Штрих-код – види і застосування

Штрих-код – це спосіб кодування інформації, який може зчитуватися різними приладами. Він складається з комбінації чорних і білих смуг, а також інших геометричних елементів, які розташовані в певному порядку за встановленим алгоритмом. Закодувати можна будь-яку інформацію. Сканер штрих-коду зчитує малюнок, який перетворюється в інформацію, доступну для читання.

Де застосовуються штрих-коди?

Штрих-коди застосовуються в усьому світі для кодування інформації: на квитках, візитках, пластикових картах, іншій поліграфічній продукції, продуктах харчування, інтернет-сайтах. Штрих-коди широко використовуються в торгівлі, транспорті, в системах доступу в приміщення, в медицині та інших областях.

Які види штрих-кодів бувають?

Всі штрих-коди поділяються на 1D штрих-коди і 2D штрих-коди. Існує багато версій, найчастіше використовується EAN-13, GS1 DataBar, Code-128, QR Code, ISBN та ін.

1D коди – це коди, що складаються із чорних і білих смуг (наприклад, EAN-13). 2D штрих-коди включають і інші геометричні фігури. Це дозволяє їм зберігати більше інформації та займати менше місця, ніж 1D-коди.

Серед 2D-кодів найбільшого поширення набув QR-код (Quick response Сode), що перекладається як “швидкий відгук” і підтверджується швидкістю його зчитування. За допомогою QR-кодів найчастіше кодують телефонні номери, контактні дані, адреса електронної пошти, SMS, текст.

Скільки символів може поміститися в штрих-код?

Залежно від конкретного типу штрих-коду, 1D штрих-коди можуть мати від 20 до 25 символів, а 2D-коди – до 2000 символів.

Що можна закодувати в штрих-коді?

Закодувати можна будь-яку інформацію – постійну, починаючи від персональних даних людини (його адреси, телефону – всього, що ви хочете) і до змінних даних, таких як нумерація рахунків, бланків, квитків.

Наприклад, для кодування інформації в візитній картці знадобиться створити QR-код, для чого потрібно ввести свої контактні дані.

Якщо штрих-код повинен нести якусь змінну інформацію, наприклад нумерацію знижкових сертифікатів, карт, інформацію з різних розмірах знижок, то необхідно створити персоналізаційну базу в форматі exel.

За допомогою онлайн-генераторів можна також закодувати URL-адресу, і при читанні Ви відразу переходите на сторінку сайту.

Який штрих-код вибрати?

На вигляд штрих-коду впливає кількість закладеної в ньому інформації, мова введення, наявність цифр, великих літер. У більшості випадків рекомендується вибирати EAN-13 або QR-код. У коді EAN-13 містяться тільки цифри.

Код EAN-13 має таку структуру:

• перші 2-3 цифри – це код країни, де зареєстрований даний номер;

• наступні 4-5 цифр – реєстраційний номер підприємства;

• наступні 3-5 цифр – порядковий номер продукції усередині підприємства;

• остання 13-а цифра – контрольне число.

QR-код містить і літери, і цифри, тому він більш універсальний.

Як отримати штрих-код?

Щоб отримати штрих-код для комерційних цілей, потрібно пройти шлях від вступу в асоціацію GS-1 і до отримання самого штрих-коду.

Для некомерційних цілей існують безкоштовні онлайн-генератори, де необхідна інформація перетворюється в штрих-код у вигляді зображень PNG або JPEG.

Як прочитати штрих-код?

Зараз є багато мобільних додатків, які дозволяють розпізнати штрих-код. Для цього потрібно запустити на своєму телефоні додаток (наприклад, I-Nigma, Kaywa reader), навести камеру телефону на код і отримати розшифровану інформацію. Її можна зберегти у себе на телефоні.

Універсальні ідентифікатори: штрих-коди та їх розшифровки

Штрих-коди на етикетках різної продукції давно сприймаються як даність. Вони значно спростили життя у логістиці, сфері продажу та дозволили автоматизувати торговельні процеси. За допомогою послідовності чорних і білих смуг кодують інформацію про родовід і деякі найбільш суттєві параметри товарів.

Шлях становлення на ноги штрих-коду був довгим і тернистим. Від моменту зародження перших ідей до впровадження технології в маси пройшло майже чотири десятиліття.

Короткий історичний екскурс

Історія виникнення штрих кодів сягає корінням в 1932 рік. У цей нелегкий період Великої депресії американський студент Уоллес Флінт опублікував базові тези, в яких було описано роботу того супермаркету ідеального супермаркету. Не вдаючись до подробиць, для автоматизації торгових процесів передбачалося використовувати перфокарти. Технічна реалізація витівки виявилася складною, тому ідею відклали на полицю до найкращих часів.

Знову до неї повернулися 1948 року, коли для маркування товарів було запропоновано вдатися до допомоги УФ-чорнила. Лінійний штрих був винайдений буквально через рік. У його створенні використовувалися технології абетки Морзе та звукових доріжок. Говорячи доступною мовою, послідовність точок і тире було переведено в штрихові лінії, а зчитування інформації закликали до методів озвучення кінофільмів. Такий полягав у перетворенні елементів різного рівня прозорості плівці в звук.

Нова технологія чекала свого часу до 3 квітня 1973 року – саме в цей день була зареєстрована версія «Універсального товарного коду» UPC (Universal Product Code). Через рік з невеликим хвостиком під променем сканера на касовому апараті супермаркету була пробита перша товарна позиція – упаковка жуйки Wrigley’s Juicy Fruit.

Бачити її на власні очі можна й досі — пачка жувальної гумки представлена на суд публіці в музеї Смітсонівського інституту.

Наші дні

У сучасних реаліях на конвеєр поставлено понад 50 систем штрихового кодування. Найбільшого поширення набули коди UPC та EAN (Європейська система кодування). У загальносвітовій практиці найчастіше застосовуються 13-розрядні штрих-коди типу EAN-13. Про них ми й поговоримо.

Для більшої наочності давайте розберемо по пунктиках підноготну штрих коду з картинки нижче.

Перші дві-три цифри у ньому позначають код країни, де зареєстровано торгову марку. Наступні 4-5 символів несуть інформацію про підприємство-виробника. Ще п’ять цифр описують споживчі властивості продукції:

1. найменування товару; 2. споживчі якості; 3. розміри та масу; 4. інгредієнти; 5. колір.

Нарешті, наприкінці завжди стоїть циферка контрольної суми, яка слугує для перевірки правильності зчитування штрих-коду сканером. Вона є показником справжності продукту.

Розрахунок контрольної суми здійснюється шляхом нехитрих математичних маніпуляцій у шість простих кроків:

1. Додавання цифр, що стоять на парних місцях (9 + 1 + 3 + 1 + 3 + 5 = 22). 2. Розмноження отриманої суми на 3 (22 * 3 = 66). 3. Додавання цифр на непарних місцях (5 + 0 + 2 + 4 + 2 + 4 = 17). 4. Додавання чисел у пунктах 2 і 3 (66 + 17 = 83). 5. Відкидання десятки (у числа 83 прибираємо першу цифру та отримуємо 3). 6. З числа 10 віднімається цифра, отримана у пункті 5 (10 – 3 = 7).

Таким чином, перевірити справжність товарної позиції можна самостійно, озброївшись звичайним калькулятором.

Усього існує три основні види кодів EAN:

• міжнародні – застосовуються в загальносвітовому масштабі;
• національні – використовуються в межах однієї країни;
• локальні – у рамках системи керування окремо взятого торгового підприємства.

Для товарних позицій великих розмірів часом застосовується спрощена система кодування EAN-8, яка використовує у справі короткий штрих-код із 8 символів.

Імпортні товари надходять на вітчизняний ринок зі штрих-кодами, за якими можна без особливих труднощів визначити країну-виробника. Ось найбільш “ходові” з них:

Двовимірні коди

Новий виток розвитку технології шрифтового кодування – двомірні коди, розроблені для кодування великого масиву даних. Розшифровка такого коду проводиться у двох вимірах – по вертикалі та горизонталі. Масовому споживачеві вони відомі, зокрема, завдяки матричним QR-кодам.

Будь-який QR-код містить кілька обов’язкових елементів: три великі «квадратики», оточені порожнім простором (за ними програма-сканер визначає позицію коду та коригує спотворення перспективи), а також «квадратик» меншого розміру (служить для визначення орієнтації службових областей).

QR-кодом можна сісти на поїзд, швидко оплатити квитанцію, отримати відомості про туристичну пам’ятку, завантажити книгу або додаток на смартфон. Сценаріїв їх застосування існує безліч, а згенерувати власний QR-код під силу будь-кому. Достатньо лише озброїтися спеціальною програмою для смартфона. Він служить зчитувачем даних QR-коду з допомогою камери.

Як перевірити штрих-код?

На кожному товарі з магазину можна побачити чорно-білий товарний знак, що складається зі смужок. Деяким він здається зовсім марним, але, насправді, він несе в собі інформацію про продукт або речі. Для того щоб отримати цю інформацію, треба знати, як перевірити штрих-код.

Як влаштований штрих-код

Чорні та білі лінії, з яких складається цей товарний знак, являють собою унікальну комбінацію, яка автоматично зчитується розпізнає пристроєм. Як правило, будь-які товари, що продаються в магазинах по всьому світу, мають свій код на упаковці. Це необхідно для ідентифікації товару. У Росії використовується 13-значний код системи EAN. Це поширена в Європі система штрих-кодів. У США і Канаді, наприклад, використовується 12-значний код.

Що означають цифри

Під лініями можна побачити цифри, їх повинно бути тринадцять. За цим цифрам можна багато що сказати про обраний товар. За першими трьома цифрам визначається код країни. Виробника можна визначити по наступних чотирьох цифр. Далі п’ять цифр вказують на код товару. Остання цифра служить для підтвердження автентичності даного штрих-коду.

Перевірка штрих-коду

Сьогодні кожен може перевірити товар за штрих-кодом прямо в магазині. Багато нехтують такою можливістю і роблять це марно. Адже тільки так можна впевнитися в тому, що ви купуєте справжній товар. У багатьох магазинах в торгових залах розташовані зчитувальні пристрої, якими можуть користуватися всі бажаючі.

Іноді буває дуже важливо перевірити справжність за штрих-кодом. Наприклад, якщо ви хочете купити техніку для дому, вироблену в Німеччині. На упаковці може бути написано що завгодно. Але тільки перевірка штрих-коду доведе вам, що ви купуєте якісну річ, а не підробку з країн Азії.

Як перевірити штрих-код онлайн

Іноді в магазині не передбачені зчитувальні пристрої для перевірки штрих-кодів покупцями. У цьому випадку вам на допомогу прийде мобільний телефон та інтернет. Існують онлайн сервіси для перевірки товарних знаків. Якщо ви не впевнені в якості обраного товару або хочете отримати більше інформації про його характеристики, то можете скористатися одним з таких сервісів, наприклад, перевірка штрих-кодів.

Для того щоб перевірити код онлайн, вам знадобиться всього кілька секунд. У пусте віконце введіть тринадцять цифр, розташований уздовж штрих-коду та натисніть кнопку «Перевірити». Якщо штрих-код є справжнім, то ви отримаєте підтвердження та інформацію про країну, в якій товар був проведений. В іншому випадку, ви отримаєте повідомлення про те, що штрих-код є підробленим. Запам’ятайте! Таким чином, можна перевіряти справжність будь-яких товарів, крім книг.

Розрахунок контрольної цифри

Справжність штрих-коду можна перевірити і без спеціальних пристроїв. Для цього потрібно запам’ятати послідовність обчислень – і ви самі зможете перевірити товар в будь-якому місці і в будь-який час. Послідовність дій така:

• Складіть всі цифри штрих-коду на парних позиціях. Їх усього шість.
• Отриману суму чисел потрібно помножити на 3.
• Тепер складіть всі цифри штрих-коду на непарних позиціях. Їх теж шість, так як останню цифру, яку ми і перевіряємо, чи не враховуємо.
• Складіть результати з другого і третього пунктів.
• Якщо вийшло двозначне число, то відкиньте першу цифру. Нас цікавлять тільки одиниці, десятки відкидаємо.
• Тепер, отриману в попередньому пункті цифру віднімаємо з 10.

Якщо цифра, яка вийшла у вас в результаті описаних дій, збігається з контрольною цифрою на штрих-коді, то товар є справжнім. Якщо ні – утримайтеся від покупки такої продукції, так як вона, швидше за все, була проведена незаконно.

Штрих-коди країн

Так як перші три цифри вказують на країну, то її можна визначити самостійно. Для цього скористайтеся сервісом, який дозволяє перевірити штрих-коди країн. Наприклад, ось цим.