УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР
Слова з одним і тим самим коренем називають спільнокореневими.
Спільнокореневі слова можуть належати до однієї частини мови: ліс — ліс очок — ліс ник — про ліс ок; або до різних частин мови: ліс — ліс овий — по- ліс о-вому.
У багатьох випадках у процесі зміни і творення слів звуковий склад коренів змінюється (відбувається чергування звуків):
шість — шести, ніс — нести.
Префікс — це значуща частина слова, яка знаходиться перед коренем і слугує для утворення нових слів. Префікси доповнюють значення первісного слова. Наприклад, префікс в-(у-) у дієсловах вказує на напрямок руху об’єкта: вбігти, влізти, увійти.
У слові може бути два й більше префіксів: посаджений — непосаджений, найвищий — якнайвищий.
Префікси поділяються за походженням. Більшість префіксів суто українські: при-, на-, з-(с-), але існують префікси іншомовного походження: а-, екс-, інтер-.
Префікси можуть мати декілька значень. Наприклад, префікс при- може означати приєднання, наближення, неповноту дії, близьке місцезнаходження: прибити, прийти, прилягти, прибережний.
Слід пам’ятати, що більшість слів української мови складається не лише з кореня:
1) корінь + суфікс: вода — водяний ;
2) корінь + префікс: читати — прочитати ;
3) корінь + префікс + суфікс: ваш — по-вашому.
Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня і слугує для творення слів із новим лексичним значенням. Наприклад, суфікс -к- відповідає за творення назв жіночого роду за професією: вчителька, авторка, доярка.
Також суфікси можуть слугувати для творення форм того самого слова (молодий — молодший, курча — курчати, мати — матері, пробити — пробивати).
У слові може бути 2-3 суфікси: перукарська, розповсюджувачка.
Багато суфіксів належать тільки певним частинам мови. Наприклад, суфікси -учи- (-ючи-) слугують для творення дієприслівників.
Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування
Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.
Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.
Підручник українська мова 5 клас
401 І. Прочитайте вірш. Поміркуйте, чи можна виділені слова вважати спільнокореневими. Зробіть висновок про особливості спільнокореневих слів.
Світлячка, що в травах мерехтів,
Обережно вніс я до світлиці.
Вимкнув світло, але він світиться
В кам’яному брані не хотів.
Я тоді надвір його узяв,
І стріпнулись криленята кволі,
І, відчувши, що ізнов на волі,
Світлячок од щастя засіяв.
II. Поміркуйте, чи будуть спільнокореневими слова світлячок і світлячка.
Корінь слова – це головна значуща частина слова, яка спільна для всіх спільнокореневих слів і виражає їхнє загальне лексичне значення.
Усі ці слова пов’язані загальним лексичним значенням – віднесеності до пори року, що настає після весни. Це значення виражає корінь літ.
Унаслідок чергування звуків корінь може змінювати свій звуковий склад.
Слова зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями називають спільнокореневими.
Спільнокореневі слова можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови.
Потрібно розрізняти спільнокореневі слова і форми слова. Форми слова мають одну й ту саму основу, але різні закінчення і різняться між собою лише граматичними значеннями.
402 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому слова першого рядка є спільнокореневими, а другого – ні.
403 Позначте в словах корені, дібравши усно до цих слів по 2-3 спільнокореневих. У яких з поданих слів корінь може змінювати звуковий склад?
Барабан, земля, зелений, шість, книга, ходити, дуб.
404 І. Запишіть слова у дві колонки: а) спільнокореневі зі словом читанка; б) форми слова читанка.
Читанці, читацький, читанки, читанкою, читати, читець, читанок, перечитати, читаночка, читанками.
II. Поясніть, як ви розрізнили спільнокореневі слова й форми слова. У словах першої колонки позначте корені, а в словах другої колонки – закінчення.
405 Прочитайте зашифровані слова. Який корінь їх об’єднує?
406 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Розгляньте репродукцію картини І. Айвазовського та розкажіть про свої враження від неї.
Шлях мандрівок Івана Айвазовського часто пролягав через Україну. Краса її краєвидів, особливо степів, надихнула художника на створення численних полотен.
На картині «Очерет на Дніпрі поблизу Олешок» змальовано краєвид пониззя Дніпра. До берега, зарослого очеретом, пристав великий човен. Люди приїхали заготовляти очерет. Вітер напинає вітрило, а вдалині височіють вітряки, повернувши крила вітрові назустріч. Це пожвавлює горизонталь прибережної смуги.
Українська тема в творчості Айвазовського присутня і в образах міст, і в краєвидах Чорного моря (За Ю. Белічком).
І. Айвазовський. Очерет на Дніпрі поблизу Олешок
II. Визначте, які з виділених слів є спільнокореневими. Обґрунтуйте свою думку. Простежте, як спільнокореневі слова допомагають зв’язати речення в тексті.
407 І. Згрупуйте спільнокореневі слова й запишіть. Доберіть до кожної групи слів ще по одному спільнокореневому. Позначте корені, закінчення.
Морський, водяний, водити, водичка, теплий, заводити, моряк, нарада, примор’я, наводити, підводник, море, тепло, теплесенький, водянистий.
II. Поясніть відмінність у значенні слів: а) водяний, водянистий; б) земний, земляний. З кожним із цих слів складіть словосполучення «іменник+прикметник». За потреби скористайтеся тлумачним словником.
408 Прочитайте речення. Знайдіть у них помилки, пов’язані з невиправданим уживанням спільнокореневих слів. Запишіть речення, уникаючи помилок. І Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Культура мовлення».
1. Річні оцінки цього року в мене найкращі. 2. Ми зробили з паперу паперових птахів. 3. Щоранку я роблю ранкову зарядку. 4. Бабуся назбирала малини і зварила малинове варення. 5. Нові робітники швидко виконали роботу.
проїзд пасажирським транспортом побудували будинок із цегли
працівники взялися до роботи
проїзд пасажирів пасажирським транспортом побудували цегляний будинок із цегли робітники взялися до роботи