Калійні добрива: види, особливості застосування та переваги

Калій разом з азотом і фосфором входить до групи NPK, яку, зазвичай, агрономи вносять з добривами для отримання високого та стабільного врожаю, тож про його важливість у системі живленні, мабуть, ніхто не сперечатиметься. Але є аграрії, що недооцінюють його значимість. Тож SuperAgronom.com вирішив з’ясувати, навіщо потрібно вносити калійні добрива, які вони є та чим сільськогосподарським культурам загрожує нестача цього елемента у ґрунті?

Калій поліпшує стійкість культур до повітряної посухи, хвороб, шкідників, забезпечує транспорт продуктів фотосинтезу з вегетативних органів до органів плодоношення. Але, на відміну від інших елементів, він виноситься із врожаєм у невеликій кількості, оскільки переважно зосереджений у соломі та інших пожнивних рештках культур.

Калій бере участь у процесах формування квіток і плодів. За його нестачі рослини схильні до різних хвороб, листки жовтіють, буріють і відмирають. Його додають і в період сходів, і в період підготовки рослини до зими. Наприклад, у критичні фенофази росту і розвитку сої дуже важливо забезпечити їй повноцінне живлення і поповнити усі існуючі дефіцити — особливо калію, оскільки це може суттєво вплинути на рівень майбутньої врожайності.

Недостатня забезпеченість рослин калієм відчутно обмежує дію азоту, особливо це стосується низькобуферних ґрунтів. Повне задоволення потреб рослин у калії та фосфорі сприяє підвищенню загальної здатності краще підлаштовуватися під стресові умови та якомога безболісно їх переносити, що, зокрема, включає посухостійкість та зимостійкість в озимих культур.

Дія калійних добрив підвищується у сівозміні з травами, що виносять із ґрунту велику кількість цього елемента живлення. Вони, хоч і менш рухомі, аніж азотні, на ґрунтах легкого гранулометричного складу при збільшеній вологості можуть вимиватися.

За інформацією Інституту живлення рослин, валовий вміст калію у ґрунті перевищує запаси фосфору та азоту разом узятих. В основному цей показник залежить від гранулометричного складу ґрунту. Найбільша кількість калію у важких ґрунтах. У підорному шарі сірих лісових та дерново-підзолистих ґрунтів вміст калію більший, аніж у орному шарі. Проте основна маса калію перебуває у нерозчинній та малодоступній для рослин формі.

Переважно у всіх ґрунтах України спостерігається підвищений вміст калію, а середній та низький — лише у 30%. Та і ефективність калійні добрива проявляють не однаково на всіх типах ґрунтів. Найбільшу потребу в них відчувають легкі дерново-підзолисті ґрунти Полісся, осушені торфяники, сірі лісові ґрунти і вилужені чорноземи Лісостепу. Стосовно Степової зони, де природний вміст калію досить високий, калійні добрива рекомендовано вносити на зрошуваних, незасолених чорноземах, оскільки на солонцюваті і засолені ґрунти їх не вносять зовсім, тому що засвоєння калію рослинами практично зводиться до нуля.

Наслідки дефіциту калію в ґрунті

Дефіцит калію:

• посилює дихання рослин;
• знижує інтенсивність фотосинтезу;
• зменшує кількість вуглеводів, що необхідні в процесі росту;
• зменшує утворення насіння;
• призводить до того, що азот не бере участі в процесі метаболізму.

У разі дефіциту сповільнюється ріст рослин, стебла стають ламкими, що стимулює вилягання рослин. Перші симптоми нестачі цього елементу спочатку виникають на нижніх листках. А загальним симптомом є пожовтіння кінчиків і країв листків. Уражена тканина з часом висихає. На сої можуть з’являтися некритичні плями, які теж відмирають. У ячменю ж своєрідна реакція на дефіцит калію: він формує занадто велику кількість пагонів.

Ознаки К-дефіциту на ранніх стадіях не потрібно плутати з залізо-дефіцитним хлорозом у сої (ЗДХ), який трапляється на ґрунтах з високим рівнем pH (вапнякових). На противагу К-дефіциту, симптоми ЗДХ виявляються у пожовтінні міжжилкових ділянок переважно на молодому листі. Хоча при надзвичайно високому дефіциті заліза кінчики листя можуть забарвлюватися у коричневий колір і відмирати.

В умовах дефіциту калію для всіх культур рекомендується виконувати повторні обробки з інтервалом 7—10 днів. Для досягнення кращих результатів варто виконувати підживлення в комплексі з іншими препаратами.

Але! Важливо не перестаратись. Надлишок калійного живлення рослин проявляється спочатку між жилками листків і з’являється мозаїка блідих плям, які з часом буріють, і листки опадають. Ріст і цвітіння рослин затримуються, у бульбах картоплі знижується вміст крохмалю, погіршуються їхні смакові якості. Крім того, за надлишку калію в ґрунті спостерігається магнієве голодування рослин. Для балансу цих елементів доцільно вносити калійно-магнезіальні добрива, які, окрім калію, містять ще й магній.

Калійні добрива залежно від сировини, з якої виготовляються, поділяються на:

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Чим удобрювати квіти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 13 листопада 2023 Опубліковано: 15 лютого 2019 Перша редакція: 15 березня 2013 🕒 3 хвилини 👀 86024 рази 💬 3 коментарі

Про добрива для квітів в інтернеті є безліч різної інформації. В принципі зараз і у магазинах дуже багато різних готових комплексних і спеціалізованих сумішей. Яка з них вам потрібна, вибирайте, орієнтуючись на симптоми описані у статті «Коли удобрювати квіти». А якщо ви просто хочете підживити квітку, досить купити комплексне добриво (або азотовмісне або фосфорне – в залежності від потреб квітки).

Чим удобрювати квіти

То чим же удобрювати квіти? Наприклад, комплексні мінеральні добрива містять не один, а кілька мікроелементів: азот, фосфор, калій та інші елементи. В залежності від того, для якого виду рослин вони призначені елементи містяться в різних пропорціях. Для декоративно-листяних – більше азоту, для декоративно-квітучих – фосфору.

Найчастіше, мінеральні добрива продаються в концентрованому рідкому вигляді. Вносити їх у грунт потрібно тільки в розведеними. Пропорції індивідуальні для кожного добрива та мають бути вказані на упаковці.

Якщо ви готуєте добрива самі, то для підживлення калієм використовується сульфат калію, хлористий калій або калійну сіль у розчині з водою (1,5 г на 1 л води). Азотні добрива отримуємо з сечовини, аміачної селітри або сульфату амонію (1 г на літр води). Фосфатні добрива робляться з сухого суперфосфату (1 частина на 30 частин грунту або 6 г на 1 л води).

Домашні та народні підживлення

Скільки б не з’явилось в магазинах готових добрив, є стійкі прихильники підживлення рослин народними засобами.

Отже, найбільш ефективним, на мій погляд, є добриво з деревної золи. Її перед посадкою змішують з грунтом в пропорції 1:50 (1 золи, 50 грунту). Також роблять рідку підгодівлю: 25 г золи (близько 3 столових ложок) на 1 л води. Настоювати тиждень, а потім поливати.

Ще один вид підживлення і одночасно дезінфекції грунту – слабкий розчин марганцівки – використовують рідко 1-2 рази на рік.

Також багато хто застосовує органічні добрива. Це настій пташиного посліду, гній, перегній. Ці добрива настоюються на воді. Коров’ячий гній 1:10, пташиний 1:25.

Ще є такі види домашнього добрива – вода після розморожування м’яса і товчена яєчна шкаралупа. Вони мають право на життя. Але потрібно стежити, щоб у грунті не завелися непотрібні бактерії і комахи – так як ці добрива – живильне середовище не тільки для рослин, але і для мікробів.

Особливі застереження

Рослину потрібно удобрювати. Але не завжди. Коли не можна удобрювати квітку?

Якщо рослина хворіє, у випадку, якщо ви її нещодавно посадили або пересадили, якщо рослина молода. Також не рекомендується підживлювати квіти у жарку погоду – добриво може спалити кореневу систему. Також якщо земляний кому пересох, спочатку потрібно добре полити квітку, а тільки потім (через кілька годин) внести підгодівлю.

Для молодих рослин концентрація добрива нижче, ніж для дорослих.

А головне, треба пам’ятати, що краще недодати добрив рослині, ніж дати забагато.