Огляд кращих сортів цибулі – рейтинг 2020-2021 років

Серед величезного асортименту сортів і гібридів цибулі складно зробити вибір. Вони відрізняються за терміном вегетації, кольором, формою, смаком і т.д. Тому ми вирішили поділитися з Вами списком кращих сортів і гібридів цибулі ріпчастої, на перо, шніт і порей, які вже багато років мають попит в нашому інтернет-магазині.

Дані сорти цибулі популярні завдяки своїм сортовим якостеям, високої врожайності та простоті у вирощуванні. Також тут є повний опис, фотографії, відгуки та відео про сорти цибулі.

1. Кращі сорти раннього ріпчастої цибулі
2. Кенді F1 (Seminis)
3. Шеба F1 (LS 0152 F1) (Lucky Seed)
4. Вісіон F1 (Візіон F1) (Syngenta)
5. Кращі гібриди та сорти середнього ріпчастої цибулі
6. Халцедон (Semenaoptom)
7. Братко F1 (Syngenta)
8. Універсо F1 (Nunhems)
9. Форум (Lucky Seed)
10. Штутгартер (Hortus)
11. Дайтона F1 (Bejo)
12. Сталкер F1 (Lucky Seed)
13. Найкраще насіння пізньої ріпчастої цибулі
14. Банко (Syngenta)
15. Боско F1 (Syngenta)
16. Ексибішн (Bejo)
17. Тоска (Moravoseed)
18. Кращі сорти білої цибулі
19. Комета F1 (Nunhems)
20. Гледстоун (Bejo)
21. Кращі сорти червоної цибулі
22. Ялтинський F1 (Lucky Seed)
23. Ред Рум F1 (Bejo)
24. Рожевий Пінгвін F1 (Lucky Seed)
25. Цибуля на перо – кращі сорти
26. Піканте (Lucky Seed)
27. Байа Верде (Seminis)
28. Параде (Bejo)
29. Грін Баннер (Seminis)
30. Кайгаро F1 (Enza Zaden)
31. Легіонер (Гавриш)
32. Герда (Semo)
33. Вулкан (Kitano Seeds)
34. Савел (Hazera)
35. Кращі сорти цибулі шніт
36. Еректа (Semo)
37. Біггі (Enza Zaden)
38. Кращі сорти цибулі порей
39. Колумбус (Bejo)
40. Голет (Moravoseed)
41. Американський (Hortus)
42. Термінал (Moravoseed)
43. Елефант (Semo/Moravoseed)
44. Старозагорський камус (Semo)
45. Форрест (Bejo)
46. Карентан (Servise plus)
47. Тітус (Moravoseed)

Кращі сорти раннього ріпчастої цибулі

Кенді F1 (Seminis)

• Ультраскоростиглий ярий гібрид салатної цибулі, який придатний для вирощування на усіх ґрунтах і кліматичних умовах України. Період вегетації – 85-90 днів.
• Цибуля округла, вирівняна, забарвлена в жовтий колір. Середня маса цибулини – 120-250 г при прямому посіві, а при вирощуванні через розсаду може досягати 800 г. Діаметр цибулини – 9-12 см.
• Внутрішні луски білі. На смак цибуля схожа на сорт Ялтинський, соковита, солодка і без гіркості. Гібрид характеризується підвищеною кількістю верхніх лусочок, високою врожайністю і тривалим зберіганням (до 5-6 місяців).
• Цибуля Кенді F1 не пошкоджується такими захворюваннями, як фузаріоз, борошниста роса і рожева гниль. Також гібрид не схильний до стрілкування.

Відгук від Леоніда А. (Покровськ, Україна):

Кэнди – уже любимый гибрид лука. Слабоострый, без боязни обжечь язык, можно съесть достаточно много. Очень удобный и простой выращивании. Хранится до конца февраля.

Шеба F1 (LS 0152 F1) (Lucky Seed)

• Рання ріпчаста цибуля короткого дня, яку можна збирати через 85-90 днів після проростання насіння.
• Цибулини мають кулясту форму і масу від 120 до 150 г. Зовнішні сухі лусочки світло-коричневого кольору, а внутрішні — білі.
• Даний гібрид цибулі дуже соковитий всередині з напівгострим смаком. Генетично наділений стійкістю до стрілкування.
• Шеба F1 відмінно зберігається, а також користується популярністю на гуртовому ринку завдяки своєму товарного вигляду.

Вісіон F1 (Візіон F1) (Syngenta)

Ідеальний для механізованого збирання!

• Середньорання (105-110 днів) ріпчаста цибуля довгого дня з високим потенціалом врожайності.
• Цибулини великі, вирівняні, високої якості. Середня вага однієї цибулини – 200 – 220 г.
• Гібрид відрізняється сильним листовим апаратом, яке рівномірно заломлюється. Цибуля Вісіон F1 підходить для реалізації на свіжому ринку і для перероблення.
• Завдяки добре розвиненим жовто-бурим лускам цибуля Вісіон F1 підходить для механізованого прибирання та очищення, а також тривалого зберігання.

Кращі гібриди та сорти середнього ріпчастої цибулі

Халцедон (Semenaoptom)

• Відомий середній сорт ріпчастої цибулі, який також можна вирощувати на перо. Вегетаційний період – 95 – 115 днів.
• Цибулини круглі, середньою вагою – 100-140 г, але при хорошому агрофоні та низькій густоті посіву можуть досягати 300 – 400 г.
• Зовнішні лусочки світло-бронзового кольору, а внутрішні — білі. На смак цибуля гостра, підходить для всіх видів перероблення та зберігається всю зиму.
• Сорт Халцедон відрізняється високою врожайністю і толерантністю до пероноспорозу і різного роду гнилям.

Відгук від Володимира М. про цибулю Халцедон:

Как по мне, то это лучший сортовой лук! Луковицы не перерастают, быстро укрылись, очень твердые.

Братко F1 (Syngenta)

Високий попит на овочевому ринку!

• Середньостиглий гібрид середнього дня, який можна збирати через 115-120 днів після посіву.
• Цибулини округлі, покриті бронзовими щільними лусками. Вага може варіюватися в залежності від густоти посіву, в середньому – 200-250 г.
• Рослина з сильним прямим пером, покритим восковим нальотом. Ідеально підходить для збирання комбайном і механічного чищення.
• Перевагою гібрида Братко F1 є здатність зберігатися, не втрачаючи своїх якостей більш як 8 місяців. При хорошому агрофоні врожайність може досягати 100 т/га.

Універсо F1 (Nunhems)

Пластичність у вирощуванні!

• Середньостигла напівгостра цибуля довгого дня. Період вегетації – 115-125 днів. Гібрид можна вирощувати в усіх кліматичних зонах України.
• Цибуля круглої форми, золотисто-коричневого забарвлення, важить від 110 до 200 г, а на родючому ґрунті може досягати маси 600-800 г.
• Внутрішні лусочки хрусткі та соковиті. Якщо дотримуються технологічних аспектів збору і сушки врожаю, він буде лежати в сховищі 6 місяців без втрат.
• Універсо F1 показав високу стійкість до рожевої та фузаріозної гнилей.

Форум (Lucky Seed)

Йому не страшні негаразди!

• Середньостиглий сорт з періодом дозрівання 110 – 120 днів. Цибуля добре лежить і використовується для реалізації на ринку свіжих овочів.
• Цибулини міцні, красивої кулястої форми. Середня вага однієї цибулини – 100 – 170 г.
• Внутрішні лусочки білі, хрусткі, з гірким присмаком. Цибулини укриті 3-4 шарами сухих міцних лусок коричнево-бронзового кольору.
• Форум відрізняється стійкістю до стрілкування та основних хвороб цибулі.

Відгук від Дмитра Івановича Ш. про цибулю Форум:

Советую этот лук. Сеял два гектара и на следующий год еще посею. Луковицы выросли среднего размера. То что нужно для рынка, так как крупные обычно плохо берут.

Штутгартер (Hortus)

• Популярний високоврожайний сорт цибулі середнього терміну дозрівання. Від сходів насіння до збирання врожаю проходить 110-120 днів.
• Цибулини овально-округлої форми, бронзово-коричневого забарвлення, масою – 150-160 г.
• Сорт показує стійкість до фузаріозу і рожевої кореневої гнилі. Штутгартер може зберігатися всю зиму через наявність захисних сухих лусочок.
• Рекомендована норма висіву – 3 кг/га. На крапельному поливі врожайність може досягати 80 т/га.

Дайтона F1 (Bejo)

Стійкість до хвороб!

• Середній гібрид ріпчастої цибулі. Від висіву насіння до збирання в середньому проходить 108 днів.
• Цибулини круглі, однакові за формою і розміром. Зберігаються від 7 до 8 місяців.
• Усередині лусочки товсті, соковиті та хрусткі. А зовнішні луски сухі та щільні, пофарбовані у світло-коричневий колір.
• Перевагою гібриду Дайтона F1 є стійкість до пероноспорозу, фузаріозу і кореневої гнилі.

Сталкер F1 (Lucky Seed)

• Новий гібрид цибулі, який вже завоював популярність у фермерів. Вегетаційний період — від 115 до 120 днів після проростання насіння.
• Цибулини темно-бронзового забарвлення, кулястої форми. Середня вага – 100-170 г. Овочі щільні, тому придатні для машинного збору.
• Сталкер F1 не втрачає комерційні якості через тривале зберігання. Толерантний до поширених захворювань цибулі.
• Щільність посіву становить від 0,8 -1 млн.насінин/га. Найкращі результати показує при використанні крапельного поливу.

Відгук від Наталії Василівни К. про цибулю Сталкер F1:

Заказувала в 2020 році, семена зійшли дуже гарно, цибуля середнього розміру, дуже добре зберігається. Мені сподобалося, буду замовляти ще. Дякую за вашу порядність та якісне насіння!

Найкраще насіння пізньої ріпчастої цибулі

Банко (Syngenta)

• Пластичний високоврожайний сорт цибулі, який дозріває через 115-120 днів від сходів.
• Яскраві бронзові цибулини з щільними лусочками. Цибуля округла за формою, шириною 7-10 см і середньою масою 300 г.
• Банко має гарну лежкість, зберігається до 6-7 місяців. Через свій легкий гострий смак, цибулю хороша у свіжому, маринованому і тушкованому вигляді.
• Сорт з сильною кореневою системою. Стійкий до стресів і дає найбільший урожай серед інших сучасних сортів.

Боско F1 (Syngenta)

Високі результати по зберіганню!

• Пізній гібрид ріпчастої цибулі, який дозріває за 120-125 днів. У належних умовах здатний зберігатися до 8 місяців.
• Цибулини округлі за формою, середньою масою – 250 г. Вони міцно покриті яскраво-коричневими зовнішніми сухими лусочками.
• Здорове бадилля з інтенсивним восковим нальотом упродовж всього зростання.
• Боско F1 показує високу врожайність і його можна збирати механізовано.

Відгук про цибулю Боско F1 від Людмили Д .:

Очень хороший лук, луковицы плотные, сохраняемость супер. Уже конец января и никаких проблем.

Ексибішн (Bejo)

• Незвичайний сорт, який формує цибулини масою 800-900 г при розсадному вирощуванні. Вегетаційний період триває до 150 днів.
• Цибулини круглі, пофарбовані у світло-коричневий колір. Усередині луски білі та соковиті, солодкі на смак.
• При правильній сушці цибуля може зберігатися кілька місяців, також вона ідеальна для овочепереробці.
• Ексибішн генетично наділений стійкістю до фузаріозного в’янення.

Відгук від Леоніда А. (Покровськ, Україна):

Простой в выращивании, в иной год совершенно без остроты, с очень толстыми и сочными внутренними чешуями, можно есть как яблоко. Хранится у меня плохо, до середины октября, возможно есть огрехи в агротехнике. Выращиваю через рассаду в один год, как и многие другие луки. Этот сорт один в своем роде, даже сравнить не с чем).

Тоска (Moravoseed)

Ідеальний вибір для зберігання!

• Середньопізній сорт цибулі довгого дня. Вегетаційний період – 129-132 дні.
• Цибулини овально-видовжені, міцні, пофарбовані у світло-коричневий колір.
• Довжина цибулини досягає 12-14 см, а діаметр – 5 см. Середня вага цибулі – 160-165 г.
• Тоска відмінно зберігається, використовується для перероблення та реалізації у свіжому вигляді.

Кращі сорти білої цибулі

Комета F1 (Nunhems)

• Середньопізня (115-120 днів) біла цибуля довгого дня, яка показує високу врожайність у всіх кліматичних зонах України.
• Цибулини тверді, яскраво-білого кольору, вагою від 120 до 200 г. Внутрішні луски соковиті та хрусткі.
• Рослина потужна та енергійна, стійка до фузаріозу і рожевої кореневої гнилі.
• При дотриманні всіх правил очищення та сушіння Комета F1 може зберігатися більш як 6 місяців. Оптимальна густота посіву насіння – 0,6-0,9 млн.шт/га.

Відгук від Олени С. (Звенигородка, Україна):

Цибулька просто супер! Солодка. Виросла велика. Хто бачив у мене на городі були у захваті.

Гледстоун (Bejo)

Продуктивний сорт для півдня і центру України!

• Рання ріпчаста цибуля, вегетаційний період якої триває 100-105 днів.
• Цибулини круглої форми, яскраво-білого кольору. Розмір залежить від технології вирощування.
• Рослина з сильним листовим апаратом, показує відмінну стійкість до появи рожевої гнилі.
• Солодкий сорт цибулі Гледстоун використовується як салатний у свіжому вигляді, через те, що в ньому немає гіркоти.

Кращі сорти червоної цибулі

Ялтинський F1 (Lucky Seed)

• Середньорання городня цибуля, яка готова до збирання через 90-120 днів після висадки розсади.
• Цибулина приплюснуто-округла, фіолетового кольору, вагою – 150-200 г.
• Внутрішні луски білі, соковиті та гостро-солодкі на смак.
• Ялтинський F1 можна вирощувати через насіння і розсадним способом. Рекомендується використання крапельного поливу, оскільки поверхневий провокує появу хвороб.

Ред Рум F1 (Bejo)

Відмінний смак і толерантність до хвороб!

• Середньоранній гібрид для вирощування в усіх кліматичних регіонах України. Період вегетації – 112-115 днів від сходів насіння.
• Цибулини тверді, рівномірно червоного кольору з високою товарністю і прекрасними смаковими якостями.
• Рослина потужна з розвиненою кореневою системою. Гібрид добре переносить сухе повітря і тимчасову відсутність води. Також стійкий до фузаріозу і рожевої гнилі.
• Цибуля Ред Рум F1 відмінно зберігається, підходить перероблення та свіжого ринку.

Рожевий Пінгвін F1 (Lucky Seed)

Незвичайна салатна цибуля!

• Урожайний сорт салатної цибулі з раннім терміном вегетації. Від сходів до збирання проходить від 80 до 100 днів.
• Цибулини мають форму подовженого овалу, щільну структуру і середній розмір. Овоч рівномірного світло-фіолетового кольору всередині та зверху.
• М’якоть соковита і хрустка. Це солодкий сорт цибулі з легкою гостротою. Перо зеленого забарвлення з рівномірним восковим нальотом.
• Рожевий Пінгвін F1 дуже красиво виглядає в салатах і закусках у свіжому і маринованому вигляді.

Цибуля на перо – кращі сорти

Піканте (Lucky Seed)

Стресостійкий сорт з незрівнянним смаком!

• Скоростиглий сорт зеленої цибулі, що не утворює цибулину.
• Листя яскраво-зелене, середньої довжини. Ніжка білого кольору і середнього розміру.
• Піканте призначений для вирощування у відкритому і закритому ґрунті.
• Сорт відрізняється стійкістю до стрілкування і високим виходом товарної продукції.

Байа Верде (Seminis)

Для цілорічного вирощування!

• Скоростигла цибуля на перо, яку можна зрізати через 40 днів після сходів насіння.
• Сорт формує перо темно-зеленого кольору, довжиною 9-10 см.
• Байа Верде стійкий до фузаріозу і рожевої кореневої гнилі. Не утворює цибулину.
• Рекомендується для виробництва зеленого пера з ранньої весни до пізньої осені та взимку в захищеному ґрунті.

Параде (Bejo)

Висока стійкість до стрілкування!

• Високоврожайний сорт цибулі на зелень, який дозріває через 65-80 днів після посіву.
• Зелень соковита, середньої товщини, без цибулин. Цибуля швидко відростає після зрізання, що дозволяє неодноразово повторно збирати урожай. За сезон його можна зрізати 4-5 разів.
• Перо темно-зеленого кольору і біле біля основи. Смак м’який з легкою гостротою. Довго зберігає товарний вигляд.
• Параде стійкий до фузаріозу і рожевої кореневої гнилі. Підходить для вирощування ранньою весною в полі, також восени та взимку в парнику.

Грін Баннер (Seminis)

• Невибаглива цибуля на перо, яка готова до зрізу через 40 днів після сходів.
• Сорт відрізняється інтенсивним зростанням і потужною кореневою системою. Листя пряме, темно-зеленого кольору. Вибілена частина стебла довжиною до 3 см. Смак солодкий, з легкою гостротою.
• Грін Баннер показує високу стійкість до спеки та холоду. Також сорт не вражається фузаріозною і рожевої кореневою гниллю.
• Призначений для отримання зеленого пера з ранньої весни до пізньої осені у відкритому і захищеному ґрунті.

Кайгаро F1 (Enza Zaden)

Пластичний до умов зростання!

• Швидко зростаючий гібрид з потужним листовим апаратом. Вегетаційний період – 50-55 днів. Створений для отримання свіжої зелені навесні, влітку і восени.
• Темно-зелене перо середньої товщини та довжини. Коли цибуля дозріває — формує невелику цибулину.
• Кайгаро F1 стійкий до спеки. А завдяки його морозостійкості насіння можна висівати рано навесні під покривний матеріал.

Легіонер (Гавриш)

• Ультраранній сорт цибулі на зелень, який дозріває через 42-45 днів. Перо має приємний, напівгострий смак.
• Листя пряме, яскраво-зеленого забарвлення з легким восковим нальотом. Перо має високий вміст цукру і сухої речовини, тому здатне довго зберігати товарний вигляд.
• Легіонер можна залишати на зимівлю, оскільки він стійкий до холоду і хвороб. За сезон можна робити від 3 до 4 зрізів зелені.

Герда (Semo)

• Ранній сорт зеленої цибулі, вегетаційний період якої становить 65-70 днів.
• Листя міцне, прямостояче, темно-зелене з ніжним смаком. Довжина білої частини стебла – 8-10 см.
• Герда формує високоякісне перо та утворює цибулини. Сорт призначений для отримання зелені з ранньої весни до пізньої осені й зими в теплиці.
• Цінність сорту цибулі Герда у високій продуктивності, відмінних комерційних якостях, стійкості до морозу і хвороб.

Вулкан (Kitano Seeds)

• Популярна цибуля на перо для вирощування в різних регіонах. Вегетаційний період триває від 65 до 70 днів.
• Рослина не формує цибулину, має високий вихід товарної продукції. Перо тонке, темно-зеленого кольору з восковим нальотом. Листя не жовтіє, не переростає і не втрачає товарності.
• Вулкан використовується для вживання у свіжому і тушкованому вигляді. На смак ніжний з легкою гостротою.
• Призначений ля тепличного вирощування з ранньої весни до пізньої осені, а також взимку. У відкритому ґрунті не падає від вітру і спеки.

Відгук від Віктора Т. (Буча, Україна):

Найкращий сорт для вирощування на ранню продукцію. Вже не перший рік його сію. Рекомендую.

Савел (Hazera)

Універсальність в вирощуванні!

• Відмінний сорт цибулі на перо для всесезонного вирощування у відкритому і закритому ґрунті. Період від посіву до збирання становить – 65-75 днів.
• Рослина має красивий, темно-зелений листовий апарат. Не утворює цибулин.
• Сорт легко чиститься і довго зберігає свої товарні властивості.
• Савел стійкий до хвороб листя та стресових умов під час вирощування.

Відгук від Маргарити К. про цибулю Савел:

Очень люблю есть лук, как перо, так и сами луковички! Высаживаю каждый год! Он присутствует во всех салатах, и входит в состав многих блюд.

Кращі сорти цибулі шніт

Еректа (Semo)

Ніжний смак з приємною гостротою!

• Дуже врожайна ранньостигла цибуля-шніт. Вегетація триває 40-50 днів після посіву.
• Рослина — міцний кущ темно-зелених, прямостоячих листків.
• Перо має ніжний ароматним смаком, який добре поєднується з овочевими салатами.
• Еректа підходить для вживання у свіжому, маринованому і тушкованому вигляді.

Біггі (Enza Zaden)

• Холодостійкий витривалий багаторічний гібрид цибулі. Від сходів до зрізу врожаю проходить 54 дні.
• Довжина пера становить 20-35 см. У молодому віці листки ніжні, ароматні, з приємним напівгострим смаком.
• Зелень темно-зеленого забарвлення зі світло-фіолетовою квіткою, яка є медоносом.
• Біггі можна вирощувати в плівкових і скляних теплицях, тунелях і у відкритому ґрунті. Шніт використовують у свіжому вигляді та для перероблення.

Кращі сорти цибулі порей

Колумбус (Bejo)

• Ультрарання урожайна цибуля порей, яка готова до збирання через 85-90 днів після висадки розсади.
• Рослина формує міцний кущ темно-зелених, прямостоячих листків. Біла частина досить довга в порівнянні з іншими сортами.
• Порей має ніжний смак і приємний аромат, який прекрасно поєднується з овочевими салатами.
• Колумбус вирощують для свіжого ринку і заморозки.

Голет (Moravoseed)

• Пізня цибуля порей, яка витримує зниження температури до -7°С. Вегетаційний період від посіву до збору врожаю становить 155-165 днів.
• Рослина з прямостоячим зеленим листям. Ніжка біла, циліндрична, середньою довжиною 45-50 см.
• Сорт рекомендується вирощувати через розсаду, висіваючи насіння з кінця лютого до другої половини березня.
• Цибулю Голет вирощують для реалізації на ринку свіжих овочів, заморозки та перероблення.

Американський (Hortus)

• Середньорання врожайна цибуля-порей для отримання осіннього врожаю. Вегетаційний період – 170-180 днів від сходів насіння.
• Рослина з темно-зеленим листям і білою частиною довжиною 22-25 см.
• Сорт Американський добре переносить зиму без укриття.
• Перевагою даної цибулі порей є приємний смак, відмінна транспортабельність і лежкість.

Термінал (Moravoseed)

Висока продуктивність і затребуваність!

• Середній сорт цибулі порей для вирощування весною, влітку і восени. Формує врожай через 155-165 днів після посіву.
• Рослина сильноросла, з добре сформованою листовою розеткою.
• Біла ніжка, красивою циліндричної форми, довжиною 35-40 см.
• Листя цибулі порей Термінал сизо-зеленого кольору, покрите товстим шаром воску. Воно зберігає свіжість довгий час після збору.

Елефант (Semo/Moravoseed)

Високі показники врожайності!

• Пізній сорт цибулі порей, який дозріває через 180-200 днів після сходів.
• Рослина не велика, формує білу «ніжку» довжиною від 15 до 20 см і товщиною до 5 см. Листя темно-зелене з сильним восковим нальотом.
• Середня рослина важить 200 г і більше. Має гострий смак. Застосовується для вживання у свіжому вигляді, приготування їжі та тривалого зимового зберігання.
• Елефант відрізняється високою врожайністю, не вимогливий до вологи та витримує зниження температури до -14°С.

Старозагорський камус (Semo)

Простота в вирощуванні і висока якість!

• Цибуля-порей з раннім періодом дозрівання (130-140 днів). Підходить для отримання осінньої продукції для свіжого ринку і перероблення.
• Листя темно-зеленого кольору з сизим відтінком. Стебла товсті, високі та соковиті. Відрізняються високими смаковими якостями.
• Старозагорський камус відмінно росте до пізньої осені, коли інші сорти цибулі зупиняються в рості.

Форрест (Bejo)

Популярність на ринку овочів!

• Ранній сорт цибулі-порей, який конкурує з гібридами за врожайністю та однорідності врожаю. Період вегетації становить – 85-90 днів.
• Рослина потужна, циліндричної форми, з плоскими темно-зеленим листям довжиною до 80 см.
• Листя довго зберігає свіжість після збору врожаю. Їстівне стебло досягає довжини 30 см і ширини в 4 см.
• Форрест використовується у свіжому вигляді та для перероблення. Завдяки своєму привабливому вигляду він має попит на овочевому ринку.

Карентан (Servise plus)

Пластичність і красивий товарний вигляд!

• Пізній сорт цибулі порей для вживання у свіжому вигляді та використання в домашній кулінарії.
• Рослина утворює довге, плоске, темно-зелене листя і потовщене біле стебло. Їстівна частина довжиною 18-22 см і діаметром до 4 см.
• Карентан має ніжний смак і тонкий аромат цибулі. Відрізняється високою стресостійкістю, тому відмінно росте у всіх кліматичних регіонах України.

Тітус (Moravoseed)

Морозостійкість і універсальність у використанні!

• Високоврожайна цибуля порей для отримання осіннього врожаю. Належить до пізніх сортів, оскільки дозріває через 165-175 днів.
• Рослина з сизо-зеленим, стоячим листям. Біле стебло довжиною – 20-25 см, ближче до основи трохи розширюється.
• Тітус вирощують для заморозки, консервування та вживання у свіжому вигляді. Сорт показав стійкість до морозів до -15°С.

В даному рейтингу зібрані сорти цибулі, які є лідерами продажів в інтернет-магазині «Супермаркет Насіння» у 2020-2021 році. Ці сорти та гібриди добре себе зарекомендували на території України.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Цибуля ріпчаста – технологія вирощування

Із дворічних овочевих культур, які вирощують в Україні, до родини Цибулеві відносять цибулю ріпчасту, цибулю шалот і цибулю порей, які формують ріпчасті або циліндричні цибулини, різні за формою, розміром та забарвленням, утворюють подібне насіння, мають тонкі ниткоподібні корінці, вузькі трубчасті або лінійні листки, квіткову стрілку та шапкоподібний зонтик. У листках, цибулинах та насінні є ефірна олія, яка сильно діє на органи відчуття має специфічні кулінарні та лікувальні властивості.

Овочеві цибулинні культури за морфологічними ознаками поділяють на дві групи. До першої групи відносять ті, які утворюють здуті (кулясті) продуктові органи у вигляді цибулини з покривними лусками: цибуля ріпчаста та цибуля шалот (кущівка). До другої-цибуля порей, продуктовим органом у якої є довга вибілена ніжка.

Ряд авторів зазначають, що цибуля ріпчаста є багаторічною культурою. Пояснюють це тим, що при розмноженні її через сіянку рослини стрілкують і формують насіння на третій рік, а також використанням пристрілкових цибулин, які утворюються на донці біля стрілок у рік стрілкування рослин.

З таким твердженням ми не погоджуємося. По-перше, щоб сіянка не стрілкувала на другий рік, регулюють температурний фактор, тобто штучно створюють умови, щоб не відбувалося диференціації бруньок. А при зберіганні сіянки за температури 5-10°С навіть найдрібніша сіянка (нульова група) після висаджування в ґрунт застрілкує і дасть насіння. По-друге – пристрілкові цибулини на денці утворюються в рік стрілкування цибулі (1,2 або 3 штуки) і вони є дочірніми (однорічними) і лише при зберіганні зимою за температури 5-10°С вони застрілкують. Отже, цибуля ріпчаста може переходити до репродуктивного розвитку лише після проходження стадії диференціації бруньок у період зберігання за температури 5-10°С – на другий рік біологічного розвитку.

Цибуля ріпчаста – дворічна, трав’яниста, перехреснозапильна, холодостійка овочева культура з двома способами відтворення – генеративним і вегетативним. Товарну продукцію її одержують безпосередньо сівбою насіння в ґрунт, через сіянку та розсадним способом. У структурі посівних площ в Україні вона займає 9%.

Ботанічні та біологічні особливості цибулі ріпчастої

Коренева система мичкувата. При проростанні насіння на поверхні ґрунту з’являється одна сім’ядоля та корінець, який швидко проростає на глибину до 20 см, і через тиждень разом з сім’ядолею відмирає головний корінець. У цей же час починає формуватися і розростатися денце (укорочене стебло), і з його основи відростають нові корінці (мал. 1). Корінці спочатку струноподібні, а згодом починають галузитися на корінці першого, другого і т.д. порядків та густо вкриватися сисними кореневими волосками. Залежно від крупності цибулини коренева система проникає в ґрунт на глибину 30-40 см, і лише незначна частина їх заглиблюється до 70-80 см (мал. 2). У ширину коренева система розростається на 35-40 см. У кінці вегетації з відмиранням листків одночасно відмирає коренева система. У перший рік культури денце густо вкрите корінцями. При відмиранні корінців на їх місці залишається пустота, так звана “п’ятка”.

Стебло – укорочене денце, яке знаходиться між основою кореневої системи та листків. При збільшенні корінців на рослині воно починає дещо збільшуватися догори і розширюватися в діаметрі. У великих цибулин висота денця досягає 0,8-1,5 см і в діаметрі 2-4 см. У період наростання лусок на денці в основі їх закладаються 1-5 і більше бруньок (зачатків), з яких після висаджування сіянки, в якої не пройшла диференціація бруньок, продовжує формуватися крупна цибулина з подальшим розростанням денця, а при проходженні диференціації бруньок розвивається квітконосне стебло (стрілка). За кількістю цибулин на денці сорти і гібриди цибулі поділяються на малогнізді (1-2 цибулини), середньогнізді (3-4 цибулини) і багатогнізді (понад 5 цибулин). При визріванні гнізда спільні покривні луски руйнуються, денце розпадається і цибулини легко відокремлюються (мал. 3).

Мал. 3. Гніздість і зачатковість цибулі ріпчастої:
1 – одногнізда; 2 – двогнізда; 3 – багатогнізда; 4 – однозачаткова; 5 – двозачаткова; 6 – тризачаткова;

Листки. При проростанні насіння на поверхню ґрунту з’являється одна кпючкоподібна сім’ядоля. З нею одночасно виноситься й луска насінини (на важких ґрунтах може не виноситися). Кожний листок, як із сім’ядолі, виходить із середини попереднього (на певній висоті) з несправжнього стебла (піхви). Розміщуються листки на рослині під кутом 35-90°. За забарвленням листки зелені, світло-зелені та темно-зелені з восковим нальотом. При вирощуванні цибулі, залежно від призначення, на рослині формується від 4-6 до 10-16 листків і більше завдовжки до 45-50 см. Листки здуті, в поперечному розрізі від 0,2 до 1,5 см і більше. Молоді листки є не тільки асиміляційним апаратом, але й продуктовим органом. їх широко використовують у кулінарії для виготовлення салатів, різних приправ, тушкують та споживають у свіжому вигляді.

Продуктовий орган – цибулина, яка є основною частиною товарного врожаю. Вона складається з внутрішніх соковитих і зовнішніх сухих плівок, спільних відкритих соковитих плівок, конусовидних закритих плівок, денця і “п’ятки” (мал. 4). Соковиті луски є основним органом запасу поживних речовин. Вони бувають двох типів: відкриті та закриті. Відкриті у несправжньому стеблі (піхві) переходять у листки, а закриті, як ковпачки, захищають вегетативні та генеративні бруньки. Закриті плівки на цибулині можуть накривати одна одну. Кількість і співвідношення відкритих і закритих плівок залежить від сорту, величини цибулини та до деякої міри від тривалості вегетації. Співвідношення відкритих і закритих плівок є ознакою на придатність цибулин до тривалості зберігання. Цибулини, які не закінчили формувати закриті плівки, швидко проростають, особливо при випаданні дощів у літній період або перезволоженні ґрунту. Вони знову продовжують укорінюватися та відростають листки. В овочівництві таке явище називається “товстоніжка”. При дозріванні цибулин розм’якшується несправжнє стебло та вилягають листки. Однак, відкриті та закриті плівки ще продовжують потовщуватися за рахунок поживних речовин, які перекачуються з листків. Листки і несправжнє стебло поступово засихають, в результаті чого настає фаза спокою.

За класифікацією Ф.А. Ткаченка, цибулю ріпчасту поділяють на 3 різновиди: гостру, напівгостру та солодку. Більшість сортів належить до гострої. Цибулини її добре вкриті у 2-3 шари міцними, сухими покривними плівками. Вони складаються з багатьох тонких або середніх за товщиною щільних соковитих плівок. Денце у них просте або розгалужене, кількість зачатків від 1 до 5 і більше. Цибулини мають тривалий період спокою, добре зберігаються, відзначаються високим вмістом сухої речовини (13-20%), цукрів (8-12%) та ефірної олії (0,020-0,065%). Розмножуються насінням і через сіянку. При розмноженні через сіянку підтримується висока лежкість сорту.

Напівгострі сорти відносяться до малогніздої цибулі, мають триваліший період вегетації й дещо вищу врожайність. Цибулини їх менш щільні, мають товстіші соковиті плівки. Період спокою в них коротший, цибулини нещільні. Денце просте, бруньок мало. Цибулини погано вкриті 1-2 неміцними сухими плівками і гірше зберігаються, ніж сорти гострої цибулі. До складу цибулин входить менше сухої речовини (10-13%), цукрів (6-9%) та ефірної олії (0,016-0,025%), ніж у гострих сортів. Розмножують напівгострі сорти в основному насінням і лише частково через сіянку та розсаду.

До солодкої (салатної) цибулі належать сорти з високими смаковими якостями. Всі вони малогнізді та малозачаткові. Відзначаються найвищою продуктивністю і найтривалішим вегетаційним періодом. Цибулини у своєму складі мають найменший вміст сухої речовини (6-10%), цукрів (4-7%) та ефірної олії (до 0,015%). Вони складаються з товстих соковитих плівок (понад 3 мм). Покривна плівка одна і то часто розірвана, лежкість погана. Розмножують сорти солодкої цибулі в основному розсадним способом і лише частково сівбою насінням.

За формою цибулини поділяють на плескаті, овальні, видовжено-овальні та з різними відхиленнями в той чи інший бік, залежно від глибини залягання та агротехніки вирощування (мал. 5). За забарвленням покривних плівок цибулини бувають жовті з різними відтінками, золотисті, жовто-коричневі, коричневі, червоно-фіолетові, білі, зеленкувато-білі, соковиті плівки – білі з зеленкуватим, фіолетовим або рожево-фіолетовим відтінками, білі з забарвленим епідермісом. За розміром цибулини розрізняють дрібні (до 50 г), середні (51-100 г) та великі (понад 100 г).

Мал. 5. Форми цибулин цибулі ріпчастої

За тривалістю вегетаційного періоду при вирощуванні з насіння (від сходів до масового вилягання листків) сорти і гібриди цибулі ріпчастої поділяють на ранні (до 100 діб), середньоранні (101-115 діб), середньостиглі (116-130 діб) та пізньостиглі (понад 130 діб). При вирощуванні з сіянки вегетаційний період скорочується на 30-40 діб.

Вимоги рослин цибулі до умов навколишнього середовища

Вимоги до тепла. Фактор температури в рості та розвитку рослин цибулі відіграє значну роль. Насіння її проростає за температури 4-5°С. З підвищенням її до 10-15°С сходи на поверхню ґрунту з’являються через 12-17 діб. Цибулини при вегетативному розмноженні (сіянка) проростають за температури 1-2°С протягом 10-12 діб. Оптимальна температура для росту рослин – 17-22°С, а максимальна – 33°С. У теплу погоду в рослин швидше розвивається надземна частина (листки), ніж коренева, тоді як у прохолодну – навпаки. У зв’язку з цим насіння цибулі потрібно висівати якомога раніше, тобто разом з виходом у поле. Це забезпечує більш тривалий період з низькими температурами для формування кореневої системи, інтенсивного наростання листків та одержання високого врожаю цибулин. Рослини цибулі добре переносять і весняні приморозки до мінус 5-7°С.

До генеративного розвитку рослини цибулі можуть переходити лише тоді, коли в них нагромадиться достатньо поживних речовин. Тому лише в холодні та тривалі затяжні весни окремі рослини першого року можуть переходити до стрілкування, що нами спостерігалося в Донецькій області. У нормальні весни при вирощуванні цибулі першого року з насіння рослини не стрілкують.

Оптимальна температура для проходження диференціації бруньок становить від 4 до 8°С, тому висаджувати сіянку та розсаду у відкритий ґрунт потрібно на 10-15 діб пізніше, ніж висівати насіння, щоб ґрунт прогрівся до 8-9°С. Оптимальні умови для цього в Україні настають у третій декаді березня – на початку квітня, залежно від зони.

Щоб не допустити стрілкування цибулі при вирощуванні з сіянки, її в зимовий період зберігають за температури 18-22°С, а вибірок – 20-24°С (табл. 1). Однак, за такої температури цибулини значно втрачають свою масу, а дрібні (найбільш цінний посівний матеріал) можуть висохнути. Тому у виробництві застосовують комбіноване зберігання сіянки. В осінній період сіянку добре просушують і зберігають за температури 18-20°С і відносної вологості повітря 55-60%, взимку – при мінус 3 – плюс 1°С, а навесні за 20-30 діб до висаджування – при 20-25°С.

Таблиця 1, Вплив температури зберігання сіянки і вибірку залежно від маси цибулин на стрілкування рослин, %

Середня маса цибулини,г	Температура зберігання, сорт Безсонівський
	-3°С	+3°С	+10°С	+15°С
0,7	0,0	0,4	0,6	–
2,0	2,9	3,4	8,1	–
5,0	10,1	72,8	43,5	27,6

За нашими даними, при вирощуванні цибулі сорту Стригунівська носівська з сіянки діаметром 1,4-1,6 см (3-4 г) у разі сівби в перші дні польових робіт (температура ґрунту 4-5°С) стрілкування рослин становить до 22%, а при сівбі через 10 днів – воно знизилося до 11%. Період для проходження диференціації бруньок значно залежить від сорту. Так, у цибулі гострих сортів він триває 80-90 діб, тоді як у солодких – 50-60 діб. Це тісно пов’язано з лежкістю цибулин.

Вимоги до світла. Цибуля відноситься до рослин довгого дня. На довгому дні (15-16 годин) рослини добре ростуть, формують крупні цибулини, які добре визрівають та зберігаються. При вегетативному розмноженні вимогливість рослин до інтенсивності освітлення дещо знижується у початкові фази росту, оскільки в цей період листки наростають за рахунок поживних речовин цибулини. Скорочення тривалості дня, як і зниження температури, гальмує процеси формування цибулин, тому при літній сівбі насіння рослини до пізньої осені продовжують наростати, не утворюючи цибулин. Такі рослини, за нашими даними, після розмерзання ґрунту швидко відростають, після чого дружно стрілкують зацвітають і дають насіння.

Вимоги до вологи у рослин цибулі змінюються залежно від росту і розвитку. Так, для проростання насіння кращою вологістю ґрунту є 85-90% НВ. Це пов’язано з тим, що насіння має тверду оболонку, просочену ефірною олією, через що погано вбирає воду та повільно бубнявіє. Тому насіння більш дружно проростає рано навесні, коли в ґрунті є достатні запаси вологи. При запізненні з сівбою навіть на 3-5 діб верхній шар ґрунту (2-3 см) швидко пересихає, внаслідок чого польова схожість знижується, сходи затримуються і, як правило, бувають зрідженими. У подальшому рослини також добре ростуть за оптимальної вологості ґрунту в межах 70-85% НВ і відносної вологості повітря 60-70%. За вищої відносної вологості повітря рослини уражуються несправжньою борошнистою росою. Для забезпечення оптимальної вологості ґрунту в південних районах посіви 2-7 разів поливають, залежно від погодних умов року. Норма витрати води 300-400 м3 на гектар за один полив.

За недостатньої вологості в період інтенсивного росту цибулі він сповільнюється і навіть припиняється. Рослини швидко формують дрібні цибулини, коренева система їх відмирає, несправжнє стебло розм’якшується і листки вилягають, що характерно при вирощуванні сіянки. Цьому сприяє лише ранньовесняна сівба насіння на сіянку, щоб одержати дружні сходи (250-300 шт. на 1 м²). При пізнішій сівбі верхній шар ґрунту швидко пересихає, і дуже важко без поливу одержати дружні сходи сіянки. У кінці вегетації сформовані цибулини краще визрівають за обмеженої вологості ґрунту й особливо зниженої відносної вологості повітря (до 50-60%). Тому за 20-30 діб до збирання врожаю поливи припиняють. Це сприяє доброму визріванню цибулин, швидкому вкриванню їх покривними лусками, розм’якшенню несправжнього стебла, виляганню листків та відмиранню кореневої системи. При запізненні зі збиранням цибулі, особливо після випадання дощу, ріст кореневої системи відновлюється, цибулини погано визрівають і стають непридатними до тривалого зберігання.

Часто, якщо не вилягають листки, у виробництві практикують виламування листків. Цього робити недоцільно, оскільки при виламуванні листків рослини пошкоджуються, і створюються сприятливі умови для проникнення в цибулину інфекції шийкової гнилі, цибулини загнивають і втрачають здатність до зберігання. У цьому випадку краще підрізувати кореневу систему шляхом підкопування скобами, внаслідок чого припиняється надходження до рослин вологи, цибулини швидко вкриваються покривними лусками, несправжнє стебло розм’якшується, і листки вилягають. Чим краще вкрита цибулина сухими покривними лусками, тим більш придатна до тривалого зберігання.

Вимоги до елементів живлення. Рослини цибулі досить вимогливі до родючості ґрунту. На 10 т врожаю цибуля ріпчаста виносить із ґрунту в середньому до 40,2 кг азоту, 11,6 – фосфору і 21,0 кг калію. При вирощуванні сіянки відповідно – 53,7 кг азоту, 16,0 – фосфору і 40 кг калію. Тому посіви цибулі потрібно розміщати на високородючих, пухких, багатих на органічну речовину, структурних, чистих від бур’янів ґрунтах. Непридатні для її вирощування важкі, перезволожені та кислі ґрунти. Підвищена вимогливість цибулі до родючості ґрунту пов’язана з тим, що вона формує порівняно з іншими овочевими культурами невелику та слабо розгалужену кореневу систему, більша частина якої розміщена в орному шарі ґрунту. З органічних добрив під цибулю треба вносити перегній із розрахунку 20-30 т/га та мінеральні добрива залежно від даних аналізу ґрунту.

Поживні речовини рослини цибулі протягом вегетаційного періоду засвоюють неоднаково. Азот інтенсивно використовують у період наростання листкового апарату. В період формування цибулин потреба в азоті дещо знижується, а надлишок його, особливо при дефіциті калію, сприяє дальшому наростанню листків і затримує визрівання цибулин. Тому потреба у фосфорі та калію в період формування і дозрівання цибулин зростає. На початку вегетації рослини цибулі негативно реагують на високу концентрацію ґрунтового розчину, тому не рекомендується вносити в рядки високі норми мінеральних добрив.

Особливості вирощування цибулі ріпчастої

Вирощування з насіння.

Для одержання товарного врожаю цибулі ріпчастої насіння потрібно висівати як можна раніше (коли ґрунт піддається обробітку), навіть у лютневі та березневі “вікна”. Запізнення з сівбою навіть на 3-5 днів призводить до одержання зріджених сходів, поганого визрівання цибулин та зниження врожаю. Це пов’язано з тим, що насіння цибулі висівають на глибину до 2-3 см залежно від зони, воно довго сходить, а верхній шар ґрунту швидко пересихає навесні, і для його проростання може не вистачити вологи. Спосіб сівби широкорядний (45 см), стрічковий (20+50 см) або широкосмуговий (ширина міжрядь 45 і 60 см, смуги – 4-5 см і 8-10 см відповідно). Норма висіву насіння 8-10 кг/га, а при сівбі сівалками точного висіву – 3-4 кг/га. Глибина сівби 0,5-2,0 см. До сівби та після неї площу коткують.

При з’явленні на площі ґрунтової кірки, якщо під верхом немає ще проростків, посіви боронують легкими боронами поперек напрямку рядків. При з’явленні сходів розпушують міжряддя. Подальший догляд за посівами полягає у 3-4-разовому розпушуванні міжрядь, систематичному знищенні на посівах бур’янів, боротьбі з шкідниками та хворобами. Розпушування краще проводити після поливу або випадання дощу, коли ґрунт підсохне і добре розпушується. У південних районах проводять 2-7 поливів. Норма витрати поливної води за один полив становить 300-400 м3/га, залежно від погодних умов. За 20-30 діб до початку збирання врожаю поливи припиняють, що сприяє кращому визріванню цибулин. Ознакою доброго визрівання цибулин є розм’якшення несправжнього стебла та вилягання пера (листків).

Збирають цибулю в ясну сонячну погоду і вкладають її у валки для просушування. У дощову погоду просушують цибулю під навісами. Якщо перо не вилягає, то для прискорення визрівання цибулин слід підрізати кореневу систему рослин за 10-15 діб до збирання врожаю. Після доброго просушування від цибулин відминають залишки листків та корінців, сортують і використовують за призначенням.

Урожайність цибулі ріпчастої при вирощуванні з насіння за належної агротехніки становить 30-40 т/га.

Вирощування сіянки.

Через сіянку в основному вирощують цибулю ріпчасту гострих сортів. Суть цього способу полягає в тому, щоб постійно підтримувати здатність сорту до тривалого зберігання, одержання більш раннього і високого товарного врожаю цибулі ріпчастої в умовах коротшого вегетаційного періоду.

Сіянка (арбажейка) – це дрібні цибулини діаметром від 0,7 до 3 см, які вирощують із насіння в загущених посівах. Для цього насіння висівають у ранні строки, як тільки можна вийти у поле. Це дає можливість одержати дружні сходи та виростити високоякісний насіннєвий матеріал без поливу майже у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Сівбу проводять стрічковим способом із відстанню між стрічками 50-60 см, у стрічці роблять 6-12 рядків із відстанню 7,5-15 см. На сіянку можна висівати насіння й широкосмуговим способом з шириною міжрядь 45 см (ширина смуги 6-8 см) або 60-70 см (ширина смуги 15-20 см). Норма висіву насіння при стрічковій сівбі 70-90, а при широкосмуговій – 50-70 кг/га. Зменшення норми висіву призводить до зрідження посівів і збільшення виходу вибірка. Глибина загортання насіння 1,0-3,0 см. До сівби і після неї площу коткують. Догляд за рослинами полягає у систематичному розпушуванні широких міжрядь, боротьбі з бур’янами, хворобами і шкідниками, а в південних районах у посушливі весни при потребі 1-2 поливах. За 10-15 діб до збирання сіянки поливи припиняють, що сприяє доброму визріванню цибулин.

Збирають сіянку на початку вилягання пера (5-10%). У роки з підвищеною вологістю сіянку починають збирати, не чекаючи вилягання пера, коли цибулини досягнуть у діаметрі в середньому 1,0-1,5 см. Рослини вкладають у валки та просушують протягом 7-12 діб. При просушуванні поживні речовини з листків переміщаються в цибулини, і ті збільшуються в розмірі та масі. При запізненні із збиранням врожаю при сонячній погоді листки рослин швидко висихають, що ускладнює збирання врожаю та призводить до великих втрат, а у вологі роки – ще й до ураження цибулин шийковою гниллю та повторного утворення корінців. Коли сіянка (рослини) добре підсохне і цибулини вкриються покривними лусками, її очищають від залишків сухих листків і корінців. Потім сортують за розміром – малогнізді сорти – на дві групи. До першої відносять цибулини діаметром 0,7-1,4см, до другої – 1,5-2,2см. Сіянку багатогніздих сортів – на 3 групи: до першої групи відносять цибулини з діаметром 1,5-2,2 см, до другої – 2,3-3,0 см і третьої (нульової) – 1,0-1,4 см. Вибірок (цибулини малогніздих сортів діаметром 2,3-3,0 см і багатогніздих – 3,1-3,5 см) використовують для вигонки цибулі на перо, а більші – для продовольчих цілей.

Урожайність товарної сіянки за належної агротехніки становить 15,0-18,0 т/га.

Перед закладанням на зберігання проти ураження грибковими хворобами сіянку прогрівають при температурі 40-42°С протягом 8-10 годин. Більш короткочасне прогрівання і за нижчої температури не ефективне, а підвищення її до 45-46°С знижує схожість. Зберігають сіянку в сухому, добре провітрюваному приміщенні.

Велике значення під час зберігання сіянки має температурний режим. Низькі плюсові температури (4-12°С) сприяють диференціації бруньок, внаслідок чого після висаджування рослини стрілкують. При зберіганні за температури 20-22°С диференціація бруньок не закінчується, що забезпечує на другий рік одержання крупних цибулин. Але за такої температури цибулини втрачають свою масу, а дрібні висихають. Диференціація бруньок не відбувається й за низької температури (мінус 3 – плюс 2°С). Тому сіянку до настання заморозків зберігають за температури 20-22°С і відносної вологості повітря 55-60%, а потім – мінус 3 – плюс 1°С. Навесні з настанням теплої погоди температуру знов підвищують до 20-22°С.

Вирощування цибулі ріпчастої з сіянки.

За 5-6 діб до висаджування сіянку сортують, прогрівають у добре провітрюваному приміщенні за температури 30-35°С. Для знезараження від збудників грибкових хвороб (шийкової гнилі, пероноспорозу) за 8 годин до закінчення прогрівання температуру підвищують до 40-42°С.

При вирощуванні цибулі ріпчастої з сіянки велике значення має розмір її та строки сівби (садіння). За надто ранньої сівби за умов затяжної холодної весни цибулини завершують проходження диференціації бруньок, що призводить до масового стрілкування рослин. Таке явище особливо спостерігається при висіванні сіянки другої групи. При запізненні з сівбою верхній шар ґрунту часто пересихає, цибулини погано укорінюються, внаслідок чого сходи на поверхню ґрунту з’являються нерівномірно, визрівання рослин затягується, врожайність знижується, і якість товарної продукції погіршується. Тому кращі строки сівби сіянки настають тоді, коли ґрунт прогріється до температури 9-10°С, що в основному відбувається через 10-15 діб після висівання насіння, залежно від погодних умов року.

Висаджування сіянки починають із дрібнішої фракції, оскільки вона найбільш стійка до стрілкування. Висівають сіянку широкорядним (45 см) або стрічковим (20+50 см) способами. У рядку цибулини діаметром 0,7-1,4 см розміщують на відстані 4-6 см, а розміром 1,5-2,2 см – на 6-8 см. Норма висіву залежить від розміру цибулин і коливається від 4 до 20 ц/га. Глибина садіння 4-6 см. За надмірно глибокого загортання сходи затримуються і цибулини набувають видовженої форми, не характерної для певного сорту, а за мілкого – часто виносяться кореневою системою на поверхню ґрунту.

Сходи цибулі з’являються на поверхні ґрунту через 8-10 діб після висаджування. Завдяки запасу поживних речовин у цибулині листки досить інтенсивно наростають, внаслідок чого цибулини швидко формуються і визрівають на 35-40 діб раніше, ніж від сівби насінням. Догляд за рослинами, збирання врожаю та доведення його до товарного стану такі самі, як при вирощуванні з насіння. Особливістю в період догляду за рослинами є те, що при стрілкуванні частини рослин стрілки на початку їх з’явлення виламують. У цьому випадку пробуджується спляча брунька, яка формує нову цибулину. Такі цибулини менші за розміром, гірше визрівають і зимою погано зберігаються.

Урожайність цибулі ріпчастої при вирощуванні через сіянку за належної агротехніки становить 35,0-50,0 т/га.

Особливості вирощування цибулі ріпчастої розсадою.

Розсадою вирощують в основному сорти солодкої цибулі. Розсаду вирощують у спорудах закритого ґрунту. Для вирощування розсади на площу 1 га потрібно 110-150 парникових рам або 200-260 м² теплиць. Насіння висівають у південних районах на початку лютого, в Лісостепу – у другій половині лютого. На 1 м² висівають 10-12 г насіння. До появи сходів температуру підтримують на рівні 18-20°С, після їх появи протягом 5-10 діб – 12-15°С, у подальшому – 16-18°С. У розсадний період рослин не проривають. Подальший догляд за рослинами такий самий, як за розсадою ранньої капусти. За 10-12 діб до висаджування розсаду загартовують. Вік розсади 50-60 діб у фазі 4-5 листків. Вибрану розсаду сортують (бракують недорозвинену та пошкоджену механічно та хворобами). З 1 парникової рами вихід розсади в середньому становить 3,5-4,0 тис. шт., а з 1 м² – 2,3-2,6 тис. шт.

Розсаду у відкритий ґрунт у південних районах висаджують у кінці березня – на початку квітня, в Лісостепу та Поліссі – у другій половині квітня. Перед висаджуванням вкорочують корінці на 2/3 довжини, щоб не загиналися, і на 1/3 листки, щоб зменшити поверхню випаровування. Рослини висаджують у борозни або щілини на 0,5-1,0 см глибше, ніж вони росли раніше. Спосіб висаджування широкорядний (45, 60, 70 см) або стрічковий (20+50 см). Відстань між рослинами в рядку становить 6-8 см. На 1 га висаджують 400-600 тис. рослин. Якщо ґрунт недостатньо вологий, перед сівбою проводять вологозарядковий полив або рослини поливають під час садіння. Відразу після висаджування рослин ґрунт у міжряддях розпушують, а в умовах зрошення перед розпушуванням поливають.

Догляд за рослинами, збирання врожаю та доведення його до товарного стану такі самі, як при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння. При вирощуванні цибулі ріпчастої розсадним способом значно прискорюється її достигання та покращується товарна якість.

Урожайність цибулі ріпчастої при розсадному способі вирощування за належної агротехніки становить 35,0-45,0 т/га.

Особливості вирощування маточників цибулі ріпчастої та їх зберігання

Маточну цибулю вирощують шляхом сівби насіння в ґрунт, із сіянки та розсадним способом. Технологія її вирощування подібна до цибулі ріпчастої на товарні цілі. У другій половині вегетації на насінницьких посівах проводять 1-2 сортових прополювання, видаляють усі нетипові для сорту та пошкоджені хворобами рослини, а на початку вилягання пера – апробацію. При збиранні цибулини вкладають у валки та добре просушують протягом одного-двох тижнів на сонці, очищають від сухих листків та відбирають усі здорові та типові для сорту цибулини. Нетипові, пошкоджені та з товстою шийкою цибулини вибраковують. Відібрані маточні цибулини перевозять до сховища на зберігання. Перед зберіганням її ще прогрівають при активній вентиляції протягом 10-12 годин за температури 42°С. Це запобігає ураженню цибулин шийковою гниллю та іншими грибковими хворобами.

Зберігають маточну цибулю у добре провітрюваному приміщенні за температури 5-8°С і відносної вологості повітря 60-70%. Це створює сприятливі умови для проходження диференціації бруньок. Для кращого продування цибулі використовують калорифери та вентилятори. Перед висаджуванням маточну цибулю ще раз сортують за крупністю, ознаками сорту та стійкістю до ураження хворобами.

Ботанічна та біологічна характеристика насінників цибулі ріпчастої

Коренева система. Навесні після висаджування цибулин коренева система формується навколо денця і швидко відростає пучком. До початку стрілкування (стеблоутворення) вона проникає в ґрунт на глибину до 40-60 см, а в період квітування – до 80-100 см. Основна маса кореневої системи розміщається в орному шарі та розростається в діаметрі до 50-70 см.

Листки. Через 7-12 діб після висаджування маточників цибулин з’являються листки. За формою та забарвленням вони такі самі, як при вирощуванні маточників. При утворенні 6-10 листків у центрі розетки починає рости з денця стебло – стрілка.

Стрілка. В залежності від зачатковості сорту та величини цибулин у рослин формується від 2 до 6 стрілок. Усі вони трубчасті, заввишки 70-120 см, посередині здуті. У верхній частині стрілки розміщений кулястий зонтик. Стрілки, суцвіття та бутони зелені та вкриті восковим нальотом.

Суцвіття – відносно щільний зонтик (мал. 6). Він складається з 200-800 бутонів. Квітки дрібні, білі з зеленою смужкою на краях пелюсток із зовнішньої сторони. Пелюсток і тичинок по 6, приймочка одна. Пиляки жовті. Зав’язь шестигранна, верхня. В основі віночка розміщені нектарники, які сприяють принаді комах.

Масове розкриття квіток починається з 11-12 години дня. Пиляки дозрівають і тріскають на 1-2 доби раніше приймочки. Тому пилок не може попадати на приймочку тієї ж самої квітки. Запилення можливе лише пилком іншої квітки в межах одного або інших суцвіть рослин. Квітування цибулі починається з верхівки суцвіть і закінчується нижнім ярусом. Період квітування суцвіття в середньому становить від 5 до 25-30 діб. Пилок цибулі важкий і переноситься за допомогою комах (бджіл). Тому в насінництві необхідно дотримуватися просторової ізоляції на відкритій місцевості не менше 2000 м, а на закритій – 600 м.

Плід – тригранна коробочка (мал. 7). В ній розміщається попарно шість насінин. При дозріванні насінна коробочка розтріскується, і насіння легко висипається. Тому стрілки потрібно зрізувати (збирати), коли перші коробочки починають розтріскуватися, в них насіння набуває характерного чорного забарвлення. Після дозарювання (просушування) суцвіть їх обмолочують.

Насіння тригранне, чорне, рідше буре, завдовжки 3,1мм. Маса 1000 насінини становить 2,8-3,7 г. За вологості 11% схожість зберігається протягом 2-3 років.