7 речей, які роблять успішні люди в перші три місяці роботи

Щодня тисячі людей беруться за нову роботу. Всі вони хвилюються та нервують.

Work.ua вивчив досвід успішних кар’єристів, аби зрозуміти, що слід робити та як поводитись в перші місяці на новому місці, щоб домогтися гарних результатів. Ділимося з вами тим, що з’ясували.

Проаналізуйте свої початкові плани

Обміркуйте всі цілі, які ви перед собою поставили, коли влаштовувалися на роботу. Згадайте, чим ви змогли «продати» себе на співбесіді, і продемонструйте, що ви збираєтеся виконати все, що обіцяли. Вивчіть, як змінилися ваші плани, і визначте, як можна оптимізувати свою роботу, щоб виконувати більше та рухатися до своїх цілей.

Продемонструйте свої здібності

Не намагайтеся відразу ж переконати роботодавця, що, найнявши вас, він не помилився. Візьміться за нескладне завдання або невелике вдосконалення, реалізація яких в найближчі кілька тижнів стане досить легкою перемогою і принесе успіх. Це дозволить колегам переконатися в ваших здібностях, а вам — зміцнити впевненість у собі. Крім того, ви виграєте додатковий час для вирішення більш складних проблем та завдань.

Влийтеся в команду

Три місяці — достатній термін для того, щоб вивчити нове оточення та показати колегам, який внесок ви можете зробити в загальну справу. Беріть участь у всіх нарадах та обговореннях з першого тижня. Визначте, які навички зможуть зробити вас цінним командним гравцем.

Невпинно знайомтеся

Ваш успіх в чималому залежить від налагодження взаємовідносин в організації. Тож необхідно встановити баланс між отриманням додаткових завдань та гарними відносинами з колегами.

Основну увагу слід приділити, звичайно, взаємодії з командою і безпосереднім начальником, але не ігноруйте контакти і зв’язки на інших рівнях організації. Не забувайте: взаємини вимагають терпіння й часу. Не відмовляйтеся від участі в громадських заходах. Це дозволить вам краще пізнати людей в організації, а колегам — вас.

Домовтеся про зворотний зв’язок та аналізуйте успіхи

Реальну допомогу в адаптації до нової роботу надасть частий та регулярний зворотній зв’язок з безпосереднім керівником та колегами.

Запитайте їх про враження від вашої роботи, спробуйте домовитися про періодичні зустрічах для обговорення ваших успіхів. Виділіть час для оцінки своїх досягнень та планування першочергових завдань.

Дивіться на речі ширше

Подивіться на свою роботу з точки зору організації та оцініть, наскільки точно завдання вашого відділу або проекту співвідносяться із загальними планами та цілями. Розмовляйте з колегами, щоб бути в курсі того, що і як вони роблять.

Зробіть все, щоб бути в курсі новин галузі, в якій працюєте: розмовляйте з компетентними людьми як всередині фірми, так і поза нею, читайте відомчі газети, відвідуйте тематичні веб-портали, підпишіться на розсилку потрібних онлайн-новин, вступайте до відповідних онлайн-спільнот.

Потурбуйтеся про себе

Початок нової роботи — стресова ситуація. Адаптація до чужих людей та незнайомого оточення дуже стомлює. Поки ви повністю не ввійдете в робочу роль, не забудьте виділяти час для занять по зміцненню фізичного і духовного здоров’я.

Прагнення старанно працювати та справити враження зрозуміло, але не дозволяйте собі працювати цілодобово.

Там, де від вас не чекають подвигів, дійте в звичному ритмі. Добре харчуйтеся та знаходьте час для відпочинку.

І коротко про те, чого успішні люди НЕ роблять

• Не пліткують. Перемивання кісточок — заняття негідне. А для нового співробітника — просто неприпустиме.
• Не розмовляють на особисті теми по мобільному, а тим більше по службовому телефону. В крайньому випадку слід вийти з робочого приміщення.
• Не запізнюються. Пам’ятаємо, точність — ввічливість королів!
• Не засиджуються допізна. Вечірні посиденьки, швидше за все, означають, що ви не можете правильно розпланувати свій робочий день або намагаєтеся вислужитися перед начальством. Ні те, ні інше вам не зарахується. Звичайно, бігти стрімголов, як тільки стрілки досягли шести вечора теж не варто. Дотримуйтеся балансу.

Пам’ятайте, будь-яка організація — це дуже складний механізм. І стати його повноцінним гвинтиком ви зможете тільки через кілька місяців. Сподіваємося, ці поради допоможуть вам провести ці місяці без зайвих нервів!

Дякуємо за натхнення: Вusiness Insider

Читайте також

19 comments

Игорь Кукшин 11.12.2018, 17:04

Анжела Топчий 12.12.2018, 23:49

Если я “по-жизни’ опаздываю, ещё с детского сада, вовсе не означает, что я – плохой работник. Кстати, мой руководитель по диплому в киевском университете Шевченко, ответил на моё извинение за опозданиена консультацию на 15 минут так, (привожу дословно): “для девушки 15 минут не считается опозданием”. Но, конечно, я согласна, что на новом месте работы надо постараться не опаздывать хотя бы в первый месяц работы.

Игорь Кукшин 13.12.2018, 09:23

читайте правила этикета – допускается опоздание в 5 минут

Владимир Ефремов 11.12.2018, 17:11

И не всегда работодатель оправдывает ожидания нового сотрудника.Испытательный срок – для обеих сторон.

Виталий Кириленко 11.12.2018, 19:24

Как говорил один персонаж фильма: если меня выберут президентом, первые две недели воровать вобще не буду.

Ольга Курпіта 11.12.2018, 22:47

Виталий Осецький 11.12.2018, 22:58

Елена Яценко 11.12.2018, 23:30

Это уж точно.Сначала оформили, а потом только пересаживают с места на место.

Володимир Моносюк 12.12.2018, 09:40

“Не засиджуються допізна. Вечірні посиденьки, швидше за все, означають, що ви не можете правильно розпланувати свій робочий день або намагаєтеся вислужитися перед начальством. Ні те, ні інше вам не зарахується. Звичайно, бігти стрімголов, як тільки стрілки досягли шести вечора теж не варто. Дотримуйтеся балансу.” СМЕШНО. Как говорил бандит из Холодного лета 53-го: “Шаг влево-вправо считается побегом, прыжок на месте – провокация”.

Сергей Радкевич 14.12.2018, 08:02

А што на самой справе азначаюць гэтыя парады? Давайце разгледзім кожны з іх:
1. “Проаналізуйте свої початкові плани” – і вы зразумееце ў якую клоаку вы патрапілі.
2. “Продемонструйте свої здібності” – пакажыце працадаўцу, што вы гатовыя выконваць любую працу (і сваю, і чужую).
3. “Влийтеся в команду” – ўвайдзіце ў каманду такіх жа рабоў.
4. “Невпинно знайомтеся” – пастаянна знаёмцеся, бо вы ж прыйшлі не працаваць, а шукаць сабе пару праз гэты клуб знаёмстваў.
5. “Домовтеся про зворотний зв’язок та аналізуйте успіхи” – вядома, будзьце на сувязі пастаянна, нават у адпачынак, у выхадныя і святочныя дні.
6. “Дивіться на речі ширше” – пачынайце даведвацца інфармацыi пра свайго працадаўцы менавіта ПАСЛЯ пачатку працы на гэтага працадаўцы.
7. “Потурбуйтеся про себе” – на вядома трэба працоўны час надаваць на заняткі фізічным спортам . а таксама абавязкова хадзіць у царкву (як жа без гэтага).

“Прагнення старанно працювати та справити враження зрозуміло, але не дозволяйте собі працювати цілодобово.”

працуйце не кругласутачна, а ўсяго толькі па 10-12 гадзін у суткі. А таксама заставайцеся пасля працы, каб дарабіць чужую працу за тых, каму вы пагадзіліся дапамагчы. Бо вы ж адна каманда, ага?

“І коротко про те, чого успішні люди НЕ роблять

Не пліткують. Перемивання кісточок — заняття негідне. А для нового співробітника — просто неприпустиме.
Не розмовляють на особисті теми по мобільному, а тим більше по службовому телефону. В крайньому випадку слід вийти з робочого приміщення.
Не запізнюються. Пам’ятаємо, точність — ввічливість королів!
Не засиджуються допізна. Вечірні посиденьки, швидше за все, означають, що ви не можете правильно розпланувати свій робочий день або намагаєтеся вислужитися перед начальством. Ні те, ні інше вам не зарахується. Звичайно, бігти стрімголов, як тільки стрілки досягли шести вечора теж не варто. Дотримуйтеся балансу.

”
Калі хто-то на працоўным месцы пляткарыць / пастаянна размаўляе па мабільным / спазняецца / сядзіць дапазна, то працадаўца – ідыёт (раз узяў такіх работнікаў).

Роботи вже вбивають людей. Чому закони робототехніки Азімова не працюють

У 1942 році Айзек Азімов вперше сформулював три закони робототехніки у науковій фантастиці, за яким робот не може своїми діями або бездіяльністю заподіяти шкоду людині. 81 рік потому роботи стали частиною нашої реальності і вже вбивають людей. Нещодавно у промисловому центрі розподілу сільськогосподарської продукції у Південній Кореї промисловий робот вбив працівника, який перевіряв його датчики. І це далеко не перший випадок в історії.

Liga.Tech розповідає, чому це відбувається та як мають працювати правила роботехніки в ідеалі.

Як працюють закони робототехніки Азімова

Три закони робототехніки — обов’язкові правила поведінки для роботів, які письменник Айзек Азімов описав у своєму оповіданні “Я, робот”, яке вийшло 1941 року. Власне, термін “робототехніка” теж належить йому.

Обкладинка книги Азімова 1958 року

Ці три закони звучали так:

• Робот не може нашкодити людині або через свою бездіяльність допустити, щоб людині було завдано шкоди.
• Робот мусить підкорятися наказам людини, коли ці накази не суперечать Першому закону.
• Робот повинен дбати про свою безпеку доти, поки це не суперечить Першому і Другому законам.

Попри те, що ці закони – вигадка, згодом вони стали частиною наукових дискусій. Вчені з Техаського університету спробували уточнити та переписати ці закони.

За версією Азімова, перший закон передбачає, що люди самі конструюють роботів. Другий допускає обмежену здатність роботів розуміти накази людей і реагувати на набір команд від певних осіб. Останній закон найбільш комплексний. Роботи повинні мати незалежність, щоб вміти діяти в реальній ситуації — приймати рішення для захисту себе, але також повинні вміти передавати управління людям, коли це відповідає моменту, тобто проявляти гнучкість.

Водночас Королівське товариство та Британська академія кілька років тому виступили з пропозицією скоротити ці три закони до одного: “Поліпшувати добробут людини”. На їхню думку, принципи Азімова також в ньому закладені.

Крім того, вчені закликали пильнувати за тим, щоб машини служили людям, а не прагнули підпорядкувати їх собі. Водночас роботи з “позитронним мозком”, свідомістю та вбудованими трьома законами все ще залишаються фантастикою.

Перша у світі людина, вбита роботом

З 1992-го до 2017 року лише в США роботи спричинили смерть 41 людини на робочому місці. Ймовірно, ця цифра неповна, якщо взяти до уваги інші побічні ефекти від автоматизації.

Однак перші подібні випадки були зафіксовані ще у 1980-ті та навіть наприкінці 1970-х. 25 січня 1979 року 25-річний Роберт Вільямс співробітник Ford Motor Company у штаті Мічиган став жертвою індустріального робота, який функціонував на цьому підприємстві. Він вважається першим у світі робітником, вбитим роботом.

Вільямс працював оператором п’ятиповерхової системи для доставляння відлитих деталей. У її складі були візки на гумових колесах, оснащені механічними маніпуляторами для переміщення деталей на полиці та з них. За однією з версій, робот помилково зчитав показники деталей, через що зупинився або просто почав робити це недостатньо швидко.

Робітника попросили піднятися на стелаж, щоб дістати деталі вручну. І в цей момент один з візків вдарив чоловіка в спину і розчавив.

За подібних обставин помер і працівник Kawasaki Heavy Industries Кендзі Урада. Цей випадок описується у книзі “Коли роботи вбивають: штучний інтелект згідно з кримінальним правом”.

Урада загинув під час перевірки робота: чоловік намагався вимкнути живлення машини, але випадково його запустив.

Робот притиснув його до сусідньої машини: та чи то розчавив, чи то вдарив промисловим ножем у спину. Інші працівники не змогли зупинити машину, оскільки вони не були знайомі з її роботою.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Розслідування дійшло висновку, що працівники недостатньо підготовлені до роботи з машинами, а машини важко регулювати. Робот був видалений із заводу, а навколо двох інших роботів там звели огородження.

Ці приклади змальовують тільки інциденти, до яких причетні небойові роботи. Мало хто замислюється, що більшість сучасної зброї вже є роботизованою. Вона вибирає цілі, повертається на позиції та очікує, поки людина “натисне на курок”.

Проте час від часу подібна зброя починає стріляти сама собою. Так, роботизована зенітна гармата вбила дев’ятьох південноафриканських солдатів і поранила 14 у 2007 році, коли через збій програмного забезпечення машина почала шалено розгойдуватися та випустила десятки смертоносних снарядів менш ніж за секунду.

Як штучний інтелект збільшує загрозу роботів

Сучасні напрацювання у сфері штучного інтелекту значно збільшують потенційну загрозу роботів. На вулицях світових мегаполісів з’являються безпілотні таксі, а, наприклад, поліція залучає робособак. Цього достатньо для розуміння, що сучасні роботи виходять далеко за межі складів та підприємств. Водночас безпека їх використання не до кінця врегульована.

Мешканці Сан-Франциско, де нещодавно запрацювало безпілотне таксі, скаржаться на те, що ці машини створюють небезпечні ситуації на дорогах. Зокрема ці таксі не встигають швидко відреагувати на необхідність пропустити швидку допомогу. Через це нещодавно сервіс звинуватили у смерті людини, хоча пряму провину так і не вдалося довести.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Помилки минулого мали б стимулювати людство передбачати можливі наслідки великих катастроф. Однією з найбільших техногенних катастроф минулого століття став вибух на взуттєвій фабриці Гровера, через який загинуло 58 осіб. Це змусило ухвалити правила, які регулюють безпечну роботу парових котлів. Так само пожежа на фабриці Triangle Shirtwaist у 1911 році – тоді загинуло 116 людей – призвела до введення правил щодо спринклерних систем і аварійних виходів.

Цього разу у людства є шанс уникнути трагедії, встановивши обмеження, поки смертельні інциденти з роботами не набули більшого масштабу.

ХТО ВИГОТОВЛЯЄ НАЙКРАЩІ НОЖІ НА ЗАМОВЛЕННЯ?

Бажаєте, щоб ви зробили ніж на замовлення? Або вам хочеться досліджувати ремесла якогось видатного виробники ножів на замовлення? Ви коли-небудь бачили або тримали в руках такий гарний ніж на замовлення, що одразу відчували, хто його зробив?

NOBLIE Collectibles команда присвятила деякий час складанню списку 30 найвидатніших виробників ножів, які сформували світ ножі на замовлення.

Пиятика Варенський

Йому пощастило жити в чудовій країні полювання та риболовлі, а також тому, хто любить працювати своїми руками, у 1966 році він почав виготовляти мисливські ножі як хобі. Після тонкого налаштування своїх навичок у спеціалізованій майстерні Харві Дрейпера, одного з перших у світі виробників ножів на замовлення, Бастер почав виготовляти ножі повний робочий день. Більшість його постановок були художні ножі високого класу, багато прикрашених його власними гравюрами та золотою інкрустацією. У 1973 році Бастер приєднався до Гільдії ножарів, де пізніше був директором, віце-президентом і президентом.

Говард Хитчмоу

Пітерборо (NH), США

— почав Говард виготовлення ножів в 1960-х роках. Він вважає, що ніж має гарний вигляд як відкритий, так і закритий, тому він приділяє особливу увагу дизайну, найскладнішій частині процесу. Howard приділяє багато уваги вибору відповідних матеріалів для ручки, леза та інших частин, щоб зробити кожен ніж візуально приємним. Усі складні ножі Howard’s Lockback і Linerlock збираються за допомогою гвинтів, що дозволяє регулювати їх і забезпечує плавність і точність роботи ножа.

Джо Szilaski

Пайн-Плейнс (Нью-Йорк), США

Джо почав вивчати металообробку в 1963 році як учень коваля, виготовляючи ножі та тесаки. Він працював залізоробом, старшим майстром у художньо-ливарному цеху та в інших металообробних професіях. Джо спеціалізується на унікальних художніх дизайнах із різьбленою слоновою кісткою, дамаською сталлю та перлами. Його леза, включно з яструбами, не вішалки для стін, а цілком функціональні, ідеально загартовані шматки. Джо має звання майстра кузня в Американському товаристві ковалів, є членом Гільдії ножарів із правом голосу та польовим редактором журналу BLADE.

Де- ріжок

Кейптаун, Південна Африка

Дес почав виготовляти ножі ще школярем і створив свій перший якісний ніж у 1970 році. У 1990 році Дес почав відвідувати міжнародні виставки ножів і неодноразово отримував нагороди за свої розробки та якість своєї роботи в Південній Африці та за кордоном. У 2004 році він вирішив наслідувати свою пристрасть, ставши штатним виробником ножів на замовлення. Головна увага Деса — складні художні ножі.

Оуен дерево

Арвада (Колорадо), США

Оуен виріс в Африці і проводив більшу частину часу на свіжому повітрі в чагарниках. У дитинстві він завжди мав при собі кишеньковий ніж. Owen виготовив свій перший ніж у 1979 році. Коли дамаську сталь було знову винайдено для сучасного ножа, Оуен одразу був зачарований її потенціалом у виготовленні ножів і почав кувати свою власну зварну сталь. Основну увагу Оуен зосередив на складних ножах, але він також із задоволенням виготовляв кинджали. Член-засновник і голова Гільдії ножарів Південної Африки протягом багатьох років, Оуен також брав участь у виставках і отримував нагороди в США та Європі.

Вольфганг Loerchner

Онтаріо, Канада

Вольфганг створив свої перші ножі в 1984 році. Використовуючи десятки напильників будь-якої конфігурації, багато наждачного паперу та мастила для ліктів, а також кілька інших інструментів, він почав ліпити художні ножі зі сталевого прутка. Хоча використання ним кількох електроінструментів обмежує кількість ножів, які він може створити в будь-який момент часу, це також усуває будь-які обмеження щодо конструкції його складних кинджалів, папок і прямих ножів. Особливе захоплення викликають у нього кинджали, оскільки їх симетрія та розміри дозволяють безмежні можливості ліній і композиції. Також Вольфганг приділив велику увагу створенню папок-замків незвичайного дизайну. Вольфганг співпрацював над кількома ножами з деякими з найвидатніших художників, які займаються цим ремеслом.

Берті Рітвельд

Магалісбург, Південна Африка

Берті виготовляє ножі у своїй майстерні з 1980 року. Берті захоплений одноосібним авторством і виражає свої художні таланти в багатьох аспектах своїх художніх ножів, від саморобного Дамаску з Драконьої шкіри до обробки каменем для рукояток і інкрустації золотом. Його добре обладнана майстерня наповнена всілякими машинами, кожна з яких має певне завдання. Але основна робота виконується вручну. Берті дуже прискіпливо ставиться до деталей і може годинами розробляти, а потім вибирати відповідні матеріали для проекту.

Чад Кеннеді

Холлідей (Техас), США

Ковані у вогні чемпіон Чад Кеннеді — майстер із Холідея, штат Техас, власник ножів Чада Кеннеді. Куючи свій власний Дамаск, він створює з ножів унікальні витвори мистецтва в різноманітних стилях, від мисливських ножів до тесаків і сокир. У червні 2021 року Чад отримав від Американського товариства майстрів клинків печатку «Підмайстри», що є ще одним доказом його майстерності.

Стан Уїлсон

Клірвотер (Флорида), США

Стен завжди любив інструменти та виготовляв ручні роботи. Свій перший ніж він зробив із зібраних матеріалів. У 1999 році Стен відвідав шоу Гільдії ножарів, яке змінило його життя. Стен вирішив, що, будучи ножарем, він робитиме кожен ніж кращим за попередній. Стен починав із фіксованих лез, а отримавши навички, перейшов до папок, а потім до авто. Останнім часом він почав створювати папки з усіма прихованими гвинтами. Стен досі відданий вірі, що він зробить кожен ніж кращим, ніж той, який він зробив раніше.

Аріель Салаверія

Аріель виготовив свій перший ніж, коли йому було 12 років, і пізніше отримав досвід роботи в електричних установках і майстернях художнього ковальства. Після кількох років роботи на неповний робочий день у 2002 році Аріель став штатним майстром ножів. Аріель використовує свій невеликий цех для індивідуального виготовлення своїх ножів, кожен із яких повністю виготовлений вручну. Орієнтуючись на дамаську сталь, Аріель часто поєднує різні металеві елементи у своїх лезах. Він постійно розширює горизонти, випробовує нові способи і техніки, що робить кожен його ніж унікальним і дивовижним.

Джонні Стаут

Нью-Браунфелс (Техас), США

Джонні став штатним виробником ножів у 1992 році. Більшість його реліквій якісних ножів доступні в моделях для правої та лівої рук. Джонні вперше познайомився з ножами ручної роботи в 1983 році під час відвідування магазину Джима Мура в Техасі, де він зробив свій перший ніж. Він все ще пропонує модель – High Country Classic Hunter – як один зі своїх стандартних дизайнів. Сьогодні Johnny пропонує різноманітні складні ножі з різними фіксуючими пристроями, а також моделі з ковзаючим шарніром.

Рікардо Вілар

Рікардо почав виготовляти ножі в 1988 році. Спочатку він робив свої ножі шляхом видалення заготівлі, але перейшов на ручне кування в 2001 році під впливом вчень Джеррі Фіска на майстерні, яка стала головною подією в бразильській ножовій промисловості. Ножарі з усієї Бразилії, які відвідували майстерню Фіска, заснували Товариство бразильських ножарів, і Рікардо було обрано його президентом у 2003 році. Рікардо відомий як один із найвидатніших бразильських ножарів і регулярно відвідує міжнародні виставки.

Стефан Штайгервальд

Штефан почав виготовляти ножі в 1989 році. Його уподобання були викликані його досвідом точної механіки та ентузіазмом до спорту на відкритому повітрі. У той час ще не було книжок чи посібників, тож Стефан навчився деяких прийомів і прийомів від інших виробників у своєму регіоні. У 1999 році Штефан приєднався до Німецької гільдії ножарів, а в 2001 році став штатним майстром. Його перша книга про матеріали для ножів і трюки виготовлення ножів була надрукована в 2005 році. Більшість виготовлених на замовлення ножів Стефана орієнтовані на дизайн: зубці та оптичні елементи з природи перетворюють його ножі на біомеханоїди та справжні предмети колекціонування.

Dusty Мултон

Лоудон (Теннесі), США

Дасті виріс у невеликій спільноті скотарів, полюючи, ловлячи рибу та працюючи на ранчо, піддаючись природному контакту з ножами. Він почав створювати ножі в 1991 році, будучи повністю самоучкою в створенні ножів гравірування. Дасті постійно навчається та розвивається, виготовляючи до 60 ножів та піхов на рік. Дасті регулярно відвідує виставки ножів і отримав 26 нагород на виставках ножів.

Хідетоші Накаяма

Хідетосі почав виготовляти традиційні ножі в 1990 році, у віці 19 років, під керівництвом видатного японського майстра Нобуюкі Уекама. У 22 роки він почав вивчати традиційне японське мистецтво різьблення під назвою нецке. У 2000 році Хідетоші почав створювати художні ножі у власному стилі, поєднуючи ножоробство та своє мистецтво нецке. Він розглядає художній ніж як предмет мистецтва, нарівні з ручною роботою нецке. Хідетоші є постійним учасником виставок і показів і отримав кілька нагород як в Японії, так і за кордоном.

Добродушна жарт коваль

Френчтаун (MT), США

Джош почав виготовляти ножі в 11 років. У 15 років він здобув кваліфікацію Journeyman Smith, а в 2000 році, у віці 19 років, став наймолодшою ​​людиною, яка коли-небудь отримала рейтинг Майстра Сміта в Американському товаристві ковалів. Джошу подобається виготовлення мозаїки Дамаск, папки лайнер лок, автоматика, боуї та бійці. Джош приділяє більше уваги мисливським ножам, оскільки раніше помічав величезний брак якості мисливські ножі доступні на ринку для серйозних мисливців. Його пристрасть до полювання та знання лез об’єдналися, щоб створити одну з найкращих компаній з виробництва ножів у країні.

Білл Виноградний

Метуен (Массачусетс), США

Білл почав виготовляти ножі в 2003 році. Білл завжди захоплювався ножами. Він досі пишається тим, що він ножар, здатний виготовити чудовий ніж. Досвід Білла отримав завдяки читанню книг, Інтернету та цінним порадам одних із найкращих виробників ножів у світі. Сьогодні Білл виготовляє складні ножі на замовлення, ботинки, мисливські ножі та кухонні ножі власного дизайну. Він ретельно виготовляє кожен ніж вручну, використовуючи натуральні матеріали ручки, такі як кістка, слонова кістка та перли, і іноді використовує різні породи деревини і копиці.

Майкл Вагіно

Візалія (Каліфорнія), США

Майкл познайомився з виготовленням ножів на курсі кування в 1995 році та отримав звання майстра кузня у 2003 році. Майкл зосереджується на складних ножах, але він також виготовляє фіксовані леза. Ніж Боуї є його улюбленим стилем через його простоту. Майкл вважає, що важче добре виготовити простий ніж, оскільки бракує деталей; будь-який дефект буде добре видно. Йому подобається ділитися своїм досвідом виготовлення з іншими, і, маючи ступінь художньої освіти, він викладає у своїй майстерні та в Школі вогняних мистецтв в Ексетері, Каліфорнія.

Майкл A. Шини

Вікенбург (Арізона), США

Після служби у В’єтнамі в 1968 році Майкл отримав університетський диплом з мистецтва і повернувся додому ветераном-інвалідом. Він захопився виготовленням, відвідавши шоу ножів. Майкл спеціалізується на папках, мисливських ножах і ножах для виживання. Він використовує натуральні матеріали для ручок і прагне використовувати найкращі доступні матеріали. Майкл стверджує, що він багато чого отримав від багатьох виробників, яких він зустрічав і які ділилися з ним своїми знаннями. Він прагне розширити свої знання з металургії та створювати найякісніші ножі.

Ніко Пельцер

Vryheid, Південна Африка

Ніко зробив свій перший ніж як шкільний проект у віці 14 років. Скромний початок став початком пристрасті до ножів і ножового мистецтва, яка тривала життя. Любов Ніко до виготовлення ножів змусила його перейти від простого виготовлення ножів із фіксованим лезом до виготовлення папок і кування його власна дамаська сталь. Ніко дотримується високих стандартів досконалості і не дозволить жодному ножу покинути свою майстерню, доки він не буде ним задоволений на 100%. Ніко виготовляє здебільшого папки з екзотичних матеріалів, але також із задоволенням виготовляє кинджали та ножі з фіксованим лезом.

Франческо Пачі

Завжди любитель природи та відпочинку на природі, Франческо зацікавився виготовленням ножів на замовлення в 1991 році і почав виготовляти ножі повністю самоучкою. У 1995 році, після поїздки до США та проведення кількох днів із майстром Стівом Джонсоном, Франческо вирішив повністю присвятити себе виготовленню. Його основна діяльність привела його до посади президента Італійської корпорації ножарів і членства в Американській гільдії ножарів і Німецькій гільдії ножарів.

Стівен Ольшевський

Ковентрі (Род-Айленд), США

Стівен завжди любив спортивні пригоди, природу та полювання. Це неминуче передбачало використання ножів: Стівен кидав їх і використовував для різьблення та стругання. Стівен захопився ножами ручної роботи й почав виготовляти мисливські ножі, а незабаром перейшов на локбеки. Досвід Стівена в мистецтві та його більш ніж 30-річна кар’єра у скульптурі привели до того, що він розробив власний стиль художніх ножів із різьбленням і орнаментами. Стівен виготовляє локбеки, підкладні замки та автоматику, використовуючи дорогоцінні метали, Дамаська сталь, викопні слонова кістка та перли.

Стівен Вандерколф

Стів почав створювати ножі в 1998 році. Те, що почалося як спроба створити саморобний набір метальних ножів, швидко перетворилося на пристрасне хобі на все життя. У 2005 році Стів отримав нагороду Best of Show Art Knife на щорічній весняній виставці Wolverine. Його основна увага все ще зосереджена на ножах із фіксованим лезом, у тому числі на джентльменських ножах, боуї та художніх ножах.

Rik пальма

Сан-Дієго (Каліфорнія), США

Виріс у маленькому сільському місті та часто полював, рибалив та катався на байдарках, Рік природно захопився ножами. У 2000 році Рік вирішив спробувати ножоробство і одразу захопився. Він підписався в American Bladesmith Society і почав відкривати всесвіт свободи дизайну, майстерності та нових вражень. Рік отримав свій рейтинг Journeyman Smith у 2004 році. Він зацікавлений у виготовленні фіксованих лез, але йому також подобається робити папки. Рік дослідив багато різних напрямків у дизайні ножів і любить створювати різні типи ножів, від простих робочих до вишукано прикрашених художніх ножів. Рік любить використовувати натуральні матеріали, такі як кістка та слонова кістка, на своїх ножах.

Густаво Ч. Вілар

Густаво почав займатися ковальством у віці 18 років у майстерні свого батька-коваля. Його дитяче захоплення ножами переросло в пристрасть: Густаво відвідував уроки, вивчав книги, шукав інформацію в Інтернеті та проводив власні дослідження. У 1999 році він став штатним мейкером. З тих пір Густаво отримав ряд призів і титулів на різних шоу. У 2002 році Густаво став членом Бразильського товариства ножарів і приєднався до Американського товариства ножарів.

Дон Завтра

Helotes (Техас), США

Дон продав свій перший ніж у 2000 році та став постійним виробником у 2004 році. Кишенькові ножі з ковзним з’єднанням — це його головний інтерес і це, перш за все, те, що він створює. Дон прагне створювати лише найякісніші ножі та приділяє кожному ножу стільки часу, скільки потрібно, щоб гарантувати, що його клієнти отримають ножі найкращої якості. Дон витрачає необхідний час, щоб створити ніж за його вимогливими стандартами, будь то однолезовий, подвійний чи трилезовий. Дон є одним із ведучих форуму про ножі зі зсувними з’єднаннями на knifeforums.com і є членом Техаської асоціації ножарів і колекціонерів.

Дейв Робоча труба

Лос-Анджелес (Каліфорнія), США

Маючи досвід виготовлення шаф і меблів на замовлення, Дейв зацікавився ножами на замовлення в 2002 році. Після вивчення книг і відео та придбання необхідних матеріалів та інструментів він почав проектувати складні ножі і створив свій перший ніж у 2003 році. Фіксовані леза є частиною його мистецтва разом із папками. Ножі Дейва схвалили чотири члени Гільдії ножарів з правом голосу. Дейв бере участь у діяльності спільноти американських ножарів і користується її підтримкою та досвідом.

Руді Зірлін

Побут Руді як металурга призвів до того, що він глибоко зацікавився холодною зброєю. Після імміграції до Ізраїлю в 1993 році він почав працювати ковалем, створюючи виключно холодну зброю. Руді виготовляє ножі, мечі, сокири та іншу холодну зброю різних стилів. Він власноруч кує дамаську сталь і власноручно кує, напилює, гравірує тощо термічна обробка.

Трейси Міклі

Північний Манкато (MN), США

Трейсі почав виготовляти в 1999 році, прочитавши статтю в журналі про те, як створити саморобний ніж. Нове хобі його відразу захопило. Його перші 100 ножів ніколи не продавалися, а були викинуті, знищені під час випробувань або віддані. Трейсі досить вимогливий і вважає, що після освоєння одного аспекту виготовлення ножів хороший майстер повинен почати освоювати інший. Робота Трейсі в основному зосереджена на нержавіючих фіксованих лезах.

Марді Мешеджян

Іст Нортпорт (Нью-Йорк), США

Спочатку Марді працював ювеліром, але перейшов на виготовлення ножів у 1995 році після відвідування кількох класів у школі ABS в Арканзасі. Марді любить демонструвати свою вдячність вишуканій, вишуканій красі, яка іноді буває дивною та непрактичною. Його ножі скульптурні та химерно прикрашені, зосереджені на кольорі та контрасті. При цьому ножі Mardi повністю зберігають свою функцію. Марді піклується про матеріали, з яких виготовлені його ножі, і розвивається титан Дамаск.

Висновок

Найкращі індивідуальні ножі непросто визначити, оскільки різні виробники мають різні стилі, техніки та спеціалізації. Однак деякі загальні фактори, які виділяють ніж на замовлення, це якість матеріалів, майстерність виготовлення, дизайн і функціональність. Ці виробники заслужили свою репутацію, створюючи приголомшливі та інноваційні ножі, які користуються великим попитом серед колекціонерів та ентузіастів.

Якщо ви хочете побачити більше цих чудових ножів на замовлення, ви можете відвідати наш Інтернет-магазин і перегляньте нашу колекцію найкращих ножів на замовлення. Ви також можете прочитати наш публікації в блозі та огляди щоб дізнатися більше про історію та особливості кожного виробника та моделі. Незалежно від того, чи шукаєте ви папку, фіксоване лезо, боуі чи a багато інструмент, у нас є щось для вас. Не чекайте більше та замовте ніж своєї мрії сьогодні.