Тимчасове виконання обов’язків: як оформити та оплатити

На старшу медичну сестру міської лікарні покладено виконання обов’язків головної медичної сестри (на період щорічної відпустки останньої). До цього моменту старшій медсестрі підвищувався посадовий оклад на 10 % за старшинство. Як правильно оформити виконання обов’язків у ситуації, що склалося і як бути із існуючою доплатою старшої медсестри?

Якщо працівнику установи (закладу, організації) доручили виконання обов’язків іншого працівника на період його відпустки (хвороби, мобілізації тощо), то таку додаткову роботу можна оформити як виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника або як тимчасове заступництво. Розглянемо докладніше кожен із варіантів.

Варіант 1. Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Порядок його оформлення регламентується ст. 105 КЗпП і п. 2 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145. Відповідно до зазначених нормативних актів виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника має місце, коли працівник разом із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, виконує обов’язки іншого, тимчасово відсутнього, працівника. Тобто виконувати додаткові обов’язки свого колеги працівник повинен упродовж робочого дня (зміни), з урахуванням нормальної тривалості робочого часу.

За додаткове навантаження на підставі ст. 105 КЗпП повинна надаватися доплата. Зауважимо, що у сьогоднішніх умовах не усі працівники бюджетних установ можуть розраховувати на таку доплату. Річ у тім, що п. 12 Заходів з економії бюджетних коштів, затверджених постановою КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65, передбачено тимчасову заборону на встановлення зазначеної доплати.

Але це обмеження не поширюється на лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою і професіоналів з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності. Тому працівники медичної сфери все ж таки зможуть отримати належну виплату. Нагадаємо, що встановлення доплат медичним працівникам регламентується Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я і установ соціального захисту населення, затвердженими спільним наказом Мінпраці і МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.

Відповідно до п.п. 3.1.1 цих Умов професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та робітникам, які виконують у тому ж самому закладі, установі поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професії (посади) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі до 50 % посадового окладу за основною посадою. Конкретний розмір доплат визначає керівник установи в наказі (розпорядженні) про покладання на працівника додаткових функцій з виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Крім того, згідно з роз’ясненнями Мінфіну, наданими у листі від 05.05.2014 р. № 31-07240-09-27/1051, на час виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника керівник установи може в межах затвердженого фонду оплати праці компенсувати іншому працівнику додаткове навантаження шляхом встановлення йому надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в підвищеному розмірі, а також шляхом збільшення розмірів його преміювання.

Варіант 2. Тимчасове заступництво

Відповідно до роз’яснень Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати «Про порядок оплати тимчасового заступництва» від 29.12.65 р. № 30/39 (далі — роз’яснення № 30/39) тимчасовим заступництвом вважається виконання службових обов’язків за більш відповідальною посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це пов’язане з розпорядчими функціями, працівником, який працює в тій же установі, організації. На відміну від виконувача обов’язків тимчасово відсутнього працівника, тимчасовий заступник виконує виключно чужі обов’язки, тобто на період заступництва він звільняється від виконання своєї роботи, обумовленої трудовим договором.

Тимчасовому заступнику виплачується доплата у розмірі різниці між його фактичним посадовим окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує (абз. 2 п. 1 роз’яснення № 30/39). Рішення про призначення працівника тимчасовим виконувачем обов’язків ухвалюється безпосередньо керівником установи. Відповідно до роз’яснень, наданих Мінсоцполітики у листі від 27.01.2015 р. № 73/13/84-15, у випадку, коли згідно із посадовою інструкцією працівник на час відсутності керівника має виконувати його функції, йому різниця в окладах не виплачується і саме цей працівник має призначатися тимчасовим виконувачем обов’язків.

Яким чином відбувається виплата премії та надбавок тимчасовому заміснику, Мінсоцполітики розповіло у листі від 21.07.2011 р. № 590/13/84-11. Преміювання тимчасових заступників провадиться на умовах і в розмірах, установлених по посаді працівника, якого заміщують. При цьому премія нараховується на посадовий оклад працівника, який заміщує, та на різницю в окладах. Доплати та надбавки, які були встановлені працівникові, який тимчасово виконує обов’язки за більш відповідальною посадою, виплачуються в тому розмірі, в якому виплачувались до призначення на тимчасове замісництво.

Підсумуємо: у разі необхідності доручити працівнику виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, що займає більш високу посаду (у нашому випадку — посаду головної медсестри), застосовується тимчасове заступництво. При цьому працівник, що виконує функції тимчасового заступника, звільняється від виконання своїх обов’язків, і йому виплачується різниця в окладах.

У свою чергу, підвищення, доплати та надбавки, які були передбачені тимчасовому заступнику до періоду його заступництва, зберігаються за ним в тому ж розмірі.

Тимчасове виконання обов’язків на державній службі

Тимчасове виконання обов’язків на державній службі визначено Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі — Закон № 889).

З метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб’єкт призначення може прийняти одне з 3 рішень (ч. 7 ст. 31 Закону № 889).

Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 % посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця (ч. 3 ст. 52 Закону № 889).

Частиною 3 ст. 52 Закону № 889 не обмежено періоду, протягом якого може здійснюватися виплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця. При цьому не можна доручати виконання обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця працівнику, який не має статусу державного службовця (тобто іншим категоріям персоналу в державному органі).

Звернути увагу!

Під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, відпусткою, виконанням громадських обов’язків тощо, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада). Працівники виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника одночасно з виконанням своїх основних обов’язків у межах встановленої графіком роботи тривалості робочого дня.

Обмежень щодо періоду, протягом якого здійснюється виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця, чинним законодавством не передбачено.

Виплата за додаткове навантаження державному службовцю у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця може бути встановлена керівником державної служби за поданням його безпосереднього керівника у разі, якщо виконувана ним робота не передбачена його посадовими обов’язками.

Строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії «А», передбаченого пунктом 1 частини 6 статті 31 Закону № 889, не може перевищувати 3 місяці. Рішення, передбачене пунктом 2 цієї частини, може бути ухвалене за умови відсутності посади заступника керівника самостійного структурного підрозділу у державному органі або якщо така посада є вакантною.

Слід зауважити, що у разі виконання керівником структурного підрозділу (заступником керівника) обов’язків за вакантною посадою державного службовця цього структурного підрозділу або на період його тимчасової відсутності виплати за додаткове навантаження не провадяться.