Існує два підходи до типології держав: формаційний і цивілізаційний. Формаційний підхід заснований на марксистському вченні про зміну суспільно-економічних формацій (їх базис – тип виробничих відносин), кожній з яких відповідає свій історичний тип держав.
Типологія — це теорія про типи тих чи інших вищ. Коли ми говоримо про типологію держав, то це значить, що йдеться про «поділ» усіх держав, що існували у минулому і існують натепер, на групи, класи — типи.
Згідно з даною типологією чотирьом типам суспільно-економічної формації (рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної), чотирьом типам економічного базису відповідають чотири типи держави – рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична, – кожна зі своїм набором ознак.
Цивілізаційний підхід до типології держави та її функцій бере за основу не матеріально-еконо- мічні критерії, а духовно-культурні і моральнісні фактори; замість суспільно-економічної формації як підстави для типології держави та її функцій використовуються цивілізаційні аспекти.
Рабовласницький тип держави – перший в історії людства тип держави, який не набувши загального поширення, залишився перехідним типом, що було зумовлено наявністю у рабовласницькому суспільстві залишків устрою влади первіснообщинного ладу. Домінуючою силою в ньому є державна організація суспільства.
Під функціями держави розуміють основні напрямки діяльності, що характеризують її призначення у суспільстві. У функціях держави виражається її сутність та реальна роль, яку держава відіграє у вирішенні основних питань суспільного життя.
З позицій формаційного підходу таких історичних типів чотири: рабовласницький (V-IV тис. до н. е. – середина І тис. н, е., давні часи); феодальний (середина І тис. н. е. – XVII-XVIII ст., середні часи); буржуазний (XVII-XVIII ст. – початок XX ст., новий час); …