сторонній

1 . Який не є членом даної родини, цього колективу і т. ін.; чужий.

Випадково, через сторонніх людей почула, що син її лежить у кременчуцькому лазареті (О. Гончар);

Директор, нарешті, помітив присутність сторонньої особи (С. Чорнобривець);

// Непричетний до кого-, чого-небудь.

– Ви мені не вірите, то повірте стороннім людям. Он вам і Параска засвідчить (Панас Мирний);

Круг столів запанувала різноголоса строката бесіда, яка сторонній людині здається безладним шумом, але в якій є свій зміст і внутрішній зв’язок (С. Журахович);

– Ні разу не доводилося мені показати мої винаходи й досягнення стороннім людям (Ю. Смолич);

// Який прийшов, з’явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо.

Слухачі ввічливо розступились, пізнавши в ній сторонню міську жінку, і гостинно дали їй місце біля самого вікна (Л. Дмитерко);

// у знач. ім. сторо́нній, нього, ч.; сторо́ння, ньої, ж. Людина, яка не є членом даної родини, цього колективу і т. ін.

Трохи не вмер Кирило Іванович, як побачив свою матір .. – Що я тепер скажу йому [панові]? .. Хоч би хоч не звала сином! .. Подумав би, що за ділом яка стороння (Панас Мирний);

Батько грав марш – родинний, інтимний марш. Його не виконувалося при сторонніх, його гралося тільки в тісному колі родини (Ю. Смолич);

* У порівн. Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля. Подумав [Хмельницький] про це – ніби сторонній, а не батько (Н. Рибак);

// у знач. ім. сторо́нній, нього, ч.; сторо́ння, ньої, ж. Людина, непричетна до кого-, чого-небудь.

Упадала [Леся] коло Зоні з подвоєною запопадливістю. Сторонній міг би мати враження, що не машиністка її, а навпаки, вона, Леся, тамту чимсь дошкульно зачепила (Ірина Вільде);

В першу мить сторонньому так і могло б здатись, що це співав Петро (А. Головко);

// у знач. ім. сторо́нній, нього, ч., сторо́ння, ньої, ж. Людина, яка прийшла, з’явилася і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо.

Глядіть, щоб не найняв [пан] сторонніх (М. Коцюбинський);

Він [П. К. Саксаганський] підсів до групи дівчат, спочатку вони урвали розмову, тільки біля них з’явився сторонній (Ю. Мартич).

2. Чий-небудь інший, не власний.

Без усякої сторонньої допомоги він .. підвівся, сів і оглядівся навколо (О. Довженко);

Лукія, що спала на веранді, прокинулась, їй вчувся підозрілий шерхіт у садку, чиясь стороння присутність (О. Гончар).

3. Який не має прямого стосунку до чого-небудь; побічний.

В нього була така звичка – на роботі не займатися сторонніми справами (Н. Рибак);

// Чужорідний, невластивий кому-, чому-небудь.

Екран радара почав миготіти, піймавши на морі якийсь сторонній предмет, що тихо дрейфував по течії (В. Кучер);

Чисте від сторонніх домішок, .. здорове насіння має величезне значення в одержанні високого урожаю (із журн.);

// у знач. ім. сторо́ннє, нього, с. Те, що не має прямого стосунку до чого-небудь.

Йому легко й служиться, й живеться: є в кого не тільки про службу спитати, є з ким і об сторонньому побалакати (Панас Мирний);

– Давайте умовимось, про стороннє ні пари з уст (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. сторонній — сторо́нній прикметник Орфографічний словник української мови
2. сторонній — Чужий, не свій, незнайомий, ні сват ні брат, (для двох) третій; (спостерігач) безсторонній, невтральний; (- діло) побічний; (- домішку) чужорідний. Словник синонімів Караванського
3. сторонній — див. чужий Словник синонімів Вусика
4. сторонній — [сторон’:ій] м. (на) -н’:ому/-н’:ім; ж. -н’:а; с. -н’:еи; мн. -н’:і Орфоепічний словник української мови
5. сторонній — Бічний, побічний, узбічний, чужий, див. посторонній Словник чужослів Павло Штепа
6. сторонній — -я, -є. 1》 Який не є членом даної родини, цього колективу і т. ін.; чужий. || Непричетний до кого-, чого-небудь. || Який прийшов, з’явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо. || у знач. ім. сторонній, -нього, ч.; стороння, -ньої. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. сторонній — сторо́ннє (лю́дське́) о́ко. Чужа людина, чужі люди. Телеграма була .. заплутана і для стороннього ока зовсім не зрозуміла (О. Іваненко); З усім криється від стороннього ока (Є. Фразеологічний словник української мови
8. сторонній — СТОРО́ННІЙ (який не є членом якогось колективу, якоїсь родини, не пов’язаний спільністю умов життя, праці і т. ін.), ЧУЖИ́Й, ПОБІ́ЧНИЙ рідше. — Ми ж йому не сторонні люди, — не погодився з висновком Колодяжного Грицишин (Н. Рибак); Справа була так. Словник синонімів української мови
9. сторонній — Сторо́нній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. сторонній — СТОРО́ННІЙ, я, є. 1. Який не є членом даної родини, цього колективу і т. ін.; чужий. Випадково, через сторонніх людей почула, що син її лежить у кременчуцькому лазареті (Гончар, II, 1959, 129); — І це ти, мій син, — на злі язики поклав. Словник української мови в 11 томах
11. сторонній — Сторо́нній, -я, -є Посторонній, чужой. Стороннії люде. Шевч. Словник української мови Грінченка

Чому стороннім В

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Словник фразеологізмів

сторо́ннє (лю́дське́) о́ко. Чужа людина, чужі люди. Телеграма була .. заплутана і для стороннього ока зовсім не зрозуміла (О. Іваненко); З усім криється від стороннього ока (Є. Гуцало); На вузлових станціях його [санітарний поїзд] заганяли на далекі запасні колії, про нього, як могло здатися сторонньому окові, забували (Д. Бедзик); Дві ночі мчались. ховаючись від людського ока (М. Коцюбинський); сторо́нні (лю́дські́) о́чі. Оксень, почувши цокіт брички, присів у житі, щоб сховатися від сторонніх очей (І. Цюпа); — Чом я не зосталась у матері? Мене б мати сховала од людських очей (І. Нечуй-Левицький).

сторо́ннє (лю́дське́) о́ко. Чужа людина, чужі люди. Телеграма була .. заплутана і для стороннього ока зовсім не зрозуміла (О. Іваненко); З усім криється від стороннього ока (Є. Гуцало); На вузлових станціях його [санітарний поїзд] заганяли на далекі запасні колії, про нього, як могло здатися сторонньому окові, забували (Д. Бедзик); Дві ночі мчались. ховаючись від людського ока (М. Коцюбинський); сторо́нні (лю́дські́) о́чі. Оксень, почувши цокіт брички, присів у житі, щоб сховатися від сторонніх очей (І. Цюпа); — Чом я не зосталась у матері? Мене б мати сховала од людських очей (І. Нечуй-Левицький).