Коли частина мозку помирає: що не так з лікуванням інсульту в Україні

– Кожній третій дорослій людині, яка зараз живе в Україні, впродовж життя загрожує інсульт, – каже лікар-невролог Юрій Фломін , завідувач Інсультного центру, кандидат меднаук та експерт Міністерства охорони здоров’я.

В інтерв’ю “Українській правді.Життя” доктор Фломін, разом з докторкою Мариною Гуляєвою , керівницею науково-організаційного відділу Інсультного центру та директоркою ГО “Українська асоціація боротьби з інсультом”, пояснюють, що це за хвороба, чому важливо діагностувати її у перші години та що не так з лікуванням інсульту в українських лікарнях.

ЩО ТАКЕ ІНСУЛЬТ І ЯК ЙОГО РОЗПІЗНАТИ

Є два типи інсульту:

• ішемічний (через раптово заблоковану тромбом судину припиняється кровоплин у частині мозку),
• геморагічний (через розрив судини виникає кровотеча у речовині чи навколо мозку).

Прояви інсульту залежать від:

• у якій ділянці мозку стався інсульт;
• наскільки він пошкодив мозок.

Інсульт може “вдарити” по роботі тіла, мисленню та спілкуванню. Кожен випадок особливий, хвороба та відновлення після неї – індивідуальні.

Вміти розпізнавати ознаки інсульту в собі та інших – життєво важливо.

Найкращий спосіб діагностики – тест FAST . Він допомагає помітити три найпоширеніші симптоми інсульту:

F ace (лице): чи може людина усміхнутись? Обличчя симетричне чи скошене з одного боку?

A rms (руки): Чи може людина підняти обидві руки і тримати їх?

S peech problems (проблеми з мовленням): Чи може людина чітко розмовляти і розуміє, що ви їй кажете? Її мовлення незрозуміле (“наче каша у роті”)?

T ime (час): Якщо бачите будь-яку з цих ознак, одразу телефонуйте в “швидку”.

Ознаки інсульту , які має знати кожен:

• раптова слабкість чи оніміння однієї половини тіла, включаючи обличчя, руку та ногу;
• раптове порушення мовлення чи розуміння мови;
• раптове погіршення зору чи його втрата з одного боку;
• раптове запаморочення, яке часто супроводжує нудота, блювота, втрата рівноваги, падіння;
• раптовий і сильний головний біль, якого раніше ніколи не було.

Помітили хоча б одну з цих ознак – не гайте часу, телефонуйте 103.

Чим швидше людина опиниться у лікарні, яка готова лікувати інсульт, тим швидше вона отримає необхідну допомогу і тим вищі будуть її шанси на одужання.

КУДИ МАЄ ВЕЗТИ “ШВИДКА”

Інколи трапляється, що місцева “швидка” починає лікувати людину з інсультом вдома , зазначає Юрій Фломін.

Починають їй щось “прокапувати”:

– У випадку інсульту часто вірять у “чудодійні ліки”, такі як нейропротектори, хоча ці ліки не мають науково доведеної ефективності. В розвинених країнах за них платити не готові, а в нас правдами-неправдами їх просувають.

Пацієнти готові віддавати за це “лікування” тисячі гривень, які можна витратити з набагато більшою користю.

Виникає парадоксальна ситуація: у не дуже заможній країні в 2017 році на ліки з сумнівною ефективністю, які інколи ще називають фуфломіцинами – витратили 2,5 млрд гривень.

На жаль, так історично склалося, що в не дуже розвинених країнах , куди входить й Україна, люди часто вірять, що є “чарівні таблетки”, які можуть вилікувати від усіх хвороб, а держава не створює надійних перешкод для потрапляння на ринок неефективних ліків.

Інша проблема, пов’язана зі “швидкою” та інсультами – коли бригада везе пацієнта “не туди” . Часто – лише до найближчої лікарні, а не до тієї, де є фахівці та потрібне обладнання.

– Це дуже погана практика, – каже доктор Фломін . – Пацієнта з переломом не доправляють у пологовий будинок, а вагітну не везуть народжувати в тубдиспансер. А от з інсультом якесь непорозуміння постійне – пацієнтів везуть у будь-яку найближчу лікарню.

– Або нікуди не везуть, залишаючи вдома. Кажуть: “Скільки вам років? 85? Можете і вдома “прокапатись”, – додає Марина Гуляєва.

Також іноді медики “швидкої” можуть почути від бабусі чи дідуся з інсультом: “Давайте я за тиждень-два отримаю пенсію, і тоді поїду в лікарню”.

Так не має бути. Правильно: “швидка” розпізнає інсульт та екстрено доправляє пацієнта в лікарню, яка спроможна надати необхідну допомогу.

ЯКИМИ МАЮТЬ БУТИ ПЕРШІ ДІЇ В ЛІКАРНІ

Перші кілька годин інсульту в більшості випадків схожі на ситуацію, коли людина тоне, пояснює доктор Фломін.

Є дуже мало часу, щоб її врятувати – якщо у перші години ділянка мозку відмирає, то порушується функція частини тіла, яку вона забезпечувала.

По приїзду “швидкої” в лікарні мають просканувати голову, щоб переконатися, що там сталося.

Найперше роблять комп’ютерну томографію (КТ), рідше – магнітно-резонансну томографію (МРТ).

Це світовий стандарт, пояснює Марина Гуляєва. Адже там може бути взагалі не інсульт. А пухлина мозку, наприклад.

Юрій Фломін розповідає, що нещодавно у його відділення потрапив 82-річний пацієнт з Житомирської області.

У нього виникла слабкість правої руки та правої ноги, і порушення мови. Дідусь живе в селі, КТ там немає, і сімейний лікар вирішив спробувати якось його полікувати від нібито інсульту.

За два тижні старенькому стало гірше. Коли пацієнту зрештою зробили КТ, виявилось, що в нього множинні метастази раку в головному мозку.

14 міфів про інсульт, про які варто знати кожному. Пояснює лікар-невролог

З тим, щоб робити КТ пацієнтам з підозрою на інсульт, в Україні – серйозна проблема. Минулого року МОЗ із залученням фахівців Української асоціації боротьби з інсультом і робочої групи провели зріз, як, скільки, коли і ким надається допомога пацієнтам у гострій фазі інсульту.

Марина Гуляєва брала участь в цьому дослідженні. Результати критичні:

– В Україні є понад 500 відділень, куди госпіталізують пацієнтів з гострим мозковим інсультом.

З них лише близько 10% мають доступ до візуалізації (КТ), відповідають мінімальним вимогам, які у світі висувають до лікарень, готових лікувати інсульт.

Легко порахувати, що 90% медзакладів не можуть надати сучасну допомогу при мозковому інсульті, яка зазначена і в міжнародних, і в українських протоколах.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ВЕЗУТЬ У ЛІКАРНЮ, ДЕ НЕМАЄ КТ?

Система нереформована, обладнання бракує, навчених лікарів теж.

Тому питаємо експертів, що в цих умовах краще: везти в звичайну районну лікарню і сподіватися на диво, вимагати “швидку” доправити у лікарню, де є КТ, чи брати свою машину та везти самому?

– Якщо поруч немає місця, де надають якісну допомогу при інсульті, намагайтеся забезпечити дві речі:

1) зробити КТ голови, щоб перевірити, чи це справді інсульт та відкинути інше захворювання (рак, наприклад),

2) проконсультуватись хоча б дистанційно з фахівцем з інсульту, який розкаже, що це таке, і порекомендує, що робити далі, – радить Юрій Фломін.

Якщо “швидка” готова везти хворого тільки в найближчу лікарню, де немає КТ, краще скористатися послугами приватної “швидкої”, якщо така є у вашому місті, щоб якнайшвидше дістатися “правильної” лікарні.

Везти самотужки в машині – ризикований варіант. В дорозі людині може стати гірше, людям поруч буде лячно.

Але, з іншого боку, на другій шальці терезів – перебування пацієнта у місці, де йому взагалі не нададуть потрібної допомоги.

– Що гірше? Треба добре зважувати. На Заході відповідають однозначно: везти, бо невідомо, що буде за пів години, яка потрібна буде допомога, – пояснює Юрій Фломін.

У нас був прикрий випадок. Маленька лікарня під Києвом. Місцева “швидка” відмовилась везти в інше місце, крім райлікарні. Пацієнт був помірної тяжкості. Вони не робили йому КТ, лікували на свій розсуд.

Наступного дня телефонують нам родичі й благають його врятувати. Бо за ніч стан пацієнта погіршився, його перевели в реанімацію, поставили дихальні трубки, підключили до апарату штучної вентиляції легень.

Ця ситуація на порядок складніша, ніж була вчора. І вивести з цього стану – набагато складніше.

ТРИ СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ ІНСУЛЬТУ

80% інсультів пов’язані з тим, що блокується якась судина, кров не біжить до ділянки мозку, і вона страждає від браку кисню і поживних речовин.

Якщо кровотік до неї відновити, вона виживе і продовжить працювати. Але на це є лише 4,5-6 год від початку захворювання.

Тромболізис – це внутрішньовенна ін’єкція ліків , які допомагають швидко розчинити тромб, що перекриває доступ крові (кисню) до конкретної ділянки мозку . Процедура підходить для 10-20% випадків інсульту.

– Без КТ тромболізис при інсульті неможливий.

Якщо ввести тромболітик пацієнту з крововиливом (інший тип інсульту – УП), це його вб’є, майже на 100% . Тому так робити протизаконно, – пояснює Юрій Фломін.

За даними експертів, у Києві стається до 10 тисяч інсультів на рік. Хоча б у 5% випадків у столичних лікарнях мають робити тромболізис, а виконують лише декілька таких процедур на рік.

Є інше втручання – механічна тромбектомія . Можна залізти в судину і її почистити, відновивши кровотік. На це є шість год від початку інсульту, але це складніше втручання, яке потребує відповідного обладнання , і витрати на таке лікування значно вищі. Процедура підходить для 5-10% пацієнтів.

До уваги жінок: вчені назвали унікальні причини, які можуть викликати у вас інсульт

Втім, найважливішим елементом лікування для широкого загалу пацієнтів з інсультом є не тромболітична терапія чи тромбектомія, а перебування в інсультному блоці. Воно ефективне для понад 90% пацієнтів з інсультом , пояснюють лікарі.

В інсультному блоці є лікар, який розуміє, що робити, є медсестра навчена, фізичний терапевт, логопед та ерготерапевт. Вони проведуть обстеження, не допустять ускладнень, допоможуть пацієнту стати на ноги, він швидше відновлюється і виписується з лікарні. Вже у перші дні йому призначать профілактику наступного інсульту.

– Це найважливіше при інсульті , – перераховує Юрій Фломін.

Українські реалії лікування інсульту можна охарактеризувати фразою: “Немає КТ? Розберемось і так”.

– Коли нема КТ, пацієнту можуть робити хіба нейтральні речі: доглядати його, годувати, робити якісь крапельниці… І дивитися, що вийде, – пояснює Юрій Фломін.

У деяких лікарнях є звіти, де летальність від інсультів – 100%. Це дивно, адже, на щастя, більшість пацієнтів з інсультом не помирають, навіть якщо їм взагалі не надають меддопомогу. Але у більшості тих, хто вижив, будуть серйозні наслідки (порушення рухів, мови, зору, чутливості, розумових функцій тощо).

Як мало б бути: куди б не прийняли пацієнта, якщо він кандидат для екстрених втручань – на кшталт тромболізису при інсульті – його негайно мають переправити туди, де ці втручання роблять, пояснюють експерти.

Якщо ж час, коли цю процедуру можна зробити, вже минув, лікарня має, як мінімум, організувати транспортування пацієнта туди, де йому проведуть КТ голови, щоб встановити правильний діагноз, від якого залежать лікування та реабілітація.

– Реалії такі, що пацієнтів з інсультом госпіталізують до будь-якої лікарні, подекуди – у будь-яке відділення. Інсультних відділень вкрай мало.

Яка різниця між неврологічним відділенням та інсультним? В неврологічному пацієнта везуть в палату, де лежать всі інші неврологічні пацієнти (наприклад, з радикулітом чи головним болем).

Чи має тамтешній персонал навички, необхідні при інсульті? Ні. Там взагалі може бути одна медсестра на 30-60 ліжок.

Не виконується обов’язкова протокольна частина, щоб запобігти основним ускладненням пацієнта, яких можна уникнути на вході в лікарню, – пояснює Марина Гуляєва.

Як має бути : “Заїжджає пацієнт – медсестри одразу перевіряють, чи порушене ковтання. Якщо порушене, пацієнта не можна годувати чи поїти через рот.

Родичі, піклуючись про хворого, намагатимуться його нагодувати. І якщо в нього порушене ковтання, та ще й є афазія, він сказати не може нічого. Через добу це може призвести до аспіраційної пневмонії, ще через дві-три доби – до смерті”, – пояснює Марина Гуляєва.

Юрій Фломін додає, що медсестри – зазвичай добрі, співчувають і хочуть допомогти, погодувати. Навчена медсестра інсультного блоку відрізняється від інших тим, що скаже: “Не годуємо, поки ми не перевіримо, чи безпечно пацієнт ковтає”.

Або ще ситуація: часто пацієнту дискомфортно справляти нужду лежачи. Він просить: “Можна піти в туалет?”. Ненавчена медсестра скаже: “Ідіть”. Навчена ж відповість: “Чекайте, вам поки не дозволяють ходити, ви можете впасти і травмуватись. Зараз вас проведуть до вбиральні, почекають та відведуть назад”.

Експерти пояснюють, що інсультне відділення має бути відділеним, зі своїм окремим персоналом, який пройшов вишкіл і розуміє особливості допомоги.

Коли хворий поступив в інсультний блок, медсестра має одразу виміряти його температуру. Якщо підвищена – мусить доповісти про це лікарю. Це ж стосується вимірювання тиску, насичення крові киснем, рівня цукру в крові тощо.

Медсестра має знати прояви інсульту та певні аспекти інтенсивної терапії. Адже інсульт – невідкладний стан. Зараз пацієнт ще ковтає, а через 3-4 години вже ні, бо розширилась ділянка ішемічної зони.

Коли пацієнти приїжджають за допомогою уже після гострого періоду, медсестра має оцінити ризик падіння. Якщо ризик високий, повідомляють фізичних терапевтів, на дверях палати вказують відповідну інформацію, і пацієнт знає, що йому не можна самому підводитись та ходити.

Важливий також догляд за шкірою, щоб не було пролежнів, і за ротовою порожниною, щоб не було інфекцій.

Медсестра має вміти правильно годувати пацієнта з урахуванням його можливостей, функції ковтання і рівня свідомості, а також уміти спостерігати за станом хворого, виявляти тривожні ознаки й одразу повідомляти лікаря. Бо лікар перебуває з пацієнтом до години на добу, а медсестра – майже постійно.

НАСЛІДКИ ІНСУЛЬТУ

Часто інсульт спричиняє слабкість з одного боку тіла, впливаючи на рухи руки та ноги. Це може вести до проблем з ходьбою, рівновагою та триманням речей.

Проблеми з контролем – кишківником чи сечовим міхуром – поширена річ після інсульту. За кілька тижнів ситуація зазвичай покращується.

Після інсульту в декого змінюється поведінка, наприклад, людина втрачає інтерес до речей, які приносили їй радість.

Стає імпульсивною чи агресивною, легше “спалахує”.

• втома не минає після відпочинку;
• відчуття тривоги чи депресії;
• зміни в поведінці: більша дратівливість чи імпульсивність, сильна прямота;
• важко контролювати емоції.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ

Найважливіший період щодо збереження життя – 7-10 днів від початку захворювання. Максимум проблем виникають тоді. Тому надважливо правильно організувати допомогу впродовж цього періоду.

Відразу після стабілізації стану розпочинається робота з відновлення порушень, обумовлених інсультом.

Як має бути: Медики вивчають ваші проблеми і знаходять способи їх вирішити хоча б частково; терапія починається невдовзі після інсульту, зазвичай упродовж перших 48 годин.

Річ у тім, що без тромболізису чи тромбектомії частина мозку гине. Оживити її вже неможливо. Цей шматочок мозку керував певними функціями: рухами правої руки, наприклад.

На щастя, мозку властиво перебудовувати свою роботу, він має так звану нейропластичність.

– Саме на цьому грунтується реабілітація: центральну нервову систему вчать працювати інакше. Мозок не може працювати так, як раніше, але може перебудувати роботу. Це схоже на те, коли проспект Перемоги закритий, то водій шукає об’їзд, як дістатися потрібної точки.

Нейропластичність найкраще працює в перші дні та тижні від початку захворювання. Як тепла глина. Поки вона м’яка, з неї можна щось ліпити, а коли проходить час і вона засихає – вже нічого не вдієш.

• фізіотерапевт: допомагає покращити силу, мобільність, рівновагу та витривалість;
• ерготерапевт: допомагає повернути самостійність, наново навчаючи щоденним звичкам;
• логопед: допомагає покращити мовлення, читати, писати, а також виправити проблеми з ковтанням води та їжі;
• дієтолог: дає поради щодо правил харчування та зміни раціону;
• психолог: допомагає з труднощами з пам’яттю та мисленням, а також з емоційними проблемами на кшталт депресії.

Це – стандарт в доказовій медицині.

Українська реальність: реабілітації практично немає.

– Ми питали медзаклади, скільки в них є фахівців з фізичної терапії, ерготерапії тощо.

З’ясувалося, що на 500 відділень, куди приймають пацієнтів з інсультом, є аж 50 логопедів. А в кожному інсультному блоці чи центрі має бути хоча б по 2 посади логопедів, – пояснює Юрій Фломін.

І додає, що близько 70% людей, які вижили після інсульту, мають ті чи інші функціональні порушення (обмеження рухів, спілкування, самообслуговування тощо).

Реабілітація в стаціонарі, якщо вона доступна, дозволяє близько 2/3 пацієнтів зробити незалежними від сторонньої допомоги. Якщо вона не доступна – вони залишаються залежними.

– Якщо людина може сама себе обходити, залишитись сама вдома, нагріти їсти і зробити чаю, піти до вбиральні, користуватись побутовими приладами, ми вважаємо, що вона практично незалежна у повсякденному житті. Це перше і головне, до чого ми прагнемо в реабілітації людини після інсульту.

В нас середній вік людей, які вперше хворіють на інсульт, трохи за 60 . Жінки страждають інсультами тяжчими, з важким інвалідизуючим компонентом, з більшою депресією, – пояснює Марина Гуляєва.

– У нас досі немає усвідомлення того, що інсульт – величезна загроза, – каже Юрій Фломін.

Вас турбувала б ситуація, коли у вашому місті немає пожежної частини і при пожежі не буде допомоги? Напевно, турбувала б. З інсультом те саме, але це нікого не бентежить.

Ірина Андрейців , журналістка, для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Ризики інсульту та інфаркту: чим корисні і шкідливі веганські й вегетаріанські дієти

Що потрібно виключити із раціону, щоб “втекти” від інсульту

Звичка пропускати сніданки може призвести до інсульту – вчені

Прогулянки із друзями можуть врятувати від інсульту – вчені

Як розпізнати і правильно надати невідкладну допомогу при інсульті та інфаркті

Відразу на наступний день після новорічних святкувань з року в рік кардіологічні і неврологічні відділення лікарень переповнені хворими частіше старшого віку, але серед них трапляються і досить молоді люди.

Вперше, коли мені випало чергування в поліклініці після нового року на 2-ге січня, чесно кажучи, я більше очікувала переважання на викликах хворих з переїданням, алкогольним отруєнням, на томість практично все були люди, які перенесли транзиторні ішемічні атаки, важкі напади стенокардії, або важкі гіпертонічні кризи, фактично хворі з передінсультними або передінфарктними станами.

Чому так стається, напевно зрозуміло – переїдання, вживання більшої кількості алкоголю, недосипання, нерідко психоемоційне перезбудження. І якщо молоді і відносно здорові, ще мають, як то кажуть запас ходу, і краще чи гірше, але їх організм справляється з цими наднавантаженнями, то зі старшими, особливо, тими в кого вже були якісь проблеми з кровообігом серця чи головного мозку раніше справи гірші. Непоспав до пів другої ночі, випив якийсь там келих вина, з»їв салату з майонезом і оселедцем і раптом тиск скочив та так що й таблетки не збивають, а там і обличчя перекосило, кілька годин потримало і відпустило…., і дуже пощастило якщо відпустило за ті кілька годин.

Оскільки в такі дні швидка перевантажена, та і лікарі також люди, вони також свята святкують… дуже важливо вміти розпізнати найнебезпечніші для життя хвороби і вчасно надати невідкладну допомогу. Звичайно викликайте швидку допомогу, але чим швидше ви допоможете такому хворому, тим сприятливіший прогноз в майбутньому для його життя і здоров»я

Ішемічний інсульт трапляється значно частіше за геморагічний, а оскільки перша допомога суттєво відрізняється, дуже важливо вміти їх відрізнити. Ця хвороба може трапитись і при низькому тиску, частіше в людей судини яких уражені атеросклеротичними бляшками. Голова може боліти або не боліти, всі симптоми інсульту виникають несподівано для самого хворого, нерідко зміни в першу чергу помічають близькі. Слід насторожити увагу коли: лице раптово перекосило, закрилась одна повіка, випав сектор зору ( так як кусок торта), перестала рухатись рука або нога, пропала чутливісь температурна, дотикова, больова хворий перестав вас впізнавати, плутає події, слова, не знає де він знаходиться.

Ось, наприклад, так описували такий інсульт в своєї бабусі одна наша пацієнтка: бабуся 67 років до того адекватна в поведінці, смажила вдуховці кури, почала сама до себе щось буркотіти, внучка підійшла, і запитала що сталося, бабуся спитала, а що то за хлоп, і чого він тут ходить показуючи на свого сина, потім вона відкрила духовку, взяла голими руками протвінь, і лише після того руку скорчило в гіпертонічному паралічі.

В першу чергу в цьому випадку необхідно покращити обмінні процеси в самому нейроні (тканині головного мозку). Поки їде швидка, такого хворого покладіть на найнижчу подушку, або і без неї, забезпечте доступ повітря, але особливо не перевертайте, пошукайте в аптечці, можливо вам вдасця знайти пірацетам в ампулах або навіть таблетках негайно дайте хворому. Не чекайте поки порушиться рухова функція, коли ви помітили зміну поведінкових реакцій, можете відразу давати пірацетам. Дуже раджу в кожній домашній аптечці де є старша людина мати хоч би 2 ампули пірацетаму. «Ішемічне вікно» – період максимально можливого відновлення клітин мозку – 2 години.

Геморагічний інсульт або крововилив в головний мозок трапляється тільки на фоні високого артеріального тиску, він буває і в досить молодих людей. Характерною відмінною ознакою є сильний головний біль, за словами хворого він ще ніколи такого сильного болю не чув, біль схожий на удар сокирою по голові. В цьому випадку протипоказано класти хворого в лежаче положення, краще сидячи, наше основне завдання відтягнути від голови надлишковий обєм крові. Невідкладна допомога в цьому випадку сечогінні, наприклад, магнію сульфат, можна і внутрімязово, але до 5 мл, за потреби краще повторити, бо від великого обєму одноразово введених ліків можуть утворюватися гульки на сідницях. Ноги такого хворого занурте в гарячу воду, це відтягне кров від голови в нижні кінцівки, на голову можна навпаки покласти прохолодний компрес.

Одного разу мені довелось бути свідком такого нападу після сварки мами з дочкою, в мами гіпертоніка , настільки сильно заболіла голова, що вона впала на підлогу і тільки стогнала: «Боженько, як мене сильно болить голова», на той момент як я прийшла одна повіка в жінки була напівзакрита, артеріальний тиск 200/110, ніяких ліків я з собою не мала, а їхній домашній аптечці я знайшла лише 2 таблетки каптопресу. Це було в районі, а на дворі була ніч, я згадала, що маю 5 пявок, які планувала поставити своїй родичці. І я поставила ці 5 пявок хворій жінці, на ті точки які ми використовуємо зняти внутрішньочереплий тиск, вже під час смоктання пявками крові жінка змогла поступово підвестися і сісти, інтенсивність головного болю зменшилась, за 2 години, напівзакрите око повністю відкрилось.

Інфаркт міокарда – хвороба при якій кров з якоїсь причини, найчастіше спазм та атеросклеротична бляшка, перестає надходити в певну частину серцевого мязу. Найчастіше людина відчуває сильний біль в ділянці серця, страх смерті, може бути нудота, пребої, задишка. Біль не знімається таблетками нітрогліцерину, та вашими звичними препаратами для зняття приступів стенокардії. Такого хворого слід обовязково положити і заспокоїти, якщо високий артеріальний тиск, дати таблетку від тиску, якщо задишка, зробіть високу подушку, якщо нудить покладіть на правий бік і підставте тазик. Негайно викликайте швидку. Недопустимо в такому стані ходити, бо може статися повторний ще більший інфаркт.

Ось як про це розказав один наш пацієнт. Раптово на роботі в пятницю, його сильно заболіло серце, він працював на охороні гаражного кооперативу, підмінити не було ким і допрацював зміну до кінця, терплячи біль який не знімався звичними ліками, в суботу зранку жінка помітила, що він чомусь став синюватим, але чоловік не зважав. Він відвіз сестру в село на машині, загрузив сам мішок картоплі. Тільки в неділю він пішов на кардіограму в лікарню, де йому раптово стало значно гірше і він зомлів не дочекавшись черги. На ЕКГ діагностували трансмуральний (обширний) інфаркт міокарда, і повезли в відділення вже на каталці. Тепер в цього мужчини інвалідність, та і в лікарні змушений був лежати значно довше, інаслідки хвороби значно гірші. Вчасно розпочата терапія вогнищевих інфарктів міокарда практично дає сприятлий прогноз щодо життя і здоровя пацієнта.

Не бійтесь лишній раз зробити ЕКГ, це абсолютно безпечне обстеження, адже часто саме так вперше виявляють різноманітні порушення ритму серцевої діяльності, та і повторні інфаркти міокарда нерідко взагалі не дають болю.

Для людини, що пройшла інтенсивну терапію в лікарні, незамінним є медична реабілітація пявками, бджолами, травами, лікувальною фізкультурою.

Всі описані мною гострі стани потребують негайної госпіталізації. Памятайте, вчасно розпочате лікування – запорука вашого здоровя.

Багато людей бояться офіційної, або повністю заперечують народну медицину. На мою думку, офіційна і народна медицина повинні йти поряд

Адже офіційна медицина – це медицина гострих невідкладних станів, методи якої діють максимально швидко, але для тривалого використання не дуже підходять, бо мають різні побічні дії. А народна медицина – це медицина реабілітації і хронічних захворювань, адже її методи безпечніші, і хоча і діють поступово, їхній вплив на організм тривалий і часто навіть в тих випадках де безсилі сильнодіючі медикаменти ми отримуємо стабільне покращення.