Визначення кількості складів

Малі і середні підприємства, що обмежують збут продукції одним або декількома прилеглими регіонами, мають, як правило, один склад.

Під час створення розгалуженої децентралізованої системи розподілу з окремими складами в різних регіонах роль центрального розподільчого складу, власне кажучи, відіграє склад готової продукції підприємства-виробника. У цій системі витрати на складування і переробку вантажів можуть зростати, а вартість транспортування вантажів і оформлення замовлень — знижуватися. Збільшення кількості складів неминуче веде до зміни витрат, тому при визначенні найбільш вигідної кількості розподільних складських центрів виникає оптимізаційна задача: приймаючи рішення про кількість складів, підприємство повинне виходити з умови мінімізації загальних сумарних витрат. (рис.10.7).

Рис. 10.7. Залежність логістичних витрат від кількості складів

Як видно з представленого на рис.10.7 графіку, при збільшенні кількості складів у логістичній системі зменшуються транспортні витрати на доставку зі складу кінцевому споживачеві; одночасно відбувається збільшення витрат на утримання складів і збереження запасів у зв’язку з ростом відсотку на капітал, вкладений у запаси. Максимальне наближення складів до споживачів дає можливість більш чітко і точно реагувати на зміну їхніх вимог, що дозволяє скоротити утрати від упущених продажів.

Розрахунок складських площ

Основним показником, що характеризує те або інше складське приміщення, є розмір загальної площі складу.

Площа складу підрозділяється на такі складові:

• – вантажну / повну — зайняту безпосередньо матеріальними цінностями або пристроями ля їхнього збереження;
• – оперативну — зайняту прийомною, сортувальною, комплектувальною і відпускною площадками, а також штабелями і стелажами;
• – конструктивну — зайняту перегородками, колонами, сходами і т.п.;
• – службову — зайняту під контори і побутові приміщення. Визначення розміру площі складу може здійснюватися двома методами:
  • 1) за питомими навантаженнями;
  • 2) за об’ємними вимірниками.

  За першим методом розмір корисної площі визначається за формулою:

  де SKOp — корисна площа складу, м2;

  Zmax — максимальний розмір запасів, що підлягають збереженню, т; qдon — припустиме навантаження на 1 м2 корисній площі складу, т. У цьому випадку загальна площа 8заг визначається за формулою:

  де Квик — коефіцієнт використання загальної площі складу.

  Другий метод є більш точним. Корисна площа складу визначається за формулою:

  де Ncm — кількість i-x стелажів для зберігання, шт.; m — кількість видів стелажів, група; Scm — площа, яку займає один стелаж, м2.

  де N„302 — кількість поличок стелажу, потрібна для зберігання максимального запасу, шт.;

  N — кількість поличок у даному стелажі, шт.

  де ¥„ — обсяг полички стелажа, м2;

  g — питома вага матеріалу, що зберігається, т/м3;

  ка — коефіцієнт заповнення об’єму полички (щільність укладки).

  Оцінка роботи складів

  Оцінка роботи діючих складів, а також вибір найбільш вигідного варіанту споруджуваних і реконструйованих, здійснюється за такими групами техніко-економічних показників:

  • 1) показники, що характеризують інтенсивність роботи складів:
    • – складський товарообіг (кількість реалізованої продукції за відповідний період (місяць, квартал, рік) з окремих складів підприємства, торгово-посередницьких організацій тощо);
    • – складський вантажообіг (натуральний показник, що характеризує обсяг роботи складів; обчислюється кількістю відпущених (відправлених) матеріалів протягом певного часу (однобічний вантажообіг));
    • – показники оборотності матеріалів на складі: коефіцієнт оборотності матеріалів (відношення річного (піврічного, квартального) обороту матеріалів до середнього залишку його на складі за цей же період); коефіцієнт нерівномірності надходження (відпуску) вантажів зі складу (відношення максимального надходження (відпуску) вантажу в тонах за визначений період часу до середнього надходження (відпуску));
    • – коефіцієнт використання складської площі (відношення вантажної (корисної) площі до загальної площі складу);
    • – коефіцієнт використання обсягу (відношення корисного обсягу до загального обсягу складу);
    • – питоме середнє навантаження на 1 м2 корисної площі (відношення кількості вантажу, що одночасно зберігається на складі, або максимального запасу матеріалів, що зберігається на складі до площі, зайнятої під вантажем);
    • – вантажонапруженість (відношення річного вантажообігу складу до загальної площі складу);
    • – ступінь охоплення робітників механізованою працею (відношення числа робітників, що виконують роботу механізованим способом, до загального числа робітників, зайнятих на складських роботах);
    • – рівень механізації складських робіт (відношення обсягу механізованих робіт до обсягу виконання робіт);
    • – обсяг механізованих робіт (добуток вантажопотоку, що переробляється механізмами, на кількість перевалок вантажів механізмами).

    Параметри вантажопотоків, що надходять на склад, формуються під впливом специфічних особливостей роботи постачальників і характеристик транспорту, що здійснює доставку вантажів, а також від системи складування як основи організації вантажопереробки на самому складі. Взаємодія просторових параметрів транспортної і складської систем виражається в найбільш раціональному компонуванні транспортних і складських споруд і пристроїв (на виробничому рівні) і розташуванні складів в промислових районах і транспортних вузлах (на регіональному і локальному рівнях). У функціональному відношенні найістотнішим чинником взаємодії транспорту і складів є передача вантажопотоків з транспорту на склади і із складів на транспорт, і пов’язані інформаційні потоки, які супроводжують і обслуговують матеріальні вантажопотоки.

    Розрахунок складу: що потрібно знати кожному?

    Розрахунок складу дозволяє оцінити ефективність його роботи, рентабельність і окупність фінансових вкладень в складський проєкт. Чи можна розрахувати склад самостійно, не вдаючись по допомогу консалтингових компаній?

    Звичайно, проте отримані за формулами дані будуть лише приблизними, і на практиці можуть призвести лише до втрати прибутку. Тому, в нашій статті ми зробимо акцент на показники, які дозволять оцінити роботу вашого складу, і більш точно скласти технічне завдання при замовленні логістичного проєкту. Крім того, ви будете краще орієнтуватися в основних параметрах, що впливають на роботу складу.

    Интенсивність роботи

    Вантажообіг – обсяг товарів, отриманих на склад і відвантажених з нього за певний проміжок часу. Виражається в грошовому еквіваленті:

    Розраховується вантажообіг за такою формулою:

    В – вартість 1 тонни або 1 м3 товару

    Слід аналізувати показники за рік, з кроком в місяць. Це дозволить дізнатися середній і максимальний показник вантажообігу.

    Товарні запаси

    Середній товарний запас — враховує весь обсяг товарів на складі за вибраний проміжок часу. Його можна розраховувати, використовуючи закупівельні ціни без націнки.

    ТОВ1 – залишки товару на початок періоду

    ТОВ2 – залишки товару на кінець періоду

    Середня оборотність товару

    Оборотність товарів на складі впливає на швидкість отримання прибутку підприємством. Для підрахунку показник вантажообігу за рік ділять на середній товарний запас:

    Якщо отриманий коефіцієнт невеликий — на складі накопичується занадто багато товарів. А надто високий показник свідчить про брак товарів, що може призвести до втрати вигідних угод.

    Зонування складу

    Простір складу ділиться на площі, які використовують для розміщення вантажів, і площі, на яких вантажі не зберігаються. Фахівці рекомендують підтримувати співвідношення 2:1, щоб використовувати склад з максимальною ефективністю. Крім того, не варто забувати про правильне оснащення приміщення: розрахунок стелажів для складу істотно збільшить корисну площу, і ви зможете зберігати більше товарів. Розрахунок площі складу включає ряд показників:

    Sкор – Корисна площа, на якій зберігається вантаж

    Sдоп – Допоміжна площа для проїздів та проходів

    Sпр – Площа ділянки прийому

    Sкомпл – Площа ділянки комплектування

    Sсл – Службова площа для робочих місць співробітників

    Sпе – Площа приймальної експедиції

    Sве – Площа відправної експедиції

    Сума всіх цих показників і становить величину загальної площі складу для зберігання товарів

    У висновку варто сказати про те, що будь-яка формула розрахунку складу дає дуже приблизні результати, які навряд чи можна використовувати для побудови повноцінної бізнес-стратегії. Однак, знаючи, на які параметри варто в першу чергу звернути увагу, ви можете зробити попередню оцінку до звернення в консалтингову компанію.

    Товарообіг: формула, показники, види, аналіз товарообороту. Товарообіг – це…

    Товарообіг – це найважливіший показник для підприємства, що займається продажем чого б то не було. Насамперед він виражається в грошовій формі і характеризує кількість реалізованої продукції за певний період. Товарообіг не показує прибуток, по ньому не можна судити про рентабельність, це просто кількісне число, виражене в товарній формі. Але аналіз товарообігу вкрай важливий для вибору подальшої стратегії фірми.

    Класифікація

    Всі види товарообігу діляться на три великі групи: оптовий, роздрібний і торгово-посередницький. Кожен з цих сегментів ділиться на інші підтипи, з-за чого класифікація має досить розгалужену форму.

    Оптовий товарооборот – це продаж товарів від виробника посередників, які займаються подальшим перепродажем окремих партій. Оптові фірми відіграють ключову роль на ринку. Вони дозволяють долати перешкоди, що з’являються при транспортуванні та зберіганні товарів під час їх руху від виробника до кінцевого користувача.

    Основне завдання оптового підприємства – рівномірний розподіл необхідних предметів по всім точкам роздрібної торгівлі, навіть самих віддалених територіально. У зв’язку з цим виділяють такі підтипи оптового товарообігу: по своєму регіону, по іншим регіонам і міжнародний. Більш детальну класифікацію можна простежити на рисунку.