Яліве́ць коза́цький або Ялівець козачий (Juniperus sabina L.) — низькорослий сланкий дводомний вічнозелений кущ родини кипарисові (Cupressaceae). Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська.
Ялівець горизонтальний, або розпростертий, — сланкий чагарник заввишки до 1 м із довгими, розпростертими по землі гілками, на яких густо розташовані чотиригранні синьо-зелені пагони. Сиза або зелена хвоя взимку набуває бурого відтінку. Плоди — синьо-чорні із блакитним восковим нальотом.
Місцеві назви — яловець, ялинець, ялувець, ядлівець, єлівець, верес, божевельник, боровиця, джанєпіна, джарап, джарапин, дженяпіна, можевел, можжевельник.
Ялівець погано переносить сухість повітря, тому для підтримки гарного вигляду хвої бажано проводити регулярне дощування (приблизно один раз на тиждень). Підживлюють ялівці двічі на рік: навесні кущі поливають розчином сечовини, а восени вносять калійно-фосфорні добрива.
Ялівець скельний «Блю Арроу» – це оригінальна хвойна рослина з жорсткими вертикальними пагонами. Гілки щільно притиснуті до стовбура, створюють густу оригінальну крону. За рік такий ялівець може збільшуватися на 15 сантиметрів. А в десятирічному віці рослина має висоту від 2 до 3 метрів.
Щоб відрізнити їстівне рослина від отруйного, достатньо навчитися відрізняти звичайний ялівець від всіх інших видів цієї культури. Колюче дерево невеликої висоти утворює красиві порослі і добре виглядає при прикрасі терас. особливості їстівного виду наступні: 1. конусоподібна крона; …