Байкал

У глибині континенту, в самому центрі Азії, в глибокій улоговині, облямованої гірськими хребтами, розкинулося унікальне творіння природи, глибоке озеро у світі – Байкал. Про це славнозвісному озері складено безліч легенд і оповідей, пісень і віршів.

«Славне море – священний Байкал». Морем називається озеро в знаменитій пісні, морем називали його і росіяни першовідкривачі, що вийшли до його берегів ще в першій половині XVII ст. Сучасна назва «Байкал» вийшло, мабуть, від тюркських слів «бай» і «куль» – «багате озеро» або «озеро озер».

Дійсно, Байкал за своїми розмірами може змагатися і з деякими морями. Він простягнувся з північного сходу на південний захід на 636 км, що дорівнює відстані від Москви до Санкт-Петербурга. Ширина, правда, невелика – від 25 до 79 км в найширшому місці. І якщо за площею Байкал займає восьме місце серед найбільших озер світу, то за глибиною і за обсягом прісних вод йому немає рівних. Обсяг вод дорівнює обсягу води всього Балтійського моря або всіх п’яти північноамериканських Великих озер. У його гігантській чаші зосереджено 20% світових запасів прісної води. Це може мати стратегічне значення, тому що запаси прісної води в світі скорочуються, та і якість її з кожним роком все погіршується.

Звідки ж береться чиста вода Байкалу?

Вода Байкалу дуже чиста і прозора. Вона може бути використана для пиття практично без будь-якої очистки та обробки. Ця вода м’яка, хімічно чиста і однорідна; вона насичена киснем по всій товщі. Навіть прославлені прозорістю своєї води альпійські озера і ті поступаються Байкалу.

Рис. 146. Околиці озера Байкал

Одна з давніх легенд говорить, що в дуже давні часи в цих місцях жив суворий богатир на ім’я Байкал. І було в нього кілька сот синів і всього одна дочка – Ангара, найкрасивіша дівчина на світі. Сини день і ніч працювали не покладаючи рук. В горах топили сніги і льодовики, з усієї округи збирали і гнали кришталеву воду у величезну улоговину. І ось одного разу почула Ангара від мандрівних співаків про те, що за сусідніми горами проживає юний богатир, красень Єнісей. Полюбила Ангара Єнісею і втекла з кришталевого палацу з дна підводного царства, куди її уклав строгий батько. Дізнавшись про втечу, розлючений Байкал кинувся в погоню, схопив величезну кам’яну брилу і кинув її в непокірну дочку, але промахнувся. З тих пір так і лежить ця брила біля виходу річки з озера, називають її зараз Шаманським каменем. Зрештою прибігла Ангара до Єнісею і обняла його, і потекли вони разом до холодного північного моря.

Вчені підрахували, що в Байкал впадає 554 річки («сини Байкалу»). Більшість з них короткими бурхливими потоками починаються на гірських схилах. Лише 123 річки мають довжину понад 10 км, найбільша з них річка Селенга. Однак площа водозбірного басейну озера (понад 550 тис. Км) величезна і порівнянна з площею Франції. Випливає же з озера могутня, повноводна ріка Ангара, яка забирає до 85% всієї надходить за рік води. Про неї буряти кажуть: «розоряють донька старого Байкалу!» Байкал має великий вплив на режим Ангари, регулюючи її стік, це як би природне водосховище. Завдяки Ангарі відбувається водообмін в озері. Однак швидкість його дуже мала – для повної зміни водної маси в озері необхідно понад 380 років. Ось чому багато властивостей води Байкалу дуже стійкі і постійні.

Так чому ж вода в озері така чиста і така м’яка? У першу чергу тому, що Байкал збирає свої води з великою, майже незабрудненій території, покритої густими лісами. Крім того, тут достатня кількість опадів, помірне випаровування і велике надходження добре відфільтрованих грунтових вод. Озерні берега складені твердими кристалічними породами, при вивітрюванні утворюють пісок і майже не дають домішок у воду.

До того ж у Байкалу виявилися свої «санітари» – рачки епішура, які більше ніде в світі не зустрічаються. Саме ці істоти (тисяча таких крихіток важить всього один міліграм) виробляють біологічну очистку байкальских вод. Вони харчуються мікроорганізмами, що викликають «цвітіння» води.

Виняткова м’якість Байкальської води пояснюється дуже слабкою мінералізацією. Так, наприклад, в озерній воді кремнію міститься в три рази менше, ніж у воді приток. Виявляється, його витягують з води діатомові водорості, які будують з кремнію свої панцири.

Як утворилася озерна улоговина?

Байкал вважається найдавнішим озером в світі. Приблизно 20-25 млн років тому в цьому районі існували мілководні озера – залишки величезного стародавнього зниклого моря.

Пізніше тут неодноразово відбувалися інтенсивні тектонічні рухи, що супроводжувалися скидами і розломами, вулканічною діяльністю і землетрусами. У Прибайкалля виникли гірські хребти, а улоговини між ними на початку четвертинного періоду виявилися заповненими водами Байкалу.

Тектонічні процеси навколо Байкалу тривають досі. Тут відбуваються сильні землетруси, піднімаються й опускаються байкальські берега. Під час землетрусу в січні 1862 частина дельти річки Селенги пішла під воду і на цьому місці утворився Провал – новий затоку озера глибиною 5-7 м. За останні десятиліття село Усть-Баргузин два рази переносили далі від наступаючих вод.

Який вплив робить озеро на навколишню територію?

Величезна водна маса озера повільно нагрівається влітку і повільно остигає восени, зберігаючи тепло і пом’якшуючи суворі сибірські зими. Тому Байкал довго не замерзає. У грудні озеро починає сковуватися крижаним панциром і лише в травні від нього звільняється. Товщина льоду на той час досягає метра і більше. Зима на берегах Байкалу значно тепліше (на 6-10 °), а літо прохолодніше, ніж в сусідніх районах.

Перепади температур і тиску повітря над озером і навколишніми гірськими хребтами призводять до виникнення сильних вітрів. Ці вітри й шторми доставляють чимало неприємностей судам і рибалкам. За кількістю штормових днів Байкал перевершує Чорне море. У кожному районі озера дмуть свої місцеві вітри, що мають власну назву: баргузин, сарма, ангара, Култук, шелонік і т. Д. Сівер на Байкалі – північний вітер, з цим російським терміном нерідко пов’язують і назву Сибір.

Які з мешканців зустрічаються тільки в Байкалі?

Жодне озеро в світі не може зрівнятися з Байкалом за різноманітністю тваринного і рослинного світу. Не в кожному тропічному морі можна нарахувати більше 2600 видів і різновидів рослин і тварин. Три чверті байкальских видів ніде більше не зустрічаються, тобто є ендемічними видами. Ось як описує дивовижний світ підводного царства Байкалу один з його дослідників, Г. Ю. Верещагін: «На Байкалі здається, що потрапляєш у зовсім інший світ тварин … це якісь особливі, дивні створіння. Білі напівпрозорі рибки з повітряними, точно виткані з найтоншої павутини плавниками … Або цілі зарості півметрових губок з прямими, як свічки, гілками: яскраво-червоні, отруйно-зелені, блакитні, фіолетові, цегляні, з переливами всіх кольорів веселки; рачки-бокоплави. Багато з них одягнені шипуватими панцирами і здаються ожившими стародавніми скам’янілостями … »

Водяться в Байкалі і відверто дивовижні риби. Наприклад, рибка голомянка – рожева, полиском перламутром, з плавниками, що нагадують крила тропічних метеликів. На світлі крізь її тонку шкіру, позбавлену луски, і шар жиру просвічує скелет. Її довжина менше олівця, а важить вона всього 50 г. голомянка відноситься до рідкісних живородних видам риб. У період розмноження рибки викидаються на поверхню озера. Перепади тиску розривають тонку шкірку на риб’ячому черевці, і звідти з’являються маленькі живі дитинчата.

В озері водиться промислова риба: омуль, сиг, осетер, харіус, таймень, минь. Інтенсивні вилови привели до помітного скорочення промислового стада риб, особливо омуля. Тому промисловий лов омуля лімітований, а в низинах байкальских приток створені рибальські заводи. Живе в Байкалі нерпа – «сибірський тюлень». Вона дає прекрасний хутро, а шкура її так міцна, що з неї шиють одяг і взуття.

Як ведеться господарство на берегах озера?

Освоєння Байкалу має тривалу історію. Перші поселення на його берегах виникли ще в кам’яному столітті. До приходу російських поселенців тут проживали переважно буряти і евенки. І тоді, і в подальший час освоєння його багатств не завдавала істотної шкоди природі, не порушувало природної рівноваги, що складалася століттями і тисячоліттями. І лише в XX в. нависла загроза екологічного лиха.

«Ні Байкалу без омуля і омуля без Байкалу». Омуль- прибулець з Північного Льодовитого океану, рідний брат сьомги, досягає довжини 40-60 см і ваги 2,5 кг. Жити омуль воліє на глибині, але метати ікру виходить у річки.

Основна проблема Байкалу – його забруднення. За останні 40- 50 років на його берегах з’явилися великі промислові підприємства, простяглися рейки Байкало-Амурської магістралі. Особлива шкода Байкалу було завдано діяльністю великих целюлозно-паперових підприємств, підприємств кольорової металургії, хімії та енергетики. Недостатнє очищення стічних вод, а також аварійні скиди неочищених вод вже призвели до забруднення прибережної смуги. Потрібно пам’ятати, що стан озера залежить не тільки від експлуатації його власних ресурсів, але і від стану всього басейну Байкалу. І якщо по Байкалу вже не перевозять деревину і нафтопродукти, то багато води, забрудненої промисловими і побутовими стоками, приносить в нього, наприклад, Селенга, на берегах якої склалася досить густа мережа міст і промислових селищ. Дуже сильно забруднена повітряне середовище в південно-західному Прибайкалля, де знаходяться такі крупні промислові міста, як Іркутськ, Ангарськ та інші. В останні десятиліття сильно збільшилася і рекреаційне навантаження на Байкальської узбережжі. Тут створена курортна зона (в 65 км на південь від Іркутська), побудовано безліч будинків відпочинку і туристичних баз.

Рис. 152. Байкальська нерпа

Прийнято багато постанов уряду щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони природи в басейні Байкалу, налагоджується очищення промислових і побутових стоків, що надходять в озеро. У 1999 р прийнятий навіть спеціальний закон про Байкалі. У басейні Селенги встановлено особливий режим господарської діяльності, спрямованої на зменшення забруднення річки та її приток. У басейні Байкалу створені три заповідника та два національних парку. Завдання збереження найчистіших байкальских вод, його унікальної фауни повинна стати завданням не тільки господарників і уряду, а й усіх жителів цього регіону.

Байкалу немає рівних серед найбільших озер світу за глибиною і за обсягом прісних вод. Жодне озеро в світі не може зрівнятися з Байкалом і за різноманітністю тваринного і рослинного світу. Три чверті байкальских видів є ендемічними і ніде більше не зустрічаються. Байкал – це не тільки найважливіший стратегічний резерв прісної води, але й один з найвідоміших об’єктів всесвітньої природної спадщини.

✅Повідомлення про озеро Байкал

Озеро Байкал – це найбільше прісноводне озеро в світі, що знаходиться в Росії в Східному Сибіру. Його площа – це по території одна європейська країна – Бельгія. До того ж воно найглибше озеро на планеті, його глибина – більше півтора кілометра.

Справжні холодні безодня і вир! Байкал був би і найбільшим озером світу, але солоний Каспій обійшов його за обсягами і територіям. Так що Росія має вихід до двох найбільших світових озер!

Навколо Байкалу водиться багато рідкісних тварин, росте чимало рідкісних рослин. Всі вони занесені до Червоної книги. Більшість рослин і тварин на Байкалі – ендеміки, тобто вони не зустрічаються більше ніде на Землі крім байкальских берегів.

В озері дуже багато рачків, молюсків – за версією вчених, безліч видів таких відбулися саме на Байкалі. Ще на Байкалі мешкає унікальна тварина (теж в світі його більше ніде не зустрінеш) – байкальська нерпа, єдиний на землі Прісноводний тюлень.

Форма Байкалу дуже красива – це колосальний півмісяць, місячний серп.

Взимку він міцно замерзає в суворому кліматі Сибіру, ​​товщина льоду іноді досягає 2 м у затоках. А навесні до берегів можуть вийти бурі ведмедики.

По берегах водяться лисиці, вовки, зайці, як і кругом в сибірських лісах. Рибалки ловлять в водах озера тайменя, омуль, сига, ленка, гольця, окуня, миня і щуку… Рідкісний і цінний з місцевих риб – байкальский осетер. По берегах влаштовують свої пташині базари численні баклани і чайки, гуси, кулики, різні крохалі. Можна зустріти на озері лебедів-кликунів і гагар.

Мені не довелося ще побувати на Байкалі, але я дуже мрію про це. Мені хотілося б об’їздити весь світ, всі відомі місця Росії. Але я живу дуже далеко від Байкалу, в Тамбовській області.

Мені довелося побувати одного разу в півтори доби їзди від Байкалу на поїзді, в Красноярському краї. Велика була спокуса сісти в поїзд і подивитися на Байкал, але мене, школяра, батьки не відпустили б одного в таку далеку подорож, та ще по незнайомому регіону.

Адже на Байкалі багато островів – цілих 27, і таки справді незвичайне було б побувати хоч на одному з них. Зустріти світанок оточеними водою з усіх боків.

Красноярці говорять про озеро, як про живу могутню людину:

Останній вираз – це рядок зі старовинної козацької пісні «Славне море, священний Байкал…» Про Байкал складено багато пісень, віршів і легенд …

Великої шкоди прибайкальским місцях наносять спустошливі великі лісові пожежі, які, на жаль, трапляються майже щороку. Байкал дуже важливо берегти від забруднень хімікатами та іншими відходами життєдіяльності людини, оскільки безцінні майже 20 відсотків запасу прісної води на планеті – це і є озеро Байкал. А чиста вода потрібна всьому населенню Землі.

Що ми дізналися?

1. Загальні характеристики
   • Розташування: південний Сибір, Росія.
   • Тип озера: Тектонічне.
   • Площа: Приблизно 31,722 кв. км.
   • Глибина: Середня – 744,4 м, максимальна – 1642 м.
2. Унікальність Байкалу
   • Найглибше озеро світу.
   • Містить близько 20% незамерзаючих запасів прісної води світу.
   • Вік озера оцінюється в 25-30 мільйонів років, що робить його одним з найстаріших озер Землі.
3. Біологічна різноманітність
   • Більш ніж 2500 видів та підвидів флори та фауни, більшість з яких є ендемічними (наприклад, байкальський омуль, байкальський тюлень).
   • Озеро є домом для унікальних видів, таких як байкальська губка і голом’янка.
4. Екологічне значення
   • Озеро є важливим природним резервуаром прісної води.
   • Служить індикатором кліматичних змін та екологічного стану регіону.
5. Загрози та проблеми
   • Забруднення води через промислову діяльність та туризм.
   • Зниження біорізноманітності внаслідок зовнішніх впливів.
   • Проблеми з водним балансом та зміною рівня води.
6. Культурне значення
   • Озеро Байкал має велике культурне та історичне значення для місцевих народів.
   • Є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
7. Цікаві факти
   • Взимку вода в озері настільки прозора, що можна побачити приблизно на 40 метрів углиб.
   • Байкальський тюлень або нерпа – єдиний прісноводний тюлень у світі.

Висновок

Озеро Байкал не просто географічний об’єкт, це чудо природи з унікальною екосистемою та важливим значенням для всієї планети. Його біорізноманіття, глибина, історія та краса роблять його справжньою перлиною Землі. Збереження цього природного дива є критично важливим не тільки для науки, але й для підтримання екологічного балансу на планеті.

Байкал нагадує нам про необхідність гармонії між людиною та природою, а також про важливість збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь.