Підготовка грунту для посадок — весняні роботи на дачі

З приходом весни відкривається дачний сезон і можна приступати до грунтових робіт. Ґрунт — це основа основ врожаю, тому обов’язково потрібно приділити час її передпосадковій підготовці.

Готуємо грунт для розсади

Грунт для розсади повинен відповідати потребам вирощуваних в ньому культур. У продажу можна знайти «Грунт для томатів, баклажанів», «Грунт для квітів». Але магазинні суміші далеко не завжди збалансовані і часто містять надлишок органіки. Так що доводиться вирішувати самим — купувати землю або робити суміш самостійно.

Підготовка грунту для розсади вимагає від садівника певних знань. Правильно складена суміш дихаюча, добре затримує і поглинає вологу. Склад живильної суміші залежить від культури.

Будь-який садівник протягом одного сезону може зробити на своїй ділянці так звану «дернову землю», яка навесні стане основою для будь-яких овочевих і квіткових грунтових сумішей. Сировина для дернової землі заготовляють протягом усього теплого періоду на старих пасовищах і луках.

Помідори, перці, баклажани, фізаліс, капусту, селеру, салат висівають в суміш дернової землі з перегноєм і піском 1:2:1. На 10 літрів суміші висипають дві склянки золи, а якщо планується висівати капусту, то ще й склянку пушонки. Крім цього, на кожен літр суміші додають чайну ложку суперфосфату і щіпку будь-калійного добрива. Для тих, хто віддає перевагу органічне землеробство, туки можна замінити додатковим склянкою золи на 10 літрів суміші.

Культури, які віддають перевагу поживну, але при цьому нейтральну грунт і не люблять вапно (це все гарбуз, соняшник, листова буряк, салат, селера, гвоздики, дзвіночки) висівають суміш з дернової землі і старого перегною 1:1, додавши склянку попелу на відро ґрунту.

Для приготування суміші беруть тільки свіжі компоненти, які ще не використовувалися для вирощування розсади. У цьому випадку підготовка ґрунту навесні зводиться до мінімуму. Така суміш не потребує дезінфекції, у неї відразу можна сіяти.

Готуємо грунт у теплиці

Правильно підготовлений тепличний грунт стане запорукою гарного врожаю. У промислових теплицях через 3-5 років грунт повністю міняють. У дачної теплиці цього можна не робити, якщо щорічно чергувати культури і заповнювати в ґрунті запас поживних елементів.

Теплиці будують для того щоб отримати ранній урожай і підготовка грунту в теплиці починається дуже рано.

Варто вносити в тепличну грунт неорганічні добрива, залежить від технології, якої дотримується власник теплиці. Якщо дотримуватися правил популярного зараз органічного землеробства, то туки вносити не потрібно.

Протягом сезону поверхню грядок кілька разів мульчують компостом, при необхідності проводять обприскування листя мікроелементами — цього достатньо для отримання гарного та екологічно чистого врожаю.

Готуємо грунт до посіву

Підготовка ґрунту під садіння починається ще восени — в цей час ділянку перекопують. Навесні залишається тільки пройтися по ньому граблями і сформувати грядки. Якщо ж осіннього перекопування не було, доведеться зробити це навесні.

Весняну обробку грунту в саду починають після того, як вона досягне стиглості, тобто такого стану, при якому під час перекопування вона не утворює брили, не прилипає до лопати і добре розпадається на дрібні грудочки.

Щоб перевірити, чи досягла грунт стиглості, потрібно взяти трохи землі в долоню і щільно стиснути, а потім впустити. Якщо грудка розпадеться на шматки, то грунт можна перекопувати, якщо немає — потрібно почекати.

При перекопуванні видаляють кореневища бур’янів, личинки шкідливих жуків, вносять гній, компост і перегній. На ділянці, відведеній під коренеплоди, гній і перегній не вносять, а розсипають безпосередньо перед перекопуванням по поверхні землі мінеральні добрива.

Відразу після скопування грунт потрібно боронувати граблями. Відкладати цю операцію не можна, так як через деякий час брили пересохнуть і їх стане важко розбивати.

Через тиждень можна вже починати боротися з однорічними бур’янами. Для цього по ділянці знову проходять граблями. Проростки бур’янів, що знаходяться у верхньому шарі грунту, вивертаються на поверхню і гинуть. Зазвичай таких обробок встигають провести кілька, з інтервалом у 3-4 дні — це сильно знижує забур’яненість ділянки.

Підготовка грунту до посіву і посадки починається з формування грядок. Це зручний момент для внесення азотних добрив: сечовини, аміачної селітри. Навесні в ґрунті не вистачає азоту, і така підгодівля буде дуже до речі. Туки розкидають по землі, дотримуючись норм, зазначених виробником, і зашпаровують вглиб грядки граблями. Потім поверхню ретельно вирівнюють і можна приступати до висадки розсади або посіву.

Загальні поради по підготовці ґрунту

Щоб правильно підготувати грунт, садівник повинен знати її найважливіші параметри.

У наступні сезони овочі висаджують в рамках звичайного сівозміни, не забуваючи кожен рік при перекопуванні вносити органіку, а протягом сезону мульчувати грядки компостом. За кілька років такого догляду навіть засолена грунт стає придатною для городництва.

Досліджуємо ґрунт на дачі: посібник для “чайників”. Визначаємо тип ґрунту

Якщо ви зовсім недавно придбали присадибну ділянку, ми щиро вітаємо вас: у вас напевно збулася ще одна мрія. І ось як тільки вона відбулася, можете вважати, що почалася робота над виконанням другої мрії — перетворенням клаптика землі, обгородженого парканом, на справжній райський куточок. Готуйтеся до того, що буде непросто: рай ще нікому без зусиль не діставався. Але й понад норму не переживайте: ми неодмінно допоможемо та підкажемо, з чого почати. Втім, ви, напевно, і самі вже здогадалися, що почати доведеться з ґрунту.

Перше знайомство з ґрунтом

У вас намічається перше знайомство із землею на присадибній ділянці. А в цій землі давно киплять незалежні від вас процеси. У ґрунті живуть мікроорганізми, які поглинають поживні речовини та вологу. Вони змінюють хімічний склад ґрунту, переробляючи його та залишаючи у ґрунті продукти своєї життєдіяльності. Процеси, які протікають у грунті, створюють умови життя як мікроорганізмів чи комах, а й життя рослин. До речі, саме за допомогою останніх через фотосинтез грунт поповнюється компонентами повітряного середовища. Адже воістину: все у природі взаємопов’язане.

Гриби, бактерії, дощові і не тільки черв’яки, рослини, вуглекислий газ — усі ці живі організми та речовини відіграють роль у формуванні ґрунтової структури, роблячи землю такою, якою вона дісталася вам від колишнього хазяїна дачі.

Оцінку ґрунту зазвичай проводять за кількома критеріями. По-перше, це пухкість та вологоємність. А по-друге, повітропроникність та теплоємність. Нижче ми розповімо вам про те, як самостійно провести комплексний аналіз ґрунту на своїй ділянці.

1. Викопайте яму. Глибина ями повинна становити близько 50 см. Буде чудово, якщо зріз виявиться максимально вертикальним і рівним, щоб ви побачили те, як грунт виглядає в розрізі. Так-так, вона нагадуватиме вам земельний торт, коржі якого при найближчому розгляді сильно відрізняються один від одного. Найвищий шар має назву гумусовий. Власне, саме в ньому міститься все те, що попадає під визначення “гумус”. Саме від нього залежить рівень родючості ґрунту. В ідеалі він має бути товстим і дуже чорним – це показник родючості землі. Відразу під гумусовим шаром розташовується орний шар, в якому живе переважна кількість мікроорганізмів. У нижніх шарах розібратися непросто. Це під силу лише профільному фахівцю. Втім, садівникові ця інформація і не стане в нагоді. Дачнику достатньо знати лише кілька фактів: якщо нижній шар забарвлений у коричневий колір, значить, у ґрунті багато оксидів заліза, і це чудово; якщо земля біляста, значить, у ній міститься надмірна кількість карбонатів; якщо грунт сизуватий або блакитний, значить, він перенасичений закислами заліза, що теж не надто добре.
2. Зліпите грудочку. Для того, щоб максимально ефективно оцінити грунт, вам доведеться трохи попрацювати руками. Для цього вам потрібно взяти шматочок землі, об’єм якого не перевищує об’єм волоського горіха, покласти його у ступку, додати трохи води та розтерти маточкою. Потім добре пом’яти руками — так, щоб грунт став схожим на тісто і перетворився на м’яку, чіпку і поступливу субстанцію. Тепер вам потрібно викотати з цього чорного “тесту” шнурок об’ємом та довжиною з олівець. І лише після цього ви зможете винести вердикт.

• Зліпити шнур не вдалося — ґрунт піщаний.
• Зліпити шнур вдалося, але він одразу розсипався, — ґрунт супіщаний.
• Зліпити шнур вдалося, але він миттєво сегментувався на кілька частин, — ґрунт легкий суглинистий.
• Шнур вийшов, але при спробі сформувати з нього кільце, зламався, отже, суглинок середній.
• Шнур вийшов, і кільце вийшло, але його структура потріскалася, — ви маєте справу з важким суглинним ґрунтом.
• Сформоване кільце має ідеальну форму — вітаємо на вашій ділянці глинистий ґрунт.

Навіщо нам була потрібна ця інформація, спитайте ви. А потім, щоб ви мали змогу грамотно спланувати не лише поливальні заходи, а й здійснити добір рослин, які ви плануєте вирощувати на ділянці. Можете піти і складнішим шляхом — спробувати змінити склад грунту.

Піщаний і супіщаний ґрунт дуже швидко нагріваються з приходом весни. Отже, здійснювати посадку на такій землі можна раніше. Щоправда, вода в такому ґрунті зовсім не затримується. А це означає, що рослини, яким пощастить рости на такій грядці, зазнають нестачі вологи.

Легкий суглинок і середній суглинистий ґрунт – максимально підходящі землі для городництва та садівництва. Вони збалансовані поживними речовинами. Добре пропускають кисень і воду, частково утримуючи останню, щоб рослини могли напитися. Так що якщо на вашій ділянці саме такий ґрунт, знайте: вам дуже пощастило.

Найважче працювати з важким ґрунтом. Мова про суглинки та глинисті ґрунти. Коли в такій землі накопичується волога, вона стає липкою. Коли вологи недостатньо, глина та суглинок тверді, як камінь. Слід визнати, що у глині міститься дуже багато корисних речовин. Проте її фізичні властивості, з погляду рослинництва, украй погані. На глинистих землях швидко накопичуються солі, повітрообмін відбувається вкрай повільно та явно не в тому обсязі, який необхідний представникам флори.

Глинистий ґрунт ідеальний для брунери та оману. Ці рослини не бояться вологи, коли навесні грунт насичується водою надміру, і не бояться нестачі води, якщо влітку довгий час немає дощу або штучного поливу.

Чистий пісок: як з ним працювати

Пісок – це не вирок. Щоб виправити ситуацію та зробити ґрунт максимально сприятливим для рослин, вам необхідно буде власноруч створити шар, який утримує воду. Реалізувати задумане можна відразу декількома способами, але ми опишемо найпростіший і очевидніший.

1. Визначаємось, де розташовуватиметься клумба або грядка.
2. Копаємо на цьому місці котлован, глибина якого складає півметра.
3. Стелимо на дно котловану поліетиленову плівку.
4. Поверх поліетилену формуємо органічний шар. Матеріалом може бути як скошена трава, і гній, і навіть будь-яка інша органічна речовина. Органічний шар повинен мати товщину 20 см.
5. Ґрунт, який ми дістали з котловану, потрібно змішати з органічними речовинами (з тією ж глиною, наприклад) і повернути на законне місце – у яму.

Піщаний ґрунт удобрюють не рідкими, а сухими складами. Щоб підживлення мало максимальний ефект, концентрація речовини повинна на 25% перевищувати стандартну. Полив пісковика і супіщаника завжди рясніший і частий.

Ідеальна мульча для піску – каміння. У літню спеку вони розжарюються, а вночі швидко остигають, провокуючи утворення конденсату, який напуває грунт.

Глинистий ґрунт: способи вирішення проблеми

Якщо вам дісталася важка земля, вам доведеться в першу чергу зайнятися її структуруванням. Щоб змінити структуру ґрунту, необхідно внести до неї такі речовини як торф, річковий пісок, зібрану в лісі хвою, подрібнену кору та інші речовини. Крім того поверх ґрунту потрібно буде укласти мульчу. Ваша мета – зробити так, щоб волога випаровувалась із землі якомога повільніше. Мульча в даному випадку може бути будь-якою, починаючи від тирси і закінчуючи листям.

На відміну від піщаної землі, важкий грунт потрібно підгодовувати лише рідкими добривами, знизивши їх концентрацію на ¼.

Ідеальними помічниками для садівника, який займається своєю справою на важких ґрунтах, стануть дощові черв’яки. Купуйте їх та заселіть цими представниками фауни свої землі. Полив здійснюйте рідко, але води використовуйте багато. Після дощу або поливу обов’язково розпушуйте ґрунт, щоб він не злежувався та збагачувався киснем. Дуже бажано посадити на важкій землі ґрунтопокровники — скрізь, де зяють лисиці і не ростуть овочі та фрукти.

Полив важких та піщаних ґрунтів

Здавалося б, що може бути простішим, ніж перекопати або полити землю. Але насправді всі ці традиційні операції у разі роботи з важкою землею потрібно робити дуже вдумливо. Інакше користі ви не отримаєте, а лише шкоду.

Спочатку пропонуємо вам провести простий експеримент. Можна – після дощу. А можна – після штучного поливу шляхом дощування. Засікайте годину після поливу або опадів – а потім перевірте, наскільки глибоко в землю проникла волога. І зробіть відповідні висновки:

• на 15 см за годину – ґрунт нормальний;
• менш, ніж на 15 см, — ґрунт потребує структурування;
• більше, ніж на 15 см — у землю потрібно внести органіку.

Проблему з поливом на легкому ґрунті ми пропонуємо вам вирішити, наприклад, за допомогою дволітрової пластикової пляшки. Розжарите шило і проробіть у денці такої пляшки кілька дірочок. Вкопайте пляшку біля грядки так, щоб на поверхні стирчало тільки горло. Наповніть пляшку водою. Протягом десяти днів ця саморобна система поливу постачатиме вологою територію діаметром трохи більше півметра.

Ще один варіант – застосування старого шлангу або труби. У них потрібно зробити отвори, укласти в траншею вздовж грядок, залишивши на поверхні лише один кінець, а другий закупоривши. Після цього в трубу або шланг потрібно набрати воду. Через пророблені вами отвори вода надходитиме до рослин, які на 30 см віддалені від труби з одного та з іншого боку.

Два описані варіанти поливу мають кілька крутих переваг. По-перше, вода не потрапляє у верхній шар ґрунту та не змінює його структуру. По-друге, вона не потрапляє на надземні частини рослин, а отже, на один фактор ризику, завдяки якому можуть розвинутись грибкові недуги, стає менше.

Якщо ґрунт важкий, ваше завдання — не затримати воду, а допомогти рослинам витягти її з ґрунту. Для цього на місці майбутньої грядки або клумби необхідно вирити котлован глибиною півметра і рівно засипати його наполовину гравієм. На гравій встановити кілька обрізків пластикових труб і повернути грунт на місце. Полив на цій ділянці рекомендуємо здійснювати виключно через обрізки труб. Якщо все вийде, вас залишиться лише привітати: щойно на дачі ви своїми власними руками сформували щось схоже на ґрунтові води.

І ще: полоти важкий ґрунт не потрібно. Точніше, так: або проводите прополку і висаджуєте на місця почвопокровники, що звільнилися, або не проводите прополку зовсім. Коли земля залишається голяка, вона віддає все, що в ній є. У тому числі й воду. Подумайте: адже ліси та луки ніхто, крім дощу, не поливає. А рослини на цих територіях все одно буйно зростають. Причина саме у цьому.

Перекопування та добриво глинистої землі та пісковику

Перше, що треба сказати на цю тему: у жодному разі не проводите глибоке перекопування. Цим ви завдаєте землі та рослинам, які будуть у ній зростати, непоправна шкода. Справа в тому, що мікроорганізми, які звикли жити у верхньому шарі, при глибокому перекопуванні опускаються нижче за той рівень, в якому вони живуть. Отже, такі дії здатні кардинально змінити структуру землі.

Що ж до внесення добрив у важкий ґрунт і легкий ґрунт, то ця тема давно набула статусу наріжного каменю. Частина садівників вважають, що користуватися можна лише органікою. Наприклад, деревною золою або гною. Інша частина переконана, що ситуацію допоможуть врятувати мінерали. Третя група дачників та землеробів не має чіткої позиції та використовує і органіку, і мінеральні склади. Істина завжди десь посередині, тому компромісний погляд третьої групи садівників нам ближче. А що ближче вам?