Службові частини мови: написання частки НЕ з різними частинами мови, прийменник ПО в українській мові

Прийменник – це службова частина мови, що разом із закінченнями повнозначних частин мови виражає відношення між словами в реченні. Прийменник не має власного лексичного значення, не відповідає на жодне з питань та не є членом речення. Але він є важливим засобом зв’язку між словами в реченні, цим самим конструюючи граматичну будову.

а) Складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді — трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), вподовж (уподовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо.

б) Складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, навпроти, окрім, поза, поміж, понад, поперед, посеред, проміж.

2. Через дефіс пишуться складні прийменники з початковими з-, із-: з-за (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-посеред, з-проміж.

3. Окремо пишуться прийменникові сполуки у(в) разі, під кінець, під час, що ж до.

Сполучник – це службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення (підметів, присудків, додатків, обставин, означень) та частин складного речення (складносурядного, складнопідрядного) між собою. Так само, як і прийменник не має власного лексичного значення, не відповідає на жодне з питань та не є членом речення.

1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова: абощо, тощо.

Увага. Сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пишуться з прийменниками за, про та частками би, як окремо. Так, сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не підлягають. Пор.:

Хоч не застав Івана дома, зате пройшовся; але: За те оповідання його похвалили.

Сполучник щоб легко відрізнити від займенника що з часткою б, оскільки на займенник що виразно падає наголос. Пор.:

Сказав, щоб усі прийшли; але: Що б ви сказали, кали б я не приїхав?

Сполучники якби, якщо можна відрізнити від однозвучного з ними прислівника як із часткою би та займенника що за допомогою контексту, бо на прислівник як завжди падає логічний наголос. Пор.:

Якби тут був мій товариш!; але: Як би краще виконати завдання!

Якщо хочеш, допоможу тобі; але: Як що трапиться, нарікай на себе.

а) Сполучники з частками б, би, ж, же: або ж, адже ж, але ж, а як же, бо ж, коли б, коли б то, отже ж, хоча б, хоч би.

б) Складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи (невважаючи) на те що, після того як, при цьому, та й, так що, тимчасом як, тому що, у міру того як, через те що й под.

3. Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.

3. Правопис часток. Написання НЕ зі словами

Частка – це службова частина мови, що надає слову чи реченню додаткових відтінків значення та емотивних конотацій. Чсастка служить для творення нових граматичних форм слова. Наприклад, частка би утворює дієслова умовного способу: ходити – ходив би.

Розрізняють словотворчі частки, які, уточнюючи зміст окремих слів, є їх складовими частинами, і формотворчі частки, які вживаються лише в деяких формах слова для вираження граматичних значень (хай, би та ін.).

Словотворчі частки пишуться разом, окремо або через дефіс.

а) Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абищо, абияк, аніскільки, анітрохи, анічогісінько, аніяк, дедалі, деколи, декотрий, дещиця, дещо, чималенький, чимало, щовечора, щогодини, щоденник, щодня, щодоби, щодуху, щонайкращий, щоправда, щоразу, щосили, якби, якнайшвидше, якомога, якщо та ін.

б) Частки би (б), то, що в складі сполучників: щоб, якби, немовбито, нібито, абощо, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток авжеж, атож (див. ще § 32).

в) Частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах: будується, наївся (наївсь).

г) Частка -сь у складі займенників і прислівників: котрийсь, котрась, котресь, якийсь, якась , якесь; десь, колись, хтось, щось.

д) Частка не, коли вона виступає в складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається: невільник, негода, недуга, нежить, немовля, ненависть, неук; невгасимий, незліченний, невпинний, невсипущий, негайний, ненависний, ненастанний, непохитний, нестямний; невдовзі, невинно, невпинно, незабаром, непорушно, несамовито, несказанно.

З дієсловами не пишеться завжди окремо, крім тих, що без не не вживаються:неволити, незчутися, ненавидіти, нестямитися, і тих, яким частка не надає нового значення: нездужати (хворіти), непокоїтися (хвилюватися), неславити (ганьбити). Але залежно від значення дієслова частка не може писатися й окремо: не здужати (не змогти), не славити (не прославляти).

е) Частка не в складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі: недобачати, недовиконувати, недодержати, недоїдати, недоказувати, недолюблювати, недооцінювати, недоплатити, недочувати; недовиконаний, недодержаний, недозрілий, недоказаний, недооцінений, недописаний, недорослий, недочутий; недобиток, недоїдок, недокрів’я, недолік, недоліток, недорід, недостача, недосяжність, недотепа, недоторканність, недоук. Якщо частка не виступає для заперечення дії, вираженої дієсловом із префіксом до, вона пишеться з таким дієсловом окремо: він недочував, але: Він не дочув моїх слів.

є) Частка не з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття: невміння, неволя, неврожай, недоля, неправда, несподіванка; небалакучий, невдалий, невеселий, невчений, недобрий, незбагненний, немалий, неписьменний, несміливий; неабихто, неабиякий; невдогад, невже, невпам’ятку, невтямки, негадано, недалеко, недарма, недурно, нехотя, а також незважаючи на . невважаючи на . немов, неначе.

Примітка. Частка не пишеться окремо від прикметника, що має при собі як пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні, а також окремо від прикметника, перед яким стоять: далеко, зовсім, аж ніяк: Ні до чого не здатна людина; Нітрохи не цікава лекція; Далеко не досконалий твір; Зовсім не великі обов’язки; Аж ніяк не приємні спогади;

ж) Частка не з дієприкметником, якщо він є означенням до іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: незакінчена праця, нез’ясовані питання, нержавіюча сталь, неспростовані факти.

з) Частка ні з займенниками, якщо вона не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками: ніхто (нікого), нічий (нічиїм), ніщо (нічого), ніякий (ніякому); ніде й ніде, нізащо, нізвідки, нізвідкіля, ніколи й ніколи, нінащо, ніскільки, нітрохи, ніяк.

а) Частка що в сполуках дарма що, тільки що, хіба що, що ж до.

б) Частка то в експресивних сполученнях що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.

в) Частка не зі словом, з яким вона не становить єдиного поняття, а є лише запереченням: Не доля вирішує — людина творить свою долю; То не глибока річка клекоче, то шумить зелений ліс; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а бажання. Але: Не через небажання, а через невміння він не виконав цієї роботи.

г) Частка не при дієсловах, дієприкметниках, що виступають у функції присудків, при дієслівних формах на -но, -то й дієприслівниках: не може не бачити, не підходячи ближче, не поспішаючи; Ні вітерець не війне, ні хмарка не набіжить; Праця не закінчена; Праці не закінчено; Підлога не вимита; Підлогу не вимито.

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

У цьому розділі ви будете вивчати прийменник. Назва цієї службової частини мови складається з двох частин: прийменник (іменник), тобто це слово, що стоїть «при імені».

Прийменник разом з іменником, займенником, числівником служить для вираження підрядних зв’язків у реченні.

Вправи і завдання цього розділу об’єднано темою «Я і моє майбутнє».

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ «ПРИЙМЕННИК»

• похідні (поміж, з-попід, поруч, завдяки, обабіч)

• непохідні (у, від, при, за, крізь)

• складені (слідом за, згідно з)

§ 33 Прийменник як службова частика мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні.

Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника

Службові частини мови відрізняються від самостійних (повнозначних) тим, що не мають самостійного лексичного значення. Службові частини мови не мають морфологічних ознак, притаманних самостійним частинам мови (роду, числа, відмінка, часу, особи тощо), і самостійно не виконують ніякої синтаксичної ролі. Вони лише зв’язують слова в реченні або надають словам, словосполученням і реченням різних додаткових відтінків.

Службові частини мови — незмінні слова.

Розгляньте таблицю. Поясніть на прикладі поданого речення різницю між самостійними і службовими частинами мови.

Людина народжена для діяльності.

суспільна істота, якій притаманні свідомість, мова, здатність виробляти й використовувати знаряддя праці

дієприкметник (форма дієслова)

самостійного лексичного значення не має, указує на відношення дії до предмета

разом з іменником виконує роль обставини мети

застосування своєї праці до чого-небудь

іменник (самостійна частина мови)

! Прийменник — це службова частина мови, що разом із формами непрямих відмінків іменника, займенника, числівника показує їх залежність від інших слів у словосполученні чи реченні.

Наприклад. Батько ІЗ сином часто говорили ПРО майбутній вибір професії.

Прийменник — незмінна частина мови. Лексичного значення прийменник не має. Його граматичне значення виявляється у зв’язку з формами непрямих відмінків іменника, займенника, числівника. Слова в місцевому відмінку без прийменників не вживаються.

1. Прочитайте текст. Випишіть повнозначні слова, що їх зв’язують виділені прийменники.

Зразок: розібратися в собі, [в] бажаннях, [в] можливостях, [в] потенціалі.

Як зробити правильний вибір професії? Насамперед варто розібратися в собі, своїх бажаннях, можливостях і потенціалі. Подумайте, які предмети вам подобаються у школі, з яких у вас висока успішність, що ви робите у вільний від навчання час, чим захоплюєтеся.

Прислухайтеся до себе, визначте власні переваги, здібності. Думайте, аналізуйте, вибирайте! І пам’ятайте про головне — хоч яку професію ви оберете, прагніть стати справді незамінним фахівцем у своїй справі! Завдяки зваженому, правильному вибору ви будете щасливою людиною, для якої праця — захоплення, радість і гордість. Такі люди працюють не тільки заради грошей, а великою мірою заради задоволення від того, що їм удалося зробити.

2. Визначте, якими частинами мови є виписані повнозначні слова.

Спишіть словосполучення. Підкресліть у кожному рядку «зайве» словосполучення. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Квіти навколо хати, сиділи навколо багаття, подивилися навколо.

2. Рідний край, росте край дороги, стоїть край села.

3. Калина коло вікна, почекай коло хвіртки, дружнє коло.

4. Живе близько ста років, підійшли близько, розташований близько.

5. Був поруч із ним, садок поруч зі школою, стояли поруч.

1. Доберіть до кожного прислів’я відповідні завершення. Запишіть утворені прислів’я.

Розробки уроків – усі уроки української мови 7 клас II семестр – 2015 рік

□ навчальна: поглибити засвоєні в попередніх класах знання учнів про прийменник, вчити знаходити прийменники в реченні; відрізняти їх від сполучників і часток; правильно поєднувати з іменниками; аналізувати тексти щодо правильності використання прийменників із відмінковими формами іменників; складати речення з різноманітними прийменниково-іменниковими конструкціями;

□ розвивальна: розвивати комунікативну компетентність, логічне й критичне мислення, пам’ять, увагу, навички самостійної роботи, збагачувати словниковий запас учнів;

□ виховна: виховувати любов до рідної землі, її природи.

Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія й фразеологія (прийменники-синоніми й антоніми); синтаксис (прийменниково-іменникові конструкції в ролі членів речення); культура мовлення й стилістика (особливості вживання деяких прийменників з іменниками); текст (риторичний аспект) (використання прийменника в мовленні для відтворення логічних зв’язків).

Міжпредметні зв’язки: використання прийменниково-іменникових конструкцій у художніх і наукових текстах (література, історія, географія, фізика, хімія).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

З’ясування емоційного стану учнів (графічно)

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Вправа «незакінчене речення».

1. Розділ мовознавства, який вивчає частини мови, називається.

2. В українській мові є. частин мови.

3. Самостійні частини мови відрізняються від службових тим, що.

Лінгвістичне дослідження (методом «ПРЕС»)

► Запишіть речення і зробіть його повний синтаксичний розбір

А там, за Россю, на роздоллі, попід горами й по долинах розсипалися біленькі хатки у вишневих садках, у яблунях та кучерявих грушах.

► Дайте відповіді на питання.

ü Чого більше в реченні — слів чи членів речення?

ü Які слова не є членами речення? Чому?

ü Чим вони відрізняються від слів — членів речення?

ü Які частини мови належать до службових?

► Ваше висловлювання повинно мати таку структуру й етапи:

Почніть зі слів «Я вважаю, що. » та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.

Обґрунтуйте свою позицію, починаючи словами «. тому, що. », поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

Продовжуйте висловлювання словом «. наприклад. » та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.

Закінчіть висловлювання «Отже (тому), я вважаю. » і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти, щоб не припустити помилки.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

На окремих аркушах паперу записані слова, які закривають записану на дошці тему уроку: попід, у, через, з-за, побіля, з метою, між, спереду, попри, узбіч, довкола.

До якої частини мови належать ці слова? Як ви гадаєте, яка тема уроку? Пригадайте, що вам відомо про прийменник. Що ми маємо зрозуміти, дослідити, вивчити? (Чому прийменник — службова частина мови; яка його роль у мовленні; вміти знаходити прийменники у мовленні і відрізняти їх від інших частин мови, визначити особливості вживання прийменників.) Заповніть таблицю:

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Групова робота з мовним матеріалом (на основі записаного речення)

► Знайдіть у записаному реченні прийменники і дайте відповіді на запитання.

ü Чи відповідає будь-який з цих прийменників на питання? (Висновок — не відповідають.)

ü Чи мають прийменники лексичне значення? (Висновок — не мають.)

ü Чи змінюються прийменники? (Висновок — ні.)

ü Чи може прийменник бути членом речення? (Висновок — прийменники не бувають членами речення,.)

ü Прочитайте речення без прийменників. Який висновок можна зробити? (Прийменники забезпечують граматичний зв’язок, вказують на відношення між словами, на граматичні ознаки.)

ü Дослідіть, з якими самостійними частинами мови можуть уживатися прийменники. З’ясуйте, чому ця службова частина мови має саме таку назву.

ü Укажіть на відмінки самостійних частин мови, які вживаються з прийменниками.

► Доповніть схему. За допомогою схеми сформулюйте визначення прийменника як службової частини мови. Зіставте свої висновки з теоретичним матеріалом підручника.

► Прочитайте текст на лінгвістичну тему, підкресліть прийменники разом із формами іменників чи займенників, з якими вони вживаються. Продовжте розповідь про сполучення прийменників із родовим відмінком. Урахуйте, що найчастіше вони використовуються у функціях: напрямку, дії, місця, мети, причини, відсутності чогось.

Давнім і новим прийменникам притаманна постійна звичка — стояти при іменниках. Прийменники є вірними помічниками іменника в багатьох граматичних справах. До того ж вони поєднуються не з іменниками взагалі, а з певними іменниковими формами. Найбільше полюбляють прийменники сполучатися з родовим відмінком. За кількістю прийменників родовий випередив усі відмінки. Понад сто п’ятдесят прийменників забажали поєднуватися з ним.

Диктант-пошук (робота біля дошки)

► Назвіть прийменники і слова, яких вони стосуються. Зробіть висновок про вживання прийменників з іншими частинами мови. При якій частині мови прийменник стоїть найчастіше? Широкою долиною поміж двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Растовиця. Посеред долини зеленіють розкішні верби, там ніби потонуло село Вербівка. Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Зелені левади з усіх боків обставлені вербами. А на греблі вони вдивляються в чисту воду, залиту срібним маревом.

► Поясніть лексичне значення слів та їх правопис.

□ Левада — присадибна ділянка землі із сінокосом, городом, плодовими та іншими деревами.

□ Гребля — технічна споруда, що перегороджує річку, ставок для створення водосховища.

□ Марево — атмосферне явище, пов’язане із виникненням уявних зображень; коливання теплого повітря над землею у спеку.

► Складіть невеликий текст, використовуючи прийменники та слова із попереднього завдання. (Левада, гребля, марево)

Хвилинка-цікавинка (історична довідка)

► Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку, доберіть заголовок. Визначте, яку роль виконують прийменники. Випишіть словосполучення із іменниками.

У ході розвитку мови прийменник відокремився від імені, бо перед ним почало вживатися означення. Про це свідчить те, що і тепер більшість префіксів мають відповідники серед прийменників. Але між ними різниця — префікс вживається в морфології, він змінює лексичне значення слова, а прийменник виражає синтаксичну залежність слів, уточнює лексичне значення вислову.

► Складіть словосполучення з наведеними словами. На які відношення вказують прийменники?

Підійшов, дерево; сів, верба; пахощі, поле; п’ять, ранок; розташувався, ставом; скривився, болю; помилився, неуважність; пішов, траву; ставитися, повагою; дерево, листя.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Мовознавча діагностика (робота біля дошки)

► Спишіть, добираючи з дужок потрібний прийменник і ставлячи іменники у відповідному відмінку.

1. Він (по, за, від) походження — українець. 2. Я живу (на, по, у) вулиця Тараса Шевченка. 3. Брат пішов у магазин (за, по) хліб. 4. (За, на, по) бажання публіки виступ співака повторено. 5. Клієнт банку одержав гроші (по, за, на, в) рахунок. 6. Це було ще (при, від, за, в) життя моїх пращурів. 7. Сьогодні на уроці всі працювали (по, за, через) бажання. 8. Цікаво було виконувати домашнє завдання в зошиті (по, для) історії. 9. Розповідь екскурсовода тривала (на протязі, протягом, упродовж) години.

ü Від якої назви кінської збруї можна утворити два прийменники? (По, від)

ü Який термін на означення певної кількості ліків складається з двох простих прийменників? (До, за)

ü Яке слово, що є причиною для якихось дій, учинків, складається з двох простих прийменників? (При, від)

ü З якими частинами мови прийменники ніколи не вживаються? (З дієсловами)

ü Які іменники можуть уживатися в ролі прийменників? (Край, кінець, круг, коло, шляхом, з метою).

«Фразеологічне бюро» (Робота в парах)

► Відновіть фразеологізми і з’ясуйте їх значення. Складіть із двома фразеологізмами речення

Узяти себе . руки; не чути . собою ніг; товкти, як воду . ступі; дивитися . пальці; вилами . воді писано; дістати . землі; не брати близько . серця; висіти . волосинці.

Довідка: Узяти себе в руки; не чути під собою ніг; товкти, як воду в ступі; дивитися крізь пальці; вилами по воді писано; дістати з-під землі; не брати близько до серця; висіти на волосинці.

► З яких творів ці уривки? Відтворіть пропущені прийменники, назвіть відповідні твори.

4. . одному місці розрослись чималі вишняки, а далі . берега, . самих хат, ростуть дикі груші та яблуні, розкидавши своє широке гілля. соняшниками.

Відповіді: 1. Т. Шевченко «Заповіт». 2. Т. Шевченко «І виріс я на чужині». 3. П. Грабовський «Швачка». 4. І. Нечуй-Левицький «Микола Джеря».

Вибірковий диктант (самостійна робота)

► Випишіть прийменники разом зі словами, до яких вони належать. У кожному прийменнику підкресліть першу літеру. Яке слово отримали? Що воно виражає?

1. Через віки наш народ проніс у серці любов до рідної пісні, мови, історії. 2. Об наші пороги, безславно спіткнувшись, чужинець вертався назад. 3. Від щирого слова миліша розмова. 4. Збираймося нині о п’ятій годині.

ü Які частини мови належать до службових?

ü Яка частина мови називається прийменником? У чому полягає його службова функція?

ü З якими самостійними частинами мови вживаються прийменники?

ü Як відрізнити прийменник від інших частин мови?

ü Які смислові відношення виражають за допомогою прийменників? Наведіть власні приклади.

Рефлексія (враження щодо теми уроку)

Заповнення картки оцінювання роботи у групі

Картка оцінювання роботи учня у групі

Підсумкова оцінка вчителя

Я спільно з іншими працював (ла) над досягненням цілей

Я ретельно сам (а) працював (ла) над завданням

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

► Виконайте вправуза підручником.

► З підручника літератури випишіть улюблений вірш, підкресліть у тексті прийменники. Визначте їх роль у тексті. Складіть 3-4 речення про свій улюблений шкільний предмет, використовуючи прийменники.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.