Розумні міста: використання big data, цифрових технологій і новітнього дизайну

Розумне місто 2.0: Приклади другої хвилі трансформації у смарт-міста

Цей термін – «розумне місто» або «смарт-місто» – зовсім не означає якусь науково-фантастичну утопію. Все просто: якщо у місті широко використовуються сучасні технології задля поліпшення ефективності кожного аспекту його функціонування і підвищення якості послуг, які воно пропонує своїм мешканцям, то таке місто називають розумним або смарт-містом. Яку ж роль у цьому рівнянні відіграють великі дані (big data)?

Напрями розвитку смарт-міста: Виходимо за межі інфраструктури

Смарт-місто збирає відкриті дані, на підставі яких приймаються рішення. У такому розумному місті влада, підприємства, неприбуткові та громадські організації, навчальні заклади та лікарні об’єднуються у партнерські мережі, що розширює і підвищує здатність міста надавати своїм мешканцям належні послуги.

Деякі провідні смарт-міста вже почали виходити за межі фізичної інфраструктури та переходити на використання великих даних. У по-справжньому розумному місті новонабута інформація ефективно використовується для поповнення поточної бази знань і досвіду місцевих мешканців та гостей міста. Цифрова інфраструктура смарт-міста відкриває доступ до інформації, яка може вивільнити надзвичайний потенціал створення цінності, забезпечуючи планувальникам, громадським об’єднанням та окремим жителям більш ефективний процес прийняття рішень.

У цій статті наводяться приклади втілення у життя концепції розумного міста в Аммані, Буенос-Айресі, Бостоні, Сіднеї, Боулдері та Нью-Йорку.

Міста – це комплексні економічно-культурні екосистеми. Для громадських лідерів, стурбованих деталями впровадження цієї концепції, технологія може стати джерелом, з якого почнуться зміни у шести сферах міського господарства. У цій статті наведені притаманні смарт-містам тенденції у таких сферах:

• економіка
• транспорт
• безпека
• освіта
• рівень життя
• довкілля

Концепція смарт-міста

Перш ніж удаватися до будь-якої важливої ініціативи зі створення розумного міста, необхідно визначити, що насправді «розумне місто» означає для вашого міста, і яким чином вимірювати прогрес у досягненні ваших цілей. Простої заяви на кшталт «Ми хочемо бути більш пов’язаними» недостатньо. Бачення побудови успішного смарт-міста повинно бути амбітним, проте конкретним, із чіткими критеріями успішності проекту та термінами його реалізації.

Зацікавлені сторони державного сектора відіграють важливу роль у перетворенні міст на смарт-міста. Втім, намагання запроваджувати принципи розумного міста, водночас залишаючи традиційні владні вертикалі – це рецепт того, як марно витратити власні зусилля. У смарт-місті майбутнього проблеми вирішуються колегіально тими, хто здатен з ними розібратися. Разом вони розробляють нестандартні рішення поза межами традиційних підходів. Для цього потрібна партнерська екосистема, яка складається із влади, підприємств, що провадять свою діяльність тривалий час, молодих компаній (так званих стартапів), навчальних закладів і неприбуткових організацій.

Оскільки часто виникає потреба в об’єднаних зусиллях цієї різноманітної екосистеми зацікавлених сторін, для управління розумними містами необхідна чітко визначена стратегія. Очільники міста, органи місцевого самоврядування, транспортні райони, компанії та неприбуткові організації, а також, залежно від моделі фінансування, державні або місцеві органи виконавчої влади – всі вони можуть брати участь у розробці бачення розвитку смарт-міста та реалізації цього проекту. Всі ці зацікавлені сторони повинні вміти чітко зазначати свої обов’язки, забезпечувати надходження необхідної інформації до відповідних осіб, які приймають рішення, і надавати людям повноваження приймати рішення, що стануть внеском у загальний результат. Першочерговим є встановлення відповідальності та розробка механізмів своєчасного прийняття рішень.

4. Технологічне підґрунтя

Технології, що використовуватимуться для перетворення звичайного міста на розумне місто, будуть різними у кожному випадку відповідно до унікальних потреб конкретного міста. Проте всі смарт-міста повинні інтегрувати технологічну платформу для своїх зусиль, яка забезпечує архітектуру системи, управління даними, інтероперабельність та кібербезпеку.

Новітні підходи до муніципального управління потребують і нових підходів до фінансування. Традиційні джерела фінансування, зокрема податкові надходження та облігації місцевих позик, можуть бути доповнені державним і приватним фінансуванням з інших джерел, як-от спільні підприємства та договірні товариства. Крім цього, варто дослідити такі джерела коштів, як громадське фінансування (краудфандинг) або «зелене» фінансування.

За останні роки в Україні вже багато міст активно працюють в напрямку побудови розумних міст і починають саме зі збору та відкриття своїх даних. Зокрема Львів, Чернівці, Дніпро, Вінниця та Дрогобич вже приєдналися до Міжнародної хартії відкритих даних. Міська рада Дніпра публікує понад 100 наборів даних, а Львова – понад 300.

Але просто зібрати дані і зробити їх публічними не достатньо для поліпшення системи управління містом, інформованого прийняття рішень та перетворення міста на “розумне”. Тому команда Групи муніципального і регіонального розвитку розробила інструмент, який дозволяє перетворити відкриті дані міст на панель управління для керівництва міста та, водночас, аналітичний інструмент для його мешканців. Це City Progress Index (СРІ) – Індекс розвитку міст.

На основі понад 100 показників СРІ дозволяє моніторити динаміку розвитку міста за трьома групами показників – якістю життя, інвестиційною привабливістю та інституційною спроможністю органів місцевого самоврядування. Наша команда допомагає містам визначити ключові індикатори в різних сферах життя міста, які відповідають стратегії і цілям його розвитку, ідентифікувати джерела отримання достовірної інформації, систематизувати і технологізувати збір необхідних даних, а також дає керівництву міста, його мешканцям та інвесторам інструмент для вимірювання пульсу міста – динаміки розвитку з року в рік.

СРІ допомагає сформувати чи сфокусувати візію розвитку та поліпшити систему управління містом, розпочати формування екосистеми “розумного міста”. Після забезпечення цих базових елементів, поліпшення розуміння потреб в технологічному підгрунті і стратегічному фінансуванні компонентів smart city міста стануть більш зрозумілими та досяжними.

Завітайте на сторінку проекту Smart City Smart Nation («Смарт-громада у смарт-місті»), щоб дізнатися більше про цікаву вам сферу, прочитати історії успішного втілення концепції розумного міста, а також щоб ознайомитися з інноваціями у створенні смарт-міст. Дозвольте «Делойт» допомогти вам розкрити потенціал вашого міста.

Які проблеми вирішує Розумне місто

Сьогодні наявність smart-концепції для українських міст — це стратегічна необхідність. “Розумні” мегаполіси стають більш інноваційними, конкурентоспроможними і привабливими як для жителів, так і інвесторів.

Темпи глобальної урбанізації, наслідки COVID-19 і орієнтація на сталий розвиток — стали однією з причин перегляду локальною владою своїх стратегій на користь smart-принципів. У зв’язку з активним розвитком інноваційних проектів, очікується, що обсяг світового ринку “розумних” міст до 2025 року виросте у два рази і становитиме 820 млрд доларів.

Чому “розумні” міста в Україні розвиваються повільно і що потрібно зробити для системного впровадження smart-рішень?

“Розумне” майбутнє міст

Основна мета smart-концепції — оптимізувати функції мегаполісів і, як наслідок, підвищити рівень комфорту їхніх жителів за рахунок використання сучасних технологій. Традиційно “розумне” місто включає в себе шість smart-складників: уряд, суспільство, економіку, навколишнє середовище, спосіб життя і мобільність.

Згідно з оцінкою консалтингової компанії ESI ThoughtLab, у результаті пандемії майже 70% зі 167 проаналізованих міст світу переглядають свої стратегії в розрізі “розумної” концепції. У цьому влада бачить вирішальне значення для майбутнього. Спершу мова про комплекс технологій smart-будинку, що включає просунуті системи управління інженерними мережами, і “розумну” транспортну інфраструктуру.

Наприклад, вирішення питання транспортної мобільності є для багатьох мегаполісів ключовим. Так, у ряді американських міст з метою зменшити затори на дорогах встановлюють “розумні” світлофори. Вони отримують інформацію від датчиків, що реагують на автомобілі, і регулюють тривалість свого світлового сигналу.

Інший актуальний порядок денний міст — раціональне використання водних ресурсів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2025 року половина населення світу проживатиме в районах, що зазнають нестачі води, а до 2050 року глобальна урбанізація призведе до зростання споживання ресурсу на 55%. Тому в містах США, Канади, Японії, Німеччини вже ухвалюють “розумні” рішення в цьому напрямку.

Зокрема, у будинках встановлюють “розумні” лічильники, які збирають дані про використання води в режимі реального часу. Ця технологія допомагає запобігти витоку, а також раціонально використовувати ресурс.

Деякі міста основною метою своєї smart-стратегії вибрали — вуглецеву нейтральність. Так, у Норвегії націлені до 2030 року скоротити викиди вуглецю на 95% шляхом управління освітленням, обігрівом і охолодженням у будівлях, а також переходом на електромобілі.

Сучасні технології не тільки роблять міське життя комфортнішим, а й оптимізують транспортну мобільність, а також забезпечують стійкість та ефективне використання ресурсів.

“Розумне” місто по-українськи

Сучасні технології поступово впроваджують у процеси міського управління і в Україні. Так, у рейтингу “розумних” міст світу в минулому році Київ посів 98 місце. Перші заходи на шляху до smart-столиці вжито ще у 2015-му — тоді вперше представили концепцію Kyiv Smart City.

Наразі в Києві вже працюють цифровий квиток на транспорт, “розумна” система відеоспостереження на деяких вулицях і в метро, е-петиції, електронний документообіг, є можливість записатися онлайн на прийом до лікаря, зокрема і на вакцинацію.

Разом з тим існує ряд прогалин, які ускладнюють впровадження “розумних” принципів.

Перша проблема, з якою стикаються українські міста на шляху до цифрового розвитку — відсутність стратегічного бачення. Smart-рішення, а також відповідальні за їхнє впровадження повинні бути закріплені в стратегіях (майстер-планах) кожного окремого населеного пункту. У багатьох світових мегаполісів уже розроблені окремі програми Smart City.

Друге — питання фінансування таких проектів. У країнах ЄС і США реалізують програми із залучення коштів у розвиток “розумних” міст. Крім державних бюджетів, у фінансуванні систем “розумних” міст беруть участь інвестори і меценати. В Україні періодично виділяють бюджетні кошти на технологічний розвиток міст, але найчастіше більшість цікавих проектів залишаються нереалізованими.

Третє — проблема з наявністю досвідчених кадрів, здатних запускати і підтримувати новаторські рішення, а також відсутність єдиного державного органу, який відповідає за питання розвитку smart-концепції. Так, в Україні одні проекти ініціюють міністерства і муніципальна влада, інші запускають неурядові організації та окремі експерти.

Що визначає ефективність smart-концепції

Майбутнє міського управління за використанням нових технологій. Перш за все українським містам необхідно визначити свої ключові напрямки інноваційного розвитку. Наприклад, для Києва першочерговими є питання громадської безпеки, транспортної інфраструктури та житлово-комунального господарства.

Якщо говорити про конкретні пропозиції, то в рамках першої проблеми варто не просто встановити камери відеоспостереження, а й налагодити ефективний аналіз даних та їхню оперативну передачу правоохоронним органам. Такий комплекс дій допоміг зробити більш безпечним життя городян у Мехіко, де показник злочинності знизився на 56% за один рік.

Актуальна для Києва — проблема із завантаженістю доріг.

Додаткові смуги, як показують дослідження, з часом тільки сприяють припливу авто. Для поліпшення ситуації можна почати з впровадження “розумних” світлофорів, які за допомогою спеціальних датчиків аналізують ситуацію на дорогах і в пікові години вмикають зелене світло на більш тривалий проміжок часу.

Україна також поступово повинна впроваджувати “розумні” лічильники. Беручи до уваги глобальні екологічні виклики і більш приземлені проблеми — підвищення цін на комунальні послуги — це рішення допоможе заощадити споживані ресурси. Іншим smart-рішенням у сфері ЖКГ могло б стати встановлення систем, які аналізують стан інженерних мереж у житлових будинках. Отримана інформація дасть можливість продовжити термін експлуатації комунальної інфраструктури.

Місцевим органам влади варто налагодити діалог з усіма зацікавленими сторонами в smart-розвитку — урядом, бізнесом і громадськими організаціями. Останні, у свою чергу, можуть контролювати ефективність дій з боку держави, а бізнес — допомогти впровадити чіткі стандарти в управління проєктами.

Крім того, українським містам буде потрібна комплексна модель управління і системний підхід. Наприклад, влада Дубая, реалізовуючи стратегію Cyber Smart Nation, створила послідовний план впровадження, провела інформаційну кампанію, відкрила офіси кібербезпеки в кожній державній організації, з головною метою — зробити місто одним з найбезпечніших.

Також необхідно проводити комунікацію з жителями про важливість впровадження smart-систем, залучати їх до обговорень і дискусій, визначаючи насущні проблеми міста. Як варіант, створення громадського майданчика для генерації ідей. На сьогодні в рамках Smart Kyiv City є програма “Акселератор міських проектів”, проте публічно презентація була проведена один раз.

У свою чергу у світових мегаполісах інститут громадянського суспільства є впливовим механізмом, але підходять до нього по-різному. До слова, у Нью-Йорку ініційована мерією програма NYCx Challenges запрошує експертів — підприємців та фахівців з IT-сфери — подавати рекомендації для поліпшення міського життя. А в Барселоні створили діджитал-платформу, де збирають ідеї від усіх охочих місцевих жителів.

Сьогодні наявність smart-концепції — це стратегічна необхідність. Сприяючи сталому розвитку, “розумні” мегаполіси стають більш інноваційними, конкурентоспроможними і привабливими як для жителів, так і інвесторів.

Впроваджуючи принципи “розумного” міста в Україні, перш за все необхідно визначитися з першочерговими напрямками, розробити системний план реалізації і наслідувати комплексний підхід при впровадженні.