АСЦИТ: ЛІКУВАННЯ Пацієнту призначаються спіронолактон та фуросемід; лапароцентез при асциті — під контролем УЗД здійснюється прокол черевної стінки та відкачування рідини. Після проведення лапароцентезу встановлюються тимчасові чи постійні перитонеальні катетери.
Лікування може зупинити накопичення рідини. Лікування асциту може допомогти полегшити симптоми та зменшити ускладнення. У деяких пацієнтів асцит може зникнути за допомогою діуретичної терапії або трансплантації печінки. У разі гепатиту, пов'язаного з алкоголем, асцит може зникнути з поліпшенням функції печінки.
Асцит — це надмірне накопичення вільної рідини в черевній порожнині ( в нормі ~150 мл). Асцит найчастіше виникає внаслідок портальної гіпертензії і порушень водно-електролітного балансу (ретенція натрію і води).
При наростанні асциту внаслідок формування резистентності до діуретиків за життєвими показаннями проводять пункцію черевної порожнини з повільним випусканням рідини. У певних випадках, застосовують хірургічне лікування, яке спрямоване на основне захворювання, що спричинило прояви асциту.
Асцит — накопичення вільної рідини в черевній порожнині — найчастіше спричинюється портальною гіпертензією внаслідок цирозу (75% випадків), інші причини включають рак (10%), застійну серцеву недостатність (5%) та низку інших чинників (див. таблицю 1).
1) легкий (1-й ступінь) — виявляється тільки за допомогою УЗД; 2) помірний (2-й ступінь) — можна виявити при об'єктивному обстеженні; об'єм рідини >500 мл; 3) тяжкий (3-й ступінь) — живіт напружений, із згладженням пупка або пупковою грижею.
Класифікація асциту в залежності від об’єму асцитичної рідини. 1) легкий (1-й ступінь) — виявляється тільки за допомогою УЗД. 2) помірний (2-й ступінь) — можна виявити при об’єктивному …