Зовіракс і Ацикловір порівняння препаратів і що краще вибрати?

Герпес – серйозне захворювання, яке можна блокувати, але усунути повністю неможливо. Найпопулярнішими засобами, за допомогою яких можна позбутися від вірусних висипань вважаються Ацикловір і Зовіракс.

Зовіракс

Препарат пропонується у вигляді таблеток, ін’єкцій, порошку, крему, мазі очного типу. Активна речовина – ацикловір. При взаємодії з ферментами перетворюється в ацикловір тріфосфакт, дія якого спрямована на блокування розмноження клітин вірусного типу.

Незалежно від форми швидко всмоктується в кров, виводиться через нирки. Процес абсорбції у пацієнтів з імунодефіцитом і недостатністю ниркового типу буде більш тривалим. Дія поширюється на віруси герпесу (другий і перший тип), вірус віспи вітряної. Ефективність при цитомегаловірус незначна.

Показання до застосування:

• віспа вітряна.
• герпес оперізуючий.
• герпес новонароджених.
• Герпес другого і першого типу (наноситься на слизові оболонки і шкіру).

Застосовується зовнішньо. Випадки непереносимості індивідуального типу виникають досить рідко. Пацієнтам з недостатністю ниркового характеру рекомендується ставитися до використання препарату дуже акуратно, тільки під наглядом лікаря. Найчастіше при неврологічних порушеннях не використовується. При вагітності, годуванні Зовиракс не призначається.

ацикловір

Препарат антивірусної дії (впливає на бактерії герпесу). Активна речовина – ацикловір, здатне вбудовуватися в ланцюжок ДНК (бактерії) блокуючи процес розвитку. Активно застосовується при вірусі Епштейна-Барр, вітряної віспи, лишаї оперізувального типу, другому і першому типі герпесу. Компоненти проникають в усі рідини, органи, тканини організму. Максимальна концентрація досягається через півтори години після здійснення прийому. Випускається в таблетках, порошках, мазях, кремах.

• Призначається при лікуванні різних захворювань інфекційного характеру, що вражають слизові, шкірні покриви, при визначенні, що збудником є ​​герпес другого і першого типу (включаючи генітальний герпес).
• Застосовується як профілактичний засіб після проявів інфекційних уражень (може використовуватися пацієнтами з імунодефіцитом).
• Є важливим елементом комплексної терапії після проведення операції з трансплантації кісткового мозку.

Пацієнтам з порушенням функції роботи печінки, нирок, неврологічними порушеннями препарат призначається тільки після обстеження під наглядом лікаря.

загальні характеристики

Склад препаратів є ідентичним (концентрація активної речовини), як і особливості дії активної речовини на віруси. Обидва засоби випускаються в різних формах. Особливу популярність при усуненні шкірних висипань має кремообразная композиція, яка має легкі субстанції, що забезпечує швидке вбирання (не містить великої кількості жирів).

засоби вважаються противірусними, в процесі їх взаємодії з організмом формується структура впровадження активного компонента в ДНК збудника, що провокує блокування його активного розвитку. Обидва препарати лише усувають неприємні прояви, усунути сам вірус вони не можуть.

характерні відмінності

Медикаменти мають мало відмінностей, вони стосуються виключно допоміжних компонентів (різні форми кошти мають однаковий склад основної речовини). Так, Ацикловір найчастіше включає в себе поліетиленгліколі, вазелін, віск, вазелінове масло, цітостеаріловие ефіри, метил-і пропив-парагідроксибензоати.

Зовіракс доповнюється сумішшю спиртів – Стеариловий, цетилового, мінеральним маслом, лаурилсульфатом і диметикон

Серйозно відрізняються кошти за ціною. Зовіракс проводиться зарубіжними фармацевтичними компаніями, що формує підвищені параметри вартості. Мазь вітчизняного виробництва – Ацикловір, дешевше в чотири рази.

Який засіб краще?

Обидва варіанти мають однаковий вплив, практично ідентичний складу. Але відгуки покупців за ефектом впливу різняться. При призначенні лікування лікарі оцінюють основні параметри розвитку захворювання, після чого, визначають вид і форму препарату.

При лікуванні уражень очей найчастіше призначається Зовиракс, прийом якого здійснюється не частіше п’яти разів на добу. Застосовується при лікуванні новонароджених дітей, тільки у вигляді мазі. Актуальним є крем даної марки, так як має дуже легкою текстурою, вбирається за лічені секунди, виключаючи формування шкірного дискомфорту.

Що ж стосується активного лікування на стадії агресивного прояви хвороби, то найчастіше використовується Ацикловір в таблетках. Прийом здійснюється протягом декількох днів, протягом дня не більше п’яти прийомів.

Термін лікування визначається лікарем в порядку індивідуальної оцінки перебігу захворювання та стану пацієнта. Уколи застосовуються тільки в разі потреби отримання дуже швидкого результату придушення розвитку вірусу (при серйозних висипаннях, які покривають множинні шкірні ділянки або ж ділянки слизової).

Зовіракс

Виникнення на слизових оболонках пузирчастих висипів хворобливих, та викликають прагнення до них доторкнутися й почухати, є ознакою того, що людина схопила герпес. Це вірусне захворювання, яке виліковується до кінця, однак підхопити його легко й просто. У списку противірусних медикаментів не так багато ліків, здатних вступити в бій з хворобою, та вони в більшості спрямовані на те, щоб зняти симптоматику, а також звести до нуля активність вірусу, що допоможе зробити рідше рецидиви герпесних висипань. Лідерство в ефективності в боротьбі з герпесною інфекцією по праву дістається Зовіраксу, саме про нього й буде нижченаведена інформація.

Інструкція для Зовиракса та загальна інформація про ліки

Зовіракс має відношення до групи противірусних засобів. Основна речовина в складі – ацикловір, як тільки він опиниться в тканинах, в яких затаївся вірус, то починається його перевтілення в монофосфат ацикловіру. Цьому буде сприяти вірусна тамідинкіназа. Потім утворюються дифосфат й трифосфат, останній забезпечить обрив в ланцюжку ДНК вірусу, без найменшої шкоди для НЕ заражених клітин носія.

Активність препарату спрямована на знищенні вірусів простого герпесу людини типів I і II, вірусу Епштейна-Барра, а також збудника вітрянки та оперізуючого лишаю, також з ними гинуть цитомегаловіруси.

Зустріти Зовіракс можна в декількох видах:

• Мазь очна;
• Крем дуо-актив;
• Таблетки;
• Флакончики з порошком для внутрішньовенного введення.

Зараженим, у яких імунодефіцит, не покладається приймати Зовіракс занадто довго або повторювати курс ще раз, так як можуть виробитися такі штами, які перестануть піддаватися дії ацикловіру.

Протипоказання. Зовіракс в будь-якій формі тим, у кого на ацикловір та валацикловір гостра реакція.

Лікування Зовіраксом допускається як таблетками, так й введенням в вену, але з великою обачністю при наявних в анамнезі або в теперішньому часі реакціях на цитотоксичні ін’єкції, то ж й по відношенню до людей з дегідратацією, ненормальною роботою нирок, неврологічними патологіями.

Ацикловір проходить через плацентарний бар’єр при вагітності та в молоко жінки, а значить, при призначенні Зовіракса вагітним дівчатам або годуючим матерям, повинні бути зважені всі ризикові наслідки для дитини й корисність для мам.

Зовіракс дуо-актив можна людям з пухлиноподібними утвореннями на шкірі, вульгарними вуграми, дерматитами, також при всіляких шкірних захворюваннях, викликаних паразитами, бактеріями й вірусами.

Передозування при пероральному прийомі або при введенні провокує розвиток ниркової недостатності, збільшує висоту сироватковогокреатиніну й азоту сечовини в крові. Також при прийомі більш ніж треба, можуть трапитися судоми, стати нестійким свідомість, людина галюцинує, впадає в кому. Тягнути з викликом швидкої не можна, варто без зволікань відправити в стаціонар та провести гемодіаліз.

Таблетки та ін’єкції Зовіракса: порядок й правила прийому

Білі трохи опуклі з обох бочків таблетки містять з одного з них видавлені символи JXCL3. Ацикловіру в одній штуці всього 200 мг. Вони випускаються по 5 блістерів в упаковці з тонкого картону, в одній платівці – по 5 таблеток.

Зовіракс, призначений для введення в вену, виглядає як біла порошкова субстанція, з якої розводять розчин. В одному флаконі з ліофілізатом всього 250мг ацикловіру.
Пероральний спосіб і введення доцільні, коли:

• Вирують інфекції в організмі, які викликає простий герпес.
• Пацієнт заражений вітряну віспу або на його тіло вразив оперізуючий лишай.
• Простий герпес у немовлят (тільки в / в).
• Потрібна профілактика цитомегаловірусної інфекції та простого герпесу у громадян імунно нестабільних, в тому числі у ВІЛ-позитивних і тих, кому була зроблена трансплантація кісткового мозку.

Необхідна доза має пряму залежність від захворювання, віку, форми випуску. Застосування таблеток має відбуватися під час прийому їжі, при цьому запивати важливо не менш ніж 200 мл звичайної води.

Передбачена така інструкція із застосування:

• Інфекції, які виникли від вірусу простого герпесу – 5 разів на день по 200 мг з чотиригодинним інтервалом та перервою на восьмигодинний відпочинок вночі. Курс – 5 днів. Це ж дозування дотримуються пацієнти з імунодефіцитом в профілактичних цілях, щоб не сталося рецидиву, в гострих випадках можна подвоїти дозу. Для профілактики повторного спалаху хвороби тим, у кого імунний статус в нормі, рекомендується 200мг препарату тричі на день.
• Діти до двох років, в тому числі з порушенням роботи імунної системи, повинні отримувати 1/2 дорослої норми, старше 2 років приймають Зовіракс по дорослій схемі.
• Оперізуючий герпес та вітрянка – тижневий курс по 800мг за раз, схема та ж, що й при простому герпесі для дорослих.
• Дітям при вітряної віспипу й оперізуючий герпес встановлюється індивідуальна доза, розраховують її так: 20мг на 1 кг дитячого ваги (максимум 800 мг за раз).

Літнім людям при лікуванні Зовіраксом покладається багато пити, а якщо вони мають недоліки в роботі нирок, дозу препарату треба зменшувати.

Внутрішньовенно. Показані наступні дозування:

• Дорослим із здоровим імунітетом – 5 мг / кг вводити раз в 8 годин при ВПГ, крім енцефаліту герпетичної етіології.
• При імунодефіциті дорослим з непорушеною роботою нирок з ВПГ та герпетичним енцефалітом – по 10мг / кг вводити з восьмигодинним інтервалом.

• Як попередження ЦМВІ людям при операції з пересадки кісткового мозку належить 500мг / м² тричі на добу з однаковим часовим проміжком між інфузіями. Терапія триває протягом 5 днів перед втручанням й місяць після нього.
• До тримісячного віку малюкам з простим герпесом вводять 10мг / кг раз в 8 годин.
• Для малюків від 3-х місяців до 12 років для визначення вірної дози важлива площа тіла дитини. З нормальним імунітетом при ВПГ – 250мг / м² 3 рази на добу.
• З дефіцитом імунітету при герпетичному енцефаліті й простому герпесі – 500мг / м² з восьмигодинним проміжком між введенням.
• Діти-реципієнти кісткового мозку з двох років отримують норму ліків для повнолітньої людини.

Внутрішньовенно розчин вводиться протягом години з використанням інфузійного насоса. Готувати розчин 25мг / мл потрібно шляхом додавання в ампулку з ліофілізатом води для ін’єкцій та збовтувати до повного розчинення.

Очна мазь та крем Зовіракс

Простий герпес I і II типів може стати причиною кератиту, при якому запалюється очна рогівка, виникає біль, почервоніння, можуть з’явитися виразки.

Щоб покінчити з коренем цієї проблеми й призначена тривідсоткова очна мазь Зовіракс. Вона має маслянисту текстуру, напівпрозорий білий колір і ледве помітний аромат. Продається в міні-тюбиках по 4,5 г, упакованих в пачки з тонкої картонки.

Офтальмологи рекомендують наносити смужку мазі сантиметрової довжини, акуратно поміщаючи її в нижній мішечок кон’юнктиви. Повторення вищезгаданої процедури повинно бути 4-5 разів на добу до загоєння і ще 3 дні після нього.

Коли лікуєтеся Зовіраксом, носити контактні лінзи не можна, замініть їх на окуляри.

Крем Зовіракс має білий з жовтизною колір й випускається в тубах з алюмінію по 2г і по 5г.
Варто врахувати, що крем підлягає використанню, лише якщо вимагає лікування людина, не молодша 12 років. Якщо це дитина, то вдамося до безпечніших дженеретиків.

Ліки наносять тільки зовнішньо на уражені місця та біля них без втирання, воно призначається при інфікуванні I і II типами Herpes simplex шкіри на губах та слизових оболонок носа, а також герпесі в інтимних місцях.

Побічні ефекти Зовіракса та його ціна

Очна мазь може викликати печіння в оці, рідко – стати причиною кон’юнктивіту або блефариту. Але це не привід її скасувати.

У надчутливих до ацикловіру людей може виникати алергія на крем.

Таблетки й інфузії зрідка стають причиною діареї, нудоти та блювоти. Часом бувають реакції у вигляді анемії і тромбоцитопенії.

Якщо в / в розчин потрапить під шкіру, може виникнути важке запалення, як наслідок, некроз шкіри в місці введення.

Вкрай рідко може проявитися жовтяниця, з’явитися неврологічні зміни, що є оборотними.

Скільки коштує та чи інша форма Зовіракса підкаже фармацевт. До речі, від форми випуску дуже залежить й ціна: мазь та крем коштує зовсім не дорого, таблетки мають дещо вищу вартість, найдорожче обійдеться медикамент для внутрішньовенного використання. Список аптек в довколишніх районах, які торгують Зовіраксому, неважко знайти, заглянувши в інтернет.

Купити Зовіракс можна, маючи на нього рецепт.

Які існують аналоги Зовиракса?

Найдешевше коштує крем та мазь Ацикловір, вироблений в Білорусії та Росії. Дещо дорожче будуть коштувати індійські Веро-Ацикловір, Герперакс і Веворакс, а також Віролекс зі Словенії і німецький Ациклостад.

Хорватська Ацикловір Бєлупо представлений як у вигляді мазі, так і у вигляді таблеток. При цьому дозування діючої речовини в одній таблетці – 400мг. Досить дієвий та розкуповують препарат.

Також не обділений увагою й вітчизняний Ацикловір з дозуванням 200мг.

Слід звернути увагу на представлений різними лікарськими формами Віролекс від КRKA, медикамент дуже ефективний й нітрохи не поступається Зовіраксу.

При виборі ліків будьте орієнтовані на рекомендації лікарів.

Увага!

Використання Зовіракс без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

Зовіракс фото

Категорії

• Акушерство та гінекологія
  • Контрацептиви
  • Ліки від молочниці
    • Нормалізація мікрофлори
    • Протитуберкульозні
    • Здорове харчування
      • Замінник цукру
      • Вітаміни для вагітних і годуючих
      • Вітаміни для дітей
      • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
      • Вітамінно-мінеральні комплекси
      • Загальнозміцнюючі вітаміни
      • Залізовмісні препарати
      • Кальцій Д3 (D3)
      • Полівітаміни
      • Риб’ячий жир
      • Тонізуючі засоби
      • Догляд за зубами і порожниною рота
        • Стоматологічні
        • Гормональні препарати
        • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
        • Від болю в горлі
        • Вушні краплі
        • Жарознижуючі
        • Засоби від нежитю
        • Ліки від кашлю
          • Відхаркувальний засоби (препарати)
          • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
          • Ранозагоювальні засоби
          • Гіполіпідемічні препарати
          • Лікування ожиріння
          • Антианемічні засоби (препарати)
          • Гемостатичні засоби (препарати)
          • Препарати для розрідження крові
          • Анальгетики (Болезаспокійливі)
          • Анестезія та м’язові релаксанти
          • Вакцини (щеплення)
            • Пневмокок
            • Від нудоти і захитування
            • Плазмозамінники (розчини)
            • Протипаразитарні препарати
            • Очні краплі, мазі, гелі
            • Антидоти і ентеросорбенти
            • Лікування підшлункової залози
            • Препарати для шлунково-кишкового тракту
            • Пробіотики і пребіотики
            • Проносні засоби
            • Ферменти
            • Антидепресанти
            • Антиоксиданти
            • Заспокійливі засоби
            • Ліки для нервової системи
            • Нейролептики і нейропротектори
            • Ноотропи
            • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
            • Протиепілептичні препарати
            • Снодійні
            • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
            • Препарати для зовнішнього застосування
            • Протизапальні засоби
            • Гепатопротектори
            • Ангіопротектори і мікроциркуляція
            • Діуретики
            • Зниження холестерину
            • Серцево-судинні препарати
            • Лікування передміхурової залози
            • Препарати для сечостатевої системи і нирок
            • Гіпоглікемічні засоби
            • Препарати (засіб) для потенції
            • Лікування алкоголізму
            • Нікотинова залежність і тютюнопаління

            Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.

            Ацикловір (Aciclovir) Лікарські препарати

            Ацикловір (INN ацикловір) — противірусний препарат прямої дії із групи нуклеотидів та нуклеозидів. Він активний проти вірусів родини герпесвірусів (Herpesviridae). Це велика родина ДНК-вмісних вірусів, яка включає віруси простого герпесу (ВПГ) I та II типу, вітряної віспи, Епштейна — Барр та цитомегаловірус (Mukherjee B. et al., 2007).
            Ацикловір був синтезований Гертрудою Еліон (Gertrude B. Elion). У 1988 р. Г. Еліон та двом її колегам, Джорджу Хітчінгсу (George Hitchings) та серу Джеймсу Блеку (Sir James W. Black), була присуджена Нобелівська премія у сфері фізіології та медицини за розробку противірусних препаратів, у тому числі Ацикловіру (Kresge N. et al., 2008).
            За хімічною будовою Ацикловір — це аналог пуринового нуклеозиду 2-дезоксигуанозину 9-(2-гідроксиетоксиметил) гуаніну, за класифікацією ІЮПАК 2-аміно-9-((2-гідроксиетокси)метил)-1,9-дигідро-6H-пурин-6-он. Він інгібує реплікацію герпесвірусів (Kresge N. et al., 2008). Цікаво, що ацикловір фосфорилюється в інфікованих ВПГ клітинах у 30–120 разів більш інтенсивно, ніж у неінфікованих клітинах. Ця його властивість пояснює, чому даний препарат є таким потужним та селективним інгібітором ВПГ, оскільки у результаті фосфориляції вірусною тимідинкіназою утворюється трифосфатна активна форма Ацикловіру . Трифосфат ацикловіру потім взаємодіє із ферментом ДНК-полімеразою герпесвірусів, що призводить до порушень синтезу ДНК вірусу. Ацикловір на теперешній час є одним із препаратів, які найчастіше застосовують у терапії інфекцій, що викликані ВПГ та вірусом вітряної віспи (Kresge N. et al., 2008).

            Застосування Ацикловіру у педіатрії

            Герпетичний гінгівостоматит (ГГС) у 90% викликається ВПГ. Це захворювання найбільш часто виявляється у дітей віком до 6 років. Вираженість ГГС може бути різноманітною — від безсимптомного носійства до розповсюдженого типового пухирцевого висипу на слизових оболонках порожнини рота, червоної облямівки губ та навколо рота, еритематозу та набряку ясен, крововиливів у слизові оболонки, підвищеної слинотечі, лихоманки та вираженого больового синдрому. Останній призводить до порушень у прийомі дитиною їжі та рідини, що може призвести до зневоднення. Серйозним ускладненням ГГС є герпетичний енцефаліт. Так, у дослідженні, проведеному у Ізраїлі, що включило 61 дитину із ГГС, було виявлено, що 89% дітей вживали недостатню кількість рідини (Goldman R.D., 2016).
            Була проаналізована ефективність перорального застосування Ацикловіру у лікуванні герпетичного гігівостоматиту (ГГС) у дітей. У дослідженні взяли участь 72 дитини із клінічними проявами ГГС: характерними ураженнями слизової оболонки ротової порожнини, лихоманкою, болем у ротовій порожнині та труднощами у прийомі їжі та рідини, лихоманкою, а також висипом на шкірі навколо рота та на червоній облямівці губ. Виявлено, що Ацикловір зменшує тривалість персистенції висипу (4 дні порівняно із 10 днями у групі плацебо), лихоманки (1 день порівняно із 10 днями при прийомі плацебо), труднощів із прийомом їжі (4 та 7 днів відповідно), а також уражень поза ротової порожнини та виділення вірусу. Таким чином, терапія ГГС Ацикловіром , що застосовується перорально, була розпочата протягом перших трьох днів від появи симптомів, скоротила тривалість усіх клінічних проявів та виділення вірусу у дітей (Amir J. et al., 1997).
            У нещодавньому огляді була підтверджена ефективність Ацикловіру у терапії ГГС. Було показано, що застосування даного препарату сприяло більш швидкому регресу всіх симптомів ГГС порівняно із плацебо, а також зменшувало виділення вірусу хворою дитиною та таким чином попереджало розповсюдження інфекції. На основі існуючих даних запропоновано застосовувати Ацикловір у лікуванні ГГС у дітей із вираженими симптомами або зневодненням внаслідок вираженого болю у ротовій порожнині. При цьому слід розпочинати терапію не пізніше ніж через 72 год з моменту появи симптомів. На сьогодні рекомендується за наявності ГГС приймати ацикловір у дозі 40–80 мг/кг маси тіла на добу перорально, розділивши на 3 або 4 прийоми, протягом 7 днів. Перед початком терапії необхідно інформувати батьків дитини або осіб, які здійснюють догляд, про потенційні побічні явища, такі як головний біль, загальна слабкість та блювання (Goldman R.D., 2016).

            Ацикловір у терапії інфекцій, викликаних вірусом варіцелла-зостер

            Вітряна віспа, для якої характерні дифузний висипк та віремія, розвивається у випадку первинного інфікування вірусом вітряної віспи ( Varicella Zoster Virus , варицелла-зостер). Після перенесеної вітряної віспи вірус пожиттєво персистує у сенсорних гангліях черепних нервів та задніх корінців спинного мозку. Оперізувальний герпес (часто зустрічається назва оперізувальний лишай) — це локалізований болісний везикулярний висип, що викликається реактивацією персистуючого у гангліях задніх корінців спинного мозку або черепних нервів вірусу варіцелла-зостер. Дане захворювання частіше розвивається у осіб похилого віку або осіб із порушеним імунним статусом, включаючи ВІЛ-інфікованих (Barnabas R.V. et al., 2016). Щорічно у США реєструється більше 1 млн випадків даного захворювання. Дослідження показують, що захворюваність на оперізувальний герпес за останні роки зросла (Cohen J.I., 2013). Основним фактором ризику розвитку оперізувального лишаю є вік. З плином часу після перенесеної вітряної віспи знижується рівень Т-клітинного імунітету до вірусу вітряної віспи. Саме напруженість клітинного імунітету, на відміну від вірусспецифічних антитіл, корелює зі зниженням ризику розвитку оперізувального герпесу. Ризик розвитку оперізувального лишаю вищий у жінок, ніж у чоловіків, у представників європеоїдної раси, а також у осіб із сімейним анамнезом оперізувального герпесу. Особи із ослабленим імунітетом та порушеним Т-клітинним імунітетом, включаючи реципієнтів трансплантатів органів та гемопоетичних стовбурових клітин, осіб, що отримують імуносупресивну терапію, а також пацієнтів із лімфомою, лейкемією або ВІЛ-інфекцією, піддаються підвищеному ризику розвитку даного захворювання та його більш тяжкого перебігу. Приблизно у однієї третини хворих може ускладнюватися постгерпетичною невралгією, вторинною інфекцією, рубцевими процесами на місці висипу, можливі ураження внутрішніх органів (легень, ШКТ), параліч Бела, синдром Рамзі — Ханта (Cohen J.I., 2013).
            Найбільш небезпечними ускладненнями є герпетичні ураження очей (включаючи герпетичні кератит, склерит, увеїт або гострий некроз сітківки) та поперечний мієліт, викликаний вірусом вітряної віспи (Boeckh M. et al., 2006).
            Захворюваність на оперізувальний лишай у ВІЛ-інфікованих у 12–17 разів вища порівняно із ВІЛ-негативними особами. Навіть після початку антиретровірусної терапії частота оперізувального лишаю залишається у 2–3 рази вищою серед ВІЛ-інфікованих. У осіб із ослабленим імунітетом, у тому числі ВІЛ-інфікованих, перебіг даного захворювання може бути рецидивуючим або персистуючим. У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, в яке включили 3408 осіб, коінфікованих ВІЛ та ВПГ-2-го типу, була проведена оцінка ефективності перорального прийому 400 мг Ацикловіру 2 р/добу на частоту розвитку оперізувального герпесу у даної категорії пацієнтів. Протягом 5175 людино-років спостереження було зафіксовано 26 випадків оперізувального герпесу у групі досліджуваного препарату та 69 випадків у групі плацебо (відносне зниження ризику розвитку на 62%). Таким чином, щоденна профілактика Ацикловіром значно знизила захворюваність на оперізувальний герпес серед ВІЛ-інфікованих (Barnabas R.V. et al., 2016).
            Оперізувальний герпес виявляється у 30% реципієнтів алогенних гемопоетичних клітин, у яких в анамнезі була перенесена вітряна віспа. Більшість випадків виникає через 3–12 міс після трансплантації. У подвійному сліпому контрольованому дослідженні 77 реципієнтів трансплантату гемопоетичних клітин із ризиком реактивації вірусу вітряної віспи були рандомізовані у групу Ацикловіру (800 мг 2 рази на добу) або плацебо; тривалість прийому — до 12 міс із моменту операції. Встановлено, що Ацикловір значно знижує ризик розвитку оперізувального герпесу порівняно із групою плацебо. При цьому була відмічена хороша переносимість препарату. Профілактичний прийом Ацикловіру тривалістю більше 12 міс може бути показаний тим реципієнтам трансплантату гемопоетичних клітин, у яких продовжується імуносупресивна терапія (Boeckh M. et al., 2006).

            Інші сфери застосування Ацикловіру

            Рожевий лишай (PЛ) — це гостре запальне захворювання шкіри, яке відмічається у всьому світі, частіше у дітей та молодих людей. Як правило, на тулубі розвивається екзантема, що складається із дрібних плям, яка зазвичай зберігається близько 8 тиж та супроводжується помірним або сильним свербежем. Етіологія РЛ залишається предметом дискусій, проте є дані щодо ролі вірусу герпесу людини 6-го та 7-го типів (HHV-6 та HHV-7) у розвитку РЛ. Сучасні методи лікування включають місцеву та системну терапію антигістамінними препаратами та топічними глюкокортикоїдами. У той же час останніми роками була продемонстрована ефективність застосування Ацикловіру при РЛ. Його рекомендують включати до схем лікування у випадку великих уражень, рецидивуючого та затяжного перебігу. Так, у нещодавньому огляді, що включив 104 дослідження, із яких 7 (n=324) відповідали критеріям включення, було показано, що застосування Ацикловіру дозволяє досягти більш швидкого регресу уражень шкіри порівняно із плацебо. При порівнянні ефективності стосовно регресу екзантеми із пероральними антигістамінними препаратами та місцевими глюкокортикоїдами та/або лосьйоном каламіну не виявлено суттєвої різниці. При цьому включення Ацикловіру у комбіновані схеми терапії дозволяло досягти значного зменшення вираженості свербежу. При порівнянні ефективності застосування Ацикловіру та антибіотиків із групи макролідів виявлена більш висока ефективність Ацикловіру , що свідчить на користь вірусної етіології даного захворювання. У проаналізованих дослідженнях були зареєстровані такі побічні ефекти Ацикловіру , як порушення сну, головний біль, нудота, блювання та дисгевзія. Автори огляду підкреслюють важливість подальших досліджень у цій сфері (Rodriguez-Zuniga M. et al., 2018).
            Загалом близько 5% населення в анамнезі мають перенесений генітальний герпес (Scott L.L. et al., 2002). При цьому можлива передача вірусу від матері до немовляти під час пологів. Щоб уникнути зараження ВПГ дитини під час пологів, вагітним із видимими герпетичними ураженнями статевих органів рекомендуються пологи шляхом кесаревого розтину. Породіллям без видимого висипу рекомендуються пологи через природні пологові шляхи, оскільки ризик передачі ВПГ дитині у такому випадку невисокий. Профілактичний прийом Ацикловіру знижує частоту клінічної та субклінічної реактивації ВПГ у невагітних дорослих. У проспективному подвійному сліпому рандомізованому дослідженні за участю 234 жінок із рецидивуючим генітальним герпесом оцінювалася ефективність Ацикловіру у профілактиці рецидивів генітального герпесу при пологах. Пацієнти приймали Ацикловір (400 мг 3 р/добу) або плацебо починаючи із 36-го тижня вагітності. Оцінювались клінічні симптоми на момент пологів, а також виділення вірусу зі слизових оболонок статевих органів (визначалося вірусологічним методом). Клінічні ознаки генітального герпесу на момент пологів були виявлені у 6% осіб, які приймали Ацикловір , та 14% тих, що приймали плацебо. Виділення вірусу було виявлено у 6% пацієнток із групи плацебо, у той час як у групі лікування не визначено позитивних культур ВПГ. Таким чином, Ацикловір значно знизив частоту клінічних проявів генітального герпесу та виділення ВПГ під час пологів у пацієнток із попередньо перенесеним генітальним герпесом (Scott L.L. et al., 2002).

            Ацикловір: висновки

            Ацикловір — противірусний препарат прямої дії, що широко застосовується у терапії інфекцій, викликаних вірусами родини герпесвірусів. Показання до його застосування включають ураження, викликані ВПГ, терапію тяжких форм вітряної віспи, лікування оперізувального лишаю. Також Ацикловір може застосовуватися для лікування та з профілактичною метою для попередження рецидивів оперізувального герпесу, інфекцій, викликаних ВПГ, як в імунокомпетентних осіб, так і у пацієнтів із порушеннями імунітету, включаючи імуносупресивну терапію та ВІЛ-інфікованих.