Першовідкривачем азоту є – шотландський хімік і фізик Даніель Резерфорд (1772 рік). Слово «азот» з давньогрецької перекладається як «неживий».
Лібавій вказує навіть, що слово «азот» (azoth) походить від старовинного іспано-арабського слова «азок» (azoque або azoc), що означало ртуть.
Від латинського “nitrogenium” – селітра та народжую, виробляю. Спочатку цей елемент отримав назву Азот. Від грецького “азое” – неживий.
Молекулярна формула простої речовини азоту – N2, структурна N≡N.
Гідроген утворює ізотопи: (Протій), (Дейтерій), (Тритій). Назву придумав французький хімік Лавуазьє, вона походить від давньогрецького «hydrogenіum» – той, що народжує воду. № 2 (Не) Гелій В 1808 р. одночасно в Індії та Франції був відкритий елемент Гелій.
Він є невід'ємною складовою протеїнів, хлорофілу, ферментів та багатьох інших компонентів, необхідних для росту і розвитку рослин. Азот потрібний рослині для накопичення маси як складова білків – будівельних матеріалів, а також для фітогормональної регуляції і роботи ферментів.
За основною версією, назва «азот» походить від грецького слова azoos – «неживий», так як не придатний для дихання. Азот переважно зустрічається як газ — у повітрі його близько 78% (за обсягом).