Підвищений тиск: причини, симптоми, лікування, чим небезпечно? Як і чим знизити тиск жінкам і чоловікам: рекомендації, препарати, рецепти

У статті ми поговоримо про найпоширенішу проблему часу-артеріальної гіпертензії. Поговоримо про причини гіпертензії та способи боротьби з нею.

Про що говорить підвищений тиск?

Прийнято вважати, що нормальні показники артеріального тиску складають 120/80 мм рт.ст. однак це усереднений показник, так як людський організм живий і має здатність підлаштовуватися під навколишні умови. Незначні коливання цих показників так само є нормою.

Гіпертонію або підвищення артеріального тиску часто називають у народі “мовчазним вбивцею”. І це прізвисько захворювання отримало з тієї причини, що його розвиток часто протікає без будь-якого прояву симптоматики. Хронічна форма захворювання призводить до порушень діяльності практично всіх органів і систем.

У разі гіпертонії можна застосувати закони фізики про тиск у судинах. З чого можна зробити висновок, що підвищений тиск може бути присутнім або при збільшенні струму крові, або при звуженні судини, за рахунок чого і підвищується тиск. А причин цього може бути безліч, про них ми і поговоримо.

Причини підвищеного тискуПричини підвищення артеріального тиску

Дві основні форми гіпертензії

1. Первинна, причини якої мають характер, визначити які не завжди можливо

2. Вторинна, яка є результатом ураження певного органу організму

Більшість пацієнтів страждають саме первинною формою захворювання і ми розберемо основні фактори, що сприяють розвитку цієї хвороби:

• Наявність надмірної ваги
  • Присутність в анамнезі цукрового діабету, патологій нирок або печінки
  • Високий рівень вмісту холестерину в крові
  • Наявність шкідливих звичок у вигляді куріння, алкоголізму або надмірного споживання кави (кофеїну)
  • Хронічне недосипання
  • Регулярна присутність стресових ситуацій
  • Робота в нічний час доби
  • Малоактивний спосіб життя
  • Спадкова схильність
  • Літній вік
  • Статева приналежність до чоловічої статі

Останній пункт вписаний не помилково, так як саме чоловіки частіше страждають цим захворюванням, ніж жінки.

Чим небезпечно підвищений тиск?Чим небезпечне підвищення тиску

• Найбільша небезпека гіпертонії полягає в ризику розвитку інфаркту та інсульту, тобто крововиливів у мозок або серцевий м ‘яз, які можуть призвести до летального результату
• Чому відбувається крововилив? Судини виступають в якості “трубопроводу”, але при високому навантаженні на судинну систему, вони можуть не витримати і відбувається розрив
• При інсульті і крововилив в головний мозок в місці пошкодження накопичується і розширюється гематома. Крім порушення кровопостачання та ішемії тканин, відбувається здавлювання структур мозку зливою кров ‘ю. Залежно від великої кількості ураження подібні статки можуть призвести до втрати працездатності, інвалідності і навіть повного паралічу
• При інфаркті та ж картина спостерігається в м ‘язових тканинах серця. Слід знати, що серцевий м ‘яз не відновлюється і здатна лише заміщатися сполучною тканиною, яка не здатна до скорочення. Що і тягне за собою значне порушення в роботі серця, як органу кровопостачання (“насоса”)Чим небезпечно підвищений тиск?
• Великою проблемою гіпертонія є для вагітних. Якщо на початкових термінах вагітності гіпертензія носить характер функціональної, за рахунок збільшення обсягу циркулюючої крові, і може самостійно зникнути до другого триместру вагітності, то згодом вона може мати фатальні наслідки
• Підвищений тиск при вагітності може спричинити розвиток пре-еклампсії та еклампсії під час пологів. Ці стани не просто згубні для породіллі, а й можуть призвести до загибелі плоду або самої мами
• Гіпертензія або гіпертонія є дуже небезпечним станом при його несвоєчасній корекції

Підвищений тиск у літніх людей

Вік є одним з факторів ризику розвитку гіпертензії. Наші судини з часом починають втрачати свою еластичність і здатність розширюватися і звужуватися в необхідні моменти. Придбані в процесі життя захворювання посилюють стан нашої серцево-судинної системи.

Всі ці фактори сприяють формуванню хронічної стійкої гіпертензії, яка мало піддається корекції без використання медикаментозної терапії. У літньому віці залишати гіпертонію без корекції дуже небезпечно для життя пацієнта. Загрозу підвищеного тиску ми вже розглянули трохи раніше.

Симптоми підвищеного тиску у жінок і чоловіківСимптоми підвищеного тиску у жінок і чоловіків

Початок розвитку захворювання практично не відчутний. Недарма хворобу назвали “НІМИМ убивцею”. Згубну дію на організм можна фактично відчути вже на тій стадії захворювання, коли є органічні порушення певних органів, в результаті постійного впливу високого тиску.

В першу чергу починає страждати наша судинна система і головний орган кровопостачання-серце, яке і приймає на себе найбільше навантаження. Це проявляється наступними станами:

• Виникає швидка стомлюваність і слабкість
  • Виникає задишка
  • Малюнок і стан судин змінюються
  • Починає боліти голова і виникають запаморочення
  • Відчуваються болі в серці і порушується ритм серця
  • Формується хронічна гіпоксія тканин
  • З ‘являється відчуття шуму у вухах
  • Розвивається ретинопатія очного яблука

У деяких випадках тиск може підвищуватися до критичних точок, при яких розвивається гіпертонічний криз. Цей стан є одним із загрозливих для життя і вимагає госпіталізації в стаціонар і адекватної термінової терапії.

Початок кризу не можливо передбачити, але можна розпізнати за такими ознаками:
• Присутній сильний і різкий біль в області голови
• Чіткість зору різко падає
• Людина починає нудити і відкривається блювота
• Можуть розвиватися судоми

Цей стан найбільш небезпечний і може ускладнюватися розвитком інфаркту та інсульту.

Чому вранці підвищений тиск?

Такому стану може бути кілька передумов, а саме:

• На підвищення тиску в ранковий період доби може надати прийом їжі ввечері. Вживання перед сном жирної, калорійної, копченої або солоної їжі призведе до артеріальної гіпертензії вранці
  • Під час сну, перебуваючи в горизонтальному положенні відсутній активний приплив крові до кінцівок, основний обсяг крові проходить фазу перерозподілу і в ранковий час при різкій зміні положення тіла, наші судини так само починають відчувати певне перевантаження. Це тягне за собою і появи симптому перевантаження судинного русла і гіпертензії

Це тільки частина причин, через які в ранковий час може турбувати гіпертензія. Кожен людський організм індивідуальний, тому й причини можуть бути різними.

Перша допомога при підвищеному тиску: рекомендаціїПерша допомога при підвищеному тиску

При високому тиску необхідно надання допомоги кваліфікованими фахівцями кардіо-бригади, але до приїзду невідкладної допомоги ви можете зробити наступне:

• Надати потерпілому зручне положення тіла, для запобігання розвитку задухи
  • Організувати провітрювання приміщення та спокій потерпілого
  • Допомогти прийняти антигіпертензивні препарати для зниження тиску
  • Якщо є болі в серці, то дати хворому корвалол, а на область гомілок можна поставити гірчичники, щоб забезпечити відтік крові до ніг
  • Якщо в стані переважає збуджений стан, то застосуйте седативні препарати
  • Не чекайте, що тиск різко знизиться і не зловживайте препаратами
  • Ефект настає протягом години

Як позбутися підвищеного тиску? Як позбутися підвищеного тиску?

Першим кроком у нормалізації артеріального тиску має бути дотримання режиму харчування та дієтичне обмеження. Вилікувати захворювання не можна, але стабілізувати і контролювати можливо.
Планом для стабілізації стану повинні служити наступні пункти:
• Дотримання збалансованої дієти
• Контроль зайвої ваги
• Відмова від кофеїну та алкоголю
• Позбутися звички куріння
• Адаптувати місце роботи, виключивши нічні зміни
• Здоровий сон
• Уникати стресових ситуацій і станів
• Помірні навантаження при занятті спортом

Препарати від підвищеного тискуПрепарати від підвищеного тиску

Залежно від причини, через яку підвищується артеріальний тиск, і симптомів захворювання кардіолог або терапевт призначають наступні групи препаратів:
• Інгібітори АПФ, які сприяють зниженню синтезу речовини реніна і розширенню судин – Спіропріл, Моекс, Тритаце
• По-блокатори, які знижують частоту серцевих скорочень – Віскен, Атеналол, Локрен
• Діуретики сприяють виведенню зайвої рідини з організму-Індапамід, Гідрохлортіазид, Хлортіазід, Фуросемід
• Антагоністи кальцію допомагають розширенню судин серца- Корінфар, Верапаміл

Харчування при підвищеному тиску

Основні пункти дієти ми розглядали раніше:
• Страви повинні бути малокалорійними
• Зменшити споживання солі
• Виключити кофеїнвмісні напої
• Відмова від солінь і копченостей
• Контролювати рівень холестерину
• Збільшити кількість продуктів рослинного походження
• Підвищити кількість споживаного калію, кальцію та вітаміну С

Чи можна займатися спортом при підвищеному тиску?Чи можна займатися спортом при підвищеному тиску?

Може траплятися так, що гіпертонічна хвороба є наслідком постійних надмірних фізичних навантажень і в цьому випадку професійний спорт протипоказаний. Якщо хвороба вже присутня, то надмірні навантаження можуть призвести до фатальних і навіть летальних наслідків.

Але помірне заняття спортом з контрольованими кардіо-навантаженнями не тільки не протипоказані, а й рекомендовані лікарями та реабілітологами. Зверніться до свого лікаря для призначення курсу лікувальної фізкультури, під час його проходження ви зможете визначити для себе допустимі норми занять.

Як знизити підвищений тиск: поради та народні рецепти

У деяких випадках можливо обійтися без прийому медикаментів, замінивши їх настоями і чаями.
Рецепт: рекомендують свіжовижатий буряковий сік з додаванням меду в пропорції 1:1, приймаючи по 1 ст.л. 4 рази на добу курсом у 3 тижні
Рецепт: м ‘ята є відмінним седативним засобом в якості чаю, так само рекомендують протирати цим настоєм область шиї і плечей

Пігулки від тиску

Артеріальний тиск (АТ) визначається як міра сили крові по відношенню до стінок артерій, коли кров проходить ними до тканин. Скорочення серця забезпечують рух крові. Загальноприйнятою нормою вважаються показники 120/80, але невеликі відхилення у той чи інший бік за нормального самопочуття цілком допустимі. Значне ж зниження або підвищення АТ завдає здоров’ю суттєвої шкоди. Тому симптом потрібно обов’язково усунути за допомогою препаратів для нормалізації тиску.

Норма тиску за віком

За даними ВООЗ нормальним тиском вважаються показники, що не перевищують 139/89 мм.рт.ст. Але так само у ВООЗ є класифікація, що розділяє норми тиску за віком пацієнта. Наведемо ці значення у таблиці:

Гіпертонія – у чому небезпека?

Для організму однаково небезпечно, як значне підвищення, і зниження АТ. При стабільно високому тиску, щоб кров могла просуватися звуженими судинами, серце починає працювати з підвищеним навантаженням. Це порушує доставку до органу кисню та поживних речовин та призводить до збільшення серцевого м’яза у розмірах. Судини втрачають еластичність, на них утворюються мікроскопічні тріщини, що сприяють розвитку атеросклерозу. Саме тому гіпертонію розглядають як один із головних факторів ризику інфаркту та інсульту.

• нирок та надниркових залоз;
• щитовидної залози;
• стенозу аорти;
• атеросклерозу.

Провокують артеріальну гіпертензію стреси, вживання солоної їжі, алкоголь, куріння. Певну роль грає і спадковість.

Чим небезпечні низькі показники

Про гіпотонію зазвичай говорять, якщо показники АТ стабільно залишаються нижчими за межу 100/60. Причина низьких значень – зменшення напруги судин під впливом несприятливих чинників.

• зневоднення внаслідок перегріву або отруєння;
• велика крововтрата;
• ендокринні та серцеві патології;
• виражена анемія;
• інфекції, запалення;
• стрес, перевтома;
• вагітність.

Гіпотонія супроводжується порушенням кровообігу, у результаті якого організм відчуває нестачу корисних речовин. Особливо сильно страждають серцево-судинна система та мозок.

Щоб компенсувати недолік, серце за низького тиску починає працювати інтенсивніше, частішає пульс.

Гіпертонія та гіпотонія лікуються різними методами. Їх вибір залежить від результатів обстеження та індивідуальних особливостей пацієнта.

Пігулки від підвищеного тиску

1. Бета-адреноблокатори знижують навантаження на серце шляхом зниження частоти серцевих ударів. Допомагають нормалізувати показники та утримувати їх на необхідному рівні.
2. Інгібітори АПФ (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту) – у деяких випадках організм синтезує велику кількість речовини, що звужує судини. Дія цієї групи коштів спрямовано зменшення його вироблення. В результаті відбувається розширення судин та зниження тиску.
3. Блокатори рецепторів ангіотензину II – блокують рецептори, з якими зв’язується гормон, розширюючи судинні просвіти та нормалізуючи артеріальний тиск.
4. Антагоністи кальцію – перешкоджають проникненню кальцію в судини та міокард, запобігаючи механізму скорочення. Це знижує тонус та збільшує просвіт судин та зменшує показники.
5. Діуретики – мають сечогінну дію. Знижують тиск з допомогою виведення з організму зайвої рідини.

Препарати ефективні за гіпертонії будь-якого ступеня. Нерідко призначається кілька ліків із різних груп. Це дозволяє знизити добову дозу та зменшити кількість прийомів. Комбінація засобів запобігає розвитку побічних реакцій та негативного впливу на органи.

Найменшою кількістю побічних явищ мають препарати від тиску нового покоління. При застосуванні існує дуже низька ймовірність розвитку негативних симптомів. До того ж, вони мають пролонговану дію, їх використання обмежується 1 прийомом на добу.

1. Небіволол-Тева (Угорщина) діє м’яко, знижуючи частоту серцевих скорочень і розширюючи судини. Може призначатися вагітним жінкам, але лише за наявності життєвих показань.
2. Небілет – знижує потребу м’яза серця в кисні та зменшує частоту серцевих скорочень (ЧСС). Стійкий ефект проявляється через 1-2 тижні після початку прийому.
3. Лозартан (Україна) – найефективніший при первинній гіпертензії. Ефект після застосування зберігається понад добу.

Призначення препаратів передбачає їхнє довічне регулярне використання. Прийом іноді або самостійна скасування неприпустимі.

Як працює Тенорік?

ВООЗ повідомляє, що 1,3 мільярди дорослих страждають від артеріальної гіпертензії. Хвороба є однією з головних причин смертності у світі. У зв’язку з цим важливо контролювати артеріальний тиск та при встановленні діагнозу приймати ліки. Одним із препаратів, що використовуються для лікування, є «Тенорик».

Діюча речовина таблеток від тиску «Тенорик»

У складі препарату – дві діючі речовини – атенолол та хлорталідон. Як допоміжні компоненти використані полівінілпіролідон, колоїдний діоксид кремнію, магнію стеарат, лаурилсульфат натрію, ізопропанол, тальк, кукурудзяний крохмаль і лактоза.

Механізм дії «Тенорик»

Атенолол, що входить до складу “Тенорика”, відноситься до категорії селективних бета-1-адреноблокаторів. Знижує частоту та силу серцевих скорочень, а також хвилинний та ударний об’єм серця.

Хлорталідон відноситься до групи сульфонамідних нетіазидних діуретиків. Він виводить натрій та воду з організму. Саме цим обумовлюється антигіпертензивний ефект хлорталідону.

Комбінація цих речовин має більш виражену та стабільну терапевтичну дію, ніж застосування їх окремо. Терапевтичний ефект прийому “Тенорика” зберігається протягом 24 годин після прийому добового дозування.

Від чого допомагають пігулки «Тенорик»?

Таблетки «Тенорик» призначають пацієнтам із гіпертонічною хворобою. Препарат також можуть рекомендувати пацієнтам з ішемічною хворобою серця.

Побічні ефекти та протипоказання «Тенорика»

• Зниження рівня калію та натрію в крові
• Підвищення рівня глюкози в крові та сечі
• Ушкодження серцевого ритму (брадикардія)
• Похолодання кінцівок
• Прогресування симптомів у пацієнтів із синдромом Рейно («переміжна» кульгавість)
• Нудота, діарея
• Толерантність до глюкози
• Підвищення рівня сечової кислоти у крові (гіперурикемія)

• AV-блокада;
• брадикардія;
• цукровий діабет;
• дефіцит калію;
• бронхіальна астма та хронічна обструктивна хвороба легень;
• гепатит;
• гостра та хронічна серцева недостатність;
• ниркова недостатність;
• стенокардія;
• подагра;
• дитячий та підлітковий вік;
• індивідуальна нестерпність будь-якого з компонентів у складі.

Препарат має досить багато протипоказань із боку серцево-судинної системи. Оскільки сама артеріальна гіпертензія часто є провокатором або наслідком, ліки призначають з великою обережністю. При правильному застосуванні та відсутності протипоказань та обмежень до прийому «Тенорик» нормально переноситься пацієнтами.

Чи знижує «Тенорик» пульс, чи ні?

Так, ліки «Тенорик» знижують пульс. Це відбувається за рахунок ослаблення сили та частоти скорочень серця.

Як приймати «Тенорик» – до їди чи після?

Препарат слід приймати внутрішньо, проковтуючи та запиваючи достатньою кількістю простої води. «Тенорик» приймають незалежно від їди, бажано одночасно. Не слід розжовувати або розсмоктувати таблетки.

Терапевтичні дозування препарату «Тенорик»

Стандартне початкове дозування препарату становить 50 мг + 12,5 мг на добу. Зазвичай одна таблетка на добу забезпечує хорошу та стабільну терапевтичну дію. При неефективності лікар збільшує дозу вдвічі.

Перевищувати ці дозування самостійно не варто. У разі потреби лікар може призначити другий антигіпертензивний засіб.

Що краще – «Тенорик» чи «Лозартан»?

Як і “Тенорик”, “Лозартан” є антигіпертензивним засобом. До його складу входить лозартан калію – блокатор рецепторів ангіотензину ІІ. “Лозартан”, на відміну від “Теноріка”, не відноситься до комбінованих препаратів проти артеріальної гіпертензії. Він працює інакше, хоча має аналогічний ефект.

“Лозартан” виробляється в України, а “Тенорик” – в Індії.

Незважаючи на подібності в терапевтичній дії, препарати мають різний вплив на організм, і вибір між ними повинен зробити лікар, враховуючи індивідуальні особливості та потреби пацієнта.

Що краще – «Тенорик» чи «Тенорокс»?

“Тенорокс” – це антигіпертензивний препарат індійського виробництва. Він складається з тих же діючих речовин, що і «Тенорік». Як і «Тенорик», випускається у варіативних дозуваннях (атенолол та хлорталідон у концентраціях 100 мг та 25 мг, а також 50 мг та 12,5 мг).

Препарати є аналогами. Вони практично не відрізняються і за вартістю. Мають одними і тими самими показаннями, протипоказаннями та побічними ефектами. Вибір між ними можна робити, спираючись на суб’єктивні уподобання. Якщо лікар призначив “Тенорик”, його можна замінити “Тенороксом” за умови відсутності алергічних реакцій на допоміжні компоненти.

«Тенорик» – це антигіпертензивний препарат комбінованого типу, здатний нормалізувати артеріальний тиск та позбавити вас симптомів гіпертонії. Але застосовувати його самостійно категорично не можна. Навіть якщо в минулому лікар призначив вам ліки, але ви припинили його прийом під наглядом, не можна повертатися до нього без рекомендації та дозволу лікаря. Приймати препарат слід під постійним динамічним наглядом фахівця. При цьому важливо стежити за змінами самопочуття, особливо при тривалому курсі лікування. Довіряйте професіоналам та будьте здорові!

Лориста: інструкція із застосування.

Препарати, що впливають на систему ренін-ангіотензин. Ангіотензин II антагоністи. Лозартан.

Код АТХ С09СА01

Фармакологічні властивості

Після прийому внутрішньо лозартан добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту, піддається значному метаболізму при першому проходженні через печінку, утворюючи активний метаболіт – карбоксилову кислоту та інші неактивні метаболіти. Системна біодоступність лозартану становить приблизно 33%. Середня пікова концентрація лозартану досягається протягом 1 години, яке активного метаболіту — протягом 3-4 годин.

Лозартан та його активний метаболіт більш ніж на 99% зв’язуються з білками плазми, переважно з альбуміном. Об’єм розподілу лозартану дорівнює 34 л.

Приблизно 14% лозартану, введеного перорально, конвертується у його активний метаболіт.

Плазмовий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить приблизно 600 мл/хв і 50 мл/хв відповідно. Нирковий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить близько 74 мл/хв та 26 мл/хв, відповідно. При пероральному прийомі лозартану близько 4% дози виводиться із сечею у незмінному вигляді, і близько 6% – у вигляді активного метаболіту. Фармакокінетика лозартану та його активного метаболіту лінійна при пероральному застосуванні лозартану калію у дозах до 200 мг.

Після прийому внутрішньо концентрації лозартану та його активного метаболіту в плазмі крові поліекспоненційно знижуються, кінцевий період напіввиведення становить приблизно 2 години та 6-9 годин відповідно. При прийомі дози 100 мг один раз на день ні лозартан, ні його активний метаболіт не акумулюються у плазмі у великій кількості.

Лозартан та його метаболіти виводяться з жовчю та сечею: близько 35% та 43% відповідно виводиться із сечею, і близько 58% та 50% відповідно виводиться фекаліями.

Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів

У літніх пацієнтів з артеріальною гіпертензією концентрації лозартану та його активного метаболіту у плазмі крові суттєво не відрізняються від виявлених у молодих пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією жіночої статі рівень лозартану у плазмі крові вдвічі вищий, ніж у пацієнтів з артеріальною гіпертензією чоловічої статі, тоді як рівні активного метаболіту у плазмі крові не відрізняються у чоловіків та жінок.

У пацієнтів з легким та помірним алкогольним цирозом печінки, рівні лозартану та його активного метаболіту у плазмі крові після перорального прийому були відповідно у 5 та 1.7 разів, відповідно вищими, ніж у молодих пацієнтів чоловічої статі.

У пацієнтів із кліренсом креатиніну вище 10 мл/хв, плазмові концентрації лозартану не змінилися. У порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією нирок, у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, AUC (площа під кривою «концентрація-час») для лозартану вища приблизно в 2 рази.

У пацієнтів з нирковою недостатністю або пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, плазмові концентрації активного метаболіту не змінилися.

Ні лозартан, ні активний метаболіт не можна видалити за допомогою гемодіалізу.

Лориста® – антигіпертензивний препарат, що є пероральним селективним антагоністом рецепторів ангіотензину II (типу АТ1). Ангіотензин II є активним гормоном ренін-ангіотензинової системи та одним з найважливіших факторів патофізіології артеріальної гіпертензії. Ангіотензин II зв’язується з АТ1-рецепторами, що виявляються в різних тканинах (наприклад, гладком’язової тканини судин, надниркових залоз, нирках і серці), і викликає ряд важливих біологічних ефектів, включаючи звуження судин та вивільнення альдостерону. Ангіотензин II також стимулює проліферацію гладком’язових клітин.

Лозартан та його фармакологічно активний метаболіт Е3174 блокують усі фізіологічні ефекти ангіотензину II незалежно від його джерела та шляхи біосинтезу.

Лориста® вибірково блокує рецептори АТ1 і не блокує рецептори інших гормонів або іонних каналів, що відповідають на регуляцію діяльності серцево-судинної системи. Більше того, лозартан не пригнічує активність ангіотензин-перетворюючого ферменту (кінази II), ферменту, який бере участь у розщепленні брадикініну.

Одноразовий прийом дози лозартану пацієнтами з легким та середнім ступенем артеріальної гіпертензії показує статистично значущі зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску. Його максимальний ефект розвивається через 6 годин після прийому, терапевтична дія зберігається 24 години, тому достатньо приймати один раз на добу. Антигіпертензивний ефект розвивається протягом першого тижня терапії, а потім поступово наростає та стабілізується через 3-6 тижнів.

Препарат Лориста® однаково ефективний у чоловіків та жінок, а також у літніх (≥65 років) та молодших пацієнтів (≤65 років).

Припинення прийому лозартану у пацієнтів з артеріальною гіпертензією не призводить до різкого підвищення артеріального тиску. Незважаючи на виражене зниження артеріального тиску, лозартан не має жодних клінічно значущих впливів на частоту серцевих скорочень.

Показання до застосування

– Лікування есенціальної артеріальної гіпертензії у дорослих

— лікування захворювання нирок у дорослих пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу з протеїнурією ≥ 0,5 г/добу, як частина антигіпертензивного лікування

— лікування хронічної серцевої недостатності у дорослих пацієнтів (фракція викиду лівого шлуночка ≤40%, клінічно стабільний стан), коли застосування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту вважається неможливим через непереносимість, особливо при розвитку кашлю, або коли їхнє призначення протипоказане

– зниження ризику розвитку інсульту у дорослих пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка, підтвердженої ЕКГ

Спосіб застосування та дози

Всередину, незалежно від їди. Таблетку ковтають, не розжовуючи, запиваючи склянкою води. Кратність прийому – 1 раз на день.

Для більшості пацієнтів початкова та підтримуюча доза становить 50 мг один раз на день. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається від трьох до шести тижнів після початку терапії.

Деяким пацієнтам може знадобитися збільшення дози до 100 мг один раз на день (вранці).

Артеріальна гіпертензія у пацієнтів із цукровим діабетом II типу з протеїнурією ≥ 0,5 г/день

Звичайна початкова доза становить 50 мг один раз на день. Дозування може бути збільшене до 100 мг один раз на день на основі результатів артеріального тиску через місяць після початку лікування. Лозартан можна приймати поряд з іншими антигіпертензивними засобами (наприклад, діуретики, блокатори кальцієвих каналів, альфа- або бета-блокатори та препарати центральної дії) так само, як і з інсуліном та іншими широко використовуваними гіпоглікемічними засобами (наприклад, сульфонілсечовина, глітазон, інгібіда) .

Початкова доза Лориста® у пацієнтів із серцевою недостатністю становить 12.5 мг на добу в один прийом. Для того щоб досягти підтримуючої дози 50 мг на добу, яка зазвичай добре переноситься пацієнтами, дозу препарату необхідно збільшувати поступово на 12.5 мг, з інтервалами в один тиждень (тобто, 12.5 мг на день, 25 мг на день, 50 мг на день, 100 мг на день, до максимальної дози 150 мг один раз на день).

Пацієнтів із серцевою недостатністю, стан яких стабілізувався при застосуванні інгібітору АПФ, не слід переводити на лікування лозартаном.

Зниження ризику розвитку інсульту у дорослих пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка, підтвердженої ЕКГ.

Звичайна початкова доза становить 50 мг лозартану один раз на день. Може бути додана низька доза гідрохлортіазиду та/або слід збільшити дозу до 100 мг на день на підставі результатів артеріального тиску.

Побічна дія

Протипоказання

– підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату

– важка печінкова недостатність

– спільне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом

– вагітність та період лактації

– дитячий та підлітковий вік до 18 років

Лікарські взаємодії

Інші антигіпертензійні препарати можуть посилювати гіпотензивну дію лозартану. Одночасне застосування інших препаратів, які можуть індукувати виникнення артеріальної гіпотензії як побічної реакції (такі, як трициклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби, баклофен, аміфостин), може підвищувати ризик виникнення гіпотензії.

Лозартан переважно метаболізується цитохромом P450 (CYP) 2C9 активний карбокси-кислотний метаболіт. Виявлено, що флуконазол (інгібітор CYP2C9) зменшує вплив на активний метаболіт приблизно на 50%. Також встановлено, що одночасне лікування лозартаном та рифампіцином (індуктор метаболізму ферментів) дає 40% скорочення плазмової концентрації активного метаболіту. Клінічна значимість цього ефекту невідома. Ніякої різниці у дії при сумісному лікуванні з флувастином (слабкий інгібітор CYP2C9) не виявлено.

Як і при застосуванні інших лікарських засобів, які блокують ангіотензин II або його дію, одночасне використання інших препаратів, що містять калій (наприклад, калійзберігаючі діуретики: амілорид, тріамтерен, спіронолактон), або можуть збільшити рівень калію (наприклад, гепарин), калієві добавки або замінники солі, що містять калій, можуть призвести до збільшення рівня калію в плазмі. Спільне лікування не бажане.

Зворотні збільшення концентрацій літію в плазмі та токсичності були відзначені під час супутнього прийому літію з інгібіторами АПФ, і в дуже рідких випадках – з антагоністами рецептора ангіотензину II. При сумісному застосуванні літію та лозартану слід дотримуватися обережності. Якщо така комбінація потрібна, під час супутнього застосування рекомендується контролювати рівень літію у плазмі.

При одночасному застосуванні антагоністів ангіотензину II з нестероїдними протизапальними засобами (тобто селективними інгібіторами ЦОГ-2, ацетилсаліцилової кислотою у протизапальних дозах, та неселективними нестероїдними протизапальними засобами), може виникнути зменшення Спільне застосування антагоністів ангіотензину II або діуретиків та нестероїдних протизапальних засобів може призвести до підвищеного ризику порушення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, а також збільшення рівня калію в плазмі крові, особливо у пацієнтів зі слабкою функцією нирок. Комбінація повинна застосовуватися з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку. Пацієнти повинні приймати достатню кількість рідини і необхідно ретельно контролювати функцію нирок після початку спільної терапії, а також періодично згодом.

Подвійну блокаду (наприклад, призначення інгібітору АПФ з антагоністом рецепторів ангіотензину II) слід обмежити, індивідуально розглядаючи кожну ситуацію, з ретельним моніторингом функції нирок. Деякі дослідження показали, що у пацієнтів з діагностованим атеросклеротичним захворюванням, серцевою недостатністю або діабетом з ураженням органів-мішеней, подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи асоціюється з підвищеною частотою виникнення артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушення функції ), при порівнянні із застосуванням одного препарату, що впливає на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

особливі вказівки

Пацієнтам з ангіоедемою в анамнезі (набряк обличчя, губ, горла та/або язика) слід перебувати під ретельним наглядом лікаря.

Артеріальна гіпотензія та електролітний/рідинний дисбаланс

Симптоматична гіпотензія, особливо після першої дози, може виникнути у пацієнтів із виснаженим об’ємом рідини та/або дефіцитом натрію, спричиненими застосуванням сильних діуретиків, дієтичним обмеженням споживання солі, діареєю або блюванням. Такі стани вимагають корекції перед початком лікування лозартаном або слід застосовувати нижчі початкові дози.

Електролітний дисбаланс часто спостерігається у пацієнтів з порушеною функцією нирок (з цукровим діабетом або без нього), що слід брати до уваги. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з нефропатією, частота виникнення гіперкаліємії у групі пацієнтів, які отримували лозартан, була вищою порівняно з групою, що отримували плацебо. Тому слід регулярно контролювати концентрацію калію в плазмі крові та показники кліренсу креатиніну, особливо у пацієнтів із серцевою недостатністю та кліренсом креатиніну 30–50 мл/хв. Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків, калієвих добавок та замінників солі, що містять калій, з лозартаном не рекомендується.

На основі фармакокінетичних даних, що вказують на суттєве підвищення концентрації лозартану в плазмі крові у пацієнтів з цирозом печінки, у пацієнтів з печінковою недостатністю в анамнезі, слід розглядати застосування нижчих доз. Досвіду терапевтичного застосування лозартану у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю немає. Тому застосування лозартану у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю протипоказано.

Внаслідок інгібування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи спостерігалися зміни функції нирок, включаючи ниркову недостатність (особливо у пацієнтів із залежністю функції нирок від ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, таких як пацієнти з тяжкою серцевою недостатністю або з існуючими порушеннями функції нирок).

Як і при застосуванні інших лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, спостерігалися підвищення рівня сечовини в крові та креатиніну в плазмі крові у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, ці зміни у функції нирок можуть бути оборотні після припинення терапії. Лозартан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки.

Досвід застосування препарату у пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки, відсутній.

У пацієнтів з первинним альдостеронізмом, як правило, не спостерігається ефекту при застосуванні антигіпертензивних препаратів, що діють шляхом пригнічення ренін-ангіотензинової системи. Тому застосування лозартану не рекомендується цієї групи пацієнтів.

Ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні захворювання:

Як і при застосуванні інших антигіпертензивних препаратів, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та цереброваскулярним захворюванням може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.

Як і при застосуванні інших препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, у пацієнтів із серцевою недостатністю з порушеною функцією нирок або без неї існує ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії та (часто гострої) ниркової недостатності.

Достатній досвід терапевтичного застосування лозартану у пацієнтів із серцевою недостатністю та супутньою тяжкою нирковою недостатністю, у пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю (NYHA клас IV), а також у хворих із серцевою недостатністю та симптомами, що загрожують життю, аритмій, відсутній. Тому лозартан слід застосовувати з обережністю у цих груп пацієнтів. Комбінацію лозартану з бета-блокаторами слід застосовувати з обережністю.

Стеноз аортального та мітрального клапанів, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія

Як і при застосуванні інших вазодилататорів, з особливою обережністю призначають пацієнтам зі стенозом аортального або мітрального клапана або гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією.

Інші попередження та запобіжні заходи

Як було зазначено, інгібітори АПФ, лозартан та інші ангіотензинові антагоністи менш ефективні в зниженні артеріального тиску у людей негроїдної раси, ніж у інших, можливо, це пов’язано з переважанням низько-ренінових станів у цього гіпертензивного населення.

Інформація про допоміжні речовини

Лориста містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом або потенційно небезпечними механізмами

При керуванні транспортним засобом або використанні потенційно небезпечних механізмів слід враховувати, що іноді при прийнятті антигіпертензивних засобів можуть виникати запаморочення або сонливість, особливо на початку лікування або збільшення дозування.

Передозування

Симптоми: артеріальна гіпотензія та тахікардія; через парасимпатичну (вагусну) ​​стимуляцію може розвинутися брадикардія.

Лікування: заходи залежать від часу прийому препарату, виду та серйозності симптомів. Першочергове значення слід надати стабілізації системи кровообігу. Призначення активованого вугілля Контролює життєві важливі функції.

Гемодіаліз неефективний, тому що ні лозартан, ні його активний метаболіт не виводяться при гемодіалізі.

Форма випуску та упаковка

По 14 таблеток поміщають у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної/полівінілдихлоридної та фольги алюмінієвої.

По 1 або 2 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування державною та українською мовами поміщають у пачку з картону

Інструкція на Конкор

Конкор – це селективний блокатор β-адренорецепторів. Це означає, що його прийому зменшується потреба міокарда в кисні, частота серцевих скорочень (ЧСС) і тиск знижуються, а загальна периферична опір судин (ОПСС) скорочується.

У сервісі Ютека ви можете знайти найкращі ціни на Конкор у своєму місті.

Діюча речовина препарату Конкор – це бісопролол

Показання для застосування.

Призначають препарат у таких випадках:

• артеріальна гіпертензія;
• ІХС (стенокардія);
• Хронічна серцева недостатність.

Протипоказання

Конкор не можна застосовувати при таких захворюваннях:

• кардіогенний шок;
• гостра серцева недостатність;
• хронічна серцева недостатність (ХСН) у стадії декомпенсації, яка потребує застосування інотропної терапії;
• синоатріальна блокада;
• атріовентрикулярна (AV) блокада ІІ–ІІІ ступеня у хворих без електрокардіостимулятора;
• виражена брадикардія з ЧСС менше 60 ударів за хвилину;
• синдром слабкості синусового вузла;
• виражена артеріальна гіпотензія [систолічний артеріальний тиск (АТ) нижче 100 мм ртутного стовпа];
• синдром Рейно чи виражене порушення периферичного артеріального кровообігу;
• тяжка форма бронхіальної астми;
• хронічна обструктивна хвороба легень у тяжкій формі;
• метаболічний ацидоз;
• феохромоцитома (без одночасного прийому альфа-адреноблокаторів);
• вік до 18 років;
• період грудного вигодовування;
• гіперчутливість до компонентів препарату.

Дози та спосіб застосування Конкор

Дозування та спосіб застосування лікарського препарату Конкор

Конкор приймають перорально (не розжовувати, не подрібнювати) один раз на добу, запиваючи склянкою води, незалежно від їди. А от часу дня залежність є. Пити ліки слід виключно у першій половині дня, тобто приймати Конкор вдень, увечері або на ніч не можна.

Що стосується тривалості терапії, то вона визначається реакцією організму і рішенням лікаря.

Доза препарату розраховується з огляду на ЧСС та загальний стан пацієнта.

Для початку призначають Конкор 5 мг по 1 таблетці на добу. Далі сягають 10 мг. А при лікуванні гіпертонії та стенокардії максимальна рекомендована доза становить 20 мг на добу.

Спочатку 1,25 мг один раз на день. Якщо пацієнт добре переносить дозування, його поступово збільшують раз на два тижні до 2,5 мг, 3,75 мг, 5 мг, 7,5 мг і 10 мг.

Якщо дозування переноситься погано, його варто знизити. Максимальна рекомендована доза становить 10 мг на добу.

Побічні ефекти

Прийом препарату Конкор може супроводжуватися побічними ефектами:

• З боку нервової системи: можуть спостерігатися (особливо на початку терапії) підвищена стомлюваність, запаморочення, біль голови, порушення сну, депресія, рідко – галюцинації (зазвичай слабо виражені і проходять протягом 1-2 тижнів), іноді – парестезія.
• Порушення зору, зниження сльозовиділення (треба враховувати при носінні контактних лінз), кон’юнктивіт.
• З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках – ортостатична гіпотензія, брадикардія, порушення AV-провідності, декомпенсація серцевої недостатності з розвитком периферичних набряків, на початку лікування – погіршення стану пацієнтів із переміжною кульгавістю або з синдромом Рейно.
• З боку дихальної системи: у поодиноких випадках – задишка (у пацієнтів, схильних до бронхоспазму).
• З боку шлунково-кишкового тракту: в окремих випадках – діарея, запори, нудота, біль у животі, підвищення активності печінкових ферментів у сироватці крові (АсАТ, АлАТ), гепатит.
• З боку опорно-рухового апарату: в окремих випадках – м’язова слабкість, судоми, артропатія з ураженням одного або кількох суглобів (моно- або поліартрит).
• З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози (при латентному цукровому діабеті) та маскування ознак гіпоглікемії, в окремих випадках – підвищення рівня ТГ у крові, порушення потенції.
• З боку шкіри: іноді – свербіж, гіперемія шкіри, підвищена пітливість, висипання. При лікуванні β-адреноблокаторами в окремих випадках спостерігаються випадання волосся, порушення слуху або шум у вухах, збільшення маси тіла, зміна настрою, короткочасна втрата пам’яті, алергічний риніт, пріапізм.

Конкор при вагітності

Прийом при вагітності обмежений

Майбутнім мамам слід з максимальною обережністю ставитися до вибору тих чи інших лікарських засобів. У разі Конкору приймати його можна тільки якщо користь організму матері буде більше, ніж збиток. Під час лактації Конкор приймати не можна, оскільки з грудним молоком дитина отримує бісопролол та допоміжні компоненти. Якщо відміна препарату неможлива, слід відмовитися від ГВ.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та алкоголем

Поєднання Конкор з іншими ліками

В інструкції до препарату Конкор досить докладно розписано сумісність з іншими лікарськими засобами, адже існує список препаратів, з якими заборонено тандем Конкору. Конкор може застосовуватися спільно з аналогами і дженериками, проте подібну комбінацію необхідно обговорити з лікарем, щоб не виник ефект передозування, і тиск не впав нижче за нормальний рівень.

Конкор та Амлодипін

Амплодипін – це препарат із гіпотензивною дією, який використовується при підвищеному тиску. Лікар може призначити подібний тандем, якщо вважає, що Конкор буде малоефективним. Варто пам’ятати, що пацієнтам із серцевою недостатністю Амплодіпін та Конкор приймати разом не можна.

Конкор та Аріфон

Арифон – сечогінний індапамід – у поєднанні з бета-блокатором Конкор є ефективним комплексом при лікуванні гіпертонії. Конкор знижує АТ, а Арифон зменшує об’єм циркулюючої крові, таким чином захищаючи пацієнта від ознак серцевої недостатності.

Але Аріфон має побічний ефект — він вимиває калій з організму, це може викликати гіпокаліємію.

Конкор та Лозап

Діюча речовина лікарського засобу Лозап – лозартан калію – призначений для лікування артеріальної гіпертензії. Тобто, не дає спазмуватися периферичним судинам і цим не дозволяє артеріальному тиску зростати. Конкор та Лозап посилюють дію один одного. Конкор працює у бік зменшення серцевого викиду, А Лозап розширює артеріоли та знижує периферичний тиск. У результаті артеріальний тиск приходить у норму.

Комбінація препаратів Конкор і Лозап найбільш ефективна, коли рівень артеріальної гіпертензії досить високий, і лікування одним препаратом виявляється не таким результативним.

Конкор та Енап

Одночасний прийом Конкор та Енап або Еналаприлу, у яких в основі одна діюча речовина – еналаприл, необхідно призначати з обережністю, оскільки препарати можуть посилювати дію один одного. Так, в інструкції сказано: при одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів, метилдопи, нітратів, блокаторів кальцієвих каналів, гідралазину, празозину можливе посилення антигіпертензивної дії. Тобто і так знижений препарат препаратом Конкор АТ може знижуватися далі.

Енап хороший при захворюванні нирок, надмірній вазі та цукровому діабеті в анамнезі. Конкор показаний до застосування пацієнтам з порушеннями серцевого ритму, тахікардією, частими нападами стенокардії. А от якщо ЧСС спокою 50 – 60 уд/хв, є блокади провідності, то приймати варто Енап, оскільки Конкор лише погіршить ці стани.

Спільне застосування Конкор та Еналаприл знижує АТ, уповільнює прогрес ускладнень з боку серця та нирок. Якщо при прийомі з’явилася постійна слабкість, запаморочення та втома, то про це слід негайно повідомити лікаря.

Конкор та Престаріум

Як і решта ІАПФ, Престаріум чудово поєднується з β1-адреноблокатором Конкор. Вони призначаються в тандемі при високому тиску, коли застосування одного препарату є малоефективним, знижуючи ризик розвитку фатальних ускладнень для людей із серцевою недостатністю, ожирінням, цукровим діабетом, хронічними хворобами нирок.

Але рішення про призначення комбінації Конкор + Престаріум приймає лікар.

Престаріум сам по собі не такі ефективні ліки, як Конкор. Якщо тиск 180/105 мм рт. ст., його потрібно приймати в комбінації з іншими препаратами від гіпертонії.

Конкор та Моксонідин

Не рекомендується одночасний прийом Моксонідину з такими β-адреноблокаторами, як Конкор. Це може призвести до зниження скорочувальної здатності міокарда, посилення брадикардії.

Конкор та Лориста

Лориста – дженерик препарату Лозап. Тобто в його основі міститься та сама діюча речовина, що й у препараті-оригіналі, але він не пройшов усі етапи клінічних випробувань. Статус дженерика здешевлює лікарські засоби без втрати його властивостей. До складу Лористи входить валсартан, препарат, що відноситься до групи сартанів, які призначаються при розвитку сухого кашлю через прийоми іАПФ. Поєднання Конкору та Лористи поступається за силою ефекту поєднанню Конкору та будь-якого іАПФ, оскільки Лориста не зменшує ризик ускладнень ІХС.

Конкор та алкоголь

Вживання алкоголю з препаратом Конкор

Відомо, що з вживанні алкоголю судини короткочасно розширюються, тобто прискорюється серцебиття. Щоправда, через невелику кількість часу відбувається зворотне – спазм судин. І різкий стрибок тиску — не найприємніше, але й не найнебезпечніше, що може чекати на пацієнта, який приймає Конкор. В інструкції прямо сказано, що Конкор та алкоголь несумісні. Пригнічується ЦНС, а психомоторні здібності пацієнта погіршуються. Також, не варто забувати, що ліки та алкоголь виводитимуться через одну видільну систему — нирки. Це може призвести до ураження органу, у деяких випадках можуть розвинутись функціональні порушення. Можуть відкритися внутрішні кровотечі, розпочатись гіпертонічний криз, набряк легень, судинний колапс. Але найгіршим результатом спільного прийому Конкору та алкоголю залишається летальний кінець.

Тому лікарі рекомендують відмовитися від вживання спиртних напоїв при прийомі Конкору.

Аналоги

Вибираючи аналоги важливо розуміти, що у кожного їх свої показання до застосування, побічні ефекти, протипоказання, активні речовини та інші. Важливо отримати консультацію лікаря та не проводити самостійну заміну препарату.

Що краще: Конкор, Бісопролол, Коронал?

Всі перелічені препарати містять одну й ту ж активну речовину — бісопролол. У них подібні протипоказання та показання до прийому.

Бісопролол використовується для лікування артеріальної гіпертензії, тахікардичних порушень серцевого ритму, ішемії, серцевої недостатності та різних форм аритмії. Він вважається антигіпертонічним, знижує артеріальний тиск. Пацієнтам, артеріальний тиск яких 90 мм і нижче (гіпотензія), прийом Бісопрололу заборонено. Він легше переноситься пацієнтами, при його прийомі менший ризик ускладнень. Це відноситься до цукрового діабету, хвороб дихальних шляхів, гіпотензії.

Коронал – це дженерик препарату Конкор, тобто він має однаковий з оригінальним препаратом спектр фармакологічної дії, але відрізняється за силою дії. Коронал також знижує больовий синдром і артеріальний тиск, покращуючи кровопостачання серцевого м’яза, нормалізує серцевий ритм. Але Коронал негаразд помітно впливає на ЧСС пацієнта.

Що краще: Конкор, Беталок Зок, Беталок чи Егілок?

Діюча речовина у препаратів Беталок ЗОК, Беталок та Егілок одна – метопролол.

Ефективність препаратів Конкор та Беталок ЗОК щодо зниження артеріального тиску та усунення нападів тахікардії однакова. Тривалість терапевтичної дії триває понад добу. Але тільки кардіолог має право призначити Конкор або Беталок ЗОК, вивчивши фактори ризику, анамнез та індивідуальну чутливість пацієнта до компонентів препарату.

Беталок – це ліки від гіпертонії, стенокардії та серцевої недостатності. На сьогоднішній день воно визнано застарілим. На його зміну прийшов Беталок ЗОК.

Егілок, як і Конкор, ефективний при підвищеному АТ, але оскільки активні компоненти різні, то є відмінності. Егілок у порівнянні з Конкор діє дуже швидко (через 15-20 хвилин після прийому таблетки), але це означає, що тривалість терапевтичного ефекту не така висока. Препарат слід приймати двічі-тричі на добу під час або після їди.

Що краще: Конкор, Небіволол чи Неквиток?

Препарати позитивно впливають на серце при підвищеному тиску, хронічній серцевій недостатності, ішемії, тахікардії, але в основі Небілету та його майже повного аналога Небіволол лежить активний компонент – небіволол, який здатний розширювати периферичні судини та зменшувати серцевий викид. Це додає ефективності як антигіпертензивний засіб.

Активна речовина небіволол сприяє виробленню оксиду азоту, який розслаблює кровоносні судини на триваліший період. На відміну від Конкора не сприяє збільшенню маси тіла пацієнта. Оскільки небіволол розширює судини, діє швидше, але ефект зберігається недовго.

Небілет і відрізняється від нього виключно ступенем очищення і відповідно ціною, Небіволол також застосовують при гіпертонії, ішемічній хворобі серця. Але він протипоказаний пацієнтам при зниженому АТ, кардіогенному шоці, тяжкій недостатності функції серця, хворобах дихальної системи та печінки. Заборонено приймати дітям, вагітним і жінкам, що годують. Не слід розпочинати лікування при цукровому діабеті, порушенні функції щитовидної залози, при псоріазі та у похилому віці. Конкор ж безпечніший для літніх, дітей та пацієнтів з порушеннями дихання.

Конкор або Сотагексал

Діюча речовина Сотагексала – гідрохлорид соталолу – добре справляється з аритмією та знижує АТ. Протипоказаний для прийому пацієнтів із гіпотензією.

Сотагексал може спричинити побічний ефект у вигляді бронхоспазму, порушення вуглеводного та ліпідного обміну.

Конкор, в порівнянні з Сотагексалом, легше переноситься і ефективніше для пацієнтів, які страждають на хронічну серцеву недостатність. Також у Конкора менший ризик ускладнень. Це відноситься до цукрового діабету (Сотагексал посилює гіпоглікемію), хвороб дихальних шляхів, гіпотензії. Але сотагексал найчастіше призначають при аритмічних порушеннях.

Конкор або Анапрілін

Анаприлін – це “ветеран” бета-адреноблокаторів. Перевірений часом препарат. Тим не менш, оскільки він впливає не тільки на адренергічні рецептори серцевого м’яза, при прийомі анаприліну набагато частіше розвиваються побічні ефекти та небезпечні ускладнення. Тому кардіологи радять використовувати бета-адреноблокатори нового покоління, наприклад Конкор.