Планети-гіганти

У них немає ні твердої, ні рідкої поверхні. Гази їх величезних атмосфер, ущільнюючись по мірі руху до центру, переходять у рідкий стан.

Саме відсутність чіткого переходу від газоподібного стану речовини в атмосфері до твердого або рідкого, дає можливість ученим вважати планети – гіганти планетами без поверхні.

Відмінною особливістю цієї групи планет від планет земної групи також будуть їх велетенські габарити і вага (тому тиск у їхніх надрах суттєво більше). Мала середня щільність (що наближається до середньої Сонячної, 1,4 г/см 3 ), потужні атмосфери, висока швидкість обертання, і крім того кільця (в той час як у планет земної групи їх взагалі немає) і безліч супутників.

Цій планеті властива висока швидкість обертання навколо власної осі (10-18 годин). Крім того, обертання відбувається пластами: швидкість обертання на екваторі найвища, а навколополярні області – уповільнені. Через те, що гіганти нетверді планети, вони стиснуті біля полюсів, що можна спостерігати в звичайний телескоп.

В атмосфери Юпітера і Сатурна представлені легкі елементи:

В атмосфері Урана і Нептуна переважають метан, аміак, вода та інші не надто важкі з’єднання. Інші елементи так само представлені, але їх значно менше. Астрофізики встановили закономірність, що із зростанням маси гіганта зростає і його атмосфера. Виходить, найвеличезніша атмосфера належить Юпітеру. Різниця хімічних складів гігантів пояснюються процесом формування й еволюції Сонячної системи.

У центрі гігантів присутнє незначне тверде ядро. По всій видимості, в глибині планет – гігантів, де істотний тиск і температура, присутній пласт водню, якому притаманні металеві властивості. Ця феноменальна речовина не буде повною мірою ні газоподібною, ні твердою. Але їй притаманна важлива якість: проводити струм.

Внаслідок цього, планетам-гігантам притаманне магнітне поле. Сумарне магнітне поле планет, більше магнітного поля планет земної групи.

Переважна частина природних супутників планет Сонячної системи розташовуються близько планет – гігантів.

• У Сатурна відомо 30 супутників;
• Урана – 21;
• У Юпітера – 39;
• У Нептуна – 8.

Крім безлічі супутників, відмінною рисою зовнішніх планет будуть ще й кільця – зосередження дрібних частинок, що обертаються навколо планет і які сконцентрувалися поблизу екваторіальної частини. І все ж, лише у Сатурна, представлені значні за розмірами кільця. Інші зовнішні планети наділені лише розмитими і ледве помітними кільцями.

✅Планети-гіганти Сонячної системи

Вони розташовані за межами поясу астероїдів, на великій відстані від сонця, і тому часто називаються зовнішніми планетами.

Ці 4 планети-гіганти набагато більше планет земної групи, проте в порівнянні з Сонцем здаються зовсім крихітними. Вони мають багато спільного, завдяки чому виділені в окрему групу.

Структура планет-гігантів

Всі планети Сонячної системи розділені на дві великі групи: планети земної групи (Меркурій, Венера, Земля, Марс) і планети-гіганти. Їх розділяє пояс з космічних малих тіл-астероїдів.

Цікаво. Планети-гіганти іноді називають газовими гігантами. Тим не менш, багато астрономів застосовують останній термін тільки до Юпітера і Сатурна. Уран і Нептун, які мають різні склади, виділяють в окрему групу крижаних гігантів.

Планети-гіганти Сонячної системи утворені зі складної суміші газів:

Їх головною відмінністю є відсутність звичної твердої поверхні. У міру наближення до центру планети атмосфера стає все більш щільною і в результаті переходить з газоподібного стану в рідке.

Однак чіткої межі між океаном і атмосферою, як на землі, у газових гігантів немає. Цей океан складається не з води, а здебільшого з рідкого водню.

На великій глибині тиск в планетах-гігантах виростає до такої міри, що рідкий водень стає металевим. Під шаром металевого водню розташовується ядро планети, що складається з гранично стислих кам’яних порід.

Коротка характеристика планет-гігантів

До списку планет-гігантів відносяться Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, яких об’єднує не тільки велика віддаленість від сонця, але і багато фізичні дані.

Порівняльну характеристику планет-гігантів зручно представити у вигляді таблиці.