Рост налогов, зарплат, тарифы и новые правила для ФОПов: что изменится с 1 января 2022 года

Закон “Про державний бюджет на 2022 рік”, який Верховна Рада ухвалила 2 грудня, передбачає підвищення соціальних стандартів. Проте відбудеться це не одразу.

Майже весь 2022 рік “мінімалка” становитиме 6 500 грн на місяць – такою вона стала 1 грудня 2021 року. Тоді мінімальна зарплата зросла на 500 грн.

Нове її підвищення заплановане на жовтень 2022 року – на 200 грн або 3% до 6 700 грн.

Наступного разу “мінімалка” збільшиться 1 січня 2023 року – до 7 176 грн.

Що з прожитковим мінімумом

Як і мінімальна зарплата, прожитковий мінімум для працездатних осіб зріс 1 грудня 2021 року – до 2 481 грн . Таким же він буде і з січня 2022 року.

З 1 грудня загальний прожитковий мінімум підвищився до 2 393 грн, для дітей віком до шести років – до 2 100 грн, від 6 до 18 років – до 2 618 грн, а для осіб, які втратили працездатність, – до 1 934 грн.

У 2022 році заплановані два підвищення прожиткового мінімуму: у липні та грудні. Загальний показник 1 липня зросте до 2 508 грн, а 1 грудня – до 2 589 грн. Для працездатних осіб – до 2 600 грн та 2 684 грн відповідно.

Для дітей віком до шести років розмір прожиткового мінімуму з липня становитиме 2 201 грн, з грудня – 2 272 грн. Для дітей віком 6-18 років сума зросте до 2 744 грн та 2 833 грн відповідно.

Для осіб, що втратили працездатність, з 1 липня сума зросте до 2 027 грн, з 1 грудня – до 2 093 грн.

Податки для ФОПів

Зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму впливає на ставки податків для фізосіб-підприємців.

Єдиний соціальний внесок. Збільшення мінімальної зарплати з 1 грудня 2021 року до 6 500 грн позначиться на розмірі ЄСВ, адже ставка його нарахування залишається незмінною – 22%.

Таким чином, з 1 січня 2022 року, як і з грудня 2021 року, мінімальний розмір ЄСВ на місяць становитиме 1 430 грн, а з 1 жовтня він зросте до 1 474 грн.

Максимальний розмір нарахованого ЄСВ (15 “мінімалок”) на місяць з 1 грудня збільшений до 21 450 грн, а з 1 жовтня 2022 року він становитиме 22 110 грн.

З грудня 2021 року ФОПи сплачують ЄСВ за себе за четвертий квартал 2021 року до 19 січня 2022 року.

Квартальна сума становитиме 4 070 грн. У податковій декларації за 2021 рік потрібно вказати зміну розміру ЄСВ: із січня до листопада – 1 320 грн, а в грудні – 1 430 грн.

При цьому ФОП подаватиме одну декларацію (про єдиний податок та ЄСВ), а не дві. У її складі буде звіт щодо ЄСВ.

Єдиний податок. Для ФОПів першої групи розмір єдиного податку на місяць у 2022 році становитиме 248,1 грн (не більше 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня).

Для ФОПів другої групи – 1 300 грн (20% від “мінімалки”), для третьої групи – 5% доходу або 3% доходу та ПДВ.

І про ФОПів, що працюють за загальною системою оподаткування . Їх доходи , отримані протягом календарного року від господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18% ПДФО та 1,5% військового збору від чистого доходу.

Обов’язкові касові апарати для частини ФОПів

З 1 січня 2022 року набуває чинності закон, відповідно до якого використання касових апаратів стане обов’язковим для ФОПів, які проводять розрахункові операції. Ця норма не стосуватиметься підприємців, які не проводять такі операції .

Бізнес, який отримує гроші від кінцевих покупців у формі готівки, жетонів, талонів або розрахунків з використанням банківських карток та інших платіжних систем, здійснює розрахункові операції.

Якщо особа купить кілограм картоплі у ФОПа та проведе безготівковий розрахунок, це буде розрахункова операція.

Якщо компанія замовить послугу з дослідження ринку картоплі у ФОПа, це не вважатиметься розрахунковою операцією, бо оплата буде здійснюватися у вигляді банківського переказу за реквізитами і відповідно до акта виконаних робіт.

Частину ФОПів зобов’язують з 1 січня користуватись касовими апаратами: як їх вибрати. Інструкція

“Якщо у вас бізнес B2B, ви працюєте переважно з такими ж ФОПами і юридичними особами, маєте угоди, проводите розрахунки через банк, то з імовірністю 99% у вас не буде операцій, що підлягають застосуванню реєстратора”, – пояснював колишній голова Державної податкової служби.

В Україні зареєстровано близько 2 млн ФОПів, з яких 1,5 млн працюють за спрощеною системою оподаткування. За оцінками ДПС, касовий апарат знадобиться 10% або 150 тис підприємців, з яких понад 50 тис уже використовують РРО.

Закон про обов’язкові касові апарати для ФОПів мав набути чинності ще 1 січня 2021 року. Проте в грудні 2020 року на тлі коронакризи та протестів ФОПів народні депутати відтермінували обов’язковість РРО/ПРРО на рік.

Штрафи за порушення застосування РРО. Сума штрафу залежить від кількості незаконних розрахунково-касових операцій: перша – 100% від суми чека, друга та наступні – 150% від суми чека.

Податківці уповноважені перевіряти використання РРО і штрафувати підприємців у разі виявлення порушень.

12 підвищень виплат пенсіонерам

На 2022 рік заплановано 12 етапів підвищення пенсій для різних категорій. Середньорічний розмір пенсії становитиме 4 533 грн.

1 січня 2022 року набуває чинності закон “Про статус та соціальний захист українців, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи”. У звʼязку з цим пенсійні виплати підвищать 39 481 особі.

З 1 січня мінімальні пенсійні виплати для осіб, які отримали інвалідність внаслідок участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, залежатимуть від групи інвалідності.

Для першої групи інвалідності вони становитимуть 14,6 тис грн, для другої – 9,5 тис грн, для третьої – 7 тис грн.

У Мінсоцполітики повідомили, що з 1 грудня 2022 року будуть збільшені розміри пенсії для 18 тис осіб з урахуванням збільшення середньої зарплати, яка враховується при обчисленні пенсії.

Крім того, з початку 2022 року підвищення на 9% від розміру пенсії передбачене для жінок віком понад 60 років.

У жовтні уряд встановив, що із січня мінімальна пенсійна виплата кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловіку) захисників (захисниць), що загинули в зоні проведення АТО/ООС, становитиме не менше 7 800 грн.

У січні також зростуть пенсійні виплати для 65-річних осіб у звʼязку із зростанням “мінімалки”.

З 1 грудня 2021 року, відповідно до зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних, мінімальна пенсія становить 1 934 грн. Такою вона буде і з 1 січня 2022 року. З 1 липня вона зросте до 2 027 грн, а з 1 грудня – до 2 093 грн.

З 1 березня запланована індексація пенсій для майже 10 млн пенсіонерів. У 2022 році вона пройде для всіх пенсіонерів.

У березні повинна відбутися індексація компенсаційних виплат для пенсіонерів, старших за 75 років. Такі доплати встановили з 1 жовтня 2021 року. Для 75-річних пенсіонерів сума становитиме 400 грн, для 80-річних – 500 грн.

З жовтня запланована нова мінімальна пенсійна гарантія. Людина, старша за 70 років, яка має трудовий стаж 35 років (чоловік) або 30 років (жінка), отримуватиме не менше 3 тис грн.

Якщо стаж менший, мінімальна пенсійна виплата для цих катеорій громадян визначатиметься пропорційно до стажу. За наявності страхового стажу в чоловіків 25 років, а в жінок 20 років вона становитиме мінімум 2 500 грн.

З жовтня пенсіонери віком 70-75 років отримають 300 грн доплати.

Щоб вийти на пенсію у 2022 році, потрібно відповідати таким вимогам.

✔ При досягненні 60-річного віку страховий стаж має становити понад 29 років.

✔ У 63 роки пенсіонерами зможуть стати ті, хто відпрацював 19-29 років.

✔ У 65 років зможуть піти на пенсію ті, хто мають загальний страховий стаж 15-19 років.

Кожного наступного року необхідна тривалість страхового стажу зростатиме на рік. З 1 січня 2028 року необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років становитиме не менше 35 років.

Українцям, які мають стаж менше 15 років, пенсійні виплати не нараховуватимуться. Для них передбачена грошова допомога. Отримати її зможуть громадяни, дохід яких менший за прожитковий мінімум (2 481 грн у 2022 році).

Трудовий стаж можна докупити. Вартість місяця стажу становить 44% від розміру мінімальної зарплати.

Як зміняться податки

Так званий ресурсний закон, спрямований проти олігархів, містить і норми, що вплинуть на звичайних українців.

Він передбачає підвищення акцизів на алкоголь та інші продукти. Хоча ціни на підакцизні товари постійно зростають, розміри акцизів в Україні не переглядалися кілька років.

Депутати вирішили підвищити всі ставки акцизів на алкоголь на 5%. Цю норму навряд чи можна назвати антиолігархічною, оскільки за таке підвищення заплатять споживачі.

Нові податки на нерухомість, сільське господарство та надприбутки олігархів: що лишилося від “антиахметівського” закону після 11 тисяч правок

Ще одна важлива зміна – податок з продажу нерухомості .

Наразі дохід від продажу одного об’єкта на рік не оподатковується, а продаж другого і наступних оподатковується за ставкою 5%. Це дозволяє забудовникам оптимізувати витрати, продаючи квартири фізичним, а не юридичним особам.

Ресурсний закон має закрити цю можливість. Відповідно до нього, дохід від продажу третього та наступних об’єктів нерухомості, проданих фізичною особою за рік, має оподатковуватися за стандартною ставкою – 18%.

До другого читання проєкту цю норму пом’якшили . Тепер сплачувати 18% податку доведеться не з усієї суми, отриманої від продажу нерухомості, а лише з різниці між сумою продажу та ціною, за яку нерухомість перейшла до продавця.

З новими ставками: як зміниться оподаткування операцій з нерухомістю

Оподаткуванню підлягають угоди, які передбачають перехід права власності на житловий будинок чи його частину; квартиру чи її частину; кімнату; гараж; садовий будинок та господарські споруди, землю під ними; земельну ділянку.

Зміни для землевласників

Податковий закон з 1 січня впроваджує нову систему оподаткування сільгоспвиробників.

Він вводить поняття “мінімальне податкове зобов’язання” ( МПЗ ). Це сума податків, яку кожен власник сільгоспземлі має сплачувати до бюджету. Ця сума становитиме близько 5% від вартості землі на рік.

Тобто якщо сума всіх податків (податку на землю, податку на прибуток, єдиного податку), які сплачує сільгоспвиробник, буде меншою за МПЗ, то йому доведеться доплатити різницю.

МПЗ не визначається для городів, земельних ділянок дачно-будівельних та садівничих (городницьких) кооперативів, а також для сільгоспземель, що перебувають у межах населених пунктів.

Мінімальне податкове зобов’язання: нові правила гри для землевласників

Не менш важлива норма стосується податку на продаж городини.

Депутати зобов’язали сплачувати податок на доходи фізосіб (18%), якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат. У 2021 році це 72 тис грн, у 2022 році – 78 тис грн.

Більш детально про земельні податки – у відео ЕП.

Тарифи на газ та електроенергію

Відповідно до постанови уряду, з 1 жовтня 2021 року діє тариф на електроенергію 1,44 грн за кВт-год (для споживання обсягом до 250 кВт на місяць).

З 1 січня він не зміниться і діятиме до 30 квітня 2022 року. Ним користуються 80% населення.

Для українців, які споживають понад 250 кВ-год, діє тариф 1,68 грн за кВт-год.

Навесні уряд відмовився від ринкових механізмів визначення вартості газу для населення, зафіксувавши ціни на рік. Річний тариф на газ передбачає, що до кінця квітня постачальники продаватимуть газ населенню за фіксованою ціною.

Річна пропозиція для побутових споживачів – від 7,96 грн за куб м до 13,5 грн за куб м. Клієнти “Нафтогазу” за річним тарифним планом “Фіксований” платять 7,96 грн за куб м.

Зміняться тарифи на розподіл палива облгазами. Рішення про встановлення тарифів на розподіл газу для операторів ГРС Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила 22 грудня.

За словами голови комісії Валерія Тарасюка, після перегляду тарифи залишаться на нинішньому рівні.

“Ми виходили з того, щоб коригування тарифів було на рівні інфляційних процесів, а вийшло навіть менше. Переважно завдяки тому, що газ на виробничо-технологічні втрати враховано на рівні 7,42 гривні за кубометр”, – заявив Тарасюк.

Найвищі тарифи на послуги з розподілу газу на 2022 рік комісія встановила для споживачів компаній “Гадячгаз”, “Закарппатгаз”, “Лубнигаз”, “Миколаївгаз”, “Тисменицягаз”, “Харківгаз” та “Чернівцігаз” – 1,99 грн за куб м на місяць.

Найнижчі тарифи отримали “Київгаз” – 0,32 грн, “Харківміськгаз” – 0,43 грн, “Кременчукгаз” – 0,46 грн, “Криворіжгаз” – 0,53 грн та “Черкасигаз” – 0,57 грн.

Новий опалювальний сезон: скільки українці платитимуть за газ, електроенергію і тепло

Зарплати лікарям зростуть

У держбюджеті-2022 передбачені кошти на збільшення оплати праці медиків. У головному кошторисі країни запроваджується показник мінімальної зарплати: 13,5 тис грн – середнім медичним працівникам, 20 тис грн – лікарям.

За словами глави МОЗ Віктора Ляшка, крім підвищення з 1 січня 2022 року зарплати, медики зможуть інвестувати у власне житло.

Він підписав договір про співпрацю з державною компанією “Укрфінжитло”, яка реалізує соціальні ініціативи у сфері нерухомості.

Для певних видів вин скасовують акцизні марки

Закон 5600 передбачає також скасування акцизних марок для певних видів вин – ця норма також набуває чинності з першого дня наступного року.

Зокрема, йдеться про звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, фактична міцність яких вища за 1,2% об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15%. За умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне походження.

А також – про тестові зразки алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться для проведення досліджень чи випробувань, але не більше 3 л кожного виробу.

Між Барселоною та Очаковом: як айтівець став виноробом. Історія Beykysh Winery

Під проведенням досліджень і випробувань мається на увазі калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну.

При цьому, про скасування плати акцизу не йдеться – лише про те, що у виробників відпадає необхідність закуповувати цю марку у податківців та клеїти її (якщо приклеїли неправильно – це автоматично штрафні санкції від Податкової).

До цього маркуванню акцизними марками підлягали усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом етилового спирту етилового понад 8,5% об’ємних одиниць.

Подорожчання реклами у Facebook

Із січня 2022 року компанія Meta додає 20% податку на додану вартість до вартості послуг соцмережі Facebook в Україні.

“Відповідно до нової норми про ПДВ в Україні, з 1 січня 2022 року Facebook зобов’язаний стягувати ПДВ з усіх продажів реклами в Україні. Щоб пересвідчитися в тому, що користувачі знають про ці вимоги, ми розробили корисні поради, які доступні в нашому центрі підтримки”, – повідомили в компанії Meta.

Зеленський підписав “податок на Google”: чи подорожчає для українців Netflix, Apple, Google та Facebook

На початку грудня компанія Google розіслала користувачам своїх платних послуг в Україні лист, у якому попередила їх про подорожчання сервісів у зв’язку з набранням чинності законом про “податок на Google”.

Зростання ВВП вже в 2023 році. Що чекає на економіку України в найближчій перспективі

Національний банк опублікував оновлений макропрогноз на 2022-2024 роки у рамках свого інфляційного звіту. НБУ, як і раніше, очікує падіння ВВП більш ніж на 30% у 2022 році, але при цьому вважає, що у 2023 році українська економіка почне відновлюватись і зросте на 4%.

В оцінках НБУ з’явилося більше оптимізму. Падіння ВВП України у 2022 році становитиме 31,5%. Це майже на 2 п.п. менше, ніж Нацбанк прогнозував улітку. Інфляція у 2022 році утримається в межах 30% (попередній прогноз – 31%). Крім того, є шанс, що вже з другого кварталу 2023 року українська економіка почне виходити зі штопора.

Тим не менш, головними ризиками для відновлення, як і раніше, залишаються бойові дії та загроза подальшої ескалації конфлікту. Додаткові складнощі будуть пов’язані з критичною ситуацією в енергетиці, яка може призвести до зупинок великих підприємств, що вкрай негативно вплине на ВВП та наповнення держбюджету.

Інфляційна динаміка

Темпи зростання споживчих цін залишаються високими, але контрольованими. За оцінками НБУ, до кінця 2022 року рівень інфляції сягне 30%.

Прискорення інфляції, як і раніше, обумовлено наслідками повномасштабної війни. У тому числі, це порушення ланцюгів постачання, руйнація виробництв і внаслідок цього скорочення пропозиції товарів та послуг, збільшення витрат бізнесу. Ще одним фактором став ефект перенесення на ціни коригування офіційного курсу гривні до долара наприкінці липня. Посилився тиск з боку загальносвітових інфляційних процесів.

У той же час, Нацбанк зазначає, що хоча інфляція у вересні 2022 склала 24,6% рік до року, ця цифра виявилася кращою за очікування. Посилення інфляційного тиску стримувалося збереженням зниженого рівня паливних податків, насиченням внутрішнього ринку пальним та незмінністю комунальних тарифів, які Кабмін “заморозив” до кінця війни.

Зміна індексу споживчих цін в Україні, %

Уповільнення темпів інфляції Нацбанк пророкує вже 2023 року. Поліпшення цінової ситуації намітиться у другому кварталі наступного року і найактивніше себе проявить до кінця 2023 року, оскільки у першому кварталі ще збережуться наслідки інфляційних шоків та погіршення очікувань. За підсумками всього 2023 року зростання цін складе 21%.

Паралельно бізнес продовжуватиме адаптуватися до нових економічних реалій, що відобразиться у скороченні витрат на відновлення пошкоджених виробничих потужностей, налагодженні логістики та збільшенні обсягу пропозиції. Додатковими дезінфляційними факторами, на думку НБУ, стануть збереження жорсткої монетарної політики та ефективна боргова політика уряду, яка дозволить скоротити обсяги емісії. Також певною мірою стримуватиме інфляцію слабкий споживчий попит, який обумовлений падінням доходів населення.

Якщо всі ці прогнози Нацбанку виправдаються, то 2024 року інфляція сповільниться до 9,4%, а 2025 року досягне цільового значення на рівні близько 5%.

“Схожі прогнози щодо уповільнення інфляції у середньостроковій перспективі дають представники банків (12,2% через три роки) та фінансові аналітики (8,5% через два роки)”, – уточнює НБУ.

Державний бюджет та джерела його фінансування

Кризові явища в економіці, падіння податкових надходжень, руйнування інфраструктури та промисловості, спричинені бойовими діями, призвели до різкого збільшення бюджетного дефіциту. Прогноз Нацбанку говорить про те, що д ефіцит бюджету (без урахування надходжень грантової допомоги) у 2022 році сягне 25% ВВП, у 2023 році – 19% ВВП та у 2024 році скоротиться до 12% ВВП . Нагадаємо, що в “мирний” 2021 рік дефіцит склав близько 3,8% ВВП.

Частка різних джерел фінансування у доходах зведеного бюджету, п.п.

Ключовим джерелом фінансування держбюджету та покриття дефіциту є міжнародна допомога. Наприклад, у третьому кварталі частка грантів у доходах зведеного бюджету перевищила 40%. Податки забезпечили трохи більше 10% доходної частини. Водночас скорочення податкових надходжень у третьому кварталі 2022 року сповільнилося. У січні-вересні було зібрано податків на 5,5% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. У третьому кварталі падіння податків становило 3,5% рік до року.

“У 2022 році відбудеться скорочення податкових надходжень насамперед у результаті звуження бази оподаткування та дії окремих податкових преференцій. Надалі очікується повернення високих темпів зростання податкових надходжень завдяки відновленню економіки”, – коментує Нацбанк.

Щодо фінансування держбюджету на 2023 рік, НБУ впевнений у тому, що вдасться відмовитися від “друкарського верстата”, замінивши емісію міжнародною підтримкою. Починаючи з 24 лютого обсяг іноземної фінансової допомоги Україні перевищив 22 млрд дол. Причому основна частина цих грошей надійшла протягом третього кварталу. Це 9,4 млрд дол., з яких 7,8 млрд дол. – гранти.

Обсяги міжнародної фінансової допомоги у 2022 році, млрд дол.

На додаток до допомоги з боку іноземних партнерів, український уряд активніше залучатиме гроші на внутрішньому ринку (за рахунок випуску облігацій). Щоправда, полювання на боргові ресурси породжує ще одну проблему – зростання державного боргу.

За оцінками Нацбанку, його обсяг на кінець 2022 року становитиме 70% ВВП. Враховуючи значний обсяг бюджетного дефіциту та переважно борговий характер фінансування, держборг до ВВП зростатиме й у 2023 році. Але НБУ вважає, що поступова фіскальна консолідація все ж таки не дозволить вийти держборгу за межі 80% ВВП.

Читайте також

Важливо Важливо Україна отримала $1,3 млрд додаткового екстреного фінансування від МВФ

Падіння ВВП у 2022 році

Незважаючи на те, що українська економіка до осені підлаштувалася під реалії воєнного часу, ВВП за підсумками 2022 року впаде щонайменше на третину. Разом з тим НБУ зазначає, що у другому півріччі темпи економічного падіння сповільнилися.

За даними Держстату, реальний ВВП у 2 кварталі скоротився на 37,2%. За оцінками Нацбанку, у третьому кварталі спад реального ВВП становив 34,4%.

“Звільнення частини окупованих територій та відкриття “зернового коридору” стали найвагомішими причинами пожвавлення економіки. Також, незважаючи на розрив багатьох зв’язків, втрату чи пошкодження потужностей та інфраструктури, скорочення робочої сили через масову міграцію, стійкість бізнесу до шоків війни перевищила очікування”, – пояснює у своєму звіті НБУ.

Зміна реального ВВП України, %

Вагомий внесок у відновлення економічної активності зробили аграрії, у яких у серпні-жовтні якраз був піковий період збирання врожаю. З іншого боку, проблеми з логістикою, особливо з вивезенням продукції експорту, гальмують цю економічну активність. Насамперед, це стосується металургії та добувної промисловості, де рівень завантаженості потужностей набагато нижчий за довоєнний. За даними Держмитниці, експорт металургійної продукції у січні-вересні 2022 року у річному вимірі скоротився на 62%. Експорт залізняку за цей же період впав на 35%.

У зимовий період додатковим викликом стануть пошкодження енергетичної інфраструктури та вимушене зменшення споживання електроенергії.

НБУ звертає увагу на те, що значні втрати не лише виробничого, а й людського потенціалу (через міграцію у тому числі) також обмежують можливості відновлення економіки України в середньостроковій перспективі. За даними ООН, з 24 лютого до 30 вересня з України виїхало 13,4 млн осіб. Із них повернулися лише близько 47% громадян.

Крім цього, на споживання впливає падіння доходів населення. Воно пов’язане як із зростаючим рівнем безробіття (за оцінками Мінекономіки, до кінця 2022 року воно становитиме 30%), так і зі скороченням реального рівня заробітної плати. Тому протягом першого півріччя 2023 року попит все ще залишатиметься пригніченим.

Зміна рівня заробітної плати в Україні, % рік до року

Перспективи економічного зростання у 2023-2024 роках

НБУ вважає, що зниження безпекових ризиків України з середини 2023 року стане ключовим фактором відновлення економіки. За оцінками Нацбанку, 2023 року темпи економічного зростання сягнуть 4%, а у 2024 році – 4,9%.

“Головним двигуном економічного зростання буде пожвавлення споживчого попиту та інвестиційної діяльності на тлі налагодження виробничих та логістичних процесів, збереження значних фіскальних стимулів”, – наголошує НБУ.

Нацбанк виділяє кілька драйверів оздоровлення економіки України у 2023-2024 роках:

• приватне споживання, яке у 2023 році зросте на 8% завдяки поступовому відновленню попиту та значним обсягам міжнародної допомоги;
• післявоєнні інвестиції на рівні 16–25% на рік у зв’язку із потребою відновлення інфраструктури та виробничих потужностей;
• позитивна динаміка обсягів зовнішньої торгівлі. І хоча внаслідок більш високих темпів зростання імпорту у 2023 році негативний внесок чистого експорту розшириться, завдяки повоєнному розблокуванню чорноморських портів він стане позитивним вже у 2024 році.

Ризики для економіки та альтернативні сценарії

Усі окреслені вище прогнози ґрунтуються на базовому сценарії. Він передбачає завершення чи максимальну деескалацію військового конфлікту у середині 2023 року.

У разі реалізації сценарію з тривалим збереженням високих безпекових ризиків перспективи відновлення економіки України у 2023 році суттєво погіршаться. Більш тривалий період пригніченого попиту, низької інвестиційної активності та логістичні обмеження стримуватимуть зростання ВВП. За таких умов повноцінне відновлення розпочнеться не раніше 2024 року.

Ці макроекономічні тренди супроводжуватимуться новою хвилею міграції працездатного населення, вимиваючи кадровий потенціал з України, скороченням виробництва у зв’язку з подальшими руйнуваннями та зростанням витрат бізнесу, падінням експорту, злетом цін на енергоносії, збільшенням темпів відтоку капіталу з країни та навіть скороченням золотовалютних резервів нижче обсягу, який може покривати три місяці критичного імпорту.

За такого розвитку подій зростання ВВП у 2023 році становитиме 1,9% Хоча інфляція буде значно нижчою, ніж у базовому сценарії, на рівні 12,4%, що пов’язано зі скороченням як пропозиції товарів та послуг, так і з подальшим падінням попиту. У 2024 році згідно з альтернативним сценарієм економіка України зросте на 2,5% , а інфляція сягне 19,6%, що вдвічі вище, ніж за базового сценарію.

Український ВВП за підсумком 2022 року впав на 29,2% – Мінекономіки

Проте все ще спостерігаються негативні тенденції, які не дають економіці почати відновлюватись.

Міністерство економіки України скоригувало свою оцінку падіння ВВП в 2022 році до 29,2%. При цьому попередня оцінка скорочення економіки складала 30,4%.

Як повідомляється на офіційному сайті Міністерства економіки, зміна відбулась після того, як Держстат оприлюднив оперативні дані щодо ВВП України у четвертому кварталі 2022 року.

“Враховуючи кращу динаміку четвертого кварталу, за оцінками Мінекономіки з урахуванням статистичних даних Держстату, за підсумком року падіння ВВП виявилось меншим за 30% і становило 29,2%. Це стало можливим завдяки злагодженій роботі уряду, парламенту, допомозі міжнародних партнерів, високій адаптивності бізнесу та населення. Разом це дозволило втримати економічний фронт та продовжити рух у напрямку перемоги”, – заявила міністр економіки України Юлія Свириденко.

Проте все ще спостерігаються негативні тенденції, які не дають економіці почати відновлюватись. Спеціалісти Мінекономіки відзначають пригнічене споживання домогосподарств, яке зосереджувалось в основному на купівлі товарів та послуг першої необхідності.

Також серед актуальних тенденцій лишається триваюче в умовах війни падіння інвестиційної активності, яке частково компенсувалось вимушеним інвестуванням бізнесом та державою в купівлю та встановлення значної кількості альтернативних джерел живлення. Позитивну роль зіграли масштабні капітальні ремонти на об’єктах енергетичної інфраструктури, відновлення зруйнованих житлових та дорожніх об’єктів, що стало можливим завдяки міжнародній фінансовій допомозі, а також подальшому розширенню фінансових програм підтримки бізнесу.