10 речей, які потрібно зробити, якщо ви нічого не хочете робити

Інколи відчувати, що ви не хочете нічого робити – нормально.

Часто апатію (тривалу втрату інтересу) або ангедонію (нездатність отримувати задоволення від дій, які зазвичай подобаються) спричиняє стрес або надмірне навантаження, тому вам потрібно розслабитися.

Healthline склав список речей, які на які потрібно знайти сили, щоб допомогти собі, коли ви нічого не хочете робити.

Прийміть це

Іноді небажання що-небудь робити – це спосіб, в який ваші тіло та розум просять перерви.

Якщо ви останнім часом доводите себе до межі, прислухайтеся до цього заклику, бо інакше ви можете вигоріти.

Співчуття до себе є ключовим у цій ситуації. Визнайте, що ви важко працюєте, а потім дозвольте собі трохи відпочити.

Виспіться, проскрольте улюблену соцмережу або полежіть калачиком під ковдрою із домашніми тваринами – робіть все, що вам здається легким і розслабляючим.

Вийдіть на вулицю

Невелика фізична активність на вулиці, навіть якщо це всього лише 10-хвилинна прогулянка навколо кварталу, може допомогти підняти настрій. Навіть якщо ви просто сидите на лавці на природі.

Зміна оточення може допомогти мотивувати вас зайнятися чимось іншим, наприклад, зайнятися спортом чи повернутися до роботи.

Розберіться зі своїми емоціями

Вивчення вашого емоційного стану може пролити світло на те, чому ви нічого не хочете робити. Це особливо корисно, якщо ви не хочете нічого робити уже декілька днів.

Запитайте себе, чи відчуваєте ви:

• занепокоєння, неспокій або нервозність,
• злість або розчарованість,
• сум або самотність,
• безнадійність,
• відстороненість.

Будь-яка з перерахованих вище емоцій може негативно вплинути на ваш стан.

Якщо ви відчуваєте щось із перерахованого вище, спробуйте зрозуміти, чому. Ви відчуваєте занепокоєння через зміни на роботі? Вас засмучують новини?

Визначені причини емоцій можуть допомогти вам або знайти можливі рішення, або визнати, що певні речі – поза вашим контролем.

Медитуйте

Звичайно, медитувати – це вже треба щось робити.

Це не завжди легко, особливо спочатку. Але це допоможе вам краще зрозуміти всі ваші емоції, краще помічати їх і приймати, не засуджуючи себе.

Зверніться до друга

Якщо ви не хочете нічого робити, вам може допомогти розмова з другом. Але майте на увазі, що різні люди можуть намагатися допомогти по-різному, тому зверніться до того, хто підходить для вашої ситуації.

Слухайте музику

Музика може допомогти заповнити тишу і дати вам можливість пороздумувати, коли не хочеться нічого робити.

Також улюблена музика може заспокоїти вас або зарядити енергією (залежить від того, що саме ви полюбляєте).

Деякі дослідження також показують , що музика може допомогти зменшити біль та симптоми депресії.

Спробуйте виконати нескладну роботу

Можливо, ви не хочете нічого робити, бо на вас чекає багато неприємних або нудних справ. Якщо вони накопичуються, думка про те, що з ними треба впоратися, може особливо лякати.

Спробуйте скласти список всього, що вам потрібно зробити. Потім розташуйте справи за пріоритетом – що потрібно зробити якомога швидше? А що може почекати до наступного тижня чи місяця?

Виберіть щось легке або пріоритетне і зробіть його своїм завданням на день, навіть якщо це займе у вас всього 20 хвилин. Це може допомогти вирватися з колії безсилля і повернути на правильний шлях.

Як тільки ви закінчите, викресліть виконану зі свого списку справу і дозвольте собі розслабитися до кінця дня.

Дізнайтеся про свої потреби

Якщо ви не задовольняєте свої фізичні або емоційні потреби, ви можете погано почуватися.

Поставте собі наступні запитання:

• Я хочу пити?
• Мені потрібно поїсти?
• Чи потрібно мені ще поспати?
• Щось мене засмучує або напружує?
• Мені потрібно побути на самоті чи з людьми?

Якщо ви бачите, що якісь ваші потреби “не закриті”, спробуйте вирішити їх.

Складіть розклад

Якщо ви помічаєте, що часто нічого не хочете робити, і вам постійно важко виконувати домашні справи й інші обов’язки, розклад може допомогти.

Можливо, ви вже використовуєте планувальник, щоб записувати важливі завдання або зустрічі, але чіткий графік може допомогти вам скласти план того, що робити, коли вам не хочеться нічого робити.

Вам не потрібно розраховувати кожну хвилину свого дня (якщо це не допомагає), спробуйте розрахувати час для:

• ранкових ритуалів ,
• приготування їжі,
• роботи або домашніх обов’язків ,
• зустрічі з друзями або інших соціальних заходів,
• сну .

Також виділяйте час для занять, які вам подобаються, і для проведення часу з близькими.

Постарайтеся не бути занадто суворими до себе, якщо повністю не можете дотримуватися цього графіку. Це – нормально.

Почитайте (або послухайте) книгу

Іноді справді нормально нічого не робити. Але якщо ви відчуваєте почуття провини через те, що “витрачаєте час даремно”, книга може допомогти відчути себе продуктивним, особливо якщо це науково-популярна книга на тему, про яку ви хочете дізнатися більше.

Якщо ви відчуваєте, що у вас занадто мало енергії, щоб навіть тримати книжку (таке трапляється), спробуйте послухати аудіокнигу.

Якщо ж ви розумієте, що відсутність бажання щось робити у вас вже не перший тиждень і ви не можете вийти з цього стану, час звернутися до лікаря.

Вас також може зацікавити:

Важлива різниця між стресом і вигоранням. Пояснюють експерти

4 несподівані причини вигорання

Мозок хоче у відпустку: 4 речі, які дійсно дозволять йому відпочити

Чому дитина не хоче вчитися?

«Навіщо ходити до школи?», «Не хочу я вчитися!», «І хто вигадав цю школу?». Як часто вам доводиться чути подібні фрази від своєї дитини? З початком нової навчальної чверті знову стала актуальною проблема відсутності в дитини мотивації до навчання.

І, якщо раніше це стосувалося здебільшого підлітків (у зв’язку з перехідним періодом), то зараз навіть малюки в початковій школі не мають бажання ходити до школи.

Тому ми вирішили з’ясувати, що може стати причиною втрати інтересу школяра до отримання знань і як батьки можуть допомогти дитині сформувати навчальну мотивацію.

• У сьогоднішній статті — разом з психологами розбираємося в причинах, а вже в наступній — будемо шукати шляхи вирішення проблеми.

Які ж причини відсутності бажання вчитися у дітей?

Вирішення проблеми починається зі з’ясування причин, адже поведінка дитини завжди має під собою якісь підстави.

Дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз в інтерв’ю каналу «1+1» пояснює: «Вчитися і пізнавати нове — це природна потреба дитини. І вона втрачає доступ до неї, коли щось в її житті відбувається не так». Тож у випадку небажання дитини ходити до школи, психолог рекомендує батькам насамперед виключити такі дві причини:

1. ПЕРЕВТОМА

Дитячий організм ще не може витримувати великі навантаження. А батьки, в гонитві за навчальним результатом, часто забувають про це, і поспішають записати дитину зразу на кілька секцій і додаткових курсів.

Тому, якщо в дитини погіршилася успішність і вона відмовляється вчитися, насамперед з’ясуйте, чи не є навантаження в школі і поза нею надмірним для вашої дитини, чи немає в неї ознак перевтоми (млявість, дратівливість, погіршення апетиту, порушення сну, часті хвороби).

Коли дитині страшно, вона перестає сприймати нову інформацію.

• За словами Світлани Ройз, страх блокує неокортекс — нові області кори головного мозку, які відіграють важливу роль у навчанні і запам’ятовуванні інформації.

Які в дитини виникають страхи, пов’язані з школою? Психолог відзначає, що найчастіше школярі бояться:

• конкретного вчителя;
• авторитарних батьків;
• конкретних однокласників, які дражнять дитину;
• проявити неуспішність (якщо дитина пропустила попередній матеріал чи не має базових знань);
• зробити помилку;
• йти в туалет у школі (дітям легше саботувати школу, ніж зізнатися в цьому).

3. Крім того, Світлана Ройз виділяє декілька ВНУТРІШНІХ ПРИЧИН втрати в дитини навчальної мотивації. Вона може:

• розчаруватися в тому, що може бути «успішною»;
• не вірити в себе;
• привертати увагу неуспішністю;
• не бачити сенсу в тому, що робить;
• важко адаптуватися до групи (якщо дитина інтровертного типу);
• ревнувати до старшого-молодшого брата-сестри.

Серед інших важливих причин відсутності бажання дитини вчитися виділяємо:

4. НЕГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ

Дуже часто дитина втрачає інтерес до навчання, коли її рано віддають до школи, не враховуючи її потреби, можливості сприймати і засвоювати інформацію, фізичний розвиток і ту ж таки здорову мотивацію.

• Катерина Гольцберг, дитячий і сімейний психолог, член Професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів, пояснює: «Коли діти йдуть до школи зарано, це дає негативні результати практично відразу. Біологічна неготовність дитини до школи призводить до втоми, нездатності зосередитися на завданнях, розчарувань і в результаті — до шкільної дезадаптації. І це аж ніяк не сприяє бажанню вчитися й мати від цього задоволення.»

Якщо дитина ще й не відвідувала дитячого садка, то в неї може бути несформована довільна поведінка, яка дає можливість враховувати думку іншого, дотримуватися правил, жити в колективі.

• «Такий школяр часто діє на свій розсуд, не враховуючи необхідності зважати на думку інших людей. У результаті він отримує реакцію на свої дії, до якої не звик. І надалі це може розвинутися в стійке небажання ходити до школи, яка живе за недоступними і незрозумілими йому законами.»

Катерина Гольцберг додає ще п’ять важливих причин падіння інтересу дитини до школи:

5. НЕВІДПОВІДНІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ МЕТОДІВ ПОТРЕБАМ СУЧАСНОЇ ДИТИНИ

У світі сучасних технологій вчителю дуже важко залишатися цікавим для дитини. Адже вона має реальну можливість вибрати, звідки черпати знання (переглянути навчальний відеоролик, завантажити енциклопедію на смартфон чи відвідати Експериментаніум). Тому

• «У складному інформаційно насиченому світі завдання вчителя — навчити дитину відсівати, фільтрувати інформацію, відрізняти брехню від істини, аналізувати, систематизувати, шукати, націлювати увагу в потрібному напрямку. Інакше пересичена інформаційним потоком дитина пізнавати нове не захоче, так само, як дитина, наївшись цукерок, не їстиме супу,» — відзначає психолог.

6. КРИТИКА ДІЙ ДИТИНИ

Якщо батьки або вчитель (через некомпетентність, безтактність, упередження) негативно оцінюють діяльність школяра, інтерес до цього заняття в дитини пропадає. Це можуть бути фрази на кшталт:

• «Ой, що це ти тут „накарлякав“?»;
• «Не роби цього, однаково в тебе не вийде»,
• «Он дивися, як у Каті гарно, а в тебе як завжди. »;
• «Краще це зроблю я».

До слова, часто критика супроводжується ще й бажанням дорослих зробити все не разом із дитиною, а замість неї. Відповідно, дитина сприймає таку поведінку, як сигнал — «Ти сам не впораєшся, ти не здатен, покинь це!». Хіба в таких умовах може сформуватися здорова мотивація?

7. КОНФЛІКТИ В РОДИНІ

Діти, в чиїх сім’ях бувають часті конфлікти й скандали між батьками, також не дуже хочуть вчитися. За твердженням Катерини Гольцберг, дитина в такій родині витрачає багато енергії на переживання або залагодження конфліктів, і їй може просто бракувати сил на навчання.

• Оскільки абстрагуватися від такої ситуації дитині дуже складно, вона реагує на стрес зниженням усіх форм активності, в тому числі й навчальної.

8. ВІДСУТНІСТЬ ЧІТКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ДИТИНИ

Діти з низькою навчальною мотивацією часто живуть у родинах, де немає єдиних правил і вимог до дитини з боку батьків, де мама і тато дають суперечливі інструкції з виконання, наприклад, домашніх завдань.

У таких сім’ях в дитини відсутній режим дня, немає чіткої організації побуту, виконання домашніх завдань контролюється випадково й безсистемно, а критерії успішності змінюються залежно від настрою батьків чи інших членів родини.

9. НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО ШКОЛИ

Критичні фрази про школу, негативна оцінка батьками вчителя, навчальних предметів і шкільних подій зовсім не сприяють формуванню шанобливого ставлення до школи.

• «Фрази, що знецінюють шкільні предмети, про те, що навчання — це втрата часу, не приведуть до того, що дитина на цьому тлі раптом почне вчитися й усім серцем полюбить школу», — зазначає Катерина Гольцберг.

Важливою причиною відсутності навчальної мотивації в дитини є також:

10. НАДМІРНА ОПІКА

Знецінюючи вольові прагнення дитини, не даючи їй можливості проявляти самостійність, батьки можуть викликати апатію дитини й повне небажання вчитися. Школяр взагалі може відмовитися робити щось самостійно, без постійних підказок мами та сидіння поряд, поки всі уроки не будуть зроблені.

Як ми бачимо, причини відсутності у дітей навчального інтересу — дуже різні. У деяких школярів вони пов’язані з фізичною та психологічною неготовністю до навчання, в інших — з особливостями сімейної ситуації чи виховними промахами дорослих.

Але, якщо ми з’ясуємо справжню причину, то зможемо змінити і ситуацію. Детально про способи підвищення навчальної мотивації дитини поговоримо вже в наступній статті.