Ендометріоз матки – лікування, симптоми, причини

Матка – це порожнистий орган, який представлений трьома шарами: внутрішній, що вистилає її порожнину – це ендометрій або слизова оболонка, середній, самий товстий – міометрій або м’язовий шар і зовнішній – це очеревина, що огортає матку або серозна оболонка. Ендометрій в свою чергу поділяється на 2 шари: функціональний, що відторгається під час менструальної кровотечі і базальний (паростковий), який дає початок новому зростанню функціонального шару.

Ендометріоз матки, або аденоміоз являє собою гормонально-залежне захворювання, яке характеризується поширенням включень, дуже схожих за структурою на клітини ендометрію, за межі слизової оболонки матки. Відповідно, що всі щомісячні зміни, властиві функціональному шару ендометрію, будуть відбуватися і в ендометріоїдних гетеротопіях (вогнищах), що обумовлює клінічну картину, симптоми ендометріозу матки. Лікування даного захворювання може бути як консервативним, так і хірургічним.

Розповсюдженість ендометріозу матки становить 40 – 70%, такий широкий діапазон пояснюється безсимптомним перебігом захворювання, тому аденоміоз виявляється випадково при зверненні жінки до лікаря з іншими проблемами, як правило, з приводу безпліддя.

Види і ступені аденоміозу матки

Виділяють 3 форми ендометріозу матки:

• дифузний аденоміоз – розростання ендометріоїдних гетеротопій по всій поверхні слизової матки з утворенням порожнин в міометрії;
• вузловий аденоміоз – розростання ендометріоїдних вогнищ локально з утворенням вузлів, які не мають капсули;
• осередковий ендометріоз – уражаються тільки окремі ділянки маткової стінки.

За глибиною залучення в патологічний процес стінки матки виділяють чотири ступені:

• 1 ступінь – проростання ендометріоїдних вогнищ на невелику глибину, не далі м’язового шару;
• 2 ступінь – залучення в процес половини товщі міометрія;
• 3 ступінь – захворювання поширюється на всю м’язову стінку;
• 4 ступінь – в процес втягуються сусідні органи і очеревина, яка покриває, при цьому в матці утворюються ходи-свищі з виходом в малий таз.

Причини ендометріозу матки

Точних причин виникнення ендометріозу матки не встановлено. Існують декілька теорій розвитку даного захворювання, але кожна окремо не пояснює повністю механізм захворювання, а лише доповнює інші:

• Імплантаційна теорія. Занедбаність клітин ендометрію в інші органи під час менструації, операцій тощо, де вони приживаються і утворюють вогнища ендометріозу.
• Теорія ембріонального походження. Ендометріоїдні вогнища виникають із залишків зародкового матеріалу, з якого формуються статеві органи.
• Метапластична теорія. Вогнища ендометріозу утворюються з мезотелія очеревини, що піддався метаплазії.

Сприятливі фактори аденоміозу матки:

• травматичні ушкодження матки – аборти, діагностичні вискоблювання, введення внутрішньоматкової спіралі, ручне відділення посліду, операції на матці;
• генетична схильність;
• проблеми з менструальним циклом – раннє або пізнє менархе;
• пізні пологи, пізній початок статевого життя;
• тривала інсоляція;
• стреси, фізичне навантаження;
• запальні і гормональні захворювання органів статевої сфери;
• ендокринна патологія – захворювання щитовидної залози, цукровий діабет, аутоімунні процеси, ожиріння;
• алергічні реакції, ослаблення імунітету;
• несприятлива екологія;
• гіподинамія;
• низький достаток;
• стеноз цервікального каналу (ускладнена евакуація крові під час менструації сприяє її ретроградному забросу в маткові труби і черевну порожнину).

Клінічна картина ендометріозу

Приблизно у половини жінок з ендометріозом матки, симптоми захворювання відсутні. Аденоміоз при безсимптомному протіканні є випадковою знахідкою на УЗД органів малого тазу. Але це стосується тільки тих хворих, у яких ендометріоз матки 1 ступеня.

Патогномічною ознакою аденоміозу є порушення менструального циклу. Характерні мажучі виділення за 2 – 3 дні до менструації і протягом кількох днів після неї. Можливі метрорагії (ациклічні кровотечі), які, як правило, виникають в середині менструального циклу. Іноді маткова кровотеча може бути настільки вираженою, що лікареві доводиться в екстреному порядку проводити хірургічне втручання, аж до видалення матки.

Менструації при ендометріозі матки стають рясними, зі згустками, що призводить до розвитку хронічної постгеморагічної анемії:

• блідість шкірних покривів і слизових,
• низький артеріальний тиск,
• ламкість нігтів,
• задишка,
• слабкість, сонливість
• запаморочення,
• часті ГРВІ та інше.

Також при ендометріозі відзначається укорочення менструального циклу. У близько 50% хворих розвивається виражений передменструальний синдром.

Крім того, симптомом ендометріозу матки є альгоменорея або дисменорея. Менструації стають дуже болючими, біль має нападоподібний характер. Болі з’являються перед менструаціями, посилюються під час них і зберігаються ще кілька днів після закінчення менструальної кровотечі. Больовий синдром пов’язаний з інфільтрацією тканин матки рідиною, скупченням крові в ендометріоїдних осередках, а також спайковою хворобою малого тазу, яка неминуче супроводжує ендометріоз.

Локалізація болю залежить від розташування ендометріоїдних гетеротопій. Наприклад, при залученні в патологічний процес кута матки біль буде виникати у відповідній паховій області, при ураженні перешийка біль віддає в пряму кишку, у поперек і в піхву (див. хворобливі місячні – причини). Також при аденоміозі виникає біль під час статевого акту (діспареунія).

Ендометріоз матки зумовлює розвиток безпліддя, що пов’язано з двома факторами. По-перше, імплантація яйцеклітини і виношування плоду стає неможливим у зміненій матці, а по-друге, спайковий процес у малому тазі перешкоджає потраплянню яйцеклітини в маткову трубу.

Діагностика ендометріозу матки

Діагностика аденоміозу починається з ретельного збору анамнезу і скарг, потім проводиться гінекологічне обстеження, під час якого визначається збільшена (до 6 – 8 тижнів) матка, особливо напередодні менструації, кулястої форми. Рухливість її може бути обмежена спайками малого тазу. При вузловій формі аденоміозу визначаються окремі вузли, матка має нерівну, горбисту поверхню.

До додаткових методів належать:

Ехо-ознаки аденоміозу: збільшення передньозаднього розміру, поява в м’язовому шарі зони підвищеної ехогенності, наявність анехогенних включень діаметром 2 – 6 мм або порожнин з рідиною, в яких містяться дрібні домішки. Для вузлової форми аденоміозу характерна наявність 2 – 6 мм діаметром включень у формі кола чи овалу і нечіткі контури вузла. Осередкова форма аденоміозу характеризується виявленням мішечкуватих утворень розмірами 2 – 15 мм.

Головною гістероскопічною ознакою ендометріозу матки вважається виявлення отворів ендометріоїдних ходів у вигляді бордових точок, тоді як слизова оболонка матки зберігає блідо-рожевий колір. До додаткових ознак дифузного аденоміозу відносяться розширена порожнину матки і «зубчастий» контур базального шару слизової оболонки.

Метросальпінгографію проводять в першу фазу менструального циклу відразу по закінченні менструації. На рентгенограмі помітно, що контрастна речовина розташована за межами обрисів порожнини матки, а розміри матки збільшені.

Дозволяє діагностувати аденоміоз у 90% випадків, але використовується рідко через дорожнечу дослідження.

Збільшення показників ракового білка-125 (СА-125) і плацентарного білка-14 (РР-14) у крові побічно свідчить про ендометріоз. Слід зазначити, що підвищення СА-125 спостерігається не тільки при ендометріозі, але і при злоякісних пухлинах яєчників, фіброміомі матки, запальних захворюваннях і при вагітності малого терміну. У пацієнток, які страждають на аденоміоз, підвищений вміст СА-125 спостерігається протягом усієї другої фази менструального циклу і під час місячних.

Лікування ендометріозу

Лікування ендометріозу матки може бути як консервативним, так і оперативним. При консервативній терапії призначаються гормональні і негормональні препарати. Консервативне лікування має бути комплексним і включає в себе крім призначення гормональних препаратів спеціальну дієту з високим вмістом калорій і обмеженням прянощів, солі і перцю, прогулянки на свіжому повітрі, лікувальну фізкультуру, обмеження фізичних і розумових навантажень. Підбір способу лікування в кожному випадку індивідуальний і залежить від багатьох факторів (віку хворої, бажання зберегти дітородну функцію, ступінь тяжкості захворювання, наявність/відсутність супутньої патології та ін.).

Крім того, при ендометріозі матки лікування включає:

• заспокійливі препарати,
• проводиться корекція імунітету,
• купірування больового синдрому,
• призначаються препарати для нормалізації функцій печінки і підшлункової залози.

Гормональні препарати для лікування ендометріозу матки

Оральні естроген-гестагенні контрацептиви, пригнічують виділення гонадотропін-рилізинг фактору і синтез ФСГ і ЛГ, гальмують продукцію гормонів в яєчниках і проліферативні процеси в ендометрії. Під їх впливом зупиняються процеси в ендометрії і ендометріоїдних розростаннях, пов’язаних зі зміною фаз менструального циклу, а при тривалому використанні відбувається інволюція ендометрію, в результаті чого склерозуються і заростають ендометріоїдні вогнища. Оральні контрацептиви призначаються в безперервному режимі строком на 6 – 12 місяців.

Прогестагени мають антиестрогенну і антіпрогестеронову дії за рахунок зв’язування їх в клітинах-мішенях з естрогеновими і прогестероновими рецепторами. Дюфастон, норколут, премолют рекомендується приймати по 5 – 10 мг з 5 по 25 день менструального циклу або з 16 по 25 день, тривалість лікування становить 6 – 12 місяців. Медроксипрогестерону ацетат призначається по 30 – 50 мг на добу перорально або по 150 мг кожні 2 тижні внутрішньом’язово.

Гестрінон – нове похідне 19-нортестостерону має антиестрогенні, антиандрогенні та прогестиномиметичні ефекти і викликає атрофії залозистого ендометрію. Призначається по 2,5 – 5,0 мг двічі на тиждень. До атрофічних змін ендометрію та штучної менопаузи призводить і призначення міфепристону (доза 100 – 200 мг/добу) протягом півроку.

Тамоксифен блокує естрогенові рецептори в тканинах-мішенях і пригнічує вироблення простагландинів (джерело болю). Курс лікування становить 6 місяців в дозі 10 мг двічі на день.

Даназол блокує викид гонадотропінів (ФСГ і ЛГ), гальмує секрецію статевих гормонів в яєчниках. Призначається в дозі 200 мг 2 рази на тиждень з поступовим збільшенням дози до 800 мг/добу до настання аменореї. На тлі лікування даназолом купірується больовий синдром, зникають мажучі кров’янисті виділення, біль під час статевого акту.

Використання синтетичних агоністів гонадотропін-рилізинг гормону (золадекс, бусерилин, нафарелин) викликає розвиток медикаментозної аменореї. Наприклад, золадекс вводиться підшкірно в передню стінку живота в дозі 3,6 мг один раз у 4 тижні. Курс лікування становить 6 місяців.

Показання до оперативного лікування аденоміозу:

• аденоміоз у поєднанні з гіперплазією ендометрія;
• вузлова форма аденоміозу;
• поєднання ендометріозу з міомою матки;
• ендометріоз 3 і 4 ступеня;
• наявність ендометріоїдних кіст яєчників або розповсюджений позашийковий ендометріоз;
• відсутність лікувального ефекту від гормонального лікування, тривале 3 і більше місяців;
• протипоказання до призначення гормональних препаратів (тромбоемболії, виражене варикозне розширення вен нижніх кінцівок, тромбофлебіт, захворювання печінки, мігрень, схильність до депресій, ендокринні порушення, артеріальна гіпертензія тощо).

Перед оперативним лікуванням ендометріозу матки хворим показаний прийом даназолу або прогестагенів протягом 1 – 2 місяців (з метою зменшення ендометріоїдних гетеротопій, місцевого запалення та спайок у малому тазі). Після хірургічного втручання проводиться реабілітація (електрофорез йоду і цинку, ультразвук, радонові води у вигляді ванн, вагінальних спринцювань або мікроклізм). У нашій статті можна дізнатися про лікування ендометріозу боровою маткою.

Чи можна вилікувати ендометріоз матки?

Ендометріоз матки – це хронічне рецидивуюче захворювання. Рецидиви після консервативної терапії або органозберігаючих операцій протягом року виникають у 20% випадків, після 5 років розвитку хвороби кількість рецидивів збільшується до 75%. При комбінованому лікуванні (консервативному та проведенні оперативного органозберігаючого втручання) спостерігається більш тривалий ефект, але загострення все одно неминучі. Найбільш оптимістичний прогноз аденоміозу у жінок в період пременопаузи, так як активність захворювання затихає з фізіологічним згасанням функції яєчників (див. гормональні і негормональні препарати при клімаксі).

Чи можна завагітніти при ендометріозі матки і народити здорову дитину?

Ендометріоз тіла матки є 2 причиною безпліддя у жінок, після хронічних сальпінгітів, сальпінгоофоритів. До того ж частина хронічно-рецидивуючих запальних процесів у яєчниках може також бути викликана внутрішнім ендометріозом, а не інфекційними захворюваннями. Тому стає очевидним зв’язок безпліддя й ендометріозу у жінок дітородного віку, що підтверджується в кожному 2-3 разі безпліддя.

Оскільки механізми появи безпліддя при ендометріозі матки у різних пацієнток розрізнені, відповідно, і тактика терапії та прогноз будуть відрізнятися.

У жінок з внутрішнім ендометріозом причини безпліддя можуть бути наступними:

• Спайковий процес у малому тазі, що порушує транспортну функцію і рухову активність фалопієвих труб
• Безпліддя при ендометріозі матки викликано патологічними змінами гормонального фону, внаслідок якого не відбувається дозрівання яйцеклітини і її вихід з фолікула.
• Запальні процеси в м’язовому шарі матки можуть провокувати підвищену скоротливу активність міометрія і приводити до мимовільного переривання вагітності на ранніх термінах.
• При аутоімунних процесах в організмі жінки можливе зниження активності сперматозоїдів в порожнині матки, або неможливість імплантації заплідненої яйцеклітини.
• Болі при статевому акті на тлі ендометріозу, спайкового процесу – ускладнюють повноцінне регулярне статеве життя.

Зазвичай, безпліддя при ендометріозі матки викликано кількома причинами. Відновлення здатності жінки до зачаття і виношування дитини має полягати в комплексному лікуванні. Дуже важливо, щоб тривалість захворювання не перевищувала 3 роки, тоді шанси на успішну вагітність підвищуються.

Яка ймовірність у жінки з ендометріозом народити здорову дитину? Сучасна медицина сьогодні має в своєму розпорядженні достатньо великий матеріал в області спостережень за перебігом вагітності, пологів і періоду після народження дитини у жінок з цим захворюванням. І основні факти цих досліджень вказують на наступне:

• При наявності ендометріозу у вагітної жінки досить високий ризик загрози переривання вагітності, особливо на малих термінах. Сучасні методи терапії проводяться за стандартними схемами і здатні стабілізувати стан жінки і плоду.
• Дуже важливо вчасно проводити діагностику та адекватне лікування ендометріозу матки, оскільки з віком підвищується ризик розвитку стійкого безпліддя (за різними відомостями в 40-80% випадків).
• Аборти або викидень сприяють загостренню ендометріозу, погіршуючи прогноз і прискорюючи розвиток патологічного процесу. Жінкам слід прагнути по можливості зберегти виниклу вагітність на тлі аденоміозу. У випадку мимовільного або штучного переривання вагітності пацієнтка потребує комплексного протирецидивного лікування ендометріозу матки – антиоксиданти, імуномодулятори, гормональні препарати тощо.
• У більшості випадків пологи у жінок з аденоміозом проходять без ускладнень, проте у післяпологовому періоді високий ризик маткових кровотеч або рецидиву ендометріозу матки.

Cтаттю про ендометріоз матки також можна прочитати російською мовою: «Эндометриоз матки: лечение, симптомы, причины».

Ендометрит

Ендометрит — це інфекційна хвороба слизової оболонки матки, яка провокує безпліддя та викидні. Це велика проблема для жінок, які планують вагітність, адже хвороба може протікати безсимптомно і, як наслідок, призводити до тяжких ускладнень. Найкращим методом лікування вважається профілактика хвороби, проте існують методи, які допомагають побороти ендометрит в різних стадіях. Давайте розберемося з поняттям «ендометрит», методами діагностики та профілактики захворювання, щоб зберегти жіноче здоров‘я.

Що таке ендометрит матки

Як вже зазначалось, ендометрит — це запалення ендометрію (слизової оболонки матки), яке виникає через грибкову, вірусну чи бактеріальну інфекцію. Зазвичай, хвороба є наслідком висхідної інфекції, яка потрапляє в органи статевої системи, та піднімаючись угору, залишається на слизовій оболонці.

Хвороба може виникати у жінок, які ще не народжували. Тоді ії називають дородовою, тобто такою, що виникла з будь-якої причини. Також виділяють післяпологовий ендометрит, який виникає після пологів.

Хронічний ендометрит

Хронічний ендометрит виникає внаслідок діяльності мікроорганізмів Enterococcus faecalis, Enterobacteriaceae, Streptococcus, Staphylococcus та інших. Механізм розвитку хронічного процесу пов‘язують з довготривалим запаленням ендометрію. Наявна інфекція одночасно запускає хворобу, а також підтримує її, що призводить до порушення структури ендометрію. Як наслідок менструальний цикл стає нерегулярним.

Згідно статистики, хронічний ендометрит діагностують в 50-70% випадків невиношування вагітності. Безсимптомне протікання хвороби зустрічається в 64% випадків.

Хронічний ендометрит може виникати через такі причини:

1. Запалення органів малого тазу , в тому числі генітальний туберкульоз.
2. Інфекційні процеси в маткових трубах, цервіксі.
3. Ускладнення пологів.
4. Операції на органах малого тазу.
5. Втручання в порожнину матки.

Окремо виділяють групу захворювань, які передаються статевим шляхом. Серед них виділяють:

Отже існує багато причин, які призводять до хронічного запалення слизової оболонки.

Симптоми хронічного ендометриту

Дуже часто хвороба протікає тихо, проте в деяких випадках для хронічного ендометриту характерні такі симптоми:

• регулярні порушення жіночого циклу;
• незвичні надлишкові виділення під час менструації;
• біль.

Якщо у вас є хоч один із симптомів, рекомендуємо звернутись до лікаря за консультацією.

До групи ризику відносять жінок у яких:

• множинні аборти, післяпологові втручання в порожнину матки;
• порушений менструальний цикл;
• запалення та непрохідність маткових труб в анамнезі;
• бактеріальний вагіноз;
• ендометріоз.

Кожний з перелічених станів може провокувати довготривалий розвиток інфекції в порожнині матки.

Як діагностують хворобу

Методи діагностики базуються на вивченні скарг пацієнтки та клінічних дослідженнях. До них відносять:

1. Гістероскопію. Це візуальний огляд порожнини матки.
2. Біоптичне дослідження – біопсія ендометрію. Це безболісна процедура взяття біологічного матеріалу (шматочка тканини) на лабораторне дослідження.

Таким чином можна встановити структурні зміни, які виникли в ендометрію.

Щоб знайти інфекцію, яка призвела до ендометриту, використовують такі методи:

• культуральні (посів вмісту порожнини матки на мікрофлору).
• ПЛР.
• виділення p-РНК мікроорганізму та секвенування його повного геному.

Після ретельного вивчення аналізів, встановлюється остаточний діагноз.

Методи лікування хронічного ендометриту

Перш за все лікар призначає антибіотик широкої дії, якщо збудник відомий, призначають цілеспрямовану терапію. Курс лікування триває 14-30 діб. Після підтвердження вдалого лікування, жінці надаються рекомендації, які допомагають профілактувати хворобу.

Гострий ендометрит

Виникає, якщо місцевий імунітет не може чинити опір інфекції, яка потрапила в органи малого тазу. Для гострої форми характерні такі симптоми:

• сильний біль;
• тривале підвищення температури;
• кровотечі із статевого органу;
• виділення гною.

Ці характеристики відрізняють гострий процес від хронічного. Доречі, гострий процес може переходити у хронічну форму, за умови недостатнього лікування.

Гострий ендометрит виникає через такі причини:

• статеві контакти під час менструації;
• гінекологічні хвороби в анамнезі;
• недотримання правил гігієни;
• постановка внутрішньоматкової спіралі;
• втручання на цервіксі.

До групи ризику потрапляють жінки:

• молодого віку, які часто змінюють сексуальних партнерів;
• які спринцюються;
• нехтують засобами бар‘єрної контрацепції.

Діагностика та лікування ендометриту

Щоб поставити діагноз «гострий ендометрит», використовують такі методи діагностики:

• мікроскопічне дослідження мазка;
• бактеріальний посів із статевих органів;
• ПЛР на виявлення інфекції;
• УЗД органів малого тазу.

Лікування спрямоване на знищення інфекції, яка стала причиною захворювання.

Профілактичні заходи

Найкраще лікування ендометриту — це профілактика. Вона допоможе зберегти жіноче здоров‘я.

Рекомендації щодо профілактики дуже прості:

• використовуйте бар‘єрні методи контрацепції;
• проходьте щорічні профілактичні огляди у гінеколога;
• не спринцуйтесь водою та медикаментами;
• слідкуйте за чистотою статевих органів;
• прислухайтесь до свого організму.

Отже, ці прості рекомендації допоможуть вберегтись від запалення слизової оболонки матки.

Ендометрит — це інфекційне запалення слизової оболонки матки, яке може протікати безсимптомно. Цей діагноз найчастіше ставлять жінкам, які мають проблеми з виношуванням дитини. Задля підтримки здоров‘я важливо виконувати прості рекомендації, а якщо Ви відчуваєте хоча б один із симптомів, потрібно обов‘язково звертатися до гінеколога. На сьогоднішній день розроблені методи діагностики та лікування ендометриту. Бережіть себе та власне жіноче здоров‘я.

Ендометріоз: що треба знати про це захворювання

Ендометріоз – важке захворювання жіночої репродуктивної системи, одна з поширених причин безпліддя і хронічних болів в тазовій області. Причина ендометріозу – патологічне розростання клітин ендометрію за межами матки на інших органах.

Причини ендометріозу

Ендометрій – клітинний шар, який устилає матку зсередини. Під час репродуктивного віку жінки ендометрій оновлюється приблизно раз на місяць, відшаровується та і виходять під час менструації. Клітини епітелію активно діляться, щоб регулярно оновлювати шар, що покриває внутрішню частину матки.

Іноді під час менструації клітини епітелію разом з потоком крові виходять за межі матки. У цьому випадку вони можуть почати ділитися в недозволеному місці – в піхві, на фаллопієвих трубах, рідше – на органах інших систем.

Ендометріоз не є онкологічним захворюванням, хоча механізм виникнення захворювання декілька схожий. Як правило, ендометріоз не фатальний. Проте, він може привести до проблем, найнеприємніша з яких безпліддя. Крім того, це захворювання послаблює організм і робить його вразливим до інших захворювань.

Чому виникає ендометріоз

Точні причини патологічного розростання ендометрію так і не з’ясовані.

Однак відомі фактори, які підвищують ймовірність розвитку цього захворювання. Серед них:

• – несприятлива екологічна обстановка;
• – спадковість;
• – гормональні збої в організмі;
• – часті аборти;
• – недостача сну;
• – алкогольна та наркотична залежність;
• – інфекційні захворювання, включаючи герпес;
• – зловживання засмагою, солярієм, ваннами.

Симптоми і діагностика ендометріозу

Яскраво вираженої симптоматики у цього захворювання немає. Іноді воно протікає непомітно для жінки, і виявляється тільки при пошуку систем безпліддя. В інших випадках ендометріоз викликає сильні болі, особливо в період менструації. Іноді вони супроводжуються темними виділеннями, підвищенням температури тіла.

Точна діагностика ендометріозу на даний момент можлива тільки інвазивним шляхом. І тому фахівець-гінеколог повинен зробити висновок про необхідність такого дослідження. Лапароскопія і гістероскопія, в поєднанні з аналізом крові, можуть виявити захворювання.

Як лікувати ендометріоз

На жаль, єдиний стовідсотковий шанс вилікувати вже розвинене захворювання – це настання менопаузи. Якщо припинення менструації не настає природним шляхом, лікарі можуть здійснити медикаментозний клімакс за допомогою гормональних ін’єкцій. Але цей варіант рідко використовується. А значить, жінку чекає курс гормонального лікування тривалістю від півроку до двох років.

Іноді гормональна терапія поєднується з оперативним лікуванням – доводиться видаляти поширений ендометрій, якщо він впливає на самопочуття жінки і її репродуктивний цикл.

Хороша новина в тому, що ендометріоз виліковний, і дуже часто можливо навіть нормалізувати репродуктивний цикл після закінчення лікування. Так що не варто нехтувати профілактичним оглядом і затягувати з візитом до лікаря при появі болю і виділень.

Про це та багато іншого в нашому медцентрі.