Який ґрунт любить капуста?

Серед популярних овочів, які вирощуються на території нашої країни, не на останньому місці стоїть капуста. Слід зазначити, що у рослини високі вимоги до якості ґрунту і не тільки. Потрібно чимало потрудитися, щоб отримати багатий урожай.

Відповідний тип і його визначення

При вирощуванні капусти потрібно звернути увагу на рівень вологості ґрунту, температуру, кількість світла та інші параметри. Щоб праці не зникли даром, потрібно висаджувати рослини в родючий, поживний і помірно вологий грунт. Описана рослина не даватиме багатого врожаю в кислому ґрунті. Будь-яка підживлення, що вноситься в такий ґрунт, мало ефективна, оскільки рослиною не засвоюються ні мінерали, ні вітаміни з землі.

Залежно від виду – рання чи пізня – капуста краще росте в легкому чи родючому та вологому ґрунті, хоча не надмірно мокрому. Капуста не вдасться, якщо висадити її в піщаний грунт або на болотистій місцевості. Перед посадкою капусти необхідно також подбати про те, щоб у ґрунті не було бур’янів. Капуста любить ґрунт з хорошою структурою. Непогано підходить піщано-глинистий грунт, дерн і перегний у співвідношенні один до одного. Хорошими попередниками є пшениця, овес, картопля або гречка. Несприятливий вплив роблять ріпак, гірчиця, шпинат, квасоля або буряк.

Ґрунт повинен мати значну частку гумусу, бути багатим на поживні речовини. Важкі ґрунти не підходять для вирощування цієї рослини. Можна зрозуміти тип ґрунту, якщо скатати його в невелику ковбаску, товщина якої повинна становити 3 см. Якщо виходить зробити кільце, яке утримує форму, тоді це глинистий, важкий грунт. Коли на ньому з’являються тріщини – суглинок. Піщаний або супесчаний грунт розсипається.

Інші параметри

Кислотність

Є кілька методів, як можна визначити кислотність ґрунту. У спеціалізованому магазині продаються лакмусові папірці. Залежно від рівня рН, реагент на їх поверхні змінює колір. Про підвищену кислотність свідчить червоний відтінок. Більш дорогий варіант – спеціальний прилад. Тільки з його допомогою можна отримати максимально точний результат. На табло висвічується не тільки рН, а й рівень вологості.

Столовий оцет також допомагає визначити кислотність ґрунту. Його виливають у невеликій кількості на землю, при появі бульбашок можна говорити про лужне середовище. Якщо їх немає, то ґрунт кислий. Щоб визначити рН за допомогою соди, потрібно спочатку розмішати землю з водою до стану густої сметани. Склад посипають содою, кислотність ґрунту характеризується невеликим шипінням і появою бульбашок.

Земля у відкритому ґрунті повинна бути з рН 6,5 – 7,2. Щоб розкислити її, використовують сірку. Вона з’єднується з кальцієм, утворюючи сульфат кальцію (гіпс), який разом з опадами вимивається з ґрунту. На жаль, сірка бере з собою й інші мінерали.

Меншою або більшою мірою додавання високих доз сірки має негативний вплив на більшість необхідних для зростання рослини мікроелементів. Ось чому потрібно після проведення процедури добре удобрити ґрунт перед посадкою. Можна в цьому випадку внести за рік багату дозу гною.

Вологість

Забезпечити овочу відповідні ґрунтові вимоги досить складно, оскільки рослина погано переносить надлишок вологи, оскільки вона викликає розтріскування кочанів, загнивання нижнього листя і розвиток захворювань грибкового типу. Через велику перезволоженість збільшується ризик виникнення не тільки хвороб, а й шкідників. Цей овоч не можна висаджувати на ділянці, де раніше виростали рослини з цього сімейства. Мінімальний термін сівозміни повинен становити не менше трьох років.

Те, скільки капусті необхідно води, залежить від вегетаційного періоду. На етапі формування кочану поливають рослину більш інтенсивно. Не слід саджати цей овоч в низині. Такі дії сповільнюють ріст, викликають хвороби і в результаті призводять до смерті молодої капусти. Якщо коренева система понад 8 годин перебуває в перезволоженому ґрунті, вона починає поступово вмирати. Полив пізніх сортів повністю припиняють за місяць до настання стадії повного дозрівання.

Є кілька типів поливу, які підходять описуваному овочу. Найбільш часто використовуваний варіант – невеликі борозни, зроблені навколо посадки. Є у такого поливу і деякі недоліки – його не слід застосовувати в піщаних грунтах і після висадки розсади. Коріння рослини ще занадто малі і слабкі, щоб дістатися до води, тому в цей період полив виробляється під кореневу зону.

Варто також пам’ятати, що кореневий полив призводить до утворення щільної кірки на поверхні грунту. Найкраще при вирощуванні капусти використовувати крапельну систему. Цей метод є надзвичайно ефективним:

• його можна використовувати на всіх грунтах;
• вода надходить у кореневу зону, а проходи залишаються сухими;
• рідина тече тільки тоді, коли це необхідно.

Цей метод має тільки один недолік – ціна у подібної установки досить висока.

Початківці ставлять запитання про те, як часто поливати капусту. Якщо спекотно і сухо, бажано, щоб вода подавалася до коріння не менше одного разу на вісім днів. Якщо ґрунт містить багато піску, потрібен частіший полив. Можна визначити, що рослині недостатньо вологи, за рівнем росту зеленої маси. Визначити рівень вологості ґрунту може навіть недосвідчений рослинник. Для цього потрібно взяти грудку землі і спробувати скатати її. Якщо вона схожа на порошок, то це від 0 до 25% вологості. Вологомісткість 25-50%, коли грудку можливо скатати, але вона відразу розсипається. Саме час починати полив рослин в обох випадках.

Буває і так, що земля приймає в руках форму, на пальцях залишається ґрунт, в цьому випадку рівень вологості 75-100%. При такому стані ґрунту полив поки не потрібно. Якщо з землі при надаванні виділяється вода, вона вважається перезволоженою.

Температура

Ще одним фактором, що впливає на врожайність капусти, є температура. Рослини не виносять занадто низьких позначок, як і високих значень. Капуста віддає перевагу показнику + 18-20 ° C. Кілька днів з невеликими перепадами в будь-яку сторону не завдадуть рослинам особливої шкоди, але тривале похолодання може стимулювати передчасне цвітіння, що зашкодить формуванню кочанів. У зв’язку з цим вирощування білокачанної капусти, особливо ранніх сортів, поширене в нашій країні у вигляді розсади.

Температура в період висадки рослин у ґрунт повинна бути близько + 15 ° C, а в період зав’язування кочанів – близько + 18 ° C. Є кілька методів, як можна визначити даний показник:

• використовувати градусник;
• оглянути навколишні рослини.

Багато початківців застосовують градусник, який вкладають у невелике поглиблення в ґрунті і прикопують землею. Достатньо десяти хвилин, щоб побачити температуру ґрунту. Досвідчені рослинники оглядають рослини, які ростуть навколо капусти і вже пішли в ріст. Одуванчики швидко набирають у розмірах, коли на вулиці від 10 до 15 ° C зі знаком плюс. Листочки берези в таких умовах розгортаються.

Підготовка ґрунту при посадці

З літа або осені ведеться робота зі спалаху ділянки під посадку. Навесні землю потрібно розрихлити граблями, а за пару днів до посадки капусти знову перекопують її, але і це ще не все. Перш ніж садити розсаду, необхідно правильно підготувати ґрунт. Потрібно не тільки якісно удобрити його перегноєм, але і провести обробку, щоб шкідники в майбутньому не доставили клопоту. Капусту вирощують у перший або другий рік після укладання гною. Органічні добрива потрібно додавати під осінню оранку. Вносити потрібно не тільки органіку, а й мінеральні комплекси.

Добривами фосфорними і калійними можна підгодувати рослини навесні, перед посадкою. Щоб допомогти капусті, половину дози азотної підживлення вводять перед посадкою розсади, а в інший період вегетації повну дозу. Не слід допускати надлишку азоту, оскільки в такому випадку спостерігається накопичення нітратів і нітритів у качанах капусти. Для правильного розвитку також необхідна підживлення магнієм. У разі вирощування червоної капусти варто збільшити дозу калію, оскільки він покращує інтенсивність кольору аркуша. Обережно потрібно використовувати азот в цьому конкретному випадку, його надлишок зменшує вміст антоціанів.

Перед посадкою бажано додати в ґрунт деревну золу. Це не тільки комплексне добриво, дана речовина знезаражує ґрунт. На один квадратний метр досить склянки золи. Зрілість ґрунту визначається просто. На глибині 5-18 см беруть ґрунт, роблять з нього грудку і кидають з висоти близько метра на тверду поверхню.

Дозрів ґрунт тоді, коли він розсипався, можна приступати до польових робіт.

Підживлення капусти у відкритому ґрунті: коли, чим і як

Білокачанна капуста присутня майже на кожному українському городі. Овоч цей справді смачний, корисний, універсальний у застосуванні… А скільки страв із нього можна приготувати? Чого тільки традиційна квашена капуста вартує! Свою роль відіграє і фактор досить простої агротехніки вирощування, яка зрозуміла та доступна навіть новачкам у городній справі. Але, звичайно, без маленьких секретиків не обійтися. Грамотне внесення добрив – один із них. Якщо ви знаєте, яке підживлення любить капуста, то гарний урожай практично вам гарантований. Не знаєте? Нічого страшного. У цій статті ми коротко все розповімо, підкажемо та порадимо. Нумо розбирати, яке підживлення капусти у відкритому ґрунті в який період буде найбільш актуальним.

Чи потрібне підживлення капусти при посадці?

У добрій землі виростає добра білокачанна капуста! Підживлення в цьому випадку може лише допомогти. Доцільність внесення додаткових добрив залежить від попередньої підготовки ділянки. Якщо восени, перед зимівлею ви вносили органіку у великих кількостях, і концентрація поживних речовин у ґрунті досить висока, то підживлення при посадці розсади можна пропустити.

Якщо ж земля аж ніяк не готувалася і за своєю природою є бідною, то повною мірою виправдає себе внесення органіки. По суті це перше підживлення розсади капусти, яке виконується наступним чином: за основу береться коров’як (бажано, щоб він був у перепрілому стані) і розводиться у звичайній воді при співвідношенні 1:5. Тобто на стандартне відро води потрібно приблизно 200 г коров’яку. Його добре перемішують, щоб вийшов максимально рівномірний розчин, якому потрібно дати настоятися протягом 1-2 діб. У результаті – досить насичений концентрат, який перед застосуванням можна ще більше розвести у воді, щоб концентрація коров’яку була приблизно 10-15%. Це ідеальний варіант для капусти. На 1 лунку під час посадки йде 0,5-1,0 л розчину. Таким чином виконується найперша підгодівля розсади капусти в домашніх умовах під час посадки.

Коли і як проводиться перше підживлення капусти після висадки у відкритий ґрунт?

З моменту висадки до першого етапу підживлення має пройти приблизно 15-20 днів. За цей час розсада повністю укорінюється. Зрозуміло, вона ввібрала певну кількість поживних речовин, які були у ґрунті, і потребує поповнення сил. Перше підживлення капусти після висадки проводиться із застосуванням суперфосфату та сечовини. Фосфор сприяє більш активному обміну речовин і робить рослину сильнішою, а азот стимулює ріст та набір зеленої маси. Також можна додати хлористий калій, який підвищить імунітет капусти і зробить її стійкішою до змін погоди та інших стресових ситуацій. Отже, беремо суперфосфат, сечовину та калій по 20 г, 10 г, 10 г, відповідно. Саме стільки перерахованих речовин потрібно на стандартне відро води. Розводимо та поливаємо.

Підживлення ранньої капусти також може включати аміачну селітру – це як альтернатива. Буквально одна-дві столові ложки продукту на відро води. Отриманий розчин вноситься під корінь і бажано після попереднього поливу.

Друге підживлення капусти після посадки проводиться практично відразу ж – через тиждень-два. Вам знадобляться коров’ячий або пташиний послід, розведений у воді при співвідношенні 1 до 10 або 1 до 15, відповідно. Вибирайте, що вам буде більш слушним. Якщо немає під рукою посліду – можна скористатися звичайною нітрофоскою. Потрібно 2 столові ложки на відро води. Знову ж таки – поливати рослини під корінь.

Яке підживлення потрібне капусті в процесі вирощування?

Багато городників сходяться на тому, що необхідне лише перше підживлення капусти після сходів, потім підживлення капусти після пікірування і, власне, підживлення капусти навесні, коли вона вже росте у відкритому ґрунті. Але не варто забувати про середньостиглі сорти і навіть пізні. Вони потребують додаткового внесення добрив: потрібно просто повторити ту ж процедуру, що ви робили на другому етапі, але до посліду можна ще додати трохи суперфосфату. Якщо ми беремо відро води, тобто 10 літрів, достатньо буде 20-30 г суперфосфату. Під кожну рослину слід заливати близько 1 л розчину. Це класичне підживлення для розсади капусти: для зростання та зміцнення.

Ближче до кінця літа, коли формуються повноцінні головки (це приблизно липень/початок серпня) можна спробувати обробити рослини борною кислотою. Потрібно взяти буквально чайну ложечку кислоти та розчинити її в 1 літрі теплої води. Перемішати, дати трохи настоятися і потім перелити у відро зі звичайною холодною водою. Знову перемішати. Займатися обприскуванням варто не у спеку, а ще краще ввечері. Така процедура сприяє формуванню здорових, щільних качанів. Якщо капуста лопається – шукайте інші причини. Ну а для пізньої капусти (виключно для неї) буде актуальна ще одна обробка – не пізніше, ніж за 3 тижні до приблизної дати збирання качанів. Беруть сірчанокислий калій і розчиняють у воді – на цебро йде 40-50 г речовини. Обприскування рослин таким розчином на останньому етапі дозрівання дозволяє досягти максимальної лежкості.

Як підвищити якість та кількість урожаю за допомогою народних засобів?

Підживлення капусти за народними рецептами дуже популярні. Звичайно, більшість городників воліють спростити собі життя і просто вибирають купити профільні магазинні засоби, але додаткові заходи як мінімум зайвими не будуть. Найпоширеніший варіант – підживлення капусти золою, яку застосовують як на етапі посадки, так і пізніше. Золу можна просто розпорошувати на ділянці, відведеній під грядку (забезпечує дезінфікувальну та живильну дії), а можна – додавати в розчин з коров’яком (достатньо 1 склянки на відро води). Про борну кислоту ми вже говорили. По суті, це теж народний засіб. Як і харчова сода. Вона напевне стоїть у вас на кухні. У відрі води розчиняють 20-30 г соди і обприскують вже дорослу капусту, тим самим мінімізуючи можливість розтріскування качанів та збільшуючи період їхнього зберігання після збирання врожаю.

Ще один варіант – нашатирний спирт. Потрібно 2-3 столові ложки нашатирю на відро води. Отриманий розчин по 0,5 л заливають під кущ. Це альтернатива описаним вище першим підживленням.

У народі також існує впевненість у корисному впливі кропиви на білокачанну капусту. Можете перевірити самі: потрібно взяти звичайну кропиву і дрібно нарізати, а потім залити водою і дати настоятися. Бажано використовувати гарячу воду, щоб кропива віддала всі свої корисні речовини, і вийшов максимально насичений розчин, який застосовують безпосередньо при посадці розсади, таким чином підвищуючи її імунітет.

Як бачите, схема підживлення капусти досить проста. Плюс до всього, можна експериментувати із народними рецептами. Багатий урожай не змусить довго чекати!