Як простіше зібрати урожай обліпихи і чим вона так корисна?

Назвали у нас її так тому, що гілки буквально обліплені плодами, але зібрати їх непросто.

У багатьох сортів поганий відрив, часто мокрий, та й голки у більшості рослин обліпихи завдання не спрощують, інформує Ukr.Media.

Зараз можна спостерігати звичайну картину на ринку. Сидять жінки за прилавками і, поки немає клієнтів, обривають зрізані гілочки обліпихи, звільняючи їх від ягід. Думаєте, варварство? Зовсім ні — це так звані плодові гілочки. Якщо навіть їх не зрізати з ягодами, вони все одно засохнуть, а так збір прискорюється і оббирати плоди можна між справою.

Втім, вже виведено багато безколючкових і малошипих сортів.

Орієнтуйтеся на забарвлення

Коли збирати урожай обліпихи? Тут справа хитромудра. Все тому, що обліпиха прекрасно себе почуває після дозрівання ягід. Вони настільки міцно прикріплені до гілок, що не опадають добровільно. Тому в багатьох районах їх намагаються збирати після перших морозів, коли ягоди стають смачніше.

Однак у нас поласувати ягодами поспішає маса шкідників і обліпиха з кожним днем втрачає урожай. Тому садівники намагаються їх випередити і збирають плоди якомога раніше.

На що орієнтуватися? На типове для сорту забарвлення. Вона може бути жовтою, помаранчевою або червоною. Після фарбування ягоди терміново знімайте. На варення або маринад можна збирати трохи раніше.

Досвідчені садівники полегшують збір за допомогою пристосування з міцної дроту, що нагадує голову змії. Але такий спосіб сильно травмує гілки і ягоди падають у відро разом з листям.

Щоб менше травмувати руки, збір ягід ведіть ні з верхівки пагона, а від його заснування. Якщо рослина обліпихи висока, то зрізаються гілки з плодами, ріжуться на шматки по 15-20 см − і на ніч в морозилку. В результаті замерзлі ягоди майже самі відвалюються з гілки.

Від ста недуг

Обліпиху з давніх пір використовують в лікарських цілях. Вітаміну С в ній більше, ніж в чорній смородині, по вітаміну Е вона взагалі мало кому поступається, але найбільша цінність цієї ягоди — величезна кількість каротину, який у нас в організмі перетворюється на вітамін А.

У ягодах обліпихи виявлені зовсім недавно речовини, що послаблюють токсичний вплив антибіотиків. Тому хворим дуже корисно вживати або обліпиху, або масло обліпихи. До слова, вони прекрасно допомагають і від безлічі інших хвороб.

Стаття призначена лише для ознайомлювальних та освітніх цілей і не замінює професійні медичні консультації, діагностику або лікування. Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем з будь-яких питань, які можуть виникнути у вас про стан здоров’я.

17 овочів, аромат яких покращується після його морозів

Не тільки багато овочевих рослин можуть вижити після морозу, але вони можуть навіть покращитися. Є кілька витривих овочів, аромат яких покращується після морозу або двох реальних!

Це може бути хорошою новиною для тих із нас садівників, які бігають трохи позаду, або які не зможуть врятувати врожай, коли є мороз.

Це також добре знати, тому що якщо мороз з’явиться у вашому прогнозі, ви можете зосередити свої зусилля з збиранням на тих ніжних овочах, які не можуть вижити.

Чому заморожування покращить аромат овочів?

Перш за все, давайте зазначимо, що це не вірно для всіх типів овочів. Він застосовується здебільшого до різних видів культур коренів та кол.

Для цих овочів те, що трапляється, це те, що легке замерзання та мороз призводять до того, що овочі стали солодшими. Є справжня причина цього.

Коли рослина реєструє, що застуда або на неї впливає помірні температури замерзання, вона діє для захисту себе. Це робиться, перетворивши крохмаль у форми цукру.

Коли мороз потрапляє, витривалі рослини розщеплюють складні вуглеводи в прості цукри, покращуючи їх смак.

Цукор замерзає при меншій температурі, ніж вода (ви, можливо, помітили, що це ти коли-небудь замерзло щось на зразок соку або сиропу з високим вмістом цукру, особливо, якщо температура не була значно нижчою від замерзання). Отже, збільшуючи вміст цукру, рослина може краще впоратися з холодними, замерзаючими температурами без замерзання.

Інгредієнти для цього завжди існували у вашому овочі, просто в іншій формі (крохмаль, який є складним вуглеводом, або в основному, багато молекул цукру, пов’язаних між собою ). Коли цукри пов’язані між собою як крохмаль, крохмаль без ароматних, але коли вони відокремлюються, смак солодший і, отже, ароматний.

Так що рослини природного захисту стають вашим смачним частуванням-мандрівником, кращого смаку овочів!

Які овочі стають солодшими та смачнішими після морозів

Брассика, коренеплоди та деякі витривалі зелені – це все в списку рослин, які мають більш солодкий аромат після морозу.

Більшість рослин, які можуть пережити мороз або легку замерзання, і це користь від нього або коренеплоди, листяна зелень, або брасика (пов’язані з капустою та ін.). Щоб бути більш конкретним, ось 17 найкращих і найпоширеніших овочів, які краще смакують після того, як вони отримають морози:

• Морква
• Буряк . Якщо ви один із тих людей, які люблять лише буряк, обсмажені, тому що вони солодші, вам можуть сподобатися краще після морозу, коли вони солодше. Це може відкрити більше напрямків підготовки та насолоди для вас.
• Пастернак . Ваша бабуся, напевно, скаже вам ніколи не тягнути і не їсти пастернак перед морозом. Насправді багато хто зиму залишатиме свої пастернаків у землі. Вони тягнуть їх лише тоді, коли вони хотіли трохи їжі взимку (якщо вони зможуть вивести їх із замерзлої землі), або вони чекали, поки земля просто розморозиться, щоб навесні витягнути ділянку, перш ніж коріння почали проростати і Зростає знову. Парсиніри неймовірно холодні витривалі і можуть вижити принаймні до нуля градусів за Фаренгейтом (-17,7 С). З мульчем або сніговим покривом, напевно, навіть холодніше.
• Шпинат
• Швейцарський сир
• Брюссельська паростка (інша, яку багато хто не розгляне підбору до морозу)
• Брокколі
• Капуста
• Капуста
• Калетти
• Комірці
• Цвітна капуста
• Селерік (який деякі люди називають корінь селери, але це насправді не те саме, що селера )
• Редька
• Порей
• Ріпата Рубагас
• Хорадіш (який, як кажуть , Університет Південної Дакоти та багато інших експертів ніколи не слід викопувати перед кількома важкими замерзаннями, 24 F або нижче).

Якщо їстівні вершини кореневих овочів, як буряк, добре виглядають після морозу, їх все одно можна їсти.

Для кореневих овочів із зеленими вершинами не хвилюйтеся, якщо самі вершини не переживають мороз або заморожування. Корінь прекрасний, і ви все ще можете копати і їсти його. Якщо зелені все ще тверді і вертикальні, ви також можете використовувати їх. (Зелені вершини часто переживають перші світлові морози і можуть не загинути до того, як після більш сильного заморожування в нижніх 20 -х.)

Бонус: виноград!

Це здебільшого стосується виноробства, оскільки, як тільки виноград замерзає, шкури можуть тріснути, а розморочений виноград може виглядати не найкраще. Коли виноград замерзає, цукри стають концентрованими. Вино, виготовлене з винограду, замерзлого на лозі, називається крижаним вином (або його первісною німецькою назвою, Ейсвейн).

Тож якщо у вас виноград все ще на лозі і ви отримуєте мороз або замерзання, ви можете спробувати свої сили, щоб зробити домашнє крижане вино-що в основному є таким же традиційним методом виготовлення вина , що просто виготовляється з винограду, який замерзає!

Добре до жорсткого заморожування (а може і довше)

Більшість овочів у цьому списку будуть в хорошому стані протягом перших кількох морозів і часто не будуть погіршуватися, поки ви не отримаєте справді важкого заморожування. Це не важко сказати, коли овочі вже не хороші. Вони зламаються і втрачають твердість і будуть стрункими або почнуть гнити. Якщо ви цього не бачите, вам добре піти (і їсти солодкі овочі!).

Це відбувається при різних температурах та експозиції для різних овочів. Земля та ґрунт також допомагають захистити кореневі овочі, тому для них у вас є зовсім трохи свободи в пізню осінь і, можливо, навіть у зиму, залежно від того, де ви живете.

Тепер, коли ви знаєте, що іноді мороз може бути вашим другом, нехай деякі речі лежать і приймуть мороз чи два. Ви можете просто виявити, що вам подобається результат, який може навіть набагато краще!

Гриби зі смаком лобстера. Які їстівні дикороси можна знайти в Україні

Улітку врожай приходить не лише на поля та городи – ним також можуть похвалитись ліси, луки й інші дикі місцевості. Щоправда, не всі знають про цей врожай і вміють його зібрати.

У світі та в Україні зокрема існують люди, які професійно або любительськи знаються на їстівних дикоросах. Вони вивчають види таких рослин, вміють їх розрізняти та діляться між собою рецептами приготування. «Куншт» розпитав ботаніка й автора науково-популярних книжок Олексія Коваленка про те, які їстівні «бур’яни» можна знайти в Україні.

Їжа неандертальців і людей майбутнього

Люди споживають рослини дуже давно. Ми знаємо, що неандертальці були неабиякими ботаніками. Гілка нашого родоводу (Homo sapiens) також має давні сліди використання рослин [у їжу].

Попри довгу практику вживання диких рослин, людство завжди знало про їстівність багатьох із них. Трапляється, що деякі загальновживані рослини з часом виявляються не такими вже й безпечними до вживання, як ми раніше думали. Цьому слід приділяти увагу не через те, що ми маємо повертатися до збиральництва і мисливства – традиційних занять нашого виду – а щоб подумати про продовольчу безпеку в майбутньому.

Це нагальна проблема всього світу у світлі як кліматичних змін, так і воєнних дій на нашій планеті. Зокрема на території України. Нам треба покладатися не на кілька найпоширеніших сільськогосподарських видів, а якомога більше диверсифікувати вирощування рослин, щоб мати більше шансів прогодувати себе надалі.

У нашій флорі дуже багато рослин і грибів, які можна вживати в їжу. Загалом в Україні налічується понад 5,5 тисяч видів квіткових рослин. Існують детальні дані про вживання в їжу щонайменше 450 із них. Щодо грибів – їхня біота у нас теж обширна, їстівних видів досить багато. Хоча і з рослинами, і з грибами бувають казуси, коли добре знайомі види можуть виявитись не дуже безпечними до вживання.

Як не сплутати корисне зі шкідливим

Визначити їстівні рослини

Загальне правило досить просте – споживати лише те, що вдалось упевнено визначити. Наприклад, кропиву більшість людей впевнено визначає. У нас найпоширеніший вид – кропива дводомна, який і рекомендується до вживання в їжу. Інші види кропиви трапляються досить рідко. У наших лісах трапляється кропива пухнаста, і вона так само придатна в їжу.

Можна радитись із фаховою групою в соцмережах або знайомим ботаніком, натуралістом. Вони можуть підтвердити кілька перших визначень рослини, щоб новенький у цій царині міг навчитися без шкоди для себе.

З одного боку, я говорив, що кропива легко визначається, з іншого – бачив людей, які замість кропиви у рукавицях рвали представників роду Глуха кропива, який належить до губоцвітих. Такі випадки теж трапляються.

Для верифікації також підійдуть додатки на кшталт iNaturalist. Вони визначають рослини за фото і дають можливість порадитись зі спеціалістами.

Вибрати місце для збору

Варто подивитись на місце, у якому рослина росте. Для збору не підходять техногенні екотопи – відвали заводів, місця видобутку корисних копалин, узбіччя доріг з інтенсивним рухом тощо. Також слід уникати сільськогосподарських полів – їх могли нещодавно обробити хімічними речовинами. Рослини – чудові губки, які втягують із довкілля дуже багато мікроелементів. Ще більше це стосується грибів. Не варто перетворювати свою миску на періодичну таблицю – це може бути серйозною загрозою для здоров’я.

Помити і приготувати

Не слід забувати і про миття рослин. Мікробіом наших городів добре відомий, тож серйозних наслідків від немитої полуниці найчастіше можна не очікувати. Інша справа – суниця, зібрана в лісі. Рослини з дикої природи слід ретельно мити, щоб не отримати отруєння чи певного паразита, наприклад, круглого черва.

Їстівні дикороси здебільшого придатні до вживання у сирому вигляді. Хіба що лободи та крохмалисті запасаючі органи інших рослин рекомендується попередньо відварити.

Не зашкодити природі

Варто переконатись, що споживання дикоросів не шкодить також природі. Для цього найперше слід перевірити, чи не належить обраний вид до рідкісних. Це не лише Червона книга України – рослина може бути рідкісна регіонально чи в області. В такому випадку її споживання буде мало відрізнятись від полювання на лева заради їжі. Якщо рослина рідкісна, варто подумати про аналог.

Окрім того, якщо їстівний вид знайшовся у невеличкій популяції з трьох-п’яти рослин, слід також пошукати інше місце, де рослин буде більше. Якщо цього не зробити, зникне ціле місцерозташування виду.

Де шукати дикі їстівні рослини

Майже в кожному типі екосистем України можна знайти багато їстівних рослин. У лісах є свої їстівні дикороси різних типів: види яблунь, груш, черешня, вишня кущова, терен тощо. Також тут ростуть кропива, пшінка, черемша. Зараз дуже помітна рослина, яку називають кінським часником – вона пряна і готова до вживання.

У степу можна знайти деякі види холодку, або спаржі. Також тут є багато видів чебреців, відомих кулінарними властивостями, і материнка, яку використовують для виготовлення приправи орегано. Це не зовсім їжа, але як спеції – цілком. У степу зростає шипшина та дуже багато теренів.

Так само луки мають ряд їстівних рослин. Наприклад, тут зростають наші питомі види: борщівник сибірський та борщівник європейський. Вони подарували назву одній з найвідоміших страв української кухні та придатні до вживання в їжу – на відміну від інвазійних видів, як-от борщівник Сосновського, що може викликати опіки.

Багато їстівних рослин є також у водних екосистемах. До них належить рогіз, а також рослина, що має у нас природоохоронний статус, однак є важливим джерелом їжі у багатьох країнах. Це – водяний горіх плаваючий, який містить у своїх плодах багато крохмалю і має цікаві смакові властивості.

Загалом багато їстівних видів зростає у рудеральних екосистемах – тих, що виникають поблизу людських поселень. Наприклад, просто у своєму дворі можна знайти кульбаби. Їхні корені, листкив для салату і суцвіття-кошики придатні до вживання. Може виявитись, що навіть серед бур’янів є багато пристойних їстівних рослин.

5 поширених видів їстівних грибів

Як і у випадку з рослинами, споживання грибів і дослідження грибного світу слід починати з добре впізнаваних видів. Такі гриби повинні легко визначатись і не мати видів-двійників чи схожих на них видів.

Трутовик сірчано-жовтий

Зростає перш за все на старих вербах і має яскраве помаранчеве плодове тіло, через що отримав свою назву. Цей гриб часто дуже врожайний і цікавий з кулінарної точки зору. Його смак може нагадувати курку або лобстера.

В українській мікробіоті трутовика сірчано-жовтого складно із кимось сплутати. У світі існують схожі на нього види з незначним вмістом отруйних сполук, однак у нас вони не ростуть.

Трутовик лускатий

Родич попереднього гриба, який також зростає на деревах. Часто його знаходять у саду. Трутовик лускатий теж ні з чим не сплутати. Він легко визначається і підтверджується фахівцями.

Аурикулярія

Досить відомий їстівний вид, який фанати азійської кухні купують під назвою муер або деревний гриб. Багато хто бере його в супермаркетах, однак цей гриб росте і в наших лісах. Аурикулярія, або Іудине вухо, має характерне плодове тіло, яке дійсно нагадує вушну раковину. Він не схожий на інші види.

Болетові, або «білі» гриби

Представники цієї групи у нас більш популярні – вони давно й дуже високо ціняться українцями. Найвідоміший з них – білий гриб, або боровик. Багато з представників родини болетових схожі один на одний за зовнішними ознаками. На щастя, більшість їхніх представників цілком їстівні, однак ті, що синіють на зрізі, мають викликати пересторогу. Це сигнал, що їх не можна вживати в сирому вигляді. Деякі з видів, які синіють, не рекомендовані до вживання у їжу та можуть спричинити отруєння. Їх точно треба добре визначати.

В Україні ці гриби перспективно використовувати. Помилитися з ними складно – дощовики, непридатні в їжу, стають такими не через отруйність, а через спори всередині. Тоді гриб уже неможливо їсти. Коли він придатний до вживання, то має всередині білу м’якоть. Такий гриб легко визначити.

Гриби рідкісні та сумнівні

Варто пам’ятати, що гриби менш досліджені в Україні, ніж рослини. З ними треба ще ретельніше переконуватись, що обраний для споживання гриб – не рідкісний вид. Це треба робити обов’язково.

Наприклад, багато хто любить вживати у їжу гриб-баран (або грибну капусту). Це представник групи трутовиків, що має ореол суперзірки в кулінарії. Разом з тим, гриб-баран дуже рідкісний і занесений до Червоної книги якраз через практику його споживання. У нас його в будь-якому разі не можна вживати, бо наступні покоління не побачать цей вид в Україні.

Отруєння грибами фіксується значно частіше, ніж рослинами, та іноді стає причиною смертей. Найпростішою порадою, яку з цього приводу дають навіть вчені, буде: «Не їжте гриби».

Навіть із їстівними грибами можна потрапити у халепу і зібрати їх не там, де потрібно – у місцевостях, забруднених хімічними речовинами або важкими металами. Це характерно для місць поблизу автомобільних трас. Крім того, гриби традиційно визначити складніше, ніж багато рослин. Деякі гриби дуже схожі між собою – а певні ознаки будови гриба людина зазвичай знає не так добре, як будову рослин. З грибами ми менше контактуємо з дитинства, вони трохи екзотичніші.

Якщо з грибами в цілому варто бути обережними, то втричі більше це стосується пластинчастих грибів. Ті, які мають пластинчасту нижню частину шапинки, складніше визначаються, ніж ті, які мають губку знизу.

Як найпростіше приготувати гриби

Абсолютну більшість грибів рекомендується відварити з попереднім зливанням води. Наприклад, якщо вжити в сирому вигляді згаданий трутовик сірчано-жовтий, може бути отруєння і навіть візуальні галюцинації. Тому навіть їстівний, добре відомий гриб краще проварити.

Це може не стосуватись хіба що грибів-часничників, які зростають у нашій флорі. Вони дуже тоненькі та скоріше є грибами-приправами, бо мають часниковий аромат. Їх їдять сирими, оскільки після приготування від гриба може нічого не залишитися.

До практики вживання в сирому вигляді також можна віднести білий гриб – боровик, який не синіє на зрізі. У такому вигляді він дуже смачний і може стати інгредієнтом канапки. Загалом же гриби рекомендується ретельно мити, ретельно чистити і ретельно проварювати.

Що шукати на десерт – дикі їстівні плоди

В Україні можна знайти кілька їстівних видів суниці: суниця весняна, яка трапляється майже на всій території, суниця зелена та суниця мускусна, яка має приємний аромат і досить великі плоди.

Дикими бувають також смородина і аґрус. Останній трапляється у заплавних лісах. Звісно, у природних екосистемах не варто очікувати такої врожайності, як на присадибних ділянках.

Також у лісах поширена малина. Найчастіше в садах ми вирощуємо гібрид між цим видом та малиною колючою. Лісова малина дуже смачна і зростає заростями, тож це чудовий ресурсний вид. Так само і ожина. Представників цих родів складно із чимось сплутати, вони мають їстівні плоди та масово розповсюджені.

В Україні трапляється багато представників роду глід. Його плоди можна вживати у їжу, але найчастіше їх використовують для виготовлення желе або напоїв. Вони мають непогані кулінарні властивості вже після перших морозів, коли плоди глоду стають значно смачнішими. Це властиве і терну (або степовій сливі), горобині, калині.

Дедалі популярнішою у нас стає бузина. Її плоди складно обробляти, однак із Європи приходить традиція використовувати квіти бузини для виготовлення сиропу. Ця мода у нас по-новому відкрила традиції виготовлення сиропів із квітів, кордіалу (солодких настоянок) та квасу.

Інші добре відомі види – чорниця та лохина. Так само у наших болотах зростає журавлина. Однак багато цих видів тяжіють до Карпат або Полісся – не на всіх територіях їх можна знайти.

Також у нас трапляється кілька видів яблунь, і плоди усіх придатні до споживання. Часто в лісах дичавіє той вид, який вирощують у садах – яблуня домашня. Те ж характерне і для груш. В Україні є лісова груша і дуже схожа на неї здичавіла домашня. Іноді вони формують змішані популяції.

Підписатися на Куншт

Дика екзотика без неприємних наслідків

У русі зі споживання диких рослин і грибів дехто хоче одразу скуштувати велику кількість такої їжі. Однак ті, хто відповідально пропагують цей рух, мають правило – куштуючи щось вперше, куштуйте помалу. Якщо після першої спроби людина почувається добре, то можна продовжувати вживання.

Загалом це має бути правилом не лише для збирання їжі у дикій природі, а й для куплених у супермаркеті екзотичних овочів і фруктів. Особливо якщо людина має відомі харчові алергії або реакції чутливості.

Індивідуальні реакції – це частий прояв нашого знайомства з флорою. Іноді для цього навіть не обов’язково вживати її у їжу. Це можуть бути реакції світлочутливості, які можуть викликати багато рослин. Наприклад, опіки, які викликає борщівник Сосновського.

Рослини з подібними властивостями трапляються часто, хоча проявлятися їхній «ефект» може не так сильно. На луках, у лісах, будь-де – не варто обійматися з незнайомими рослинами. Лежати також краще на тих, які добре відомі.