Не нявкають, не гавкають, їдять усе. Репортаж із львівської ферми хробаків

«Це найкращі свійські тварини. Вони не нявкають, не гавкають, не заважають сусідам, від них немає шерсті та алергії, вони не смітять. На корм для них не потрібні кошти», – хвалить львів’янка Тетяна Чучко своїх ідеальних домашніх улюбленців. Їх вона називає пестливо «мої хробачки».

Свою верміферму вона заснувала десять років тому, використавши матеріали, «які можна знайти на кожному смітнику»: ящик, целофановий пакет, мішок. В Америці продаються готові комплекти для верміферми, проте, поки їх довезуть до України, ціна зростає до трьох з половиною тисяч гривень.

Головне, що потрібно для створення верміферми – органічні відходи, які каліфорнійські хробаки переробляють на біогумус. За статистикою пересічна українська родина на рік виносить на смітник близько півтонни органічних відходів. Тетянина, натомість, не викидає їх узагалі.

Коли збереться достатньо органічних відходів, їх обробляють і пересипають ферментованими висівками – так званими бокашами. Завдяки ним висівки не гниють, не пліснявіють і не мають неприємного запаху.

Штучно виведений у Каліфорнії червоний хробак у сотні разів продуктивніший за дощового. Він з’їдає за день стільки, скільки важить сам, і з десяти кілограмів відходів виробляє шість кілограмів біогумусу. Швидкість, із якою хробаки переробляють відходи на біогумус, залежить від температури. Вони теплолюбні, а за від’ємної температури гинуть. Тетяна тримає свою верміферму в підвалі, підливаючи їм води й підсипаючи їжі.

«Ходжу до хробаків двічі-тричі на тиждень, витрачаючи на це п’ятнадцять хвилин. Назбирала відходів – спускаюся до підвалу», – розповідає жінка. Ось як вона годує хробаків:

На біогумусі пані Тетяна вирощує розсаду. Цього року зійшло майже все насіння. Восени жінка сподівається збирати по п’ять-десять кілограмів помідорів з одного куща. «Біогумус економить мої гроші на придбання овочів, тому що я вирощую їх сама», – говорить Тетяна Чучко. Це не лише добриво: біогумус – це гранули, які забезпечують ґрунтові повітря й вологу. Аби земля була родючою, її достатньо перемішувати з біогумусом у пропорції двадцять до одного раз на чотири роки.

Щоб пропагувати свій метод, Тетяна заснувала Клуб органічного землеробства. Люди, котрі приходять на її лекції, часто просять поділитися хробаками. Серед тих, хто отримав стартову порцію хробаків від Тетяни, була й засновниця спільноти «Львівський хробороб» Ірина Миронова.

«Всі, хто стикається з верміфермерством, із часом розуміють, наскільки це чудова річ. Але до хробаків потрібно звикнути, зрозуміти їх. Треба визначити оптимальну кількість їжі й вологи, якої вони потребують», – розповідає Тетяна.

Каліфорнійські хробаки їдять усе, навіть м’який папір. Макулатурі, яка їм не по зубах, Тетяна теж знаходить застосування – наприклад, газетами й крейдованим папером накриває грядки, щоб не проростали бур’яни, а клаптики перемішує з ґрунтом, адже целюлоза добре утримує вологу та швидко розкладається.

«У нас прибутки намагаються вимірювати в грошах, але мало хто звертає увагу на те, що економія – це теж прибуток. Верміфермерство зменшує витрати на вивіз сміття. Тільки наш під’їзд платить за вивезення відходів 860 гривень на місяць», – коментує Тетяна. Вона сподівається, що верміфермерство у Львові розвинеться у масштабний рух. Нещодавно до Клубу органічного землеробства звернулись кілька сімей, які хочуть створити велику верміферму на горищі свого під’їзду.

Тетяна розповідає, що спілкування з хробаками на енергетичному рівні можна прирівняти до контакту з дельфінами: вірить, що вони заряджають її добрим настроєм та позитивними емоціями.

«Хробак має п’ять сердець. І я завжди кажу: якщо ви любите їх, то вони люблять вас у п’ять разів більше», – зі щирою усмішкою розповідає жінка.

Олеся Біда, Влад Крилевський

ЩО їдять черви? – Посібник з годування

Зазвичай ми називаємо дощових черв’яків різними тваринами, які насправді не належать до цієї групи черв’яків. Черви є частиною списку найвідоміших повзучих тварин, вони відповідають типу Annelid, зокрема підкласу Oligochaetes і сімейству Lumbricidae, в межах яких існує кілька видів. Ці беззахисні тварини відіграють фундаментальну роль у ґрунтах екосистем, оскільки, харчуючись органічними речовинами, що розкладаються, вони збагачують субстрат продуктом свого травлення. З іншого боку, при переміщенні у глибокі ділянки ґрунту вони провітрюють і видаляють його, що, безперечно, сприяє їх родючості з постійним переміщенням поживних речовин. Дощові черв’яки настільки важливі, що їх відомий філософ Аристотель назвав «кишечником ґрунту», а також їх вивчав учений Чарльз Дарвін. Сьогодні їх часто називають ґрунтовими архітекторами за їх великий внесок як у природу, так і на ділянки посадки.

Незважаючи на вищесказане, хробаки не можуть нічого споживати, тому ми пропонуємо вам продовжити читати цю статтю Better-Pets.net, щоб ви знали що їдять хробаки.

Харчування дощових черв’яків

Як ми вже згадували, хробаки є споживачами органічний матеріал, переважно розкладаються. У цьому сенсі вони дуже ефективні при пожиранні різних видів їжі або на природі, або в обладнаних для них місцях.

Як цікавий факт про годування черв’яків можна сказати, що ці тварини здатні поховати їхню їжу. Наприклад, коли черви їдять рослини або їх частини, такі як листя, їм вдається утримувати їх за найтоншу ділянку і нести з собою до внутрішніх галерей, які вони побудували під землею. Тепер, що саме їдять дощові черв’яки?

Ось список продукти, які можуть їсти глисти:

• Плоди (оболонки та м’якоть).
• Овочі (сирі або варені).
• Варені овочі).
• Щітка для кави.
• Використовувані пакетики чаю (без етикеток або синтетичних матеріалів, тільки всередині).
• Подрібнена яєчна шкаралупа.
• Залишки їжі (це може бути в процесі розкладання, але продукти, які не слід вживати, слід перевірити).
• Листя рослин (не містять інсектицидів).
• Шматки паперу, картону або пробки (за необхідності, які не містять барвників або синтетичних матеріалів).
• Зола та тирса (не містять хімічних речовин).

Ці продукти можна вживати як у дикій природі, так і в неволі.

Чим годувати глистів?

У ґрунтах, наявних у природі, хробаки споживають велику різноманітність органічних речовин з цих місць, однак і форма харчування, і умови навколишнього середовища важливі для їх правильного розвитку та ефективного сприяння його природному заплідненню.

Існує величезна різноманітність дощових черв’яків, два з яких найбільш відомі Lumbricus terrestris (звичайний дощовий черв’як) і Eisenia foetida (Каліфорнійський червоний черв’як), які зазвичай використовуються для виробництва родючого компосту. Якщо ви вирішили мати вдома черв’яків, щоб отримати корисні органічні речовини для своїх рослин, наприклад каліфорнійських черв’яків, вам може бути цікаво, як їх годувати. Отже, дізнавшись, що їдять каліфорнійські хробаки та взагалі дощові черв’яки, ось деякі важливі аспекти, які слід враховувати при їх годуванні:

• Годуйте тільки ті продукти, які рекомендовані для цих тварин.
• Перевірте, чи є їжа кімнатна температура.
• Нарізати невеликими шматочками до кожного з продуктів не додайте їх великими або цілими порціями.
• Переконайтеся, що це їжа розкидані по всьому простору де черви.
• Не ховайте їжу не видаляйте їх, глисти про це подбають.
• Пам’ятайте, що завжди перевіряйте кількість їжі, видимої на поверхні, щоб, коли вони скоро закінчаться, додати ще раз.

Скільки їсть хробак?

Ми можемо сказати, що, хоча хробаки витрачають час, щоб споживати наявну їжу, вони ненажерливі, оскільки можуть з’їдати велику кількість речовини. У цьому сенсі, черв’як здатний з’їсти власну вагу за 24 години.

За оцінками, на полі площею близько 4 тисяч квадратних метрів за достатньої присутності дощових черв’яків через його травну систему за рік може пройти більше 10 тонн землі. Давайте мати на увазі, що при споживанні їжі вони також містять землю, змішану з нею.

Трохи більше 50% їжі, що проходить через систему травлення черв’яків, стане компостом, який буде містити азотисті продукти метаболізму цих тварин, крім того, такі елементи, як калій і фосфор, пройдуть на поверхню ґрунту , сприяючи збагаченому матеріалу, який утворюється. З цієї причини не дивно, що люди, які мають достатньо землі, цінують життя з цими тваринами і зацікавлені в годуванні черв’яків, щоб гарантувати це і таким чином отримати природне добриво.

Заборонені продукти від глистів

Дослідження показали, що не всі продукти можна давати глистам, насправді, деяким типам продуктів харчування рівень їх розмноження та зростання може бути порушений. Крім того, деякі продукти харчування змінюють хімічний склад ґрунту, спричиняючи шкідливі наслідки для глистів.

Хоча в природі вони можуть споживати залишки тварин, що розкладаються, у місцях, які підготовлені для цих тварин, краще не включати цей вид їжі, оскільки її присутність може привабити інших тварин, таких як комахи, які змінюють умови побудованого середовища . Існують також інші види продуктів, які можуть негативно змінити простір, де розвиваються глисти.

Давайте пізнаємо заборонені продукти, якщо у вас є глисти:

• Масла та жири.
• Цитрусові (апельсин, ананас, помідор).
• Цибуля.
• Кістки і шипи.
• Шматки деревини.
• Насіння
• Залишки рослин з дуже жорсткими листям або корою.
• Солоні продукти.
• Продукти з оцтом.
• Синтетичні матеріали (пластмаси).

Черви – абсолютно нешкідливі і спокійні тварини, які, розміщені у просторі з належними умовами та відповідною їжею, принесуть лише користь. Ці тварини реагують на різні подразники, наприклад, вони відчувають кроки на землі, що змушує їх швидко ховатися, якщо вони знаходяться близько до поверхні. В даний час вони зберігають певні характеристики своїх попередників водного походження, тому вологість є для них фундаментальним аспектом.

Якщо ви хочете прочитати більше статей, подібних до Що їдять хробаки?, ми рекомендуємо вам увійти в наш розділ про збалансовану дієту.

• Durán, L. та Henríquez, C. (2009). Зростання та розмноження червоного хробака (Eisenia foetida) у п’яти органічних субстратах. Коста-Ріканська агрономія 33 (2): 275-281. Доступно за адресою: http://www.mag.go.cr/rev_agr/v33n02_275.pdf
• Хікман К., Робертс Л., Парсон А. (2000). Комплексні принципи зоології. Інтерамерікана McGraw Hill: Іспанія.