Що легше гуртом?

Є таке гарне слово «гурт», багатогранне воно й багато в нього значень… Якщо не розглядати зоологічні та архітектурні моменти, то найбільш уживане воно в описі життя громади. В залежності від контексту воно може описувати спільноту людей, що з’єднані однією метою, або людей, які просто знаходяться поруч, як протилежність одинакам.

От нібито майже те ж саме, просто поруч чи поруч з якоюсь метою, а яка ж різниця на виході!

Гуртом чи у гурті — це робити щось разом, спільно з іншими людьми, не ізолюючись від спільноти. Майже усі наші прислів’я нагадують про необхідність гуртуватися, поєднувати зусилля для великих та складних справ, а також приємних справ: «Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться», «В гурті робити — як із гори бігти», «Гуртом можна і море загатити», «Гуртом і каша краще їсться» і навіть «В гурті і комар сила» (це ж чіткий натяк на бойових наших комариків!)

Усі українські прислів’я та приказки про згуртованість мені близькі і зрозумілі, окрім однієї, найбільш вживаної «Гуртом і батька легше бити». Отакої… щоразу вона стає в голові поперек течії думок і чомусь викликає роздратування. Дуже люблю свого тата і навіть не уявляю той гурт, який я не розкидаю в різні боки за його спокій та безпеку. У самому дурному сні мені не бачиться таке, щоб хтось у традиційній українській сім’ї міг задумати підняти руку на батька, та ще й цим вихвалятися, тому й це нетипове прислів’я хочеться кудись прибрати подалі з лексикону чи хоча б якось його пояснити собі.

Шукала пояснення довго та прискіпливо, але десь не там, мабуть. Саме миролюбне роз’яснення виглядало цікаво, хоча й притягнуто за вуха, бо побудоване на грі слів. Є ще одне значення слова гурт — ребро монети з особливою насічкою (походить від нім. Gurt — «ремінь»). Це не лише оздоблення монети, а й стародавній захист від фальшивомонетників. Спочатку малюнок на край вручну наносили ті ж майстри, що й карбували монети, а наприкінці XVII століття процес став загальнодержавним і механізованим.

У мережі блукає така дивовижна версія тлумачення прислів’я про нещасного батька: «Монети, які мали нерівні краї, часто підробляли, і їх почали карбувати ідеально круглими за допомогою спеціального обладнання (гурта). Майстрів, які трудилися над цим, називали гуртовиками, а цехи з виготовлення — гуртами. Батьком називали царя — в той час Петра І. Саме його портрет карбували на монетах. Тобто ця фраза про гроші».

Так, припустимо, що саме так усе й було… Хоча ні — з огляду на особистість того «історика», хто таку версію в мережу запустив, давайте спробуємо перевірити факти на загальноісторичну можливість співпадіння.

Засновником традиції суцільного «гуртування» вважають самого Ісаака Ньютона! Ми розповідали про це раніше у цікавій статті «Неприкосновенное золото или настоящий английский детектив». Так, гуртувальні верстати дійсно широко були запроваджені відомим Ньютоном, але придумав верстат не він, а значно менш відомий винахідник з Франції П’єр Блонді (Pierre Blondeau), Ньютон лише почав їх широко застосовувати.

До речі, чомусь зараз замислилася: а що зі зроблено та винайденого нібито геніальним Ілоном Маском насправді є його розробкою? Публічним людям з давніх давен зазвичай приписують набагато більше, ніж вони робили, а багато простих винахідників безвісті зникають в глибокому історичному океані…

Дійсно, на початку XVIII століття цар перейняв європейську технологію виготовлення грошей з обробкою ребра монети гуртувальним верстатом. Проте на цьому можливість збігу вичерпана, бо професії «гуртувальник» не існувало, карбування та биття — дуже різні поняття і чомусь маю сумнів, що сусіднього царя робітники ласкаво кликали Батьком.

Отже, я зайшла у глухий кут, і як би мені не подобалася «виробничо-грошова» версія розшифровки прислів’я, бачу в ній лише горезвісну сову, натягнуту на глобус.

І що робити? Може спробуємо разом розкодувати це прислів’я, щоб воно мене не переслідувало?

Пропоную не шукати історичне підґрунтя, а вигадати своє креативне пояснення. За саму вдалу версію буде від мене чудовий подаруночок.

Гуртом і батька легше бити

В інтернеті можна знайти такий варіант виникнення цієї фрази: «Монети, які мали нерівні краї, часто підробляли, і їх почали карбувати ідеально круглими за допомогою спеціального обладнання — гурта. Майстрів, які трудилися над цим, називали гуртовиками, а цехи з виготовлення — гуртами. Батьком називали царя — в той час Петра І. Саме його портрет карбували на монетах. Тобто ця фраза про гроші».

Але всі знають її як прислів’я, що асоціюється з допомогою, дружнім колективом. Аристотель казав, що людина –– істота соціальна. Вона підсвідомо налаштована на те, щоб жити в суспільстві поряд з іншими, якнайближче до них. Ніхто не заперечить, що колектив — це люди, об’єднані спільною діяльністю, інтересами, метою, проєктом, інакше це безглузде об’єднання. А досягти колективної мети неможливо без плану, можливостей, колег-натхненників і бажання працювати на спільний результат.

Це особливо стосується ефективності проведення державних реформ. А оскільки реформи завжди супроводжуються недовірою, критикою, потрібна постійна якісна й відкрита комунікація між владою і громадянами, а головне — проміжні результати, які б підтверджували правильність обраного курсу.

Наприклад, про успішність реформи з децентралізації свідчать реальні зміни. У моєму населеному пункті, а це селище міського типу, з’являється дедалі більше нових доріг, пішохідних доріжок, зупинок, модернізують школу (внесок освітньої реформи). Відремонтовано спортивну залу в будинку культури, де тренуються дитячі футбольні команди та функціонують інші спортивні секції. В окремому приміщенні — сучасна боксерська зала. Поблизу раніше відремонтованого коштом місцевого підприємства стадіону нещодавно встановлено вуличні тренажери. Усі дитячі майданчики — із сучасними гірками, гойдалками. Почато оновлення внутрішньобудинкових комунікацій.

Так, держава передала на місця більше можливостей, але без відповідального місцевого керівництва, яке вболіває за громаду, а також активних її членів, які невпинно контролюють цільове використання коштів, у цьому питанні ніяк не обійтися.

Додала зручності й медична реформа. Наприклад, завдяки онлайн-сервісу Helsi можна обрати зручний час для візиту до лікаря, а не чекати годинами під кабінетом у величезних чергах, як було раніше. Особливо це ставало нелегким завданням для батьків із хворою дитиною. І сервісом нині без проблем користуються мої односельці-пенсіонери. Не справдилися побоювання й щодо електронних рецептів. Телеканали часто розповідають, що пацієнти позитивно сприйняли нововведення. За даними Міністерства охорони здоров’я, виписано понад 4 мільйони е-рецептів за програмою «Доступні ліки».

Напевно, приживуться й електронні направлення, які мають з’явитися в наступному році. Днями заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк в ефірі одного з телеканалів запевнив, що люди вже сприйняли запроваджені зміни у первинній ланці системи охорони здоров’я (йдеться про медичні амбулаторії), тепер їх цікавлять зміни, заплановані на наступний рік у стаціонарах лікарень та поліклініках, де є спеціалісти.

Щоб реформа проходила прозоро, МОЗ постійно інформує про заплановане.

«Екстрену допомогу безплатно надаватимуть незалежно від того, чи є декларація із сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. Національна служба здоров’я оплачуватиме екстрену меддопомогу і госпіталізацію в разі потреби. Ключ до отримання планової меддопомоги — декларація з лікарем. Щоб послугу оплатила служба, треба: мати електронне направлення від свого сімейного лікаря, терапевта, педіатра або вузькопрофільного лікаря; обрати заклад і лікаря, які подобаються, і служба покриє певний перелік послуг у медзакладі (якщо заклад уклав угоду зі службою, інформація про це буде на її сайті); прийти в призначений час і отримати послугу. Якщо послугу було надано неякісно, лікар вимагав гроші, можна скаржитися службі», — пояснив Павло Ковтонюк.

Аби країна мала якісну та безпечну електронну систему охорони здоров’я для лікарів і пацієнтів, трансформувати її зголосилися провідні ІТ-компанії. У МОЗ акцентують, що електронна система дає змогу справедливо розподіляти кошти, забезпечує чесну оплату медичному закладу й лікареві за медичні послуги для пацієнта, мінімізує можливість маніпуляції даними та корупційні ризики.

«Головне, щоб заплановане й надалі реалізовувати. Адже така система охорони здоров’я добре зарекомендувала себе у світі», — заявив Павло Ковтонюк на всю країну.

Проміжні результати реформ уже є. Хочеться, аби вони завершилися якнайвигідніше для всіх громадян України. Але й вони мають контролювати, чи не забувають люди у владі мислити по-державницькому.