§ 7. Трипільська археологічна культура на території України

Стародавні люди, які мешкали на території сучасної України, подібно до всього людства за часів неоліту, переходили до виробного господарства.

Місцевість півдня України (переважно степова й лісостепова) була зручною для винайдення землеробства та скотарства. Тому на цих землях виникли, подібно до інших районів Європи, початкові, примітивні форми землеробства та скотарства.

Люди вдосконалювали техніку виготовлення кам’яних знарядь праці, виникли ткацтво й гончарство. Поступово скотарські племена, які мешкали в степах України, відокремилися від землеробів і перейшли до кочового способу життя.

У середовищі землеробських осілих племен, які мешкали між Бугом і Дністром, у VI тис. до н. е. виникла землеробська буго-дністровська культура, що сягнула дуже високого для тих часів рівня розвитку господарства. Її племена розселилися на територіях сучасної Молдови та Правобережної України. Ця археологічна культура існувала до початку IV тисячоліття до нашої ери.

Зовнішній вигляд трипільця (реконструкція)

У 1893 р. експедиція археологів, якою керував Вікентій Хвойка, уперше знайшла сліди поселення цих трударів поблизу села Трипілля (Обухівський район, що на Київщині). За науковою традицією, цю культуру назвали за місцем першої знахідки трипільською. Час її існування припадає на період від V тис. до н. е. до кінця ІІІ тис. до н. е.

Історики не можуть пояснити витоки цієї культури. Одні вважають, що трипільці — це племена місцевих пастуших племен, які мешкали між Бугом і Дністром. Інші стверджують, що трипільці прийшли до нас із Молдови чи Балкан. А ще інші доводять, що носіями культури були кілька народів. Який саме з народів був предком трипільців, досі не з’ясовано.

2. Господарство, побут і духовне життя трипільців

Чисельність трипільців постійно зростала, оскільки землеробство забезпечувало їх продуктами харчування в достатній кількості.

Тому в IV тис. до н. е. збільшувалася територія, на якій вони мешкали. Зростали розміри окремих поселень. Вони сягали 200-340 га, тобто ставали схожими за величиною на міста.

Відомо, що окремі невеликі поселення гуртувались, як правило, навколо одного великого. Поселення мали незвичайне планування. Вулиці утворювали кільця різного діаметру — одне всередині іншого. Від центральної площі вулиці також розходилися променями. Наприкінці III тис. до н. е. деякі поселення були оточені захисними укріпленнями. Їх (поселення) почали будувати у важкодоступних місцях.

Житла розміщували кількома колами навколо великого майдану. Ці майдани трипільці використовували як загони для худоби. Стіни приміщень будували з плетеного верболозу, який потім обмазували глиною. Більшість будинків були двоповерховими. Підлога першого поверху була з втоптаної глини. Підлогу другого поверху робили дерев’яною. Цікаво була настелена підлога — на низ клали дерев’яний поміст, а зверху вкривали глиною. Дах був двосхилий, покритий солом’яними або очеретяними снопами. Житла трипільців мали невеликі округлі вікна.

Типи поселення та житла трипільців

На сьогодні в Україні знайдено сліди близько 2000 таких поселень. А всього у світі їх виявлено приблизно 5000. Нам відомі такі поселення трипільців, як Майданецьке, Доброводи, Тальянки тощо. Це сучасні назви поселень, біля яких знайдено пам’ятки трипільців. Деякі поселення існували до 80 років, а потім, коли земля виснажувалася та переставала давати врожаї, трипільці спалювали старі будинки, переселялися на нові землі та будували житла заново.

КЕРАМІКА — неметалічні тверді вироби, виготовлені під дією тепла з подальшим охолодженням.

Керамічними називають вироби і матеріали, що одержують унаслідок спікання глин й їхніх сумішей з мінеральними добавками.

Як відомо, трипільці не були войовничим народом. Напевно, їм самим загрожували войовничі сусіди. Трипільці вміли виготовляти знаряддя не лише з каменя, а й з міді, які побутували одночасно. Це було типовим явищем для середини неоліту. Відомо, що, крім великої та малої рогатої худоби, трипільці розводили коней.

Археологічні дослідження надали в руки істориків численні зразки керамічного посуду, тобто посуду з випаленої глини. Кераміка з’явилася в епоху неоліту.

Трипільці виготовляли кілька різновидів керамічного посуду. Кераміка — це головна прикмета трипільської культури. Недаремно її називають культурою мальованої кераміки. Посуд трипільців був як ліпний, так і гончарний. Його випалювали в печах. Посуд виготовляли для кухонного, столового та релігійного призначення. Трипільці розфарбовували посуд переважно трьома кольорами: червоним, білим (уважалися символами вогню) і чорним. При цьому кожна місцевість, навіть кожне поселення мали свій улюблений орнамент, притаманний тільки їй. Типовою формою глечиків є груша, трапляються глеки з вузеньким горлом, гострими боками.

Трипільці обожували природу. Імена їхніх богів невідомі, але ми знаємо, що вони, як і всі землеробські народи, найбільше шанували божества родючості, богів сонця та місяця, а також богів, які були покровителями худоби. Поширене й зображення найшанованішої богині — Матері-Землі.

Часто на посуді бачимо малюнки зі зміями, які є символом весни. Мабуть, тому спіраль, у яку згортається змія, була також поширеним символом. Якби ми перенеслися в минуле й подивилися на трипільське поселення згори, то за планом воно нагадало б нам ту саму спіраль. Такий знак для трипільців був символом, кому чи чому слід поклонятися, а можливо, й боятися.

Трипільські жінки

Релігійні обряди вимагали особливого посуду й вбрання

Трипільські жіночі фігурки дають уявлення про вбрання

Предмети домашнього вжитку, релігійного призначення трипільці прикрашали символами родючості, життя, сонця, особливо шанували сім’ю та рід. Пам’ятки мистецтва, предмети домашнього вжитку, одяг, способи розфарбовування посуду свідчать про те, що трипільська культура була світлою, життєрадісною, привабливою. Трипільці любили природу і бажали добра всім навколо себе.

Жіночий одяг у трипільців був різноманітним. Про це свідчать археологічні знахідки, серед яких є жіночі фігурки оголені, з елементами одягу й одягнені. Підкреслено характерні особливості силуетів одягу на них дають можливість реконструювати одяг, який існував на той час.

У формах і декорі ритуальних ваз, схожих за формою на жіночі фігури, простежується не тільки силует вбрання, а й його оформлення. Жінки декорували одяг розписом, вишивкою, мали прикраси, традиційно татуювали тіло, робили зачіски; носили головні убори — сітки, шапочки.

Культура трипільців, як це не раз бувало в історії людства, поступово згасла близько 3000 р. до н. е. Археологи помітили, що в останні століття її існування (приблизно після 3400 р. до н. е.) трипільці вже не утворювали нових поселень. Через падіння врожайності землі, її руйнування вітрами, посуху трипільці мусили потроху відмовлятися від землеробства та переходити до скотарства. Так вони намагалися пристосуватися до змін клімату. Поступово послабилися господарські взаємовідносини. Трипільці розпорошилися між прийдешніми археологічними культурами. З території майбутніх Німеччини та Польщі на трипільські землі поширилася ямна культура, а з південного заходу — культура кулеподібних амфор.

Цікавинка про тотемну тварину трипільців — за посиланням https://is.gd/rRLo4H або QR-кодом

• 1. До якої археологічної епохи належить трипільська культура?
• 2. Звідки походить назва археологічної культури трипільців?
• 3. Який метал першим почали обробляти трипільці?
• 4. Які господарські заняття трипільців відомі?
• 5. Позначте на контурній карті поселення трипільців.
• 6. Поясніть, що таке кераміка.
• 7. Відтворіть схематично план трипільського поселення (вигляд зверху).
• 8. Які характерні риси трипільських поселень?
• 9. Чому можна реконструювати одяг трипільців, хоча він не зберігся до наших днів?
• 10. Виберіть кольори, переважно якими трипільці розфарбовували свій посуд. Поясніть свій вибір.

Як побудувати загін для худоби

Якщо ви прийняли рішення зайнятися розведенням рогатої худоби, то для їх утримання вам буде потрібно спеціальне приміщення. Його можна побудувати своїми силами. Але перш ніж почати будівництво слід ознайомитися з вимогами, яким повинен відповідати загін для утримання тварин.

Зміст матеріалу

• Вимоги до приміщення
• Критерії вибору місця під будівництво
• Вибираємо матеріал
• Процес зведення загону
• Облаштовуємо загін
• Літній загін
• Землянка для домашньої худоби

Вимоги до приміщення

При будівництві загону для худоби необхідно розуміти, що дане приміщення має відповідати параметрам якості:

• Приміщення для тварин не повинно мати щілин, щоб у зимовий період досить добре зберігати тепло, а також потрібно стежити за чистотою.
• Крім цього при будівництві необхідно дотримуватися відповідної площі загального простору залежно від кількості худоби. Здоров ‘я, а також продуктивність сільськогосподарських тварин прямим чином залежить від умов їх утримання.
• До 8 місяців у році домашня худоба знаходиться в загоні, тому зводити її потрібно з дотриманням всіх санітарних і гігієнічних норм.
• Утримання тварин у теплому світлому приміщенні зменшить витрату корму, при цьому збережеться достатня продуктивність худоби. За відсутності оптимальних умов (невпорядковане приміщення, в якому не дотримується потрібний рівень температури, немає необхідного освітлення, підвищена сирість), продуктивність тварин знижується. Витрата корму при цьому збільшується.

Також незадовільні умови утримання сприяють розвитку захворювань органів дихання та травлення. Таким чином, якщо загін зведений неправильно, це принесе тільки грошові втрати і погіршення стану здоров ‘я худоби.

Критерії вибору місця під будівництво

Щоб звести загони для тварин на своїй фермі, необхідно правильно вибрати місце відповідно до певних критеріїв:

• відстань між житловими будинками та господарською будівлею має становити не менше 15 м;
• джерела води і загін для рогатої худоби має відокремлювати відстань в 20 м. При недотриманні даних рекомендацій вода в свердловинах і колодязях стане непридатна для споживання людиною;
• зручним варіантом стане розташування загону поблизу городу або садової ділянки. У цьому випадку ви збережете час і сили в процесі прибирання гною.

Вибираємо матеріал

Перед тим, як зробити загін дуже важливо визначитися з якістю і видом матеріалу для побудови. Для стін можна застосувати колоди, а також дошки, газобетон, пінобетон, цеглу. Для статі найбільш оптимальним і надійним вибором стане бетон. Він відрізняється міцністю, довговічністю і гігієнічними якостями. Можна також зупинитися на глинобитному покритті. Воно має хорошу збереження тепла.

Важливо! Вкрай не рекомендується використовувати для підлогового покриття в загоні дерево. Цей матеріал не практичний для статі в силу своєї недовговічності. Він швидко піддається руйнуванню, а також вбирає запахи.

Для утеплення стелі фахівці використовують глину, землю, яка при цьому повинна бути сухою, а також шлак і тирси. Крім цього слід підготувати шифер або руберойд для покрівлі. Дуже важливо передбачити карниз, який буде перешкоджати надходженню води під наявну конструкцію.

Процес зведення загону

Визначаючи розміри майбутньої споруди, слід відштовхуватися від норми 6 м2 на одну корову. Якщо відбувається поповнення, то ця цифра повинна зрости до 9 м2.

Процес побудови загону відбувається в наступній послідовності:

• Як і при будівництві будь-якого приміщення спочатку робимо фундамент. Якщо не передбачається зводити будівлю великих розмірів, можна виконати фундамент стрічкового типу. Якщо грунт не сипучий, основу потрібно заглиблювати на 50-70 см.
• Потім слід поставити опалубку і залити кам ‘яно-цементним розчином. Фундамент з бетону не дозволить конструкції валитися.
• Також слід покласти прокладку з бітуму або толю з метою ізоляції від вологи.
• На наступному етапі зводимо стіни. Цегла, завдяки гарній вентиляційній здатності, створить необхідний мікроклімат в майбутній будові.
• Далі споруджуємо пол. Для цього потрібно створити рівень, який повинен перевищувати землю на 10-15 см. При цьому необхідно зробити ухил у напрямку відстійника.
• Бетонну поверхню підлогового покриття слід покрити дерев ‘яними знімними щитами. Наприкінці ухилу виконуємо канавку глибиною до 15 см, шириною – до 30 см.
• У процесі будівництва також потрібно передбачити відведення жижі, для чого необхідно облаштувати навізний жолоб.
• Також при зведенні споруди слід подбати про можливість видалення гною. Для цього дверні та віконні прорізи повинні мати відповідні параметри.
• Вікна робимо обов ‘язково з подвійним склінням і форточками для провітрювання.
• Далі конструюємо дах. Для такої споруди підійде односкатна конструкція. Горище можна робити на розсуд, однак його наявність стане зручним місцем для зберігання сіна і збереже тепло. Для спорудження даху використовуємо стругані дошки. При необхідності підганяємо їх для повного прилягання.
• Далі стелимо шар теплоізоляції, а зверху лягаємо шифер. Слід врахувати наявність невеликого нахилу для видалення опадів, що надходять.
• У загоні потрібно передбачити перегородки. Висота їх становить від 80 см до 140 см. Вони повинні без зусиль зніматися, щоб у разі зміни чисельності не виникло проблем з переплануванням.
• Побудова готова.

Облаштовуємо загін

Після того як господарське приміщення побудовано потрібно його правильно облаштувати. Для цього необхідно врахувати наступні моменти:

• Важливу роль для функціонування критого загону для великих тварин відіграє освітлення. Щоб була можливість провітрювати приміщення і забезпечити попадання променів сонця потрібно передбачити вікна правильних пропорцій. Щоб розрахувати площу вікон слід керуватися критеріями 1:10 з площею підлоги. Прорізи повинні знаходитися на відстані 1,2 м від підлоги.
• Не менш важливо подбати про приплив свіжого повітря. Оптимальна температура становить 10 ° C. При даному показнику енергія в тілі тварини розподіляється оптимальним чином і як наслідок йде приріст маси і молока. Однак слід врахувати, що для тварин вкрай не бажані протяги, які можуть призводити до хвороб. Для вентиляції можна встановити трубу, яка забезпечуватиме постійне надходження свіжого повітря.
• Також загін необхідно обладнати годівницями, стійлами і поїлками. Розташовувати годівниці слід виходячи з таких норм: для корови – 0,8 м, для теля – 0,5 м, для свиноматки – 0,5 м, овець і кіз – 0,3 м.

Літній загін

Доцільно побудувати два загони – на літній і зимовий періоди. Взимку тваринам буде холодно у відкритому загоні, а в літній період у зимовому приміщенні концентруватиметься сирість. Якщо в господарстві є тільки зимове приміщення, з часом воно може згнити і стати непридатним для подальшого використання.

У спекотну пору року для утримання худоби підійде навіс. Для його спорудження потрібно встановити чотири стовпи, висота яких становить 2,4 м. Далі використовуючи руберойд або шифер потрібно зробити односкатний дах. Щоб тваринам не досаджували комахи такий навіс доцільно захистити сіткою.

Також вибираючи матеріал для будівництва, слід передбачити безпеку в разі пожежі. Найбільш оптимальним варіантом у цьому відношенні буде застосування матеріалів з натуральних компонентів. Синтетичні речовини в разі горіння виділяють задушливі пари.

Землянка для домашньої худоби

Для утримання сільськогосподарських тварин можна також зробити землянку. Для її будівництва важливо правильно вибрати місце. Не варто будувати землянку в низькому і сирому місці, оскільки ґрунтові води знаходяться близько до поверхні. Загальна схема побудови виглядає таким чином:

• Вибираємо місце і викопуємо яму, глибина якої повинна бути 70 см. Поглиблення повинно мати форму прямокутника, його стінки повинні мати вигляд рівних укосів, що звужуються до низу. Ширина і довжина ями залежить від кількості поголів ‘я.
• Далі встановлюємо стільці з дерева і по них на попередньо передбачених шипах по всій довжині насаджуємо прогони.
• Поверх цих елементів монтуємо стропила з наявною затяжкою.
• Потім по кутах ями потрібно зарити в землю стільці. Вони також послужать опорою для насаджування прогонів. Врубавши в них шпали, необхідно буде набити дощату палубу, яка буде виконувати роль внутрішньої поверхні стін.
• Після цього забиваємо простір землею, що залишилася від копки.