Це небезпечно: 5 порід собак, які категорично не підходять сім’ям із дітьми

Розкажемо про те, які тварини можуть бути загрозою для наших чад.

Багато собак не люблять шум і зайву увагу до своєї зовнішності, але є такі, які ще й не відрізняються особливим терпінням, інформує Ukr.Media.

Істина про те, що собака — це друг людини, відома кожному з дитинства, проте існують породи, які незважаючи на свій абсолютно мирний вигляд і невеликі розміри, можуть бути по-справжньому небезпечними для маленьких дітей. Малюки люблять досліджувати навколишній простір за допомогою промацування і спроб все розібрати, а собакам це не подобається. Але є кілька порід, які в цьому питанні дуже радикальні і можуть вкусити дитину, якщо та буде надмірно нав’язливою.

Незважаючи на свій невеликий розмір, чихуахуа — собаки з характером. Вони прив’язуються до однієї людини і не особливо люблять, коли хтось вторгається в цей союз. Також вони не терплять гучних звуків і суєти, віддаючи перевагу комфорту і спокою. Чихуахуа дуже чуйні до грубого поводження і намагаються покарати кривдників. Тому сім’ї, де є малюки, краще утриматися від покупки цієї породи, поки діти трохи не підростуть. Важливу роль також відіграє дресування тварини. Чим раніше з нею почне працювати фахівець, тим більш соціалізованим і менш небезпечним буде собака.

Ротвейлер — потужна порода, яка, як повідомляється, займає друге місце за кількістю людських жертв в результаті нападу собак. Ротвейлери вимагають серйозного дресування і догляду. Особливо небезпечні ці тварини, якщо в будинку є малюки. І якщо чихуахуа може тільки вкусити у відповідь на спроби дитини помацати собачці око або сунути палець в рот, то ротвейлер — більший собака, і його агресивна реакція може стати для дитини фатальною. Крім того, ротвейлер — це сторожовий собака, який може переплутати дитячу біганину і крики за спроби вторгнення на довірену йому територію. Пам’ятайте, що ротвейлери також не завжди сприймають дитячі ігри як нешкідливі.

Чау-чау, незважаючи на його мімішність, може бути дуже темпераментним і агресивним. Собака може огризнутися, якщо дитина буде тягнути до нього руки в спробі помацати або потягати за шерсть. Також різко тварина може відреагувати, якщо її випадково розбудить крик малюка або її спроби “підняти” собачку. Варто враховувати, що чау-чау не люблять незнайомців та інших домашніх тварин.

Пітбуль відноситься до найнебезпечніших порід собак не тільки для дітей, але і для дорослих. Оскільки ця порода виведена для агресії, вони вважаються загрозою для тих, хто не може продемонструвати контроль. Укус пітбуля дуже сильний і здатний заподіяти дуже серйозні травми. Характер собаки теж часто буває непередбачуваним.

Далматини — порода нервова і схильна до глухоти, що може посилити її тривожний характер. Далматини найкраще почуваються в спокійній обстановці і потребують великої кількості вправ. Маленькі діти та шум, який вони створюють, дратують тварину, як і нав’язливі дотики.

Серед інших порід, які не рекомендуються для сімей з малюками, — австралійська вівчарка, аляскинський маламут, хорт. А ось серед орієнтованих на дітей — австралійський тер’єр, бассет-фов де бретань, бігль, босерон, бернський зенненхунд, бордер-тер’єр, бостон-тер’єр, боксер, бультер’єр, бойкін-спанієль, італійський бракк.

Експерти підкреслюють: як би важливо не було пройти професійне навчання собак слухняності, не менше потрібно навчити своїх дітей тому, як поводитися з цими домашніми тваринами.

Небезпечні та отруйні тварини

Вони уявляють індивідуальну небезпеку для людини, якщо вона не знає їх. Всіх тварин, які мають такі властивості, можна розділити на дві групи: пасивноотруйні – не мають отруйних органів (залоз) та органів активного нападу (деякі комахи, молюски, риби) та активно отруйні – різноманітні види гадюк, кобри, щитомордники, деякі види риб – морський їжак, морський дракон, які існують в Чорному, Азовському морях. До пасивноотруйних можна віднести деякі види жуків, при роздушуванні яких на шкіру потрапляють отруйні речовини і викликають дерматити, при потраплянні у шлунок, кишечник – загальне отруєння. Волосини гусениць викликають почервоніння, сверблячку шкіри, при попаданні всередину рота – стоматит, в очі – кон’юктивіт. При перебуванні у природі майже завжди ми стикаємося на землі з комахами, павуками, зміями, у воді – з рибами, кишково-порожнинними – медузи, фізалії, актинії, які можуть бути отруйними. Цілий ряд комах отруйні – осоподібні та бджоло-ві комахи, з яких найнебезпечніші оси – шершень, оса звичайна та бджоли.

Отруйні павуки живуть в багатьох регіонах. Отрута одних павуків викликає місцеву поразку тканин, отрута інших викликає сильну дію на весь організм і в першу чергу на центральну нервову систему. Для попередження укусу отруйних павуків варто пам’ятати, що вони ведуть сутінковий і нічний спосіб життя. Це передусім розповсюджені в степовій зоні України каракурти розмірами до 1 см довжиною, тарантули – лохматі павуки розмірами 3-4 см довжиною. Каракурт мешкає у сухих степах і отруйна лише самка, яка крупніша за самця. Отрута діє на ЦНС, через 5-10 хвилин виникає сильний біль у всьому тілі, хворий відчуває підсвідомий страх, не може стояти на ногах, підвищується температура, зростає тиск крові. Такий стан може тривати кілька діб, можливий летальний наслідок.

Подекуди в Криму зустрічаються скорпіони. Крим, Кавказ, Середня Азія є місцями існування різних видів скорпіонів – жовтого, італійського, кавказького, які отруйні для людини. Їх укус болючий, супроводжується великим набряком, почервонінням шкіри і з’являються судоми, затруднюється дихання, ковтання, мова, в області серця біль, характерними є нудота, задишка. Тому при ночівлях у місцях де є отруйні павуки треба бути обережним.

Слід знати, що отрута всмоктується дуже швидко і тому діяти потрібно негайно. Під шкіру вводять 30-70 мл протикаракуртової сироватки, при її відсутності 5-10 мл 1% розчину сульфату магнію. При ужаленні бджолами може виникнути місцева або загальна реакція. Токсична реакція виникає, коли людину одночасно вжалять декілька десятків або сотень комах. Помічено, що жінки і діти більш чутливі до отрути, ніж чоловіки. Прояв загальної токсичної реакції залежить від кількості отрути, що потрапила в організм. Доза отрути від ужалення 500 і більше перетинчатокрилих смертельно небезпечна для людини. Алергічна реакція на їх отруту виникає приблизно у 1-2% людей і для цього достатньо, щоб людину вжалила всього одна комаха. В ряді випадків спостерігаються задишка, сильне серцебиття, запаморочення, біль у животі, нудота, блювота. Найважча алергічна реакція – анафілактичний шок, який може загрожувати життю.

При загальній токсичній реакції, щоб уповільнити всмоктування отрути, на місце набряку варто покласти грілку з холодною водою або рушник, змочений у холодній воді. Постраждалому рекомендується якнайбільше вживати напоїв, води. Алкоголь категорично протипоказаний, тому що він сприяє збільшенню проникненості судин, що призводить до посилення набряків. Не можна використовувати для місцевого охолодження сиру землю, глину, що може призвести до зараження крові.

Загальна алергічна реакція ліквідується прийомом антигіста-мінного препарату. Той, у кого хоча б один раз виникла алергічна реакція на отруту бджоли, оси, шершня або джміля, повинен неодмінно звернутися до лікаря алерголога. Таким людям у літній період треба завжди мати при собі виданий алергологом паспорт хворого алергічним захворюванням. В ньому вказується прізвище, ім’я, по батькові, його вік, домашня адреса, телефон, діагноз, телефон алергічного кабінету, де спостерігається хворий, і ті негайні заходи, які треба вжити на випадок вжалення перетинчатокрилими. Необхідно, щоб людина мала при собі шприц і набір медикаментів, вказаних у паспорті. Термінові заходи необхідно вжити у випадку розвитку анафілактичного шоку. Постраждалого необхідно зігріти, обкласти грілками з теплою водою, дати одну, дві таблетки димедролу, 20-25 крапель кордіаміна і терміново викликати швидку допомогу. Якщо у постраждалого зупинилося серце, треба до приїзду “швидкої” зробити серцево-легеневу реанімацію, штучне дихання і закритий масаж серця.

Дуже небезпечні змії, яких нараховують у світі більше 2200 видів, з них 230 – отруйні, але на території СНД мешкають всього 14 видів – кобра, гюрза, піщана ефа, щитомордник, гадюки: Казанкова, армянська та інші. На території України мешкає тільки гадюка звичайна та піщана. Деякі змії живуть у воді, але у водах України отруйні змії відсутні. Неотруйні змії – вужі, полози (хоча вони можуть боляче кусати), яких потрібно охороняти, берегти, бо вони дуже корисні. При знаходженні на місцевості, де можуть бути змії потрібно носити високе взуття, дотримувати правил безпеки.

Отрута змій діє по різному, що визначає дії при наданні допомоги. Отрута гадюки містить геморагін, який викликає крововиливи. Отрута кобри містить нейротоксин, який вражає нервову систему і смерть наступає, як правило, від параліча дихального центра. При укусі гадюки найбільш ефективною є протизміїна сироватка. Перша допомога – великий об’єм рідини – чай, кофе, вода. Отруйні змії корисні – з їх отрут виготовляють цінні ліки: для припинення кровотечі при гемофілії (гадюка Рассела), знеболююче (отрута кобри), для лікування епілепсії, бронхіальної астми (отрути кобр та гримучих змій).

У морському середовищі можна зустрітися з отруйними медузами (наприклад в Чорному, Азовському морях), які мають штри-кальні клітини, наповнені отрутою, хоча для більшості людей вона майже безпечна. Частіше всього виникає біль, алергічні реакції. Біля берегів Австралії зустрічаються медуза – “морська оса”, яка найбільш небезпечна для купаючихся дітей (навіть більше, ніж акула). Після контакту з її щупальцями смерть настає через кілька хвилин. У тропічних морях мешкають фізалії, отрута яких викликає дуже сильний опік шкіри. Серед риб найбільш небезпечними є бородав-чатка у Червоному морі, біля берегів Яви, Таїті. У Чорному морі -морський дракон, морський йорш (скорпена), морська лисиця, які запливають і в Азовське море. Небезпечними є хижі риби, наприклад акула. Особливо небезпечна акула-людожер, яка зустрічається в екваторіальних морях.

Питання

• 1. Яких отруйних тварин свої місцевості Ви знаєте?
• 2. Які реакції організму виникають на дію речовин рослинного, тваринного походження?
• 3. В чому корисність отруйних тварин, рослин?
• 4. Охарактеризуйте прийоми допомоги при укусі змії, павука.