Хвороба Марека – небезпечне інфекційне захворювання птиці

Одне з найнебезпечніших захворювань домашньої птиці, здатне знищити вашу присадибну птахоферму за порівняно короткий строк – це хвороба Марека. До сьогодні вченим поки що не вдалося знайти ефективний метод її лікування.

Назва хвороби пов’язана з ім’ям її першовідкривача Йожефа Марека (1868–1952 рр.), угорського вченого в галузі ветеринарії, члена-кореспондента Угорської академії наук. Після ретельного дослідження цього захворювання, у 1907 році він докладно виклав результати своїх спостережень.

Відпочатку вчений назвав хворобу пташиним поліневритом , але ця назва не набула поширення, тому в ветеринарії, а також серед птахівників захворювання відоме під ім’ям його першого дослідника. Згодом збудника хвороби Марека й саму хворобу вивчали ще багато інших вчених (Паппенгеймер, Крапивнер, Коровін).

Це захворювання викликається ДНК-вмісним онкогенним вірусом герпесу Herpesvirus galli-2 . Різні штами цього вірусу мають неоднакову патогенність для птиці, тому можуть спричинювати й перебіг хвороби різної тяжкості. Низькопатогенні штами призводять до менш тяжкого перебігу, а високопатогенні – до гострого, з високою смертністю.

Свою патогенність у довкіллі вірус здатний зберігати протягом тривалого часу. Так, наприклад, у продуктах життєдіяльності хворого птаха, у пір’яних фолікулах, у сухому пилу, на предметах догляду, стінах приміщень він може залишатися живим до 8 місяців. Глибоке заморожування (–18…–24°С) збудника в м’ясі інфікованих курей чи яєчному меланжі подовжує цей термін до декількох років. Але під дією прямого сонячного світла, в умовах середньої та високої вологості (вище 70%) та кімнатної температури, вірус гине за кілька днів.

Отже, можна зробити висновок, що утримання птиці в оптимальних умовах мікроклімату – один з простих та дієвих способів профілактики захворювання. Так, він не захистить птахів на 100%, зате знизить виживаність збудника, що потрапив у пташник, а отже, зменшить і ризик зараження поголів’я.

Найчастіше вражаються хворобою Марека домашні кури, але зрідка можуть хворіти й інші представники ряду куроподібних (перепели, цісарки, індички та ін.). Найбільш уразливий до зараження вірусом молодняк молодше п’яти місяців. У зоні особливого ризику знаходяться курчата всіх видів курячих, але для бройлерів хвороба небезпечна до 2- тижневого віку. Якщо вірус потрапляє в курник, де міститься добовий молодняк бройлерів, то до тритижневого віку заражаються всі курчата.

Практичні спостереження підтверджують, що чим птах молодший, тим у нього більше шансів захворіти. Найбільша смертність від хвороби Марека спостерігається у нестатевозрілої птиці. Дорослі кури теж хворіють, але рідше й легше, ніж молодняк. Водоплавні та інші птахи, особливо дикі, самі не хворіють, але є носіями збудника, резервуаром інфекції в регіоні. Статус безсимптомного вірусоносія може зберігатися в них до двох років, а іноді й довічно. Крім того, передавати вірус здоровій особині від хворої можуть кліщі та комахи.

Як же відбувається зараження та розвиток хвороби в новому організмі? Хворий птах і носії вірусу виділяють його у зовнішнє середовище з яйцями (на шкаралупі), екскрементами та іншими продуктами життєдіяльності. Але найнебезпечнішим з усіх чинників передачі є вірус, який міститься в епітелії пір’яних фолікулів. Заражений птах уже через 7–21 день після інфікування починає виділяти вірус у зовнішнє середовище. Збудник, що виділився з хворого організму через слизові оболонки, органи дихальної та травної систем, проникає в здоровий.

Якщо в курчати немає імунітету, то збудник Herpesvirus galli-2 після проникнення поглинається лейкоцитами й кровотоком розноситься по всьому організму. Потрапивши до тканин лімфоїдних органів, вірус починає розмножуватись, що викликає розростання цих тканин. Пізніше вражаються периферичні нерви, органи чуття, внутрішні органи, м’язова система та мозок. На цьому етапі розвиток вірусу може призвести до паралічів, сліпоти, утворення пухлин у різних внутрішніх органах або спричинити загибель птиці.

В разі ураження низьковірулентним штамом збудника й при високій загальній резистентності зараженого організму, птах може одужати за рахунок утворення віруснейтралізуючих та вірусосаджуючих антитіл крові.

Як же ці процеси проявляються на курчатах зовні? Чим вищий продуктивний генетичний потенціал породи, чим молодший птах і чим патогенніший штам збудника, тим коротшим буде інкубаційний період хвороби. Цим пояснюється велика варіативність його тривалості: від двох тижнів до п’яти місяців, а інколи й довше.

Проявляється хвороба Марека в двох основних клінічних формах: класичній і гострій . При класичній формі перебігу хвороби інкубаційний період триває від двох до трьох місяців. Після його закінчення, внаслідок ураження нервової системи вірусом, птах починає кульгати, зупиняється в рості та знижує свою активність. Пізніше спостерігається параліч шиї (перекручування), крил (відвисання), хвоста. Часто вражений птах не може пересуватись і лежить у характерній позі: одна нога направлена вперед, а інша – назад.

У деяких особин бувають напівпаралічі, що проходять і закінчуються одужанням. Це і є зовнішній прояв утворення віруснейтралізуючих та вірусосаджувальних антитіл крові, про яке згадувалося раніше.

У хворої птиці змінюється колір райдужної оболонки очей (вона сіріє). Видозмінюється й форма зіниці. Вона робиться вузькою, овальною, грушоподібною чи зірчастою. У деяких випадках її проріз зовсім змикається. В цей же час у хворої особини спочатку втрачається реакція на світло, а потім настає часткова або повна сліпота. Гине хворе поголів’я через 1 – 6 місяців післе появи перших симптомів хвороби. Смертність при цій формі коливається від окреми х випадків до 30%. Частіше цей показник наближений до 5%.

У разі гострої форми перебігу хвороби Марека інкубаційний період може бути коротшим, ніж при класичній: від кількох тижнів до трьох місяців. І в цьому випадку хвороба проявляється раптово. Перебіг її відбувається швидко й завершується високою смертністю, яка може сягати 80%. За кілька перших днів захворювання охоплює все поголів’я віком до двох місяців, проявляючись змішаними розладами та незначним падежем. Змішані розлади включають: пригнічення, утруднене дихання, проноси.

Курчата спочатку втрачають апетит і перестають набирати вагу, а потім зовсім відмовляються від корму, стають млявими, мало рухаються, в них спостерігається ненормальна постава тіла, голови, крил, ніг, хвоста. Пізніше можуть розвинутися парези та паралічі. Через 2–6 тижнів смертність істотно зростає через ураження внутрішніх органів пухлинами. Під час розтину можна побачити пухлини на тканинах внутрішніх органів, особливо в яєчниках, сім’яних залозаах, м’язах, мозку.

Діагноз встановлюють на підставі аналізу клінічної картини та після проведення лабораторного вірусологічного дослідження.

Метод лікування курчат від хвороби Марека вченими поки що не знайдений, тому ключове значення має її профілактика . Профілактичні заходи складаються із загального комплексу та специфічної імунізації.

До загального комплексу заходів належить неухильне дотримання правил зоогігієни:

– тримати птицю слід в умовах оптимального мікроклімату, який відповідає віку поголів’я;

– корм і вода повинні бути якісними, а годування своєчасним, рясним та збалансованим, а також відповідати віку та технологічному призначенню птиці (ремонт батьківського стада, продуктивні несушки, м’ясний молодняк тощо).

Хороше годування та комфортні умови утримання дають птиці можливість підтримувати загальну резистентність свого організму на більш високому рівні.

Закуповувати молодняк і племінних птахів слід у благополучних з цього захворювання господарствах. Придбаний молодняк чи дорослу птицю бажано карантинувати протягом місяця в окремому приміщенні або загоні перед тим, як об’єднати з рештою поголів’я.

Інкубуючи яйця, перед закладкою та після завершення циклу обов’язково слід проводити повну дезінфекцію всього обладнання інкубатора. Інкубаційні яйця також потрібно дезинфікувати, оскільки збудник може знаходитись на їхній шкаралупі. Для всіх цих цілей підійде препарат « Арквадез-плюс » , розведений у чистій воді до концентрації 0,25%. Така концентрація знезаражувальних речовин знищить збудників інфекційних хвороб (не лише вірус Herpesvirus galli-2) і водночас не зашкодить ембріонам.

Не слід утримувати курчат, що вилупилися, разом з дорослими птахами, краще практикувати ізольоване вирощування молодняку на окремій території, а ще краще на іншій фермі, подалі від дорослого поголів’я (і не тільки вашого, а й сусідського) і диких птахів.

Усю територію пташника слід відгородити глухою огорожею від решти присадибного тваринницького господарства (худоби, свиней, кроликів, водоплавних птахів та іншої живності). На територію пташника не повинні потрапляти ні бродячі тварини, ні сторонні люди, ні дикі птахи (голуби, горобці, ворони, чайки тощо).

При вході на огороджену територію присадибної птахоферми та в тамбурі, на вході до приміщення самого пташника, бажано облаштувати дезбар’єри та дезкилимки, заправлені знезаражуючим розчином. Як знезаражуючий засіб для заправки дезковриків і дезбар’єрів, підійдуть розчини більшості деззасобів: їдкого натру, формаліну, «Арквадез-плюс», «Екоцид С», «Бровадез-плюс» та інших.

Чистота у пташнику – запорука здоров’я поголів’я. Один раз на декаду слід проводити ретельне механічне очищення приміщення, кліток, годівниць, напувалок, предметів догляду, і також білити стіни пташника розчином негашеного або хлорного вапна. А двічі на рік (навесні та восени) проводити повну дезінфекцію приміщення деззасобами (розчином їдкого натру, формаліну, препаратами «Екоцид С», «Кристал», «Арквадез-плюс», «Бровадез-плюс» чи подібними до них), інвентарю й усіх предметів, які знаходяться в пташнику й контактують з птицею.

Крім регулярних планових дезінфекцій, потрібно проводити повну дезинфекцію перед завезенням у господарство будь-якого поголів’я та після завершення кожного виробничого циклу. Особливо важливим є цей профілактичний захід у разі виникнення та подальшої ліквідації будь-якого інфекційного (викликаного мікроорганізмами) або інвазійного (спричиненого паразитами) захворювання.

Не варто купувати інвентар чи клітки для утримання птиці, які вже використовувались в іншому господарстві, та якщо так вже сталося, то обов’язково потрібно ретельно їх очистити та продезінфікувати раніше згаданими дезінфектантами.

Однією з ланок передачі збудників багатьох захворювань є гризуни, кліщі та комахи. На всій території присадибної птахоферми, а особливо в приміщенні пташника, потрібно підтримувати порядок, не допускати захаращеності, періодично знищувати мишей, щурів, кліщів, мух, мошок та іншу шкідливу живність, яка завжди обов’язково присутня на будь-якому тваринницькому об’єкті.

Дезінсекцію (знищення небажаних комах) можна проводити за допомогою препаратів «Байт», «Агіта», «Мухостоп», «Цифлуніт» тощо. Для дератизації (знищення шкідливих гризунів) на ринку існує багато засобів. Одні з них, а саме: «Бактокумарин», «Смерч», «Щуряча смерть», «Пінокумарин», «Шторм», «Зоокумарин», «Лускунчик» та ін., виготовлені як готові приманки. Інші продаються у вигляді чистих препаратів, використовуючи які можна самостійно приготувати отруйні приманки для гризунів. Серед таких засобів хороші результати забезпечують «Бродефор», «Бром БД», «Бродіфакум», «Бромадіалон», «Гельцин» тощо.

Завдяки дотриманню усіх зазначених вище правил можна суттєво знизити ризик зараження курчат хворобою Марека та іншими інфекціями.

Специфічною профілактикою є вакцинація поголів’я. На сьогодні від цієї хвороби існує багато різних вакцин («Інтервет», «Триплекс», «Біотестлабораторія» та ін.). Найбільш використовувані: «Авівак-Марек», «Полімун Марек ДВІ», «RISPENS CVI 988», «Марек-3», «Марекбройлер», «Вірусвакцина рідка культуральна проти хвороби Марека зі штаму ФС-126 вірусу герпесу індиків», «Nobilis: + СА126» та інші.

Кожна вакцина має свої особливості використання, які докладно описуються в інструкціях щодо їх застосування. Але загалом усі вакцини застосовують одноразово в перші ж дні або навіть години життя курчат, ін’єкційно (підшкірно або внутрішньом’язово) у дозі 0,2 мл, внаслідок чого птах набуває стійкого імунітету до хвороби Марека через два – три тижні після вакцинації. У проблемних з цього захворювання регіонах застосовують ревакцинацію ремонтного молодняку через 20 днів після першого введення вакцини. Щеплене поголів’я не можна змішувати з іншими птахами впродовж трьох тижнів.

Вакцини відрізняються за складом. Вибір вакцини залежить від епізоотичної ситуації в конкретному регіоні та найбільш можливого серотипу вірусу, що циркулює в цій місцевості. Порекомендувати, яку саме вакцину краще застосовувати у вашому господарстві, може місцева ветеринарна служба, яка володіє такою інформацією.

У випадку виявлення в господарстві хвороби Марека, всю клінічно хвору (з симптомами захворювання) птицю необхідно знищити та утилізувати, підстилку, пух, пір’я – спалити та провести дезінфекцію з викоританням фенолу, формальдегіду або їдкого натру. За умовно здоровими птахами, що контактували з хворими, встановлюється нагляд.

Для численного поголів’я є сенс провести лабораторне дослідження на наявність вірусу в організмі клінічно здорової птиці. М’ясо клінічно здорового (що не має симптомів хвороби та патологічних змін у тканинах), але зараженого поголів’я може використовуватись у їжу після тривалої термічної обробки. Завозити в господарство нових птахів слід не раніше, ніж через місяць після ліквідації хвороби та проведення там заключної дезінфекції.

Питання, що виникли за темою цієї статті, можна обговорити на нашому форумі.

МОЗ оприлюднило роз’яснення щодо протипоказань до вакцинації проти COVID-19

Єдиним абсолютним постійним протипоказанням до щеплення конкретною вакциною є анафілактичний шок на першу дозу.

Міністерство охорони здоров’я України опублікувало роз’яснення щодо застосування переліку медичних протипоказань та застережень до вакцинації проти COVID-19.

Як зазначають у пресслужбі відомства, основні рекомендації вже неодноразово розглядалися і приймалися відповідними рішеннями, але наразі є уточненими, оновленими та мають відповідний термін дії.

У МОЗ пояснили, що протипоказання до вакцинації може встановлювати сімейний або лікуючий лікар та надати відповідний висновок про тимчасове чи постійне протипоказання. За потреби лікар може направити пацієнта до профільного спеціаліста, за висновком якого остаточно приймає рішення, чи здійснювати вакцинацію відразу, чи відтермінувати її до певного часу.

Якщо в пацієнта є протипоказання до щеплення однією з вакцин проти COVID-19 за можливості особа має вакцинуватися іншими типами вакцин.

Єдиним абсолютним постійним протипоказанням до щеплення конкретною вакциною є важка алергічна реакція (анафілактичний шок) на першу дозу цієї вакцини. У цьому випадку пацієнтові рекомендують щепитися від COVID-19 іншою вакциною за умови її наявності.

Тимчасовими протипоказаннями є:

• гострі захворювання з температурою вище 38°C. Вакцинацію можна відкласти на термін до 2 тижнів від початку захворювання;
• лікування моноклональними антитілами або реконвалесцентною плазмою. Вакцинація може бути проведена через 90 днів після закінчення терапії;
• введення вакцин проти інших інфекційних хвороб. Вакцинація від COVID-19 може бути проведена через 14 днів після введення вакцини проти інших інфекційних хвороб, за винятком інактивованої вакцини проти грипу, яку можна вводити безвідносно до часу отримання антиковідної вакцини;
• проба з туберкуліном або аналіз крові на туберкульоз (IGRA). Вакцинація має бути відкладена до завершення оцінки проби/IGRA.;
• COVID-19 в анамнезі. Вакцинацію може бути відтерміновано на 3 місяці від часу перебігу COVID-19 або здійснено раніше, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19.

Вагітність та грудне вигодовування не є протипоказаннями до вакцинації.

Вакцинація з пересторогою, або особливі стани:

• онкологічна хвороба. Вакцинація проти COVID-19 осіб з онкопатологією є пріоритетною. При її здійсненні слід дотримуватися відповідних рекомендацій НТГЕІ;
• аутоімунне захворювання. Пацієнти, які проходять лікування препаратом “Ритуксимаб”, повинні відкласти вакцинацію щонайменше на 4 тижні після останньої дози цього препарату;
• особи з імунодефіцитом. Наявних нині даних недостатньо для оцінки ефективності та ризиків вакцини для осіб із важкими імунодефіцитними станами. Враховуючи, що вакцина не є «живою», а особи з імунодефіцитом мають вищий ризик важкої хвороби та смерті від COVID-19, вони можуть бути вакциновані.

Крім того, існують протипоказання до введення окремих вакцин, наприклад CoronaVac від Sinovac Biotech протипоказаний вагітним.

Із питаннями щодо вибору вакцини МОЗ радить звертатися до свого сімейного лікаря.

Учора голова комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький повідомив, що МОЗ затвердило перелік протипоказань для вакцинації від СOVID-19. Довідки про протипоказання для щеплення почнуть видавати на початку листопада. Наявність офіційної довідки дасть змогу продовжувати роботу, зокрема чиновникам та освітянам.

Дані про пацієнтів, яким насправді протипоказана вакцинація, вноситимуться до електронної системи охорони здоров’я – українці зможуть згенерувати документ у застосунку “Дія”.

10 питань про щеплення для дорослих. Що треба знати всім

“Відсутність планової вакцинації від хвороб може обернутися набагато важчими наслідками, ніж Covid-19”, – з такою заявою ще влітку виступив очільник ВООЗ д-р Тедрос Адханом Гебрейесус.

Лікарі б’ють на сполох через падіння рівня щеплення, яке відбувається у всьому світі у зв’язку з коронавірусом. Знижується вакцинація і в Україні.

Існує міф, що щеплення потрібне лише дітям. Але це не так.

Вакцинація дорослим також потрібна. Особливо, якщо у дитинстві були пропущені щеплення.

Крім того, імунітет проти деяких захворювань зберігається не на все життя, тому доросла людина має пройти ревакцинацію – повторне введення вакцини.

Чому щеплення – це важливо ?

За оцінкою ВООЗ, щороку завдяки вакцинації у світі вдається зберегти від двох до трьох мільйонів дитячих життів.

Завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу, захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%.

Тобто від хвороб, які ще недавно були причиною масових смертей та інвалідності, тепер можна захиститися за допомогою щеплення.

Коли діти і дорослі пропускають щеплення за календарем, зростає ризик спалахів інфекційних хвороб, від яких це щеплення могло захистити, наприклад, поліо, кір, краснуха, дифтерія, говорить медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова.

Лише нещодавно Україну називали столицею кору в Європі. Минулого року на цю дуже небезпечну інфекційну хворобу, від якої немає лікування, захворіло понад 100 тисяч українців.

Завдяки масовій кампанії з імунізації спалах вдалося приборкати, але випадки кору все ще фіксують в Україні.

“Кір нікуди від нас не пішов. Він є, циркулює і більш поширеним є у холодну пору року. З початку 2020 року було понад 250 випадків”, – говорить Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики і закликає продовжувати вакцинацію, попри коронавірус.

Також в Україні нещодавно фіксували спалахи таких небезпечних хвороб, як дифтерія та правець.

Які вакцини потрібні дорослим?

В Україні діє затверджений національний календар щеплень. За ним діти до 16 років мають обов’язково отримати щеплення від 10 хвороб – від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, правцю, кашлюку, кору, паротиту, краснухи, вірусного гепатиту В, гемофільної інфекції.

Якщо доросла людина не має якогось з цих щеплень, лікарі радять зробити його обов’язково.

Також лікарі рекомендують щороку робити вакцинацію від грипу.

Крім того є так звані додаткові щеплення, які поки що не входять у національний календар, але лікарі рекомендують їх зробити, щоб захиститися від небезпечних хвороб.

• від пневмококової інфекції. Це профілактика багатьох респіраторних захворювань. І грип, і COVID-19 можуть ускладнюватися ще і бактеріальною пневмонією, а пневмокок — її найпоширеніша причина.
• від вірусу папіломи людини. Причиною 70% випадків раку шийки матки є папіломавірус.
• вітряної віспи (вітрянки). Ця дуже заразна хвороба зазвичай переноситься легко, проте можуть виникнути ускладнення.
• гепатиту А. В Україні трапляються його спалахи через забруднення води.
• Від менінгококової інфекції. Менінгококовий менінгіт — небезпечна інфекція, яка вражає головний та спинний мозок.

Ці щеплення є у календарях імунізації багатьох країн світу. В Україні тривають дискусії, щоб також зробити їх обов’язковими.

Так, влітку головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що з 2022 року Україна запровадить обов’язкові щеплення для дітей проти пневмококової інфекції.

Щеплення безкоштовні? Де їх зробити?

Вакцинами, які входять до календаря щеплень, дітей в Україні щеплюють безкоштовно. Їх закуповує держава.

Дорослим за вакцинацію потрібно платити. Вакцини можна придбати в аптеці або зробити щеплення у приватній клініці.

Щоб вакцинувати себе або свою дитину, слід записатися на прийом до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким ви підписали декларацію.

У державних лікарнях дорослі безкоштовно можуть отримати щеплення від дифтерії та правця.

Також доросла людина в Україні може безоплатно вакцинуватися від кору, якщо вона контактувала з хворими та не має даних про щеплення у дитинстві.

Щодо вакцинації проти кору та дифтерії також консультує сімейний лікар. Він дає направлення у кабінет щеплення.

Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК. Вона захищає одразу від трьох інфекцій – кору, краснухи та паротиту.

Під час візиту до лікарні потрібно дотримуватися усіх заходів безпеки при Covid-19 – носити маску, мити руки, дотримуватися соціальної дистанції.

Як перевірити, які щеплення у мене є ?

Інформацію про історію щеплення можна знайти у вашій медичній карті, у архіві поліклініки, де ви були прописані. Або розпитайте у рідних.

Щоб дізнатися, чи є у вас імунітет до кору, можна здати аналіз на наявність антитіл IgG.

Як часто потрібно робити щеплення?

У кожної вакцини є свій графік введення. Про це потрібно говорити з вашим сімейним лікарем.

Дорослим ревакцинацію від дифтерії потрібно робити, починаючи з 26-річного віку, з мінімальним інтервалом у 10 років.

Дорослим досить однієї дози, якщо вони отримали принаймні три дози в дитинстві. В такому випадку достатньо просто нагадати організму про цей токсин, імунна пам’ять швидко виробить антитіла.

Від кору потрібно отримати дві дози вакцини з мінімальним інтервалом у 28 днів. Лікарі кажуть, що це сформує імунітет проти кору на довгі роки, ймовірніше, на все життя.

Щороку радять також вакцинуватися від грипу.

У якому віці найкраще робити щеплення?

Обмежень щодо віку не має. Вакцини забезпечують захист у будь-якому віці.

Для створення імунітету, щеплення необхідно починати робити з народження дитини, ще до того, як вона почне активно контактувати з іншими.

Чому потрібно вакцинуватися від грипу?

Щороку лікарі радять робити щеплення від грипу. І особливо наголошують на цьому у період пандемії Covid-19.

Грип є серйозним респіраторним захворюванням і може проходити дуже тяжко навіть для здорових людей.

“Вакцинація проти грипу знижує ризик появи двох небезпечних інфекцій одночасно – грипу та Covid-19. Та знижує можливість захворіти на ці хвороби один за одним”, – говорить імунолог Федір Лапій.

За його словами, вакцинація проти грипу не підвищує ризик захворіти на Covid-19.

Грип і пневмококова інфекція – є серйозним захворюванням. Саме тому лікарі дуже рекомендують особливо зараз зробити щеплення від них.

Чи можна робити щеплення, якщо хворів на Covid-19?

“Якщо ви вже не заразні, вас можна вакцинувати”,- говорить імунолог Федір Лапій.

Підготовка до вакцинації. Що треба знати?

Перед вакцинацією пройдіть консультацію у сімейного лікаря.

Вакцинація послаблює імунітет?

Навпаки — це інфікування певними вірусами може послабити імунну систему та опірність організму, вакцини діють інакше, розповідають експерти ЮНІСЕФ Україна.

В організації створили сайт, присвячений щепленню під час пандемії, де експерти відповідають на всі питання про вакцинацію – vaccination.org.ua

“Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Тож перевантажити імунну систему вакцинація не здатна. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет є в кількасот разів вищим, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, буде задіяно лише 0,1% імунної системи”, – пояснюють в ЮНІСЕФ Україна.

Що з вакцинами?

У МОЗ розповідають, що Україна закуповує вакцини, які мають прекваліфікацію ВООЗ або ліцензовані для використання у ЄС та США.

Для безоплатних щеплень МОЗ закуповує вакцини через Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у виробників із шести країн світу: США, Франції, Бельгії, Болгарії, Індії та Республіки Корея.

Ефективність вакцини здебільшого залежить від умов зберігання.

Кожен пацієнт має право подивитись флакон з вакциною, спитати або самостійно перевірити термін придатності вакцини.

На ваше прохання медичний працівник має надати ампулу з вакциною, на якій є термін придатності та серія.

Ось тут детальна інструкція МОЗ про те, як дізнатись, чи зберігали за правильної температури вакцину від дифтерії.

Як у Covid-19 вакцинуватися безпечно?

Вакцинуватися можна у державній або приватній поліклініці, фельдшерсько-акушерському пункті або сільській амбулаторії, де розділені потоки пацієнтів.

Наприклад, є різні входи для хворих і здорових, або виділяють окремий час для вакцинації.

Лікарі і пацієнти мають бути у масках, мати засоби для дезінфекції рук. Вакцинацію краще проводити за індивідуальним записом.

При підготовці матеріалу використовувалася інформація ЮНІСЕФ Україна, ВООЗ, Центру громадського здоров‘я та МОЗ.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.