Плетиста троянда: особливості вирощування

Плетисті троянди – це окремі різновиди садових квітів, які мають довгі стебла. Троянди гарні, садівники знають їм ціну. Поняття є узагальненим: це кілька різновидів та форм кольорів. Але зазвичай до плетистих троянд зараховують 3 групи: кучеряві (рамблери), великоквіткові та клаймінги.

1. Як садити?
2. Як підв’язувати?
3. Особливості підживлення
4. Обрізка
5. Пересадка
6. Зимівка
7. Розмноження
8. Насінням
9. Живцями
10. Відводками
11. Окулювання
12. Боротьба з хворобами та шкідниками

Як садити?

Висаджування троянд, що належать до категорії плетистих, зазвичай припадає на весну. Але й осіння посадка цілком можлива. Якщо це регіон з помірним кліматом, посадку проводять у вересні чи перші дні жовтня. У північних регіонах потрібно орієнтуватися на час, коли встановиться тепло.

Оскільки плетисті троянди світлолюбні, місце під посадку вибирають на добре освітленій території, захищеній від протягів. Ідеально, якщо сонце там активно у першій половині дня. Якщо ділянка занадто жарка, кущі будуть схильні до опіку. Не підійде і заболочене місце, тому що коріння плетистої троянди досягає 2 м завдовжки. Також підвищена вологість провокує гнильні процеси у кореневій зоні.

Якщо на ділянці, де вирішено садити троянду, ґрунт виснажений, його обов’язково треба підготувати. Під перекопування до нього додають органіку (10-20 кг на квадрат). І все це проводять восени. Якщо грунт кислий, плетиста троянда не зростатиме. Тому її потрібно розкислити, наприклад, за допомогою доломітового борошна або вапна. Стандартний розрахунок – 0,5 кг на квадрат. Якщо грунт крейдяний, в лунки при посадці вносять грунт суміш з торфу, дернової землі (в рівних частках). На 2 цебра цієї суміші беруть 500 г кісткового борошна.

Вибираючи саджанець, треба переконатися, що він здоровий: забарвлення стовбура має бути біло-зеленим, а не сірим або коричневим. Перед посадкою троянди тиждень витримують у воді. Потім коріння зрізають на 15 см, зрізи обробляють товченим вугіллям.

Посадка плетистої троянди у відкритому ґрунті покроково:

1. глибина лунки під троянду – 65 см, довжина та ширина – 60 см, а також між трояндами витримують відстань у 3 м;
2. дно треба заповнити дренажним шаром до 10 см;
3. далі внести 5 кг поживного складу, відмінним варіантом буде торфокомпост;
4. саджанець розмістити у дні ями;
5. акуратно розправлене коріння саджанця присипати ґрунтом (щоб не утворилося порожнин, ґрунт утрамбовують);
6. полити кущ 10 л теплої відстояної води.

Важливо, щоб молода рослина добре перенесла зиму. І тому кореневу шийку присипають землею на 10-12 див.

Як підв’язувати?

У момент висадки ставлять опору для плетистої троянди. Вона потрібна, щоб не травмувати кореневу систему при розростанні культури . Можна це зробити різними способами, слово «підв’язати» який завжди використовується у прямому значенні.

Наприклад, для горизонтальної підв’язки садівники використовують шпалери та решітки. Можна закріпити і спіральним способом: довкола стовпчиків, обелісків та інших опор з потрібною висотою. Вертикальна підв’язка передбачає кріплення троянд із довгими пагонами у арок, пергол, навіть у дерев. Можна використовувати і віялове кріплення на стіні, на огорожі, вздовж паркану.

Особливості підживлення

Внесення добрив відбувається за графіком, воно потребує регулярності. Ті рослини, що висаджені навесні, першого року особливо не підгодовуються. Але влітку можна полити їх настоєм коров’ячого гною у співвідношенні 1 частина гною на 10 частин води. А можна використовувати курячий послід у пропорції 1 частка посліду на 20 часток води. Витрати добрива – 4 л під кожен кущ.

На другий і наступний роки життя підгодувати троянду можна так:

• через 2 тижні після зимівлі 1 столова ложка аміачної селітри висипається під кожен кущ, потім треба полити;
• в ході бутонізації (середина-кінець весни) вносять комплексне добриво з азотом, наприклад, можна взяти 30 г «Кемір-люкс» на квадратний метр;
• до цвітіння, тобто на початку літа, дають настій коров’ячого гною (але можна і курячого посліду), по 3-5 л під кожен кущик;
• після першого цвітіння (завершення липня, початок серпня) – суміш із 10 г сульфату калію, 30 г суперфосфату, розведених у відрі води, також 4 л під кожен кущик;
• після завершення цвітіння, на початку або в середині осені, потрібен суперфосфат – 30 г на квадрат.

Плетиста троянда дуже вдячно відгукується на підживлення. Вони йдуть на користь її зростання, завдяки їм вона пишно зацвітає, отримує імунітет.

Обрізка

Ця процедура є важливою для правильного формування куща. Вона допомагає троянді цвісти щедро, довго, впливає на життєву силу рослини. Відразу після посадки всі пагони троянди вкорочують на 25 см, а влітку обрізають відцвілі бутони і гілки, які ростуть всередину куща і тим самим його загущають. З другого року життя рослини гілки обрізають після завершення фази цвітіння.

Розглянемо, як правильно формувати кущ після цвітіння:

1. спочатку треба видалити всі хворі, відмерлі гілочки;
2. найстаріші пагони обрізають повністю, їх замінять прикореневі відростки;
3. якщо відростків немає, то від основи відміряють 40 см, решту видаляють;
4. інші пагони, тобто не дуже старі, обрізають там, де почала формуватися нова потужна поросль: у майбутньому вона стане провідником;
5. коротенькі гілочки-квітконоси обрізають до 2-3 бруньок (відміряти від основи), слабкі стебла зрізають до 3 бруньок;
6. основу куща потрібно оформити з сильних пагонів, що ростуть правильно, на яких потім утворюються молоді гілочки.

Але плетисту троянду обрізають ще й навесні. Коли на гілочках починають набухати бруньки, до рук беруть секатор. Зазвичай відбувається це наприкінці квітня чи трохи згодом. Якщо провести обрізання раніше, рослині буде завдано значної шкоди. Під час нічних заморозків обрізані гілки просто замерзнуть. Від цього троянда зацвіте значно пізніше за термін. Якщо ж, навпаки, прогаяти час обрізки, рослина почне витрачати багато сил формування нових гілок, але в цвітіння їх не залишиться.

Також навесні оформлення троянди передбачає обривання диких пагонів. Тільки обривання, зрізати не варто. Це ті пагони, що виросли нижче за щеплення. Така ситуація стає помітною, щойно навесні кущі на дачі звільняють від укриття. А ще навесні прибирають усі підмерзлі та слабкі гілки.

Пересадка

Ця процедура стане актуальною, якщо спочатку садівник прогадав із місцем вирощування . По троянді буде видно, що їй некомфортно, вона почне хворіти. Тому тягти з пересадкою не варто. Якщо вдасться розсадити (говорять іноді і так) восени, це ідеально. Підходить весь вересень або перші тижні жовтня. Пізніше пересадку проводити ризиковано, тому що рослину потрібно вкоренити до настання справжніх холодів.

Весняна пересадка також можлива, її проводять, коли земля розмерзнеться, але нирки на рослині ще сплять. Надземну частину троянди потрібно зняти з опори, сам кущик обкопати з усією делікатністю (рухатися по колу), відступивши не менше півметра від основи. Рослина вкрай дбайливо витягують із колишнього місця вирощування, прибирають зайвий ґрунт із коріння. Далі плетиста троянда відразу ж повинна вирушити на нове місце.

Пересадка проводиться таким самим способом, що і початкова висадка в ґрунт. Після того, як земля осяде (зазвичай це видно через 3-4 дні), ґрунт треба досипати ще. Троянду слід підгорнути. Але це ще не все, адже також потрібно врахувати, який вид троянд пересаджують. Якщо це клаймінги, то їхні гілки будуть грубими та товстими. Вони досягають навіть 5 м завдовжки. Пагони у них не гнучкі, при пересадці їх обов’язково підстригають на 50% довжини.

Рамблери – це троянди, які в’ються вічно. У них гнучкі та м’які пагони довжиною в 10 м. Для цих рослин характерний активний ріст, тому при пересадженні у них обрізають усі пагони старше 2 років. Молоді гілочки залишаються цілими, але коли закінчиться літо (календарне), їх прищипують по верхівці. Це роблять для форсування процесу здеревнення гілок. Тому, щоб пересадити плетисту троянду, потрібно дізнатися спочатку, якого вона виду, і тільки потім діяти.

Зимівка

Підгортання та мульчування – так за стандартом деякі садівники намагаються доглядати троянди в рамках передзимньої підготовки. Але така турбота сумнівна, особливо якщо троянда росте в регіонах із регулярними відлигами, з мокрим дощем та снігом. За цим слідує гниття і дебат троянд – не завжди, але цілком можливо. Підгортати культуру потрібно лише тоді, коли клумба розміщена на височини.

Укриття троянди передбачає використання товстого нетканого матеріалу шириною хоча б у 50 см. Чим більша ширина матеріалу, тим кращий повітряний прошарок буде створено . Так рослина не замерзне, але й не прітиме при настанні відлиги. Якщо плетиста троянда вирощується в середній смузі, укриття має бути в кілька шарів. Також має сенс встановити дві дуги, укриття йтиме їх верхом. Це захистить троянду від сильних опадів, які не зможуть поламати гілки.

Якщо це рамблери, то батоги акуратно знімають з опорних систем, згортають у кільце і накривають. Гнучкість гілочок полегшує процедуру. З клаймінгами вже так не вчинити: їхні пагони починають укладати до землі в останніх числах вересня. Це сприяє адаптації рослини, яка має ще звикнути до такого стану. Плеті делікатно нахиляють, закріплюють землі акуратними дротяними шпильками.

Важливо: гілки не повинні торкатися землі, тому що при таненні снігу можуть початися процеси гниття. Це означає, що укладати їх потрібно на мульчу-підстилку. Після того, як заморозки закінчаться, настав час проводити провітрювання троянд. Укриття просто піднімають на якийсь час. Так рослині легше звикнути до нових погодних умов.

Розмноження

Розмножувати троянду можна по-різному. Кожен спосіб має свої переваги та недоліки.

Насінням

Для початку насіннєвий матеріал знезаражують, витримують півгодини його в розчині перекису водню. Потім насіння поміщають між двома вологими дисками (їх змочують у перекисі водню), а далі такі ватяні «бутерброди» складають у поліетиленові пакетики. Їх підписують, складають у контейнер, прибирають у холодильник на овочеву полицю. Іноді насіння оглядають: якщо видно плісняву, диски замінюють. На 6-8 тижні з’являться паростки.

Проросле насіння відправляється в торф’яні горщики. Поверх ґрунту туди кладуть перліт, він профілактує чорну ніжку. Ємності повинні стояти у добре освітленому місці. Коли верхній шар ґрунту підсихає, настав час полити рослини. Перших бутончиків очікується через 8 тижнів з моменту висадки, цвітіння – через місяць приблизно. На постійне місце рослину висаджують навесні.

Живцями

З живцюванням впорається хто завгодно, зазвичай до цього способу вдаються садівники-початківці. Заготівлями можуть стати вже відцвілі стебла, але й квітучі підходять. Їх зрізають ближче до початку серпня, витримуючи кут 45 градусів. Нижній косий зріз робиться під ниркою, верхній прямий, далеко від нирки.

На живці має бути від двох міжвузлів . Верхні листочки наполовину вкорочують, нижні видаляють. Живці на 1 см заглиблюють у ґрунт, що складається із землі та піску або просто з піску. А щоб створити необхідний парниковий ефект, його закривають скляною чи пластиковою конструкцією.

Живець не можна ставити під прямі сонячні промені, але освітлення він просить. Іноді посадки поливають.

Відводками

Навесні над ниркою роблять надріз стебла, глибина та ширина – 10-15 см. Далі в канавку потрібно насипати шар перегною, засипати землею. Втечу фіксують у 2-3 місцях, але її верхня частина має залишатися відкритою. Відведення зрошують регулярно, а наступної весни відокремлюють від материнської культури і відправляють на кінцеву висадку.

Окулювання

Як правило, цим способом користуються лише спеціалісти. На стволовій частині (та, що максимально близько до землі) роблять Т-подібний надріз, в нього вставляють бруньку потрібної рослини. Завдяки такому способу розмноження нова троянда може скористатися корінням вихідної квітки. Але спосіб ризикований, найменша помилка загубить і щеплення, і материнську культуру.

Боротьба з хворобами та шкідниками

Нормальному зростанню, розвитку та розмноженню плетистої троянди заважають хвороби та шкідники. Подивимося, що загрожує плетистій троянді.

• Попелиця . З нею справляється звичайний мильний розчин. Половину шматка господарського мила натирають на великій тертці, відправляють у воду, добу наполягають. Вода буде дуже мильною, її проціджують, а потім обприскують отриманим складом уражену попелицю рослину.
• Павутинний кліщ. Тут також можна скористатися народними рецептами: найдієвішими засобами виявляться махорка, тютюн, полин і деревій. З будь-якого засобу роблять настій. Компонент беруть у кількості 500 г, його заливають холодною водою, щоб близько 5 днів склад блукав. Отриманий розчин розбавляють 10 л води і можна використовувати його для обприскування як рожевого куща, так і ґрунту під ним.
• Чорна плямистість . Бурі та чорні зони поразки з жовтою окантовкою на пагонах та листі – це і є плямистість. Заражені частини треба якнайшвидше видалити, а сам кущ обробити мідним купоросом (але можна і залізним).
• Бактеріальний рак . Погано те, що хвороба поки що не піддається лікуванню. Доведеться викопати троянду, позбутися її, поки вона стала джерелом зараження інших рослин. Бугоркоподібні нарости – це і є рак, який виносить рослині вирок.
• Коніотиріоз . Це грибкова недуга, що проявляється на корі у вигляді червоно-коричневих плям. Уражені пагони не лікують, їх зрізають та спалюють.
• Борошниста роса . Виявляється у вигляді білого нальоту, згодом він стане бурим і знищить частину троянди, що окупується. Уражену частину краще видалити, робити нічого. Можна обприскати рослину мідним купоросом (двовідсотковий розчин). На одну рослину йде 2 л.

Фунгіциди та інсектициди також працюють дуже ефективно, найчастіше ефективніше за народні рецепти. І їх також можна використовувати як профілактику, лише змінюючи дозування.

Плетисті троянди будь-яких видів у ландшафтному дизайні відкривають безліч можливостей. Їх вирощують і в середній смузі, і у південних регіонах. Розвести троянди варто чималих праць, догляд теж нелегкий, але та декоративність, яку вони мають, варті цих сил.

Що таке плетисті троянди і як за ними доглядати

Що таке плетиста троянда? Плетиста троянда є одним із найкрасивіших садових рослин. Вона має вигляд куща, стебла якого можуть досягати в довжину від 2-3 до 8 метрів. Завдяки своїм природним якостям ці рослини користуються надзвичайно високим попитом і грають у ландшафтному дизайні не останню роль. Вони використовуються для вертикального озеленення, для декорування і навіть в якості ґрунтопокривної рослини.

Плетисті троянди поділяються на дві основні групи:

• рамблери; Цей вид плетистих троянд вважається класичним.
• клаймбери; Ці троянди є гібридами. Вони отримані в результаті схрещування рамблерів та інших видів. Наприклад, чайних троянд.

Щоб не бути обдуреними у своїх очікуваннях, потрібно вивчити властивості рослин, що складають ці групи.

Плетисті троянди рамблери

Стебла цих троянд досягають в довжину до 8 метрів. Їхнє одноразове цвітіння відбувається переважно на торішніх пагонах і відбувається в червні-липні. Дрібні квітки рамблерів бувають як простими, так і махровими. Зазвичай вони утворюють суцвіття по 7 штук.

У процесі обрізки повинні обов’язково зберігатися основні довгі стебла рамблера. Їх обрізка призведе до відсутності квітів. Тонкі стебла рослини володіють достатньою гнучкістю, щоб обвитися навколо будь-якої опори.

Плетисті троянди клаймбери

Гілки цієї рослини виростають всього на 2-4 метри. Оскільки вони досить товсті і щільні, гнуться погано. Зате їх можна красиво закріпити на стіні будинку, решітці або на стовпі. Цвітіння клаймберів відбувається або одноразово в червні-липні, або може повторюватися в липні-серпні. Великі квіти об’єднані приблизно по 5 штук у суцвітті.

Основні сорти клаймберів цвітуть на пагонах поточного року, але іноді цвітіння одночасно відбувається на нових і торішніх гілках. З цієї причини навіть сильна профілактична обрізка не зупинить процес цвітіння.

Терміни посадки плетистої троянди

Троянди, що в’ються можна садити як восени, так і навесні. Деякі садівники надають перевагу осінній посадці, оскільки вважається, що саджанці в цей період направляють свої сили саме на зміцнення і розвиток кореневої системи. Втім, завжди є небезпека не вгадати з часом приходу перших заморозків. Адже дуже важливо, щоб рослина змогла підготуватися до зими.

Ті садівники, які хочуть дати трояндовому кущу можливість без поспіху звикнути до нових умов життя, садять його в кінці квітня або в травні. У цей період повернення холодів уже не страшне, ґрунт прогрівся і потрібний температурний режим (+10°С) установився. Весняні посадки повною мірою виправдані тим, що рослина зможе проявити свої якості, дати пагони, зацвісти і підготуватися до зими.

Підготовка саджанця плетистої троянди

Перед посадкою саджанця з відкритою кореневою системою коріння слід замочити на добу або хоча б години на 2-3 в розчині стимулятора росту («Корневін», «Епін», Корнер»). Якщо препарату немає, корені все одно насичують вологою кілька годин. Пошкоджені корені видаляють, інші підрізають на кілька сантиметрів.

При посадці саджанців контейнерного вирощування коріння не оголюють, а разом із земляною грудкою замочують у воді.

Яма для саджанця

Випереджаючи процес посадки, ділянку перекопують, щоб видалити коріння бур’янів. Посадкова яма для однієї рослини повинна мати параметри 50х50х50 см. При групових посадках важливо забезпечити дистанцію між саджанцями:

Оскільки рослина потребує опори, а на зиму її стебла доведеться знімати і вкривати, вільне місце для цих потреб теж слід передбачити.

Підготовка ґрунту й посадка

Ідеальним для троянди є суглинистий ґрунт. Для досягнення потрібних параметрів глинистий ґрунт розпушують добавками піску, а піщаний зміцнюють глиною. Для підвищення родючості в ґрунт вносять біогумус або чорнозем. Пухкий і родючий ґрунт повинен заповнювати яму на 2/3. Зверху на цей насип додають 1 склянку золи деревини і до 5 кг добре перепрілого компосту або коров’яку.

Що стосується мінеральних добрив, то їх теж можна застосувати в помірній кількості: калійно-фосфорні по 15 грамів на 1 саджанець. Азотні добрива вносять тільки в разі весняної посадки по 20 грамів на кущ.

Троянду поміщають в центр ями на підготовлений ґрунт з органікою, трохи посипаної землі, після чого засипають коріння ґрунтосумішшю з мінеральними добривами. При цьому місце щеплення має виявитися нижче рівня землі на 10 см. Ґрунт ущільнюють, троянду поливають і окучують на 20 см у висоту.

Плетисті троянди: догляд з квітня по жовтень

Плетиста троянда потребує поливу, підгодівлі, обрізки та укриття на зиму.

Режим поливу в суху погоду:

Норма поливу – 10 літрів під кущ або 20 літрів при посусі. Розпушування ґрунту під кущем через добу після поливу допомагає волозі довше зберігатися в ґрунті. Спекотного літа є сенс замульчувати пристовбурні кола. Припинення цвітіння – сигнал до зниження частоти поливів. Рослині дають можливість підготуватися до зими.

Підживлення слід починати з другого року життя троянди. Щороку вона повинна отримувати такі добрива:

1. Перша підгодівля. Після видалення зимового укриття вносять по 1 ст.л. аміачної селітри в зволожений ґрунт під кожен кущ. Рослину відразу поливають.
2. Друга підгодівля. Вона повторює першу і виконується через 2 тижні.
3. Квітень-травень (поява бутонів). Вносять комплексне добриво з азотом («Кеміра Люкс») по 30 г на 1 м².
4. Червень (початок цвітіння). Влити по 3-5 літрів під кущ настою пташиного посліду (1:20) або коров’яку (1:10).
5. Кінець липня або початок серпня. Вносять калійно-фосфорні добрива без азоту за інструкцією або на 10 літрів води суміш 10 г сульфату калію і 25 г суперфосфату.
6. Вересень (завершення цвітіння). Підживлення суперфосфатом по 10 г на 1 м².

Обрізка плетистої троянди здійснюється з урахуванням приналежності її до групи рамблерів або клаймберів. Зате в зимовому укритті так чи інакше мають потребу всі троянди. Для північних регіонів України найбільш ефективним є каркасний метод з натягуванням агротекстилю, а для південних досить простого окучування.

А наостанок хочеться нагадати, що королева квітів вимагає від своїх підданих регулярної обрізки. І попри величезну кількість видів і сортів, для них існують загальні правила обрізки. Наші фахівці детально виклали їх для вас.