Язик — індикатор вашого здоров’я. Про що говорить наліт на язику

І ні: ми не жартуємо. Хвороби по язику дійсно можна визначити без додаткового обстеження, але краще, звичайно ж — обстежитися.

Давайте розбиратися: яким буває наліт на язиці, про що він свідчить і, найцікавіше — що робити, якщо це сталося з вами.

Статтю підготував Віталій Воронін — стоматолог-імплантолог, стоматолог-ортопед, стоматолог-терапевт київської клініки D.Ante.

Наліт на язику — стоматологічна проблема?

Утворюється наліт на язиці з різних причин: одні з них — стоматологічні, інші — пов’язані із захворюваннями внутрішніх органів. Відповідно, наліт на язиці не завжди лікується в кріслі стоматолога.

При цьому, візит до стоматолога, в більшості випадків — відправна точка в лікуванні:

• якщо проблема стоматологічного характеру — стоматолог-терапевт разом зі стоматологом-гігієністом призначають лікування;
• якщо причина утворення нальоту не стоматологічна — стоматолог-терапевт проконсультує і направляє пацієнта до профільного лікаря за лікуванням.

Утворення нальоту може свідчити про проблеми, але крім цього — бути нормою. Тому, якщо ви помітили наліт на язиці — не панікуйте: насамперед проконсультуйтеся зі стоматологом.

Чи можна ігнорувати проблему утворення нальоту на язиці?

Однозначно — ні. Наліт свідчить про те, що в організмі відбуваються небажані процеси, які потрібно (а) діагностувати і (б) вилікувати. Це стосується і стоматологічних проблем, і захворювань внутрішніх органів.

Якщо ж ігнорувати факт, що язик білий (або будь-якого іншого кольору), наліт буде накопичуватися швидше і доставляти ще більше дискомфорту. Простіше кажучи: помітили проблему — відразу зверніться до лікаря.

Фактори, які можуть спричинити утворення нальоту на язиці

Насправді, таких факторів — безліч. Ми не будемо перераховувати всі, тому що:

• наліт на язиці буває різним (за кольором, локалізацією, симптомами);
• це не виключає того факту, що вам потрібно звернутися до лікаря за лікуванням.

Розглянемо причини, які найчастіше стають каталізатором захворювання.

Неправильна або надмірна гігієна

Звичайно, в більшості випадків, причиною стає саме відсутність або неправильна гігієна ротової порожнини. Ви ж знаєте, що чистити потрібно не тільки зуби, але і язик? 🤔

Крім цього, надмірний догляд за ротовою порожниною також може стати причиною утворення нальоту. Наприклад, язик з білим нальотом може бути наслідком занадто частого чищення зубів або використання ополіскувача, який містить перекис водню (його в принципі потрібно використовувати тільки за рекомендацією лікуючого стоматолога).

Гормональні перепади

Наприклад, у підлітків наліт на язику часто розвивається саме в період статевого дозрівання.

Захворювання внутрішніх органів

Це стосується не тільки шлунка, але і селезінки, печінки, прямої кишки і навіть хребта.

Правда, в більшості випадків, у дорослих причиною утворення нальоту стає саме проблеми з шлунково-кишкового тракту, а у дітей — кандидоз (або «молочниця», грибкове захворювання, яке провокують бактерії Candida).

Інші причини

Діабет, гепатит, захворювання, що передаються статевим шляхом, ацидоз, мікоз, молочниця, прийом антибіотиків, ГРВІ, ангіна, нестача вітамінів, шкідливі звички, постійний стрес… і ще +100500 потенційних причин 🤭

Іноді пацієнти скаржаться, що накопичення нальоту викликано вживанням певних продуктів. Таке буває, але, як правило, такий наліт легко видалити і він не утворюється повторно.

Симптоми захворювання

Звичайно ж, головний симптом — це наліт на язику 😂

Крім цього, у пацієнта можуть з’явитися:

• біль;
• печіння;
• гіркота в роті;
• неприємний запах з рота;
• тріщини на поверхні язика;
• сухість в роті.

Як зрозуміти, що колір язика нормальний?

Язик у здорової людини блідо-рожевого кольору. Відповідно, яскраво виражений наліт білого, жовтого або темного кольору — це знак, що варто звернутися до лікаря.

Також, варто враховувати, що наліт на язиці у здорової людини може змінюватися в залежності від пори року. Наприклад, в зимовий час наліт жовтіше, а влітку — біліше і його більше.

У цьому питанні лікарі D.Ante рекомендують пацієнтам не діагностувати наявність захворювання або його відсутність самостійно: якщо є симптоми і дискомфорт — зверніться до фахівців.

Яким буває наліт на язиці

Наліт на язику може бути білого, жовтого (або помаранчевого), сірого, коричневого, синього, зеленого, фіолетового або навіть чорного кольору.

А тепер давайте розберемося, на яке захворювання вказує колір язику.

Білий наліт на язиці

Наліт білого або сірого кольору на язику зустрічається найчастіше.

Причиною білого язику може бути що-завгодно. Наприклад, якщо він сконцентрований на кінчику і середині язику — це можуть бути проблеми з нирками або легенями; якщо ближче до кореня язику — проблеми з шлунково-кишкового тракту.

Також, товстий білий наліт на язиці може вказувати на закупорку шлунка або інфекційне зараження.

Жовтий наліт на язиці

Також, іноді його називають «помаранчевим».

Жовтий наліт на язику найчастіше вказує на початкову стадію гастриту, жовтухи, надлишку жовчі в організмі, ураження печінки.

З огляду на те, що жовтий язик вказує не на стоматологічні проблеми, пацієнту можна відразу звернутися за комплексним обстеженням внутрішніх органів.

Сірий і коричневий наліт

Часто утворюється у пацієнтів із захворюваннями кишечника або шлунка.

Зелений наліт на язиці

Зелений наліт на язиці вказує на надлишок жовчі в організмі, проблеми з печінкою або жовчним міхуром, а також дисбактеріоз.

Синій наліт

З’являється, коли пацієнт хворий (або вже перехворів) тифом або дизентерією.

Фіолетовий наліт

Наліт набуває фіолетового відтінку, коли у пацієнта спостерігається застій крові.

Чорний язик

Чорний наліт на язику вказує на проблеми з підшлунковою залозою, а також холеру, вірусну ангіну або хворобу Крона (хронічне запальне захворювання кишечника).

Пляма на язиці: причини утворення

Причин, за якими утворюється пляма на язику — безліч.

Червоні плями на язику можуть з’явитися при частому вживанні гострої або гарячої їжі, опіках або травмах ротової порожнини. Також, одна або кілька плям можуть з’явитися, якщо пацієнт захворів на скарлатину.

Якщо на язику малинова пляма, причиною може бути:

• скарлатина;
• недолік в організмі фолієвої кислоти, яка необхідна для розвитку кровоносної та імунної системи;
• недолік вітаміну B12;
• запальний процес на язику (глосит).

Географічний язик

Наліт називають географічним, тому що він утворює на язику різні за формою і розміром візерунки. До того ж, вони можуть періодично з’являтися і зникати без лікування.

Географічний язик — це результат запального процесу спинки і бічних частин язика. Часто географічний язик у дитини з’являється в процесі або після глоссита.

Чи можна позбутися від нальоту за допомогою зубної щітки?

Від природнього нальоту, який утворюється на язиці у здорової людини — не просто можна, а потрібно. Це — ще один мікро-етап гігієни ротової порожнини, про який часто забувають пацієнти.

Лікарі D.Ante рекомендують як мінімум видаляти наліт з язика послідовними «підмітаючими» рухами зубної щітки, а після — прополоскати рот водою. В — користуватися спеціальними щітками, очисниками і шкребками для язика.

Позбутися від нальоту, який викликають захворювання організму — можна, але лише на короткий час. Так що візит до лікаря — залишається головним кроком в лікуванні проблеми.

Наліт на язику у дитини: чи варто переживати?

Переживати точно не варто, тому що наліт на язиці — лікується.

При цьому, ситуації бувають різними: іноді батьки надмірно стежать за здоров’ям дітей і переживають, навіть якщо для цього немає причин; в інших ситуаціях, наліт на язиці може вказувати на серйозні захворювання.

Наведемо приклад: коли варто і коли не варто батькам переживати через нальот на язиці у дитини.

У будь-якому випадку, якщо у вас є сумніви — консультація у дитячого стоматолога ніколи не буде зайвою 😉

Болить язик з нальотом: що робити?

Якщо не деталізувати, то вам необхідно зробити три речі: записатися на консультацію до стоматолога, пройти обстеження, а далі — або лікувати білий язик у стоматолога, або в іншого лікаря.

Порядок дій повинен бути саме таким, оскільки висипання на язику (схоже на білий наліт) можуть бути проявом вітрянки, дифтерії, ангіни, глоссодінії тощо.

Крім того, буває навіть, що наліт на язику стає наслідком попередніх стоматологічних маніпуляцій. Наприклад, якщо в роті встановлені протези з різних металів, то наліт з’являється внаслідок гальваноза: слабкі електричні імпульси у вологому середовищі ротової порожнини перетворюють язик в своєрідний анод.

Саме тому в разі нальоту на язику «спочатку до лікаря — потім лікувати». Не навпаки.

Якщо випадок стоматологічний

Швидше за все, проблема виникла через погану гігієну.

Стоматолог-терапевт проводить огляд ротової порожнини, збирає у пацієнта анамнез, після цього — призначає лікування.

Як правило, пацієнтові необхідно:

• пройти професійну гігієну ротової порожнини;
• дотримуватись рекомендацій лікаря (проводити полоскання ротової порожнини, змінити зубну пасту і щітку, відмовитися від шкідливих звичок, краще стежити за гігієною).

Якщо випадок не стоматологічний

Якщо випадок не пов’язаний з гігієною, стоматолог-терапевт направляє пацієнта до профільних лікарів для подальшої діагностики і лікування.

Зазвичай пацієнтові призначають:

• загальний аналіз крові;
• аналіз крові на наявність Helicobacter pylori (бактерія, яка інфікує різні області шлунка і дванадцятипалої кишки);
• бакпосів на флору ротової порожнини;
• біохімічний аналіз крові.

У більшості випадків наліт на язику пов’язаний із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, лікар може призначити пацієнтові цифрову гастроскопію для додаткового вивчення стану шлунка.

Незалежно від причин виникнення нальоту, найкраще, що може зробити пацієнт — відразу записатися на прийом до лікаря.

Чи можливе лікування народними методами, якщо болить язик?

Звісно! За допомогою чарівної палички, народних методів або заговорів сусідки-ворожки — всі методи працюють!

А ось ви — не жартуйте! Причиною утворення нальоту на язику може бути що завгодно: від ангіни і поганої гігієни до онкології. Чим раніше ви обстежтеся і почнете лікування у професіоналів, тим краще.

Висновки

Причини утворення нальоту на язику можуть бути різними: одні лікуються в кріслі стоматолога, інші — вказують на захворювання внутрішніх органів, відповідно, пацієнту необхідно обстежитися і лікуватися у профільного лікаря.

У світі стоматології утворення нальоту найчастіше пов’язано з неправильною або недостатньою гігієною ротової порожнини.

Якщо у вас залишилися питання — записуйтеся на прийом в D.Ante: ми проведемо огляд, встановимо причину утворення нальоту на язиці і проведемо лікування, або ж — направимо вас до потрібного лікаря.

Язик

Язик (lingua; грецькою – glossus) людини утворений з поперечнопосмугованих м’язів, вкритий слизовою оболонкою. Він заповнює власне ротову порожнину. Язик має декілька функцій: бере участь у процесах жування їжі і ковтання, мови, є органом смаку. Дуже важливу роль відіграє язик у немовлят і дітей грудного віку при смоктанні молока. Язик у немовлят відносно великий, товстий і широкий.

Язик має видовжену овальну форму. Передня загострена частина язика називається верхівкою язика (apex linguae), а задня розширена частина – коренем язика (radix linguae). Між верхівкою і коренем розташоване тіло язика (corpus linguae). Бічні частини язика утворюють край язика (margo linguae). Верхня поверхня язика називається спинкою язика (dorsum linguae), вона опукла і значно довша, ніж нижня поверхня язика (facies inferior linguae), яка виражена лише в передній частині язика. На нижній поверхні язика з боків від його вуздечки розташовані торочкуваті складки (plicae fibriatae), які проходять паралельно до краю язика. Вздовж спинки язика проходить серединна борозна язика (sulcus medianus linguae), яка утворюється в результаті зрощення двох його частин у зародковому періоді. Ця борозна збігається зі сполучнотканинною перегородкою язика (septum linguae). Позаду борозна закінчується сліпим отвором язика (foramen caecum linguae), розташованим на межі між коренем і тілом язика. Сліпий отвір – місце утворення виросту первинної кишки, що дає початок зачатку щитоподібної залози. Від сліпого отвору проходить вперед і вбік до краю язика парна межова борозна язика (sulcus terminalis linguae), яка відокремлює тіло язика від його кореня. Частина язика, розташована попереду від межової борозни (його дві третини), називається передньою, або передборозенною частиною (pars anterior; s. pars presulcalis). Відповідно позаду межової борозни язика розміщені його задня, або заборозенна частина (pars posterior; s. pars postsulcalis).

Слизова оболонка нижньої поверхні язика вкрита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм.

Власна пластинка слизової оболонки та підслизова основа добре розвинені, що зумовлює значне її зміщення відносно м’язів язика. На поверхні слизової оболонки відкриваються вивідні протоки численних малих слинних залоз.

У слизовій оболонці нижньої поверхні язика багато кровоносних судин, її епітелій має високу проникність для різноманітних хімічних сполук, тому з лікувальною метою під язик кладуть деякі ліки, щоб забезпечити їх швидке всмоктування і надходження у кров.

Слизова оболонка спинки язика вкрита переважно багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. Підслизова основа відсутня, тому слизова оболонка міцно зростається з перимізієм м’язів язика і не зміщується. Епітелій і власна пластинка слизової оболонки спинки язика утворюють вирости з характерною будовою, які називаються язиковими сосочками (papillae linguales). У цих сосочках розташовані рецептори різної чутливості. У людини розрізняють за формою шість видів язикових сосочків: ниткоподібні, конічні, грибоподібні, жолобуваті, листоподібні і сочевицеподібні.

Ниткоподібні сосочки (papillae filiformes) та конічні сосочки (papillae conicae) найчисленніші, вони вкривають всю поверхню спинки язика і надають їй бархатистого вигляду. Висота ниткоподібних сосочків дорівнює приблизно 0,3 мм, вони вкриті багатошаровим плоским зроговілим епітелієм. При деяких захворюваннях процес відшарування зроговілих лусочок з поверхні цих сосочків сповільнюється, тоді язик має білий наліт. Ниткоподібні сосочки затримують їжу на поверхні язика, вони мають спеціалізовані нервові закінчення – рецептори, які сприймають відчуття дотику, болю і температури.

Грибоподібні сосочки (papillae fungiformes) розташовані поодинці в передній частині спинки язика між ниткоподібними сосочками, переважно на його кінчику та краях. За формою ці сосочки нагадують гриби з вузькою основою та розширеною заокругленою верхньою частиною, їхня висота дорівнює 0,7–1,8 мм, а діаметр – 0,4–1 мм. У складі епітелію бічних поверхонь грибоподібних сосочків розміщені смакові рецептори – смакові бруньки.

Сочевицеподібні сосочки (papillae lentiformes) розташовані між грибоподібними сосочками, подібні до них, проте мають незначну висоту і тому нагадують дископодібні підвищення або сочевицю.

Жолобуваті сосочки (papillae vallatae) найбільші за розміром: висота – 1–3 мм, діаметр – 2–3 мм. Їх налічується приблизно 7–12, вони розташовані на межі між тілом і коренем язика попереду межової борозни у вигляді римської цифри V. За формою жолобуваті сосочки нагадують грибоподібні, але їхня верхня поверхня сплощена і вони втоплені у поверхню язика внаслідок вростання епітелію у власну пластинку слизової оболонки з утворенням рівчака й валика навколо сосочка. В епітелії бічних поверхонь жолобуватих сосочків міститься майже половина смакових бруньок (у людини їх є приблизно 2000). Біля основи цих сосочків на дні рівчака відкриваються вивідні протоки малих слинних залоз, які виділяють в основному білковий секрет з великим вмістом різних ферментів.

Листоподібні сосочки (papillae foliatae) розташовані по краях язика у вигляді поперечних складок (листків) висотою 2–5 мм (по 4–8 з кожного боку язика). Ці сосочки добре розвинені у дітей. В епітелії листоподібних сосочків розташовані смакові бруньки. Між цими сосочками відкриваються вивідні протоки малих слинних залоз, які виробляють переважно білковий секрет з великим вмістом різних ферментів.

Між м’язами язика та власною пластинкою слизової оболонки його спинки залягає сітчастий шар з колагенових та еластичних волокон, що утворює апоневроз язика.

У власній пластинці слизової оболонки кореня язика розташований непарний язиковий мигдалик (tonsilla lingualis), утворений численними (80–90) лімфоїдними вузликами діаметром 1–4 мм. Мигдалик має овальну форму з максимальною довжиною до 25 мм у 14–20-річному віці. Слизова оболонка над мигдаликом утворює щілиноподібні заглибини – крипти, в які відкриваються вивідні протоки малих слинних залоз язика.

Малі слинні залози язика розташовані переважно між пучками поперечнопосмугованих м’язових волокон; вони виробляють білковий, слизовий або білково-слизовий секрет. Білковий секрет з великим вмістом різноманітних ферментів продукують залози, розміщені в основному біля листоподібних і жолобуватих сосочків. У ділянках кореня та країв язика містяться залози, які виробляють слиз. Змішані білково-слизові залози розміщені переважно у передній частині язика, їх вивідні протоки відкриваються на нижній поверхні язика.

М’язи язика (musculi linguae) парні, їх поділяють на дві групи: власні м’язи язика і скелетні м’язи язика.

Власні м’язи язика починаються і прикріплюються в товщі язика при скороченні вони змінюють форму язика. До власних м’язів язика належать: верхній і нижній поздовжній м’язи, поперечний м’яз язика, вертикальний м’яз язика. Їх м’язові пучки переплітаються між собою, а також зі скелетними м’язами язика. Сполучнотканинна перегородка язика (septum linguae), що розташована вертикально по серединній площині, відокремлює м’язи правої і лівої половин язика. Верхній край перегородки не доходить до рівня слизової оболонки спинки язика і збігається з серединною борозною язика.

Верхній поздовжній м’яз (т. longitudinаlis superior) починається від кореня язика трьома пучками: присереднім – від передньої поверхні надгортанника і серединної язиково-надгортанної складки, та двома бічними – від малого рогу під’язикової кістки. Всі три пучки сходяться, проходять під апоневрозом язика та слизовою оболонкою вздовж усієї спинки язика і прикріплюються до апоневрозу в ділянці верхівки язика.

Функція: згинає язик, піднімаючи його верхівку, вкорочує і стовщує язик; при однобічному скороченні відводить язик у свій бік.

Нижній поздовжній м’яз (т. longitudinаlis inferior) вузький, починається окремими пучками від апоневрозу язика в ділянці його кореня між під’язиковоязиковим і підборідно-язиковим м’язами, розміщується у нижньому відділі язика вздовж його перегородки і прикріплюється до апоневрозу в ділянці верхівки язика.

Функція: розгинає язик, опускаючи його верхівку донизу і вигинаючи спинку, вкорочує і стовщує язик; при однобічному скороченні відводить язик у свій бік.

Поперечний м’яз язика (т. transvеrsus lіnguaе) розташований між верхнім і нижнім поздовжніми м’язами. Його пучки починаються від перегородки язика, проходять поперечно, переплітаючись з пучками інших м’язів язика, і прикріплюються до апоневрозу на краю язика.

Функція: звужує та стовщує язик, бере участь у звуженні зіва і глотки.

Вертикальний м’яз язика (т. verticаlis linguаe) розташований переважно в бічних відділах язика. Його м’язові пучки починаються від апоневрозу спинки язика, проходять вертикально між пучками інших м’язів, зокрема, разом з пучками підборідноязикового м’яза, і прикріплюються до апоневрозу на нижній поверхні язика.

Функція: сплощує і видовжує язик, утворює на його спинці поздовжній жолоб.Скелетні м’язи язика починаються від кісток черепа і закінчуються у товщі язика). При скороченні вони змінюють розташування язика в ротовій порожнині. До скелетних м’язів язика належать: підборідно-язиковий м’яз, під’язиковоязиковий м’яз і шило-язиковий м’яз.

Підборідно-язиковий м’яз (m. genioglossus) розташований збоку від перегородки язика, найпотужніший зі скелетних м’язів язика. Починається від підборідної ості нижньої щелепи. Його м’язові пучки розходяться віялоподібно вверх і назад та прикріплюються до апоневрозу вздовж усієї спинки язика. Нижні пучки прикріплюються до тіла під’язикової кістки і надгортанника, середні – до кореня язика, а верхні – до передньої частини язика, загинаючись вперед. Пучки підборідно-язикового м’яза частково зливаються з поздовжніми і вертикальними м’язами язика.

Функція: висуває язик вперед за межі порожнини рота, тягне язик вниз і сплощує його.

Під’язиково-язиковий м’яз (m. hyoglossus) плоский, розташований збоку від підборідно-язикового м’яза. Починається м’яз від верхнього краю тіла і великого рогу під’язикової кістки, його пучки прямують вверх і вперед, проходять між пучками шилоязикового, нижнього поздовжнього і вертикального м’язів, досягають апоневрозу і прикріплюються до бічної ділянки кореня язика.

Функція: тягне язик, особливо його корінь, вверх і назад.

Різноманітні рухи язика забезпечують його власні і скелетні м’язи. При комбінованому скороченні цих м’язів та їх частин язик, змінюючи форму, виконує свої функції: бере участь у прийманні, розжовуванні та ковтанні їжі, очищає слиною порожнину рота, сприяє слиновиділенню, забезпечує артикуляцію.

Кровопостачає язик парна язикова артерія, яка відходить від зовнішньої сонної артерії. Розгалужуючись до капілярів, вона утворює в язиці густу кровоносну сітку. Від горизонтально орієнтованих у сітчастому шарі язика артеріальних судин відходять вертикальні пучки до сосочків, в яких вони розгалужуються на капіляри. Венозна кров відтікає в парну язикову вену, яка впадає у внутрішню яремну вену. У власній пластинці слизової оболонки міститься венозне сплетення, куди відтікає кров від поверхневих шарів язика. В ділянці кореня язика розташоване більш потужне венозне сплетення. Лімфа відтікає від язика в язикові, підпідборідні та нижньощелепні лімфатичні вузли, а від кореня язика – у заглоткові лімфатичні вузли. Виносні лімфатичні судини з цих лімфатичних вузлів впадають у правий та лівий яремні стовбури.

Іннервація язика. Язик є унікальним органом, бо його іннервують п’ять пар черепних нервів. Усі м’язи язика іннервують язикові гілки під’язикового нерва (XII черепний нерв). Інформація про загальну чутливість (дотик, біль, температура) від передніх двох третин язика (передня частина) передається по чутливих нервових волокнах язикового нерва, який є гілкою нижньощелепного нерва (V черепний нерв), а смакова інформація від передньої частини язика передається по чутливих волокнах барабанної струни лицевого нерва (VII черепний нерв). Від задньої третини язика (задньої частини) вся чутлива інформація (смакова, дотик, біль, температура) передається по язикових гілках язико-глоткового нерва (IX черепний нерв), а від кореня язика в ділянці надгортанника – по чутливих гілках верхнього гортанного нерва (X черепний нерв).

Команда на виділення секрету малими слинними залозами язика передається по парасимпатичних нервових волокнах барабанної струни лицевого нерва (VII черепний нерв), а на припинення виділення секрету – по відповідних післявузлових симпатичних нервових волокнах.

Білий наліт на язику: види, причини утворення, симптоми, лікування у дорослих і дітей

Чистий язик – ознака здоров’я, наліт на язиці та запах свідчать про проблеми в органах і системах організму. Метод оцінки здоров’я за станом ротової порожнини донині актуальний у всьому світі. Причини нальоту на язиці можуть бути різні.

Анатомічна будова язика

Тіло язика складається з поперечносмугастої м’язової тканини, яку покриває оболонка слизової тканини. Його поверхня, яка називається спинкою, умовно ділиться на три частини:

• остання третина, розташована біля горла, називається коренем;
• дві перші третини – тіло язика.

Посередині проходить поздовжня борозна, яка виступає зовнішнім проявом внутрішньої перегородки, вона, по суті, є скороченим щитоязичним протоком.

Слизова оболонка, щільно прилегла до м’язової тканини, зовні покрита багатошаровим плоским епітелієм. У ньому розташовані:

Слизова оболонка задньої частини утворює три надгортанні складки, за допомогою яких язик кріпиться до гортані:

Язик рясно вкритий сосочками, серед яких:

• ниткоподібні – виконують роль органів дотику і завдяки шорсткій поверхні утримують їжу на язиці;
• конусоподібні – відповідають за чутливість до температури і болю;
• грибоподібні – забезпечені смаковими рецепторами, завдяки їм ми розрізняємо безліч смакових відчуттів;
• желобовидні – розташовані поблизу кореня, мають серозні залози і теж відповідають за почуття смаку;
• листоподібні – забезпечені язиковими залозами, що виділяють слизовий секрет.

Як виглядає здоровий язик ?

Нормальним вважається біло-рожевий колір язика. Є ще ряд супутніх ознак його здоров’я:

• поздовжня складка добре проглядається;
• сосочки добре видно, але вони не гіпертрофовані;
• краї рівні.

Поверхня повинна бути чиста, хоча невеликий наліт на язиці допустимий.

Для дорослої людини можливі сезонні зміни кольору язика:

• взимку легкий жовтуватий наліт на язику дорослих може вважатися нормою, якщо немає ніяких інших відхилень – хворобливості, збільшення в розмірах, відсутності смакових відчуттів;
• влітку легкий білий наліт, не локалізований, а по всій поверхні, теж не вважається патологією.

Здоровий язичок дитини мало чим відрізняється від язика дорослого. Одна суттєва особливість: він реагує на найменші зміни стану організму малюка – прорізування зубів, введення прикорму, навіть зміна марки дитячого харчування. Тому наліт на язиці дитини вимагає пильної уваги.

Що собою являє наліт на язиці ?

Найчисленніші – ниткоподібні сосочки – утворюють білий наліт на язиці вже в силу своєї будови:

• пластинка слизової оболонки ниткоподібного сосочка покрита багатошаровим плоским епітелієм;
• цей епітелій періодично відшаровується, покриваючи весь язик легким білим нальотом;
• при будь-яких збоях в організмі людини злущування сповільнюється і наростає шар ороговілих клітин, які набувають різного кольору в залежності від того, яка патологія привела до збою.

По тому, якого кольору наліт, де він локалізований, судять про захворювання, які призвели до патологічних змін язика.

Чому утворюється наліт на язику?

Язик – м’язовий орган, який багато може розказати про стан організму. Він м’який і легкорухливий, має блідо-рожевий колір, якщо людина здорова. Час від часу на слизовій оболонці може з’являтися наліт, щільність якого нерідко має сезонний характер. Це пояснюється тим, що в різні періоди року організм потребує певних вітамінів. Наприклад, влітку відкладення більш товсті й насичені. У цей час вони можуть набувати жовтий відтінок.

На слизовій оболонці язика постійно накопичуються бактерії. Ці мікроорганізми і є причиною утворення нальоту та появи неприємного запаху з рота. Їх інтенсивному розмноженню сприяють такі чинники:

• надмірне вживання алкоголю;
• паління;
• нераціональне харчування;
• інфекції та запальні процеси;
• приймання лікарських препаратів;
• хронічні захворювання ;
• погана гігієна порожнини рота.

Оскільки кінчик язика рухливий, він більше очищається та, відповідно, нальоту тут менше. На корені його щільність вище, оскільки в цьому місці спостерігається зіткнення лише з піднебінням. Такі прояви можливі також при дисбактеріозі, авітамінозі, неправильній гігієні.

Наліт на язику: що означає?

Прозорий наліт без запаху, крізь який видно природне забарвлення язика, – норма. Але коли він дуже щільний і покриває всю поверхню слизової – це вже привід для занепокоєння. Темні накопичення вказують на серйозну хворобу. Визначити, у чому криється проблема, можна за їх відтінком і локалізацією.

Види нальоту на язику

1. Білий наліт

Тонкий наліт білого кольору – часте явище. Особливо його можна помітити вранці, коли ще не чищені зуби. Однорідні білі відкладення бувають у немовляти після годування. У старших дітей це також вважається нормою.

Наявність інших особливостей може вказувати на деякі недуги:

• збільшення товщини нальоту – симптом тривалого запору;
• підвищена температура й ознаки інтоксикації – вказують на інфекційні процеси в організмі;
• локалізація нальоту на корені язика, його спинці – хвороби шлунково-кишкового тракту;
• розміщення з боків кінчика язика – звернути увагу варто на нирки.

Білий наліт сирної структури та сухість у роті вказують на кандидоз (народною мовою – молочниця). Часто від нього страждають немовлята. Причина появи захворювання – незміцнілий імунітет. Щоб не допустити поширення молочниці на щоки та ясна, необхідно звернутися до лікаря. Він пропише антигрибкові препарати. У дитини старшого віку також можлива ця хвороба, але частіше це астматики або діти з ослабленим імунітетом. Захворювання може супроводжуватися неприємним присмаком у роті.

2. Сірий, зелений і коричневий наліт

А якщо відкладення не білі, а іншого кольору – що це? Кожен відтінок має свої особливості:

1. Сірий – частий симптом хвороб шлунково-кишкового тракту. Це може бути, наприклад, виразка шлунку. Але сірувато-білий наліт не є відхиленням від норми.
2. Коричневий. Такі відкладення на корені язика з’являються при хронічному алкоголізмі. Ще вони зустрічаються у курців, при захворюваннях легенів.
3. Зелений – рідкісне явище. Виникає при різних видах глоситу. Хвороба може розвинутися внаслідок приймання антибіотиків, стероїдів й інших речовин, що знижують імунні сили організму.

Необхідно врахувати, що часто язик змінює колір після вживання їжі та напоїв. Наприклад, міцно заварений чай може зафарбувати його в коричневий колір.

3. Жовтий наліт

Як уже говорилося, жовтуватий наліт з’являється в літній час. Турбуватися необхідно, якщо його забарвлення стає насиченим. Слід звернути увагу на такі ознаки:

1. Яскраво-жовтий колір – можливо, уражені печінка й жовчовивідні шляхи.
2. Жовтизна нижньої частини язика – симптом жовтяниці на ранній стадії.
3. Товстий жовто-зелений наліт – ознака неправильної роботи органів травлення, застою жовчі. Ці порушення в організмі можуть супроводжуватися утвореннями червоного нальоту.

Іноді жовті відкладення свідчать про підвищену кількість жовчі.

4.Чорний наліт

Відкладення чорного кольору на язику зустрічаються дуже рідко. Найчастіше це одна з ознак важкого захворювання:

• серйозні порушення роботи підшлункової залози та жовчного міхура, органів шлунково-кишкового тракту;
• висока кислотність крові, що виникла внаслідок зневоднення організму;
• холера.

Існує таке поняття, як «ворсинчастий» язик, коли чорніють і стають жорсткими сосочки на ньому. Такі прояви можуть спостерігатися в курців і людей, що зловживають алкоголем, а також при впливі певних мікроорганізмів і медикаментів.

5. Плямистий наліт

Географічний язик, коли його слизова покрита нерівними червоними плямами, лякає багатьох. Зустрічається такий стан у людей різного віку. Небезпеки в ньому немає, і часто він проходить сам по собі.

Сьогодні науці до кінця невідомо, що означає поява таких плям. Кожен випадок індивідуальний, тому важливо спостерігати за своїм станом. Наприклад, плями можуть виникнути внаслідок алергічної реакції. Але в більшості випадків вони тоді присутні й на шкірі.

Визначення хвороби за кольором нальоту

Першим діагностом стану язика був російський лікар М. А. Нечаєв, який у 1833 році видав у друкарні Казанського університету книгу «Распознавание болезней по изменениям языка». Кілька поколінь російських лікарів були вдячні йому за цю унікальну працю, що допомагає проводити діагностику без додаткового інструментарію.

На сьогодні методика широко застосовується не тільки у народних цілителів, а й в середовищі практикуючих лікарів традиційної медицини. Однак діагноз обов’язково повинен знайти підтвердження після комплексного обстеження, проведеного лабораторним способом, або за допомогою УЗД, КТ, МРТ, рентгеноскопії тощо.

На що звертають увагу при такій діагностиці:

Що стосується кольору нальоту, то він може бути:

• білий;
• сірий;
• жовтий;
• зеленуватий;
• блакитний;
• коричневий;
• навіть чорний.

Всі ознаки зіставляються, і виноситься певний діагностичний вердикт.

Хвороби ротової порожнини та наліт на язиці

Найчастіше стан язика залежить від умов в ротовій порожнині. Наявність нальоту може бути обумовлена:

1. карієсом;
2. стоматитом, який має грибкову і бактеріальну етіологію;
3. пародонтозом – системним ураженням тканини пародонту (ясна, кістка і зв’язка зуба);
4. глоситом – запаленням язика, яке виникає внаслідок механічного пошкодження органу, або як стан, супутній іншим захворюванням;
5. гінгівітом – запаленням ясен без ураження кісткової тканини.

Слизова язика дуже чуйно реагує на будь-які неполадки в ротовій порожнині, викликані запаленням, спровоковані бактеріальними або грибковими інфекціями.

Діагностуються вони досить легко:

1. Пухкий білий наліт говорить про те, що в роті оселився дріжджоподібний грибок роду Candida.
2. Наявність пародонтозу та гінгівіту визначається станом ясен.
3. Наявність карієсу супроводжується неприємним запахом і гнильним ураженням кісткової тканини зуба.
4. Глосит супроводжується відчуттям печіння, слиновиділення, болем і запаленням.

Якщо з цими ознаками все більш-менш ясно, то наліт, викликаний системними захворюваннями, розпізнати не так-то просто без спеціальних знань.

Які хвороби віщує наліт на язиці

Вважається, що за кольором нальоту можна визначити характер захворювання і місце його дислокації:

1. Білий наліт цілком допустимий, якщо він легко усувається після гігієнічних процедур. Якщо ж він лежить товстим шаром, має творожисту консистенцію, то це ознака грибкового ураження, інтоксикації, наявності сторонніх тіл в порожнині рота – імплантів або протезів, що викликають алергічні реакції.
2. Сірий наліт може вказувати на те, що був проведений курс лікування антибіотиками або є проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Найчастіше це виразкові ураження шлунка або дванадцятипалої кишки. Зниження загального імунітету теж може бути причиною нальоту такого кольору.
3. Жовтий наліт свідчить про застій жовчі або про проблеми з печінкою. Він може спостерігатися і при ураженні нирок, тоді його локалізація – по краях язика. Запори теж викликають такий наліт, в цьому випадку ще з’являється неприємний запах з рота.
4. Зелений колір нальоту виникає від надлишку білірубіну при гепатиті різної етіології. Це може бути і наслідком вірусної інфекції.
5. Коричневий наліт може бути наслідком гастрономічних уподобань – у поціновувачів заварної кави і міцного чорного чаю. Завзяті курці теж часто мають обкладений язик з коричневим кольором. Запальні процеси слизової шлунково-кишкового тракту можуть викликати такий наліт.
6. Блакитний наліт – наслідок проблем з серцево-судинною системою. Це може бути ішемічна хвороба серця або хронічна гіпотонія.
7. Темний, майже чорний наліт повинен насторожити. Це наслідок серйозної патології в організмі – онкології, сильного зневоднення, рідкісної хвороби Крона або зараження холерою.

Для дорослих постійний наліт на язиці може означати, що людина – завзятий курець. Важко серед тих, хто палить, зустріти тих, чиї органи не постраждали від нікотинових смол. А це означає, що вони вже нездорові.

Наліт при захворюванні органів шлунково-кишкового тракту

Шлунково-кишковий тракт, або травна система, містить:

• ротову порожнину;
• стравохід;
• шлунок;
• печінку;
• жовчний міхур;
• підшлункову залозу;
• дванадцятипалу кишку;
• тонкий і товстий кишечник;
• пряму кишку і анальний сфінктер.

Будь-які збої в органах травної системи викликають наліт на язиці:

• якщо він зосереджений в районі кореня язика і має сірий відтінок, то це означає, що страждають товстий кишечник і пряма кишка;
• тонкий жовтий наліт посередині язика свідчить про наявність гастриту або гастродуоденіту, а товстий шар з локалізацією посередині говорить про його загострення;
• при холециститі – запаленні жовчного міхура – виникає наліт жовто-бурого кольору, при цьому сам язик сухий, відчуваються гіркота і сухість у роті;
• при проблемі з жовчовивідними шляхами наліт може набувати колір від жовтого до зеленого, саме відтінок зеленого кольору говорить про те, що з біліарною системою не все в порядку;
• наліт блакитного кольору свідчить про кишкову інфекцію;
• жовтий щільний наліт у поєднанні з печією, відрижкою і почуттям печіння говорить про те, що загострився панкреатит – запалення підшлункової залози;
• червонувато-коричневий, а часом чорний наліт може свідчити про онкопроцес або запалення в органах шлунково-кишкового тракту.

У будь-якому випадку наліт на язиці – не основна ознака захворювань органів травної системи. Тільки лікар, зібравши анамнез, може поставити правильний діагноз.

Наліт при бронхіті та пневмонії

Область язика відразу за його кінчиком – показник здоров’я або хвороби органів дихання (бронхів і легенів). З огляду на стан цієї ділянки можна судити про наявність бронхіту або запалення легенів:

1. Червоні плями говорять, що можлива пневмонія або бронхіальна астма.
2. Легка плівка на передній частині язика вказує на наявність респіраторної алергії або на застійні явища в області легенів.

Наліт на язиці, викликаний запальними процесами верхніх і нижніх дихальних шляхів, не має визначального значення при діагностиці цих захворювань.

Наліт при оральному хламідіозі та молочниці

Є два види інфекційних захворювань, які вражають урогенітальні органи і ротову порожнину. Це хламідіоз і молочниця. При кандидозі, спровокованим грибком роду Candida:

• на стінках ротової порожнини і на язиці утворюється брудно-білий сирнистий наліт;
• при механічному очищенні язика від нальоту з’являються криваві виділення;
• виникають неприємний гнильний запах і присмак у роті;
• необхідне лікування спеціальними протигрибковими препаратами.

Оральний хламідіоз демонструє дещо іншу картину:

• в носоглотці утворюється густий липкий слиз;
• далі він мігрує на верхнє і нижнє небо;
• тільки після цього він з’являється на язиці, спочатку у вигляді плям, а пізніше покриває білим пастоподібним нальотом весь язик;
• при цьому він має запах риби, що протухла.

Діагностується як при візуальному огляді, також і шляхом лабораторного аналізу зіскрібка з язика і неба.

Що ще може стати причиною нальоту на язиці

Є ще маса різних причин, що викликають наліт на язиці:

1. Хронічний алкоголізм призводить до розвитку жирового гепатозу, а пізніше і цирозу печінки. Як відомо, наліт на язиці брудно-жовтого або навіть зеленуватого кольору характерний для людей, які страждають захворюваннями печінки. Крім того, алкоголіки рідко бувають стурбовані гігієною тіла, а тим більше порожнини рота. Це ще більше посилює наліт і запах язика у людини, що страждає від алкоголізму.
2. Наліт може виникнути як побічний ефект від прийому ліків, в основному антибіотиків. Прийняті перорально, вони вбивають корисну мікрофлору тонкого і товстого кишечника, від чого виникає дисбактеріоз, що супроводжується поганим переварюванням і засвоєнням їжі. А це, в свою чергу, призводить до утворення нальоту на язиці.
3. Інтоксикація будь-якого походження обов’язково викликає наліт на язиці. Так, хворі на рак після курсу хіміотерапії страждають від брудно-бурого нальоту на язиці, який обумовлений токсичною хіміотерапією, а також продуктами розпаду тканин, що руйнуються раковими клітинами.
4. Порушення імунітету, особливо якщо збої відбулися в тій частині імунної системи, яка розташована в кишечнику, теж призводить до утворення нальоту, тому що гинуть Т-лімфоцити, які осідають у вигляді жовтуватого нальоту на язиці і стінках кишечника.

У цих випадках необхідна консультація профільного спеціаліста.

Наліт на язику у дітей

У дітей від моменту народження до 5 років імунна система настільки недосконала, що легкий наліт на язичку вважається нормою. Більш того, рідкісне немовля уникнуло молочниці, яка вражає порожнину рота і язик з перших днів життя. Але треба знати і вміти диференціювати наліт на язиці дитини, щоб вчасно розпізнати інфекційні та аутоімунні захворювання і звернутися за медичною допомогою:

1. Молочниця характеризується пухким сирнистим нальотом на язиці і слизовій рота. Очищення викликає плач дитини, тому що сосочки гіпертрофовані і болісно реагують на дотик.
2. Брудно-сірий наліт на язиці дитини може бути показником скарлатини. Це інфекційне захворювання, яке обов’язково треба лікувати під наглядом лікаря. При скарлатині язик поступово з брудно-сірого стає червоним, схожим на суницю, з характерними точками по всій поверхні.
3. Плівковий наліт, що покриває корінь язика дитини, говорить про те, що вона захворіла на дифтерію. Ця ознака вимагає термінової госпіталізації, тому що хвороба розвивається стрімко і призводить до задухи.
4. Чорний або темно-коричневий наліт у малюків може бути спровокований прихованою формою діабету, бактеріальною ангіною або прийомом сильних антибіотиків.
5. Є ще таке поняття як «географічний язик». Він теж характерний для маленьких дітей. Це червоні плями, розкидані по всій поверхні язика на тлі легкого білого нальоту, тому картина нагадує карту світу. В такому випадку діагностується доброякісний мігруючий глосит. Він виникає на тлі глистової інвазії, авітамінозу, гострих інфекційних захворювань, ексудативного діатезу. Причину захворювання може виявити лише лікар, тому слід негайно до нього звернутися.

Всі інші причини виникнення нальоту на язиці у дітей мало чим відрізняються від дорослих. Це ті ж дисбактеріоз, гастрит і навіть виразка шлунка, проблеми з печінкою і жовчним міхуром.

Чи слід звертатися до лікаря

Маючи загальне уявлення про те, який наліт може бути пов’язаний з важким захворюванням, варто їм і керуватися. Також слід враховувати, що всі серйозні системні захворювання, крім нальоту на язиці, мають ще ряд симптомів, які не вдасться проігнорувати. Це можуть бути:

• біль;
• блювота;
• діарея;
• запор;
• шкірні висипання;
• підвищення температури тіла тощо.

Наліт на язиці необхідно взяти до уваги поряд з іншими ознаками і звернутися до фахівця для проведення діагностичних заходів.

Профілактика та усунення нальоту язика

Основна «заповідь» профілактики цього неприємного явища – дотримання гігієнічних правил і регулярна санація порожнини рота. У це поняття входять:

• обов’язкова чистка зубів вранці і ввечері;
• використання нитки для очищення простору між зубами;
• застосування зубної щітки з рифленою поверхнею, якою очищається поверхня язика при наявності нальоту;
• використання ополіскувачів для порожнини рота, які допомагають позбавлятися недружньої бактеріальної мікрофлори, яка присутня в роті навіть у абсолютно здорових людей.

Є ще маса способів санації ротової порожнини з метою профілактики нездорового нальоту на язиці, з якими слід ознайомитися детальніше.

Як правильно чистити язик

На перший погляд, невигадлива процедура чистки зубів настільки звична, що годі й додати. Насправді правильне очищення може вберегти від маси захворювань порожнини рота і не тільки. Адже рот – це «ворота» для будь-якої вірусної і бактеріальної інфекції. Тому не зайвим буде нагадати, що:

• чистити зуби обов’язково треба двічі на добу – вранці і ввечері;
• очищення зубів має здійснюватися рухом зверху вниз не менше 3 хвилин;
• рифленою поверхнею зубної щітки обережними рухами без особливого натиску очищається язик в напрямку від кореня до кінчика, після кожного руху щітка промивається проточною водою;
• вечірня процедура включає і очищення простору між зубів спеціальною зубною ниткою;
• на закінчення використовують антибактеріальний ополіскувач, ретельно прополіскуючи рот.

В ідеалі чистити зуби треба після кожного прийому їжі.

Професійне чищення у стоматолога

Навіть настільки ретельного самостійного очищення ротової порожнини недостатньо для того, щоб бути впевненим в тому, що вас мине пародонтоз або карієс. Періодично необхідно звертатися до стоматолога, щоб саме він провів санацію.

• профілактичний огляд і оцінку стану ясен і зубів;
• видалення зубного каменю механічним способом або за допомогою ультразвукових апаратів;
• обробку спеціальною порошковою сумішшю для позбавлення від харчової пігментації зубів, характерної для курців, любителів міцної кави і чаю;
• фінальну чистку ниткою для видалення фрагментів зубного каменю з важкодоступних місць;
• полірування з використанням спеціальної пасти для створення максимально рівного рельєфу поверхні зубів.

Таку чистку рекомендують проводити через кожні півроку, в разі схильності до карієсу і пародонтозу – раз на 3 місяці.

Чистка язика за допомогою домашнього іригатора

Як альтернативу походу до стоматолога для професійного чищення порожнини рота можна розглядати домашній іригатор. Це спеціальний прилад, оснащений змінними насадками і резервуаром, що подає під тиском рідину для очищення простору між зубами.

Вибираючи іригатор, треба керуватися наступними вимогами:

• кількість насадок має бути кратною кількості членів сім’ї, які будуть ним користуватися, тому що це засіб індивідуального користування;
• бажано, щоб до комплекту входили пристосування для очищення язика і зубних протезів будь-якої конфігурації;
• необхідно, щоб апарат був оснащений регулятором тиску при подачі рідини, тому що рівень чутливості зубів у всіх індивідуальний;
• обсяг резервуара краще вибирати трохи більше, це дозволить провести чистку ефективніше;
• чудово, якщо він буде ще оснащений і регулятором подачі води, тобто це може бути струмінь води або спрею.

Такий прилад заощадить ваш час і кошти, необхідні для відвідування кабінету стоматолога.

Використання ополіскувачів

Використовувати ополіскувачі для очищення язика можна тільки в комплексі з усіма іншими гігієнічними процедурами. Вибір залежить від стану ясен і зубів:

1. При пухких яснах, що кровоточать, потрібно вибирати ополіскувач з високим вмістом фтору і екстрактів кори дуба.
2. Екстракти хвойних дерев, що входять до складу ополіскувача, добре санують порожнину рота, знищуючи бактерії.
3. Хлорид цинку, що входить до складу ополіскувача, дозволяє зберегти білизну зубів і запобігти утворенню зубного каменю.

Використання ополіскувача для порожнини рота гарантує свіжий подих.

Колоїдне срібло – природний антисептик

У домашній аптечці бажано мати колоїдне срібло, яке є чудовим антисептиком та антибіотиком. Воно знищує бактерії, грибки, вірусні інфекції.

Їм можна обробляти руки, порожнину рота і навіть приймати всередину. Засіб являє суспензію мікрочастинок срібла в дистильованій воді. Їм обробляють ранки, а розчином полощуть рот при будь-яких проблемах з ротовою порожниною, в тому числі і під час нальоту на язиці.

Настоянка прополісу для очищення язика

Настоянка прополісу, яку можна придбати в будь-якій аптеці, відмінно справляється з санацією ротової порожнини. Її використовують:

• для полоскань – готують розчин з розрахунку 15 мл настоянки на 100 мл води і полощуть рот після кожного прийому їжі;
• для очищення язика – використовують нерозбавлену настоянку, наносять на тампон і очищають язик від кореня до кінчика, щоразу змінюючи тампон.

Перш ніж приступити до очищення настоянкою прополісу, слід провести тест на алергічну реакцію. Ватною паличкою, змоченою розчином, почистити дуже маленьку ділянку язика. Почекати реакції не менше 12 годин. Якщо ніяких проявів алергії немає, то можна очищати поверхню всього язика.

Відвари трав для позбавлення від нальоту на язиці

Використовувати відвари трав для санації ротової порожнини – це відмінна ідея. Але розраховувати на те, що просте полоскання позбавить нальоту на язиці, нерозумно. Використовувати відвари лікарських трав потрібно тільки в комплексі з іншими способами очищення. Для полоскання ротової порожнини ідеально підходять відвари трав:

• з кори дуба;
• календули;
• шавлії;
• ромашки аптечної;
• м’яти перцевої;
• меліси.

Приготувати такий відвар не складе труднощів:

1. Придбати збір з трав або використовувати моносостав з розрахунку 1 ч. ложка трави або трав’яної суміші на 100 мл води.
2. Залити її окропом і настояти на малому вогні, не допускаючи ключового кипіння, 10–15 хвилин.
3. Остудити і процідити.

Відваром можна полоскати рот після механічної санації.

Спосіб механічного очищення язика

До механічних способів позбавлення від нальоту на язиці можна віднести:

• очищення рифленою стороною зубної щітки або спеціальним йоржиком;
• ту ж дію за допомогою спеціального скребка у вигляді колечка з пластмаси;
• очищення чайною ложкою або спеціальним скребком, що нагадує її.

Спосіб застосування елементарний – треба зішкрібати наліт від кореня до кінчика, всякий раз промиваючи скребок під проточною водою.

Тут головне – не перестаратися. Не слід сильно натискати на язик, щоб не пошкодити сосочки і не викликати кровотечу. Після механічного очищення обов’язково прополоскати рот відваром трав, ополіскувачем або розчином колоїдного срібла.

Очищення порожнини рота за допомогою рослинної олії

Цей спосіб очищення порожнини рота від будь-яких інфекційних уражень відомий був ще нашим предкам. Він допоможе не тільки позбутися нальоту, а й вирішити проблеми з карієсом, пародонтозом, гінгівітом. Для нього немає протипоказань, а користь буде очевидна вже після першої процедури. Суть методу полягає в наступному:

1. Вранці натщесерце або ввечері через 3 години після останнього прийому їжі набрати в рот 1 ст. ложку рослинної нерафінованої олії.
2. Далі протягом 10 хвилин необхідно крізь зімкнуті зуби полоскати порожнину рота цією олією, не ковтаючи її.
3. В ідеалі олія повинна стати білою або брудно-сірою залежно від стану здоров’я.
4. Олію спльовують, а порожнину рота ополіскують водою або відварами трав.

Ця процедура приносить відчутні результати – зникають неприємний запах з рота, наліт, ясна зміцнюються, а зуби стають здоровими і блискучими. Поліпшується загальне самопочуття.

Як використовувати сольовий або содовий розчин

Використовувати сольовий або содовий розчин можна теж тільки в комплексі. Сама по собі ця процедура бажаного результату не принесе. Але як для полоскання такий розчин цілком підійде.

Досить розчинити в 200 мл кип’яченої води 1 ч. ложку соди або ½ ч. ложки солі, остудити до кімнатної температури і полоскати порожнину рота після механічного очищення від нальоту.

Не варто займатися самодіагностикою. При будь-яких підозрілих симптомах проконсультуйтеся з фахівцем.