§ 2. Що таке держава і чому вона виникла

Держава існувала не в усі періоди історії людства. Первісні спільноти утворювалися на основі кровноспоріднених зв’язків і були соціально однорідними. Управляли ними старійшини або загальні збори. Повсякденну діяльність та взаємини людей регулювали звичаї, традиції, табу, що відображали інтереси більшості цієї спільноти.

Виникнення держави і права пов’язують із розвитком виробництва, переходом від ведення привласнювального до відтворювального господарства, спрямованого на перетворення природи та виробництво знарядь праці, продуктів харчування тощо. Внутрішня організація сімейно-родових груп ускладнилася, люди набували нових виробничих і культурних навичок. Відбувся поділ праці й видів діяльності: землеробство відокремилося від скотарства, з’явилося ремесло й зародилася торгівля. Така система виробництва посприяла його ефективності: виробленого продукту вистачало не лише для задоволення потреб спільноти – виник його надлишок. Общини почали обмінювати його між собою, і в такий спосіб цей продукт набув ознак товару. З розвитком товарного виробництва з’явилися торговці, купці.

Виробництво продукту для обміну спричинило появу приватної власності на знаряддя й результати праці. Це створило умови для присвоєння результатів чужої праці та подальшого майнового і соціального розшарування. Суспільство розкололося на групи людей із різними статками та з різними, почасти протилежними інтересами. Таке розшарування призвело до соціальних конфліктів між родовою знаттю та іншими представниками роду, а також із прийшлим населенням. Якісно нові суспільні відносини потребували нової суспільної організації й нових способів управління.

• Чому виникнення держави в різні часи й у різних частинах світу має певні особливості? Проілюструйте це прикладами з історії.

2. Які ознаки держави

• Із чим асоціюється у вас слово «держава»? Спробуйте дати визначення поняття «держава». Порівняйте його з наведеним у тексті підручника.

Держава – це універсальна політична форма організації суспільства, яка забезпечує захист і узгодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території.

Визначити, що таке держава, непросто. Давньогрецький філософ Аристотель вважав її уособленням розуму, справедливості, краси і загального блага. На його думку, держава – це відображення природної сутності людини як «політичної особини», яка прагне до «спільного співжиття». Давньоримський політичний діяч Цицерон розглядав державу як союз людей, об’єднаних ідеями загальної користі й справедливості. Натомість англійський мислитель Томас Гоббс порівнював державу з Левіафаном – чудовиськом, описаним у Біблії. Французькому королю Людовику XIV приписують вислів «Держава – це я». А для українського правознавця і громадського діяча кінця XIX – початку XX століття Богдана Кістяківського держава є культурним людством, яке живе в культурній спілці.

Державі як формі організації суспільства притаманні певні ознаки незалежно від часу виникнення та існування. Вони пов’язані з таким поняттям, як державна влада. Політико-правову властивість державної влади самостійно і вільно вирішувати всі суспільні справи називають суверенітетом держави. Він поширюється на певну територію (відокремлену кордонами частину земної, водної поверхні та повітряний простір) та її населення. Влада в державі є представником усього суспільства, поширюється на всіх людей на її території та громадян за її межами.

Державна влада здійснюється через механізм держави – законодавчі, виконавчі, судові органи, органи контролю та нагляду, державні підприємства та установи. Систему органів державної влади називають апаратом держави.

Держава встановлює загальнообов’язкові правила поведінки – норми права, втілюючи в них свої владні веління. А для здійснення своїх завдань і функцій у різних сферах стягує в державну казну обов’язкові платежі – податки, збори, мито та ін.

• Розгляньте елементи схеми. Назвіть основні ознаки держави.
• Поясніть одну-дві з них. Обміняйтеся думками з однокласниками та однокласницями.

3. Що таке державна влада

Державна влада – це вид публічного політичного впливу, який чинять держава та її органи.

Це здатність держави підпорядковувати своїй волі поведінку людей і діяльність організацій, розташованих на її території.

Влада притаманна виключно людському суспільству. Це певний тип відносин залежності й підлеглості між людьми та їхніми спільнотами, за яких одні через авторитет, переконання або примус здійснюють свою волю, нав’язуючи її іншим.

Оскільки влада існує в суспільстві, поширюється на людей і регулює певні відносини між ними, то її називають соціальною. Вона має багато різновидів. Скажімо, за сферами впливу може бути економічною, політичною, релігійною. Залежно від того, кому влада належить, розрізняють батьківську владу, владу народу, глави держави тощо. За соціальними групами, в яких вона існує, виокремлюють, приміром, сімейну чи державну владу.

Держава і право нерозривно пов’язані з політичною владою. Політичну владу, що реалізується через державні органи за допомогою норм права, називають державною владою.

Вона відображає відносини між соціальними групами, між національностями, між державами на міжнародному рівні, суперництво між партіями за владу в державі тощо.

• Розгляньте схему та поясніть одну (на вибір) з особливостей державної влади. Чим, на вашу думку, вона відрізняється від інших видів соціальної влади?

4. Якими функціями наділена держава

• Що таке, на вашу думку, функції держави? Наведіть приклади.
• Порівняйте свої думки з текстом параграфа.

Функції держави – це основні напрями і види її діяльності, в яких проявляються її сутність і призначення в суспільстві.

Держава як форма організації суспільства має певне призначення: через створені нею органи вона впливає на суспільні відносини. Однак функції держави не слід ототожнювати з функціями окремих державних органів, які мають певне коло повноважень.

Держава виконує внутрішні та зовнішні функції. Внутрішні пов’язані з реалізацією завдань держави всередині країни. Скажімо, забезпечення народовладдя, соціального захисту, охорони прав і свобод громадян, публічного порядку, гарантування законності. Натомість зовнішні функції вона здійснює на міждержавному рівні. Приміром, оборона країни, зовнішньоекономічне партнерство, державна підтримка іноземних інвестицій, оборона країни, співробітництво з іншими державами в розв’язанні глобальних екологічної, сировинної, енергетичної, демографічної проблем.

За часом виконання функції держави поділяють на постійні – ті, що притаманні державі на всіх етапах її існування (наприклад, створення системи оподаткування), і тимчасові – ті, що обмежені в часі, зумовлені специфікою завдань держави в окремі історичні періоди (як-от ліквідація наслідків стихійного лиха чи введення карантину через пандемію).

За соціальним значенням державної діяльності функції поділяють на основні й додаткові. Основні характеризують призначення держави, загальні, найважливіші напрями її діяльності на певному етапі розвитку: законодавча, виконавча, судова, економічна, соціальна, правоохоронна тощо. Додаткові функції – це складники основних. Наприклад, у функції оборони країни можна виокремити чимало допоміжних напрямів діяльності держави, як-от зміцнення збройних сил, сприяння науково-технічному прогресу для забезпечення їх озброєнням тощо.

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

За сферою виконання завдань

За часом виконання

За соціальним значенням

Перевірте засвоєне

• 1. Назвіть нові поняття і терміни та поясніть кілька з них.
• 2. Що таке держава? Які її основні ознаки?
• 3. Що характеризує державну владу?
• 4. Що таке функції держави? Які вони?
• 5. На основі схеми поясніть, що таке внутрішня і зовнішня сторони державного суверенітету. Які зміни відбулися з проголошенням незалежності нашої держави в 1991 році?

• 6. Проаналізуйте матеріали масмедіа та знайдіть і запишіть інформацію про те, як держава Україна виконує ту чи ту функцію.

✅Гоббс «Левіафан» – короткий зміст

Англійський філософ Томас Гоббс, молодший сучасник Френсіса Бекона, довго жив у Франції під час громадянської війни та індепендентської республіки, що знаходився в близьких зносинах з двором короля Карла II, під впливом думок Бекона зайнявся дослідженням політичних і релігійних питань своєї епохи. З його численних трактатів про державні устрої найбільш важливий є «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної та громадянської».

Тодішні англійські соціалісти – левеллери – називали приватну власність джерелом усіх зол.

На противагу їм Гоббс доводив, що спільність майна викликала б розпад суспільства, найбільше з усіх можливих зол, і що для безпеки власності та справедливого суду з питань про неї необхідно міцне панування влади, з’єднання її в руках однієї людини. Він ставив питання про те, який пристрій треба мати державі, щоб придушити прагне пожерти його чудовисько заколоту, і відповідав, що чудовисько може бути знищено або приборкано тільки чудовиськом, драконом Левіафаном.

Тому держава і глава його повинні мати необмежену владу. Глава держави повинен бути всемогутнім в ньому, повинен бути смертним богом; того вимагає закон природи.

Це виправдання абсолютизму дуже подобалося консерваторам, і після реставрації Стюартів Гоббс отримав пенсію. Але його філософська точка зору зовсім не та, що у монархістів і англікан.

Подібно Бекону Томас Гоббс вважає матеріальний світ первісним фактом. Але в «Левіафані» стверджується, що за законом природи панує між людьми війна всіх проти всіх; тому необхідно за допомогою розуму обмежити для збереження власності дію природних потягів людини і заснувати по загальній угоді, за договором, державне суспільство, в якому потягу природи підкорялися б моральному закону.

Таким чином, держава заснована на взаємному побоюванні людей і на їх прагненні до, самозбереження, на боротьбі за життя. У цій аргументації Гоббса немає ніяких слідів божественного ореолу, яким прикрашали роялісти і їх богослови королівську владу.

Монарх – не провідник волі Божої, вищого морального принципу на землі. Його влада ґрунтується на природно-правових основах, які Гоббс розуміє по-своєму.

Государю дано його повноваження договором, продовжує «Левіафан», і щоб договір, укладений для забезпечення миру і порядку, був міцний, на підставі цього договору повинна бути заснована влада, що сполучає в собі всю силу і всі права суспільства, панівна безумовно, вимагає повної покори. Ця влада – государ, представник держави, яка об’єднує всіх, колишніх роз’єднаними в природному стані; це з’єднання всіх – суспільство, народ.

Народ і суспільство, народ і государ – поняття тотожні. Люди – тільки піддані держави. Панує тільки воно, воно одне вільно. Всі повинні коритися йому, виконувати те, чого вимагає закон; люди володіють свободою тільки в тому, що ні заборонено законами. Влада держави необмежена, ділити або обмежувати її – означає її заперечувати і відроджувати біди природного стану. Призначенню державної влади відповідає, згідно з «Левіафану», тільки монархічний абсолютизм, тому що тільки він забезпечує існування держави.

Таким чином, Гоббс виводить абсолютну владу государя із закону природи.

Він різко спростовує Арістотеля та інших стародавніх мислителів, які вважали підставою держави моральний закон, спростовує і ту середньовічну теорію, яка вимагала відділення церкви від держави, озброюється і проти нових понять про конституційний порядок, при якому справами держави правлять представники народу.

Теорія «Левіафана» в корені відмінна від релігійно-політичної системи роялістів. Він абсолютно підпорядковує церква світському государеві. Томас Гоббс ігнорує Святе Письмо, виводить релігію з почуття боязні або з допитливості, каже, що вона служить політичним знаряддям для зміцнення влади государя, що церква, зі своїм богослужінням і догматикою, – просто виконавиця волі государя, що поняття про гарне і дурне встановлені не совістю, а цивільним законом.

Все це суперечило англіканському віровченню і збуджувало обурення духовенства. Вчення Гоббса було названо незгодним з релігією. Англійський парламент засудив «Левіафана»; англіканське духовенство вимагало, щоб Гоббс був покараний за безбожництво, і йому довелося друковано виправдовуватися від цього звинувачення.

Розділ 1. Основи теорії держави і права

1. Проблема – визначення того, як ви розумієте тему проекту, на які суперечливі питання, що потрібно вирішити, вона вказує.

2. Проектування (планування) – формулювання запитань, на які відповідаємо, гіпотез, які підтверджуємо; складання регламенту роботи з призначенням відповідальних.

3. Пошук інформації – пошук, аналіз і систематизація інформації у вигляді текстів, таблиць, схем тощо.

4. Продукт – підготовка «кінцевого продукту» проекту: створення сайту, написання звіту чи реферату, підготовка комп’ютерної (мультимедійної) презентації тощо.

5. Презентація – показ «кінцевого продукту» однокласникам і однокласницям та/чи батькам, який представлятиме обраний вами доповідач або вся група.

Співпрацюємо в навчальному проекті

Навчальний проект «Чи може Україна стати суспільством правової культури»

Сформуйте 3-5 малих груп (залежно від кількості учнів і учениць у класі). Вашим завданням буде створення сайту «Україна – суспільство правової культури». Потрібно визначитися з його назвою (можна залишити запропоновану або змінити її, придумати нову, зберігаючи тематику), його структурою (рубриками), контентом (оглядовими текстами й авторськими статтями, нормативними актами, відеоматеріалами, іграми тощо).

Орієнтовними темами рубрик можуть бути такі проблемні питання:

1. Чому громадяни мають поважати закони.

2. Коли і чому правила стають правовими нормами.

3. Яке значення має право для суспільства.

4. Що таке правова культура громадян.

5. Як можна сформувати правову культуру.

Обговоріть тематику ваших рубрик і розподіліть їх між групами (кожна має готувати одну з рубрик (web-сторінок сайту). Ви можете формувати контент в електронному вигляді, використовуючи безплатний конструктор, а якщо такої змоги немає, викладіть своє бачення на папері. Підготуйтеся до презентації вашої частини проекту на занятті.

За допомогою вчителя інформатики, використовуючи найкращі ідеї, створіть рубрику «Україна – суспільство правової культури» на шкільному сайті.

§ 3. ЩО ТАКЕ ДЕРЖАВА І ЧОМУ ВОНА ВИНИКЛА

1. Які причини виникнення держави.

4. Якими функціями наділена держава.

1. Які причини виникнення держави

Відтворіть причиново-наслідковий зв’язок виникнення держави.

Відомо, що держава існувала не завжди. Вона виникла на певному етапі розвитку людства. Первісні спільноти формувалися на кровноспоріднених зв’язках і були соціально однорідними. Управляли ними старійшини або загальні збори, а правила поведінки визначали звичаї, традиції, табу, які виражали інтереси всіх членів таких спільнот.

Виникнення держави і права пов’язують з потребою консолідації суспільства, розвитком виробництва, переходом від ведення привласнювального до відтворювального господарства, спрямованого на перетворення природи та виробництво знарядь праці, продуктів харчування тощо. Згодом внутрішня організація сімейно-родових груп ускладнилася, люди почали набувати нових виробничих і культурних навичок, відбувся розподіл праці і видів діяльності: одні з них займалися землеробством, другі – скотарством, треті – ремеслом. Така система виробництва посприяла його ефективності: виробленого продукту вистачало не лише для задоволення потреб спільноти – виник його надлишок. Общини почали обмінювати його між собою – таким чином цей продукт набув ознак товару. З розвитком товарного виробництва з’явилися торговці, купці.

Виробництво продукту для обміну спричинило появу приватної власності на знаряддя й продукти праці. Виникли умови для присвоєння результатів чужої праці та подальшого майнового і соціального розшарування. Суспільство розкололося на групи людей з різними статками й з різними, почасти протилежними інтересами. Таке розшарування призвело до соціальних конфліктів між родовою знаттю та іншими членами роду, а також із прийшлим населенням. Якісно нові суспільні відносини потребували нової суспільної організації й управління соціальними процесами.

Чи погоджуєтеся ви з думкою, що виникнення держави у кожного народу й у різних частинах світу має свої особливості? Наведіть аргументи на користь вашої позиції, проілюструйте це прикладами з історії.

2. Які ознаки держави

Із чим асоціюється у вас слово «держава»? Викладіть свої міркування на дошці або в зошиті. Користуючись ними, дайте визначення поняття «держава». Порівняйте його з наведеним у тексті підручника. Назвіть і поясніть ознаки держави.

Дати вичерпне визначення держави, яке відображало б усі грані цього складного поняття, непросто. Давньогрецький філософ Арістотель вважав її уособленням розуму, справедливості, краси і загального блага. На його думку, держава – це відображення природної сутності людини як «політичної особини», яка прагне до «спільного співжиття». Давньоримський політичний діяч Цицерон розглядав державу як союз людей, об’єднаних ідеями загальної користі й справедливості. Натомість англійський мислитель Томас Гоббс порівнював державу з Левіафаном – чудовиськом, описаним у Біблії. Представники класової теорії виходили з того, що держава – це диктатура панівного класу, машина для забезпечення панування одного класу над іншим. Отже, що таке держава?

Державу характеризують певні ознаки.

Можна сформулювати ті основні з них, що притаманні всім державам незалежно від історичної епохи їхнього існування.

Держава – це універсальна політична форма організації суспільства, яка забезпечує захист і узгодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території.

Політика – особлива сфера людської діяльності, що передбачає участь у справах суспільства і держави.

У групах розгляньте схему й поясніть, як ви розумієте кожну з ознак держави. Якщо якесь поняття для вас нове, перегляньте його тлумачення в словнику, поданому наприкінці підручника.

Доведіть на прикладах, що Україні притаманні всі основні ознаки держави.

Ознаки держави:

3. Що таке державна влада

Дайте визначення поняття «влада». Поясніть, чим державна влада відрізняється від інших видів соціальної влади.

Влада притаманна тільки людському суспільству. Це певний тип відносин залежності й підлеглості між людьми та їхніми спільнотами, за яких одні через авторитет, переконання або примус здійснюють свою волю, нав’язуючи її іншим.

Оскільки влада існує в суспільстві, поширюється на людей і регулює певні відносини між ними, то її називають соціальною. Вона має багато різновидів. Скажімо, за сферами впливу може бути економічною, політичною, релігійною. Залежно від носія (того, кому влада належить) розрізняють батьківську владу, владу народу, глави держави тощо. За соціальними групами, в яких вона існує, виокремлюють, приміром, сімейну, державну владу.

Державна влада – це вид публічного політичного впливу, який чинять держава та її органи. Це здатність держави підпорядковувати своїй волі поведінку людей і діяльність організацій, розташованих на її території.

Держава і право нерозривно пов’язані з політичною владою. Політичну владу, що реалізується через державні органи за допомогою норм права, називають державною владою.

Вона відображає відносини між соціальними групами, між національностями, між державами на міжнародному рівні, суперництво між партіями за владу тощо.

Державна влада має такі особливості:

– вона є найвищою серед решти видів влади (верховенство державної влади);

– її владна сила поширюється на все населення й усі суспільні організації країни (універсальність державної влади);

– вона може скасувати будь-які вказівки іншої суспільної влади;

– вона має такі засоби впливу (законодавство, правосуддя тощо), яких не має жодна влада в суспільстві.

4. Якими функціями наділена держава

Визначте основні функції держави і поясніть кожну з них на прикладах. Виокремте внутрішні та зовнішні, постійні й тимчасові, основні і додаткові функції держави.

Кожна створена на Землі річ має певне значення для людини і виконує якусь функцію. Скажімо, годинник показує час, одяг захищає від впливу зовнішніх факторів, телефон забезпечує зв’язок. Своє призначення має й держава.

Функції держави – це основні напрями і види її діяльності, в яких відображено завдання та мету держави, проявляються її сутність і призначення в суспільстві.

Свої функції держава реалізовує насамперед у процесі її впливу на суспільні відносини. Тому їх не варто ототожнювати з функціями окремих державних органів, які наділені певного компетенцією і повноваженнями.

Держава має внутрішні та зовнішні функції. Внутрішні пов’язані з реалізацією завдань держави всередині країни. Скажімо, забезпечення народовладдя, соціального захисту, охорони прав і свобод громадян, публічного порядку, гарантування законності. Натомість зовнішні вона здійснює на міждержавному рівні. Приміром, інтегрування у світову економіку, зовнішньоекономічне партнерство, державна підтримка іноземних інвестицій, оборона країни, співробітництво з іншими державами в розв’язанні глобальних екологічної, сировинної, енергетичної, демографічної проблем.

За часом виконання функції держави поділяють на постійні – ті, що притаманні державі на всіх етапах її існування (наприклад, створення системи оподаткування), і тимчасові – ті, що обмежені в часі, зумовлені специфікою завдань держави в окремі історичні періоди (як-от ліквідація наслідків стихійного лиха).

За соціальним значенням державної діяльності функції поділяють на основні й додаткові. Основні характеризують призначення держави, загальні, найважливіші напрями її діяльності на певному етапі розвитку. З-поміж них – законодавча, виконавча, судова, економічна, соціальна, правоохоронна тощо. Додаткові функції – це складники основних. Наприклад, у функції оборони країни можна виокремити чимало допоміжних напрямів діяльності держави, як-от зміцнення збройних сил, сприяння науково-технічному прогресу для забезпечення їх озброєнням тощо.

У зошиті заповніть таблицю «Функції держави» і наведіть приклади до кожної групи функцій.

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

За сферою виконання завдань

Перевірте засвоєне на уроці

1. Які причини виникнення держави?

2. Що таке держава, які її основні ознаки?

3. Які особливості притаманні державній владі?

4. Що таке функції держави? Які вони?

5. На основі схеми поясніть, що таке внутрішня і зовнішня сторони державного суверенітету. Подумайте, що змінилося в Україні після проголошення її незалежності в 1991 році.

6. Поясніть значення держави в житті суспільства. Проілюструйте свою думку історичними прикладами.

7. Томас Гоббс порівняв державу з Левіафаном:

«З пащі його виходить полум’я, вискакують вогненні іскри.

З ніздрів його виходить дим, неначе з киплячого горщика чи казана. Подих його розпалює вугілля. На шиї його живе сила, і перед ним біжить жах» (Старий Завіт, Книга Йова). Що, на вашу думку, мав на увазі філософ, використовуючи таке порівняння з біблійним чудовиськом?

Домашнє завдання

1. Назвіть нові поняття і терміни, які ви вивчили в цій темі. Поясніть кілька з них.

2. Сучасна наука пов’язує процес виникнення держави (і юридичного права) з різними чинниками. Розгляньте схему й висловіть власну думку про те, які з них найважливіші.

Чинники, що сприяли виникненню держави

3. Проаналізуйте матеріали мас-медіа та знайдіть у них інформацію про те, як Українська держава виконує ту чи ту функцію. Занотуйте кілька прикладів у зошит.

4. Поміркуйте: якби сьогодні зникла держава, як це позначилося б на вашому житті та суспільстві в цілому.