Відстані до близьких зір визначають за допомогою вимірювання їхнього річного паралаксу. Річний паралакс π— кут, під яким із зорі було б видно радіус земної орбіти.
Відстані до зір вимірюють також у парсеках. Парсек – відстань, на якій велику піввісь земної орбіти, перпендикулярну до променя зору, видно під кутом 1". У художній та популярній літературі відстань до зір вимірюють також у світлових роках. Співвідношення між парсеком і світловим роком таке: 1 пк = 3,26 св.
Фотометричний паралакс (або спектроскопічний паралакс) — астрономічний метод вимірювання відстаней до зір шляхом, в якому зі спектрального класу оцінюється абсолютна зоряна величина зорі, і потім відстанб визначається шляхом порівняння результату з видимою зоряною величиною.
Астрономи переважно вимірюють відстані саме у парсеках, аніж у світлових роках; останні використовуються більше у популярних медіа, де вони переважним чином конвертуються у світлові роки з табульованих значень у парсеках.
Виходячи із залежності між кутовими та лінійними величинами, відстань (дистанцію) до предметів у метрах визначають за формулою: Д =В/К * 1000, де Д – відстань до предмета(цілі), м; В – висота (ширина) предмета, м; К – кутова величина предмета в тисячних.
Зауважимо, що найближча до сонячної системи зірка знаходиться від неї на відстані близько 4,5 світлових років, тобто річний паралакс менший 1″ і, внаслідок, відстань до зірки більша за один парсек.
Воно обчислюється як одна з сторін трикутника, утвореного спостерігачем, Сонцем і віддаленої зіркою, і дорівнює r = a/sin p, де: r – відстань до зірки, а – відстань від Землі до Сонця і p – річний …