Циперус: вирощування вдома, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 04 лютого 2019 Перша редакція: 04 квітня 2015 🕒 7 хвилин 👀 34190 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за циперусом
• Домашній циперус – опис
• Догляд за циперусом у домашніх умовах
  • Як доглядати за циперусом
  • Удобрення циперуса
  • Пересадка циперуса
  • Розмноження циперуса насінням
  • Вегетативні способи розмноження циперуса
  • Комахи шкідники циперуса
  • Циперус сохне
  • Циперус жовтіє
  • Циперус черговолистий (Cyperus alternifolius)
  • Циперус папірус (Cyperus papyrus)
  • Циперус розлогий (Cyperus diffusus)
  • Коментарі

  Рослина циперус (лат. Cyperus), або сить, або смикавець – численний (близько 600 видів) рід трав’янистих багаторічників родини Осокові, у природі ростуть у тропічних і субтропічних районах Землі на берегах річок і водойм, але найчастіше квіти циперус зустрічаються в Африці. У нашій країні відомі такі родичі циперуса, як осока, очерет і ситняг. Квітка циперус якоюсь мірою схожа на парасольку кропу або на маленьку трав’янисту пальмочку. Не можна сказати, що цей представник осокових аж такий привабливий, але якщо він росте густим острівцем на березі ставка, то виглядає ефектно.

  У стародавні часи один зі зникаючих сьогодні видів цього роду використовувався для виробництва писального матеріалу – папірусу, тому його і називають «циперус папірус». Циперус не становить великого інтересу для фірмових квіткових магазинів, але на ринку в бабусь «пальма циперус» – такий самий ходовий товар, як і сенполія.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за циперусом

  • Цвітіння: вирощується як декоративно-листяна рослина.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло, притінок (східне або західне підвіконня).
  • Температура: влітку – звичайна для житлових приміщень, узимку – не нижче 12 ˚C.
  • Полив: частий і рясний.
  • Вологість повітря: дуже висока. Рекомендується постійне обприскування листя й утримання рослини на піддоні з мокрою галькою.
  • Підживлення: комплексним добривом для декоративно-листяних рослин: у теплу пору року – двічі на місяць, узимку – один раз.
  • Період спокою: не спостерігається.
  • Пересадка: у міру необхідності в будь-яку пору року.
  • Розмноження: насінням, поділом куща, верхівковими живцями й розетками.
  • Шкідники: павутинний кліщ, попелиця.
  • Хвороби: не хворіє, але через недостатню вологість може пожовтіти і втратити декоративність.

  Домашній циперус – опис

  Циперус у природних умовах виростає до трьох метрів у висоту. Стебла в нього прямостоячі, тригранні, на їхній верхівці розташовуються парасолеподібні кільця з довгого листя різних відтінків зеленого кольору, хоча в культурі є ряболисті сорти. Дрібні квітки непривабливі, вони ховаються у пазухах листя. Домашній циперус – рослина невибаглива, тіньовитривала, її вирощують для декорування затінених ділянок приміщення або невеликих штучних водойм.

  Догляд за циперусом у домашніх умовах

  Як доглядати за циперусом

  Кімнатну рослину циперус до снаги вирощувати навіть квітникареві-початківцю. Догляд за циперусом складається з правильно організованого поливу та своєчасного збалансованого підживлення рослини. Але спочатку визначимо, де найкраще помістити рослину. Попри тіньовитривалість, кімнатна квітка циперус, як і її дикорослі родичі, любить яскраве розсіяне світло і навіть може витримати деякий час прямі сонячні промені, тому якщо у вас немає якихось особливих планів на циперус, помістіть його на західному або східному підвіконні. Можна і на південному, але тоді доведеться в літню пору притіняти його від палючого полуденного сонця. Влітку кімнатний циперус нормально витримує звичайну в цей час температуру для житла, але йому необхідний постійний приплив свіжого повітря, а ще краще – літні канікули на природі. Узимку циперус полюбляє прохолоду, але температура у приміщенні, де перебуває циперус, не повинна бути нижчою за 12 ºC.

  Рослина дуже любить вологу, і не дарма деякі квітникарі вирощують циперус в акваріумі. Надміру вологолюбний циперус у домашніх умовах краще тримати на таці з мокрою галькою (керамзитом) або у вазоні з водою, присипавши ґрунт у горщику з рослиною шаром піску. Полив потрібен рясний і частий, щоби ґрунт у горщику був весь час вологий. Скорочують полив тільки до зими, коли циперус переносять у прохолодне приміщення. Листя циперуса потребує високої вологості повітря, тому не забувайте його обприскувати і мити відстояною водою. Узимку обприскування можна припинити, але тримайте циперус далі від опалювальних приладів.

  Удобрення циперуса

  Періоду спокою у циперуса нема, він росте цілий рік, тому весь час потребує підживлення. У весняно-літній період циперус підживлюють раз на два тижні комплексним добривом для декоративно-листяних рослин. Узимку досить одного підживлення на місяць.

  Пересадка циперуса

  Як посадити циперус або пересадити його в новий горщик? Оскільки цвітіння циперуса не є чимось цікавим, а відпочинку він не потребує, пересаджувати його можна будь-коли, але краще робити це все ж таки в березні за умови, що корінню вже справді тісно в горщику. Найбільше підходить циперусу ґрунт слабкокислої реакції, поживний, що складається з перегнійної і торфоболотної землі в рівних частинах, бажано з додаванням невеликої кількості болотного намулу. Горщик для циперуса потрібен високий, заповнений на чверть дренажним матеріалом. Здійснюється посадка циперуса способом перевалки в новий горщик кореневої грудки разом із налиплим на неї ґрунтом, потім потрібно поступово додавати ґрунт, поки не заповниться горщик.

  Розмноження циперуса

  Якщо вас цікавить, як виростити циперус удома, вам слід знати, що розмножується він насінням, листовими розетками, верхівковими живцями й поділом куща, а розмноження циперуса папірусу відбувається тільки поділом куща і насіннєвим способом.

  Розмноження циперуса насінням

  Отже, як розмножити циперус насінням? Вирощування циперуса з насіння передбачає довгий світловий день, тому найкраще сіяти циперус, коли ночі стануть короткими. Посів насіння здійснюють у миски з сумішшю торф’яної і листової землі (по одній частині кожної) і піску (півчастини). Насіння циперуса краще не закладати, а щільно притиснути до ґрунту, після чого накрити миски склом. Температура для успішного пророщування повинна бути 18 ºC, вода для щоденного зволоження ґрунту – теплою. Обов’язково провітрюйте посіви і видаляйте конденсат зі скла. Коли з’являться і зміцніють сходи, їх пікірують у горщики діаметром 9 см по три сіянці в один, оптимальний склад ґрунту: по одній частині дернової і торф’яної землі і півчастини піску. Як тільки циперус з насіння приживеться, доглядайте за ним, як за дорослою рослиною. Нагадаю, що при насіннєвому розмноженні сортові властивості циперуса (наприклад, строкатість листя) можуть не зберегтися.

  Вегетативні способи розмноження циперуса

  Поділ куща циперуса: при пересадці рослини, що має два роки і більше, розділіть кущ на кілька частин і розсадіть їх по різних горщиках. Циперус дуже швидко відновлюється.

  Розмноження циперуса розетками: листову розетку зрізують із частиною стебла близько 5 см завдовжки і висаджують у пісок, забезпечуючи нижній підігрів до 20-24 ºC. Або нахиляють стебло, опускаючи листову розетку в посудину з водою, і закріплюють відсадок у такому положенні доти, доки не відросте коріння; потім розетку зрізають і висаджують у ґрунт.

  Розмноження циперуса верхівковими живцями: живці нарізають навесні, листя на них вкорочують на дві третини і ставлять живці для відрощування коренів у воду. Коли з’являться корені, живці висаджують у горщики діаметром 7 см.

  Шкідники та хвороби циперуса

  Комахи шкідники циперуса

  Циперус – рослина стійка і до хвороб, і до шкідників, але якщо ви допускаєте недбалість у догляді, його може вразити тля і павутинний кліщ. Легше не допустити неприємності, ніж потім тижнями рятуватися від неї, тому не забувайте стежити за станом ґрунту у циперуса і підтримуйте вологість повітря на необхідному рівні.

  Циперус сохне

  Коли у циперуса сохнуть кінчики листя, це сигнал про те, що рослина потерпає від сухого повітря, і поки вона не загинула, негайно вживайте заходів: обприскуйте листя відстояною водою, поставте горщик із циперусом у кашпо з водою або на піддон з мокрим керамзитом, а головне, тримайте його далі від працюючих радіаторів опалення.

  Циперус жовтіє

  Зазвичай це відбувається через сухість у коренях. Ви недостатньо поливаєте циперус. Виправте свою помилку і не повторюйте її надалі, бо втрачений листям колір не відновлюється, і жовте листя потрібно обрізати зі стеблами просто під корінь.

  Види циперуса

  Циперус черговолистий (Cyperus alternifolius)

  Можна вважати, що найчастіше зустрічається в культурі циперус черговолистий, або парасольчатий (Cyperus alternifolius), який росте у висоту до півтора метрів, хоча є різновид gracilis усього 35-50 см заввишки. У цього виду високі витончені стебла, як в очерету, на верхівці яких кільце з вузьким загостреним зігнутим листям. Є й строкатолиста форма циперуса парасольчатого з білими смужками по листю – variegatus.

  Циперус папірус (Cyperus papyrus)

  – трав’янистий багаторічник до трьох метрів заввишки, рясно росте в болотах Ефіопії та Єгипту. Стебла прямі, у верхній частині тригранні, на верхівці яких розетки звисаючого листя. Багатоквіткові суцвіття виходять з їхніх пазух.

  Циперус розлогий (Cyperus diffusus)

  росте до 90 см у висоту, стебла нечисленні, але багато прикореневих довгих і широких листків. На верхівці пагонів листя до 30 см завдовжки і до 1,5 см завширшки.

  Квіти, схожі на ромашки: назва, опис, фото, посадка і догляд

  Багато людей з дитинства люблять ромашки. Перші квіти, намальовані в дитячому віці, виглядають саме, як ромашка. Жовта серцевина і безліч пелюсток по краях. На сьогоднішній день відомо безліч видів квітів, зовні схожих на ромашку. Ехінацея – це назва квітки схожого на ромашку, який користується найбільшою популярністю. Ці рослини незамінні при створенні ландшафтного дизайну саду або на дачі. Крім того, популярністю серед квітникарів користуються такі види, як: рудбекія, еригерон, айстри, anacyclus – іспанська ромашка та багато інших.

  Удавана простота цих квітів відмінно відтіняє хвойниками і папоротниковыми. Ромашка є споконвічно російським рослиною. Вона, як і інші ромашкоподобные квіти, відноситься до сімейства складноцвітих. Всі квіти, схожі з нею за зовнішнім виглядом, ідентичні і в умовах виходу і посадки. Вони не є підвидами ромашки, а являють собою абсолютно різні рослини. Однією з самих незвичайних і яскравих представниць родини складноцвітих є космея, фото якої найчастіше можна побачити на багатьох сайтах і форумах квітникарів. Крім того, улюбленим рослиною дачників можна назвати астру. Вона зустрічається практично на кожному подвір’ї.

  У цій статті ми розглянемо фото космеї і деяких інших типів квітів, схожих на ромашку. Крім того, дізнаємося про основні правила посадки і догляду за цими рослинами.

  Sidebar Widget Area

  Випадкова стаття

  • Папороть індійський для акваріума: фото і опис, особливості змісту
  • Лінії і точки небесної сфери
  • Правдиві відгуки про Power Rental Market (PRM)
  • Огляд щипці для видалення кісток з риби
  • Міжнародне фінансове право: поняття, джерела, принципи
  • Що значить «однозначно»? Значення слова і приклади вживання
  • Кавове обгортання: відгуки та застосування
  • «Похабний» — це про соціальну грубість
  • Чим замінити сіль для посудомийної машини: доступні варіанти та відгуки
  • Найцікавіші тости: рекомендації, приклади
  • Синтагма – це… Визначення, види зв’язків, приклади
  • Уніполярний генератор: пристрій, історія створення, застосування
  • Вивчення шкільного російської мови. Розділи російської мови
  • Що таке сап’ян: з чого виробляється, для чого служить
  • В’яжемо ляльок спицями: покроковий опис для початківців
  • Професор Челленджер – персонаж книг Артура Конан Дойла
  • Типи, характеристики і застосування внутрішніх камер
  • Дизайн вітальні з фотошпалерами: оригінальні ідеї з фото
  • Заняття на біговій доріжці: ефективність та очікувані результати
  • Олівець для очей “Буржуа” (Bourjois): види, опис, відгуки

  Квіти, схожі на ромашки: назви, описи, фото

  Ромашки – зворушливі і водночас прості польові квіти, які стануть ненав’язливою окрасою прибудинкової території. Однак далеко не всім відомо, що ромашки мають дуже багато двійників, які відрізняються розмірами і забарвленням бутонів. Квіти, схожі на ромашки – це результат праць провідних селекціонерів. І кожен родич ромашки унікальний по-своєму. З вибором найкращих польових квітів вам завжди допоможуть спеціалісти сервісу. Також вони неодмінно підкажуть які саме сезонні квіти у Львові підійдуть до того чи іншого випадку.

  Ромашки різних кольорів

  Різнокольорові ромашки мають свої персональні назви. Але найголовніше, що практично всі з них легко вирощуються і приживаються в наших умовах. Тож яскрава ромашкова клумба вам забезпечена. Якщо ви бажаєте знати, як саме називаються ромашки різних кольорів, ви потрапили за адресою.

  Сині ромашки

  Якщо у аптечної (декоративної) ромашки білі пелюстки, то у схожих на неї айстр чи цинерарії – сині. Що цікаво, цинерарія може похвалитися двоколірними бутонами – біло-синіми.

  Кольорові ромашки

  Анемона Бленда (Анемона Вінцева) – це різнокольорова ромашка, пелюстки якої можуть бути представлені в лілово-білому, синьо-блакитному, біло-фіолетовому та інших подвійних забарвленнях.

  Жовті ромашки

  Жовті ромашки – це, як правило, козульники. Але іноді зустрічаються і піретруми з лимонними бутонами та бархатистими на дотик пелюстками.

  Фіолетові та бузкові ромашки

  Фіолетові пелюстки найчастіше можна спостерігати на айстрах та остеоспермумах. Відтінок бузкового та його насиченість залежать від певного сорту рослин. Якщо ви шукаєте прикрасу для бордюрів, зверніть увагу на остеоспермуми. Ці компактні чагарники густо ростуть, мають чіткі форми та акуратно виглядають у будь-яких насадженнях.

  Червоні та рожеві ромашки

  Червоні та рожеві ромашки – це, як правило, піретруми. Дані квіти невибагливі до догляду, добре почуваються в місцях з яскравим освітленням і невеликим затіненням. Від прямого попадання сонячних променів пелюстки можуть втратити яркість.

  Інші види квітів, схожих на ромашки

  Нижче ми наведемо приклади різних рослин, які так нагадують ромашки, але насправді є зовсім іншими культурами.

  Анациклюс (слиногон)

  Анациклюси належать до сімейства Айстрові і справді дуже схожі на ромашки. Всього налічується приблизно 10 підвидів анациклюсів (одно- та багаторічні) з білими бутонами (до 5 см у поперечнику). Головна відмінність слиногонів від ромашек в тому, що внутрішня частина їх пелюсток не біла, а рожева. Анациклюси ростуть у вигляді невеликих чагарників, що стеляться, з прямостоячими квітконіжками. Рослини слідкують за Сонцем, тобто рано вранці розкривають свої бутони, а із заходом світила – закривають. Також квітки закриваються і під час опадів. Анациклюси необхідно вирощувати на ділянках з пухким ґрунтом, хорошим дренажем та великою кількістю світла.

  Арктотіс

  Арктотіс – багаторічний компактний чагарник зі стеблами висотою до 120-130 см. Однак якщо умови зростання рослини погані, у висоту вона може не перевищити позначки 25 см. Існує два різновиди арктотису: стехасолістний і гібридний. Квіти відрізняються незвичайним двоколірним забарвленням пелюсток: бронзовим або червоним у серцевині та жовтим по краях (з плавним переходом відтінків). Арктотіси дуже люблять світло, а в похмурі дні взагалі не розкривають бутонів. Тому висаджувати культуру потрібно в місцях з великою кількістю сонячних променів. Рослина віддає перевагу кам’янистим грунтам, невибаглива до догляду і спокійно переживає і похолодання, і посухи. Період цвітіння: середина літа – кінець вересня.

  Венідіум

  Венідіум також відноситься до Айстрових. Від класичної ромашки рослина відрізняється більшою серцевиною темно-коричневого кольору та основою пелюсток, забарвленою у насичено-рудий тон. Також іноді зустрічаються підвиди з рожевими чи помаранчевими пелюстками. Сам бутон має близько 10 см у діаметрі, а висота всієї рослини сягає 80 см. Період цвітіння тривалий – з середини літа і аж до настання морозів. Зазвичай, венідіуми вирощуються в квітниках, контейнерах чи горщиках.

  Гацанія

  Ця дивовижна квітка має безліч забарвлень, починаючи від молочного, помаранчевого і закінчуючи червоним, фіолетовим і навіть лимонним. Також, як і деякі види лілій, існують і двоколірні сорти гацаніі. Всього відомо приблизно чотири десятки сортів рослини, і всі вони тішать око довгим цвітінням – з кінця весни та до морозів. Культура спокійно витримує посуху, є компактним чагарником до 40 сантиметрів у висоту. Вирощувати рослину можна і на клумбі, і у вазонах.

  Ерігерон (дрібнопелюстник)

  Ерігерон — це багаторічна рослина, що належить до Айстрових. Народна назва культури безпосередньо відображає зовнішній вигляд його бутонів – численні вузькі пелюстки по всьому периметру оточують жовту серцевину, можуть рости в кілька рядів. Довгі квітконіжки покриті дрібним ворсом. Листя сконцентроване в прикореневій розетці. Кожен листок може бути від 10 до 20 см завдовжки. Відтінок лепістків варіюється від білого, ніжно-рожевого, пурпурового і до темно-фіолетового.

  Геліхрізум маргариткоквітковий

  Це ґрунтопокривна багаторічна або однорічна рослина родом з Нової Зеландії. Відрізняється сріблясто-зеленими стеблами та листям, пелюстки – білі. У висоту геліхрізум не перевищує 10 см, зате розростається вшир до 50 см. Тривалість цвітіння становить 3 літні місяці. Існує кілька різновидів культури, зокрема й екзотичні (селаго, коралоподібний, мілфордовий геліхризум).

  Гербера

  Ці відомі всім нам квіти виглядають, наче великі ромашки. Належать до сімейства Айстрові. Бутони рослини вражають своєю палітрою кольорів. Пелюстки гербер пофарбовані у всі кольори та відтінки веселки, крім синього. А форма пелюсток буває трубчастою, звуженою або кучерявою. Вирощувати гербери потрібно на освітлених грядках. А презентувати шикарний букет з гербер можна навіть алергікам.

  Доронікум (козульник)

  Яскраво-жовті або помаранчеві бутони козульника досягають 10-сантиметрового розміру, а зрізані квіти ще довго виглядають, як тільки з грядки. Завдяки цій особливості доронікуми так часто використовують в букетах і квіткових композиціях. Вони добре гармоніюють з іншими сортами квітів. Сам кущ культури може зрости до позначки 30-100 см (залежить від підвиду). Листя трикутної форми з красивим смарагдовим переливом.

  Календула (нігтики)

  Календула – популярна лікарська рослина, яку нескладно вирощувати. Належить до Айстрових. Календула має велику популяцію в наших регіонах і представлена кількома підвидами, з яких виділяються група високорослих (до 70 см заввишки) і низькорослих (до 30 см заввишки). Бутони мають діаметр близько 5 см, пелюстки – насичено-помаранчеві. При вирощуванні культури слід враховувати, що вона дає самосів та швидко заселяє великі території. Так що, якщо не хочете, щоб вашу ділянку “поневолило” нашестя календул, потрібно встигнути вжити заходів.

  Космія

  Високоросла квітуча рослина, яка може бути і 100, і 150 см завдовжки. Це невибагливий до догляду одно- та багаторічник, здатний до самосіву. Космея може добре рости і розвиватися навіть на виснажених ґрунтах, стійко переносить заморозки та сильні вітри. Бутони космеї досягають 5 см в діаметрі, пелюстки пофарбовані в білий, рожевий, пурпуровий або червоний відтінок. Загалом у природі налічується приблизно 20 різновидів культури.

  Кореопсис

  Ще один високорослий родич ромашки висотою до 100 см. Цвітіння кореопсису починається в середині літа і продовжується до листопада. Діаметр бутонів 5-7 см. Забарвлення пелюсток яскраве, всі кореопсиси нагадують сонце і можуть бути як блідо-жовтими, так і насичено-помаранчевими. При цьому поверхня пелюсток або звичайна або бархатиста. Кореопсис густо розростається і служить чудовою окрасою великих квітників і клумб.

  Феліція

  Завдяки незвичайному відтінку ці сині ромашки часто є елементами ландшафтного дизайну. У нашому регіоні культивуються два підвиди феліції – амеллоподібна та Бергера. Перша є багаторічником, який у наших кліматичних умовах перетворився на однорічник через нездатність пережити морози. Втім, врятувати амеллоподібну феліцію від зими можна, повністю зрізавши рослину і помістивши її в контейнер із біосубстратом. Зберігати контейнер можна у темному місці. Доросла рослина досягає позначки 50-60 см у висоту, має жорстке сизе листя, а цвіте синьо-бірюзовими квітками. Феліція Бергера, або ніжна феліція, набагато нижче амеллоподібної (до 15-20 см), але в ширину розростається дуже активно. Форма та колір листя аналогічні, за винятком їх розміру. Суцвіття – сині або блакитні, з яскраво-жовтою серединкою.

  Маргаритка

  Маргаритки, як правило, не доростають і до 50 см заввишки. Цвітуть рослини пухнастими бутонами з білими, рожевими, помаранчевими, ліловими, червоними або жовтими пелюстками. Форма бутонів та густота пелюсток трохи різняться, залежно від сортових особливостей. Період цвітіння дуже тривалий – з березня та до перших морозів. Маргаритки досить невибагливі до умов вирощування та догляду. Ці тендітні і ніжні квіти чудово виглядають і в моноклумбах, і поряд з іншими рослинами.

  Нив’яник

  У народі нив’яник називають садовою ромашкою. Культура належить до сімейства Айстрові та користується досить великою популярністю у квітникарів. Нив’яник приживається на будь-якому ґрунті, спокійно переносить заморозки та суху погоду, а також невибагливий до догляду. У висоту рослина може досягти 100-120 см (залежить від сортових особливостей). Відмінною рисою нив’яника є цвітіння, яке можна спостерігати двічі на рік – у травні та у вересні. Так чи інакше, культура зацвітає великими бутонами (близько 10 см). Пелюстки білого кольору, серцевина жовта.

  Остеоспермум

  Остеоспермум також носить назви “капська маргаритка” або “африканська маргаритка”. Ця теплолюбна культура любить добре освітлені грядки, проте може спокійно рости навіть у регіонах з малою кількістю сонячних днів на рік. Похмура погода та дощі ніяк не позначаються на декоративності остеоспермуму. Висаджувати рослину краще на легкому субстраті з великим вмістом гумусу. Цвітіння починається у травні та триває кінця жовтня – початку листопада. Витримує короткострокові заморозки, але садівники рекомендують на зиму переміщати вазони з квіткою до будинку чи викопувати з клумби. Існують багаторічні та однорічні остеоспермуми заввишки від 30 до 100 см (при яскравому освітленні стебла коротші, ніж якби кущі росли в тіні). Бутони дуже схожі на ромашки (близько 5 см у поперечнику). Забарвлення пелюсток представлене рожевим, жовтим, пурпуровим, помаранчевим відтінками. Дуже часто забарвлення двокольорове. А серединка незвична, темно-фіолетова.

  Піретрум

  Це багаторічна або однорічна трав’яниста рослина сімейства Айстрові. Росте у вигляді невеликого, але пишного чагарника з прямостоячими стеблами висотою до 25 см. Квітки розпускаються у щиткоподібних суцвіттях. Бутони піретрумів різних сортів відрізняються між собою, але найчастіше їх діаметр становить 7-8 см, а пелюстки забарвлені в білий, світло-рожевий, малиновий або червоний колір. Листові пластини зелено-жовті. Піретрум легко вирощується насінням, живцюванням або самосівом. Особливість культури – насичений аромат.

  Соняшник декоративний

  Соняшник декоративний, або сонячна квітка, яку можна легко переплутати з ромашкою. Його бутони сягають 3-5 см у поперечнику, а пелюстки – насичено-жовті або ближче до помаранчевого. У висоту декоративні соняшники можуть зрости до 3 метрів, але існують й карликові підвиди. Сонячні квітки найчастіше саджають уздовж бордюрів, поруч із листяними деревами або ж у клумбах. Культура добре поєднується з іншими яскравими квітками. Єдине, за зростанням рослини потрібно уважно стежити, інакше масштаби соняшникових насаджень можуть стати надто великими. Рослини-сусіди у такому разі будуть просто витіснені.

  Топінамбур

  Топінамбур, або соняшник бульбоносний, – це багаторічна трав’яниста рослина, що є і декоративною, і столовою водночас. Однак, на відміну від звичайного соняшника, до споживання придатні і верхівка, і корінь топінамбуру. Рослина зацвітає у серпні, а відцвітає під кінець вересня. Суцвіття складаються з довгих вузьких пелюсток жовтого кольору. Це витривала культура, що стійко переносить морозні зими.

  Рудбекія

  Ще один яскравий представник сімейства Айстрові. Висота рудбекії становить від 0,5 до 2 метрів, а діаметр бутонів – 10-12 см. Пелюстки пофарбовані в молочний, рожевий, жовтий, помаранчевий або червоно-коричневий колір. Існують і двоколірні різновиди з темнішими основами пелюсток. Період цвітіння культури триває 2 місяці – серпень та вересень. Багаторічник добре росте на одній ділянці близько 5-6 років.

  Урсинія

  Батьківщина яскравих урсиній – Південна Африка. За зовнішніми ознаками культура дуже схожа на ромашку, тільки квітки жовті, а листя насичено-зелене. Відмінна риса полягає в тому, що нижня сторона пелюсток урсинії світліша, ніж верхня. Наприклад, якщо видима частина квітки жовто-коричнева, значить виворітна – жовта або рудо-жовта. Урсинія виростає до позначки 50-60 см, але також є і більш низькорослі різновиди (близько 30 см). Діаметр суцвіть – 5 см. Культура стійко переносить негоду та холод. Цвітіння триває весь теплий сезон та до кінця листопаду.

  Хризантема

  Існують одно- і багаторічні хризантеми, різні сорти яких відрізняються між собою висотою та розміром квіток. Так, зустрічаються і півтораметрові хризантеми, і невисокі кущики. Бутони з густоростучими пелюстками представлені в різних кольорах – білі, жовті, бузкові, рожеві, фіолетові та ін. При вирощуванні слідкуйте, щоб на хризантеми попадало багато світла, а ґрунт був досить зволожений. Флористи люблять ці рослини за рахунок їх здатності довго зберігати привабливість у зрізаному вигляді.

  Хризантема арктична

  Це карликовий сорт хризантем, який виростає максимум до 30 см заввишки. Тішить око своїм цвітінням всю осінь, починаючи з кінця вересня. Бутони арктичної хризантеми дуже схожі на ромашки, але іноді бувають не білими, а світло-бузковими. Культура дуже швидко розростається, утворюючи зелено-квіткові килими. Віддає перевагу хорошому освітленню та поживним грунтам.

  Хризантема корейська

  Це багаторічні гібридні дрібноквіткові хризантеми, які мають різні підвиди, що відрізняються періодом цвітіння, висотою куща, формою і кольором бутонів. У середньому корейські хризантеми зростають до 30-50 см. Цвітіння можна спостерігати не раніше кінця літа. Культура любить світло та не переносить сильні вітри.

  Ехінацея

  Найпоширенішим сортом ехінацеї вважається ехінацея пурпурна. Однак бутони культури зовсім не обов’язково будуть пурпурними. Також зустрічаються молочні, жовті та червоні суцвіття. У суцвіть всіх ехінацей опукла серцевина і трохи звисаючі пелюстки. Рослина може вирости до 150 см заввишки, цвіте з середини літа до кінця вересня. Вирощувати ці квіти можна і насінням, і живцями.

  Цінія (квіти майори)

  Усього нараховується близько 20 видів циній, і всі вони мають строкаті, пухнасті бутони великих розмірів. Кожен сорт має свої ознаки, включаючи прості, напівмахрові та махрові пелюстки білого, рожевого, пурпурового, золотистого, червоного, темно-червоного або бордового кольору. Є й мініатюрні цинії (заввишки до 20 см), середні (до 50 см) та високорослі (до 100 см). У природному середовищі квіти майори ростуть розгалуженими чагарниками, а садові види представлені компактнішими рослинами-однолітниками. Цінії дуже витривалі. Вони зможуть спокійно рости і розвиватися навіть на перезволоженому ґрунті за високих температур і під прямим сонячним промінням. Також майори не втратять своєї яскравості і в період тривалої посухи. А зрізані цинії тижнями зберігають свою свіжість у композиціях.

  Айстри

  Цей рід трав’янистих рослин сімейства Айстрові у багатьох асоціюється з пухнастими суцвіттями-кошиками, які мало чим схожі на ромашки. Але, завдяки наполегливій праці селекціонерів, багато сортів айстр тепер просто не впізнати. Так, серед садівників досить великою популярністю користується сорт айстр Маргарита, який має яскраво-жовту серцевину і червоні, рожеві, небесні, пурпурові, жовті або білі пелюстки. Серед карликових представників роду особливо затребуваними стали сорти Вальдерзее, Пепіто та Едельвейс. У висоту ці чагарники не перевищують позначки 25 см, а бутони в діаметрі досягають 4-5 см. Якщо ж ви любите квіти з великими суцвіттями, зверніть увагу на айстри Маделін і Зоненштайн.

  Всі айстри невибагливі до догляду, чутливі до похолодання і люблять помірно зволожені ґрунти. Добре виглядають і в одиночних, і в групових насадженнях. Мініатюрні сорти часто прикрашають бордюри, рабатки, а середньо- та високорослі – рокарії та міксбордери. Також айстри можна вирощувати у вазонах, ящиках, розміщуючи їх на терасі або в альтанці. При культивуванні айстр враховуйте, що рослини часто страждають від таких захворювань грибкового походження, як фузаріоз і чорна ніжка. Тому, з метою профілактики, посіви рекомендується обробити розчином марганцівки (1%), а ґрунт біля квітів присипати річковим піском.

  Усі наведені вище культури – це лише невелика частина численного сімейства Складноцвітих, усі представники якого так нагадують нам ромашки. Але всіх їх поєднує головне – невибагливість до умов вирощування та догляду, стійкість до несприятливої погоди та краса цвітіння. Якщо ви хочете прикрасити свій квітник, клумбу, прибудинкову територію або садочок яскравими рослинами, які будуть квітнути все літо та осінь, неодмінно зверніть увагу на квіти, схожі на ромашки.