Явище гетерозису

Гетерозис, “гібридна сила” – це явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних у результаті неспорідненого схрещування, має підвищену життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами. Поняття про гетерозис як прояв гібридної сили введено в науку американським генетиком Д. Г. Шеллом у 1914 році. Гетерозис у природі властивий всім організмам: тваринам, рослинам, мікороорганізмам. Він виник одночасно з утворенням диплоїдності і статевого розмноження. Розрізняють репродуктивний гетерозис (кращий розвиток органів розмноження, підвищення фертильності, більша урожайність плодів і насіння), соматичний гетерозис (більший розвиток вегетативних частин) і адаптивний гетерозис (підвищення життєвої стійкості гібридів). Ефект гетерозису не завжди корисний біологічно для самого організму.

Основними причинами гетерозису є такі: а) пригнічення шкідливої дії рецесивних генів у гетерозигот; б) поєднання в генотипі сприятливих алельних домінантних генів обох батьків.

У наступних поколіннях гетерозис, зазвичай, згасає, тому існують певні способи закріплення гетерозису:

■ у рослинництві – вегетативне розмноження, метод поліплоїдізації;

■ у тваринництві – партеногенез, поперемінне схрещування гібридів з однією і другою вихідними формами.

Гетерозис використовується в селекції тварин (прискорює ріст і статеве дозрівання, поліпшує якість м’яса, молока) і в селекції рослин (виведені гетерозисні сорти кукурудзи, овочевих культур з підвищеною продуктивністю).

Поліплоїдія

Поліплоїдія – геномна мутація з кратним гаплоїдному набору збільшенням кількості хромосом у клітинах. У селекції поліплоїдія як метод використовується переважно для рослин(30% усіх квіткових рослин – поліплоїди). Кратне збільшення кількості хромосом може бути викликане дією критичних температур, хімічних сполук (наприклад, колхіцину), іонізуючої радіації’, ультрафіолетового випромінювання тощо. Виникає поліплоїдія внаслідок: а) поділу хромосом без поділу клітини; б) злиття соматичних клітин або їхніх ядер; в) порушення процесів мейозу (нерозходження хромосом). Характерними ознаками поліплоїдіє є збільшення розмірів клітин (як наслідок – збільшення листя, квіток, плодів), краща пристосованість до несприятливих умов життя (завдяки зміні норми реакції), триваліше зберігання гетерозису. Метод поліплоїдизації використовується для подолання стерильності гібридів (приклад із рафанобрасікою) та підвищення врожайності сортів.

Уперше методику подолання стерильності міжвидових гібридів у рослин розробив у 1924 році Г. Д. Карпеченко на прикладі гібрида редьки (Raphanus) та капусти (Brassika), який за своїм фенотипом займав проміжне місце між відповідними фенотипами батьків.

При схрещуванні м’якої пшениці (2п = 42) з багаторічною злаковою рослиною – пирієм (2п = 14) гібриди (2п = 28) здебільшого безплідні. Але академіку М. В. Цицину за допомогою методу штучного подвоєння кількості хромосом вдалося одержати плодючий багаторічний пшенично-пирійний гібрид (ППГ), який мав 2п = 56.

Умови й етапи успішного виведення та поліпшення сортів й порід

Для успішного створення сортів і порід потрібно враховувати і вивчати: 1) вихідну сортову і видову різноманітність рослин і тварин; 2) мутації; 3) роль середовища в розвитку і прояві ознак; 4) закони успадкування; 5) форми штучного добору. Основи вчення про вихідний матеріал створені М. І. Вавіловим, який разом з співробітниками здійснив більше 60 експедицій по всіх континентах (крім Австралії). Було виявлено території з найбільшою генетичною різноманітністю культурних рослин і їх диких родичів, а також встановлено, що найбільша різноманітність форм виду зосереджена в тих районах, де цей вид виник.

Основними етапами селекційного процесу є:

• 1) пошук, створення та вивчення вихідного матеріалу для селекції;
• 2) система цілеспрямованих схрещувань з метою збільшення мінливості й отримання високопродуктивних форм;
• 3) добір-оцінка нових форм, перспективних для практичного використання;
• 4) конкурсне випробовування сортів і порід;
• 5) державні випробовування сортів і порід :
• 6) збереження сорту, породи чи штаму за системою насінництва, тваринництва та оптимального культивування.

Одна із закономірностей селекції полягає в тому, що чим продуктивніший сорт чи порода, тим вищими мають бути вимоги до умов вирощування і утримання генотипів організмів.

Гетерозис виявляється у: А) посиленні рецесивності гібрида
Б) зменшенні плодючості гібрида
В) збільшенні продуктивності гібрида
Г) зменшенні продуктивності гібрида

У людини ген гемофілії рецесивний (h), нормальне зсідання крові – домінантна ознака (Н). Ген локалізований в Х-хромосомі та зчеплений зі статтю. Дочка … гемофіліка одружується з сином гемофіліка, обидва не хворіють на гемофілію. Встановіть вірогідність народження хворої дитини 100% 75% 50% 25%

Мета: порівняти будову головного мозку у різних груп хребетних тварин; встановити риси подібності та відмінності; закріпити знання про нервову систему … та Функції головного мозку. Обладнання та матеріали: зображення головного мозку рiзних груп хребетних Практична робота № 6 Порівняння будови головного мозку хребетних тварин тварин. Хід роботи 1. Розгляньте зображення головного мозку хребетних тварин. риби Птах фіолетовий (4) передній, або кiнцевий мозок Блакитний (3) середнiй мозок Зелений проміжний серед інших, де не видно) Рептилія Птахи Ссавці Амфiбiя Мозочок Cepeднiй мозок птахи амфібії Група тварин Риби Амфібії Рептилії Ссавець Променепера риба Хрящова риба Кінцевий мозок Нюхові ділянки кінцевого мозку З яких вiддiлiв вiн складається? Вiддiли головного мозку хребетних тварин ссавцi Оранжевий (1) продовгуватий моЗОК Коричневий (2) мозочок рептилі 2. Порівняйте будову головного мозку рiзних груп хребетних тварин. 3. Результати своїх дослiджень запишіть і таблицю. Особливості будови головного мозку Висновок Поясніть, як ускладнення будови мозку хребетних тварин впливають на складність поведінки тварини.​Могу дать больше балов,пока пусть так будет