Основні відомості про бази даних

База даних – це засіб, за допомогою якого можна збирати та впорядковувати інформацію. У базах даних можуть зберігатися відомості про користувачів, продукти, замовлення тощо. Чимало баз даних створюються як список у текстовому редакторі або електронній таблиці. Список постійно збільшується, тому в даних з’являється дедалі більше зайвих елементів і невідповідностей. Дані стає дедалі важче зрозуміти у вигляді списку. Крім того, обмежено можливості пошуку підмножин даних і їх відкриття для перегляду. Коли у вас почнуть виникати ці проблеми, радимо перенести дані в базу даних, створену за допомогою системи керування базою даних (DBMS), наприклад Access.
Комп’ютеризована база даних – це контейнер об’єктів. Одна база даних може містити кілька таблиць. Наприклад, система відстеження запасів, у якій використовуються три таблиці, – це не три, а одна база даних, яка містить три таблиці. Якщо базу даних Access спеціально не розроблено для використання даних або коду з іншого джерела, таблиці в ній зберігаються в одному файлі з іншими об’єктами, наприклад формами, звітами, макросами та модулями. Файли баз даних, створених у форматі Access 2007 (який також використовується в Access 2016, Access 2013 і Access 2010), мають розширення ACCDB, а баз даних, створених у попередніх форматах Access, – розширення MDB. Створювати файли в попередніх форматах (наприклад, Access 2000 і Access 2002–2003) можна в програмі Access 2016, Access 2013, Access 2010 або Access 2007.

За допомогою програми Access можна:
додавати нові дані до бази даних, наприклад новий елемент до інвентарного списку;
редагувати наявні дані бази даних, наприклад змінювати поточне розташування елемента;
видаляти відомості, якщо, наприклад, елемент продано або списано;
упорядковувати та переглядати дані різними способами;
спільно користуватися даними з іншими користувачами за допомогою звітів, повідомлень електронної пошти, інтрамережі або Інтернету.
Частини бази даних Access

Зображення кнопки Таблиця бази даних схожа на електронну таблицю, у якій дані зберігаються в рядках і стовпцях. Як наслідок, електронну таблицю зазвичай досить легко імпортувати в таблицю бази даних. Головна відмінність між збереженням даних в електронній таблиці та базі даних – це спосіб упорядкування даних.
Щоб забезпечити базі даних максимальну гнучкість, дані потрібно впорядкувати у формі таблиць, щоб позбутися зайвих елементів. Наприклад, якщо ви зберігаєте відомості про співробітників, ім’я кожного з них потрібно лише один раз ввести в таблицю, настроєну на зберігання даних про співробітників. Дані про продукти зберігатимуться у власній таблиці, а дані про філіали – в іншій. Цей процес називається нормалізацією.
Кожен рядок у таблиці називається записом. Записи – це місце розташування окремих елементів даних. Кожен запис складається з одного або кількох полів. Поля відповідають стовпцям у таблиці. Наприклад, можна створити таблицю “Працівники”, де кожен запис (рядок) містить відомості про окремого працівника, а кожне поле (стовпець) містить інший тип даних, наприклад ім’я, прізвище, адресу тощо. Поля мають містити певний тип даних: текст, дату або час, число або інший тип.
Докладні відомості про таблиці див. в статті Загальні відомості про таблиці

Форми
Зображення кнопки Форми дають змогу створити інтерфейс користувача, у якому можна вводити та редагувати дані. Форми часто містять кнопки та інші елементи керування, які дають змогу виконувати різні завдання. Базу даних можна створити без використання форм, просто редагуючи дані в табличному поданні. Проте більшість користувачів баз даних використовують форми, щоб переглядати, вводити й редагувати дані в таблицях.
Ви можете запрограмувати кнопки так, щоб вони визначали, які дані відображатимуться у формі, відкривали інші форми чи звіти, а також виконували низку інших завдань. Припустімо, що є форма “Форма клієнта”, у якій ви працюєте з даними клієнта. Форма клієнта може містити кнопку, яка відкриває форму замовлення, де можна ввести нове замовлення цього клієнта.
Форми також дають змогу керувати способом взаємодії інших користувачів із даними в базі даних. Наприклад, ви можете створити форму, у якій відображаються лише певні поля та яка дає змогу виконувати лише вибрані операції. Це допомагає захистити дані та забезпечити належне введення даних.
Докладні відомості про форми див. в статті Загальні відомості про форми.

Звіти
Звіти використовуються, щоб форматувати, зводити та представляти дані. Звіт зазвичай відповідає на певне запитання, наприклад “Яку суму отримано від кожного клієнта цього року?” або “У яких містах розташовані наші клієнти?”. Кожен звіт можна відформатувати таким чином, щоб представити в ньому дані в найзрозуміліший спосіб.
Звіт можна запустити будь-коли, і в ньому завжди відображатимуться поточні дані з бази даних. Звіти зазвичай відформатовано для друку, але їх також можна переглядати на екрані, експортувати до іншої програми або надсилати електронною поштою.
Докладні відомості про звіти див. в статті Загальні відомості про звіти

Запити
Запити дають змогу виконувати багато різних функцій у базі даних. Їхня найпоширеніша функція – отримання певних даних із таблиць. Дані, які потрібно переглянути, зазвичай розкидано по кількох таблицях, а запити дають змогу переглянути їх в одному табличному поданні. Крім того, зазвичай вам не потрібно переглядати всі записи одночасно, а за допомогою запитів можна додавати умови, щоб “відфільтрувати” лише потрібні записи.
Певні запити є “оновлюваними”, тобто дані в базових таблицях можна редагувати за допомогою даних у табличному поданні запиту. Працюючи з оновлюваним запитом, слід пам’ятати, що зміни насправді виконуються в таблицях, а не лише в даних у табличному поданні запиту.
Запити поділяються на дві основні групи: вибіркові запити та запити на змінення. Вибірковий запит просто отримує дані й робить їх доступними для використання. Результати запиту можна переглянути на екрані, роздрукувати або скопіювати до буфера обміну. Результат запиту також можна використати як джерело записів для форми чи звіту.
Запит на змінення (як указує його назва) виконує з даними певне завдання. За допомогою запитів на змінення можна створювати нові таблиці, додавати дані до наявних таблиць, оновлювати або видаляти дані.
Докладні відомості про запити див. в статті .Основні відомості про запити
Макроси
Макроси в програмі Access можна вважати спрощеною мовою програмування, за допомогою якої ви можете розшити функціональні можливості бази даних. Наприклад, ви можете вкласти макрос до кнопки на формі, щоб макрос запускався, якщо натиснути цю кнопку. Макроси містять дії, які виконують завдання, наприклад відкривають звіт, виконують запит або закривають базу даних. Більшість операцій із базою даних, які виконуються вручну, можна зробити автоматичними за допомогою макросів, тому вони можуть заощадити вам багато часу.
Докладні відомості про макроси див. в статті Загальні відомості про програмування у програмі Access.
Модулі
Модулі, як і макроси, – це об’єкти, за допомогою яких можна розширити функціональні можливості бази даних. Проте, щоб створити макрос у програмі Access, потрібно вибрати дії макросу зі списку, а щоб створити модуль, потрібно написати його мовою програмування Visual Basic for Applications (VBA). Модуль – це збірка оголошень, інструкцій і процедур, які зберігаються разом. Модулі бувають двох видів: модулі класу та стандартні модулі. Модулі класу додаються до форм або звітів і зазвичай містять процедури, характерні для форми чи звіту, у які вони вкладаються. Стандартні модулі містять загальні процедури, не пов’язані з жодним іншим об’єктом. Стандартні модулі відображаються в області переходів у розділі Модулі, але модулі класу в цьому розділі відсутні.
Докладні відомості про модулі див. в статті Загальні відомості про програмування у програмі Access.

Інформація є корисною, її

Опубліковано Наталія Яворська Пон, 17/10/2016 – 20:35

Зв’язки в базах даних: що це і як вони працюють

Зв’язки в базах даних – це спосіб пов’язувати й організовувати інформацію в базі даних, щоб робити її зрозумілішою та зручнішою для використання.

Уявімо, що база даних – це велика коробка з іграшками. Зв’язки – це спосіб пов’язати кожну іграшку з її власником або визначити, які іграшки належать до однієї і тієї ж категорії: конструктор, м’які іграшки, машинки… Зв’язок допомагає нам знайти і використовувати потрібні іграшки легше і швидше.

Зв’язки в базах даних допомагають нам:

• легко знаходити й об’єднувати дані
• гарантувати правильність даних
• поліпшити продуктивність.

У цій статті ми розглянемо, які типи зв’язків бувають, як їх використовувати і як поліпшити продуктивність бази даних за їх допомогою.

🗝️ Наші курсиStart Course – це не просто уроки, це ваші ключі до світу можливостей. 🚀 Почніть свій кодерський шлях сьогодні. 🌐

Основні елементи зв’язків

Основні елементи зв’язків – це:

1. Первинний ключ (Primary Key). Це унікальний ідентифікатор кожного запису (рядка) в таблиці. Він гарантує забезпечує швидкий доступ до конкретних записів. Первинний ключ зазвичай складається з одного або декількох стовпців.
2. Зовнішній ключ (Foreign Key). Це стовпчик або набір стовпців в одній таблиці, який пов’язаний з первинним ключем іншої таблиці. Зовнішній ключ встановлює зв’язок між двома таблицями, дозволяючи виконувати операції об’єднання даних і підтримувати цілісність пов’язаних даних.
3. Зв’язок (Relationship). Він вказує, які стовпці в одній таблиці пов’язані з якими стовпцями в іншій таблиці. Зв’язки можуть бути один до одного, один до багатьох або багато до багатьох, залежно від того, як дані взаємодіють між таблицями.

Типи зв’язків у реляційних базах даних

У реляційних базах даних існують різні типи зв’язків між таблицями.

• Однозначний зв’язок (One-to-One) – коли одна з таблиць посилається на іншу, але не навпаки. Наприклад, таблиця “Замовлення” має зовнішній ключ, пов’язаний із таблицею “Клієнти”, що дає змогу визначити, який клієнт зробив замовлення.
• Односпрямований зв’язок (One-to-Many) – коли обидві таблиці мають зовнішні ключі, пов’язані один з одним. Наприклад, таблиця “Автори” має зовнішній ключ, пов’язаний із таблицею “Книги”, і таблиця “Книги” також має зовнішній ключ, пов’язаний із таблицею “Автори”. Це дає змогу знайти авторів для конкретної книги і книги для конкретного автора.
• Множинні (Many-to-Many) зв’язки – кожен запис в одній таблиці може мати кілька відповідних записів в іншій таблиці, і навпаки. Наприклад, безліч студентів може бути зареєстровано на безліч курсів, і кожен курс може мати безліч студентів.

Як встановлюються зв’язки

Для встановлення зв’язків між таблицями в SQL використовується оператор JOIN. Наведемо кілька прикладів використання JOIN для різних типів зв’язків.

Односпрямовані зв’язки (One-to-Many)

Припустімо, у нас є таблиці “Автори” (authors) і “Книги” (books), і кожен автор може бути пов’язаний з кількома книгами. Ми можемо використовувати LEFT JOIN для вилучення списку авторів та їхніх книг.

```sql SELECT authors.author_name, books.book_title FROM authors LEFT JOIN books ON authors.author_id = books.author_id; ```

Цей запит поверне список усіх авторів та їхніх книг, якщо вони є.

Множинні зв’язки (Many-to-Many)

Припустимо, у нас є таблиці “Студенти” (students) і “Курси” (courses), і безліч студентів може бути зареєстровано на безліч курсів, і навпаки. Ми можемо використовувати JOIN для вилучення списку студентів і курсів, на які вони зареєстровані.

```sql SELECT students.student_name, courses.course_title FROM students JOIN student_course ON students.student_id = student_course.student_id JOIN courses ON student_course.course_id = courses.course_id; ```

Цей запит поверне список студентів і відповідних їм курсів.

Встановлення зв’язків з використанням JOIN дає змогу ефективно об’єднувати дані з різних таблиць і працювати з даними, пов’язаними різними способами.

Навіщо потрібні зв’язки в базах даних

Зв’язки в базах даних відіграють важливу роль з низки причин.

Практичні приклади різних типів зв’язків

На перший погляд, різні типи зв’язків – тема складна, яку непросто опанувати. Давайте пояснимо типи зв’язків на легких прикладах, які допоможуть краще зрозуміти, як це працює.

• Однозначний зв’язок: паспорт і людина. Кожна людина має один паспорт, і кожен паспорт належить тільки одній людині.
• Односпрямовані зв’язки: вчителі та учні в початковій школі. В одного вчителя багато учнів, але в кожного учня тільки один учитель.
• Багаторазові зв’язки: студенти та курси. Кожен студент зареєстрований на кілька курсів, на кожному курсі навчається кілька студентів.

Ці приклади демонструють, як зв’язки між даними можуть бути корисними в реальному житті. Вони дають змогу базам даних краще відображати відносини між сутностями та роблять їх потужнішими інструментами для зберігання й керування інформацією.

Найкращі практики та оптимізація під час використання зв’язків у базах даних

Найкращі практики — це набір прийомів і методів для оптимізації роботи. Їх існує безліч, і ми склали короткий список найкорисніших практик під час роботи з реляційними базами даних.

📢 Підпишись на наш Ютуб-канал! 💡Корисні відео для програмістів вже чекають на тебе!

🔍 Обери свій курс програмування! 🚀 Шлях до кар’єри програміста починається тут!

• Індексація. Створюйте індекси для полів, що використовуються у зв’язках. Це прискорює операції об’єднання і пошуку даних. Особливо це важливо для зовнішніх ключів.
• Вибір правильного типу зв’язку. Під час проєктування бази даних обирайте тип зв’язку (однозначний, односпрямований, множинний) відповідно до логіки вашого додатка.
• Оптимізація запитів. При написанні SQL-запитів використовуйте JOIN і фільтри (WHERE) з розумом. Уникайте надлишкових JOIN, які можуть погіршити продуктивність.
• Використовуйте індекси зовнішніх ключів. При створенні зовнішніх ключів переконайтеся, що відповідні стовпці зовнішньої таблиці індексовані.
• Обмеження глибини зв’язків. Занадто глибокі ланцюжки зв’язків (наприклад, зв’язок через кілька проміжних таблиць) можуть уповільнити виконання запитів. За можливості намагайтеся обмежувати глибину зв’язків.

На закінчення

Зв’язки в базах даних – це спосіб зв’язувати і керувати даними, і вони дуже важливі. Коли ви використовуєте їх правильно, ваша база даних працює швидко й ефективно, як добре змащена машина.

Важливо пам’ятати, що кожна база даних унікальна, як відбиток пальця. Ви маєте проєктувати свої зв’язки так, щоб вони відповідали потребам вашого проєкту та бізнес-процесам.

Якщо ви хочете стати справжнім експертом у зв’язках у базах даних, рекомендується вивчити глибші аспекти, як-от різні типи JOIN у SQL, нормалізацію даних для легшого керування та дізнатися, як оптимізувати запити для поліпшення продуктивності.