Головні принципи введення прикорму дитині — коли і з чого починати

Введення прикорму дитині – хвилююче питання для мам, а особливо для бабусь, які готові з першого дня життя нагодувати немовля котлетами, щоб не був малюк голодним. Але до знайомства дитини з новою їжею потрібно підходити розумно і з урахуванням всіх принципів сучасної педіатрії. Онлайн Гід для Мам розібрався, коли вводити перший прикорм і що можна давати дитині, щоб не було проблем.

Суворих правил щодо термінів введення прикорму дитині не існує. Тут важливо орієнтуватися на готовність малюка до знайомства з новою їжею. Адже головне завдання прикорму – не наситити дитину, а викликати в неї харчової інтерес. Також введення прикорму не означає припинення грудного вигодовування.

Коли починати прикорм дитини?

Фото: envato.com

Раніше вважалося, що перший прикорм потрібно вводити з 4,5 до 6 місяців. Зараз же сучасні педіатри та ВООЗ зійшлися на думці, що прикорм варто вводити з 6 місяців і не раніше.

До знайомства нової їжі дитина повинна бути готовою. На цю готовність вказує наступне:

• дитина вміє сидіти з підтримкою,
• малюк цікавиться їжею і тягнеться до неї,
• немає проблем з основним харчуванням,
• дитина може тримати в руці ложку.

Що можна давати в перший прикорм?

Фото: envato.com

Оптимальним продуктом для першого прикорму вважаються каші або овочі. Страва має бути монокомпонентною – один вид каші або пюре з одного овоча.

Приклад овочевого прикорму:

Відваріть кабачок або цвітну капусту, розімніть вилкою (блендером) і розведіть овочевим відваром. У перший раз дайте 1/2 ч. ложки. Якщо у дитини з’явилися симптоми алергії, то за наступні 2 тижні обсяг порції пюре доведіть до 100 г.

Перший прикорм – каша:

З каш на перший прикорм краще вводити безглютенові види – рисова, гречана, кукурудзяна. Не варто пропонувати дитині кашу з кількох злаків. У разі виникнення алергії не буде можливості правильно виявити причину.

Пам’ятайте, прикорм дається до годування грудьми чи сумішшю. В раціон дитини нові продукти вводяться по одному. Лише після того, як один продукт повністю введений, можна приступати до введення нового – це можна робити приблизно через місяць.

До 8 місяців, після знайомства дитини з овочами і кашами, можна вводити в меню м’ясо і фрукти. Починати краще з кролика, індички, телятини, яблука, банана, груш. Вводьте нові продукти по принципу першого прикорму – починайте з 0, 5 ч. ложки і рівномірно протягом 2 тижнів дійдіть до 30 г.

Якщо проблем з прикормом не виникає, з 8 місяців можна починати знайомити дитину з напівтвердою їжею – так у малюка будуть розвиватися жувальні навички, а майбутньому він не буде відмовлятися від твердої їжі. Можна відварені овочі та фрукти нарізати на невеликі кубики і пропонувати дитині. Таким чином у малюка буде не тільки посилюватися харчової інтерес до продуктів, але і розвиватися дрібна моторика та координація очей, рук і рота.

10 правил прикорму від доктора Комаровського – відео

Корисні поради при введенні першого прикорму

• Малюк відмовляється від прикорму – це свідчить про те, що він не готовий ще до знайомства з новою їжею. Не поспішайте і запасіться терпінням. Відкладіть введення прикорму на кілька днів і продемонструйте дитині на особистому прикладі, що запропонований вами продукт – дійсно смачний.
• При відмові дитини їсти з ложки не намагайтеся будь-яким способом нагодувати її прикормом, наприклад, з пляшечки. Мета прикорму – не нагодувати, а викликати інтерес у дитини до самого процесу прийому їжі.
• Пограйте з дитиною за столом – дозвольте малюкові досліджувати кожен міліметр ложки, постукайте по тарілці, помацати їжу на дотик. Так, в їжі буде все – і малюк, і все навколо нього, але такий процес його точно захопить і наступного прикорму дитина буде чекати з нетерпінням.

Нехай ваш малюк росте здоровим!

Прикорм

Прикорм – це продукти харчування, що вводяться як доповнення до грудного молока (молочної суміші в разі штучного вигодовування) дитині першого року життя. Строки введення прикорму визначаються, з одного боку, зростаючими потребами дитини, які вже не можуть бути задоволені тільки материнським молоком (чи його замінниками), а з іншого – готовністю фізіологічних систем організму дитини засвоїти нову їжу.

Сучасні наукові дослідження дають можливість зробити висновок про те, що функціональна активність травної, імунної та інших систем досягає рівня, необхідного для вживання нової їжі, не раніше 4 міс. життя, що й визначає ранні строки введення прикорму. Останнім часом у нашій країні активно дискутуються питання, пов’язані зі строками та схемою введення прикорму.

Північноамериканський та Європейський комітети з харчування у своїй резолюції (2008 р.) відзначили, що строки введення прикорму дітям на грудному та штучному вигодуванні мають бути єдиними: не раніше 17-го та не пізніше 26-го тижня. Згідно з резолюціями Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я № 54.2 від 18 травня 2002 року і № 59.13 від 4 травня 2006 року, дітям, які перебувають винятково на грудному вигодовуванні, рекомендується продовжувати його до 6 місяців. При задовільному та повноцінному харчуванні здорової матері, гарному фізичному та нервово-психічному розвитку дитини, за відсутності ознак гіпотрофії та вітамінної недостатності харчові продукти вводять у їжу дитини після 5,5–6 міс.

Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потреби дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку. Проте у віці 6 місяців грудне молоко ще залишається основним продуктом харчування.

Показанням до більш раннього введення прикорму, незважаючи на достатню кількість грудного молока, яку отримує дитина, є затримка нормального збільшення ваги, анемія, рахіт, зригування. Прикорм вводиться пізніше у разі ідіосинкразії до чужорідної їжі, гострих шлунково-кишкових розладів, при гострій лихоманці, у жарку пору року.

Експерти з харчування ВООЗ нині рекомендують у харчуванні дітей використовувати продукти прикорму промислового виробництва, що з урахуванням несприятливої екологічної обстановки та недостатньо високого санітарно-гігієнічного рівня населення забезпечують безпечність компонентів та мають строго заданий хімічний склад, що відповідає потребам дитини.

Варто відзначити, що останніми роками все більше уваги приділяється так званим органічним продуктам, що мають підвищену харчову цінність та вироблені відповідно до більш строгих вимог щодо екологічної безпеки.

Органічна продукція – це продукція, яка отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва. Органічна сировина для виготовлення органічних продуктів харчування надходить із перевірених джерел: у грунт, на якому вирощуються сільськогосподарські культури, протягом 3 років заборонено вносити будь- які речовини хімічного походження. Тільки після закінчення цього так званого перехідного періоду сировину можна починати вирощувати як органічну. Далі органічна сировина надходить до переробних підприємств, де переробляється окремо від традиційної сировини з метою уникнення змішування. Кожен етап виробництва перебуває під строгим контролем органа сертифікації, який сертифікатом засвідчує дотримання вимог і стандартів органічного виробництва.

Усі органічні продукти повинні мати на упаковці спеціальні ліцензійні символи. Із середини 2012 року “ЄвроЛист” – обов’язковий логотип для розміщення на упаковці всіх органічних продуктів, що випускаються у Європі. До органічних продуктів, що представлені на ринку України, належать майже 90 видів дитячих соків і пюре, каш та печива торгової марки НіРР, а також понад 20 видів соків та пюре ТМ Humana. Крім того, молочні суміші компанії НіРР є єдиними в Україні, що вироблені на основі не звичайного молока, а свіжого органічного молока.

Основними медико-біологічними вимогами до продуктів прикорму є:

• – забезпечення строго заданого хімічного складу продуктів залежно від зрілості фізіологічно-метаболічних процесів дітей та їх здатності до асиміляції різних харчових інгредієнтів;
• – максимальна засвоюваність харчових речовин із продуктів прикорму, що потребує оптимального співвідношення різних харчових речовин та адекватного подрібнення продуктів;
• – уведення до складу продуктів емульгаторів, що сприяють засвоєнню жирів;
• – вилучення зі складу продуктів інгредієнтів, здатних негативно впливати на незрілу слизову оболонку шлунка;
• – збагачення продуктів мікронутрієнтами, дефіцит яких найчастіше виявляється в дітей (вітамін С, кальцій, залізо, цинк та ін,);
• – абсолютна мікробіологічна, радіаційна, хімічна безпека продуктів.

Перед уведенням прикорму потрібно впевнитись у готовності дитини до цього. Згідно з наказом МОЗ України № 149 від 20.03.2008 “Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років”, ознаки готовності дитини до введення прикорму такі: тримає голову; сидить практично без підтримки у стільчику для годування; відкриває рот, коли підносять ложку з їжею; відвертається від ложки з їжею, коли не голодна; закриває рот із ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує й не випльовує її.

Введення прикорму повинно бути при одночасному продовженні грудного вигодовування. Прикорм слід давати, коли дитина активна й голодна, краще під час сніданку або обіду разом з іншими членами сім’ї, після нетривалого годування груддю (у разі штучного вигодовування – невеликої кількості молочної суміші). Під час годування дитина повинна знаходитись у вертикальному положенні, у зручній позі на руках або на колінах у матері чи в спеціальному дитячому стільчику. Прикорм необхідно давати з ложки. Кожен продукт прикорму вводять, починаючи з 1 чайної ложки, і збільшують поступово, за 5–7 днів до повної порції, розділивши її на 2 годування. Дитина сама покаже, що наїлася, відвернувши голову, відштовхуючи ложку або не відкриваючи рот. Щоразу після того, як дитина отримала прикорм, доцільно прикладати її до грудей. У разі відмови дитини від прикорму не треба годувати її примусово, так як дитина може відмовитися взагалі від усіх інших продуктів. Можна запропонувати інший продукт (іншого смаку та/або консистенції) або той самий, але в інший день. Необхідно, щоб під час годування мати спілкувалася з дитиною. Кожен наступний новий продукт прикорму повинен складатися з одного інгредієнту і даватися дитині впродовж не менше 5 днів, лише після цього можна давати змішаний прикорм із цих продуктів. Це дасть можливість визначитись щодо причини харчової алергії в разі її виникнення. Для полегшення звикання дитини до нових продуктів рекомендується додавати в продукти прикорму грудне молоко. Прикорм повинен бути свіжоприготовленим, мати ніжну гомогенну консистенцію (від вершкоподібної до сметаноподібної відповідно до віку), остудженим до температури тіла (36–37 °С). Не рекомендоване вживання жодного виду чаю та кави дітям до 2 років, так як ці напої перешкоджають процесу всмоктування заліза. У період введення прикорму не слід додавати в продукти прикорму сіль, спеції. У разі появи ознак поганої переносимості продукту прикорму (порушення функції системи травлення, алергічні реакції та ін.) варто припинити введення даного продукту і ввести інший (табл. 3.1).

Дитині достатньо рідини, яку вона отримує з грудним молоком. Із 6 місяців деякі діти інколи можуть потребувати води. Не можна давати дитині дистильовану, газовану та мінеральну воду.

Першим продуктом прикорму, що пропонується дитині віком 6 місяців, може бути овочеве пюре, каша (перевагу треба надавати крупам, що не містять глютену, – гречка, рис, кукурудза), фруктове пюре. Частота введення цих продуктів має бути 1–2 рази надень із поступовим збільшенням об’єму порції. Вибір першої страви основного прикорму потребує індивідуального підходу. Для більшості здорових дітей, а також дітей, які схильні до надмірної ваги, доцільно спочатку ввести овочеве пюре, а потім кашу. Але коли малюк недостатньо набирає вагу, має нестійкі випорожнення, схильний до зригування, має ознаки рахіту, анемії, рекомендують увести кашу, а потім пюре.

Овочі доцільно вводити перед фруктами, оскільки деяким дітям може не сподобатися смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів. Проте це необов’язково стосується всіх дітей. Починати треба з одного виду негострих на смак овочів (кабачки, гарбуз, картопля, капуста, патисони) або з фруктів (яблука, персики, абрикоси, сливи), і лише після того, як дитина отримала кожен із них окремо, можна їх змішувати. Овочеве/фруктове пюре як низькобілкову страву підгодовування дають не більше ніж 2 тижні, потім необхідно збагачувати ці страви додаванням у них високобілкових продуктів (м’який сир, м’ясо).

Можна давати дитині протерті свіжі овочі та фрукти, які перед тим треба добре помити й почистити. З часом можна буде давати дитині овочі та фрукти шматочками.

Сік доцільно давати дитині тоді, коли вона вже отримує інші продукти прикорму. Сік можна давати в невеликій кількості, пересвідчившись, що дитина випиває достатньо грудного молока (молочної суміші в разі штучного вигодовування). Соки не треба розводити водою та додавати цукор.

Особливо це стосується соків промислового виробництва, наприклад, соки НіРР вироблені без додавання цукру з органічної сировини та є повністю готовими до вживання. Спочатку рекомендують освітлені (зелений яблучний, грушевий, чорносмородино-

Таблиця 3.1. Орієнтовна схема введення продуктів та страв прикорму при природному вигодовуванні дітей першого року життя

Продукти і страви прикорму

Термін введення, місяці

Об’єм залежно від віку дитини, мл

6 міс.

7 міс.

8 міс.

9 міс.

10- 12 міс.

Сік (фруктовий, ягідний, овочевий), мл

Фруктове пюре, мл

Молоч но-круп ‘я на каша, г

Молочно-злакова каша, г

Кисломолочні продукти, мл

Сир, г

Яєчний жовток, шт.

Вершкове масло, г

Хліб пшеничний, г

вий, вишневий та ін.) соки з чайної ложки, поступово збільшуючи кількість, потім через 2 тижні вводять неосвітлені (м’якотні) соки: сливовий, морквяний, абрикосовий, капустяний, томатний. Соки цитрусових (апельсиновий, мандариновий) і полуничний, суничний та ін., що здатні викликати алергічні реакції, необхідно давати ближче до 1 року, а виноградний сік – тільки на другому році життя. Соки можуть бути виготовлені з одного виду фруктів та овочів (соки з яблук, груш, абрикосів, персиків та ін.), з двох видів (яблук і груш, яблук і моркви, яблук і бананів, яблук і гарбуза, гарбуза й апельсинів та ін.) і з декількох видів плодів та ягід (яблук, бананів та чорної смородини; яблук, манго та ананасів; малини, яблук і чорниці тощо). Достатньо часто випускаються змішані соки з овочів і фруктів – яблучно-морквяний, морквяно-апельсиновий та ін. Подібні змішані соки з декількох фруктів або овочів і фруктів мають досить високу харчову цінність, ніж соки з одного виду плодів або овочів, оскільки вони взаємозбагачені харчовими речовинами. Соки не входять в об’єм їжі. Добовий об’єм соку розраховується за формулою: кількість соку = 10n, де n – кількість місяців життя. Причому в 2-му півріччі дається до 80 мл соку на добу. Соки готують тільки перед уживанням. Можна використовувати й консервовані соки для дитячого харчування.

Промислові соки збагачені вітаміном С, вуглеводний компонент соків складається в основному з фруктози, глюкози, сорбітолу. Діти ліпше засвоюють соки, що містять в основному фруктозу, а не сахарозу. Надмірне вживання соків зумовлює ризик карієсу, поганого росту, низькорослості та надмірної ваги в дошкільному віці.

Важливо, щоб дитина віком 6 місяців почала отримувати прикорм із підвищеним умістом заліза. До продуктів прикорму з підвищеним умістом заліза належать: каші промислового виробництва, збагачені залізом; м’ясо; риба; яєчний жовток; добре проварені бобові (квасоля, горох). Починати треба зі спеціальної дитячої каші промислового виробництва, яка містить одну крупу, доцільно з підвищеним умістом заліза (наприклад, із рисової або гречаної каші). Потім уводити каші з інших круп (кукурудзяну, вівсяну). Змішані каші з декількома крупами треба вводити тільки після того, як дитина вже отримувала каші з кожною крупою окремо. Каші можна розводити грудним молоком або адаптованою дитячою сумішшю. Для приготування каші можна використовувати молочну суміш або розведене коров’яче молоко.

Для того щоб отримати 200 мл розведеного молока, необхідно закип’ятити 70 мл води, додати 130 мл кип’яченого коров’ячого або козиного молока, добавити 1 чайну ложку без верху цукру. Каші можна змішувати з овочами або фруктами, але тільки після того, як дитина спробувала кожен із цих продуктів окремо. Годувати дитину тільки ложкою. Не слід давати дитині каші для дорослих. Дітям першого року необхідно давати каші промислового виробництва, вони збагачені залізом, тіаміном, рибофлавіном, ніацином, кальцієм та фосфором. Деякі каші, наприклад молочні каші НіРР, додатково збагачені пребіотиками (галактоолігосахаридами), корисними для поліпшення стану кишкової мікрофлори: “Гречана каша з пребіотиками”, “Рисово-кукурудзяна каша з пребіотиками”, “Рисово-кукурудзяна каша “Персики-Абрикоси” з пребіотиками”, “Пшенична каша “Фрукти-Йогурт” з пребіотиками”, “5 злаків з чорносливом з пребіотиками”.

Молочні каші Nutrilon (Nutricia, Нідерланди) виготовляють на основі суміші Nutrilon, у своєму складі вони мають пребіотики ГОС і фруктоолігосахариди (ФОС) у кількості 0,8 г у співвідношенні 9 : 1: “Nutrilon вівсяна”, “Nutrilon гречана”, “Nutrilon пшениця з печивом”, “Nutrilon пшениця з фруктами”, “Nutrilon 4 злаки”, “Мультизлакова з фруктами”.

З пробіотиками В.laciis та пребіотиками (ФОС): каші Nestle, “Помогайка” (Іспанія); тільки з пробіотиками В.lactis – каші Nestle (Польща).

Досвід використання цих каш свідчить про їхню гарну переносимість, підтримку оптимального складу мікрофлори кишечника, позитивний вплив на імунний статус дитини.

Дитині віком 6,5–7 міс. рекомендовано вводити м’ясні пюре з телятини, курятини, індички, кролятини, нежирної свинини. Починати необхідно з дрібно перекрученого або розім’ятого м’яса, поступово переходячи до кусочків. М’ясо має бути не сухе, а з природною вологістю, щоб дитина могла його легко проковтнути. Не варто давати малюкам копчені м’ясні продукти, ковбасу, сосиски, оскільки вони містять велику кількість жирів і солі. М’ясні пюре НiРР з індички, яловичини або курятини вироблені з органічного м’яса.

Дітям, у яких немає ознак алергії, з 8–10 місяців рекомендовано введення рибного пюре. При цьому використовують нежирні сорти риби, такі як тріска, хек. Рекомендують, окрім натурального м’яса та риби, вживати спеціальні м’ясні та рибні консервовані пюре. На ринку України м’ясо-овочеві та рибно-овочеві пюре особливо широко представлені німецькою компанією НіРР. Більшість пюре НіРР є офіційно сертифікованими органічними продуктами. Залежно від рекомендованого віку вони мають різний ступінь подрібнення – від гомогенної (однорідної) консистенції до крупно подрібненого пюре зі шматочками.

Жовток уводиться з 7–7,5 міс. у вигляді круто звареного. При цьому необхідно дотримуватися принципу поступовості: 1/8 → 1/6 → 1/4 → 1/2. До 1 року дається не більше 1/2 жовтка, й лише після року – цілий. Варто відзначити, що яєчний білок є алергенним продуктом і до виповнення дитині 1 року його давати не слід. Із молочних продуктів дитині з 6,5–7,5 міс. рекомендовано м’який сир. Починають давати з 5 г, поступово збільшуючи до року до 50 г. Сир можна готувати вдома, застосовуючи закваски, але більш безпечно використовувати продукти промислового виробництва, які отримані завдяки сквашуванню молока молочними бактеріями з наступною легкою термічною обробкою (пастеризацією). На ринку наявні готові до вживання молочно-фруктові пюре з додаванням сиру (біоорганічне пюре Humana “Яблуко-банан з сиром”), а також пюре Gerber® та органічні “Дуети” НіРР, які виготовлені з натуральних ягід та фруктів із додаванням спеціально відібраних вершків, йогурту або сиру.

Не варто давати незбиране коров’яче або козяче молоко дітям до 9 місяців (фактор розвитку залізодефіцитної анемії). Незбиране молоко та молочні продукти можна давати дитині з 9–12 місяців. Розведене коров’яче молоко можна використовувати для приготування страв прикорму. Не рекомендується також вигодовування дитини лише козячим молоком, зокрема, через ризик виникнення фолієво-дефіцитної анемії. Кисломолочні продукти рекомендовано вводити в раціон дитини у 8–9 місяців із 50 мл на добу, до 1 року збільшуючи об’єм до 150 мл. Необхідно відзначити, що кисломолочні продукти є джерелом багатьох важливих для дитини харчових речовин у легкозасвоюваній формі, які сприяють нормалізації кишкової мікрофлори, стимуляції імунної відповіді, регуляції моторної активності кишечника. У кисломолочних продуктах знижений уміст лактози, відзначається також висока харчова цінність та менша вираженість сенсибілізуючих властивостей. Однак для цих продуктів характерна висока осмолярність та кислотність. Варто підкреслити, що введення в раціон дітей першого півріччя життя кефіру може викликати порушення в азотному метаболізмі, кислотно-лужній рівновазі, є фактором ризику посилення зригування, виникнення захворювань нирок і шлунково-кишкового тракту, а також діапедезних кровотеч у слизовій тонкого кишечника. На відміну від звичайного кефіру кисломолочні продукти Humana (“КПМ з бананом”, “КПМ з персиком”; “КИМ з яблуком та абрикосом”, “КПМ з яблуком та чорницею”; “КПМ з полуницею”; “Персик-маракуя з йогуртом”) характеризуються стабільною кислотністю, відсутністю цукру, не містять живих бактерій, при цьому зберігаючи всі корисні властивості молочнокислих продуктів. До їх складу входять пребіотики ГОС, що сприяють розвитку корисної мікрофлори в кишечнику. Кисломолочні продукти Humana мають міжнародний сертифікат “Найвищий рівень якості” згідно з IFS (міжнародні стандарти якості).

Дитина віком до 8 місяців має отримувати прикорм 3 рази на день, віком 9–11 місяців – 4 рази надень.

Головним правилом прикорму є використання страв промислового виготовлення. Вони гарантують якість і безпеку для немовляти в умовах несприятливої екологічної обстановки. У більш старшому віці можна використовувати продукти власного приготування за умови впевненості в їх безпеці.

Прикорм. Повний гайд по введенню прикорму

Тема годування немовляти завжди жваво обговорювалася і викликала багато суперечок. Рекомендації педіатрів, які були актуальні тридцять років тому вже давно застаріли. Тому основна порада сучасним мамам – довіряти своєму сімейному лікарю або педіатру. При бажанні, додаткову інформацію можна знайти в спеціалізованих виданнях. А ось поради люблячих бабусь краще пропускати повз вуха. Чи чули ви про таку дитячу хворобу, як “діатез”, якою хворіло чи не 90% радянських дітей? Ймовірно і ви були частиною цієї статистики. Основною причиною висипань, почервонінь на шкірі, була харчова алергія. А сама алергія виникала від неправильного годування немовлят.

Усталене правило давати дитині перший прикорм у вигляді фруктового соку і пюре з першого місяця від народження – це велика помилка. Було б не так страшно, якби продукти просто не приносили користь. Насправді вони небезпечні для несформованого травного тракту новонародженої дитини.

Чим годувати дитину

Хоча науковий прогрес досяг неймовірних вершин, деякі речі залишаються незмінними з давніх часів. Найкорисніше, збалансоване харчування для дитини у віці до 6 місяців – це грудне молоко. Його склад є оптимальним по калорійності, вмісту білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мікроелементів. Якщо є підозри, що карапузові не вистачає поживних речовин в організмі, необхідно поліпшити харчовий раціон матусі-годувальниці. Немає і не може бути нічого кориснішого для дитини, ніж грудне молоко.

Якщо грудне вигодовування недоступно через брак молока, хвороби матері, використовуйте високоякісні збалансовані молочні суміші. Підібрати суміш допоможе лікар, змінюючи її відповідно до вікових потреб малюка.

Якщо грудне молоко є, але його кількість недостатня, догодовувати дитину треба тими ж адаптованими молочними сумішами до 6 місяців. Напевно, знайдеться хтось, хто скаже: “А ось у наш час всіх дітей молоком годували і нічого, виросли”. Виросли, але зі слабким імунітетом і багатьма хворобами, яких так легко можна було б уникнути. Ваша дитина гідна найкращого і це найкраще – грудне, штучне або змішане вигодовування. Аргументувати свої дії можна простим фактом – дитина не народжується з зубами, вони починають рости з шести місяців, отже, саме в цей період організм готується до споживання будь-якої їжі, крім грудного молока.

Коли вводити прикорм

Кожен організм індивідуальний вже з перших днів життя. Саме тому розроблені таблиці введення прикорму не є аксіомою. Кожна дитина реагує по-різному на нові продукти. Спирайтесь на його реакцію і самопочуття.

Всесвітня Організація Охорони Здоров’я рекомендує починати вводити прикорм з 6 місяців. Можна це робити і дещо раніше, але травний тракт, нирки і печінка малюка будуть ще не готові до переробки нової їжі. Паралельно з прикормом, слід продовжувати грудне або штучне вигодовування.

Перший прикорм

Першим продуктом, який спробує на смак ваш малюк може бути фруктовий сік. Дитина зазвичай неохоче зустрічає зміни в своєму раціоні, тому перша їжа повинна бути смачною, щоб хоч трохи задовольнити смакові рецептори маленького гурмана. Незважаючи на те, що фруктовий сік смачний і солодкий, будьте готові, що його залишки виявляться на одязі, на столику для годування і навіть на стінах.

Починайте давати сік звичних нам фруктів, яблук наприклад, в кількості 2 – 3 чайних ложки. Робіть це перед основним годуванням, адже якщо запропонувати дитині нову їжу, коли він ситий, то й реакція буде відповідна. Отже, кілька мілілітрів соку дайте з ложечки, далі погодуйте грудьми або сумішшю. Спостерігайте за випорожненнями, відрижками, сном, станом шкіри. Якщо не з’явився висип, дитина нормально спить, грайлива, не плаче більше, ніж зазвичай, повторіть прикорм на наступний день, збільшуючи його обсяг вдвічі. Норма фруктового соку для дитини 6 місяців – 30 – 50 мл.

Оптимально для першого прикорму підходить час другого годування (між 9 і 11 годинами ранку). Якщо дитина відмовляється від якогось виду прикорму, не наполягайте, спробуйте інший продукт. У дорослих є свої гастрономічні уподобання, а проявлятися вони починають з перших місяців життя.

Календар прикорму

Календар прикорму розроблений фахівцями міністерства охорони здоров’я України для лікарів і батьків. Його слід брати за основу, але звертати увагу на індивідуальні особливості кожної дитини.

Як правильно вводити прикорм

Ваше початкове завдання не нагодувати малюка, а познайомити його з новою формою прийому їжі, смаками, консистенцією, привчити дитину до ложечки. Рекомендується починати з простих гіпоалергенних продуктів на цьому етапі. Уникайте коров’ячого молока і глютеновмісних продуктів.

Зазвичай етап ознайомлення триває до тижня. Якщо в цей період немає видимих ​​змін, у малюка нормальні випорожнення, немає висипань і грайливий настрій переходьте до наступного етапу. Якщо ж з’явилася алергія або інші незадовільні симптоми, відмовтеся від прикорму і зверніться до лікаря.

На наступному етапі необхідно розширити енергетичну насиченість раціону малюка і кількість корисних речовин. До звичної каші саме час додати чорнослив або приготуйте дитині фруктове пюре. Поступово вводьте у раціон нові овочі.

Так як травний тракт малюка до цього моменту вже повинен був сформуватися, поступово починайте вводити в його раціон молочку і глютенові кашки. Не забувайте поповнювати меню малюка новими смаками овочево-фруктових пюре і соків.

– тепер час жувати

з віком дитині потрібна більша кількість нутрієнтів і поживних речовин. Додайте до каш шматочки фруктів або йогурт. Так малюк буде розвивати жувальні навички та отримувати необхідні вітаміни і мікроелементи для нормалізації травлення. В цей період почніть знайомити дитину з м’ясом. Зупиніть свій вибір на пісних видах, таких як кролик, індичка або телятина.

– час ходити і розмовляти

В час коли дитина вчиться робити перші кроки кількість витраченої енергії зростає в рази. Поповнити її кількість допоможуть такі продукти, як сир, багатокомпонентні кашки або фруктові батончики.

Прикорм по місяцях

Єдиної правильної методики по часу і раціону першого прикорму не існує. В якості початкового прикорму лікар Комаровський радить використовувати кисломолочні продукти, найкраще – нежирний кефір. Він легше переварюється, ймовірність виникнення харчової алергії мінімальна.

Починати слід з 15 мл кефіру, годувати дитину тільки з ложечки. Якщо все добре, то на наступний день можна дати вже 30 мл. На 5 – 10 день від початку прикорму до кефіру можна додати ложку творогу.

Ми все ж радимо перед початком прикорму проконсультуватися з вашим педіатром. Адже саме він зможе підібрати підходящий прикорм для вашого малюка будь-то овочі або каші.

Розглянемо більш детально алгоритм прикорму малюка

Більшість рекомендацій педіатрів зводиться до того, що до 5 місяців малюк повинен залишатися на рідкому харчуванні, зокрема на грудному молоці або суміші.

Якщо ж виникла необхідність в додатковому прикормі, то почніть з кабачка, а точніше з кабачкового пюре. Адже в цьому продукті міститься велика кількість корисних нутрієнтів та клітковини. Перед тим як нагодувати малюка грудним молоком або сумішшю, дайте йому пів чайної ложки овочевого пюре. Далі обов’язково догодуйте дитину звичним раціоном. Тепер простежте за реакцією організму малюка. Якщо дитина спокійна, немає видимих ​​ознак алергії, то на наступний день можете продовжити давати овочі, при цьому дозу слід збільшити вдвічі. Якщо малюк відмовляється від кабачка, замініть його брокколі або цвітною капустою.

За порадою лікаря, альтернативою першого прикорму можуть стати каші. В даному випадку зупиніть свій вибір на гречаній або кукурудзяній.

Поступово почніть додавати інші овочі, такі як картопля, зелений горошок, морква. Хоча з останньою необхідно бути доволі обережним. Дозволена кількість не більше двох разів на тиждень і бажано в комплексі з іншими овочами.

Каші давайте тільки безглютенові (рис, гречка, кукуруза). Готуйте їх на воді без додавання спецій і вершкового масла. Якщо малюк відмовляється від прісної каші, додайте до неї трохи грудного молока або суміші.

У цьому віці можна давати компот із сухофруктів. Діткам на штучному вигодовуванні починайте давати молочні каші. Готуйте їх на суміші або на розбавленому водою молоці. Більшість педіатрів не рекомендує давати малюкам коров’яче молоко раніше ніж з 8 місяців, щоб не викликати алергію.

Весь прикорм необхідно давати поступово маленькими порціями, з подальшим його збільшенням протягом тижня. У перший день давайте малюкові 1 чайну ложку, це приблизно 5 г. На другий день порцію збільшіть до десертної ложки. На третій день норма вже 15-20 г, потім 30 г. на 4 день і до кінця тижня ви вийдете на 150-160 г. нового продукту в раціоні.

З цього моменту можна додати в раціон малюка фруктові пюре та соки розбавлені водою. Відносно соків, то тут є застереження. Через велику кількість кислот і цукру у їх складі вони можуть негативно вплинути на ще несформований шлунок вашої крихітки. В якості корисного питного замінника приготуйте трав’яний чай.

Для перших фруктів відмінно підходять зелені яблука, груші та банани. Фрукти, фруктові пюре, пюре запеченого яблука чи груші не можуть замінити грудне вигодовування, тому даємо їх перед основним годуванням.

У цьому віці вже допускається вводити в раціон дитини м’ясо, краще всього віддайте перевагу кролику або індичці, курячому філе чи телятині. Спочатку варіть овочевий суп на нежирному м’ясі, через 7 – 10 днів безпосередньо в суп можна додати шматочки м’яса. Окремо готуйте м’ясо на пару, а потім все ретельно подрібніть в блендері і перемішайте разом з овочевим пюре.

Також з цього віку дозволяється давати гарбуз.

Тепер прийшов час яєчного жовтка. Починайте вводити його з ⅕ частинки, додаючи в суп або пюре. Це продукт алергенний, тому однорічній дитині не можна давати більше половини курячого жовтка.

Якщо на курячий жовток у малюка виникла алергія, замініть його перепелиним. Найбільш прийнятний час для цього виду прикорма ранкове годування (з 9 до 11 годин).

Поступово розширюйте раціон каш глютеновим аналогом: перловка, вівсянка, пшоняна. Спробуйте заправляти їх вершковим або рослинним маслом. Вводьте каші перед одним з вечірніх годувань, починаючи з двох чайних ложок. В12 місяців ця норма може сягти вже 180 – 200 мл, замінюючи одне годування. Каші, супи, пюре можна давати дитині тільки в свіжоприготованном вигляді, тому варіть маленькі порції.

Варто зауважити, що улюблену манну кашу давати дітям можна не частіше одного разу на тиждень. На відміну від інших вона багата на клейковину, яка може викликати розлади травлення. Крім цього, харчова цінність манної каші низька, а ось калорійність, навпаки, висока, що може призвести до раннього ожиріння дитини.

Також можна давати легкі овочеві супи, але готуйте їх вже із знайомих інгредієнтів. Не давайте одночасно кілька невідомих продуктів. З м’яса можете готувати парові фрикадельки.

З цього віку давайте дитині нежирну парову рибку: мінтай, хек, окунь, тріску. Краще її протушкувати або зварити. Спочатку спробуйте приготувати суп на рибному бульйоні замість м’ясного, а потім додайте і рибне пюре, але не більше 1 – 2 чайних ложок. Першочергово пропонуйте рибку не частіше ніж раз на тиждень, потім порцію можна збільшити до двох разів. Щоб уникнути розладу шлунку влаштовуйте маляті по черзі або рибний, або м’ясний день.

Спробуйте дати дитині чорнослив. Добавляйте його в компот. Не захоплюйтесь курагою, адже цей продукт краще давати після того як малюкові виповниться рік.

Якщо у дитини не пішла харчова алергія або будь-які інші хвороби, які могли б перешкодити введенню прикорму, в дев’ятимісячному віці одне годування повністю необхідно замінити на кашу, одне – на овочевий суп або пюре з м’ясом і жовтком і ще одне – на кефір з творогом. Також дитина повинна отримувати достатню кількість фруктових соків і пюре.

У цьому віці ваш малюк може переходити на максимально допустимі порції раніше випробуваних прикормів. Страви можуть складатися із шматочків (хліб, фрукти). Таким чином дитина почне розвивати жувальний апарат. Перед сном давайте малюкові кефір або молоко.

Смачні рецепти для прикорму дитини

Оскільки дитині потрібна зовсім невелика кількість їжі на початку введення прикорму, іноді важко вгадати з пропорціями, тому для зручності можете скористатися перевіреними рецептами.

Рецепт овочевого відвару:

на 100 мл води додаємо 50 г овочів (картопля, морква, цибуля, капуста), дрібно шинкуємо і варимо до готовності;

проціджуємо через сито;

Починаємо вводити з 30 мл, поступово збільшуючи кількість, при відсутності негативних проявів.

Рецепти соків

Яблучний сік

Яблука слід вибирати максимально натуральні, без надмірного “блиску”, та без темних плям. Миємо плід, обдаємо окропом, чистимо від шкірки, натираємо на дрібній терці, сік видавлюємо через марлю.

Морквяний сік

Морквину ретельно вимити, бажано зі щіткою, занурити в окріп на 30 секунд, натерти на тертці і вичавити сік. Якщо овоч з не солодких сортів, можна додати дрібку цукру.

Капустяний сік

Капусту помити, нашаткувати, покласти на сито і обдати окропом. Подрібнити в блендері до стану каші і віджати через марлю. Додати дрібку солі.

Ягідний кисіль

Свіжі ягоди (150 грамів) помити і залити холодною водою (1 літр), поставити на плиту і варити допоки не з’явиться піна. Далі знімаємо з плити і проціджуємо через сито. Отриманий сироп переливаємо в чистий посуд (частина вилити в стакан, вона знадобиться для розведення крохмалю). Доводимо до кипіння. В цей час 40 грамів крохмалю розчинити в залишеному сиропі і з’єднати обидві суміші, додати цукор.

Рецепти овочевих пюре

Картопляне пюре

Одну середню картоплину помити, почистити, порізати на шматки і покласти в окріп. Варити до готовності, відцідити від води, протерти через сито, додати 40 мл молока і 3 г рослинного масла, ще раз довести до кипіння.

Пюре з цвітної капусти

50 грамів суцвіть помити, залити водою, щоб вона покривала поверхню, варити до готовності. Процідити, протерти через сито, отримане пюре з’єднати з 30 мл гарячого молока, підсолити і ще раз закип’ятити. Можна додати кілька крапель оливкової олії.

Пюре з цвітної капусти і кабачків

50 грамів цвітної капусти і кабачка помити, подрібнити, зварити в підсоленій воді. Овочевий бульйон злити в чистий посуд, овочі розтерти в пюре, з’єднати з відваром, додати 3 грами вершкового масла і ¼ яєчного жовтка, довести до кипіння і зняти з вогню.

Овочеве пюре з картоплею

80 грамів овочів (морква, капуста, кабачок, гарбуз, цибуля) і 20 грамів картоплі помити, подрібнити, відварити в невеликій кількості води, протерти через сито. До отриманого пюре додати 25 мл гарячого молока і пів чайної ложки масла, збити блендером, довести до кипіння.

Рецепти каш

Рисова каша з фруктами

100 мл молока довести до кипіння, додати 10 грамів дрібно меленої рисової каші, розведеною в холодній воді. Варити 5 хвилин. В кінці додати 30 мл будь-якого фруктового пюре, трохи цукру і вершкового масла.

Гречана каша

10 грамів гречаної крупи відварити у воді до повної готовності. Відцідити, протерти кашу через сито, додати 100 мл молока, дрібку цукру і 3 грами вершкового масла, довести до кипіння.

Каша манна

10 г манної крупи розвести в 25 мл води. 100 мл молока закип’ятити, додати крупу, варити протягом 10 хв на мінімальному вогні, додати цукор і вершкове масло.

Рецепти страв з м’яса і риби

М’ясне пюре

40 грамів нежирної яловичини помити, порізати маленькими шматочками, покласти в гарячу воду і варити до готовності. Готове м’ясо збити в пюре за допомогою блендера і протерти крізь сито, щоб маса стала зовсім однорідною, додати бульйон, посолити.

Тушковані м’ясні котлети

50 грамів нежирного м’яса разом з 10 грамами розмоченого у воді пшеничного хліба пропустити через м’ясорубку, сформувати кульки, покласти в каструлю з товстим дном, залити водою до половини, накрити кришкою, тушкувати до готовності.

Куряче суфле

60 грамів курячого філе подрібнити в м’ясорубці, додати дрібку солі, ¼ сирого яєчного жовтка, перемішати. Форму для випічки застелити пергаментом, змастити вершковим маслом, викласти масу, випікати в духовці 30 хвилин.

Рибні тефтелі

60 грамів морської білої риби і 10 грамів розмоченого у воді пшеничного хліба подрібнити за допомогою блендера або м’ясорубки. Додати ¼ жовтка, сіль, сформувати тефтелі, викласти в посуд з товстим дном, залити водою на 2 см, тушкувати 30 – 35 хвилин.

Серед наведених вище рецептів ви знайдете щось підходяще для дитини у віці від шести місяців до двох років.

Педагогічний прикорм

Якщо ви шукали інформацію про прикорм на просторах інтернету, то напевно зустрічали метод педагогічного прикорму. Можливо такий метод вам рекомендували і інші матусі. Його прихильники стверджують, що дитина легко і без зусиль з боку батьків навчиться їсти все те, що їдять дорослі.

Основа методу полягає в тому, що малюка необхідно садити за стіл під час сімейного сніданку, обіду і вечері. Дитина повинна звикнути до вигляду і запаху їжі. Якщо вона захоче спробувати щось з маминої тарілки, необхідно дозволити їй це зробити. Немає необхідності спеціально підбирати їжу, перетирати шматочки до стану пюре, вводити нові продукти за спеціальною схемою або графіком, як при педіатричному методі прикорму. Таким чином, малюк сам буде вибирати, що йому їсти, а що ні. З одного боку цей метод значно спрощує життя батьків. А з іншого – зобов’язує їх до посиленої пильності: батьківський обов’язок проконтролювати, щоб шматочки були мікроскопічними і, щоб уникнути все тієї ж алергії, намагатися поступово давати нові продукти. Крім алергічних реакцій, малюк може банально вдавитися нерозжованими частинками твердої їжі.

Головне завдання педагогічного прикорму ознайомити дитину з дорослою їжею, але при цьому, основним його раціоном все ж залишається грудне молоко.

Не можна категорично стверджувати, що цей метод небезпечний або значно поступається педіатричному прикорму. В даному випадку дитина сама знайомиться з новою їжею, просто це буде маленький ковток напою або два зернятка/шматочка продукту, так звані мікродози. Малюка не можна змушувати їсти, пропонуйте йому тільки те, що він сам хоче. Так як основною його їжею залишається грудне молоко, не рекомендується використовувати цей метод прикорму при штучному вигодовуванні.

Щоб малюк звик до вигляду звичайної їжі, беріть його за «дорослий» стіл починаючи з трьох-чотирьох місяців.

Починаючи з 5 місяців карапуз пробує сідати. Організм підготувався до прийому твердої їжі, зник виштовхувальний рефлекс, коли дитина прагне все виплюнути. Це є ідеальний час для початку педагогічного прикорму.

Спочатку візьміть за правило починати прикорм з двох-трьох мікродоз одного виду продукту. Або пропонуйте малюкові одну мікродозу трьох-чотирьох видів продуктів одночасно. Після нової їжі рекомендується зробити дводенну перерву, щоб поспостерігати за реакцією. Поступово збільшуйте порції і раціон прикорму починаючи з 8 місяців. Ні в якому разі не можна просто відмовитися від грудного вигодовування, а відразу ж перевести малюка за “дорослий” стіл. Порція кожного з видів продукту лише до року повинна прирівнюватися до двох столових ложок. Таким чином, з року ваш малюк буде отримувати достатню кількість дорослої їжі і все ще запивати це грудним молоком.