Серед найпоширеніших:

    • борошниста роса. На листі та стеблі рослини з’являється рясний білий наліт, сама зелень під ним стає коричневою. При появі перших ознак цієї недуги найбільшу ефективність дає обробка братків фунгіцидами. На пізніх стадіях хвороби можна використовувати активніші розчини: Чистоцвіт, Топаз. Сильно уражені рослини рекомендується видаляти із загальної грядки;

    Поразка борошнистою росою

    • сіра гнилизна. На рослині з’являється сірий наліт, листя і стебла стають м’якими, водянистими. З’являється така хвороба, як правило, в умовах підвищеної вологості, проте дуже швидко розвивається, вражаючи всю розсаду. При виявленні цієї проблеми садівникові слід видалити уражені рослини, а також скоротити полив, знизити температуру в теплиці (якщо рослина росте не на відкритому ґрунті). Також можна обробити братки Фундазолом;
    • бактеріальна плямистість. Виявляється у вигляді маслянистих жовтих або коричневих плям, що рясно покривають листя. При виявленні такої хвороби потрібно терміново видалити уражені рослини з грядки і обробити розсаду, що залишилася, Оксихлоридом міді;
    • попелиці. Її можна визначити за появою на жовтіючих листках і бутонах рослини клейких виділень попелиці. Квіти при цьому швидко гинуть. Впоратися з такою проблемою садівникові можуть допомогти розчин мильної води, а також спеціальні препарати – Актеллік Зубр, Танрек. Їх рекомендують використовувати при сильному ураженні рослин;
    • слимаки. Визначити їх появу можна за формуванням на листі борозенок та дірок. Боротися ефективно равликами та слимаками можна шляхом ручного збору шкідників із рослини, а також зниження поливу. При рясному ураженні рослин можна обробити їх метальдегідом.

    Як профілактика вищенаведених хвороб рекомендується раз на сезон обприскувати листя Оксихлоридом міді (у дощову погоду), а при пересадці обробляти рослини Гліокладином. Ці препарати дозволяють уникнути появи гнилі, борошнистої роси та інших проблем.

    Висадка у відкритий ґрунт: терміни та правила

    Висаджування розсади у відкритий ґрунт вимагає від садівника різних знань та умінь. Важливо зробити це правильно, щоб не пошкодити кореневу систему, не зіпсувати та не занапастити рослину.

    Найбільше просто здійснюється пересадка з торф’яних стаканчиків або таблеток. Їх достатньо помістити в ґрунт і полити зверху водою. Торф розкладається у землі, тому витягувати з нього паростки не потрібно.

    Складніше з пересадкою з пластикових лотків і стаканчиків. Розглянемо це питання докладніше.

    Підготовка розсади

    Якщо розсада була правильно пересаджена, то паростки швидко адаптуються на новому місці та звикнуть до умов місцевості та клімату. Перше, з чого починається підготовка – із загартовування молодих пагонів. Це досить важливий етап, оскільки запобігатиме загибелі розсади від перепаду температур.

    Приблизно за два тижні про передбачувану пересадку розсаду потрібно виносити надвір на 3-4 години, поступово збільшуючи цей час до 6-7 годин. Рекомендується залишати її у сонячному теплому місці

    Також за два тижні до висаджування молоді пагони можна підгодувати. Для цього в ґрунт вносять рослинні добрива, наприклад, рідкий біогумус.

    Вибір місця

    Анютини очі любить тепле місце. При цьому велика кількість сонячного світла може призвести до появи плям на листі і висихання рослини. Тому ідеально для квітки – півтінь, місце, де вранці переважно світло, а в другій половині дня – хмарно.

    Добре підійде для висадки місце під іншими квітами, великими за висотою, напівчагарниками та чагарниками, деревами.

    Що стосується ґрунту, він має бути:

    Для того, щоб отримати ґрунт, придатний для висадки, рекомендується перекопати територію городу або саду, внести в ґрунт деревне вугілля та перегній.

    Якщо на ділянці переважають важкі глинисті ґрунти, то перекопують з додаванням піску, торфу та мінерального добрива, наприклад, нітроамофоску.

    Технологія висадки

    Технологія пересадки розсади на відкриті ґрунти:

    1. Зробити з відривом 20-30 сантиметрів лунки.
    2. У кожну вкласти невелику кількість біогумусу, змішати його із землею, яка знаходиться у лунці.
    3. Надрізати стаканчик, акуратно витягти паросток разом з навколишнім грудкою землі.
    4. Помістити в лунку, присипати землею та прим’яти.
    5. Полити посаджені рослини водою.

    За кілька днів поверхню землі рекомендується обробити комплексним добривом. Це захистить молоді пагони від захворювань кореневої системи та шкідників.

    Догляд

    До умов проростання братки зазвичай невибагливі і вимагають від садівника мінімального догляду протягом усього періоду активного зростання. Він передбачає:

    • полив. Його проводять рясно і регулярно, поливаючи рослину під корінь. У посушливу погоду у південних районах також до нього додають обприскування листя з пульверизатора. Але проводять такі заходи рідко, щоб не викликати появу на листі гнилі за рахунок підвищеної вологості;
    • підживлення. Проводиться від початку бутонізації рослини. Передбачає внесення у ґрунт сумішей, що містять азот, кальцій та мікроелементи. Регулярність її проведення залежить від типу ґрунту, в якому ростуть квіти. У нормальних умовах досить робити її раз на місяць-півтора, у бідних ґрунтах – раз на 3 тижні, не частіше;
    • розпушування ґрунту та усунення бур’янів. Проводиться при необхідності, зазвичай раз на 3 тижні.

    Інтенсивний догляд за рослинами садівники забезпечують з червня по жовтень, поки братки перебувають у стадії активного зростання. З наближенням холодів квіти починають поступово готувати до зимівлі. Для цього поступово знижують обсяг поливу та підживлення, клумбу накривають тирсою торфом або іншими утеплювачами.

    У холодних регіонах замість утеплення грунту рекомендується проводити пересадку братків з грядки у вазони, які за тим слід розмістити в теплиці або будинку, щоб рослини не загинули. Вже наприкінці березня – на початку квітня їх можна буде пересадити назад на відкритий ґрунт.

    Побачити як виглядає багаторічна Космея, можна подивившись зміст цієї статті.

    Як виглядають квіти Катарантус, зазначено у статті.

    Весь процес посадки та догляду за квітами Гацанія дуже докладно розписаний у змісті цієї статті тут: https://2gazon.ru/ozelenenie/cvety/gacaniya-tonkosti-vyrashhivaniya-i-uxoda.html

    Догляд за квітами

    Після висадки необхідно ретельно доглядати молоді пагони, щоб вони не зав’яли, а росли здоровими і міцними. Рекомендується робити таке:

    • своєчасно поливати, але не переливати братки;
    • після поливу рекомендується злегка розпушити поверхню вологи;
    • своєчасно видаляти бур’яни;
    • підгодовувати та вносити добрива один-два рази за сезон;
    • обрізати висохлі квіти, видаляти хворі частини рослини.

    Віттрока

    Це один з популярних гібридів садових дарів флори, створений селекціонерами при схрещуванні алтайської, жовтої, триколірної та інших її видів. Культура дворічна. Кущ прямий, густо розгалужений, висота 20 – 30 см. Листя, заокруглене із зубцями. Великі квіти в діаметрі 6 – 11см мають неправильну форму та різноманітні відтінки, над листям вони німого височать. Пелюстки бувають найчастіше з кольоровими прожилками, плямами та штрихами.

    Ампельна

    За останні кілька років фахівці у галузі селекції вивели ампельні сорти Віоли. Їх батоги ростуть до 30 – 40 см., Квітка до 5 см. Її вирощують в ящиках, в підвісних кашпо або у вигляді грунтопокровника, який здатний створити квітуче ложе діаметром 60 – 70 см.

    Швейцарські гіганти

    Щільні кущі, квіти об’ємні в діаметрі досягають 6 – 8 см з багатобарвним забарвленням. Мають традиційне «вічко» та темний «метелик» на листі.

    Рококо мікс

    Цей вид має незвичайні хвилясті пелюстки. Розмір квітки – 6 см. Вирізняється похмурими плямами, яскравими фарбами та штрихами на пелюстках.

    Рогата

    Невелика багаторічна квітка в діаметрі 3 – 5 см забарвлена ​​в помірний фіолетовий, синій, фіолетовий і жовтий тон з вічком посередині. Його гібриди бувають різними, серед яких поширені сорти з білосніжним, кремовим, помаранчевим, жовтим і червоним забарвленням. Всі вони мають приємний та ніжний аромат. Фіалка цвіте з квітня та до пізньої осені. Розмножується як самосівом, так і за допомогою живцювання або поділом кореневища. Сіють восени чи навесні.

    Як доглядати розсаду, які хитрощі?

    Вирощуючи саджанці в кімнаті, їх доведеться висадити в ємність для вазонів. При цьому слід подбати про правильний склад дренажного шару. Пророслі сходи вимогливі до нормального освітлення та своєчасного поливу. Слідкувати за тим, щоб ґрунт був вологим. Висихання та затоки не допускати. Горщики з пересадженими сіянцями ставлять на підвіконні. Кімнатна температура має бути не більше +20°С.

    Якщо посів проведено у парниках, то з появою перших паростків необхідно забрати рами. Коли вони вже почали рости, над ними ставлять люмінесцентні лампи. Трохи підрослі рослини, в яких вже розвинені 2-3 листочки, пікірують за загальнодоступною схемою 8 на 8 см. Якщо таку роботу складно виконати, сходи проріджують. За температури повітря +5°С. періодично можна їх загартовувати. При сильних заморозках укривають плівкою.

Related Post

Скільки разів на день потрібно годувати собакуСкільки разів на день потрібно годувати собаку

Зміст:1 Як правильно годувати собаку1.1 Місце для годування собаки1.2 Раціон1.3 Основні правила годування собак2 Скільки разів на день потрібно годувати собаку?2.1 Загальноприйняті норми харчування собак2.2 Графік годування собаки2.3 Таблиця годування

Як влаштована ІспаніяЯк влаштована Іспанія

Іспанія є конституційною монархією з королем як главу держави. Іспанія має парламентську систему правління, у якій виконавча влада здійснюється урядом, який призначається парламентом. Іспанія має децентралізовану систему, де окремі регіони