Так, статтею 209 КПК України чітко визначено, що момент затримання – це момент, з якого особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування, не повинен перевищувати: шести місяців — у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців — у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості).
Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ст. 263 КУпАП загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить не більш як 3 години. Але, наприклад, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з'ясування обставин правопорушення, строк затримання може становити до трьох діб.
Стаття 190. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу; Стаття 191. Дії уповноважених службових осіб після затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання …