Зміст:

1 Збір та зберігання насіння однорічників та цибулин весняних квітів
2 Незабудки як вирощувати в домашніх умовах

Збір та зберігання насіння однорічників та цибулин весняних квітів

Кожен досвідчений або квітникар-початківець піклується про свою клумбу і щорічно висаджує однорічні рослини, щоб вони знову і знову прикрашали їхні ділянки. Одні квіти слід викопувати, інші вчасно збирати, оскільки це залежить від типу рослини, адже цибулинні знаходяться у землі, а ось насіннєві здатні велику кількість насіння віддати у спеціальних коробочках. То як правильно збирати насіння і зберігати до наступного сезону? Які тонкощі у викопуванні цибулин квітів, а також чим краще їх зберігати, давайте розбиратися.

Як правильно збирати насіння квітів

Безумовно, існують загальні правила, які слід дотримуватися при збиранні насіння, але кожна рослина – індивідуальна, тому є свої нюанси. Отже, що ж слід робити, щоб збирання насіння пройшло за всіма правилами.

Збирати насіння слід виключно за сухої погоди, коли насіннєва коробочка стала повністю сухою.
Також орієнтиром може стати поява гармата та суттєва зміна забарвлення насіння. Найчастіше вони набувають темніших відтінків: чорний, коричневий або більш шоколадний.
Насіння слід збирати акуратно, щоб не розсипати його по ділянці.
Після збору обов’язково кілька днів рекомендують просушити їх перед зануренням у ємність для зберігання.

Особливості збирання насіння у найпоширеніших однорічних квітів

Кожна рослина – індивідуальна, тому ознаки, правила та особливості цієї процедури злегка, але все ж таки відрізняються. Саме тому слід наголосити на найпоширеніших рослинах.

Вважається, що найкращими бутонами, які обдарують відмінним насінням, стануть нижні, тому, коли коробочка набуде злегка жовтуватий відтінок і почне розкриватися, її слід акуратно і без додаткових пошкоджень відокремити від усієї рослини. Не переживайте, насіння вам вистачить, тому що в одній насіннєвій коробочці їх більш ніж достатньо. Насіння часто темне, нагадує чорний шоколад. Якщо через погодні умови ви зібрали коробочки не до кінця зрілими, їх можна залишити для просушування, але накривши марлею.

Чорнобривці або чорнобривці

У цих квітів після цвітіння днів через 40 можна збирати насіння за хорошої сухої погоди. Якщо за погодою намічаються дощі, зберіть їх раніше, оскільки саме це насіння дуже схило до загнивання, адже його дуже багато зібраних разом. Першою ознакою початку збору насіння – це в’янення коробочки, так як це природний маячок, що скоро слід збирати насіння. Після збору тонким шаром розкласти зерна на аркуші паперу в теплому і сухому місці. Після повного просушування слід зібрати і перемістити насіння на постійне зберігання.

З цією рослиною слід бути дуже обережним, так як збирання насіння з одного боку відбувається за стандартною схемою, а з іншого – коробочки ніби лопаються при найменшому торканні, тому слід бути готовим до того, що відбувається. Сила «удару» значна, тому що насіння в одну мить не просто виявляється на підлозі, а у великому діаметрі розсіюється по території. Зібрати їх із землі можливо, але дуже клопітно, тим більше немає гарантій, що при ручному зборі ви не зашкодите їх. Тому для збирання насіння бальзаміну слід використовувати підручні матеріали, наприклад пластиковий стаканчик або обрізану пляшку, що допоможе зібрати все насіння.

Вирощування цієї квітки часто відбувається в контейнерах, тому збирання насіння полягає в перенесенні ємності на папір, а після опадання дуже дрібного насіння. Після закінчення процедури складіть папір і в ньому зберігайте насіння.

Арегатума та алісуму

Насіння у цих квітів також досить маленькі, тому найкраще, як тільки суцвіття почнуть в’янути, їх рекомендують зрізати з бутонами, щоб не зазнати втрат. Далі у зручну ємність зтрусіть усі суцвіття, і отримане насіння зберігайте, згідно з рекомендаціями.

Як і в чому правильно зберігати насіння?

Питання зберігання насіння завжди стоїть дуже гостро, тому що зібрати його не так складно, адже навіть якщо щось пішло не так, можна на наступному суцвітті уникнути помилок. Чого не можна сказати про зберігання, тому що при одній незначній помилці можуть постраждати всі ваші праці. Отже, пропонуємо основні правила зберігання насіння.

Головна запорука успіху – щоб насіння не відволожилося.
Місткість для зберігання повинна бути паперовою, для цього відмінно підійдуть згортки або конверти.
Паперовим конвертам існує альтернатива – скляні чи жерстяні банки.
Своїми руками багато квітникарів шиють із мішковини мішечки виключно для зберігання насіння.
Обов’язково перевіряйте, щоб у створених умовах насінням не було спекотно, оскільки це призведе до запрівання та гниття.
Як альтернативу, багато квітникарів розміщують ємності з насінням в холодильнику на овочевій полиці. Якщо ви не готові до експериментів, то темне і прохолодне місце стане відмінним варіантом.

Для чого слід викопувати цибулини квітів

Принцип зростання цибулинних квітів: з початку рослина всі сили віддає на розвиток рослина та її успішне цвітіння, а далі основну увагу переключається на утворення цибулини та її «діток», за допомогою яких відбувається розмноження. Після повної готовності до викопування цибулини рослина переходить у стан спокою, тоді цибулини не отримують жодної підтримки. Все б нічого, але хвороби та шкідники не дрімають, а з підвищеною силою починають атакувати цибулини. Також не маленької шкоди завдають перепади температури та підвищена вологість. Саме тому питання про доцільність саме щорічно викопувати цибулини, у багатьох квітникарів не стоїть.

Тюльпани, гладіолуси, нарциси, крокуси та гіацинти – це найпоширеніші цибулинні, які знайдуться практично у всіх, тому саме на них і посилатимемося в прикладах.

Як правильно викопувати цибулини квітів

Викопувати рекомендують у суху погоду, особливо тюльпани.
Не переживайте, якщо цибулина повністю огорнута у землі, адже це природний захист від пошкоджень.
Процедуру викопування краще проводити вилами, оскільки існує мінімальна ймовірність пошкодження.
У жодному разі не намагайтеся вирвати цибулини за квітконос!
Корінь, квітконос та цибулина повинні залишитися в первісному вигляді, тому нічого міняти не потрібно
Категорично заборонено обстукувати цибулини від ґрунту.
Цибулини потребують попереднього просушування перед зануренням на зберігання. Як варіант можна використовувати покривало, яке слід розташувати в теплому, сухому і сонячному місці. Наприклад, для повного просушування тюльпану знадобиться кілька днів, гіацинту – тиждень, а ось нарцису – від двох до трьох тижнів.
Не потрібно очищати цибулини, зберігання відбувається у первозданному вигляді.
У ємності занурювати цибулини потрібно в один шар, максимум в два, і то з обережністю, оскільки є можливість загнивання.
Виберіть собі час, щоб раз на тиждень заглядати до цибулин, щоб вчасно визначити уражених або хворих, щоб не дати проблемі повністю загубити посівний матеріал.

У чому і як правильно зберігати цибулини?

Зберігати цибулини рекомендують у натуральних ємностях, наприклад, у ящиках з-під фруктів. Вони можуть бути картонні або дерев’яні, з фанери або рейок – не важливо, тому що в натуральній ємності менша ймовірність загнивання.
Як альтернативу, можна використовувати колготи або панчохи, і просто наповнювати їх і підвішувати, як цибулю чи часник.
Рівень вологості приміщення, де зберігаються цибулини, не повинен бути підвищеним або занадто сухим. Найкращим варіантом стане середня вологість 50%.
Місце має бути обов’язково затіненим.
Температурні показники індивідуальні для рослин. Але загальне те, що для початку потрібно створити тепліші умови, а повноцінне зберігання проводиться у нижчих температурних показниках.
У приміщенні обов’язково має бути вентиляція. Як варіант можна регулярно провітрювати. Адже в іншому випадку, складно гарантувати безпеку цибулин, адже хвороби та шкідники не сплять. Також можливе передчасне зростання цибулин, що призведе до не дуже приємних наслідків.
Нагадуємо, перевіряти якість цибулин слід регулярно, не рідше ніж раз на тиждень, щоб вчасно запобігти поширенню недуги.

Насіння та цибулини – це посадковий матеріал найулюбленіших квітів, які обов’язково порадують буйним цвітінням наступного року, тому від правильності збирання та зберігання цього матеріалу безпосередньо залежить ваша клумба наступного року.

Незабудки як вирощувати в домашніх умовах

Незабудка один з дивовижних кольорів, яким можна оформити свій палісадник. Існує різноманітність сортів незабудок, різноманітність суцвіття вабить до себе. Найкраще ця квітка росте в тіні або напівтіні, оскільки не любить сонячні місця. Незважаючи на те, що незабудка відчуває себе під сонцем добре, період цвітіння значно скорочується до 20 днів.

Опис незабудки садової
Вибір місця для посадки незабудки садової
Вирощування розсади незабудки садової з насіння
Посадка розсади незабудки садової
Способи розмноження незабудки садової
Догляд за незабудкою садової
Характеристика рослини
Види незабудки
Відхід у домашніх умовах
Освітлення
Полив.
Хвороби і шкідники
Як виростити незабудку
Посадка
Розмноження
Легенди і повір’я
Ботанічна характеристика
Види для садка
Популярні сорти

Найкращим варіантом буде удобрений, розпушений і добре зволожений ґрунт. Незабудка – це вологолюбна квітка і якщо не буде своєчасного поливу, то рослина швидко гине. Але й переливати рослину сильно також не рекомендується, тому, як почнуть загнивати коріння і опадати листя. Тому перед посадкою квітки слід зробити дренажну систему.

Якщо ви зважилися посадити цю рослину в своєму саду, обов’язково дізнайтеся про те, як виростити незабудки з насіння в домашніх умовах – посадка і догляд. Найкраще розмножуються незабудки насінням. У травні-червні місяці висівають насіння в парники і регулярно поливають їх. Готову розсаду висаджують на початку серпня на постійне місце зростання. Також незабудка розмножується за допомогою черенків, тільки в цьому випадку беруться сортові рослини.

Якщо ви хочете щоб незабудка зацвіла навесні, то висіювати насіння слід у жовтні-листопаді місяці. Для цього приготуйте ємність (горщики, стаканчики або ящик), заповніть її попередньо підготовленим грунтом і посійте квіти по поверхні грунту врозкид. Присипати насіння землею або заглиблювати їх не обов’язково, оскільки вони швидко проростають. Перед посівом можна висипати все насіння в солону воду, неякісне спливе. Решту насіння дістають з води, повністю висушують і висіюють.

Перші сходи з’являються протягом 5-6 днів, пікірувати рослини потрібно після того як у них з’являться кілька перших листочків. Скриньку з уже пікованими незабудками рекомендується винести в прохолодне місце (підвал або теплицю). До кінця квітня розсаду незабудки висаджують у відкритий ґрунт, а через 20-25 днів вона зацвітає. Як тільки квіти незабудки втратять свою декоративність можна приступати до збору насіння, для цього вибирайте тільки найміцніші і красиві на ваш погляд кущі.

При вирощуванні можуть виникнути проблеми, тому щоб вони не хворіли, слід дотримуватися порад досвідчених квітникарів.

Відстань між кольорами повинна бути не менше 10 см. •
Регулярно видаляйте бур’яни, рихліть і проливайте ґрунт. • Стежте
, щоб грунт не був сильно зволоженим.

У разі якщо захворювання здолала рослина, для боротьби з нею використовуйте фунгіциди та інсектициди. Для прискорення росту можна удобрювати квіти компостом, торфом або азотом. Поєднуються незабудки з тюльпанами, нарцисами, крокусами і гіацинтами. Рослина добре виглядає поруч з водоймами і бордюрами.

Досить часто цю скромну рослину називають «королевою травня». Одна з легенд говорить, що ці блакитні квіти розкидають по землі ангели, щоб люди хоча б зрідка згадували про небо. Крім того, незважаючи на те що назва квітки різними мовами помітно відрізняється, у всіх народів вона має практично одне і те ж значення – «не забудь мене». У цій статті ми розповімо, як виростити з насіння такий зворушливий і символізуючий відданість і вірність багаторічник, як незабудка садова.

Опис незабудки садової

Незабудка садова блакитна, альпійська і будь-яка інша відноситься до роду незабудок (Myosotis) сімейства Бурачникові (Boraginaceae). Всього в роду Myosotis налічується близько 80 видів, причому 30 з них ростуть на території нашої країни. Інші види незабудок можна зустріти в помірному кліматі Європи і Америки, Азії та Південної Африки, Нової Зеландії та Австралії. Незабудки – це трав’янисті рослини, які віддають перевагу вологим і затіненим місцем.

Висота сильно гілкового стебля цієї рослини може варіюватися від 10 до 40 см. У нього сидяче листя загостреної ланцетної форми. Пелюстки його численних кольорів можуть бути пофарбовані в блакитний, синій, рожевий, білий і навіть кремовий колір. Незабудка садова утворює кистевидні суцвіття. Цвіте вона з травня і до середини липня, після чого утворює плоди – горішки, в яких визрівають чорне, дуже дрібне насіння овальної форми. Коли плодики розтріскуються, насіння падає на землю і проростає. В результаті такого самосіву виходить досить міцна розсада, здатна перезимувати в умовах наших зим. Незабудка садова вирощування з насіння

Вибір місця для посадки незабудки садової

Для того, щоб незабудки і її квіти радували вас при вирощуванні будинку, потрібно не тільки підібрати найбільш відповідний для вас вид, але і правильно посадити її. Така рослина, як незабудка садова, воліє пухкі, помірно поживні і зволожені ґрунти з хорошим дренуванням у легкій тіні. Квітка може рости і на сонці, але найбільш повно свої декоративні якості вона проявляє саме в напівтіні. Помилково вважати, що сонце збільшить термін цвітіння – навпаки, від яскравого сонячного світла пелюстки квітів «згорять». Не варто висаджувати незабудку на дуже багаті ґрунти, оскільки рослина починає «жирувати» і формує потужний куст, який практично не цвіте.

Вирощування розсади незабудки садової з насіння

Вирощування незабудки із насіння – найпоширеніший спосіб розмноження садової незабудки. Виростити незабудки можна і через розсаду, і безрозсадним методом. При цьому з насіння незабудка в основному і вирощується. Найчастіше їх вирощують як дволітню рослину. Підготовлене насіння необхідно занурити в трохи підсолену воду. Спливлий посадковий матеріал потрібно викинути, швидше за все, він не зможе прорости. Решту насіння необхідно просушити. Як і у всіх дволітників, насіння незабудки висівають у травні-червні на розсадочні грядки або в плошки з пухкою родючою землею. Насіння висіває поверхнево на ущільнену зволожену рівну поверхню ґрунту і лише трохи присипає легким ґрунтом або піском. Посіви накривають спанбондом, поліетиленом або склом, підтримують ґрунт у вологому стані, поливаючи акуратно з розпилювача або поверх нетканого укривного матеріалу. Перші сіянці з’являються вже буквально через п’ять-шість днів. Після сходів посіви звільняють від укриття.

Коли утворюється два справжніх листочки (зазвичай через 3-4 тижні), незабудки просмикують або розсаджують по горщиках (1-3 рослини) або на розводочні грядки на відстані 5-7 см. між рослинами. Щоб кущики були компактними, вирощування розсади незабудки проводять у напівтіні. Розсаду періодично поливають, ґрунт рихлять, видаляють бур’яни. Для кращого кущіння розсаду прищипують. Підгодовують незабудку комплексним мінеральним розчинним добривом для розсади раз на два тижні. Поступово концентрацію добрива підвищують. Наприкінці серпня – на початку вересня незабудки утворюють щільну розетку листя. У такому вигляді їх висаджують на постійне місце за рекомендованою для сорту схемою (15-25 см між рослинами) і добре поливають

Посадка розсади незабудки садової

Вирощують розсаду незабудки до тих пір, поки рослини не підростуть до чотирьох-п’яти сантиметрів у висоту. Потім можна висадити саджанці на місце постійного виростання з інтервалом в п’ятнадцять-двадцять сантиметрів.

У деяких джерелах зазначено, що висаджувати молоді незабудки у відкритий ґрунт потрібно наприкінці серпня. Незабудка садова вирощування з насіння

Відмінна особливість незабудки – стійкість до пересадок. Після переміщення у відкритий ґрунт виживають практично всі рослини. Але вкрай важливо для цього гарненько полити їх після пересадки. На зиму незабудки мульчують опалим листям, лапніком або торфом. Квітнення незабудки настає наступної весни. Садова незабудка зацвіте раніше, якщо у квітні над нею спорудити тимчасові укриття. На другий рік вирощування, щоб продовжити цвітіння і обмежити освіту насіння, в’ялі квітки своєчасно видаляють.

Способи розмноження незабудки садової

Незабудки стають все більш популярними серед квітникарів і з’являються на клумбах все частіше. Використовуються різні методи розмноження квітки, про які ми і поговоримо. Коли сіяти насіння незабудки? Найкращий час для посадки цієї чудової квітки насінням – липень, оскільки ґрунт вже досить прогрітий, і є ще місяць для адаптації та вкорінення насіння. Перед посадкою землю перемішайте з перегноєм, трохи зволожте, зробіть неглибокі ямки і всипте у відкритий ґрунт насіння незабудки. Насіння потрібно зверху трохи присипати піском, накрити плівкою, яку через 2 тижні необхідно зняти. Перші 2 тижні після посіву не можна знімати плівку, поливати насіння. Вони повинні «заборонити», тоді рослини краще вкореняться.
Черенкування – найпопулярніший спосіб розмноження при роботі з незабудками. Для черенкування необхідно вибрати куст, що добре розросся, і відрізати найвищі черинки трохи нижче пущеного стебелька. Черенок потрібно поставити у воду до того моменту, поки він не пустить коріння. Потім його висаджують у землю. Для цього в підготовленому ґрунті (зволожена, удобрена торфом і перегноєм) роблять неглибокі ямки, висаджують в них рослини і трохи присипають сухою землею зверху, поливають під корінь. Через 5 днів потрібно внести добриво. Краще брати універсальне, переконавшись, що в його складі немає аміачного компонента.

Розмноження незабудки методом ділення кущів – не такий складний процес, як здається. Корінь квітки дуже розлогий, і розділити його можна одним рухом секатора. Потрібно акуратно струшити з кореня рослини землю, вибрати частину кореневища з «колінкою» (вигин), розрізати його вертикально. Для кращого приживлення коріння можна опустити в розчин універсального добрива. Потім кущики висаджуються, як звичайна розсада. Після поділу кущів, на наступний рік, насіння саме розсіється, і кущів стане набагато більше, чого допускати не варто. Потрібно проріджувати кущики, тому що, якщо незабудка буде занадто густо посаджена, це призведе до того, що колір буде менш рясний і яскравий. Незабудка садова вирощування з насіння

Догляд за незабудкою садової

Доглядати за цими невибагливими квітами дуже легко, їм потрібен тільки акуратний полив під корінь, щоб вода не потрапляла на зелені частини рослини, та розпушування ґрунтового шару. Не заливайте рослини, інакше вони загниють або захворіють. Якщо ґрунт постійно буде сухим, то незабудки, як правило, дуже швидко відцвітають. Щоб рослини розмножувалися самосівом, відберіть кілька кущів і залиште на них відцвілі суцвіття, щоб пішло дозрівання горішків з насінням. У решти ж незабудок після цвітіння суцвіття видаляйте, інакше вони заполонять всю ділянку. Пересаджувати незабудки на інші місця можна як восени, так і в період, коли на них вже є бутони або квітки, пересадку ці рослини переносять дуже добре. Навесні і восени можна провести підживлення кущів незабудок. Для цього в 10 л води додайте і розмішайте по чайній ложці нітрофоски, сульфату калію і сечовини. Можна взяти і мінеральні комплекси («Квіточка», «Смарагд», «Агрікола»). Пошкоджувати незабудки можуть хрестоцвітні блошки, колонії тлі, слимаки, совки. Хвороби, які можуть вражати рослини: гнили (коренева і сіра), борошняна роса (справжня і помилкова). Для профілактики гнилів незабудки можна обробити препаратом «Хом», а від борошняної роси – «Швидким» або «Топазом». При появі тлі треба провести обприскування «Іскрою».

Якщо зими у ваших краях суворі, то восени замульчуйте незабудки, прикрийте їх лапником.

Якщо ви дуже любите ці скромні блакитні квіточки, восени можете викопати одну або декілька рослин, пересадіть їх у горщики. Зберігати їх треба в підвалі (температура там не повинна опускатися нижче нуля). У лютому перенесіть їх у кімнату, розмістіть на підвіконні. Тоді вже в березні незабудки порадують вас рясним цвітінням

Незабудка (від лат. Myosotis) відноситься до сімейству Бурачникові. У роду налічується понад 50 видів, які ростуть в Європі, Африці, Америці, Азії, Новій Зеландії та Австралії, Росії. Рослина розташовується у вологих, іноді болотистих місцевостях. У Росії цю квітку добре знають і люблять, вона отримала в народі такі назви, як «горлянка», «пригожниця», «гарячкова трава». Приступаючи до споруди в своєму саду красивого квітника з незабудки, вирощування і догляд – ось головні питання, які потрібно вивчити. А наша стаття вам у цьому допоможе.

Характеристика рослини

Маленькі, зазвичай блакитні, квіточки на довгих стеблях.

Квіти незабудки можуть бути:

Стеблі довгі, досягають 40 см. Листя можуть бути ланцетними, сидячими, лопатчастими, лінійно-ланцетними. Квітки по фарбуванню – блакитні, рожеві, білі. Зібрані в суцвіття. Плоди рослини – невеликі щільні коробочки у формі горішка, всередині безліч чорних блискучих насіння. Вони добре приживаються і можуть зберігати всхожість до 3 років.

Види незабудки

Більше половини всіх видів незабудки ростуть на територіях Росії і колишнього СРСР. Розгляньмо деякі найвідоміші.

Незабудка альпійська (Myosotis alpestris). Місце поширення – кам’янисті місцевості Кавказу, Карпат, Альп. Кореневище рослини коротке, стебель низький – до 15 см. Листя світло-зелені, а пелюстки темно-блакитні. Любить перебувати на яскравому світлі, в цих умовах може цвісти до 7 тижнів. Розмножується насінням.
Незабудка болотна (Myosotis palustris). Росте у вологому ґрунті, по берегах водойм і боліт. Стеблі довгі, гілкові. Листя квітки великі, яскраво-зелені. Пелюстки рожевого або блакитного кольору, квітки порівняно великі, до 1,2 см в діаметрі.
Незабудка польова. Вважається лікарською рослиною. Втечі невисокі, квітки маленькі, блакитні.
Незабудка лісова (Myosotis sylvatica). Багаторічник з довгим стеблем, зеленим овальним витягнутим листям. Квіточки численні, розташовуються на квітоножках і зібрані в завиті суцвіття. Залежно від сорту, фарбування пелюсток може бути рожевим, блакитним, синьим. Рослина любить тінь і вологу.

Селекціонери постійно виводять нові види незабудки з квітками різного забарвлення – фіолетовими, жовтими, кремовими.

Селекціонери вже створили сорти незабудки з рожевими і фіолетовими квітками.

Незабудка альпійська рідко зустрічається в природі нашої країни, найчастіше вирощують її одомашнений варіант, який називається «Незабудка альпійська садова» (Myosotis х hybrida hort). Ця садова рослина дуже невибагливо – добре росте і цвіте на сонці, в тіні, в умовах посухи. Навіть витримує невеликі, до -5 градусів, заморозки. Цвісти може довго – близько 45 днів. Популярні сорти незабудки садової:

«Мюзик» – висока квітка з темно-блакитними пелюстками.
«Індиго» – невеликі кущики до 15 см заввишки, з синіми квітками.
«Розільва» – маленькі рослини, пелюстки квітів рожеві.
«Вікторія» – кущики маленькі, округлі, з ніжно-блакитними квітками.

Відхід у домашніх умовах

Незабудка росте і прекрасно себе почуває в природних умовах, тому є невибагливою рослиною. Вирощують її зазвичай в саду або в оранжереї.

Освітлення

Хоча й вважається, що квітки незабудки добре ростуть в тіні, сонячне світло їм все ж необхідне. Потрібно забезпечити умови, коли вирощувана квітка знаходиться на сонці від 3 до 6 годин на добу, ідеальні будуть умови напівтіні. У цьому випадку цвітіння буде більш рясним.

Враховуючи рекомендації, в саду потрібно вибирати місце, де квітка буде півдня під сонцем і півдня в тіні. У приміщенні обирають південну сторону, не забуваючи вчасно завішувати вікна. Також потрібно пам’ятати про регулярні провітрювання.

Полив.

До поливу незабудка більш вимоглива. Вона добре росте тільки у вологому ґрунті, тому не можна допускати її пересихання. Поливати краще нечасто – приблизно 1 раз на тиждень, але рясно, добре зволожуючи грунт. Допускається регулярне обприскування квітки теплою водою. Регулярність поливу розраховують, виходячи із зовнішніх умов. Якщо незабудка довго знаходиться на сонці, поливати її потрібно частіше, якщо в тіні – рідше.

Хвороби і шкідники

Завдяки своїй природній витривалості, незабудки мало схильні до захворювань і ураження шкідниками. Проблеми можуть виникнути в результаті неправильного відходу. Якщо часто поливати і допустити закисання ґрунту, можуть розвинутися грибкові захворювання – сіра гниль, болісна роса. У цьому випадку допоможе обприскування фунгіцидами.

Як виростити незабудку

Вибираючи ґрунт для вирощування рослини, потрібно врахувати два фактори:

грунт не повинен бути занадто поживним, інакше незабудка буде сильно розростатися і практично не цвісти;
грунт не повинен бути бідним піщаним, інакше квітка буде погано рости.

Ідеальний варіант – вологий луговий грунт. Далі потрібно буде стежити за рівнем вологості і дотримуватися режиму поливу.

Удобрювати незабудку потрібно нечасто. Після посадки, через 2 тижні, потрібно внести рідке мінеральне добриво. Навесні краще підгодовувати торфом і перегноєм, а восени органічними мінеральними добривами.

У період зростання рослини ґрунт потрібно періодично розпушувати, щоб забезпечити кращий доступ вологи і підживлень. А ось прополювання незабудка не потребує – потужна коренева система не дає бур’янам шансу пробитися назовні. На зимівлю рослини нічим не накривають.

Посадка

Для посадки в саду вибирають затінене місце.

Спочатку потрібно вибрати місце в саду, де незабудка буде отримувати достатньо світла і перебувати в напівтіні. Можна вирощувати рослину поруч з високими кольорами, які будуть відкидати тінь. Наприклад, в якості сусіда підійде розлогий папороті.

У відкритому ґрунті найкраще підходить спосіб вирощування із насіння:

Ґрунт добре рихлять, вносять торф і перегной, потім розрівнюють.
На поверхні роблять борозни і розкладають в них насіння, відступаючи між лунками приблизно 10 см.
Насіння трохи присипає ґрунтом і накриває зверху поліетиленом.
Поливають регулярно, підтримуючи ґрунт у вологому стані. Робити це потрібно акуратно, обприскуючи або пропускаючи воду через шматок матерії.

Сходи незабудок з’являються через 2 тижні після посадки. При появі перших листків необхідно прорідити паростки або розсадити їх на відстані 5 см один від одного. Цвітіння починається в травні і триває до 2 місяців.

Інший варіант посадити незабудку в саду – виростити попередньо розсаду. Для цього восени насіння рослини висівають в ємностях з легким ґрунтом, несильно заглиблюючи. Під шаром ґрунту обов’язково повинен бути шар керамзиту. Поливати розсаду до появи сходів краще через аркуш паперу.

З появою листиків сходи пікірують і переміщують в холодну теплицю до початку весни. Наприкінці квітня розсаду можна висаджувати у відкритий ґрунт. Цвітіння почнеться в травні.

Незалежно від способу вирощування, посадка і догляд за незабудкою не доставлять багато клопоту.

Розмноження

Правильно посадивши і розмноживши незабудку, можна створити на ділянці красивий килим з квітів.

Існує три основні способи розмноження незабудок:

Насінням. Насіння можна зібрати вручну в період дозрівання плодів. Для цього підсохлі гілочки з плодами зрізають і витрушують насіння в тому місці, де хочуть виростити незабудку. Але простіше дозволити рослині розмножитися самосівом, попередньо пересадивши його в потрібне місце. Головне, не допускати сильного розростання кущів незабудки, періодично проріджуючи їх.
Поділом кущу. Можна розмножити незабудки квітки шляхом ділення кущу на кілька частин. Пересадку роблять у будь-яку пору року – коренева система квітки дуже сильна, здатна легко приживатися.
Черенкуванням. Спосіб підійде для розмноження сортових незабудок. На початку червня потрібно зрізати зелені пагони на верхівці куща (близько 5 см). Висаджують їх відразу у відкритий грунт, притеняють і накривають плівкою. Поливають акуратно, намагаючись не потрапляти на листики. Для кращого кущіння зверху трохи прищипують. Розмножені таким способом рослини цвітуть в цьому ж сезоні, але нетривало. На зиму рослину вкривають лапником або торфом.

Якщо правильно посадити і розмножити квіти незабудки, можна отримати гарний різнобарвний килим, який стане окрасою саду.

Досить часто цю скромну рослину називають «королевою травня». Одна з легенд говорить, що ці блакитні квіти розкидають по землі ангели, щоб люди хоча б зрідка згадували про небо. Крім того, незважаючи на те що назва квітки різними мовами помітно відрізняється, у всіх народів вона має практично одне і те ж значення – «не забудь мене». У цій статті ми розповімо, як виростити такий зворушливий і символізуючий відданість і вірність багаторічник, як незабудка садова.

Легенди і повір’я

У багатьох європейських країнах у стародавні часи незабудку шанували як особливу рослину і навіть на її честь влаштовували свята. На Русі цю квітку називали також пригожницею, гарячковою і чаклунською травою. Наші предки вважали, що якщо вдягнути на улюбленого вінок із незабудок, то він приворожить його міцніше будь-якого чаклунського засобу.

У Німеччині досі поширене повір’я про те, що незабудка садова може відкрити скарб, а також допомогти з’ясувати ім’я звуженого. Ковалі багатьох країн вважали, що сталь, загартована в соку цієї тендітної рослини, ставала більш міцною і легкою, а клинок з неї міг різати залізо.

Ботанічна характеристика

Незабудки – це трав’янисті рослини, які віддають перевагу вологим і затіненим місцем. Висота сильно гілкового стебля цієї рослини може варіюватися від 10 до 40 см. У нього сидяче листя загостреної ланцетної форми. Пелюстки його численних кольорів можуть бути пофарбовані в блакитний, синій, рожевий, білий і навіть кремовий колір. Незабудка садова утворює кистевидні суцвіття. Цвіте вона з травня і до середини липня, після чого утворює плоди – горішки, в яких визрівають чорне, дуже дрібне насіння овальної форми. Коли плодики розтріскуються, насіння падає на землю і проростає. В результаті такого самосіву виходить досить міцна розсада, здатна перезимувати в умовах наших зим.

Види для садка

Незважаючи на велику видову різноманітність і безліч різних сучасних сортів, у квітникарстві та декоративному садівництві найчастіше використовують такі незабудки:

болотяну (Myosotis palustris);
лісову (M. caespitosa);
альпійську (M. alpestris);
розставлене кольорове (M. dissitiflora);
альпійську садову (M. х hybrida hort).

У садах найбільш часто зустрічається особлива культурна форма – незабудка альпійська садова. На основі її і перерахованих вище видів сьогодні створені різноманітні гібриди і виведено безліч сортів, що відрізняються між собою не тільки забарвленням пелюсток.