Як наголошувати слова: принципи і проблемні випадки наголошення слів

Скажеш, вивчити весь словник – нереально. І правда, на 100% не вивчиш тему наголошування слів. Але на 90%… можливо!

Для цього пропоную зробити 2 (великі) кроки:

1. зрозуміти і запам’ятатиосновні принципи, певні закономірності наголошування українських слів.
2. вивчити проблемні випадки наголошення слів, що часто трапляються в тестах.

Основні принципи наголошення слів

1. Іменники

• Віддієслівні іменники середнього роду на -анн(я), у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі: навч а ння, завд а ння, запит а ння, чит а ння, визн а ння, вид а ння, пізн а ння, посл а ння
  АЛЕ: н е хтування від н е хтувати, б і гання від б і гати (тут по-іншому не скажеш).
• У багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к(а) у множині наголос переходить на закінчення:
  вказ і вка — вказівк и , уч и телька — учительк и
  АЛЕ: р о дичка — р о дички, сус і дка — сус і дки (тут по-іншому не скажеш);
• Більшість іменників у множині має наголос на закінченні: листк и , сторінк и тощо.
• На останній склад наголошуємо такі слова на позначення мір довжин: мілім е тр, сантим е тр, кілом е тр
  АЛЕ: бар о метр, терм о метр (по-іншому – ніяк).

2. Прикметники

• У більшості двоскладових прикметників наголос падає на закінчення: гірк и й, тонк и й, нов и й, тісн и й, вузьк и й тощо (так само котр и й);
• Завжди наголошеним є пестливий суфік -еньк-: добр е нький, тон е нький, лег е нький тощо.

3. Дієслова

• Дієслово бути: б у ти, б у демо, але у минулому часі: бул а , бул о , бул и ;
• Наголос на останньому складі мають дієслова вест и , нест и і под.;
• У дієслівних закінченнях теперішнього часу -емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній склад: несем о , несет е (а не нес е мо, нес е те), ідем о , ідет е (а не ід е мо, ід е те) тощо
  АЛЕ: б у демо, гурк о чемо, зал и шите.

4. Числівники

• наголос на -адцять: один а дцять, чотирн а дцять;
• наголос на -десят: сімдес я т, вісімдес я т.

Проблемні випадки наголошення слів

Оновлення! У програмі ЗНО-2020 вже є офіційний список слів з наголосами, які треба вивчити для тестів. Читай його тут.

дочк а (але д о нька)

зуб о жіти (зуб о жілий, зуб о жіння)

нен а видіти (нен а висть, нен а висний)

Як запам’ятати проблемні випадки наголошення?

Хочеш кілька ефективних методів, щоб запам’ятати проблемні випадки наголошення слів? Спробуй:

1. прочитати ці слова багато разів уголос, щоб твій мозок зафіксував їхнє звучання;
2. створити картки: з одного боку слово без наголосу, з іншого – з;
3. пообклеювати папірчиками з проблемними словами холодильник, вікно, дзеркало тощо;
4. звісно ж, старатися правильно наголошувати слова, які ти вивчив, у житті!

Де перевірити проблемні випадки наголошення слів?

Перевірити чи з’ясувати правильне наголошення слова можна у словнику. Онлайн це можна зробити тут чи тут.

А які ти знаєш слова, що правильно наголошуються трохи дивно? Ділися з нами в коментарях!

Хочеш більше корисних матеріалів для підготовки до ЗНО? Підписуйся на наш канал на Youtube ! Там багатеЗНО цікавого 🙂

Уточнюючі члени речення, правила і приклади

1. Відокремлюються уточнюючі обставини місця і часу. наприклад:

• а) У передмісті, близько боєнь, вили собаки (Чехов); За рікою, в рожевому небі, яскраво виблискувала вечірня зірка (Горький); Навіть сюди, через озеро, за кілометр, разом з гарячим повітрям, доносився гул і тріск (Гайдар);
• б) Опівдні, в ясну, сонячну погоду, нічого не можна уявити сумніше цієї руїни (Тургенєв) ;. Він встав по господарству рано, о третій годині ранку, і тепер у нього злипалися очі (Чехов); Зараз, пізньої осені, коли я живу в Москві, шкатулка варто там одна в порожніх нетоплених кімнатах. (Паустовський).

Залежно від змісту одні і ті ж слова можуть розглядатися як уточнюючі або не як уточнюючі; пор. Далеко, в лісі, лунали удари сокири (слухач знаходиться поза лісом). – Далеко в лісі лунали удари сокири (слухач теж знаходиться в лісі).

Рідше зустрічаються уточнюючі обставини з іншими значеннями, наприклад обставини способу дії: Він струснув кучерями і самовпевнено, майже з викликом, глянув угору (Тургенєв); Вона пустотливо, по-дівочому, глянула на нього знизу вгору. (Федін); Баби зашуміли всі відразу, в один голос, не даючи Давидову і слова мовити (Шолохов).

2. Відокремлюються уточнюючі визначення зі значенням кольору, розміру, віку і т.д. наприклад: Довга, в кілька верст, тінь лягала від гір на степу (Л. Толстой); Нас зустрів молодий хлопець, років двадцяти, високий і красивий (Тургенєв); Вона. зі страхом дивилася на дідові руки в коричневих, глиняного кольору, старечих ластовинні (Шолохов); Він. побачив на білій шапці кургану неподалік рдяного-жовту, з вогнистим відливом, лисицю (Шолохов); Посередині зали стояв овальний обідній стіл, обтягнутий жовтою, під мармур, клейонкою. (Купрін) ;. блакитне, в сріблі, небо (Горький) ;. чисті, майже еллінського мармуру, сходи монумента Аврааму Лінкольну (Леонов).

3. Уточнюючі визначення можуть конкретизувати загальне значення займенників цей, той, такий і ін. (В тому числі субстантівірованних), наприклад: Чичиков трохи перейнявся таким, частково різким, визначенням (Гоголь); Потім здивувала Дашу «доморощеність» всього цього, так нашумілого, відваги (А.Н. Толстой); Кожному, який приїхав і прийшов, вони повинні були знайти і вказати місце для ночівлі (Чехов); Сталося щось, настільки надзвичайне в світі, що все колишнє, звичне ніби захиталося в своїй владі над життям (Федін).