Парацетамол

Отруєння найчастіше виникає внаслідок навмисного передозування пероральних препаратів (суїцидальні отруєння). Головним критичним органом при гострому отруєнні є печінка (пошкодження і некроз гепатоцитів). Пошкодження проксимальних ниркових канальців і гостре пошкодження нирок відбувається рідше — у 25 % хворих з важким пошкодженням печінки і в 50 % з печінковою недостатністю в ході отруєння. Пік концентрації в плазмі після перорального прийому в формі таблеток або капсул — через 2–4 год. Одноразова токсична доза для дорослих складає >150 мг/кг.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКА

Фаза 1 (перші 24 год) у більшості пацієнтів перебігає безсимптомно. Можуть виникати нудота і блювота, рідше біль у животі, підвищена пітливість, блідість та слабкість. Тяжкі симптоми (кома, тяжкий лактатацидоз) у першу добу отруєння виникають вкрай рідко — такий клінічний перебіг характерний для випадків масивного передозування препарату (75–100 г).

Фаза 2 (від 24 год до 72 год): біль та підвищена чутливість у правому верхньому квадранті черевної порожнини, жовтяниця. Ці симптоми супроводжуються підвищенням активності амінотрансфераз (АЛТ, АСТ), МНВ, концентрації білірубіну, а також гіпоглікемією та метаболічним ацидозом.

Фаза 3 (від 72 до 96 год): фульмінантна печінкова недостатність з печінковою енцефалопатією, геморагічним діатезом (рідше). Зростання концентрації креатиніну зазвичай виявляється між 2 та 5 добою отруєння.

Фаза 4 (смерть або органна регенерація): смерть внаслідок фульмінантної печінкової недостатності у більшості випадків виникає між 3 і 5 добою отруєння. У решти пацієнтів протягом 7–14 днів відбувається нормалізація лабораторних параметрів та органна регенерація.

Допоміжні дослідження: концетрація парацетамолу у сироватці крові — її слід визначати не раніше, аніж через 4 год від передозування. Найбільш інформативним є визначення концентрації препарату в інтервалі 4–8 год від його прийому, з наступним рішенням щодо призначення антидоту (N-ацетилцистеїну — NAC), оскільки в цьому часовому діапазоні його ефективність буде найвищою.

Інші дослідження: активність амінотрансфераз, МНВ, аналіз газів артеріальної крові, концентрації сечовини, креатиніну, білірубіну, молочної кислоти та фосфатів у сироватці крові.

1. Показання до госпіталізації:

1) прийом дози >75 мг/кг за менший, аніж 1 год, час, або цей час неможливо встановити (напр., пацієнт без свідомості);

2) передозування препарату з метою суїциду (незалежно від свідчень про об’єм прийнятої дози);

3) поява клінічних симптомів, що вказують на токсичну дію препарату в процесі його застосування;

4) вживання препарату в кілька прийомів за довший, аніж 1 год, час;

5) багаторазовий прийом препарату в дозах, що перевищують терапевтичну – загалом >75 мг/кг впродовж 24 год.

2. Детоксикація: промивання шлунку в межах 1 год від отруєння, призначення активованого вугілля п/о (50 г у дорослих) протягом 1–2 год від отруєння.

3. Антидот: N-ацетилцистеїн (NAC). Перевагу віддають в/в введенню, з огляду на меншу тривалість терапії, аніж при прийомі п/о. Існує ризик виникнення неалергічної анафілактичної реакції після введення NAC, проте при наявності абсолютних показань препарат не відміняють, попри появу побічних ефектів. Рішення про введення NAC впродовж перших 24 год від отруєння приймають на підставі інтерпретації концентрації парацетамолу за допомогою номограми →рис. 20.8-1. Введення NAC слід розпочинати, коли вимірюване значення знаходиться на самій кривій, чи вище неї. Слід негайно розпочинати введення NAC пацієнту, що поступив через 24 год від отруєння, або при відсутності можливості встановити час прийому токсичної дози.

Схема введення NAC (3 дози впродовж 21 год):

І доза — 150 мг/кг (макс. 16,5 г) на 200 мл 5 % глюкози чи 0,9 % NaCl протягом 60 хв;

ІІ доза — 50 мг/кг (макс. 5,5 г) на 500 мл 5 % глюкози чи 0,9 % NaCl протягом 4 год;

ІІІ доза — 100 мг/кг (макс. 11 г) на 1000 мл 5 % глюкози чи 0,9 % NaCl протягом 16 год.

Пацієнтам з масою тіла >110 кг NAC вводять в розрахованій для 110 кг дозі. Вагітним дозу NAC визначайте згідно їх актуальної маси тіла.

Моніторинг терапії NAC: після закінчення в/в введення NAC обов’язково потрібний контроль лабораторних параметрів (МНВ, креатинін, гази крові, амінотрансферази, електроліти, лактат):

4. Методи прискореного виведення: гемодіаліз. При масивному передозуванні парацетамолу (концентрація у сироватці крові >800 мг/л), яке супроводжується коматозним станом та метаболічним ацидозом, необхідно зважити можливість негайного гемодіалізу, в ході якого слід щонайменше у 2 рази підвищити дозу NAC.

5. Трансплантація печінки: встановлення показань згідно з критеріями King’s College →розд. 7.13.

Рисунок 1. Номограма, що використовується для прийняття рішення, чи отруєння парацетамолом слід лікувати антидотом, на основі концентрації парацетамолу у сироватці і часу, що минув з моменту прийому лікарського засобу. Пояснення →розд. 20.8.

Як парацетамол та інші ліки змінюють нашу особистість

Вони можуть спричинювати неконтрольовані напади люті, ігрову залежність, шахрайську поведінку та помітно впливати на наші соціальні стосунки.Серед медикаментів із психотропним побічним ефектом – найпоширеніші ліки в світі, зокрема парацетамол.

“Пацієнту п’ять” було за 50 років, коли один візит до лікаря змінив його життя.

У чоловіка був діабет, і він погодився взяти участь у дослідженні, яке перевіряло ефективність статинів, препаратів, що знижують рівень холестеролу в крові.

Однак після того як чоловік почав приймати ліки, дружина помітила моторошні зміни в його особистості. Раніше врівноважений і стриманий, він почав часто виходити із себе, став дратівливим, у нього з’явилася схильність до агресії за кермом.

Одного разу він навіть погрожував свої родині відправити їх у лікарню, якщо вони не дадуть йому спокій.

Побоюючись своїх спалахів люті, “пацієнт п’ять” припинив сідати за кермо, але навіть на сидінні пасажира, поруч із дружиною він часто не міг стримати злості. Іноді подружжю навіть доводилось повертатися додому, не доїхавши до місця призначення.

Дружина почала побоюватися за власну безпеку.

Одного дня у чоловіка сталося осяяння. Він усвідомив, що всі ці разючі зміни відбулися в ньому з початком прийому препарату, розповідає Беатріс Голомб, дослідниця із Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.

Проте коли пара звернулася до організаторів дослідження, вони заперечили зв’язок між його психічним станом і статином. Вони наполегливо порадили продовжити лікування.

Чоловік розлютився, він вибіг із кабінету, голосно лаючись, і негайно кинув вживати препарат. Лише за два тижні він знову став тим, ким його всі знали раніше.

Автор фото, Getty Images

Антидепресанти не лише покращують настрій, вони також знижують прояви нейротизму, свідчать дослідження

Іншим, однак, пощастило набагато менше. Протягом десятиліття Голомб збирала дані про пацієнтів з усіх Сполучених Штатах. Це були історії зруйнованих шлюбів та кар’єри, а приголомшлива кількість чоловіків навіть зазначали, що ледь не вбили свою дружину.

Майже в кожному випадку симптоми виявлялися з початком прийму статинів і повністю зникали після його скасування. Одному чоловікові довелося пройти цей цикл цілих п’ять разів, доки він не зрозумів, що відбувається.

На думку Голомб, це – типова ситуація. Багатьом людям вкрай важко визнати зміни у власній поведінці, а побачити зв’язок із ліками і поготів.

Іноді усвідомлення приходить надто пізно. З дослідницею зв’язувалися родичі кількох пацієнтів, зокрема всесвітньо відомого вченого та колишнього редактора юридичного видання, які скоїли самогубство.

Ми знаємо, що на нашу поведінку і риси особистості впливають психоделічні препарати, але, виявляється, й звичайні ліки можуть мати такий самий ефект.

Багато препаратів, від парацетамолу до антигістамінів, статинів, ліків проти астми та антидепресантів, можуть спричинювати імпульсивність, роздратованість або тривожність, знижувати здатність до співчуття та навіть спотворювати нашу особистість.

У більшості людей ці зміни відбуваються непомітно. Але в деяких випадках вони можуть бути разючими.

Ще в 2011 році батько двох дітей із Франції подав позов проти фармацевтичної компанії GlaxoSmithKline. Він стверджував, що препарат, який він приймав проти хвороби Паркінсона, спричинив в нього ігрову і гомосексуальну залежність.

Ліки також сприяли його ризикованій поведінці, в результаті чого чоловіка зґвалтували.

Автор фото, Getty Images

Сполучені штати щороку вживають понад 49 тис. тонн парацетамолу – 298 таблеток на людину

2015 року чоловік, який переслідував дівчат-підлітків в інтернеті, пояснив свою поведінку прийомом препарату проти ожиріння фентерміну (торгова назва в деяких країнах Duromine).

Якщо ці твердження правдиві, наслідки можуть бути приголомшливими. Серед потенційно небезпечних медикаментів – одні з найпоширеніших препаратів у світі.

А це означає, що навіть якщо на індивідуальному рівні їхній вплив незначний, ці ліки можуть змінювати особистість мільйонів людей.

Дослідження цього побічного ефекту актуальне як ніколи. Світ наразі переживає кризу надмірного застосування медикаментів. США, приміром, щороку купують 49 тис. тонн парацетамолу, що дорівнює приблизно 298 таблеткам препарату на людину.

Американці в середньому щороку витрачають понад 1200 доларів на ліки, які продають за рецептом. А з огляду на те, що населення світу поступово старіє, наша жага до медикаментів зростатиме швидше.

У Великій Британії кожен десятий чоловік старше 65 років щотижня приймає вісім різних препаратів.

Як усі ці ліки впливають на наш мозок? І чи повинні етикетки містити попередження про такі побічні ефекти?

Голомб вперше запідозрила зв’язок між ліками, що знижують холестерол, та змінами особистості майже два десятиліття тому.

Сталося це після одного загадкового відкриття, яке показало, що люди з нижчим рівнем холестеролу мають більше шансів померти насильницькою смертю.

Незабаром дослідниця виявила приголомшливу кількість доказів. Наприклад, вона знайшла дослідження, які доводили, що дієта з низьким вмістом холестеролом, спричинює агресію у приматів.

Ця залежність пояснювалася впливом низького рівню холестеролу на серотонін, важлива хімічну речовину в мозку, яка бере участь у регулюванні настрою та соціальної поведінки у тварин.

Автор фото, Getty Images

Мухи-дрозофіли стають агресивнішими, якщо в них знижується рівень серотоніну

Зміни рівня серотоніну можуть спричинити войовничу поведінку навіть у мух-дрозофіл. У людей їх також пов’язують із деякими неприємними наслідками – імпульсивністю, насильством, самогубством та вбивствами.

З цього часу з’явилося більше безпосередніх доказів. Кілька досліджень, зокрема, рандомізоване контрольоване дослідження, що є золотим стандартом в науці, довели зв’язок між дратівливістю та статинами.

Деякі дослідження виявили такий самий ефект у риб. А це означає, що механізм, який пов’язує холестерол і насильство, може існувати протягом мільйонів років.

Утім, найбільше Голомб стривожило інше відкриття – це повна відсутність інтересу до цієї теми.

Тривалий час дослідження побічних ефектів статинів стосувалися лише м’язів та печінки, оскільки будь-які проблеми в цих органах можна виявити за допомогою стандартних аналізів крові.

З нею погоджується дослідник з Університету Огайо Домінік Мішковський, який вивчає механізм болю.

Власне дослідження Мішковського виявило зловісну побічну дію парацетамолу.

Протягом тривалого часу вченим було відомо, що препарат притупляє фізичний біль, знижуючи активність у певних ділянках мозку, як-от острівцева частка.

Ця ділянка також відіграє важливу роль у формуванні емоцій і залучена в нашому досвіді соціального болю.

Як з’ясував Мішковський, парацетамол здатний зменшити не лише фізичний, а й емоційний біль.

Останні дослідження показали, що больові центри головного мозку також тісно пов’язані з емпатією.

Автор фото, Getty Images

Леводопа є найефективнішим препаратом при хворобі Паркінсона, але він може спричинювати імпульсивну поведінку у пацієнтів

Наприклад, МРТ-знімки показали, що ті самі ділянки мозку, які змушують нас відчувати “позитивну емпатію” – приємні відчуття з приводу інших людей, також відповідають і за біль.

Ось чому знеболювальні препарати можуть притупляти й нашу здатність до співчуття.

Технічно парацетамол не змінює нашу особистість, тому що його ефект триває лише кілька годин, і мало хто приймає його постійно. Але Мішковський наголошує, що ми повинні усвідомлювати особливості препарату.

“Ми ж не сідаємо за кермо під дією алкоголю, так само ми повинні знати, що перед деякими життєвими ситуаціями, які вимагатимуть від нас емоційної чуйності, як-от серйозна розмова з партнером або колегою, не варто приймати парацетамол”.

Але чому ліки взагалі можуть впливати на психіку? Річ у тім, що наш організм – це не просто набір окремих органів, які омивають хімічні речовини, а складна мережа, в якій пов’язано багато різних процесів.

Наприклад, вченим вже деякий час відомо, що ліки проти астми можуть спричинювати синдром дефіциту уваги з гіперактивністю.

Однак зовсім нещодавно вони виявили таємничий зв’язок між самими двома розладами. Наявність одного збільшує ризик виникнення другого на 45-53%.

Автор фото, Getty Images

Застосування станинів, препаратів, які знижують рівень холестеролу в крові, може помітно впливати на психіку пацієнтів

Причина невідома, але за однією гіпотезою, протиастматичні препарати спричинюють симптоми СДУГ, змінюючи рівень серотоніну або запальних речовин, які беруть участь у розвитку обох недугів.

У випадку з антидепресантами вплив на особистість пацієнта є ще більш очевидним.

Ще 2009 року команда психологів з Північно-Західного університету в штаті Іллінойс довела, що антидепресант пароксетин (інгібітор зворотного захоплення серотоніну SSRI) впливає на характер людини.

Він, зокрема, зменшує таку рису особистості, як нейротизм. Це один із показників “великої п’ятірки” в особистості людини, пов’язаний з почуттями тривоги, страху, заздрості, ревнощів та провини.

Великою несподіванкою для дослідників стало те, що препарат не стільки впливав на настрій пацієнтів, скільки змінював їхню особистість, помітно зменшуючи прояви нейротизму.

Хоча зниження нейротизму може здатися приємним побічним ефектом, це не обов’язково так.

Кожен аспект нашої особистості є палкою о двох кінцях. Невротичні люди, приміром, є більш обережними, вони не схильні до ризику. Тривожність іноді також може добре впливати на працездатність людини.

Варто зазначити, що наразі ніхто не стверджує, що люди мають припинити приймати ліки.

Автор фото, Getty Images

Препарати, що знижують холестерол, щороку рятують десятки тисяч життів, тому не можна припиняти їх прийом самостійно

Попри зазначені побічні ефекти, антидепресанти запобігають самогубствам, препарати, що знижують холестерол, рятують десятки тисяч життів щороку, а парацетамол є найпоширенішим засобом від болю, який входить у список основних лікарських засобів ВООЗ.

Але люди мають добре усвідомлювати будь-який потенційний психологічний вплив.

Це насамперед важливо, коли цей вплив є дуже сильним, як-от у випадку з препаратом леводопа, який помітно збільшує ризик розладу контролю імпульсів. Це комплекс проблем, який ускладнює протистояння спокусам і бажанням.

Препарат, таким чином, може мати дуже руйнівні наслідки для життя людини. У деяких пацієнтів під його впливом розвивається залежність від ігор, шопінгу або сексу.

2009 року в заголовки потрапила історія шахрайства на суму 60 тис. дол. Чоловік, який скоїв злочин, зазначив, що в усьому винні ліки, які він приймав від хвороби Паркінсона. Він стверджував, що вони змінили його особистість.

Дослідники погоджуються, що людство наразі не відмовиться від цих препаратів. “Ми люди далеко не завжди робимо тільки те, що корисно для здоров’я”, – зазначає Мішковський.

Його улюблений приклад – алкоголь. Як і парацетамол, алкоголь є також засобом від болю. І ми вживаємо його, тому що знаємо, що він допомагає.

Зрештою якщо робити це в помірних дозах і у правильних обставинах, в цьому немає нічого поганого.

Але, щоб мінімізувати будь-які небажані ефекти та отримати максимальну користь від ліків, які ми ковтаємо у приголомшливій кількості щодня, ми повинні знати всі їх особливості.

Втім, поки що ми не маємо достатньо знань про препарати, які потенційно змінюють поведінку окремих людей і навіть цілих спільнот.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!